Чи буде продовжена зернова угода, хто в цьому зацікавлений, і як можна вплинути на Росію? Скільки втратить Україна у випадку, якщо морські перевезення стануть неможливими? Що це означатиме для світової економіки, і чому для Росії такий сценарій може бути вигідним? Чи перейде РФ від погроз до реальної атаки торговельних суднів, що прямують в українські порти? Про все це – в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
- Росія 17 липня заявила про вихід із зернової угоди, яка дозволяла експортувати українське зерно з портів Одещини. Прессекретар президента Росії Дмитро Пєсков заявив, що «частина цієї угоди, яка стосується Росії, досі не реалізована, тому її дія припиняється». Зокрема, Москва заявляла, що за час дії зернової угоди не було відправлено жодного судна з російськими добривами. Крім того, у Кремлі наполягали на підключенні Россільгоспбанку до системи міжнародних платежів SWIFT.
- За словами Пєскова, Росія готова повернутися до угоди після того, як «сторони виконають узгоджену частину чорноморських домовленостей, що стосуються Росії». Він також зазначив, що це рішення Росія ухвалила ще до вибуху на Керченському мосту, який стався у ніч проти 17 липня. Коментуючи можливість реалізації зернової угоди без участі Росії, прессекратар російського президента заявив, що «є ризики безпеки», вони мають враховуватися, і в Кремлі не знають, які країни готові на себе взяти ці ризики.
- Угода, про яку згадує Пєсков, відома як Чорноморська зернова ініціатива, була укладена окремо Росією та Україною з ООН та Туреччиною у Стамбулі у липні 2022 року. Потім її кілька разів продовжували. За рік роботи вона дозволила перевезти з України понад 33 млн тонн зернових, що запобігло продовольчому дефіциту в багатьох країнах світу. Україні ж аграрний експорт приніс торік понад 20 млрд доларів і став головним джерелом надходженням валюти, якщо не рахувати фінансову допомогу від партнерів.
- Президент України Володимир Зеленський, коментуючи вихід Росії з зернової ініціативи, у своєму відеозверненні 17 липня заявив про готовність України обходитися без неї. Він зазначив, що Україна, ООН і Туреччина спільно можуть забезпечити роботу продовольчого коридору та інспектування суден.
- Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган, чия країна при укладенні зернової угоди виступала посередником, заявив про наміри обговорити з президентом Росії Володимиром Путіним її подовження.
- Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш повідомив, що «дуже шкодує» про рішення Росії припинити свою участь в зерновій ініціативі. Він підтвердив, що ООН була посередником в обговоренні пропозиції щодо надання Россільгоспбанку можливості відновити доступ до SWIFT. Гутерріш також зауважив, що в ООН будуть зосереджені «на пошуку шляхів до рішень».
- Посол України в Туреччині Василь Боднар 18 липня в ефірі Радіо Свобода розповів, що можливість продовження дії зернового коридору без участі Росії є, але ніхто не може гарантувати, що російські військові не атакуватимуть кораблі.
«Бізнесу не до вподоби така угода»
Президент «Української зернової асоціації» Микола Горбачьов розповів «Новинам Приазов'я», що останні три місяці зерновий коридор працював не ефективно, оскільки російські представники не брали достатньої участі у перевірці кораблів, чим блокували транспортування.
Створилась така черга, де навіть непрогнозовано, коли твій корабель пройде,Микола Горбачьов
«Якщо до цього у нас були рекорди майже 4 млн тонн ми відвантажували в листопаді через порти Великої Одеси, то за червень ми відвантажили трохи більше мільйона тонн, за травень – півтора мільйона тонн. Створилась така черга, де навіть непрогнозовано, коли твій корабель пройде, а бізнес не працює, коли ти не знаєш, скільки тобі це буде коштувати. Простій одного корабля в день коштує 20 тис. доларів на добу. Зрозуміло, що бізнесу не до вподоби така угода», – зауважив він.
Для відвантаження зернових зараз працюють порти, розташовані на річці Дунай, також транспортувати можна залізницею і суходолом, каже експерт. За його словами, до війни через порти Великої Одеси та Миколаєва відвантажувалося майже 7 млн тонн на місяць, 1 мільйон тонн – залізницею та 500 тис. тонн на місяць – автомобільним транспортом.
«Наразі ще додався Дунай, на якому ми в травні відвантажували 2 млн 200 тис., разом це 3 млн 700 – це майже у два рази менше ніж ми могли відвантажувати через порти Великої Одеси та Миколаєва. Проблема навіть не в цьому. Ціна, яку платили фермери за логістику через порти, вона була в три рази нижча ніж зараз вони платять за те, щоб відвантажувати через, наприклад, румунські чи польські порти», – пояснив Горбачьов.
Жодна країна Європи не пристосована до відвантаження таких великих обсягів продукції, як цього потребує українське зерно, розповідає президент «Української зернової асоціації».
Країни Європи, не здатні нас задовольнити. Інфраструктура Європи нездатна абсорбувати такий великий обсяг зернаМикола Горбачьов
«У них побудовані геть по-іншому, не так, як у нас сортувальні станції. У них не так вивантажується зерно в портах, не так завантажується. Для прикладу скажу, що Польща за рік відвантажує на експорт через всі свої порти 6 млн т зерна, Болгарія через всі свої порти – 6 млн тонн зерна, Румунія через найбільший порт, який у них є – Констанца – відвантажує 25 млн тонн зерна на рік. А нам з вами треба відвантажити 45 млн тонн цього року. Тому зрозуміло, що наші сусіди, країни Європи, не здатні нас задовольнити. Інфраструктура Європи нездатна абсорбувати такий великий обсяг зерна», – пояснив експерт.
«Банкрутство фермерів»
- Європейський Союз наприкінці травня 2022 року започаткував ініціативу із назвою «смуги солідарності», покликану допомогти Україні експортувати сільськогосподарські товари всіма можливими маршрутами, включаючи залізничний, автомобільний та річковий транспорт.
- Видання «Економічна правда» наприкінці січня писала про те, що хоча «смуги солідарності» були створені для полегшення транспортування через сусідні країни, фермери з цих країн неодноразово попереджали, що великі обсяги зерна застрягають у прикордонних регіонах, де вони витісняють місцевих виробників з ринку.
Втім, Європейський Союз продовжує вивчати можливості, в який спосіб допомогти Україні мати доступ до інфраструктури Європи, каже Горбачьов.
Зокрема, за його словами, по Дунаю Єврокомісія профінансувала Румунію, щоб вони поліпшили суднохідність по своєму Сулинському гирлу.
«Також додатково розглядаються провадження електронної черги на залізничному чи автомобільному сполученні. Це сумісний контроль, коли дві держави в один і той же час перевіряють транспорт, це скорочує час проходження такого вантажу. І Європа погодилась фінансувати цей процес, але ще раз кажу, що навіть якщо ми в кишенях перевеземо це зерно на територію ЄС, то далі ні залізниця європейська, ні порти, нездатні перевалити такі обсяги зерна», – наголошує Горбачьов.
Якщо зернова угода не працюватиме, то Україна зможе експортувати зерно, але не в такій кількості, як раніше. Це призведе до зменшення кількості його виробництва і, відповідно, до банкрутства частини фермерських господарств, додав експерт.
«Жорсткість й тиск Туреччини»
Експерт Ради зовнішньої політики «Українська призма» Олександр Краєв зазначив, що ООН не має достатнього впливу на президента Росії Путіна аби вирішити питання з зерновою угодою. Втім, роль ефективного посередника відіграє Туреччина.
Позиція Туреччини завжди була дуже жорсткаОлександр Краєв
«Коли Росія казала, що вона не буде продовжувати роботу зернового коридору Туреччина просто зі своєї сторони продовжувала всі необхідні формальності. Тобто турецька комісія була присутня, проводила разом з нашими перевірки, вони продовжували тиснути в плані того, що вони не помічали нібито позицію Росії і найголовніше вони проводили переговори на високому та найвищому рівні з росіянами. І ось тут позиція Туреччини завжди була дуже жорстка», – нагадав Краєв.
На думку експерта, президент Ердоган один з небагатьох політиків, який може себе спокійно і жорстко вести з Путіним. Тому Туреччина продовжить таким самим чином міняти позицію Росії. Краєв переконаний, що Туреччині вдасться це зробити.
«Вибити Україну з ринку»
- Речник Держдепартаменту США Меттью Міллер 18 липня під час брифінгу у Вашингтоні повідомив, що після відмови від участі в Чорноморській зерновій ініціативі Росія продовжує експорт зерна та отримує за це рекордні прибутки.
- Росія продовжує вивозити зерно з окупованих територій України. Зокрема, призначений Росією так званий виконувач обов'язків губернатора окупованої частини Запорізької області Євген Балицький у квітні цього року говорив про план вивезти з цього регіону 1 млн тонн зерна.
- Генеральний штаб ЗСУ у своєму звіті 18 липня повідомив, що російські окупаційні сили продовжують грабувати мирне населення, привласнюючи зерновий урожай. У Скадовську Херсонської області вони з 10 липня активізували використання порту для вивезення зерна врожаю цього року до РФ.
Росії не важливо продовжувати зернову угоду, зазначив Краєв.
Росіяни будуть або просто заробляти на тому, що зерновий коридор не працює, або будуть використовувати як розмінну монетуОлександр Краєв
«Вони нарешті зможуть почати продавати власне зерно, вибити Україну з цих ринків і будуть пробувати зайняти там нішу. Чи вдасться їм це зробити? Це велике питання. Якщо не буде вдаватися у них завжди є план «Б» – в обмін на адекватну роботу зернового коридору будуть вимагати відновити роботу свого аміакопроводу для своїх добрив, щоб поставляти їх на треті ринки, в ту ж Бразилію, де свого часу російські добрива займали понад 40% всього ринку. Тому росіяни будуть або просто заробляти на тому, що зерновий коридор не працює, або будуть це використовувати як певну розмінну монету в переговорах з нами і з Заходом», – вважає експерт.
Обстрілювати іноземні кораблі у випадку, якщо транспортування українського зерна через Чорне море продовжиться Росія навряд чи наважиться, вважає експет. На його думку, такі обстріли можуть лише провокувати українських партнерів на ширшу, активнішу підтримку.
Наслідки для українськї економіки
Директор Українського інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовський вважає малоймовірним, що морський шлях транспортування українського зерна перестане діяти. Втім, якщо це станеться, втрати для України катастрофічними не будуть, але все ж це може призвести до знецінення гривні.
Частину свого зерна Україна як і раніше буде спрямовувати через порти європейських країн. Певну ж частину зерна Україна не зможе продавати, що призведе до зростання світових цін.
«При цьому, звичайно, виторг буде зменшуватися, пропозиція валюти буде зменшуватися, і гривня від того, що пропозиція валюти буде зменшена, скоріше всього, буде мати тенденцію до здешевлення, до девальвації», – прогнозує експерт.
«Голод через ціни на зерно»
Несходовський каже, що загроза світовій продовольчій безпеці зараз дійсно існує. Ціни на зерно зростатимуть і тоді країни Африки, Азії не зможуть купувати його.
Важливо рівномірне і повноцінне постачання зерна на світові ринкиІлля Несходовський
«Тому, що там вони не заробляють, не мають такі доходи, які дозволять, відповідно, це здійснити. Тому голод тут буде не через нестачу зерна, а голод буде від того, що ціна зерна буде настільки висока, що бідні країни собі не можуть цього дозволити. Тому в цьому контексті дуже важливо рівномірне і повноцінне постачання зерна на світові ринки», – пояснив експерт.
Водночас, на його думку, Росія хоче скористатися ситуацією, яка склалася, на свою користь для впливу на африканські країни та на ООН.
«Росія навіть заявила напередодні саміту «Росія-Африка-2023» про те, що вони будуть поставляти зерно, яке не поставить Україна. Вони будуть поставляти своє зерно і навіть безплатно. Все це якраз елемент намагання впливати на африканські країни для того, щоб утримати зручне для себе голосування в ООН, а також для того, щоб мати відповідний додатковий вплив – створювати якусь альтернативу США і Європі й іншим західним країнам», – підкреслив Несходовський.
Він також вважає, що Туреччина може забезпечити функціонування зернового коридору.
Ердоган буде пробувати провести перемовини з Росією.Ілля Несходовський
«Думаю, що Ердоган буде пробувати провести перемовини з Росією. І для Росії Туреччина дуже важлива. Чому? Тому що вона приймає російських громадян. Вона надала притулок. Вона частково здійснює постачання товарів подвійного призначення. Вона пропускає російські кораблі через Босфор і може обмежити, так само вплинути, якщо відбудеться розходження цих країн у якомусь спільному баченні», – каже економіст.
Якщо Росія не погодиться на ті умови, які запропонує Ердоган, то Туреччина забезпечить функціонування цього коридору, щоб суда, які перевозять українське зерно, були під захистом турецького флоту, переконаний Несходовський.
Він впевнений, що питання роботи зернового коридору вирішиться протягом одного-двох тижнів.
Атака на порти: «знищино 60 тис. тонн зерна»
- Після виходу із зернової угоди Росія почала масовано обстрілювати порти Одеської області. Зокрема, вночі 18 липня Одесу атакували шістьма ракетами «Калібр» з Чорного моря, всі їх збили Сили протиповітряної оборони, повідомили в Оперативному командуванні «Південь». Уламками збитих ракет та вибуховою хвилею пошкоджено об'єкти портової інфраструктури в Одесі та кілька приватних будинків.
- Наступної ночі, 19 липня, Росія атакувала зернові термінали в портах Одеса та Чорноморськ, внаслідок цього зазнала пошкоджень їхня інфраструктура. Про це повідомив віцепрем’єр з відновлення-міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков. Він зазначив, що Росія продовжує тероризувати світ навіть після виходу з зернової ініціативи. Міністр наголосив, що зернова та портова інфраструктура мають бути захищені світом. Адже це гарантія, в першу чергу, для продовольчої безпеки світу.
- Через атаку РФ на порти Одеси і Чорноморська знищено 60 тисяч тонн зерна, повідомив міністр аграрної політики і продовольства Микола Сольський.
- В ніч на 20 липня війська РФ вчергове атакували цивільних обстрілами. Постраждали Миколаїв та Одеса.
Генерал-лейтенант запасу, колишній заступник начальника Генштабу Збройних сил України Ігор Романенко вважає, що Росія цілком може піти на те, щоб перешкоджати роботі зернового коридору у воєнний спосіб. Втім, російська влада буде намагатися домовитися, щоб отримати для себе вигоди, вважає військовий.
Росія має достатньо військових потужностей для впливу на зерновий коридор, зазначив Романенко.
«У них є торпеди, є артилерія ще додаткова, є морська авіація, яку можна буде застосовувати. Тобто можливості на поточний час є, невелика частка є сучасної зброї, але зброї корабельні й взагалі у Чорноморського флоту РФ, в Збройних силах РФ достатньо для того, щоб проводити такі військові акції», – зауважив генерал.
Певні ресурси є й у Збройних сил України. Також допомогу у захисті зернового коридору можуть надати союзники, подібні прецеденти вже були, додав військовий.
У нас є «Нептуни», у нас є деяка інша ракетна зброяІгор Романенко
«Ми бачили, що у нас є «Нептуни», у нас є деяка інша ракетна зброя, безпілотні ударні апарати. Питання в тому, на яку відстань це може бути застосоване. Ми бачимо, що вони (армія РФ – ред.) відвели з північно-західної частини Чорного моря свої кораблі, після подій навколо їхнього крейсера «Москва», і решта кораблів не заходить в цю частину. Це про можливості саме ЗСУ й ВМС України. А також окремо є підходи, пов'язані з відповідними обовʼязками Туреччини. Ми пам'ятаємо, як нам допомагали британці, коли проходив корабель «Дефендер», попри всі заборони з боку росіян, тобто є прецеденти, є підтримка наших союзників», – нагадав Романенко.
- Міністерство оборони Росії заявило, що з 20 липня всі судна, що прямують в акваторії Чорного моря до українських портів, будуть розглядатися як потенційні перевізники вантажів військового призначення.
- Представник Ради національної безпеки при президенті США Адам Ходж попередив, що Росія може готуватися до нападів на цивільні судна в Чорному морі, повідомляє агенція AP. За його даними, Росія встановила додаткові морські міни на підходах до українських портів.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
