Доступність посилання

ТОП новини

Бензин і «турбулентність»: що відбувається на ринку пального


Українські АЗС підвищили ціни через об'єктивну ситуацію на світовому ринку нафти і газу, а спроби уряду регулювати ціни призводять до зростання тіньової торгівлі пальним, вважають експерти
Українські АЗС підвищили ціни через об'єктивну ситуацію на світовому ринку нафти і газу, а спроби уряду регулювати ціни призводять до зростання тіньової торгівлі пальним, вважають експерти

Подорожчання бензину і дизпалива в Україні. Спроба Кабміну регулювати ціни. Зникнення деяких видів палива на АЗС. Спроба уряду скасувати частину обмежень. Так розвивається ситуація на ринку автомобільного пального в Україні. В уряді пояснюють свої дії як намір не допустити необґрунтованого стрибка цін. Профільні експерти не бачать ані економічних передумов для регулювання цін, ані явного вигодоодержувача від цього і називають рішення влади щодо бензину і дизпалива «політичним» та «емоційним».

Середина травня стала періодом несподіванок та невизначеності на ринку автомобільного пального в Україні. На тлі поступового подорожчання у світі нафти і газу, яке посилилося у травні, почала рости й вартість автомобільного пального на українських автозаправках.

Згідно з законом, якщо є ознака змови чи зловживання з боку великих гравців ринку, то у ситуацію має втрутитися Антимонопольний комітет (АМКУ). Натомість втрутився Кабінет міністрів. Своєю постановою Кабмін запровадив регулювання роздрібних цін на бензин та дизпаливо. Але після того, як окремі види пального просто зникли з продажу, уряд почав робити роз'яснення про те, що регулювання цін не поширюється на найдорожче (преміальне) пальне. Попри це, ринок остаточно не «заспокоївся»: деякі мережі зменшили свій асортимент, скасували програми лояльності, а також, за даними профільних експертів, нарощує оберти тіньовий ринок бензину й дизпалива – оскільки він не виконує урядових приписів щодо цін.

Як розвивалися події?

  • 14 травня 2021 року Кабінет міністрів України ухвалив постанову про тимчасове державне регулювання цін на пальне під час карантинних заходів, а саме: встановлення граничного рівня торговельної надбавки до середньої ціни на дизпаливо – 7 грн/літр і на бензин – 5 грн/літр.
  • Востаннє таке регулювання цін на пальне в Україні запроваджували понад десятиліття тому – за часів тодішнього уряду Юлії Тимошенко.
  • Відреагувала низка автозаправних мереж: зокрема, WOG та ОККО заявили, що через постанову уряду припиняють реалізацію преміального пального.
  • Федерація роботодавців закликала уряд скасувати своє рішення, бо воно «порушує принципи Угоди про асоціацію між Україною та Європейським союзом, обмежує конкуренцію, дискримінує як вітчизняних, так і міжнародних інвесторів роздрібних мереж, порівняно з вертикально інтегрованими учасниками ринку, створить умови для зростання частки пального в собівартості товарів і послуг».
  • Європейська бізнес асоціація (ЄБА) того ж дня у своїй заяві назвала «неприйнятними» заходи Кабінету міністрів, спрямовані на обмеження цін на автозаправних станціях.
  • 16 травня 2021 року Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України роз'яснило, що урядова постанова не стосується преміального пального, а лише того, яке визначене «як соціально значуще».
  • Частина автозаправних станцій поновила продаж пального преміум-класу. Частина роздрібних операторів ринку і досі (станом на 18 травня) не продає найдорожчі види бензину та дизпалива, а деякі продають, попри те, що на табло заправок та в прайсах преміальне пальне відсутнє. Це з'ясувало Радіо Свобода, відвідавши низку автозаправних станцій у Київській області та розпитавши їхній персонал.
  • Окремі види преміального пального, зокрема бензин з октановим числом 99 та 100 (показник чистоти й енергетичної цінності бензину – ред.) не зникали з продажу та навіть подекуди подешевшали: останнє урядове рішення не охоплює бензин з октановим числом, вищим за 95.

Що хотів цим сказати уряд

Вимушеним і тимчасовим заходом називають регулювання цін на пальне в Мінекономрозвитку.

«Запровадження урядом граничних торговельних надбавок на паливо – це вимушений і тимчасовий захід на період карантину. Таке рішення унеможливить маніпуляцію цінами, стабілізує ринок роздрібної торгівлі пальним та запровадить прозорий механізм ціноутворення», – мовиться в офіційній заяві міністерства, яка пролунала в день запровадження цінових обмежень.

У цій заяві не йшлося про ті чи інші види бензину і дизпалива, які не підпадають під регулювання цін. В самій постанові уряду – дещо більше конкретики: ідеться про дизпаливо, а також про бензин марок від 92 до 95.

Однак вже на третій день дії «граничних надбавок на роздрібні ціни» Мінекономрозвитку уточнило:

Під встановлення максимальної надбавки не підпадає «преміальне» пальне
Мінекономрозвитку

«Під встановлення максимальної торговельної надбавки не підпадає «брендове преміальне» пальне з покращеними показниками якості та позначення (маркування) якого включає певну торгову марку (товарний знак), що пропонується на автозаправних станціях для автомобілів преміум-сегменту за вищою ціною, ніж соціально значуще пальне».

Зрештою, чи означає це, що преміальне пальне повернеться на роздрібний ринок? І чи не призведуть такі правила гри до того, що в дефіциті невдовзі опиниться пальне стандартне чи економ-класу? Та чи не почнуть гравці ринку маркувати звичайний бензин як преміум, щоб вийти з-під регулювання цін?

В рішеннях та в роз'ясненнях уряду про це не йдеться, тож Радіо Свобода звернулося із цими запитаннями до експертів.

Експерти: це непродумане рішення, його наслідки не прорахували

Постанова Кабміну про граничні націнки на автомобільне пальне – не прораховане рішення: попри те, що уряду Дениса Шмигаля варто було згадати і врахувати негативні наслідки, які свого часу мало для ринку регулювання цін урядом Юлії Тимошенко десятиліття тому. Про це у коментарі Радіо Свобода говорить директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.

Обмеження цін може призвести до дефіциту і до того, що споживачі отримуватимуть фальсифікат
Володимир Омельченко

«На мій погляд, цей крок не дуже прорахований. Обмеження цін адміністративним шляхом може призвести до дефіциту і до того, що споживачі отримуватимуть неякісний продукт – фальсифікат, або намагатимуться втиснути пальне в цінові рамки із втратою якості сервісу та самого продукту, – зауважує Омельченко. – Регулювати ціни в умовах України вкрай важко, адже вона на 80% залежить від імпорту пального».

У проєкті рішення уряду та в пояснювальній записці до нього не було ніяких розрахунків про те, який позитивний чи негативний вплив може мати обмеження цін на ринок пального, зауважує в розмові з Радіо Свобода експерт з питань палива та енергетики Геннадій Рябцев. Як наслідок, виграють від зміни правил гри лише нелегальні виробники та продавці пального, а всі інші сторони програють, прогнозує він.

Оператори АЗС будуть оптимізувати витрати за рахунок якості
Геннадій Рябцев

«Якщо найближчим часом це рішення не переглянуть – то компанії, які не будуть вкладатися в цінові параметри, просто припинять продаж продуктів, які не вкладаються в рамки урядової постанови. У тих випадках, коли оператори АЗС не можуть відмовитися від продажу певного виду пального – будуть оптимізувати витрати за рахунок якості. Бо якість неможливо перевірити: системи контролю за нею немає, її зруйнували», – наголошує аналітик.

Ті, хто вже продає пальне найнижчої якості, які не можуть оптимізувати ціну – взагалі йтимуть у тінь, додає Рябцев.

Це все буде відбуватися під оплески частини ринку, а саме – нелегальних виробників та продавців
Геннадій Рябцев

«Це все буде відбуватися під оплески частини ринку, а саме – нелегальних виробників та продавців-«підпарканників». Коли ми читаємо повідомлення СБУ про викриття чергового нелегального переробного комплексу і вилучення 160 тонн бензину (або ж близько трьох залізничних цистерн) – це смішно. Їдучи центральним областями України, ми можемо бачити численні ректифікаційні колони – нелегальні виробництва пального. Але влада і правоохоронці не помічають їх, імовірно, через те, що хтось їх кришує», – зауважує експерт.

Керівник Київської школи економіки з політичних питань, а торік в.о. міністра економічного розвитку Павло Кухта вказує Радіо Свобода на кілька моментів: в рішеннях уряду не сказано, що регулювання цін не поширюється на преміальне пальне. Про це йдеться лише в роз'ясненнях Мінекономрозвитку. З іншого боку, після цих роз'яснень ніщо не заважає бізнесу «просто забрендувати все пальне і продавати як преміальне без обмежень».

В умовах подорожчання нафти і газу протидіяти зростанню цін на пальне неможливо
Павло Кухта

І третій момент, на який вказує колишній очільник Мінекономрозвитку, – це структура утворення цін на пальне та причини його подорожчання.

«Ми бачимо суттєве зростання ціни нафти (удвічі) і газу (в шість разів) на зовнішніх ринках. Відтак зростають і ціни на паливо. І структура української ціни виглядає так: оптова ціна на європейських ринках плюс вартість транспортування, розподілу та націнка АЗС. Ще великий компонент ціни, до її третини – податки і акциз. Тому в умовах подорожчання нафти і газу протидіяти зростанню цін на пальне неможливо. Вартість сировини зростає. Вартість транспортування зростає, адже це теж витрати пального. Націнка залишається незмінною або зростає. Єдине, що може зробити уряд – обмежувати надто великі (спекулятивні) торговельні надбавки», – пропонує експерт і експосадовець.

Для цього Павло Кухта пропонує уряду бути на зв'язку з виробниками та з учасниками ринку, щоб координуватися з ними та розуміти, як відбувається ціноутворення. І відтак запровадити максимальні торговельні націнки «вище ринку», щоб «не заважати ринку працювати» і водночас щоб спекулятивний зліт цін був неможливий.

Ще одним способом коригувати стрімке зростання цін експерти називають «гнучкі акцизи»: які можуть зростати, коли ціна на пальне падає, і знижуватися в період росту цін.

Керівник консалтингової групи «А-95» Сергій Куюн називає рішення уряду про регулювання цін на бензин і дизпалива неочікуваним та незрозумілим для ринку.

В Україні покупець може сам «голосувати гаманцем»
Сергій Куюн

«Це стало абсолютною несподіванкою. Ніхто не розумів, які передумови для цього. Зазвичай неадекватне ціноутворення виникає на монополізованому ринку. В розвинених країнах на ринку пального – по кілька великих гравців. В Україні – їх десятки: такої конкуренції, як тут, немає ніде в світі, – оцінює профільний експерт. – В цих умовах покупець може сам «голосувати гаманцем». Але уряд втрутився, тому що один з десяти учасників ринку визначає ціни не так, як це собі уявляє Кабмін».

При цьому, додає експерт, уряд завдав шкоди одним з найбільших платників податків в Україні, якими є мережі АЗС.

«Це суто політичне рішення» експерти

Отже, що мало на меті регулювання цін на ринку пального?

Фахівці виділяють дві основні причини, пов'язані між собою: популізм (спробу підняти політичний рейтинг влади) та намір обмежити зростання споживчих цін в Україні за рахунок адміністративного здешевлення бензину та дизпалива.

Директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко називає спробу уряду втрутитися в ціни на пальне суто політичною – такою, яка не має економічного підгрунтя.

«Це суто політичне рішення. Тут немає вигодоотримувачів на ринку: як всередині, так і зовні України. Влада відреагувала на зростання цін на пальне, яке може призвести до подорожчання продовольства та незадоволення громадян. І адміністративне регулювання цін має на меті суто підвищення рейтингу влади», – припускає аналітик.

Геннадій Рябцев, зі свого боку, додає: якщо влада розраховувала на внутрішньополітичний ефект, то вона зовсім не врахувала зовнішню політику: адже регулювання цін суперечить духу реформ та євроінтеграції, а на Заході це можуть оцінити як порушення Україною своїх зобов'язань.

Представники опозиції висловлюють сходу думку, зауважуючи, що Україна демонструє непередбачуваність дій влади та погіршення інвестиційного клімату.

Подорожчання нафти і газу в світі означає, що з проблемою стикаються майже всі країни, які так чи інакше будуть змушені відреагувати на зміни на ринку пального, вважає Павло Кухта: «Але в Україні це робили нашвидкуруч, саме тому з АЗС пропало преміальне пальне».

Він вважає, що від такого регулювання цін навряд чи хтось виграє. Але не виключає, що первинно могло мати місце бажання перерозподілити ринок в чиїхось інтересах.

Сергій Куюн зауважує, що встановлення цінових обмежень невигідне нікому, в тому числі й покупцям пального: вони стикаються з дефіцитом, зі зникненням деяких марок, а то й втрачають вигоди від програм лояльності. Знижки за якими є вищими, ніж імовірне зниження ціни через дії уряду. Ця ситуація виглядає як «непродумане емоційне рішення» урядовців і може бути вигідна лише нелегальному сегменту ринку, підсумовує аналітик.

  • Зображення 16x9

    Євген Солонина

    На Радіо Свобода працюю журналістом з 2008 року.  Народився 1979 року в місті Мелітополь Запорізької області. Закінчив факультет журналістики Запорізького Національного університету. Як журналіст найбільше цікавлюся економічною, екологічною та соціальною тематикою. На дозвіллі захоплююся садівництвом та альпінізмом.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG