Доступність посилання

ТОП новини
09 липня 2020, Київ 13:49

COVID-19: Хто у найбільшій групі ризику? Що ми знаємо (і не знаємо)


На даний момент дані вказують на певну групу людей, яким особливо загрожує серйозна симптоматика від захворювання COVID-19

Енді Гейл

Коронавірус поширюється світом вже шість місяців. На цей час він інфікував понад чотири мільйони людей, але все ще залишається багато речей, яких ми про нього не знаємо. Наприклад, кого, де і наскільки сильно він може вражати.

«Ми продовжуємо отримувати сюрпризи», – каже Марджорі Поллак, епідеміолог із Нью-Йорка і заступник редактора Програми моніторингу нових захворювань (ProMED).

Поллак уважно стежила за смертельним поширенням коронавірусу відтоді, як вона допомогла переконати світ у його існуванні, широко розповсюдивши 30 грудня попередження китайського міста Уханя про становище зі здоров’ям людей у ньому.

«Висновок, який можете зробити, полягає в тому, що залишається ще так багато невідомого», – сказала вона в інтерв’ю Радіо Свобода.

Ось кілька припущень про те, хто має більші шанси стати жертвою коронавірусу, що випливають із досліджень епідеміологів, дослідників і демографів.

Що ми думаємо, що знаємо

На цей момент дані вказують на певну групу людей, яким особливо загрожує серйозна симптоматика від захворювання COVID-19.

Серед них – люди похилого віку, а також люди з серйозними проблемами зі здоров’ям.

Американські Центри контролю і профілактики захворювань (CDC) заявляють, що до групи ризику можуть потрапити ті, хто страждає гіпертонією або іншими захворюваннями кровообігу, хронічними захворюваннями легень, діабетом, важким ожирінням, захворюваннями печінки або нирок, чи люди з порушеною імунною системою.

Центри додають, що від COVID-19 померли або зазнали важких наслідків набагато більше чоловіків, ніж жінок. Це підтверджує тенденцію, яку спостерігають майже в усіх країнах світу і яка також випливає з перших даних із Китаю.

Дослідники з обережністю ставляться до таких гендерних класифікацій. Вони вивчають можливі поведінкові, імунні відповіді чи інші пояснення розбіжності між чоловіками та жінками.

Вік важливий, але справа не лише в ньому

Загалом діти вправляються з коронавірусом набагато краще, ніж дорослі.

Кілька досліджень показали дуже низький рівень смертності серед заражених дітей. Із віком ризик смертності зростає, після 60 років – досить різко.

Одне з перших великих досліджень на цю тему, яке опублікували в медичному журналі The Lancet, описало «значний віковий градієнт у ризику померти».

Пізніше дослідження, оприлюднене в цьому ж журналі, яке вивчало десятки тисяч випадків інфікування, припустило, що рівень смертності серед дорослих пацієнтів у віці від 30 до 40 років становив 0,15 відсотка, або 15 на 10 000 хворих. Серед пацієнтів у віці 80 років і старших показники значно вищі – 1500 людей на 10 000.

І все-таки збільшення кількості смертних випадків серед дітей і підлітків у Франції, Бельгії і США так і не було пояснено.

Майже 100 дітей у штаті Нью-Йорк за останній місяць захворіли на нову хворобу, пов’язану із впливом коронавірусу. Медики описують цей стан як такий, що нагадує хворобу Кавасакі – тобто хворобу, яка спричиняє запалення в усьому тілі, – або токсичний шоковий синдром.

Північ і південь?

Більшість найгірших спалахів відтоді, як коронавірус, найімовірніше, перейшов від тварин до людей наприкінці минулого року, реєстрували у Північній півкулі, де тоді була зима й весна.

Це закономірність серед таких захворювань, як звичайна застуда – яка може бути викликана чотирма із семи відомих коронавірусів, які передаються від людини до людини, – а також грип.

Але хоча деякі сезонні аспекти розповсюдження деяких патогенів й існують, вони погано вивчені, і їх поки не можна віднести до COVID-19.

«Коронавіруси частіше зустрічаються в холоднішу погоду, але не всі», – сказав минулого тижня Даніел Сінґер, регіональний директор із питань регіону Центральної Азії в американських Центрах контролю і профілактики захворювань.

«Один коронавірус – це вірус, який викликає близькосхідний респіраторний синдром (MERS), і цей вірус походить від верблюдів на Близькому Сході, де дуже тепло. Тому не існує надійного правила, яке б нам точно сказало, як саме поводитиметься новий вірус», – сказав Сінґер.

Натовпи людей

Існує чимало доказів, які дозволяють припустити, що тісні житлові простори можуть бути одним з найбільших чинників, які сприяють ризикові підхопити коронавірусну інфекцію.

«Це більше стосується випадку, коли люди живуть в одному домашньому господарстві, в одній квартирі. Один невеликий будинок поруч із іншим невеликим будинком і за великої щільності населення не обов’язково мають такий самий наслідок», – сказала Поллак про шанси передачі вірусу в коментарі Радіо Свобода.

Це може призвести до вищого рівня зараженості в місцях, які значною мірою покладаються на працю мігрантів, таких, як Росія, де є велика кількість робітників із Центральної Азії, які часто живуть разом у невеликих приміщеннях.

Великі родини

Але життя в тісних приміщеннях, які ускладнюють фізичне дистанціювання, не обмежується лише мігрантськими громадами.

Загалом стійке населення й значні ресурси Італії, здавалося б, робили цю країну малоймовірним кандидатом мати такі високі показники летальності від COVID-19. Але в цій країні є понад 50 смертей на 100 000 пацієнтів із COVID-19.

Автори одного з перших демографічних досліджень щодо поширення і смертності через коронавірус зазначали, що для Італії «характерні широкі контакти між різними поколіннями, підтримувані високим ступенем житлової близькості між дорослими дітьми й батьками». Навіть коли сім’ї, що складаються з багатьох поколінь, не живуть разом, щоденні контакти між ними досить часті, мовилося в дослідженні.

Швидка допомога

Мати змогу отримати медичну допомогу десь поблизу під пандемії – це, очевидно, добре.

Але автори дослідження про «великий попит на лікарні» внаслідок епідемії COVID-19 попереджають про «лікарняні пустелі» в Англії й Уельсі «з надто малою кількістю ресурсів, щоби впоратися з хвилею критичних випадків».

І проблеми можуть також чекати на країни, які, на перший погляд, виглядають так, ніби їхні ресурси цілком відповідають демографічним показникам.

Останні дані ОЕСР, наприклад, показують, що Росія є одним зі світових лідерів за кількістю лікарняних ліжок у шпиталях – близько 8 ліжок на 1 000 осіб, – хоча Росія все ще на третину відстає від Японії (13) і Південної Кореї (12).

Але на початку цього року Рахункова палата Росії попередила про відсутність кваліфікованих лікарів і повідомила, що перевірки більш ніж у 100 000 медичних установ показали, що майже третині з них бракує навіть проточної води. Ще більша кількість установ не мала центрального опалення чи каналізації.

Чи впорається ваш місцевий шпиталь?

«Я думаю, що найгірше місце, в якому можна опинитися, – це місце, яке не має медичних можливостей для того, щоб лікувати серйозні випадки, чесно кажучи», – каже Поллак.

Це не обов’язково мають бути постійні об’єкти.

Навіть північна Італія після того, як спочатку була «перевантажена», зрештою змогла зібрати медичні ресурси, щоб відбити спалах COVID-19, додає Поллак.

Менше пощастило постраждалим містам у басейні Амазонки в Бразилії й Перу. Там незабаром можуть виникнути спалахи, схожі на ті, з якими зустрілися італійці, коли їхня країна стала першим великим епіцентром за межами Китаю.

Різниця полягає в тому, що Італія врешті змогла отримати всі необхідні поставки, зазначає Поллак.

Довіра до влади

Автори всесвітнього дослідження під назвою «Дослідження поведінки й переконань щодо COVID-19 у всьому світі», яке ще триває, не стверджують ні про який обов’язковий зв’язок між довірою до влади і серйозністю пандемії у країнах, які вони вивчали.

Натомість вони стверджують, що «відсутність довіри до влади пов’язується з гіршим станом психічного здоров'я», розповів Радіо Свобода один із авторів, Йон Яхимович із Відділу організаційної поведінки Гарвардської школи бізнесу.

Але також правда й те, що респонденти у найбільш постраждалих від вірусу досліджених країнах вважали власні уряди найбільш «нечесними».

Результати від перших 85 000 респондентів із 51 країни поставили Венесуелу, Росію, США й Білорусь у групу 10 найменш «фактично правдивих … щодо спалаху коронавірусу» країн. США, Іспанія й Росія лідирують у світі за кількістю інфікованих на COVID-19, згідно з офіційними даними.

Офіційні показники зараження Венесуели низькі, але їх ставлять під сумнів, як і ефективність стратегії тестування на основі антитіл до COVID-19.

А президент Білорусі Олександр Лукашенко місяцями заперечував серйозність пандемії і, можливо, брехав про кількість інфікованих, бо останнім часом офіційна кількість заражених зросла майже до 25 000, і Білорусь заробила собі один із найгірших показників інфікувань на душу населення.

З іншого боку, Сінгапур, Данія й Латвія посідають місце серед країн, уряди яких респонденти вважають найбільш «чесними». Вважається, що вони рано й вчасно впровадили хоча й різні, проте ефективні стратегії, завдяки яким локальна передача коронавірусу була нижчою, ніж в інших країнах.

Умови працевлаштування

Багато досліджень вказували на умови працевлаштування як на можливі фактори ризику заразитися COVID-19. Мова йде про поїздки на роботу, можливість працювати з дому, багатолюдні робочі місця і дотримання роботодавцями кращих практик чи спеціальних антипандемічних заходів.

У Каліфорнії одне опитування виявило, що 90 відсотків інфікованих коронавірусом людей також «повідомили, що не мали змоги працювати з дому».

Дані з Англії й Уельсу дозволяють припустити, що чоловіки на некваліфікованій роботі мають більш ніж удвічі гірші показники порівняно з середнім рівнем смертності поміж усіх чоловіків працездатного віку.;

Міжнародна організація праці (МОП) не визначає окремі сектори економіки як особливо небезпечні. Вона лише заохочує забезпечити необхідними засобами захисту працівників медичної сфери і визнає ризик для працівників сфер обслуговування, які можуть і не знати про те, що контактують із інфікованими.

Старший спеціаліст МОП із питань гігієни праці Шенлі Ню наголосив на важливості співпраці між роботодавцями й місцевими органами охорони здоров’я.

«Щоб захистити працівників від ураження або від передачі вірусу, на робочому місці необхідно запровадити певні заходи… Потрібно мати політику і програму», – сказав він.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

ІНШЕ З МЕРЕЖІ



Загрузка...
XS
SM
MD
LG