Наскільки громадяни Росії зацікавлені у купівлі житла на окупованих територіях України і чи поспішають його придбати? Чи відрізняється ситуація на захоплених частинах Донецької, Херсонської, Запорізької областей? Що буде з угодами, здійсненими під час окупації, після звільнення цих територій, дізнавався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
«Війна не триватиме вічно»
Після окупації Маріуполя у місті почали зносити пошкоджені будинки від обстрілів будинки та будувати нові. І вже у травні 2022 року почали з'являтися перші оголошення росіян про купівлю квартир і будинків в окупованому місті, пише російське незалежне видання «Бумага», яке поговорило з росіянами, що хочуть купити нерухомість у Маріуполі. Матеріал опублікований 28 червня.
Журналісти пишуть, що у російській соцмережі «ВКонтакте» є близько ста груп, де розміщують оголошення про купівлю, продаж та оренду нерухомості у Маріуполі. В одній із найбільших груп, яка називається «Нерухомість Маріуполя і Приазов'я», повідомлення від охочих купити будинок або квартиру почали з'являтися з 3 травня 2022 року, коли в місті ще тривали бої.
Шукають нерухомість у Маріуполі росіяни з різних регіонів – Москви, Петербурга, Краснодару, Красноярська, Нижнього Новгорода та інших. Вони розглядають будинки й квартири «в будь-якому стані» і готові відновити їх після обстрілів, пише «Бумага».
Деякі покупці розповіли, що не вважають купівлю нерухомості в окупованому місті ризикованою. При цьому більшість співрозмовників ніколи не була в Маріуполі, йдеться у матеріалі. Видання додає, що усі покупці нерухомості, з якими поспілкувались журналісти, кажуть, що обрали це місто через близькість до моря. Вони вважають, що це робить його привабливим для туристів.
При цьому більшість росіян, які шукають квартири або будинки в окупованому Маріуполі, кажуть, що не бояться повернення воєнних дій у місто, попри контрнаступ України на цьому напрямку. Одна зі співрозмовниць видання, жителька Красноярська, зазначила, що їй страшно, що там знову можуть початися військові дії, але, за її словами, «війна ж не триватиме вічно». У матеріалі видання також сказано, що у середньому квартири у Маріуполі продають за три мільйони рублів (це приблизно 33 тисячі доларів США), а будинки й ділянки – за 4,8 мільйона рублів (тобто понад 50 тисяч доларів).
Маріуполь: іпотеки під 2% річних
Маріупольське видання 0629 повідомило, що російські окупаційні сили продовжать будувати нове житло у місті. Для цього вже визначили 5 майданчиків площею 14 га. Щоправда, квартири в цих будинках зможуть отримати далеко не всі маріупольці, зазначили журналісти.
У матеріалі сказано, що вже знайшлися приватні забудовники, які будуть зводити ці будинки й продавати квартири всім охочим. Для цього маріупольцям пропонують програму пільгової іпотеки під 2% річних. За даними видання 0629, за рік окупації у Маріуполі побудували 22 будинки.
Зараз російська окупаційна влада через брак бюджетних коштів майже не будує в Маріуполі нове житло з безкоштовними квартирами для містян. Тому вона прагне вирішувати проблему зруйнованого житла коштом самих маріупольців та ще й заробити на цьому, пишуть журналісти.
Радник міського голови Маріуполя Петро Андрющенко 15 липня у своєму телеграм-каналі повідомив, що російські окупаційні сили планують заробити на побудові житла лише в одному районі Маріуполя приблизно 335 млн доларів США. Ідеться про забудову району «Кірова», саме там, у центрі міста, найбільша кількість зруйнованих та вже демонтованих квартир, зазначив Андрющенко.
За його даними, іпотеку на це житло зможуть отримати виключно громадяни Росії. Жителі окупованого Маріуполя права на іпотеку у цьому районі не мають. Отже, у місті планують розмістити щонайменше 8 тисяч росіян, і в такий спосіб окупаційна влада проводитиме політику заміщення населення, додав радник міського голови.
«Без ажіотажу»
Депутат Маріупольської міської ради Максим Бородін розповів «Новинам Приазов’я», що серед російських громадян є певна зацікавленість у придбанні житла у Маріуполі, але масової купівлі поки немає.
Вони на цій кривавій події намагаються просто заробитиМаксим Бородін
«В них суто меркантильні інтереси, це очевидно, і в більшості випадків тих, що я бачив по розслідуваннях, вони просто цікавляться. Тобто вони хочуть купити взагалі за копійки щось, щоб якось так виграти. Тобто вони на цій кривавій події намагаються просто заробити», – вважає він.
Туристичного сезону у Маріуполі зараз немає, каже Бородін. Порожніми залишаються також пляжі курортних населених пунктів Маріупольського району, зокрема, таких, як Мелекіне, Урзуф та інших.
«Є певні люди там на міському пляжі, але, знову ж, по-перше, це велика небезпека, вважаючи, скільки всього потрапило до ґрунту, потрапило до підземних вод, і те, що стікає періодично – там не працюють повноцінно каналізаційні стоки, все це стікає просто в море. Тобто, пляж міський дуже небезпечний. Плюс ми розуміємо, що можуть приплисти і міни, і залишки там всього, чим бомбилися, кидалися. Небезпека дуже велика. Поряд з Маріуполем приблизно та ж сама історія», – розповів депутат.
За його словами, якість побудови нових будинків може суттєво відрізнятися: «Десь будують непогано, з урахуванням норм, а є місця, де це суто «потьомкінські села». Наприклад, від будинку там залишилася одна стіна, яка виходить на центральну вулицю. І в цю стіну вставляють нові вікна. Нібито, щоб воно виглядало як щось ціле».
«Брудне середовище»
Бородін вказує на те, що при відбудові міста повинен бути генеральний план, концепція, інфраструктурна відбудова, але цього в окупованому Маріуполі зараз немає.
Російські ЗМІ не повідомляють про стан навколишнього середовища у Маріуполі, каже він. Якби ті росіяни, які хочуть придбати житло у місті, знали про реальний стан місцевої екології, вони б змінили своє рішення і не вкладали туди кошти, вважає депутат.
«До цього майже 100 років накопичування було металургійних відходів, а зараз до них додалися просто шалені відходи й зараження від вибухів снарядів, мін, бомб, ракет, від всього цього. Все це зараз в ґрунтах, і воно там буде ще мінімум 50 років, якщо не більше. Так, це не вбиває одразу, не за рік, не за два, але через певний момент ми будемо мати хвилю онкології, хвилю системних захворювань, крові, всього іншого», – вважає депутат.
З огляду на бойові дії та окупацію Росією частини південних територій України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.
Кирилівка: «понад 500 баз відпочинку заселені військовими»
Селищний голова Кирилівки Мелітопольського району Запорізької області Іван Малєєв розповів «Новинам Приазовʼя», що у цьому населеному пункті про випадки купівлі житла поки невідомо. Російська окупаційна влада зазвичай його відбирає і віддає «новим господарям», каже посадовець.
«Росіяни переважно «віджимають» житло, бази відпочинку. Тобто заводять їх в російські реєстри та з'являються нові «господарі», особливо це стосується баз відпочинку. В Кирилівці дуже багато приватного сектору, який займався цим бізнесом до війни, то скажу, що і ці обʼєкти також попадають в ці реєстри (російські – ред.) і з'являються нові «господарі», – розповів він.
Фіксують також факти відбирання житла в людей, які залишили окуповану територію. Однак випадків купівлі не помічено, каже селищний голова. За його даними, цивільних відпочивальників у Кирилівці практично немає.
Заїжджають на 2-3 дні – переважно це з Мелітополя чи Енергодару людиІван Малєєв
«Пляжі Кирилівки на сьогодні практично порожні. Є випадки поодинокі, де заїжджають на 2-3 дні – переважно це з Мелітополя чи Енергодару люди. Бізнес, який був до війни у Кирилівці, це процентів, мабуть, 80 – це весь бізнес заїжджий. Це громадяни України, які проживали за межами Кирилівки. Тому, звісно, багато людей не приїхало», – повідомив Малєв.
Втім, на туристичних базах, які відібрали у законних власників, розміщують російських військових, додав він.
«Якщо раніше Кирилівка в цей момент була забита відпочивальниками, то сьогодні ми бачимо, що Кирилівка вмирає. Курорт Кирилівка – це понад 500 баз відпочинку, на сьогодні залишається порожньою, і, крім російських військових, там нікого немає», – підкреслив Малєєв.
Херсонщина: «легалізоване віджимання бізнесів»
Політолог із Херсона Володимир Молчанов каже, що на окупованій частині області ринку нерухомості майже не існує.
Йдеться скоріше про таке собі легалізоване віджимання різних бізнесівВолодимир Молчанов
«Є десяток нотаріусів, які перейшли на російську службу. І зараз оформлюють за російськими законами у тих, хто взяв російські паспорти, оформлюють різні правочини, якщо можна їх так назвати. Але там не йдеться практично про купівлю-продаж ніякої нерухомості. Йдеться скоріше про таке собі легалізоване віджимання різних бізнесів. Зокрема, і віджимання в українських громадян, які не брали російські паспорти, просто як безгосподарного майна», – розповів він.
Політолог каже, що зареєструвати майно без російського паспорта на окупованій частині Херсонщини неможливо.
Людина з лише українським паспортом в принципі не може мати у власності ані нерухомості, ані бізнесу, ані навіть автомобіляВолодимир Молчанов
«Все, що вони роблять – це видають російські паспорти. А реєструвати українців на території Росії, нібито Росії, звичайно, вони практично відмовляються. Таким чином людина з лише українським паспортом в принципі не може мати у власності ані нерухомості, ані бізнесу, ані навіть автомобіля», – пояснив він.
Молчанов нагадав, що російські окупаційні сили зазвичай відбирають житло, причому як у жителів, які не взяли російські паспорти, так і у тих, хто їх взяв. Також є випадки, коли окупаційні чиновники віддають у володіння громадянам з Росії сільськогосподарські землі.
«Нікчемні правочини»
Директорка з адвокації центру прав людини ZMINA Альона Луньова зазначила, що всі угоди, укладені на окупованих територіях за російським законодавством, Україною не визнаються.
«Це загальна норма, яка міститься у відповідному законі, який міститься там з 2014 року. Тобто в міру того, як українські території визнавалися тимчасово окупованими. Зраз ми бачимо, що всі території, які були захоплені після 24 лютого 2022 року, були визнані окупованими. І відтак всі правочини, які укладаються на цих територіях, є такими, які не визнаються державою, вони нікчемні», – запевняє вона.
Втім, кількість правочинів, зареєстрованих на окупованих територіях з 2014 року, може сягати мільйона, вважає правозахисниця. У процесі повернення територій під контроль України потрібно буде ухвалювати якісь системні рішення. Оскільки зараз жодних законодавчих ініціатив про це немає.
«Люди там (на окупованих територіях – ред.) не тільки продавали, але й успадковували щось, вони мають окупаційні документи. Це не завжди громадяни РФ, які приїхали на ці території з того ж півострова після початку окупації. Це часто громадяни України, які вчиняли правочини, в рамках того правового поля, в якому вони існували», – зауважила Луньова.
У таких випадках можна було б запровадити часткове визнання правочинів, вважає вона.
«Якщо це громадяни України добровільно вчинили правочин і ніхто з них не оскаржує його, то цей правочин, можливо, умовно підтвердити чи видати українські документи на заміну тих документів окупаційної влади, які були видані під час тимчасової окупації території. Якщо є скарги – одна зі сторін не вважає, що цей правочин був справедливий, добровільний, то вони мають змогу його оскаржити. Принаймні таке загальне бачення може бути», – пояснила правозахисниця.
За її словами, очевидно, що не можуть бути визнані правочини, де одна зі сторін є держава РФ чи російська окупаційна влада, а також процедури так званої «націоналізації».
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
