Російське військове командування заявило про відступ своєї армії з окупованого Херсона. Українські військові та влада ставляться до цього з недовірою та, як зазначають, діють «обережно». Тим часом інформаційні ресурси окупаційних сил повідомляють про припинення так званої «евакуації» з правого на лівий берег Дніпра, куди відступають російські військові. Про те, що відбувається зараз в Херсоні? Яка склалася гуманітарна ситуація?Та чи залишається там російські сили? Про все це проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» розповіла одна з жительок окупованого міста.
«Військові РФ ще в місті»
Кореспонденти спілкувалися із жінкою (особу людини з потреб безпеки редакція не розкриває) ввечері 9 листопада, коли голова Міноборони Росії прийняв доповідь командувача російських військ у війні в Україні Сергія Суровікіна про відведення військ з правого берега Дніпра на лівий.
Жителька Херсона повідомила, що на той момент російські військові ще залишалися у місті.
Бачили, як вони біля супермаркету купували собі випивку, їжу і вантажили собі в багажник
– Ми сьогодні ще бачили росіян. Бачили, як вони біля супермаркету в «Палаці Україна» купували собі випивку, їжу і вантажили собі в багажник. І між нами сталася така невелика перепалка. І взагалі ми бачимо «орків» (російських військових – ред.) тільки в машинах.
– Вчора ми бачили їх більше, був такий рух машин, автобусів зі сторони СІЗО, в сторону порта-елеватора. Вони були в білому автобусі. Всередині перебували люди – військові в камуфляжі і в балаклавах. Але громадянину в принципі важко зробити висновок, куди саме йде рух, куди вони їдуть, на якісь свої позиції за місто їдуть, чи ще кудись, чи вони відступають. Тобто в місті їх ще є якась кількість, але вони по вулицях саме як пішоходи дуже рідко ходять
«Майже всі знеструмлені»
Із електропостачанням в місті «дуже суперечлива» ситуація, каже жінка.
– По світлу ситуація дуже дивна, дуже суперечлива. Зазвичай можна почути, як гуркотять генератори в приватних будинках, у тих, кому пощастило їх мати. А так, в принципі, усі знеструмлені. Наприклад, Степанівка – точно, Шуменський микрорайон – точно немає світла.
В центрі, на вулиці Тираспольській, одна багатоповерхівка зі світлом, а всі навколо будинки – без світла, вся Воїнка без світла, порт-елеватор – теж немає світла. Зараз ходити по місту навіть небезпечно, тому що йдеш і темно-темно, все чорне. Вже давно такого не було.
За словами жительки Херсона, магазини й супермаркети переважно працюють на генераторах. Розрахунки тільки готівкою – в гривнях, або в рублях, в деяких супермаркетах людям дозволяють заряджати телефони.
Був такий тиждень, коли люди скидали рублі, потім навпаки деякі продавці просили, щоб рублями з ними розраховувалися, тому що вони хотіли набрати рублів
– Щодо співвідношення, чи більше рублями, чи більше гривнями – я не знаю, бо в кожного різна ситуація. Був такий тиждень, коли люди скидали рублі, потім навпаки деякі продавці просили, щоб рублями з ними розраховувалися, тому що вони хотіли набрати рублів. Тобто тут теж така ситуація суперечлива, можливо комусь треба розрахуватися з росіянами. Особисто я у своїх руках тримала рубль тільки один раз.
На початку листопада в місті вмикали опалення, каже жінка, але дуже швидко його не стало.
– Коли почало пропадати світло, і тепло почало пропадати. Що стосується водопостачання, особисто скажу – в моєму будинку вода є. Ми очікували, що і води не стане і робили запаси, але вода є. Але в кожному будинку можлива різна ситуація
«Ажіотаж на хліб»
Продуктів в місті вистачає, стверджує жителька. Великого ажіотажу не спостерігається, лише інколи – через хліб.
Хліб подорожчав. Вчора-позавчора був по 20 гривень, сьогодні він вже 35 грн коштує
– Слава Богу, якихось таких черг немає за продуктами. На касах можна вільно і легко з усім розрахуватись. Але вчора, наприклад, був такий невеликий ажіотаж на хліб і я скажу, що хліб подорожчав у зв'язку з ось цим ажіотажем. Тому, що ще десь вчора-позавчора був хліб по 20 гривень, сьогодні він вже 35 грн коштує.
– Тобто продукти є, але, звичайно, ціна на них росте, бо люди налякані і, скажімо, можливо штучно створюють цей ажіотаж. Але, звичайно, громадян можна зрозуміти, тому що невідомо, що буде сьогодні-завтра. Ну і ті, в кого немає світла, вони не будуть брати те, що швидко псується.
«То плакати хочеться, то сміятися»
Окупація Херсона триває 9-й місяць, і останні тижні активніше говорять про ймовірність «жесту доброї волі» з боку російських військових. Ми запитали у співрозмовниці, чи відчувають наближення деокупації жителі міста?
– Ситуація, дуже суперечлива. Нам то плакати хочеться, то сміятись. За усі ці 9 місяців ситуація, в принципі, за рівнем напруженості, вона, мабуть, почала нагадувати початок війни або початок окупації. Зараз через те, що людей менше, то і, в принципі, ситуація не настільки критична, тому що продовольства вистачає на ту кількість людей, що є в місті зараз. Але якісь інші висновки зробити дуже важко, бо мені теж пишуть люди і кажуть, що з якихось перевірених джерел вони там дізналися, що росіяни тут прямо відступили вже.
– Але ми їх продовжуємо бачити і гуманітарна ось ця катастрофа чи передвісник цієї катастрофи вже настає у вигляді суцільного знеструмлення. Чого очікувати? На що сподіватися? Люди не знають.
- Російське військове керівництво заявило про відведення військ з Херсона та з правого берега Дніпра. Командувач російських військ у війні в Україні Сергій Суровікін 9 листопада оголосив міністру оборони Росії Сергію Шойгу пропозицію про відведення війська на лівий берег Дніпра. Шойгу погодився з цим.
- Українська влада не бачить ознак виведення російських військ із Херсона і правого берега Дніпра в Херсонській області. Про це ввечері 9 листопада заявив радник голови Офісу президента України Михайло Подоляк
- Президент України Володимир Зеленський, коментуючи повідомлення про відступ армії Росії з Херсона, заявив, що «ніхто нізвідки просто так не йде, Збройні сили України це виборюють».
- Головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний 10 листопада прокоментував заявлені Росією плани залишити правобережну Херсонщину. Він заявив, що "за кожним так званим "жестом доброї волі" противника стоять колосальні зусилля наших військ".
- За словами Залужного, лише протягом минулої доби, 9 листопада, українські військові звільнили шість населених пунктів на напрямку Петропавлівка-Новорайськ (східніше Херсона поруч з Бериславом) та шість населених пунктів на напрямку Первомайське-Херсон (північніше Херсона).
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
