Анна Романдаш
Барселона, Іспанія – Люди стукають по трубах і батареях у будинках, а з балконів звисає все більше саньєр, смугастих прапорів непокірного регіону. Так жителі Каталонії висловлюють своє щоденне невдоволення від того, що їхня область – все ще в Іспанії. Регіон, де вже значний час підтримують сепаратизм, знову протестує. На думку експертів, ці протести вирішальні.
Понеділкова блокада
Щоденне невдоволення переросло у масові заворушення в Барселоні, найбільшому місті багатого регіону. У понеділок близько 25 тисяч людей зібралися на площі Каталонії, одній з центральних локацій. Вони протестували проти вироку лідерам каталонських сепаратистів, які в 2017-му організували референдум щодо відділення області від Іспанії. Національний уряд заборонив референдум, але той все-таки відбувся. Більшість виборців підтримала відділення, але явка була низькою, і Мадрид оголосив результати референдуму нелегітимними.
Дванадцятьох організаторів заарештували, хоча деяким – як-от Карлесові Пучдемонові, президентові каталонського уряду у 2016-2017 роках – вдалося втекти з країни. Серед арештованих – колишні керівники автономного регіону та відомі в області політичні фігури. Майже два роки їхню справу розглядали в Мадриді – і в понеділок оголосили вирок. Дев’ятьох засудили до 13 років ув’язнення, а трьох звільнили і оштрафували. Праві іспанські політики назвали вироки зам’якими. Суд також поновив ордер для екстрадиції втікача-сепаратиста Пучдемона, який наразі живе в Бельгії.
Одразу після оголошення вироку незадоволені каталонці вийшли на протести. Окрім Барселони, заворушення відбулися у менших містах області. Протестувальники – переважно молодь – збиралися спонтанно та швидко. Організацією керувала група під назвою «Демократичне цунамі». Лідери руху закликали протестувальників в аеропорт «Ель-Прат» неподалік від Барселони, другому за величиною летовищі в країні. Мета – паралізувати його роботу, аби привернути увагу світу до каталонського питання.
Поліція (місцева і національна) заблокувала більшість доріг до Барселони, а також зупинила роботу громадського транспорту у понеділок. Між протестувальниками та поліцією були сутички, більш ніж десятеро людей госпіталізували із серйозними травмами. Наприкінці вечора «Демократичне цунамі» закликало людей розходитися. У вівторок зранку місто повністю заспокоїлося, а вже ввечері протести відновилися – із підпалами та сутичками.
«Останній шанс» автономії
Протести в Каталонії — звичне явище. Область, яка доволі сильно відрізняється від решти Іспанії (тут є своя, каталонська, мова, а економічні показники значно кращі за інші в країні), уже довгий час сповнена сепаратистськими поглядами, розповідають фахівці.
Наразі каталонці розділені приблизно навпіл – між тими, хто за, і тими, хто проти незалежності. Сепаратиський рух, наголошують політологи, дуже змінився після ув’язнення його лідерів.
«Відчувається втома серед тих, хто бореться за незалежність Каталонії, – пояснює професор Хав’єр Арреґуї, політолог. – Це їхній останній шанс оживити процес [боротьби за незалежність], а також головна причина мобілізації. Якщо їм не вдасться, то доведеться змиритися зі статусом-кво на довгий час».
«Зазвичай каталонські протести мирні та неефективні. Вони все ускладнюють лише на місцевому рівні, – говорить Джастін Варілек, американський журналіст, який працює в Барселоні. – Протестувальникам треба дістатися до Мадрида, аби на них звернули увагу». На думку журналіста, тільки так можна вплинути на загальнонаціональних політиків.
Наразі не було офіційних заяв ні з боку голови іспанського уряду, ні з боку ЄС. «Брюссель не буде ніяк реагувати і завжди наголошує, що це – внутрішня проблема», – пояснює Арреґуї. ЄС також підтримує іспанську конституцію, згідно з якою поділ чи відділення Каталонії неможливі.
«Якщо ситуація не погіршиться, то навряд чи буде реакція з Мадриду», – ділиться Арреґуї. За словами експерта, уряд втрутиться, тільки якщо продовжиться блокада аеропорту та залізниць. Тоді можуть запровадити національний безпековий закон, згідно з яким державна служба безпеки почне давати вказівки місцевій поліції, яка наразі автономна.
«Якщо стане ще гірше – а це вже дуже малоймовірно, – то уряд може ще раз застосувати статтю 155 іспанської конституції, яка позбавить Каталонію автономії на певний час», – говорить Арреґуї. Щоправда, експерт не думає, що до цього дійде.
Справа у тому, що 10 листопада у країні – вибори, і уряд зацікавлений у тому, аби протести припинилися. До вироку суду прем’єр-міністр мав двояку політику – він всіляко намагався налагодити діалог із керівництвом Каталонії, але поза межами Іспанії лобіював проти будь-якої підтримки чи симпатій до сепаратистів. Ув’язнення каталонських політиків, наголошують фахівці, може значно вплинути на результати та настрої серед іспанців.
«Поки що ситуація стабільна, але те, що станеться у наступні три дні, визначить майбутнє каталонської автономії», – підсумовує Арреґуї.
«Демократичне цунамі»
Де і як будуть відбуватися нові протести – невідомо. Керує процесом «Демократичне цунамі», рух, лідери якого залишаються анонімами. Деякі експерти пов’язують організацію із Пучдемоном, але прямих доказів цього нема. Група не зареєстрована як партія, хоча і підтримує праві каталонські сили.
Ідеологія руху – організувати в Барселоні «другий Гонконг». Група хоче паралізувати рух у місті та привернути світову увагу до проблеми незалежності області. У неї нема офіційної програми, а спілкування з прихильниками відбувається через соціальні мережі.
Під час протестів рух оголосив про використання власної захищеної аплікації, де поширює інформацію про наступні дії. Люди можуть завантажити аплікацію, тільки якщо їх порекомендували і дали таємне посилання. Користувачі залишаються анонімними і можуть дізнатися, які плани в організації. Рух намагається діяти якомога спонтанніше та не оголошує про майбутні акції заздалегідь, аби уникнути поліції та арештів протестувальників.
У вівторок міністр внутрішніх справ Іспанії Фернандо Гранде Марласка заявив, що уряд розслідує, хто керує «Демократичним цунамі». Наразі влада не знає, із ким має справу, що полегшує організацію миттєвих протестів серед невдоволених каталонців.
Що далі?
У п’ятницю у Барселоні планується генеральний страйк. До міста повинні з’їхатися протестувальники із інших частин області. Долучаться також учасники профспілок. Студентів попереджають про зрив навчання – молодіжні лідери будуть ходити в університети та блокувати пари, аби молодь виходила на протести.
У середу планується акція у Мадриді, а також продовження блокади аеропорту. У вівторок зранку не було інформації про можливі заворушення, однак уже ввечері на центральних вулицях міста раптово з’явилися протестувальники, які розпалили вогонь на дорогах та розпочали сутички із поліцією.
Каталонці по-різному оцінюють поточні події. «Я не виходив на протести, тому що я не прагну незалежності для регіону», – говорить Тео Саенз-Торре із Барселони. «Утім, я підтримую цей страйк, бо вважаю ув’язнення [каталанських лідерів] політичним процесом», – додає він. На думку чоловіка, рішення суду стосовно сепаратистів недемократичне.
«Я хочу наголосити, що теперішні протести – не про незалежність. Вони – про стан нашої демократії», – говорить барселонець Бернат Фабреґа. Він брав участь у понеділкових акціях, а також попередніх страйках. «Коли люди не згодні із центральним урядом, то мають заявляти про це, а влада має до них дослухатися, – додає він. – Не можна карати людей за те, хочуть вони незалежності чи ні».
Ці слова перегукуються із заявами Пучдемона під час акції протесту у Брюсселі у вівторок. Там пройшов марш прихильників незалежної Каталонії. Учасники зібралися під установами Євросоюзу, аби протестувати проти рішення суду у Мадриді. «Криза [в Каталонії] стосується європейської демократії, – заявив Пучдемон під час маршу. – Це не каталонська, не регіональна і не іспанська проблема».
