Кримська та російська влада, федеральна і регіональна преса в Росії розходяться в офіційних заявах та думках з приводу початку і завершення мобілізації. У військкоматах триває робота з формування списків, активізується діяльність мобілізаційних підрозділів на підприємствах і в установах.
Чому президент Росії не видає указ про завершення «часткової» мобілізації, чи буде оголошена цієї зими «друга хвиля» мобілізації, як це торкнеться кримчан і чи зможе це все змінити перебіг воєнних дій – на ці питання Крим.Реалії разом із експертами шукали відповіді у своєму матеріалі.
«Часткова» мобілізація «завершена», але «триває»
28 жовтня міністр оборони Росії Сергій Шойгу доповів Володимиру Путіну про завершення часткової мобілізації. За словами російського міністра оборони, були призвані 300 тисяч осіб, і жодних додаткових завдань не планується.
Президент Володимир Путін повідомив про завершення «часткової мобілізації» 31 жовтня. У Кремлі вважають, що указ, який підтверджує закінчення мобілізації, не потрібний.
Міноборони Росії не публікує офіційні дані щодо кількості мобілізованих. Низка відомостей міститься у заявах регіональних чиновників і представників військкоматів.
Відповідно до указу президента Росії про «часткову мобілізацію» 21 вересня на території Криму було протиправно розпочато мобілізаційні заходи. У період із 22 до 25 вересня близько 200 кримчан отримали «некоректні повістки». Російський глава Криму Сергій Аксьонов (за документами – Аксенов) обіцяв 25 вересня завершити всі заходи щодо мобілізації на півострові.
Близько двох тисяч кримчан вирушили на війну з Україною після оголошеної «часткової» мобілізації.
Тисячам жителів півострова довелося емігрувати, рятуючись від можливого призову.
Очільник російської Держради Криму Володимир Константинов заявив, що кримська влада готова взяти участь у розробці законодавчої ініціативи щодо створення обмежень прав громадян, які виїхали з Росії у зв’язку з частковою мобілізацією.
Відповідаючи на запитання журналістів, чи буде видано указ президента Росії про завершення часткової мобілізації, речник Дмитро Пєсков 30 жовтня обіцяв інформувати пресу додатково.
«На тлі наслідків часткової мобілізації в багатьох галузях посилюється нестача робочої сили», – йдеться в офіційному пресрелізі Банку Росії. Аналітики банку вважають, що зниження чисельності робочої сили та зміна структури зайнятості можуть підвищити показник інфляції, який зазначено у базовому сценарії регулятора на рівні 12-13% на кінець року.
«Друга хвиля» мобілізації: буде чи не буде – ось у чому питання
Про можливість другої хвилі мобілізації у Криму заговорили ще у вересні. «Другої хвилі поки що ми не очікуємо. Якщо вона буде, то за указом президента Росії та мобілізаційними планами Міноборони», – заявив начальник служби з мобілізаційної роботи та територіальної оборони Криму Віктор Фесенко.
«У Держдумі не очікують додаткової мобілізації», – повідомив 7 листопада голова комітету з оборони Андрій Картаполов.
Інформація, що з’явилася у ЗМІ, щодо планів президента Володимира Путіна оголосити під час послання «мобілізацію країни» не відповідає дійсності. Про це заявив 25 листопада його речник Дмитро Пєсков.
«Із 300 тисяч мобілізованих у Росії 150 тисяч перебувають у зоні спеціальної військової операції (так у Росії називають відкриту збройну агресію проти України – КР)… Ще 150 тисяч, тобто половина всіх мобілізованих, не перебуває в угрупуванні… Вони – бойовий резерв. За цих умов розмови про наступну хвилю мобілізації безглузді», – так коментував ситуацію Володимир Путін 7 грудня.
Влада, бізнес і держкомпанії готуються до продовження мобілізаційних заходів узимку, незважаючи на публічні заяви федеральної російської влади про її припинення. Ведеться збір додаткової інформації про потенційний мобілізаційний контингент у держкорпораціях, у тому числі в «Газпромі».
Є мобілізація чи її немає – всі заходи проводять у повному обсязі
«Кремлівський режим давно звик існувати у двох вимірах – реальності та пропаганди, які часто між собою не перетинаються. Крім того, агресор дуже любить формувати для підконтрольного населення ситуацію невизначеності – коли щось нібито і відбувається, але одночасно нібито й ні. Якщо це не брати до уваги, то злочинно поширену на окупований Крим мобілізацію оцінити не просто. Адже фактично там ще досі триває її «перша хвиля», яку ніхто насправді не «скасовував». Більше того, у самому «російському законодавстві», незаконно поширеному окупантами на півострові, взагалі не говориться як саме, ким і в який спосіб «припиняється мобілізація», жодних «механізмів» у цій сфері взагалі «не передбачено», – зазначив кореспонденту Крим.Реаліі експерт у галузі міжнародного права, професор Борис Бабін.
На думку керівника військових програм безпеки Центру глобалістики «Стратегія ХХI» (Київ) Павла Лакійчука, висловлену у розмові з Крим.Реалії, Володимир Путін постійно змінює риторику щодо так званої спеціальної військової операції (так у Росії називають війну проти України – КР) її перебігу, залучення до неї військовослужбовців строкової служби, проведення мобілізації, яка взагалі не передбачалася.
«Потім Путін ще кілька разів повідомляв, що в жодному разі операція не вимагає додаткової мобілізації, і вона завершиться повністю успішно і без того. Але минуло кілька місяців – і оголосили мобілізацію. Таку: справжню – не справжню, повну – неповну. «Часткову» – але за невідомими параметрами. Немає в них цього ані в законодавстві, ані в нормативних актах. Такий собі «грамотний хід». Сказали «часткова», отже – неповна. Є мобілізація чи її немає, але всі заходи проводяться за повним планом мобілізації», – повідомив експерт.
Принципи мобілізації в Росії не змінювалися з минулого століття
«У них спершу була така радянська мобілізаційна модель. Потім вони вирішили переходити на контрактну армію, яка досі існувала тільки на папері. І це ж не лише військкомати, які мають вести облік та відбір мобілізованих, це ще й система мобілізаційної підготовки, це система, яка має забезпечувати цих мобілізованих новобранців усіма видами забезпечення. Система, яка має забезпечувати підготовку всього особового складу. І, нарешті, це система, яка має включати мобілізованих до складу регулярних військ. У Росії мобілізація будується за лекалами середини ХХ століття.
Хоча сьогодні армії будуються за іншими принципами. Як показала російсько-українська війна, російський паперовий мобілізаційний потенціал не відповідає реальним можливостям.
Сьогодні не можна перераховувати юнаків від 18 до 60 років і говорити про те, що це і є мобілізаційний потенціал. Мобілізаційний потенціал – це вже не солдати із трилінійками. Зараз значно більше витрат на одного солдата, ніж у той час, коли формули, що використовуються в Росії, складалися. Власне, у такій кількості мобілізованих людей немає потреби, бо на них не вистачить зброї та техніки», – зазначив Павло Лакійчук.
Він вважає, що «мобілізаційна машина», яка мала б функціонувати в Росії, не працює практично на всіх рівнях. І те, що їй складно було перетравити таку кількість людей, яку в Росії призвали під час першої хвилі «часткової» мобілізації восени цього року, на думку експерта, свідчить, що було показано максимальне навантаження, яке така машина може витримувати взагалі.
Мобілізація – це не лише війська, а й внутрішні резерви суспільства
«Росія свого часу, десь 2010 року, відмовилася від армії мобілізаційного типу. Це, принаймні, декларувалося. Коли вони заявили про перехід на контрактну армію, в Росії зруйнували всю систему. Вони почали формувати одні принципи набору в армію, а мобілізаційні механізми просто зламалися. Не лише мобілізацією вони себе загнали в кут, а й початком військового вторгнення в Україну взагалі.
Напад на суверенну державу – головна помилка. Мобілізація – друга ключова помилка. Окрім військово-технічних та організаційних питань є ще й питання морально-психологічні. Адже мобілізація у широкому сенсі – це задіяння внутрішніх резервів і потенціалу всього організму, державного організму, зокрема. Для мобілізації суспільства необхідні зрозумілі та очевидні цілі. Війна, яку веде Росія проти України, чи вона є життєво необхідною для російського суспільства? Ні! Тому і результат такий», – додав експерт.
Мобілізація в Росії буде продовжена і стане ще більш прихованою
На думку Павла Лакійчука, процес мобілізації припиняється, оскільки розпочався осінній призов на строкову військову службу, а паралельно ці два процеси – вони практично ідентичні – мобілізаційна машина вести не може.
«Завершується призов – можливості мобілізаційної машини звільняються. Тому цілком логічно говорити, що цієї зими продовжаться заходи щодо мобілізації в Росії. Опосередковано підтверджується це тим, як у Кремлі «впираються» стосовно документального завершення мобілізації. Подальша мобілізація, ймовірно, не стане хвилеподібною і матиме прихований характер. Як розповідають наші кримчани, повістки досі приходять, а призваних восени солдатів-строковиків, швидше за все, також відправлять на «український» фронт», – зазначив він.
«Очевидно, що за таких умов мобілізовані для управлінських, фінансових та юридичних механізмів Кремля є просто «валізою без ручки». Тому, з одного боку – про них брехатимуть що завгодно, а з іншого – за першої необхідності в новому гарматному м’ясі злочинно формуватимуть його нові партії, зокрема в Криму.
Єдиними «запобіжниками» тут є практичні можливості агресора: як розмістити, одягнути та нагодувати весь цей «натовп» ще й у зимовий період. Навіть із традиційним цинічним ставленням Кремля до життя та смерті відповідна злочинна «логістика», очевидно, кульгатиме. Тому, швидше за все, злочинна мобілізація стане хронічним процесом, який триватиме до деокупації півострова», – наголосив Борис Бабін.
За даними Генштабу Збройних сил України, на тимчасово окупованій території Криму співробітники військових комісаріатів проводять підготовку до чергової хвилі мобілізації. Зазначається, що в місті Керч здійснюється звіряння даних військовозобов’язаних осіб на державних підприємствах.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
