Табурець: серед загиблих в Умані – п’ятеро дітей, ще одну жінку шукають
Рятувально-пошукова операція в Умані, де російська ракета влучила в житловий будинок, триває понад 30 годин, повідомив голова Черкаської обласної військової адміністрації Ігор Табурець вранці 29 квітня.
«Рятувальники продовжують розбирати конструкції та пошуки потерпілих. Натепер безвісти зниклою вважається одна жінка», – повідомив очільник області.
За очікуваннями Табурця, основний етап робіт мають завершитися увечері в неділю.
«За уточненими даними, серед загиблих – п’ятеро діток. Найменшому хлопчику було всього півтора року», – додав він.
П’ятеро постраждалих залишаються в лікарні, один із них у тяжкому стані, ще двоє в стані середньої тяжкості. Як зазначив голова ОВА, у місті розгорнули п’ять пунктів допомоги потерпілим. 176 жителів постраждалого будинку розселили по тимчасових помешканнях.
У Черкаській області триває триденна жалоба.
Росія завдала масштабного ракетного удару по Україні вночі проти 28 квітня після тривалої перерви. Унаслідок влучання ракет по житлових будинках у Дніпрі та Умані загинули в цілому щонайменше 25 людей (з них двоє у Дніпрі). За повідомленням Повітряних сил ЗСУ, збити вдалося 21 з 23 випущених ракет.
Місцева влада: за добу на Донеччині загинув один цивільний, на Харківщині – без жертв
Протягом доби 28 квітня на Донеччині внаслідок російських обстрілів загинув один мирний житель, повідомив голова обласної військової адміністрації Павло Кириленко.
«За 28 квітня росіяни вбили 1 жителя Донеччини – у Торецьку. Ще 11 людей в області дістали поранення», – заявив Кириленко.
Очільник Харківської області Олег Синєгубов повідомив, що російські війська обстріляли кілька населених пунктів Харківського, Чугуївського та Куп’янського районів. Зокрема, обстріл Вовчанська пошкодив дитячий садочок, у селі Нестерне постраждала аграрна фірма.
За даними обласної влади, обійшлося без постраждалих.
Напередодні внаслідок обстрілів Херсонської області загинула одна людина, ще троє зазнали поранень.
Нові миротворці та Путін у «конституційній пастці». Чого варті заклики до переговорів?
Голова Китаю Сі Цзіньпін нарешті поговорив з українським президентом Володимиром Зеленським. Після розмови президент України заявив, що він переконався у повазі до принципів територіальної цілісності та суверенітету з боку китайського колеги.
У Пекіні після зустрічі зазначили, що Китай «не підливатиме олію у вогонь» і вважає єдиним виходом діалог і переговори. Статтю на цю тему політичного оглядача Віталія Портникова читайте за лінком
Журналісти програми «Схеми» (Радіо Свобода) опублікували фільм-розслідування «Віра» до річниці загибелі своєї колеги, продюсерки та журналістки Віри Гирич внаслідок ракетного удару по Києву 28 квітня 2022 року.
У фільмі авторства Сергія Андрушка редакція у деталях розкрила обставини російського обстрілу української столиці того дня – з якого саме аеродрому був здійснений зліт літака, його модель, тип запущеної ракети, відновила маршрут її польоту.
Також журналісти назвали імена російських командирів авіабомбардувальної дивізії, задіяної до обстрілу, а також особи співробітників підрозділу в складі головного обчислювального центру військ Росії, які програмують траєкторію польоту ракет такого типу. Дивіться і читайте за лінком
МЗС протестує проти обмежень на імпорт аграрної продукції з України до Євросоюзу
Міністерство закордонних справ засудило обмеження на імпорт української аграрної продукції, запроваджені кількома країнами Європейського союзу. Про це заявив речник МЗС Олег Ніколенко вранці 29 квітня.
Він заявив, що МЗС передало ноти щодо «категоричної неприйнятності ситуації стосовно торговельних обмежень» до посольства Польщі та представника ЄС в Україні.
Речник вказав на те, що такі обмеження не відповідають Угоді про асоціацію між Україною та Євросоюзу та принципам і нормам Єдиного ринку блоку.
«Існують всі правові підстави для негайного відновлення експорту українських аграрних товарів до Польщі, Румунії, Угорщини, Словаччини та Болгарії, а також продовження безперешкодного експорту до інших держав-членів ЄС та загалом безперешкодного транзиту усієї української продукції в інші країни як у межах, так і поза межами ЄС», – стверджує Ніколенко.
МЗС закликає партнерів знайти збалансоване рішення на основі законодавства ЄС, Угоди про асоціацію та «в дусі солідарності». За оцінкою Ніколенка, це єдиний шлях протидіяти російські агресії та «вже зараз зміцнювати Єдиний ринок ЄС, учасником якого стане Україна».
Напередодні Європейська комісія заявила, що досягла угоди з Польщею, Угорщиною, Словаччиною, Румунією та Болгарією щодо ввезення української сільгосппродукції.
Раніше цього місяця Болгарія, Польща, Угорщина і Словаччина тимчасово заборонили імпорт українського зерна, оскільки країни Центральної та Східної Європи зазнають внутрішнього тиску з вимогою захистити місцевих фермерів.
Розвідка Британії припускає, що ракетна атака Росії була спробою перервати військове постачання
Розвідка Великої Британії прокоментувала масовану ракетну атаку Росії по українських містах 28 квітня, внаслідок якої загинули щонайменше 25 цивільних.
Як припустило відомство, атаки свідчать про відхід Росії від застосування далекобійних ракет. Розвідка звернула увагу, що російська армія застосувала менше ракет, ніж робила це протягом зими, і навряд чи мала на меті вразити українську інфраструктуру.
«Є реалістична ймовірність, що Росія намагалася перехопити українські резервні підрозділи та військову допомогу, яка нещодавно була надана Україні», – йдеться в повідомленні.
При цьому, як припускає розвідка, Росія має неефективний процес визначення цілей і ставить ймовірну військову потребу вище за запобігання смертям цивільних.
Раніше Генеральний штаб ЗСУ назвав ракетну атаку, від якої постраждали переважно цивільні, «тактикою терору», адже російські війська не мають бажаних результатів на полі бою.
Росія завдала масштабного ракетного удару по Україні вночі проти 28 квітня після тривалої перерви. Унаслідок влучання ракет по житлових будинках у Дніпрі та Умані загинули в цілому щонайменше 25 людей (з них двоє у Дніпрі). За повідомленням Повітряних сил ЗСУ, збити вдалося 21 з 23 випущених ракет.
Спецтрибунал щодо злочину агресії. Захід підтримує гібридний суд, а Україна?
Майбутній спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України бачать у США у вигляді «інтернаціоналізованого суду в рамках судової системи України». Таку гібридну за форматом модель Трибуналу – у складі української національної системи судоустрою, але з «міжнародним характером» – вважає «ефективною» посол з особливих доручень в галузі глобального кримінального правосуддя Державного департаменту Сполучених Штатів Бет Ван Схаак.
З одного боку, заява про підтримку сама по собі є значущою. За рік, коли триває робота над заснуванням Спеціального трибуналу, США жодного разу публічно не висловлювалися стосовно нього.
З іншого боку, гібридний формат викликає чимало запитань. Читайте про це за лінком
У Севастополі загорілася нафтобаза, Развожаєв стверджує, що «небезпеки для цивільних немає»
У ніч проти 29 квітня в Козачій бухті окупованого Севастополя спалахнула нафтобаза, повідомив проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії.
За словами кореспондента проєкту, пожежа сильна, дим почав частково розсіюватися тільки до ранку. Близько другої ночі в районі бухти було чути стрілянину.
На місце виїхав глава окупаційної адміністрації міста Михайло Развожаєв. Він стверджує, що небезпеки для цивільних немає, евакуацію не проводитимуть. За його словами, пожежа не вплине на ситуацію із постачанням Севастополя паливом.
Згодом Развожаєв заявив, що пожежу локалізували.
Востаннє в Севастополі чули вибухи 24 квітня, російська влада заявляла про «атаку дронів».
Починаючи з серпня 2022 року у Криму та Севастополі майже щодня чути звуки вибухів. Російська влада пояснює це стріляниною по «українським безпілотникам» та «роботою ППО».
На острові діє підвищений (жовтий) рівень «терористичної небезпеки». Аеропорт Сімферополя закрито.
Армія РФ продовжує наземні атаки в районі Кремінної – ISW
Російські сили «поступово просуваються» на північний захід від Кремінної, що на Луганщині, заявив американський Інститут дослідження війни у звіті від 28 квітня.
Такого висновку дослідники дійшли на основі опрацьованих відео зі встановленою геолокацією.
«Геолокаційні кадри, оприлюднені 28 квітня, показують, що російські сили просунулися в районі у близько 10 кілометрах на північний захід від Кремінної», – йдеться в звіті.
При цьому ISW посилається на зведення Генерального штабу ЗСУ, за якими російські війська здійснили безуспішну спробу наступати поблизу Діброви, що в 5 кілометрах на південний захід від Кремінної, а також біля Серебрянського та Білогорівки, у 10 кілометрах на південь від міста.
Росія окупувала Кремінну в квітні 2022-го. Після осіннього контрнаступу ЗСУ агресор використовує місто як плацдарм для спроб просунутись на південь – у лісах довкола міста постійно тривають бої.
22 квітня Генштаб повідомляв, що в районах Зеленої Долини та Кремінної російська армія закріплюється на зайнятих позиціях і готується до наступальних дій.
Російські втрати в Україні сягнули 190 тисяч військових – дані Генштабу
Російські війська втратили близько 580 людей особового складу за попередню добу – такі дані озвучив Генеральний штаб Збройних сил України вранці 29 квітня.
За повідомленням командування, загальні втрати російської армії від початку повномасштабного вторгнення сягнули 190 040 військових.
Штаб також оновив дані про втрати російської техніки:
- 3 697 танків (+3)
- 7 184 бойові броньовані машини (+3)
- 2 908 артилерійських систем (+3)
- 543 реактивні системи залпового вогню
- 294 засоби протиповітряної оборони
- 308 літаків
- 294 гелікоптери
- 2 471 безпілотник оперативно-тактичного рівня (+4)
- 932 крилаті ракети (+21)
- 18 кораблів
- 5 836 автомобілів і автоцистерн (+17)
- 355 одиниць спеціальної техніки (+2)
Росія не повідомляє офіційних даних про своїх загиблих регулярно. Міністерство оборони Росії востаннє звітувало про втрати 21 вересня 2022 року, повідомивши про загибель 5937 осіб.
Розвідка Великої Британії 25 квітня припустила, що добова кількість загиблих серед російських військових в Україні знизилася приблизно на 30% у квітні порівняно з періодом із січня по березень. Це пояснили провалом зимового наступу армії РФ і зосередженням російських військ на підготовці до очікуваного українського контрнаступу.
Держсекретар США Ентоні Блінкен під час Мюнхенської безпекової конференції 18 лютого заявив, що втрати Росії у війні проти України від початку повномасштабного вторгнення оцінюються у 200 тисяч військових: вбитих і поранених.
Україна також не розголошує дані про свої втрати. У березні американська газета The Washington Post із посиланням на неназваних американських та європейських офіційних осіб написала, що втрати України у війні нібито становлять 120 тисяч загиблих і поранених солдатів. Але секретар парламентського Комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Роман Костенко назвав ці дані перебільшеними.
Санкції за порушення Закону про мову. Мовний омбудсмен України розповів про штрафи і судові позови
Із кінця 2022-го і початку 2023 року Уповноважений із захисту державної мови в Україні наклав близько 60 санкцій на порушників.
Серед таких порушників – представники сфери освіти, місцевого самоврядування, власники інтернет-магазинів та закладів громадського харчування, які вчасно не надали якісні послуги.
Про це в інтерв’ю для Радіо Свобода розповів сам мовний омбудсмен України Тарас Кремінь. Читайте за лінком
На окупованій Херсонщині війська РФ масово обшукують місцевих і перевіряють телефони – штаб
Масований ракетний удар по українських містах 28 квітня є «тактикою терору», адже російські війська не мають бажаних результатів на полі бою – про це заявив Генеральний штаб Збройних сил України вранці 29 квітня.
«Противник продовжує зосереджувати основні зусилля на веденні наступальних дій на Лиманському, Бахмутському, Авдіївському та Мар’їнському напрямках. Протягом минулої доби здійснив 48 атак на зазначених ділянках фронту. В епіцентрі бойових дій залишаються Бахмут та Мар’їнка, наші воїни мужньо тримають оборону», – йдеться в зведенні.
На Лиманському напрямку російські війська безуспішно намагалися наступати в Білогорівки та південніше Діброви, на Авдіївському – в районах Авдіївки, Сєверного та Первомайського. Також українські сили відбили атаки біля Мар’їнки та Новомихайлівки, йдеться в зведенні.
Генштаб також повідомляє про мародерство на окупованій території України, зокрема, на Херсонщині.
«Зокрема, в населених пунктах Малоолександрівка, Новомиколаївка, Скадовськ та Лазурне проводяться масові обшуки жилих приміщень та перевірка телефонів. Основну увагу приділяють мешканцям, які мають сім-карти українських операторів», – додає командування.
Воно звітує також про п’ять авіаударів ЗСУ по районах зосередження російських військ та ураження ракетними й артилерійськими військами чотирьох пунктів управління, складу боєприпасів та чотирьох районів зосередження живої сили РФ.
Зеленський привітав першу велику інвестицію в Україну з початку повномасштабного вторгнення РФ
Президент привітав залучення інвестиційною компанією Horizon Capital понад 250 мільйонів доларів в Україну, вперше після повномасштабного вторгнення РФ.
«Сьогодні відбулася знакова інвестиційна подія для України – перша велика інвестиція в Україну з початку повномасштабного вторгнення. Обсяг інвестиції – 250 мільйонів доларів, і це лише старт відповідного пакету. Саме зараз, коли ми ще боремося з російським терором, великий світовий бізнес не лише вірить у нашу перемогу, але й підтверджує цю віру своїми багатомільйонними інвестиціями, конкретикою», – сказав Зеленський у відеозверненні.
28 квітня Horizon Capital, американська приватна інвестиційна компанія, яка інвестує головним чином у швидкозростаючі технологічні та експортно-орієнтовані компанії в Україні, оголосила, що її фонд Horizon Capital Growth Fund IV (HCGF IV, «Фонд») досяг 254 млн дол., перевищивши свій цільовий розмір у 250 мільйонів.
«Очікується, що інвестиції Фонду сприятимуть сталій стійкості України, включаючи підтримку зростання та створення робочих місць, розширення бази оподаткування, збільшення доступності капіталу для малого і середнього підприємництва та сприяння гендерній рівності», – повідомили в компанії.
Horizon Capital управляє шістьма фондами прямих інвестицій і вже залучила понад 700 мільйонів доларів для підтримки підприємців з України та Молдови.
У Донецькій області через російський обстріл постраждав енергетичний об’єкт – Міненерго
Російські війська 28 квітня завдали удару по одному з об’єктів генерації електроенергії в Донецькій області, повідомила пресслужба Міністерства енергетики.
«Під час масованого обстрілу, який Росія здійснила 28 квітня, було зафіксовано попадання в один із об’єктів генерації електроенергії в Донецькій області. Ворог здійснив артилерійський обстріл, внаслідок якого було частково пошкоджено обладнання», – йдеться в повідомленні.
Працівники об’єкту не постраждали, наголосили у відомстві.
«Інші об’єкти генерації України під час обстрілу 28 квітня не були пошкоджені. Об’єднана енергетична система працює стабільно з профіцитом потужності», – повідомили в Міненерго.
27 квітня на Харківщині на російській міні підірвався автомобіль, в якому перебувала аварійно-відновлювальна бригада енергетиків «Харківобленерго», – одна людина загинула і четверо зазнали поранень.
Армія РФ обстріляла Білозерку на Херсонщині: одна людина загинула, троє – поранені
Російські війська у п’ятницю обстріляли Білозерку на Херсонщині – одна людина загинула, ще троє зазнали поранень. Як повідомила Херсонська обласна військова адміністрація, удару було завдано по території місцевої лікарні, через що в одному з відділень повибивало вікна.
Також пошкоджено декілька приватних будинків, а на місцях влучань снарядів виникли пожежі.
«На жаль, одна людина загинула. Тіло 57-річної жінки без ознак життя знайшли під завалами власного будинку після ліквідації пожежі», – йдеться у повідомленні.
Двом людям допомогу надали на місці медики, ще одного чоловіка з осколковими пораненнями шпиталізували.
За минулу добу, 27 квітня, російські війська здійснили 61 обстріл Херсонщини. Дві людини загинули, троє були поранені.
Українські військові деокупували правобережну частину Херсонської області впродовж літа-осені 2022 року. Обласний центр був звільнений 11 листопада 2022 року. Майже одразу після цього російські війська розпочали артилерійські обстріли Херсону та підконтрольних українському уряду районів області.
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
Медики розповіли про стан дівчинки, пораненої під час удару військ РФ по Київщині
У Національній дитячій спеціалізованій лікарні «Охматдит» розповіли про стан пораненої під час удару по місту Українка Обухівського району на Київщині дівчинки.
«Однією з постраждалих, яку доставили в Охматдит, була 13-річна дівчинка з Київської області. Уламки російської ракети потрапили в будинок дівчинки і травмували її», – йдеться у повідомленні.
Повідомляється, що дитину прооперували.
«Зараз загрози життю усунуті, дівчинка в стабільному стані. Далі на неї чекає довготривалий процес лікування та реабілітації. Медики докладають всіх зусиль для відновлення здоров’я дитини та нормалізації її емоційного стану», – зазначили в «Охматдиті».
28 квітня близько 4:00 російські війська атакували Україну з літаків стратегічної авіації Ту-95. Українські військові знищили 21 із 23 крилатих ракет, а також два БПЛА оперативно-тактичного рівня.
В результаті обстрілу було пошкоджено будинки в Дніпрі, Умані та в місті Українка на Київщині. Зокрема, в Українці було поранено 13-річну дівчинку. У Дніпрі в приватному секторі загинули молода жінка і її дворічна дитина. В Умані одна із ракет влучила у житловий дев’ятиповерховий будинок – 23 людини загинули, четверо з них – діти.
Зупинити терор можна лише зброєю – Зеленський про ракетний удар РФ по Україні
Зупинити російський терор можна лише зброєю, заявив у вечірньому відеозверненні президент Володимир Зеленський, коментуючи останній ракетний удар військ РФ по Україні.
«Увесь день тривав розбір завалів в Умані, у місці влучання російської ракети. Станом на цей час відомо вже про 23 загиблих, серед них четверо дітей… Ракета по Умані, по місту, яке абсолютно мирне, відоме всьому світу тим, що приймало щорічно десятки тисяч паломників-хасидів. Тільки абсолютне зло може коїти такий терор проти України. На Дніпропетровщині внаслідок сьогоднішнього ракетного удару загинули дві українки. Мати й донька. Ольга, 92-й рік народження, і Вероніка, 20-й рік народження. Ще й трьох років цій дитині не виповнилось», – сказав Зеленський.
Він додав, що Повітряним силам вдалося збити більшість російських ракет (21 із 23), і «якби не це, державі-терористу вдалося б забрати значно більше жертв».
«Це знову доводить, що зупинити терор і врятувати людей можна лише зброєю. ППО, сучасна авіація, без якої не буває повністю ефективної ППО. Артилерія, бронетехніка. Все, що необхідно, щоб дати безпеку нашим містам, нашим селам як у тилу, так і на передовій. Щоб повернути безпеку і нашим людям, які поки що, на жаль, на окупованій території. Тимчасово», – додав президент.
Унаслідок влучання ракет по житлових будинках у Дніпрі та Умані вночі 28 квітня загинули в цілому щонайменше 25 людей (з них двоє у Дніпрі). За повідомленням Повітряних сил ЗСУ, збити вдалося 21 з 23 випущених ракет.
Передані Данією САУ Caesar вже на бойовому чергуванні – Резніков
Самохідні артилерійські установки Caesar від Данії заступили на бойове чергування, повідомив на брифінгу 28 квітня міністр оборони Олексій Резніков.
«У серпні ми розпочали один проєкт із Королівством Данія про можливість отримати артилерійські системи, яке свого часу для своїх збройних сил замовило дивізіон французьких модернізованих самохідних артилерійських установок Caesar. Так от, данські Caesar вже заїхали в Україну та заступили на бойове чергування», – сказав Резніков.
Пізніше у твітері він зазначив, що Данія мала намір використати ці системи для своєї армії, але мудро і благородно вирішила передати їх українській армії через значну загрозу, яку становить для Європи в цілому російська агресія проти України».
Резніков повідомив, що данська сторона бере участь в організації тренувань українських військових.
Міністр оборони каже, що українські артилеристи відзначають маневреність і точність гаубиць.
«Завдяки нашим партнерам у Франції (країна-виробник САУ Caesar – ред.) та Данії Україна має другий у світі за величиною артилерійський парк Caesar», – зазначив Резніков.
Усього Данія обіцяла українським військовим увесь свій парк гаубиць французького виробництва Caesar із 19 одиниць. 13 лютого Міноборони повідомило, що усі гаубиці, які мала на озброєнні Данія, передані Україні.
Зеленський озвучив деталі своєї недавньої розмови з лідером Китаю
Президент Володимир Зеленський заявив, що під час недавньої телефонної розмови з головою КНР Сі Цзіньпіном оговорювалися питання реалізації української формули миру, повернення з Росії депортованих українських дітей, звільнення полонених, а також забезпечення роботи Чорноморської зернової ініціативи. Ці деталі, як передає Офіс президента, Зеленський озвучив на пресконференції з президентами Словаччини та Чехії.
Зеленський зазначив, що Україна налаштована залучити до реалізації запропонованої формули миру якомога більшу кількість держав із метою тиску на країну-агресора.
«Щоб до цієї формули або на майданчик обговорення нашої формули було залучено якомога більше країн світу і вони могли б потім тиснути на Російську Федерацію, щоб відновити мир, відновити нашу територіальну цілісність», – сказав президент.
Він додав, що під час телефонної розмови йшлося про необхідність відновлення суверенітету й територіальної цілісності України в межах кордонів 1991 року та важливість дотримання Статуту ООН.
«Про все це говорили й почули повагу до всіх цих принципів. Я вважаю, що це дуже важливо», – зазначив Зеленський.
За його словами, із Сі Цзіньпіном обговорювались питання повернення українських полонених і майже 20 тисяч дітей, депортованих російськими силами.
Йшлося і про загрози блокування чорноморського зернового коридору.
«До війни ми були, напевне, найбільшим експортером зерна в Китай. І тому Росія, коли вона блокує це… Мені здається, всі зацікавлені країни повинні тиснути на Російську Федерацію, щоб не було блокування цього коридору», – зазначив Зеленський.
Крім того, під час спілкування з головою КНР він наголосив на неприпустимості постачання зброї країні-агресору з боку будь-яких держав світу.
«Україна хотіла б, щоб усі держави розуміли ризики постачання будь-яких видів зброї для РФ. Я почув позитивну відповідь у цьому сенсі», – розповів Зеленський.
Перша від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну розмова між Зеленським і Сі відбулася 26 квітня. Український президент назвав її «тривалою і змістовною» і заявив, що зараз є можливість дати «нову енергію» відносинам України та Китаю. Китай заявив, що відправить в Україну спеціального представника і проведе переговори з усіма сторонами щодо «врегулювання української кризи».
Речник Білого дому з питань національної безпеки Джон Кірбі привітав телефонну бесіду лідерів України та Китаю, але сказав, що ще занадто рано говорити, чи приведе вона до мирної угоди між Росією та Україною.
У Кремлі, коментували телефонну розмову між президентами України і Китаю, заявили, що Москва «вітає все, що може наблизити закінчення конфлікту в Україні й досягнення цілей «спецоперації» (так у Росії офіційно називають війну)».
Пекін раніше висунув свій «мирний план» із 12 пунктів із закликом до деескалації та остаточного припинення вогню в Україні. Захід скептично ставиться до пропозицій Китаю щодо політичного врегулювання в Україні. Цей план був значною мірою відхилений Заходом через відмову Китаю засудити Росію за вторгнення до свого суверенного сусіда і через те, що він повторює російські тези, зокрема звинувачення на адресу Заходу в неспровокованому вторгненні.
Єврокомісія заявила про компроміс щодо експорту чотирьох видів агропродукції з України
Європейська комісія досягла угоди з Польщею, Угорщиною, Словаччиною, Румунією та Болгарією щодо ввезення української сільгосппродукції.
«Ключові елементи угоди також узгоджені з Україною: скасування національних обмежень на імпорт з боку Польщі, Словаччини, Болгарії та Угорщини; запровадження виняткових запобіжних заходів щодо чотирьох видів продукції – пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику, пакет підтримки у розмірі 100 мільйонів євро для постраждалих фермерів у пʼяти країнах ЄС», – написав у твітері заступник голови Єврокомісії Валдіс Домбровскіс.
Також Єврокомісія проведе «захисні розслідування» щодо деяких інших продуктів, включно з соняшниковою олією.
Раніше цього місяця Болгарія, Польща, Угорщина і Словаччина тимчасово заборонили імпорт українського зерна, оскільки країни Центральної та Східної Європи зазнають внутрішнього тиску з вимогою захистити місцевих фермерів.