Доступність посилання

ТОП новини

Чи може Зеленський узурпувати владу: правники проаналізували законодавчі зміни


Президент України Володимир Зеленський аплодує голосуванню. Верховна Рада України, 29 серпня 2019 року
Президент України Володимир Зеленський аплодує голосуванню. Верховна Рада України, 29 серпня 2019 року

Чи є наявність безпрецедентної пропрезидентської більшості та обмеження депутатської недоторканності умовами для узурпації влади? Радіо Свобода зібрало коментарі відомих правників щодо ініційованих Володимиром Зеленським і партією «Слуга народу» законодавчих змін та можливих загроз для українського парламентаризму.

Михайло Савва, доктор політичних наук, голова правління експертної групи «Сова»:

– Законопроекти про право президента призначати керівників антикорупційних органів, звичайно, підсилює концентрацію влади. Але до можливості її узурпації ще дуже далеко.

Президент діє логічно. Адже, призначення керівників цих органів Верховною Радою був компромісом основних політичних сил. В результаті, депутати обирають людей, які влаштовують усіх, але далеко не завжди готові рішуче виконувати свої функції.

Обмеження депутатської недорканності – це дуже спірне рішення, засноване на популізмі
Михайло Савва


Щодо обмеження депутатської недорканності (ухвалення Закону про внесення змін до статті 80 Конституції України (щодо недоторканності народних депутатів України – ред.), то це дуже спірне рішення, засноване на популізмі. Депутат повинен бути захищений від довільного переслідування, але це ж не означало, що депутат при цьому мав можливість робити все, що захоче. Якщо він скоює кримінальний злочин – є процедура позбавлення недоторканності.

Михайло Савва
Михайло Савва

Зрозуміло, що настрої у суспільстві такі, що є прямий запит на справедливість. Її дійсно не вистачає і чомусь люди бачать цю справедливість саме у скасуванні особливого статусу депутатів. Однак, на мою думку, ухвалений закон ніяк не вплине на рівень корупції і поведінку депутатів.

А от Закон про скасування адвокатської монополії є корисним для громадян, які потребують правового захисту. Посилення конкуренції серед судових захисників розширює можливості підсудних.

Читайте ще: Сергій Грабовський: «В Україні розпочалося згортання демократії»

Роман Титикало, адвокат, заслужений юрист України:

Роман Титикало
Роман Титикало

– Зміни, якими пропонується закріпити за президентом Володимиром Зеленським повноваження призначати керівників Національного антикорупційного бюро (НАБУ) і Державного бюро розслідувань (ДБР), а також закріпити за президентом повноваження створювати «незалежні регуляторні органи», як на мене, явно направлені на концентрацію влади в руках президента. Очевидно, Володимир Зеленський хоче зробити президентсько-парламентську республіку.

Об’єктивних підстав для цього немає, а от наявність такого бажання і більшості у парламенті для його реалізації – може призвести до узурпації влади.

Так само не бачу підстав для відміни так званої «адвокатської монополії».

Ці зміни явно направлені на концентрацію влади в руках президента
Роман Титикало

Вважаю цей крок нелогічним і емоційним, адже була проведена ціла реформа, були внесені відповідні зміни до Конституції, внесли зміни до процесуальних кодексів, врегулювали питання представництва державних органів.

Чинна редакція Конституції отримала позитивне схвалення Венеційської комісії.

А теперішнє рішення парламенту призведе до пониження загальної якості судових процесів, бо у судових засіданнях братиме участь, хто завгодно, зокрема і люди без юридичної освіти.

Читайте ще: «Ми опинилися в класичній президентській республіці». Експерти оцінили нову Раду і Кабмін

Ірина Кресіна, доктор політичних наук, професор, член-кореспондент Національної академії правових наук України, академік Української академії політичних наук, завідувач відділу правових проблем політології Інституту держави і права імені Корецького:

– На мій погляд суттєвих порушень регламенту при ухваленні цього закону не було, а критика, яка звучала у залі, носила швидше ситуативно-маніпулятивний характер.

Щодо призначення керівників НАБУ і ДБР, то я не думаю, що ці повноваження дуже потрібні президенту. Ці органи були утворені під тиском суспільства, яке вимагає боротьби з корупцією, але поки вони себе належним чином не проявили.

Але я не думаю, що прояв бажання узурпувати владу. Це швидше хибне уявлення про те, що можливо одразу стільки змін до Конституції ухвалити. Краще тоді, мабуть, починати говорити про створення нового тексту Конституції, яка б враховували сучасні реалії. Бо таке тотальне «штопання і латання» Конституції – тільки розбалансовує основний закон.

Щоб я хотіла бачити, то це усунення тих неефективних змін до Конституції, які вносила попередня влада щодо судової реформи і які, на мою думку, розбалансували судову гілку влади. Судова влада стала фактично непідконтрольною народу.

Я прихильник виборності суддів: судді мають обиратися і відкликатися, якщо вони порушили присягу або закон.

Щодо усунення «адвокатської монополії», то я вітаю цю ініціативу, бо то дійсно було порушення права людини на правосуддя.

Значна частина ініціатив, внесених партією «Слуга народу» – слушні. Однак, деякі не отримають позитивного висновку КС через порушення процедури
Ірина Кресіна

Загалом, значна частина ініціатив, внесених партією «Слуга народу» – слушні. Однак, на мій погляд, деякі з тих, які будуть розглядатися у Конституційному суді, не отримають позитивного висновку через порушення процедури. А деякі законодавці ініціативи – просто зайві.

От як, наприклад, законопроект про Уповноважених у різних сферах. Вони ж вже існували ці Уповноважені, але не були закріплені в Конституції. Мені здається, що закріпити в Конституції набір цих омбудсменів – це неефективно. Адже, завтра може виникнути питання необхідності контролю за дотриманням законодавства ще у якісь сфері і що тоді – знову зміни.

Тобто, не всі пропоновані зміни до Конституції видаються мені перспективними і потрібними.

А щодо загрози узурпації влади, то я її поки не бачу. Я вважаю позитивним моментом те, що у парламенті тепер є така стійка більшість, яка дає можливість ефективно ухвалювати закони. Адже у попередньому скликанні питання «наявності це ненаявності» більшості весь час ставило під загрозу легітимність рішень парламенту.

А Віктор Медведчук, який сьогодні (3 вересня 2019 року – ред.) і говорив про «узурпацію влади», він власне і є тим, хто запровадив в результаті політичної реформи 2002 року положення про «парламентську більшість».

Я зараз поки не бачу загрози узурпації влади, натомість є застереження щодо непродуманості певних законопроектів
Ірина Кресіна

Загалом, парламентська більшість – це досить умовна річ, але вона створює певну «законодавчу пастку» – коли робота парламенту стає заручником «договорного інституту». Бо більшість то є, то її немає, і відбуваються якісь домовляння, якісь торги, що створює загрозу для роботи парламенту і для нормального існування усього парламентаризму. Тому, вийшло так, як кажуть, «на що боролися – на те напоролися». Бо саме Медведчук провів реформу, що запровадила парламентську більшість і створила ту пастку.

Але сьогодні є не ситуативна, а справжня більшість, яка створює умови для передбачуваності роботи парламенту і його ефективності.

Тож загалом, я зараз поки не бачу загрози узурпації влади, натомість є застереження щодо непродуманості певних законопроектів, що вносяться фракцією «Слуга народу».

Микола Сірий, старший науковий співробітник Інституту держави і права імені Корецького НАН України:

Микола Сірий
Микола Сірий

– Ситуація насправді специфічна і вона не чорно-біла, вона проявить себе у розвитку. Специфічність її у тому, вона, ця ситуація не вписується у класичні оцінки, які за багато століть склалися у конституційно-правовій сфері. Якщо сказати коротко, то до влади прийшли люди, які не знають ціни влади.

Тенденція до узурпації, як правило, є у тих, хто знає ціну влади і йде до влади з метою узурпації.

До влади прийшли люди, які не знають ціни влади. Маємо безпрецедентну ситуацію, коли народ голосував фактично за бренд, а про конкретних людей знав мало або нічого
Микола Сірий

У нашому випадку ми маємо безпрецедентну ситуацію, коли народ недостатньо відповідально поставився до свого вибору, бо голосував фактично за бренд, а про конкретних людей мало знав, або не знав нічого.

Тепер, та велика команда, яка прийшла до влади, декларує добрі наміри і демонструє бажання змінити ситуацію на краще.

Але бажання замало, бо щоб мати позитивний результат – треба мати досвід і необхідні знання. Наразі ж, ми маємо ситуацію, коли на розгляд парламенту виносяться непродумані законодавчі ініціативи, зокрема, і щодо змін до Конституції. Також ми бачимо, що при ухваленні порушуються процедури.

В країні, яка пройшла дві соціальні революції і вже шостий рік захищається від агресора, є достатня кількість відповідальних людей, які своїми діями і оцінками відбалансовують владу
Микола Сірий


Проте, є сильні фактори, які балансують ситуацію.

Це те, що в країні, яка пройшла дві соціальні революції і вже шостий рік захищається від агресора, є достатня кількість відповідальних людей, які своїми діями і оцінками відбалансовують владу.

Ще є міжнародний фактор, адже з нами співпрацює достатня кількість відповідальних держав. Україна є асоційованим членом європейської співдружності, є підтримка від США, тож загалом є запобіжники, які, я сподіваюся, утримають Україну в рамках демократії.

Ми побачимо, як буде розвиватися ситуація, але зараз вже ясно, що нас очікує певне розбалансування правової системи, якщо усі анонсовані зміни будуть ухвалені.

Читайте ще: Зняття недоторканності – шлях до узурпації влади, Зеленський іде шляхом Януковича – Сергій Висоцький​

  • Зображення 16x9

    Ірина Штогрін

    Редактор інформаційних програм Радіо Свобода з жовтня 2007 року. Редактор спецпроектів «Із архівів КДБ», «Сандармох», «Донецький аеропорт», «Українська Гельсінська група», «Голодомор», «Ті, хто знає» та інших. Ведуча та редактор телевізійного проекту «Ми разом». Автор ідеї та укладач документальної книги «АД 242». Автор ідеї, режисер та продюсер документального фільму «СІЧ». Працювала коментатором редакції культура Всесвітньої служби Радіо Україна Національної телерадіокомпанії, головним редактором служби новин радіостанції «Наше радіо», редактором проекту Міжнародної організації з міграції щодо протидії торгівлі людьми. Закінчила філософський факультет Ростовського університету. Пройшла бімедіальний курс з теле- та радіожурналістики Інтерньюз-Україна та кілька навчальних курсів «IREX ПроМедіа». 

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG