Доступність посилання

ТОП новини

Радіо Свобода Weekly: Кремль відреагував на слова Зеленського щодо вбивства Путіна


Дротики у мішені, на якій зображений президент Росії Володимир Путін на популярному атракціоні в Одесі, 23 липня 2023 року. На інших мішенях зображені: Дмитро Медведєв, Сергій Лавров, Ігор Конашенков, Олександр Лукашенко та Євген Пригожин. Світлина Associated Press
Дротики у мішені, на якій зображений президент Росії Володимир Путін на популярному атракціоні в Одесі, 23 липня 2023 року. На інших мішенях зображені: Дмитро Медведєв, Сергій Лавров, Ігор Конашенков, Олександр Лукашенко та Євген Пригожин. Світлина Associated Press

Інформацію про важливі події та вибрані ексклюзивні матеріали Радіо Свобода за тиждень, що минув, пропонуємо вашій увазі у цій добірці.

Зеленський розповів про плани РФ «усунення» його і відповів, чи скористається Україна шансом вбити Путіна

Президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія все ще «дуже хоче» усунути його від влади. В інтерв’ю The Sun він назвав кодову назву операції з його усунення, а її дедлайн – кінець року.

«Операція називається «Майдан 3», вона має на меті змінити президента. Можливо, не шляхом вбивства. Я маю на увазі, що він змінюється. Вони будуть використовувати будь-які інструменти, які у них є. Ось така ідея, до кінця року», – зазначив Зеленський.

За його словами, українські спецслужби попередили щонайменше «п’ять чи шість» змов щодо його вбивства. Президент відмовився відповідати на запитання, чи здійснювала Україна вбивства у відповідь.

«Це війна, і Україна має всі права захищати свою землю», – сказав Зеленський, відповідаючи на запитання, чи скористається Україна шансом вбити Путіна, якщо буде така можливість.

У Кремлі відреагували на ці слова Зеленського. Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що на Путіна багато разів здійснювали «словесні замахи», і «нічого в них не вийде». Про це тут

Шольц на саміті G20 закликав Путіна зупинити війну проти України і вивести війська

Канцлер Німеччини Олаф Шольц заявив, що закликав президента РФ Володимира Путіна припинити війну проти України та вивести всі війська. Про це він сказав в рамках онлайн-саміту G20, в якій взяв участь і російський президент.

«Я закликав президента Путіна припинити напад на Україну та вивести війська з території України, щоб ця війна нарешті закінчилася», – заявив Шольц у Берліні на спільній пресконференції із прем’єр-міністром Італії Джорджею Мелоні.

Мелоні, у свою чергу, привітала пропозицію Путіна працювати над досягненням миру в Україні, але додала, що саме Росія є агресором, а Україна – стороною, на яку напали. «Росії досить просто вивести свої війська з окупованої території», – сказала Мелоні. Більше інформації тут

«Перепризначення Путіна»: як Росія готується до президентських виборів в окупації

Як Росія готує окуповані території до проведення своїх президентських виборів? Які технології використовує окупаційна влада і чи мають вони ефект? Чому в Росії голосують за Путіна і як Кремль буде використовувати результати виборів президента?

Про все це – в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя». Текстова публікація тут

Далі коротко про те, що могли пропустити:

150 тисяч російських військових. Що уповільнює просування ЗСУ на півдні?

130 кілометрів – це лінія фронту, яка тягнеться, починаючи від річки Дніпро до адмінмежі Запорізької та Донецької областей. Цю ділянку в ЗМІ часто називають Південним або Запорізьким напрямком.

У червні 2023 року сили оборони України тут розпочали масштабні контрнаступальні дії. Текстова публікація тут

Наступ Росії: армія РФ атакує на багатьох напрямках

Російська армія великими силами атакує українські позиції практично по всій лінії фронту. Пробує відбити втрачені Кліщіївку та Андріївку та захопити великі населені пункти, чого не було з початку року. Насамперед Авдіївку.

Які перспективи такого наступу? Це з’ясовували журналісти проєкту Радіо Свобода «Донас.Реалії». Текстова публікація тут

Коли США визнають Голодомор геноцидом? Інтерв’ю із президентом СКУ Павлом Ґродом

Щорічно в останню суботу листопада в Україні вшановують День пам’яті жертв Голодомору. Цього року минають 90-і роковини Голодомору 1932–1933 років, який Україна і чимало країн світу визнали геноцидом.

Скільки часу потрібно, щоб у США на законодавчому рівні визнали Голодомор геноцидом? Як Росія використовує зерно як зброю? Чому на Заході не всі готові до поразки Росії?

Про все це в інтерв’ю Радіо Свобода розповів президент Світового конгресу українців (СКУ) Павло Ґрод. Читайте і дивіться за лінком

Технологія Голодомору: триває збір доказів про плани Путіна щодо умисного голоду в Україні

Автор зображення – український художник Нікіта Тітов
Автор зображення – український художник Нікіта Тітов

Правозахисники з міжнародного альянсу Global Rights Compliance зібрали докази, які свідчать: важливою метою російських окупантів були запаси українського збіжжя, існував план розкрадання продовольства у безпрецедентних масштабах.

«Є щось символічне в тому, що напередодні чергових роковин Голодомору-геноциду стало відомо про пошук доказів щодо причетності президента Росії Володимира Путіна до створення умов для умисного голоду в Україні ще напередодні «великого вторгнення», – зазначає політичний оглядач Віталій Портников. Його статтю читайте за лінком

«Помста в обороні мільйонів». Як українське підпілля вбило радянського дипломата у Львові за Голод-33 в Україні

Голодомор-геноцид 1932–1933 років викликав солідарність із українцями, які жили в радянській Україні, з боку мешканців Галичини, що перебувала тоді у складі міжвоєнної Польщі. Але інформації було не так багато, а зібрана допомога не пропускалась владою СРСР для голодуючих.

На цьому тлі восени 1933-го українське націоналістичне підпілля вирішило здійснити політичний атентат – вбити радянського консула у Львові на знак протесту проти Великого Голоду. Доручили акт молодому студенту-активісту Миколі Лемику. Той акт називають «помстою за мільйони» або «пострілом в обороні мільйонів».

Розповідаємо про деталі, мотиви і значення вчинку Лемика. Читайте за лінком

«Немає поняття «російськомовні». Всі ми – громадяни України» – мовний омбудсмен

Чи були дискримінаційними виловлювання професорки української мови Ірини Фаріон в інтерв’ю журналістці Яніні Соколовій щодо російськомовних українських військових? Як часто в Україні порушують мовне законодавство, зокрема, в освітній сфері? А також, яка мова переважає на фронті – українська чи російська?

Про все це в ефірі Радіо Свобода (проєкт «Свобода.Ранок») розповів уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь. Читайте і дивіться за лінком

У Києві перейменували низку об’єктів, назви яких були пов’язані з РФ та радянською ідеологією

У Києві в продовження процесу перейменування об’єктів, назви яких пов’язані з російською та радянською ідеологією, 10 бібліотек отримали нові назви, повідомила пресслужба Київміськадміністрації. Нові назви отримали бібліотеки, які раніше називалися на честь Пушкіна, Салтикова-Щедріна, Анни Ахматової тощо.

Крім того, комунальний мистецький навчальний заклад Печерського району «Дитяча музична школа №4 ім. Д. Шостаковича» позбувся ім’я російського композитора.

Після російського повномасштабного вторгнення в Україні змінюють назви об’єктів, населених пунктів, вулиць, скверів та парків, а також демонтують пам’ятники та меморіальні дошки, які мають стосунок до РФ чи Радянського Союзу. У березні Верховна Рада також заборонила давати географічним об’єктам назви, пов’язані з Росією. Про це тут

Одарченко, Лабазюк, підозри і відбудова. Що спільного?

За рішенням голови парламентської фракції «Слуга народу», членство депутата Андрія Одарченка у фракції призупинене на час проведення розслідування НАБУ. У фракції сказали, що остаточне рішення щодо Одарченка ухвалять за результатами слідства, і запевнили, що ніхто нікого вигороджувати не буде.

22 листопада Вищий антикорупційний суд арештував депутата Андрія Одарченка на два місяці, а згодом його відпустили під заставу розміром 15 мільйонів гривень. Депутата підозрюють у підкупі голови Держагентства відновлення та розвитку інфраструктури Мустафи Найєма, який і здав Одарченка детективам.

Про всі відомі деталі в етері програми Радіо Свобода «Свобода Live» розповіли народний депутат зі «Слуги народу» Олександр Качура та журналіст-розслідувач і засновник проєкту «Наші гроші» Юрій Ніколов. Текстова публікація тут

Публікації, які можуть вас зацікавити:

«На наших очах відбувалася історія»: стрімери Радіо Свобода згадують ключові моменти Революції гідності

10 років тому в Україні розпочалася Революція гідності. 21 листопада 2013 року на майдан Незалежності на акцію вийшли українці, які не погоджувалися з відмовою тодішнього президента Януковича підписати асоціацію з ЄС. Згодом мирний протест переріс у силове протистояння. Після того як силовики Януковича розстрілювали майданівців 20 лютого 2014 року, той утік до Росії.

Від початку протести у центрі Києва проходили практично в прямому ефірі. Першу трансляцію наживо із місця подій провели Андрій Дубчак і Дмитро Шурхало. Так розпочалися щоденні стріми кореспондентів Радіо Свобода впродовж 3 місяців революції. Кадри зйомок редакції ми зібрали у відеоматеріалі, а про спогади тих буремних для України часів розпитали у Дмитра Шурхала та Андрія Дубчака. Текстова публікація тут

Радіо Свобода Weekly – усі важливі новини й ексклюзиви нашого сайту в одному листі щопонеділка. Підписатись на розсилку можна тут

Форум

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG