Увечері 19 вересня мер Москви Сергій Собянін очолив святкування перемоги на виборах у штабі правлячої партії «Єдина Росія», ціллю якої було зберегти конституційну більшість у Держдумі Росії. Ці вибори були затьмарені заявами про небачені раніше репресії та приголомшливі твердження про фальсифікації.
Собянін скандував разом з натовпом: «Путін, Путін, Путін, Путін, Путін, Путін. Перемога», завершуючи святкування.
Видається, це визнання того, що у фокусі цьогорічних виборів у думу насправді перебуває політик, імені якого в бюлетенях не надрукували, – це Володимир Путін, президентський термін якого триватиме до 2024 року.
Конституційні поправки, які у 2020 році пройшли через думу, дозволять Путіну переобиратися ще двічі, тобто очолювати Росію до 2036 року. Наступні вибори будуть знаковими, незалежно від того, чи Путін вирішить залишитися на ще один термін у владі, чи підбере собі наступника, зазначають аналітики.
«Нинішні вибори – це генеральна репетиція 2024 року», – сказав телеканалу «Настоящее время», створеному Радіо Свобода з участю «Голосу Америки», політичний аналітик з Москви Костянтин Калачов.
Фахівці наголошують: на цих «навчаннях» перевірялася контрольованість виборів у часи, коли серед виборців шириться розчарованість через політичну та економічну стагнацію загалом і в «Єдиній Росії» зокрема.
«Окремі складові виборчої кампанії та голосування явно були репетицією 2024 року», – написав у твітері аналітик Андраш Тот-Цифра.
«Люди хочуть змін»
Московський аналітик Дмитро Орєшкін стверджує в коментарі Російській службі Радіо Свобода, що ставлення до «Єдиної Росії» змінилося, що є ключовим елементом у розрахунках Кремля щодо 2024 року.
«Ми живемо у час, коли Кремль втрачає безсумнівний контроль над думками виборців, – розповів він. – Ми спостерігаємо за тим, як виборці стають все більш незадоволеними статусом-кво. Люди хочуть змін».
Станіслав Андрейчук, співголова російського незалежного комітету виборців «Голос», нещодавно написав есе на цю тему.
«10 років тому виник масовий рух спостерігачів за виборами, – пише він. – П’ять років тому російські неурядові організації та політики навчилися фандрейзингу, завдяки цьому цілий громадський сектор міг виживати, а не лише декілька організацій. У 2019 році вперше відбулися масові протести не просто через фальсифіковані вибори, а через відмову реєструвати кандидата. Нині держава починає втрачати свою монополію у медіа, примус стає менш ефективним, зникає підтримка раніше лояльних виборців, нові політики замінюють тих, хто опиняється за ґратами чи за кордоном».
«Режим зробив виборче законодавство більш жорстким для протистояння цим настроям серед виборців», – підсумовує він.
Це були непрозорі вибориВіталій Аверін
Напередодні виборів російська влада внесла десятки змін до закону про вибори, зокрема обмежили доступ до відеокамер на дільницях. В окремих регіонах запровадили «експериментальне» онлайн-голосування. Період волевиявлення подовжили до трьох днів. Розширили програми «мобільних» дільниць та голосування з дому.
«Це були непрозорі вибори, – каже телеканалу «Настоящее время», створеному Радіо Свобода з участю «Голосу Америки», аналітик «Голосу» Віталій Аверін. – На відміну від президентських виборів 2018 року та попередніх федеральних виборів, не було доступу до онлайн-спостереження. Відомо, що спостерігачам вставляли палиці в колеса».
«Посилення адміністративного контролю»
Аналітик з Москви Олександр Кинев такої ж думки про подовження часу голосування до трьох днів, яке начебто запровадили для зменшення черг і кількості людей у час пандемії коронавірусу.
«Насправді головною ціллю цих трьох днів було посилення адміністративного контролю, – розповів Кинев Російській службі Радіо Свобода. – Останнім часом владі здається, що вони можуть примусити людей іти на вибори, але ті голосують за власним бажанням… Якщо розосередити виборців на довший період, то люди відчуватимуть на собі більш уважне стеження – так вважає влада».
Очевидно, влада планує запровадити електронне голосування до президентських виборів 2024 року. Якщо це вдасться, зникне навіть теоретична можливість спостереження за порушеннямиСтаніслав Андрейчук
Цілком ймовірно, що на виборах 2024-го електронне голосування стане більш поширеним. Підтвердити чесність такого голосування неможливо. Саме цей крок стане останнім, після нього Росія перестане симулювати демократію, вважають аналітики та опозиціонери.
«Хоч ці вибори й далекі від досконалості, втім, вони можуть стати останніми паперовими виборами в Росії, – пише Андрейчук у своєму есе. – Очевидно, влада планує запровадити електронне голосування по всій країні до президентських виборів 2024 року. Якщо їм це вдасться, зникне навіть теоретична можливість спостереження за порушеннями».
Йдеться не лише про обробку результатів, вважає Орєшкін, це ж стосується і виборців.
«Багато «бюджетників» голосували з комп’ютерів на роботі, – каже він. – Ці люди переконані, що існує якийсь пристрій, який перевіряє їхній вибір. Їх неможливо переконати у тому, що система анонімна».
Відомо, що силовики здійснювали хакерські атаки на вебсайти опозиційного лідера Олексія Навального і провели обшуки у багатьох його прихильників. Це розглядалось як тактика залякування кількома днями перед виборами в думу.
Нові часи потребують нових рішень
Ще однією особливістю цих виборів, яка цілком може стати звичною до виборів 2024 року, зазначають аналітики, були невпинні репресії проти справжньої опозиції, незалежного громадського сектору та медіа. Для цього, зазначають фахівці, нашвидкуруч ухвалили розмиті закони про «іноземних агентів», «небажані організації» та «екстремізм».
Завдяки цим законам, зазначають фахівці, відомих опозиційних кандидатів позбавили можливості взяти участь у виборах, інших ув’язнили, а решта була вимушена виїхати.
На тлі тиску на вагомі незалежні ЗМІ і закриття багатьох відомих неурядових організацій, згідно з новими «драконівськими законами», політичний ландшафт перед виборами 2024-го перебуває в стані переформатування.
Московський журналіст Олександр Риклін у есе для Російської служби Радіо Свобода зазначає: «Чимало експертів переконані, що президентська адміністрація більше не відіграє вирішальну роль у формуванні внутрішньої політики. Вони стверджують, що їх замінили люди в погонах з профільних управлінь ФСБ».
«У цих хлопців, як відомо, методи інші, – додає Риклін. – Важливо розуміти, що сталося це не само собою. На вершині піраміди влади вирішили, що нові часи потребують нових рішень».
Написано старшим кореспондентом Радіо Вільна Європа/Радіо СвободаРобертом Коалсоном на основі робіт кореспондента Російської служби Радіо Свобода Михайла Соколова та кореспондентів телеканалу «Настоящее время», створеного Радіо Свобода з участю «Голосу Америки», Єгора Максимова та Ксенії Соколянської.
