Доступність посилання

ТОП новини
13 Грудень 2018, Київ 05:39

Зустріч Порошенка з єпископами УПЦ (МП): що відбувається


Серед тем обговорення була заявлена участь єпископів в Об'єднавчому соборі

Київ – Президент Петро Порошенко та єпископи Української православної церкви (Московського патріархату) мали зустрітися у Києві 13 листопада. Зустріч, однак, не відбулася. Як заявили обидві сторони пізніше, вони не дійшли згоди щодо місця проведення заходу.

Про наміри провести зустріч між президентом та церковними ієрархами Московського патріархату повідомив речник Української православної церкви Київського патріархату Євстратій (Зоря). Він назвав ймовірне місце проведення зустрічі – Києво-Печерська лавра.

Між тим, 13 листопада стало відомо, що зустріч може відбутися не там, а в Українському домі на Європейській площі. В анонсований час (другу годину дня) будівлю охороняла Нацгвардія, а всередину нікого не пускали, окрім буса з логотипом телеканалу «Прямий», що заїхав на територію. До журналістів за кілька годин так ніхто і не вийшов, і так само не було видно, щоб хтось із заявлених учасників прибув на місце зустрічі.

Пізніше Євстратій (Зоря) написав, що єпископи УПЦ (МП) «зачинені» у Києво-Печерській лаврі.

Що кажуть в УПЦ (МП)?

Речник Московського патріархату Климент (Вечеря) у коментарі Радіо Свобода заявив, що зустріч не відбулася, бо президент не приїхав на запрошення до лаври, але натомість відбувся Собор єпископів.

Архієпископ УПЦ (МП) Климент (Вечеря)
Архієпископ УПЦ (МП) Климент (Вечеря)

Він не виключив, що «зустріч може відбутися в інший час». Ще через певний час УПЦ (МП) оприлюднила офіційну заяву, де повідомила про готовність зустрітися з президентом на «церковній території», а ще пізніше – рішення Собору єпископів.

Згідно з ним, Собор вважає неканонічним рішення Священного Синоду Константинопольського патріархату від 11 жовтня 2018 року відновити канонічний сан голови Української православної церкви Київського патріархату Філарета і голови Української автокефальної церкви митрополита Макарія, а їхніх вірян відновити «у спілкуванні з Церквою».

«Історія православної церкви не знає випадків подолання розколу шляхом його простої легалізації. Прийнявши такі антиканонічні рішення, визнавши розкольників у сущому сані, Константинопольський патріархат, згідно з церковними правилами, сам став на шлях розколу. У зв’язку з цим, євхаристичне спілкування Української Православної Церкви з Константинопольським Патріархатом на даний час є неможливим і припиняється», – мовиться у заяві.

Що кажуть в адміністрації Порошенка?

Речник президента Святослав Цеголко написав пост у Facebook, в якому підтвердив, що зустріч Петра Порошенка з усіма церковними ієрархами Московського патріархату не відбулася, а також те, що мова мала йти про Об’єднавчий собор українських православних церков.

Водночас, процитоване вище рішення Собору УПЦ (МП) він прокоментував так: «Ані мова ультимативних вимог, ані проведення засідання Синоду за сценарієм, вірогідно, надісланим із Москви, не здатні зірвати процес створення Української Помісної Православної Церкви. Цей процес підтримує абсолютна більшість громадян нашої держави. Тому іти проти волі власного народу – це очевидно шлях в нікуди».

Що це означає?

Ситуація демонструє, що єпископат УПЦ (МП) не має бажання зустрічатися з Петром Порошенком, бо вони не знають, як у такій ситуації діяти – адже йдеться про зміну курсу для всіх православних вірян в Україні, вважає релігієзнавець Людмила Філіпович.

Людмила Філіпович
Людмила Філіпович

«Я – проти того, щоб заганяти ситуацію у глухий кут. Треба зустрітися і хоча б почути одне одного. Я чомусь думала, що церква набереться хоробрості і прямо скаже Порошенку: ми не можемо і не будемо брати участі у цьому об’єднанні тому, тому і тому. Але їм не вистачило сили на таку заяву прямо в обличчя президенту. Можливо, деякі чекають, а що скажуть парафії», – зауважує вона.

«Дивним» називає зрив цієї зустрічі релігієзнавець Руслан Халіков. Він вказує на те, що невідомо, хто саме переніс зустріч, бо обидві сторони наполягають на тому, що їхній варіант був початковим.

Руслан Халіков
Руслан Халіков

З іншого боку, на думку експерта, така незрозуміла ситуація ставить під питання ймовірну дату проведення Об’єднавчого собору українських православних церков, що раніше неофіційно озвучувалася – 21 листопада.

«Ми б могли говорити про 21 листопада, якби зустрілися сьогодні президент і ці єпископи, ми би знали позицію УПЦ (МП). Якщо вона зірвалася, то це одне, але якщо її перенесли, то, мабуть, буде недоцільно говорити, що до цієї зустрічі має сенс проводити Собор», – зазначає Халіков.

За його словами, офіційно дату не визначали, тож теоретично Об’єднавчий собор може відбутися будь-якого дня, але до нього треба готуватися.

З іншого боку, якщо УПЦ (МП) як найбільша православна церква в Україні все ж вирішить брати участь в Об’єднавчому соборі, то вона може теоретично спробувати й обрати свого представника очільником нової об’єднаної церкви, оскільки це відбуватиметься шляхом голосування. Але Руслан Халіков називає такий розвиток подій необов’язковим.

«Всі будуть на рівних умовах, і можливо, хтось із представників УПЦ (МП) захочуть підтримати не того, на кого вкаже керівництво, а за когось іншого. Тому казати, що однозначно всі єпископи УПЦ, що вирішать прийти на собор, будуть голосувати за того ж Онуфрія, не варто. Я думаю, що якби така стовідсоткова ймовірність була, то вони б уже погодились, прийшли і проголосували», – зауважує він.

Речник УПЦ (КП) Євстратій (Зоря), який оприлюднив кілька заяв щодо зриву зустрічі 13 листопада, висловив припущення, що єпископів спеціально зібрали у лаврі, щоб провести собор і засудити рішення Константинополя, інакше ті б могли не збиратися з різних причин.

Передісторія

Після того, як 11 жовтня у Стамбулі Синод Вселенського патріархату (материнської структури всіх православних церков світу) вирішив продовжити надання автокефалії помісній Українській православній церкві. Як пояснив патріарх УПЦ (КП) Філарет, після цього ієрархи Київського та Московського патріархатів, а також Української автокефальної церкви мають зібратися на собор і об’єднатися в одну церкву. Саме їй, за його словами, дадуть томос про автокефалію.

Читайте також: Повний текст історичного рішення Константинополя

Російська православна церква (одна із православних церков світу, яку визнають всі інші визнані православні церкви) виступає проти автокефалії Українській православній церкві. Вона провела у Мінську синод (у якому взяли участь також деякі представники Української та Білоруської церков Московського патріархату, зокрема, предстоятель УПЦ (МП) Онуфрій), в якому постановила припинити євхаристичне спілкування з Константинополем.

НА ЦЮ Ж ТЕМУ:

Андріївська церква в Києві, яку передали в безоплатне користування Вселенському патріархату. Церква збудована в 1747–1762 роках
Андріївська церква в Києві, яку передали в безоплатне користування Вселенському патріархату. Церква збудована в 1747–1762 роках

Порошенко і Варфоломій підписали угоду про співпрацю між Україною та Вселенським патріархатом

Ми вимагаємо, щоб РПЦ не ховалася в Україні під назвою «українська» – Філарет

Усі православні архієреї в Україні є архієреями Вселенського престолу – архієпископ Йов

Томос від патріарха Варфоломія: тепер слово за церквами України

Росія після томосу для України: вона, як і Путін, піде самотньо

Вселенський патріарх Варфоломій I під час вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду в Україні 1932–33 років. Київ, 26 липня 2008 року
Вселенський патріарх Варфоломій I під час вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду в Україні 1932–33 років. Київ, 26 липня 2008 року

У Радіо Свобода також є цікаві новини, які не потрапляють на сайт. Читайте їх у Telegram-каналі.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...

Recommended

XS
SM
MD
LG