ЛЬВІВ ‒ Чотири евакуації поранених мирних жителів із Луганської і Донецької областей провела міжнародна організація «Лікарі без кордонів». Днями у двох спеціальних вагонах медики евакуювали близько 50 осіб із Краматорська. Серед них є й поранені на вокзалі у Краматорську, жителі Лисичанська, Попасної, Бахмута.
Спеціальним медичним потягом у Львів привезли близько пів сотні пацієнтів. Одну людину швидка допомога забрала з київського вокзалу у шпиталь. Потяг зробив вимушену зупинку, тому що медики боялись, що жінка не витримає подальшої дороги. Більшість пацієнтів мають мінно-вибухові поранення. У Краматорськ людей привезли автомобільним транспортом із бахмутської, слов’янської лікарень.
39-річна Ольга Жученко, мама трьох дітей, теж потрапила у потяг «Лікарів без кордонів». Її відкинуло вибуховою хвилею, коли снаряд влучив у квартиру в Попасній Луганської області. Чоловік виніс поранену жінку з-під завалів. Медичну допомогу Ользі надавали спершу лікарі бахмутської лікарні, які врятували їй руку. Потім жінку перевезли у Краматорську лікарню, а опісля ‒ в Дніпро.
Зрозуміла, що руки нема, ноги відмовилиОльга Жученко
«Ми спочатку не розуміли, думали, що буде, як в 2014 році, коли по окраїнах стріляли. Ми сиділи тоді по підвалах, але такого не було, щоб щосекунди падали бомби, як зараз. Зранку 7 березня нас у квартирі було троє дітей і четверо дорослих. Ми так ночували з родичами, бо не було газу, світла і так було тепліше. Моя мама пішла в будинок, який ми маємо, щоб розпалити пічку. Ми з чоловіком мали принести харчі. Міна прилетіла прямо в балкон, який просто вивернуло. Мене в спину вдарило хвилею, руку відбило, це були секунди. Зрозуміла, що руки нема, ноги відмовили. Чоловік і діти був у другій кімнаті. У мене забрали все: дім, улюблену роботу, здоров’я. З початком війни перестали довозити продукти, їх стало менше, все розкуповують. 26 березня вже трупи лежали по місту. Путін збожеволів. Я не зможу пробачити», ‒ розповідає Ольга Жученко, яка працювала на місцевому ринку в Попасній.
9-річна донька і 16-річний син Ольги з її мамою перебувають у родичів в Дніпрі. Старший син захищає Україну. Чоловік приїхав у Львів доглядати жінку. На ногах Ольги – шини, на правій руці численні переломи кисті, роздроблена кістка передпліччя, осколки медики виймали навіть із кишківника.
Історія лікарки
Медик Наталія Кинів з організації «Лікарі без кордонів» була у групі, яка перевозила Ольгу Жученко та решту поранених мирних жителів.
Жахливо, що обстрілюють мирних людейНаталія Кинів
«У цій поїздці були люди, які постраждали під час обстрілів у різних містах. У частини, молодих людей, мінно-вибухові травми, люди з ампутаціями, травми грудної і черевної порожнини, жінка з травмою шиї, яка не могла розмовляти, важко було контакт із нею знайти. Ми в Києві її висадили, тому що боялись, що живою у Львів не довеземо. Це жахливо, що обстрілюють мирних людей, цивільних осіб. Під час евакуації намагаємося допомогти, розрадити, хтось щось розповідає, а хтось ‒ ні. Надаємо мінімальну психологічну допомогу», ‒ говорить лікарка Наталія Кинів.
Наталія Кинів залишила роботу на Закарпатті, де протягом десяти років допомагала людям, і почала працювати в організації «Лікарі без кордонів». Знала про цю місію і подала своє резюме.
Чула їхні історіїНаталія Кинів
«Я бачила, що в моїй країні відбувається, скільки людей у горі. Переселенці, які приїхали на Закарпаття, перебували у розпачі. Чула їхні історії, коли вони звертались у нашу лікарню. Хотіла допомагати тим людям, які самостійно не можуть евакуюватися, яким потрібна допомога вже і зараз, щоб перевозити їх у більш безпечні місця», ‒ каже Наталія Кинів.
Перша евакуація «Лікарів без кордонів», у групі медиків була і Наталія Кинів, відбулась із Запоріжжя наприкінці березня. Тоді більшість пацієнтів були з пораненнями, отриманими у Маріуполі або ж під час спроби виїхати з міста. Серед них був 13-річний Іван, який втікав із Маріуполя з мамою і бабусею, їхню колону обстріляли російські військові. Дитина отримала травми ніг, голови, був ризик ампутації однієї ноги. Медичну допомогу хлопцеві надали у лікарні в Запоріжжі. А звідти «Лікарі без кордонів» евакуювали його у Львів.
Відбираємо пацієнтів, які потребують евакуаціїНаталія Кинів
«Хлопець потребував особливих умов евакуації. Адже перебував на апараті фіксації. Це були великі металеві конструкції. Ми йому зробили велике ліжко. Дорогою дитина потребувала інтенсивного догляду і спостереження. Іван хотів, щоб його і родину перевезли. Ми намагалися зібрати всіх пацієнтів, які хочуть евакуюватися. Ми перед евакуацією зв’язуємося з місцевими лікарями, відбираємо пацієнтів, які потребують евакуації», ‒ каже Наталія Кинів.
Протягом чотирьох евакуацій «Лікарі без кордонів» перевезли з місць бойових дій 114 поранених жителів. Серед них – більшість літніх людей, які самостійно не можуть пересуватись. Зараз пацієнти – у лікарнях Львова та Івано-Франківська, Дніпра. Спецпотяг має два вагони, один ‒ для лежачих хворих, інший для тих, хто може їхати сидячи. Супроводжують пацієнтів понад 15 осіб медичного персоналу, серед яких є четверо лікарів.
Хочемо перевозити більшу кількість людейКрістофер Стоукс
«З кожним рейсом ми отримували досвід, як безпечно приймати більше людей на борту, зберігаючи належний рівень надання допомоги з боку лікарів і медсестер. Але зараз ми прискорюємося, наскільки це можливо, щоб запустити наш довший і більш оснащений потяг. Кількість запитів зростає. І ми хочемо перевозити більшу кількість людей, зробити це якомога швидше», ‒ говорить Крістофер Стоукс, координатор із надзвичайних ситуацій «Лікарів без кордонів» в Україні.
Медики евакуюють найбільш вразливих пацієнтів. За два дні до обстрілу російськими військовими вокзалу в Краматорську на Донеччині (це сталось 8 квітня) «Лікарі без кордонів» у цьому місті займались медичною евакуацією. Вони тоді бачили сотні людей, які очікували на потяги, щоб виїхати в більш безпечні місця. І дізнались, що 8 квітня російськими ракетами здійснено удар по мирних жителях, які просто хотіли виїхати, щоб врятувати свої життя і життя дітей. Вже 9 квітня «Лікарі без кордонів» повернулись у Краматорськ, щоб евакуювати поранених. Їхній потяг знову рушив на Донбас по українців.
Українська влада щодня намагається вивезти з охоплених бойовими діями районів мирне населення та завезти туди речі першої необхідності і продовольство. Російська сторона неодноразово зривала евакуацію цивільних, обстрілюючи маршрути, за якими мали вивозити людей. При цьому Росія звинувачувала у зриві евакуації українську сторону.
Напередодні жителів Харківської, Донецької та Луганської областей влада закликала негайно евакуюватися через загострення ситуації в регіоні.
Управління Верховного комісара ООН із прав людини змогло підтвердити загибель 1842 і поранення 2493 цивільних людей через війну Росії проти України. Це дані від 24 лютого до півночі 10 квітня, повідомили в УВКПЛ ООН і заявили, що реальні цифри є «значно вищими».
В Україні внаслідок широкомасштабної війни, початої Росією, загинули 186 дітей, щонайменше 344 – зазнали поранень, повідомили в Офісі генпрокурора вранці 12 квітня і наголосили, що ці цифри не остаточні.
Російське масштабне військове вторгнення в Україну триває від ранку 24 лютого. Російські війська завдають авіаударів по ключових об’єктах військової та цивільної інфраструктури, руйнуючи аеродроми, військові частини, нафтобази, заправки, церкви, школи та лікарні. Обстріли житлових районів ведуться з використанням артилерії, реактивних систем залпового вогню та балістичних ракет.
Росія заперечує, що веде проти України загарбницьку війну на її території та називає це «спеціальною операцію», яка має на меті «демілітаризацію і денацифікацію». Крім того, Кремль, попри численні свідчення і докази, заперечує, що російські військові цілять у цивільних.
