«єВорог»: як українці в окупації допомагають нищити армію РФ
570 тисяч разів українці скористалися чат-ботом «єВорог» і повідомили про пересування техніки чи особового складу армії РФ або допомогли виявити колаборантів. Дані, що їх повідомляють люди, ретельно перевіряються та потрапляють на мапи ситуаційної обізнаності: так Сили оборони оперативно планують знищення російських військових об'єктів. Попри усі спроби РФ зламати «єВорога», він працює. Персональні дані в бот не підтягуються – однак, користуючись ним, все одно треба дотримуватися заходів безпеки. Як допомагає «цивільна розвідка» на окупованих територіях України, які є запобіжники від дезінформації та, власне, про безпеку для людей – в інтерв'ю Донбас Реалії (проєкту Радіо Свобода) розповів Мстислав Банік, керівник із розвитку електронних послуг у Міністерстві цифрової трансформації України.
Samsung Pay з квітня припинить працювати з російськими картками «Мир»
Сервіс Samsung Pay оголосив про припинення роботи з картками російської платіжної системи «Мир». Про це йдеться в повідомленні на сайті Samsung.
З 3 квітня в програмі сервісу не можна буде додати нову карту «Мир» або використовувати стару. Оплата проїзду у громадському транспорті, наприклад, у метро Москви, за допомогою Samsung Pay також буде недоступною.
При цьому у користувачів залишається можливість додавати в Samsung Pay карти лояльності. Також сервіс продовжить роботу в Білорусі, там можна буде додавати до нього для оплати картки платіжних систем Visa та Mastercard, які пішли з Росії.
У березні 2022 року після початку повномасштабної війни Росії в Україні та запровадження західних санкцій щодо російських банків підтримку карток «Мир» припинив сервіс Apple Pay. Google Pay призупинив пілотний проєкт щодо підключення таких карт.
У лютому 2024 року під американські санкції потрапив оператор карток «Мир» – російська Національна система платіжних карток. У НСПК заявляли, що санкції не вплинуть на роботу карток «Мир» у Росії. 27 лютого в Росії перестав працювати додаток Huawei Pay.
Наприкінці минулого року президент США Джо Байден підписав указ, який дозволяє запроваджувати вторинні обмеження проти будь-якої організації, яка порушує санкції проти Росії.
Стало відомо, скільки Україна може втратити від торговельного компромісу з ЄС
Головування Бельгії в Раді ЄС оновило проєкт угоди, що передбачає подовження безмитної торгівлі з Україною. Про це Радіо Свобода повідомили на умовах анонімності співрозмовники в дипломатичних колах Євросоюзу, знайомі з перебігом дискусій.
Частково враховані вимоги Польщі й Франції – оновлений базовий період, який братимуть до уваги, визначаючи обсяги постачань української агропродукції. Орієнтуватися пропонують не лише на 2022 і 2023 роки, а і на другу половину 2021-го.
Проти виступала Україна, яку підтримувала низка держав ЄС, виступаючи за надання їй можливості самостійно заробляти кошти на продажі, зокрема, своєї агропродукції. Попередній проєкт домовленості, погоджений із Європарламентом, передбачав, що квоти на наступний період, котрий почнеться з червня цього року, розраховуватимуть, виходячи з обсягів українського агроімпорту за 2022-2023 роки, коли для нього вже діяли пільги – відсутність мит і квот.
Пільговий режим, а також заблокований морський коридор і поява так званих «смуг солідарності» – сухопутних шляхів до ЄС, якими з України «визволяли» її агропродукцію, сприяли збільшенню її потоку до Євросоюзу. У 2021-му, довоєнному році, цих факторів не було, а відтак обсяги постачань суттєво відрізнялися.
За оцінками Єврокомісії, озвучених на закритому засіданні послів країн-членів ЄС, яким презентували оновлений проєкт угоди, Україна втратить 86 мільйонів євро, якщо друге півріччя 2021-го братимуть також за основу розрахунків. Загалом же обмеження, що базуватимуться на оцінках імпорту за половину 2021, 2022 і 2023 роки, оцінили у 331 мільйон євро втрат для українського бюджету. Польща й Франція, повідомив співбесідник Радіо Свобода, підтримали оновлений варіант угоди, заручившись підтримкою низки країн ЄС, зокрема Італії, Угорщини, Австрії. Проти поправок виступають, зокрема, Німеччина, Нідерланди, Фінляндія, країни Балтії, Люксембург.
5 червня 2024 року спливає термін дії заходів ЄС із лібералізації торгівлі для України в умовах війни з боку Росії. Нині тривають дискусії довкола їхнього подовження. Є попередня згода Ради ЄС і Європарламенту зробити це на умовах, що Єврокомісія швидко реагуватиме, якщо український імпорт спричинить значні викривлення на ринках країн Євросоюзу.
Передбачене також екстрене гальмування для особливо чутливих категорій сільськогосподарської продукції – м'яса птиці, яєць, цукру, вівса, кукурудзи, крупи, меду. Базовим орієнтиром для цього заходу мали стати показники 2022-го та 2023-го років. Якщо імпорт цих продуктів перевищить середні обсяги за ці два роки, тарифи знову запровадили би.
Втім Польща й Франція, що згодом знайшли підтримку й інших країн ЄС, наполягали на необхідності враховувати й довоєнний 2021 рік, обчислюючи дозволені обсяги імпорту. Попередньо компромісу досягнуто на тому, що до уваги братиметься половина 2021-го року. Остаточну згоду посли країн-членів можуть дати в середу, 27 березня. Рішення ще має схвалити Європарламент. Його остання пленарна сесія перед виборами, а відтак і оновленням складу законодавчого органу ЄС – у квітні.
Захід повинен прагнути створити більше «стратегічних труднощів», намагаючись контролювати поведінку Росії, і першим пріоритетом має бути«припинення агресії проти України», де НАТО робить недостатньо, заявив виданню Euractiv міністр закордонних справ Швеції Тобіас Більстрем.
«Ми маємо розуміти, що Росія є сусідом, який поводиться безвідповідально, який погрожує світу безвідповідальною ядерною загрозою та ідеєю відтворення своєї колишньої імперії за рахунок незалежних суверенних держав (…) Ми повинні покласти цьому край… Ми повинні створити більше стратегічних труднощів для Росії», – сказав він.
Його коментарі з’явилися після того, як президент Франції Еммануель Макрон натякнув на можливість відправки західних військ в Україну, що викликало запеклі дебати серед європейців.
Більстрем, коментуючи французьку пропозицію тренувати український персонал на українській землі, сказав, що для Швеції, яка приєдналася до НАТО у березні, «це не обговорюється».
При цьому швецький міністр вважає, що НАТО робить «недостатньо для України», а збройні сили України потребують «більше майже всього». За його словами, надання Україні більшої кількості військової техніки «не є питанням промислового потенціалу».
«[Це] зводиться до політичного лідерства і політичної волі», – додав Більстрем, зазначивши, що Сполучені Штати і Європа мають набагато більше спільних виробничих потужностей, ніж Росія.
У січні голова Військового комітету НАТО, нідерландський адмірал Роб Бауер заявляв, що альянс потребує «трансформації підходу до ведення війни». Згодом він додав, що Захід повинен готуватися до «всеосяжної війни» з Росією.
В останні тижні західні лідери висловлюють тривогу у зв’язку із ситуацією на фронті в Україні, оскільки українські сили, які намагаються стримувати російські війська, відчувають брак боєприпасів, а американський пакет військової допомоги Києву на суму в 60 мільярдів доларів досі не ухвалений Конгресом.
Уряд: Банк розвитку Ради Європи надасть Україні 100 млн євро для компенсацій за знищене житло
Адміністративна рада Банку розвитку Ради Європи (БРРЄ) затвердила проєкт «НОМЕ. Компенсація за знищене майно», який передбачає надання Україні кредиту обсягом 100 мільйонів євро, повідомляє 27 березня пресслужба українського уряду.
Участь у засіданні, яке відбулося у період з 25 по 26 березня у Франції, взяла заступниця міністра фінансів України Ольга Зикова. Вона зазначила, що житловий сектор залишається одним із найбільш постраждалих внаслідок війни – загальні збитки оцінюються майже у 50 мільярдів доларів США.
За даними уряду, учасники бойових дій, люди з інвалідністю та багатодітні сім’ї, отримають компенсацію за знищене внаслідок бойових дій та терористичних атак РФ житло у вигляді сертифікатів на придбання житла. Повідомляється, що проєкт буде реалізовуватися по всій території України.
Після автоматизованої перевірки заяву на отримання сертифікату буде опрацьовувати та схвалювати спеціальна Державна комісія з компенсації. Стан розгляду заяви можна буде бачити у мобільному застосунку «Дія», обіцяють в уряді.
«У рамках проєкту передбачено надання компенсації за понад 2000 житлових сертифікатів, що дозволить близько 5700 українцям отримати компенсацію за знищене житло. Новий проєкт для України дозволить громадянам, які отримали компенсації за знищені домівки, якнайшвидше повернутись до звичного життя», – розповіла заступниця міністра фінансів.
У червні 2023 року Україна завершила процес вступу та стала 43-ю країною-членом Банку розвитку Ради Європи.
Раніше Міністерство юстиції повідомило, що українці через додаток «Дія» зможуть подати заяву до Міжнародного реєстру про відшкодування збитків, завданих внаслідок російської агресії. Перший етап розпочнеться у квітні цього року – українці зможуть сформувати заявки про пошкоджене або зруйноване житлове нерухоме майно за наявності акту про обстеження від місцевої влади.
22 березня у Києві запрацював офіс Реєстру збитків, завданих агресією РФ проти України. Очікують, що в рамках першого етапу до міжнародного реєстру надійдуть сотні тисяч звернень, оскільки в українському реєстрі вже зафіксовано близько 500 тисяч заяв на компенсацію за пошкоджене або зруйноване житло.
Відомо, що потреби на відбудову України складають вже майже 486 мільярдів доларів. Такі результати третьої оцінки збитків і потреб (RDNA3), яку український уряд провів спільно зі Світовим банком.
RDNA3 – це оцінка збитків і потреб на відновлення України, над якою спільно працюють уряд, Світовий банк, Єврокомісія, ООН та інші партнери. Вона включає завдання від Багатосторонньої координаційної платформи донорів, а також інвестиційні пріоритети уряду України щодо відновлення країни.
Bloomberg: заяви Макрона щодо можливості відправки військ в Україну розлютили чиновників CША
Заяви президента Франції Емманюеля Макрона щодо можливості відправки військ в Україну розлютили американських чиновників, які вважають, що такий крок «може навіть спровокувати зіткнення з Москвою», повідомляє агентство Bloomberg, яке посилається на чиновників, знайомих з дискусіями між союзниками.
«Натяки Макрона були зроблені, щоб змусити президента Росії Володимира Путіна думати, сказав він тоді, але офіційні особи, знайомі з дискусіями НАТО щодо України, сказали, що вони могли мати протилежний ефект», – йдеться у публікації.
За словами високопоставленого американського чиновника, змусивши Берлін публічно виключити можливість відправки військ, Макрон зумів розвіяти ту «неоднозначність, яка існувала щодо червоних ліній союзників».
Ці коментарі також не були дуже розумними з точки зору оперативної безпеки – за словами окремих чиновників, які також говорили з Bloomberg на умовах анонімності – особливо з огляду на те, що кілька країн уже тихо мають певний персонал в Україні.
Немає сумнівів у тому, що деякі прем’єр-міністри ЄС сподіваються на лідерство Макрона, багато хто вітає його жорстку позицію щодо Росії, за словами офіційного представника, знайомого з дискусіями на їхній останній зустрічі в Брюсселі.
Наприкінці лютого французький президент Емманюель Макрон заявив, що, хоча «немає консенсусу» щодо відправки західних сухопутних військ в Україну, «нічого не можна виключати». Пізніше офіційні особи Франції спробували роз’яснити слова Макрона і пом’якшити реакцію на них, водночас наполягаючи на необхідності надіслати Росії чіткий сигнал про те, що вона не може перемогти у війні в Україні.
Сполучені Штати і більшість європейських країн заявили, що не планують посилати наземні війська в Україну.
У Кремлі попередили, що якщо НАТО відправить війська, прямий конфлікт між альянсом і Росією буде неминучим.
14 березня Емманюель Макрон знову повторив свою позицію про те, що не можна виключати введення західних військ в Україну.
Президент Франції неодноразово розʼяснював свої слова, зокрема, стверджуючи, що в підтримці України не має бути так званих «червоних ліній» і має зберігатися можливість для маневру. Водночас Макрон зазначав, що наразі про надсилання якихось військових в Україну не йдеться, а якщо якийсь контингент у майбутньому і буде відправлений, він не братиме участі в наступальних операціях проти російських військ.
Уряд Латвії вирішив виставити на аукціон «Будинок Москви», гроші спрямують на підтримку України
У Латвії виставлять на торги земельну ділянку в Ризі і розташовану на ній будівлю – так званий «Будинок Москви», який раніше належав Росії і був націоналізований. Відповідне рішення ухвалив 26 березня уряд Латвії.
Відповідно до рішення, «Будинок Москви» і земля будуть передані Міністерству фінансів країни, а той дозволить відповідним структурам продати цю нерухомість на аукціоні.
Будівля може бути продана тільки разом із землею. За кадастровими даними Державної земельної служби Латвії, ціна ділянки становить 517 083 євро, а будівлі – 2 348 340 євро.
11 січня Сейм Латвії затвердив законопроєкт, що передбачає передачу «Будинку Москви» у власність держави. Право розпоряджатися будівлею отримав уряд Латвії, який мав визначитись з його подальшою долею. Повідомлялося, що будівлю продадуть на аукціоні, а отримані кошти відправлять на допомогу Україні.
Після 24 лютого 2022 року санкції, запроваджені через російське вторгнення в Україну, зокрема щодо московської влади, ускладнили роботу «Будинку Москви», але не припинили її повністю. Приміщення в будівлі, як і раніше, здавалися в оренду, у тому числі особам, яких влада Латвії підозрює в підтримці політики Росії. Після націоналізації орендарі мали залишити будівлю.
Служба безпеки України заявила про затримання агентурної групи ФСБ Росії, яка готувала ракетні удари по Київській телевежі та підрозділах Генштабу ЗСУ.
Як повідомляє спецслужба відомства, у результаті спецоперації у Києві та Одесі затримали двох агентів ФСБ – вони готували ракетні удари по військових частинах Сил оборони та об’єктах енергетики і телекомунікацій у трьох регіонах.
За даними СБУ, у зоні їхньої особливої уваги були армійські підрозділи, які забезпечують охорону Генштабу ЗСУ, дані про Сили оборони на Полтавщині, а також Київська телевежа і столична ТЕЦ.
Українські правоохоронці кажуть, що для прихованого збору розвідданих один з російських агентів влаштувався експедитором в одеську компанію, яка постачає продукти харчування підрозділам Сил оборони, інший агент збирав інформацію про технічний стан Київської телевежі після її обстрілу у березні 2022 року та фотографував зовнішній вигляд однієї з теплових електростанцій, яка забезпечує електрикою і теплом значну частину столичного регіону.
За даними слідства, одним із поплічників агресора виявився інженер-технолог підприємства харчової промисловості Одеси, інший – 24-річний киянин, їх наприкінці січня дистанційно завербував співробітник ФСБ.
На завершальному етапі спецоперації обох чоловіків затримали «на гарячому», коли вони шпигували за потенційними «цілями» для окупантів, додають у СБУ.
Наразі слідчі Служби безпеки повідомили обом фігурантам про підозру за ч. 2 ст. 111 (Державна зрада) Кримінального кодексу України.
У розвідці Британії припускають, що російські війська продовжать завдавати ударів по критично важливих об’єктах в Україні, хоча це має обмежений вплив на хід війни.
1 березня 2022 року російські війська здійснили обстріл телевежі в Києві, у ході якого постраждала також місцевість Бабин Яр. Внаслідок цього 5 людей загинули, ще 5 постраждали.
Правоохоронці регулярно повідомляють про затримання у різних регіонах України підозрюваних у колабораціонізмі, підривній діяльності на шкоду Україні, державній зраді.
«Сильно недооцінив український патріотизм». Роберт Сервіс розповів про найбільші помилки Путіна
Роберт Сервіс – один з найавторитетніших істориків сучасності, який досліджує російську та радянську історію. Автор біографій Троцького, Леніна та Сталіна, а також автор книги «Кремлівська зима: Росія і друге пришестя Володимира Путіна» («Kremlin Winter: Russia And The Second Coming Of Vladimir Putin»). Він є почесним професором російської історії в Оксфорді та старшим науковим співробітником Інституту Гувера в Стенфорді.
В інтерв’ю Грузинській службі Радіо Свобода напередодні переобрання Путіна на п’ятий президентський термін минулими вихідними Сервіс назвав Кремль «абсолютно безсоромним» у його маніпуляціях з голосами виборців і «стерилізації» виборів.
Сервіс розповів про розрахунок Путіна на громадську думку і про те, чому росіяни так сильно бояться «випустити на волю демонів політичної дестабілізації». Він також сказав, що Путін сформував «ідеологію російського патріотизму, яка зачепила більшість росіян, але глибоко помилився у своїй інтерпретації української історії і припустився величезної помилки щодо НАТО.
Сервіс попередив, що конституційні маніпуляції та політичні викривлення Путіна «ставлять його під загрозу з боку російського населення або бізнес-еліт». Він також припустив, що на Росію може чекати посилення «культурного та медійного карантину», наче за сценарієм Леніна і Сталіна.
Ймовірне застосування Росією гіперзвукових ракет «Циркон» може означати, що у неї виник дефіцит інших типів ракет, також у такий спосіб російська армія може перевіряти українську систему ППО. Про це в етері Радіо Свобода («Свобода.Ранок») сказав речник Повітряних Сил України Ілля Євлаш.
Однак, за його словами, наразі у науково-дослідному експертному центрі встановлюють, чи справді під час останніх атак по Україні російська армія застосувала «Циркон».
«Те, що вони їх застосовують, найімовірніше, свідчить про те, що в них вже є дефіцит зброї, інакше вони б їх не використовували. Взагалі цей тип ракет є протикорабельним, і він застосовується лише в окремих випадках, використовують різні пускові установки, типу «Бастіон», «Бал». Однак ми можемо сказати про те, що, якби в них, наприклад, було достатньо іншого типу ракет – крилатих ракет «Калібрів», «Іскандерів», інших ракет – вони б застосовували їх... Це досить складна ракета, досить дорога, досить потужна… В тому числі це може бути як і певний експеримент – перевірити нашу систему ППО, де, що і як захищено, що як прикрито, аби в подальшому вже використовувати це під час планування їхніх наступних повітряних атак», – каже Євлаш.
Вранці 25 березня російські війська з території окупованого Криму атакували Київ двома балістичними ракетами. Як повідомили у ЗСУ, їх збили. Аналітики Defense Express пишуть, що йдеться про ракети «Циркон» – найновіші та розхвалені Росією ракети.
Це була вже третя атака РФ на Київ за останні 5 днів. За даними місцевої влади, внаслідок ракетного удару в Печерському районі пошкоджено нежитлову будівлю, в Солом’янському районі багатоповерховий будинок. В Дніпровському та Голосіївському районах було зафіксовано падіння уламків. Постраждали 10 людей.
У Міністерстві культури уточнили, що уламки російської ракети зруйнували центральну частину корпусу Академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені М. Бойчука, який розташований у Печерському районі Києва. Зокрема, вщент зруйновані спортивна зала, конгрес-хол та виставковий центр. Також суттєвих пошкоджень зазнали приміщення кафедр та авдиторії закладу. Травмована завідувачка лабораторії Академії.
Крім того, вночі 25 березня українські військові збили 8 із 9 ударних безпілотників типу Shahed, якими Росія атакувала Україну. «Шахеди» знищені у межах Миколаївської та Одеської областей.
У Миколаєві через падіння уламків БПЛА пошкоджені будинки, постраждали 11 людей.
Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
На п’ятий день після атаки РФ на ДніпроГЕС продовжують розбирати завали – Міненерго
Після російської атаки 22 березня на Дніпровській гідроелектростанції продовжують розбирати завали, також фахівці оцінюють стан обладнання. Про це в етері Радіо Свобода (проєкт «Свобода.Ранок») заявила заступниця міністра міністра енергетики України Світлана Гринчук.
Вона каже, що нині у російських сил об’єкти енергетики є головною ціллю для атак.
«Що стосується пошкодження ДніпроГЕС – то на сьогодні ще триває розбір завалів і триває оцінка стану обладнання. Те обладнання, яке підлягає ремонту, яке можна швидко зремонтувати – ми це робимо. Те обладнання, яке зазнало значних пошкоджень, – шукаємо заміну йому і будемо намагатись якомога швидше поремонтувати його. Однак ми повинні розуміти, що у ворога зараз, як ми бачимо, енергетика – це ціль №1. Тому ми повинні бути готові до різних варіантів розвитку подій», – розповіла заступниця міністра.
Чиновниця також розповіла, що енергетики зараз роблять усе можливе, аби і захистити енергетичні об’єкти, і відновити пошкоджені. Однак для ефективного захисту необхідне посилення протиповітряної оборони.
«З нашого боку, ми робимо все, що можливо. Це і ремонти, і можливий захист наших енергетичних об’єктів. Звичайно, нам потрібне посилення протиповітряної оборони, оскільки кращого захисту як протиповітряна оборона, в тому числі і для енергетичних об’єктів, немає. Але в комплексі: протиповітряна оборона, фізичний захист, який ми будували і будуємо для наших об’єктів, – все це разом, сподіваємося, дасть нам змогу захистити наші об’єкти», – заявила Гринчук.
Російські війська під час масованої атаки 22 березня завдали удару по найбільшій ГЕС України – ДніпроГЕС у Запоріжжі, де є серйозні пошкодження, повідомили в компанії «Укргідроенерго».
У Міненерго цей удар РФ назвали наймасштабнішою атакою на українську енергетику за останній час.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що російські війська за ніч і ранок 22 березня запустили по Україні понад 60 безпілотників «Шахед» і майже 90 ракет різних типів.
Пізніше в Повітряних силах уточнили, що зі 151 засобу повітряного нападу, які запустила РФ, 92 збили сили ППО.
Нічна атака дронами: в Ізюмі на Харківщині поранена людина, пошкоджена гімназія
Російські війська вночі атакували дронами місто Ізюм на Харківщині – постраждала людина, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
«03:15 у м. Ізюм відбувся ворожий обстріл БПЛА «Шахед», внаслідок якого пошкоджено будівлю закладу освіти та приватний будинок. Поранення отримав 62-річний охоронець, без госпіталізації», – написав він у телеграмі.
За даними Офісу генпрокурора, внаслідок атаки безпілотниками в Ізюмі пошкоджені гімназія та прилеглі до неї житлові будинки. Правоохоронці вилучили уламки трьох БПЛА, розпочато досудове розслідування за фактом порушення законів та звичаїв війни (ч. 1 ст. 438 КК України).
Повітряні сили ЗСУ повідомили, що вночі 27 березня війська РФ атакували Україну 13 ударними БПЛА типу Shahed, 10 з них збили у Харківській, Сумській та Київській областях.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Станом на 21 лютого в ООН підтвердили, що внаслідок майже дворічного повномасштабного вторгнення Росії в Україну загинули 10 582 людей, ще 19 875 поранені. В організації припускають, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою.
Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Повітряні сили ЗСУ: вночі сили ППО збили 10 з 13 «шахедів»
Уночі 27 березня війська РФ атакували Україну 13 ударними БПЛА типу Shahed, повідомляють Повітряні сили ЗСУ.
Пуски дронів були із Курської області – РФ.
У ЗСУ інформують про збиття 10 «шахедів» у Харківській, Сумській та Київській областях. Зокрема, за даними місцевої влади, у небі над Сумщиною сили ППО знищили два БПЛА.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Станом на 21 лютого в ООН підтвердили, що внаслідок майже дворічного повномасштабного вторгнення Росії в Україну загинули 10 582 людей, ще 19 875 поранені. В організації припускають, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою.
Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Артилеристи 126-ї окремої бригади територіальної оборони ведуть вогонь по позиціях російської армії, які на лівому березі Дніпра. Як кажуть: з третього пострілу точно в ціль. Стару гармату Д-30 затрофеїли в рамках контрнаступальної операції на Херсонщині, з неї ж працюють щоденно на фронті. Сама ж бригада ТРО одеська. З якою мотивацією воюють бійці, що найстрашніше на війні і чому воюють за Одесу – дивіться у відео.
У Державному департаменті США відреагували на звинувачення Росії у причетності до нападу на концертний зал «Крокус Сіті Холі».
«Це просто неправда. Ми чітко дали зрозуміти, що немає жодних доказів того, що Україна була причетна до цього, тому що Україна не була причетна до цього. І я б сказав, що ці коментарі російських офіційних осіб, включно з президентом Путіним, є лише пропагандою для виправдання їхньої агресії проти України», – сказав речник Держдепартаменту Метью Міллер.
26 березня директор ФСБ Росії Олександр Бортников заявив, що до теракту можуть бути причетні не лише Україна, а й Великобританія та США.
Лукашенко заявив, що ймовірні нападники «не могли в'їхати до Білорусі», і похвалив високий рівень співпраці між російськими та білоруськими спецслужбами, що призвело до арешту нападників. Припущення Лукашенка про те, що нападники прямували до Білорусі до того, як білоруські та російські спецслужби змусили їх змінити напрямок, повністю суперечить заявам президента Росії Володимира Путіна про заплановану втечу нападників.
Володимир Путін у зверненні до росіян через 19 годин після теракту стверджував, що для чотирьох осіб, нібито затриманих на шляху до України, було підготовлене «вікно» для переходу кордону. Це твердження, яке не має жодних доказів, стало центральним у звинуваченнях Кремля в тому, що Україна причетна до теракту.
Україна заперечує будь-яку причетність до теракту у «Крокусі». Президент України Володимир Зеленський, говорячи про припущення Путіна, назвав російського президента «хворою та цинічною істотою». «Усі в нього терористи, крім нього самого, хоча терором уже два десятиліття живиться саме він», – сказав глава української держави.
Увечері 22 березня кілька осіб у камуфляжній формі в концертному залі стали стріляти з автоматів та підпалили будівлю. Внаслідок атаки загинули 139 людей, 182 зазнали поранень.
Слідчий комітет (СК) Росії порушив кримінальне провадження за статтею про теракт. Російські ЗМІ повідомляли, що після теракту нападникам вдалося втекти на автомобілі.
23 березня Слідчий комітет РФ повідомив, що «спецслужби та правоохоронні органи у Брянській області, неподалік кордону з Україною затримали чотирьох підозрюваних з-поміж осіб, які вчинили теракт у концертній залі «Крокус Сіті Хол». Загалом у справі затримані 11 осіб.
ФСБ заявила, що нібито особи, які брали участь у теракті, «планували перейти російсько-український кордон» та «мали контакти на українській стороні».
Про причетність до нападу на «Крокус Сіті» заявляла міжнародна терористична організація «Ісламська держава».
Біля кордонів НАТО зібʼють ракети РФ?
- П’ять сценаріїв участі французьких військ у війні України з росією розглядає Емманюель Макрон, деякі з них передбачають прямі зіткнення з російськими військами, пише французька газета Le Figaro. Які це сценарії? З чим пов’язана активна позиція президента Франції? Та чи вдасться йому знайти більше союзників для України?
- Українська енергосистема оговтується після російської атаки 22 березня. Де найбільші пошкодження та скільки часу триватимуть погодинні і аварійні відключення електроенергії? Запитаємо у заступниці міністра енергетики Світлани Гринчук.
- У НАТО розглядають можливість збиття російських ракет поблизу кордонів альянсу, повідомив заступник міністра закордонних справ Польщі Анджей Шейна. А у Пентагоні запевнили, що США «захищатимуть кожен дюйм території НАТО, якщо союзник НАТО зазнає нападу». Який план дій оберуть країни альянсу?
Про це та інше дивіться у програмі «Свобода.Ранок» о 9:01 на @Радіо Свобода:
За добу війни проти України Росія втратила понад 1000 військових – Генштаб ЗСУ
Від початку повномасштабного вторгнення в Україну Росія втратила близько 439190 військових, за останню добу – 1130 людей, повідомляє вранці 26 березня Генеральний штаб Збройних сил України.
Українські військові також наводять дані про втрати РФ військової техніки:
- 6 904 танків (+11 за останню добу)
- 13 216 бойових броньованих машин (+9)
- 10 931 артилерійська система (+27)
- 1 019 реактивних систем залпового вогню
- 728 засобів протиповітряної оборони (+1)
- 347 літаків
- 325 гелікоптерів
- 8 578 безпілотників оперативно-тактичного рівня (+25)
- 2015 крилатих ракет (+1)
- 26 кораблів і катерів
- 1 підводний човен
- 14 539 автомобілів та автоцистерн (+41)
- 1 794 одиниць спеціальної техніки (+5)
Читайте також: Росія може воювати в Україні з нинішньою інтенсивністю ще щонайменше два роки – спецслужби Литви
Росія і Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявлялось про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти. Також, за його даними, втрати Росії склали 180 тисяч військовослужбовців загиблими, і до 500 тисяч разом поранених і загиблих.
Міністр оборони США Ллойд Остін 19 березня заявив, що щонайменше 315 тисяч російських військовослужбовців були вбиті або поранені з моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
24 лютого розвідка Великої Британії заявила, що вбитими й пораненими Росія, ймовірно, втратила приблизно 350 тисяч військових. Такі втрати –350 тисяч – навів і генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ.
Протягом минулої доби відбулося 67 бойових зіткнень, війська РФ продовжують інтенсивні атаки на Новопавлівському напрямку, де за підтримки авіації 26 разів намагалися прорвати українську оборону, повідомляє у ранковому зведенні Генеральний штаб ЗСУ.
На цьому напрямку Сили оборони продовжують стримувати противника в районах населених пунктів Новомихайлівка, Георгіївка, Урожайне.
За даними штабу, на Лиманському напрямку українські захисники відбили 13 російських атак біля Білогорівки, Тернів, Ямполівки та північніше Веселого, на Авдіївському напрямку – 9 атак біля Бердичів, Семенівки, Невельського та Первомайсько, на Бахмутському та Оріхівськах – по 7 атак біля Іванівського, Богданівки, Кліщіївки та Старомайорського, Роботиного та північно-західніше Вербового відповідно.
Крім того, на Куп’янському напрямку противник здійснив безуспішну атаку на позиції українських військ біля Іванівки.
На Херсонському напрямку противник не відмовляється від наміру вибити українські підрозділи із плацдармів на лівобережжі Дніпра – протягом минулої доби здійснив 3 безуспішні атаки на позиції українських військ біля Кринок, додають у Генштабі.
Слово працівника ТЦК проти слова «пакованого в бус». Що насправді призвело до провалу мобілізації
Інформаційний простір рясніє новинами про конфлікти між чоловіками призовного віку і працівниками місцевих територіальних центрів та соцпідтримки (ТЦК та СП).
Командувач Сухопутних військ Олександр Павлюк написав: «Від черг до ТЦК і мемів «як служити – то всі хворі, а як воювати – то всі здорові», ми дійшли до цькування військових з ТЦК та моральної підтримки ухиляння від захисту України.
Сьогодні ТЦК та їх роти охорони в більшості укомплектовані військовослужбовцями, що втратили здоров'я на війні та визнані непридатними до проходження служби в бойових частинах. Як дійшло до того, що до цих людей, які пройшли пекло, стало прийнятним ставитись як до ворогів і називати «людоловами»?
Чому в усіх матеріалах про «неправомірні дії ТЦК» свідомо упускається найголовніший акцент: неправомірною передусім є відмова чоловіків від свого конституційного обовʼязку – захисту України?»
Радіо Свобода спробувало через призму недавніх історій почути думку усіх учасників процесу і розібратися хто саме і в яких ситуаціях здійснює порушення?
Світовий банк виділив 1,5 млрд доларів на розвиток і відновлення України
Рада директорів Світового банку схвалила рішення про виділення Україні 1,5 млрд доларів у межах Позики на підтримку політики розвитку та відновлення (DPL), повідомив у телеграмі прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
Глава уряду зазначив, що з цієї суми 984 млн доларів надійде від Японії, а 516 млн доларів – від Великої Британії.
Відомо, що кошти будуть перераховані вже до кінця березня 2024 року.
Шмигаль подякував Світовому банку, урядам Японії та Великої Британії за підтримку і внесок у збереження макрофінансової стабільності України.
«Спрямуємо ці ресурси на покриття найбільш важливих бюджетних видатків: на соціальні, гуманітарні цілі та на відновлення», – додав очільник Кабміну.
Раніше, у грудні 2023 року, Держбюджет України отримав 1,34 млрд доларів США як шосте додаткове фінансування в рамках проєкту Світового банку «Підтримка державних видатків для забезпечення стійкого державного управління в Україні» (PEACE in Ukraine).