В Італії майже піврічна діяльність уряду націонал-популістів позначилася пропагандою ідеї альтернативного шляху розвитку суспільства на прикладі «непереможної» Росії та її «сильного лідера» Володимира Путіна. Гібридній коаліції жовто-зелених не вдається кардинально змінити євро-атлантичний вектор зовнішньої політики, та наполеглива улеслива риторика на догоду Кремлю, часті візити до Москви ставлять під сумнів засади ліберальної демократії, у чому окремі політики вбачають серйозні ризики. Про це йшлося під час дискусії в італійському сенаті за участю членів опозиційної Демократичної партії та аналітиків їхнього кола з асоціації «MondoDem».
Росія як «важлива, потужна держава в економічному, військовому і політичному плані». У разі «розлучення з Брюсселем, Росія – надійніша альтернатива в союзники». За умов «реальної геополітики просто гріх не дружити з Москвою або ж ігнорувати її». «Антиросійські санкції – чи не найбільше зло, яке чинить Італія під тиском Євросоюзу» стосовно такої поважної країни, де начебто панують традиційні християнські цінності, рівноправ’я і безпека. Там – у Росії і міністр внутрішніх справ Італії Маттео Сальвіні, за його ж твердженням, «почувається як вдома». Такий пропагандистський образ міфічної «матінки Росії» активно культивується у політичних дискусіях на Апеннінах.
Картина ж російської реальності насправді зовсім протилежна, акцентувала учасниця дискусії журналістка La Stampa Анна Зафесова.
Учасники обговорення говорили про те, що російський рубль знецінюється стосовно долара та євро, і нині серед п’яти найслабших валют у світі. Підвищення віку виходу на пенсію до 65 років (чоловіки), до 60 років (жінки) спричинило країною хвилю невдоволення: понад 80 відсотків громадян проти пенсійної реформи Путіна, популярність якого падає (тримається біля 60 відсотків). Над країною тяжіє з десяток пакетів різних санкцій, починаючи з 2014 року через анексію Криму.
Добробут Росії продовжує залежати переважно від енергоресурсів, що зі зменшенням ціни на нафту, дозволяє їй якось стояти на ногах, та ресурсів явно недостатньо для фінансування політичних і військових амбіцій російських правителів. «Інтервентизм Росії суттєво зменшився, порівняно з 2014-2015 роками ( анексія Криму та воєнна агресія на Донбасі).
Нині Росія не може собі дозволити нової війни», – зауважила журналістка Зафесова. На її переконання, вказувати на Росію як успішну модель – альтернативу демократії з вільним ринком – можна лише ігноруючи факти і цифри країни, ВВП котрої майже утричі менше, ніж Італії.
Читайте ще: «СССР», українська мова та Семочко. Санкційний список Росії як провокація
Що робити із санкціями?
Одним з ключових постало питання антиросійських санкцій з боку США та ЄС. Окремі слухачі виступили не стільки проти цього інструменту впливу на Росію, скільки проти їхнього автоматичного продовження кожні півроку від 2014 року. Мовляв, щоб продовжувати дію санкцій, слід спочатку обговорити їхню ефективність (мають на увазі неефективність). У зв’язку з цим Мауро Воерціо, редактор італійської версії сайту StopFake наголосив, що нині немає умов для перегляду санкцій.
Це чоловік-альфа (той, хто завжди прагне домінувати ), якщо послабиш увагу, тоді він тебе просто душитиме
«Росія не зробила жодного кроку вперед для розв’язання конфлікту, ситуація в Україні залишається точнісінько такою, яку Росія створила 4 роки тому», – сказав він. «Переглядати чи відкликати санкції значить відкрити шлях Путіну, а це чоловік-альфа (той, хто завжди прагне домінувати ), або з ним шукаєш шлях до діалогу, або, якщо послабиш увагу, тоді він тебе просто душитиме завжди. Помилково говорити лише про економічний аспект санкцій, мовляв втратили 300 мільйонів експорту і загинули 12 тисяч людей, ну і що з того…Це надзвичайно хибні дискусії», – наголосив Мауро Воерціо.
Сенатор від Демократичної партії Алессандро Алфієрі наголосив на принциповому дотриманні санкційного режиму проти Росії, щоб підтверджувати і надалі принцип збереження суверенітету країн й непорушності державних кордонів у Європі.
В Італії питання санкцій завжди було об’єктом поширеної дезінформації, хоча останнім часом і побільшало публікацій та аналізу, що насправді помітної шкоди італійському бізнесу завдають контр-санкції Москви, яка заборонила імпорт європейської сільгосппродукції. Та чинний уряд у Римі жодним чином не звертає на це уваги, як і на той факт, що за останні пару років торговельний обмін між Італією та Росією поступово збільшується.
Політолог Нона Мікелідзе, зауважила, що Євросоюз пов’язує дію санкцій з виконанням Мінських домовленостей, які не виконуються, тож, можливо, на часі запропонувати інший моніторинг ситуації.
«Якщо ми не бажаємо автоматичного продовження санкцій, тоді хтось мав би виступити з новою пропозицією, до чого ж прив’язати ці санкції, може, запровадити якийсь механізм спостереження, чи змінилася ситуація і чи Росія дотримується умов. Тобто, якщо Сальвіні прагне довіри до себе як політик, повинен би був запропонувати подібну ідею», – додала Нона Мікелідзе, експерт римського Інституту міжнародних справ IAI.
Читайте ще: Нові санкції проти Росії визнають, що вона контролює окуповану частину Донбасу – Волкер
Інші оглядачі цього політологічного центру вважають, що замість заклику до скасування санкцій уряд Джузеппе Конте мав би принаймні спробувати відновити роль Італії як посередника між Росією та Заходом і запропонувати діалог щодо Криму й Донбасу. Натомість інтерв’ю Маттео Сальвіні, який продовжує визнавати «законною» протиправну анексії Криму, сприяють недружнім відносинам з Києвом, зазначає у російському досьє для «MondoDem» дослідник Коно Джардулло. А цьогорічне головування Італії в ОБСЄ експерт вважає втраченою можливістю для країни ЄС, яка б могла зміцнити свою позицію у переговорах щодо питання України, хоча б через координацію з Францією та Німеччиною.
Шкідливий ефект міфу
Попри сильний проросійський наратив націонал-популістів, зовнішня політика Італії на загал не змінилася, зауважив сенатор Алессандро Алфієрі, голова групи від Демократичної партії у комісії із закордонних справ в сенаті. Водночас він наголосив, що закордонна політика стала дуже обумовленою внутрішніми справами.
Читайте ще: Російські канали показують «злий Захід» у 4 рази частіше, ніж рекламують Coca-Cola – дослідники
На думку сенатора, віце-прем’єр і провідник партії «Ліга» Маттео Сальвіні, який де-факто керує урядом, не думає про наслідки своєї політики щодо монтування образу сильної Росії всупереч економічним показникам. Сальвіні це робить з метою протидії Брюсселю, каже сенатор, щоб мати альтернативного співрозмовника та інший діалог на відміну від ЄС.
«Сьогодні як такої закордонної політики від уряду не існує, але що значить у перспективі наратив і мова Сальвіні для засад нашої ліберальної демократії, яку ми знали донині?» – запитує сенатор Алессандро Алфієрі. «Закордонна політика використовується нині Італією як інструмент, щоб розвивати надалі радикально іншу модель суспільства (авторитарну демократію). І це вважаю найбільш небезпечним для країни, що тягне ризик виходу з ЄС і ставить під питання існування ліберальної демократії», – підсумовує політик від опозиції.
Його колега в палаті депутатів Лія Квартапелле наголосила на важливості тверезого підходу та осмислення ролі Росії і її відносин з Італією, щоб не потрапити у пастку пропаганди «уряду змін» (так він себе представляє). Як вважає депутатка, у сфері зовнішньої політики на тривалу перспективу цей кабінет ризикує нашкодити стратегічним інтересам Італії.
Читайте ще: Уряд популістів Італії в обіймах Росії відкрито ігнорує Україну
«Два останніх візити Джузеппе Конте (прем’єр-міністр) і Маттео Сальвіні (віце-прем’єр) до Москви продемонстрували, що ж насправді значать ці зміни з точки зору уряду: це догідливий націоналізм, який повністю співпадає з поглядами Москви у питаннях закордонного досьє. Захлинаючись внутрішньою пропагандою, презентуючи себе як «вибухова сила» на міжнародній арені , ці урядовці забувають про національні інтереси своєї країни», – заявила представниця Демократичної партії Лія Квартапелле.
Окремі представники італійської опозиції взялися розвінчувати міфи про Росію, які лягають на благодатний грунт не лише в політикумі, а й серед громадянської думки. Прагнення опозиціонерів – щоб Італія не стала Троянським конем, який може зруйнувати єдність Євросоюзу через близькість до Росії. Наскільки рішучою і конкретною є позиція щодо Росії серед інших партійців-демократів, це питання відкрите. Згадана дискусія відбулася хоч і в представницькій, але напівпорожній залі сенату. Алессандро Алфієрі вибачився за відсутність своїх колег, зайнятих депутатськими обов’язками.
Лівоцентристська Демократична партія європеїстів на сьогодні має неповних 18 відсотків підтримки,будучи третьою політичною силою за популярністю серед виборців (після урядових «Ліги» і «Руху п’яти зірок»).
Після провальної поразки на виборах 4 березня 2018 року демократам досі не вдається здійснити «перезавантаження». Партія постала перед кризою лідерства та все в пошуку свіжої ідеології, дієвих месиджів, у відчайдушному сподіванні повернути своїх виборців уже через півроку на виборах до європарламенту.
Читайте ще: Хуліганство чи расизм? Інцидент з українцями у римському метро
