Норвегія збільшить цьогорічну підтримку України на понад 630 мільйонів доларів – прем’єр
Норвегія збільшить допомогу Україні цього року на сім мільярдів норвезьких крон (близько 633 мільйонів доларів) до загальної суми 22 мільярди крон, заявив 30 квітня прем’єр-міністр Йонас Гар Стьоре.
За його словами, збільшення допомоги є «питанням життя чи смерті для народу України». «Це також питання безпеки і стабільності в Європі, а отже, і для Норвегії», – сказав Стьоре після зустрічі з лідерами опозиції.
Президент України Володимир Зеленський висловив вдячність Норвегії за підтримку.
«Дуже важливо, що більша частина цих коштів буде спрямована на посилення протиповітряної оборони України, що є нашим найвищим пріоритетом для захисту життя людей. Цінуємо незмінну підтримку з боку Норвегії, розуміння наших нагальних потреб і готовність бути поряд із нами у вирішальний час», – написав Зеленський у соцмережі X, колишньому твітері.
Минулого місяця уряд Норвегії вирішив виділити до 1,6 мільярда норвезьких крон (153 мільйони доларів) на ініціативу Чехії щодо закупівлі боєприпасів для України у третіх країн.
На початку 2024 року уряд Норвегії дозволив прямі продажі зброї й оборонної продукції своєї оборонної промисловості Україні.
Уряд Польщі схвалив зміни до закону про тимчасовий захист українців
Польський уряд схвалив проєкт змін до закону про допомогу громадянам України у зв’язку зі збройним конфліктом – так званий спецзакон про тимчасовий захист українців. Проєкт був поданий міністром внутрішніх справ та адміністрації Марціном Кервінським.
Згідно з законопроєктом, легальність перебування громадян України буде продовжено до 30 вересня 2025 року. Водночас з наступного року можна буде змінити статус перебування з поточного тимчасового захисту на тимчасовий дозвіл на проживання терміном на 3 роки.
З 1 липня 2024 року зміниться система підтримки громадян України. Фінансування допомоги, пов’язаної з проживанням та харчуванням українських біженців (які перебувають в особливо скрутному становищі), буде можливим лише на підставі підписаної угоди з воєводою або органом місцевого самоврядування, який діє за дорученням воєводи.
Проєкт змін до закону передбачає скасування з 1 липня 2024 року виплати одноразової грошової допомоги біженцям з України у розмірі 300 злотих.
Також у документі прописаний «шкільний обовʼязок». Щомісячну допомогу на дітей – 800 – та одноразову допомогу – 300 – на підготовку до школи (програма «Добрий старт») отримуватимуть тільки ті батьки, діти яких ходять до польських шкіл і дитячих садків.
Також тимчасовий захист поширюватиметься на дві додаткові категорії іноземців: неповнолітніх дітей громадян України та неповнолітніх дітей подружжя громадян України, які не мають українського громадянства.
Ухвалений урядом проєкт змін до спецзакону про тимчасовий захист українців має набрати чинності 1 липня 2024, але перед цим його ще має схвалити Сейм, Сенат і підписати президент Польщі.
Станом на жовтень 2023 року в Польщі проживали понад 950 тисяч українських біженців.
«На вибухи не реагують, думають про суїцид»: українські діти після російської депортації та окупації
В Україні 44% дітей мають ознаки потенційного ПТСР, йдеться у дослідженні «Індекс майбутнього». Результати оприлюднили у лютому цього року. Згідно з даними дослідження, діти зі сходу та півдня, де є найбільші ризики від війни, не відрізняються за рівнем ПТСР від дітей з інших регіонів.
Фахівці зазначають, що діти з прифронтових, окупованих і деокупованих територій часто затиснуті та залякані. У таких умовах діти не навчаються довіряти своїм відчуттям, у них зникає довіра до своїх переживань та емоцій. Наприклад, дитина чує вибух, але не реагує на нього і продовжує далі спати – так вона втрачає довіру до своїх інстинктів, сказано в дослідженні. 73% підлітків найбільше хвилює війна: думки про це спричиняють тривожність і страх за майбутнє. Водночас 86% молодих людей бачать своє майбутнє саме в Україні.
Проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» вирішив дізнатися більш детально про те як війна впливає на ментальне здоров’я дітей? В якому стані перебувають діти, які повертаються з депортації з Росії або виїжджають з окупованих територій? Куди діти можуть звернутися за допомогою і наскільки тривала реабілітація їм потрібна?
Рішення щодо повернення чоловіків призовного віку до України мають ухвалювати на рівні ЄС. Про це сьогодні на пресконференції заявив міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш.
Однак, за його словами, якщо Україна звернеться за допомогою, то Польща її надасть.
«Дуже важливо, щоб це були рішення на європейському рівні, і знаю, що розмови між Києвом і Брюсселем на цю тему тривають. Рішення на європейському рівні дають повну ефективність цих дій і в таких рішеннях ми зацікавлені», – сказав міністр оборони.
Заступник міністра закордонних справ Польщі Анджей Шейна сьогодні в ефірі телеканалу TVP Info сказав, що український уряд ще не звертався до польської сторони з питанням про відправлення українських чоловіків, які перебувають у Польщі, на батьківщину, але коли таке звернення буде, то польська сторона буде діяти відповідно до польського та європейського законодавства.
«Памʼятаймо одну річ, що у частини з цих осіб, які перебувають у Польші, закінчується термін дії дозволів на проживання, тому ми можемо, наприклад, не надавати цих дозволів», – сказав заступник міністра закордонних справ.
На запитання щодо можливого звернення українського уряду до Польщі з пропозицією не продовжувати дозвіл на проживання чоловіка у віці 18-60 років, Анджей Шейна відповів: «Ми точно не будемо захищати ухилянтів».
Раніше міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш заявив, що Польща готова допомогти Україні повернути чоловіків мобілізаційного віку.
Від 23 квітня МЗС України обмежило надання консульських послуг чоловікам віком 18-60 років за кордоном, включно з оформленням заявок на отримання закордонних паспортів та їхню видачу. Як пояснили в міністерстві, це пов’язано з ухваленням Верховною Радою закону про мобілізацію, який набуде чинності 18 травня 2024 року.
Рішення у зовнішньодипломатичному відомстві назвали тимчасовим кроком, «обумовленим необхідністю вирішення питань щодо військового обліку громадян мобілізаційного віку, які перебувають за кордоном».
Після цього віцепрем’єрка з питань євроінтеграції Ольга Стефанішина заявила, що Україна не буде примусово повертати чоловіків призовного віку з-за кордону.
У Литві підтримали ідею повернення Україні чоловіків мобілізаційного віку, але механізмів наразі немає.
У Росії за 5 років засудили чи арештували щонайменше 26 журналістів – «Верстка»
У Росії за останні п’ять років засудили або заарештували щонайменше 26 журналістів. Найчастіше їх звинувачують у поширенні «фейків» про російську армію, підрахувало російське видання «Верстка».
Дані, наведені виданням, охоплюють період із 2019 по 2024 роки.
За цей час російські суди засудили до реальних термінів 11 журналістів. Максимальний термін – 22 роки позбавлення волі у справі про держзраду – отримав у 2022 році колишній кореспондент «Комерсанта» і «Ведомостей» Іван Сафронов. Мінімальний – два роки ув’язнення – суд призначив ексвидавцю «МК Черноземье» Денису Шайкіну у справі про вимагання.
Умовні терміни суди призначили двом журналістам: Артему Прохорову (2,5 роки) і Володимиру Панфілову (3 роки), зазначає «Верстка». Також до восьми місяців обов’язкових робіт суд засудив журналіста Андрія Новашова. А журналіста Forbes Сергія Мінгазова суд відправив під домашній арешт.
Десять журналістів, за даними видання, зараз утримуються в СІЗО. Серед них – журналістка Татаро-башкирської служби Радіо Свобода Алсу Курмашева і журналіст видання The Wall Street Journal Еван Гершкович.
Найчастіше журналістів у Росії переслідують за статтею про військові «фейки»: ця стаття фігурує у семи кримінальних справах. Шістьох журналістів російська влада переслідує за статтями про організацію діяльності екстремістської організації й участь в екстремістській спільноті. У здирництві звинувачують п’ятьох журналістів, уточнює «Верстка».
«Окрім цього, силовики звинувачують працівників ЗМІ у зберіганні вибухівки, образі посадових осіб, хуліганстві, держзраді, шпигунстві, приготуванні до насильницького захоплення влади, а також за низкою терористичних статей», – зазначає видання.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну на антивоєнних активістів практично щодня заводять справи, пов’язані з їхньою позицією. За даними Слідчого комітету Росії на січень 2024 року, з початку повномасштабної війни відкрили 273 кримінальні справи про військові «фейки». Ще 81 кримінальну справу порушили за статтею про «дискредитацію» російської армії. За даними правозахисного порталу «ОВД-Инфо», з березня 2022-го по січень 2024 року фігурантами справ про «фейки» стали 282 особи, а про «дискредитацію» – 177 осіб.
Виїжджаючи із Маріуполя після 40 днів в окупації, Катерина Челишева була впевнена, що її чоловіка – музиканта оркестру Нацгвардії України – евакуювали, і тепер він чекає на її на підконтрольній території, проте, вибравшись із міста, жінка дізналася: він на «Азовсталі». Вже два роки Павло Челишев перебуває у російському полоні. Деталі історії – у сюжеті Анастасії Середи.
«Енергоатом» заперечує повідомлення про «позаштатну ситуацію» на Хмельницькій АЕС
Компанія «Енергоатом» заперечує повідомлення про нібито «позаштатну ситуацію» на Хмельницькій АЕС – ця інформація не відповідає дійсності.
Як повідомляє у телеграмі пресслужба компанії, Хмельницька атомна електростанція працює в штатному режимі.
«Жодних відхилень від нормальної експлуатації атомної станції немає, як і немає жодних «нештатних ситуацій». Радіаційний стан на станції перебуває у межах чинних норм», – зазначають в «Енергоатомі».
30 квітня в анонімних телеграм-каналах була поширена інформація про нібито позаштатну ситуацію на Хмельницькій АЕС, що спричинила підвищення радіаційного фону у Хмельницькій та Рівненській областях.
В «Енергоатомі» наголошують, що поява подібних повідомлень засвідчує факт використання країною-агресором будь-якого приводу для дестабілізації суспільства, і закликають користуватися лише перевіреною інформацією з офіційних джерел.
Також представники МАГАТЕ, які перебувають на станції, наразі про «позаштатну ситуацію» не повідомляли.
Російські війська з березня 2022 року окупували Запорізьку АЕС. Це викликає занепокоєння щодо ядерної безпеки об'єкта.
СБУ: з Болгарії екстрадували організатора «схем для ухилянтів»
З Болгарії в Україну екстрадували організатора «схем для ухилянтів», повідомила в телеграмі пресслужба Служби безпеки України.
За даними відомства, більше двох років чоловік переховувався від правосуддя на території Євросоюзу, але завдяки співпраці з європейськими партнерами його розшукали, затримали і повернули в Україну для притягнення до відповідальності.
У СБУ нагадують, що наприкінці січня 2023 року у різних регіонах України затримали сімох його спільників. За даними слідства, вони продавали чоловікам призовного віку підроблені документи для виїзду з України – насамперед йдеться про фіктивні меддовідки щодо непридатності до служби за станом здоров’я.
На підставі зібраних доказів слідчі СБУ повідомили затриманому про підозру за трьома статтями Кримінального кодексу України:
- ч. 1 ст. 255 (створення, керівництво злочинною спільнотою або злочинною організацією, а також участь у ній);
- ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 332 (незаконне переправлення осіб через державний кордон України);
- чч. 1, 4 ст. 358 (підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів).
Наразі чоловік перебуває під вартою. Щодо нього та його спільників триває досудове розслідування.
Раніше міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко заявив, що у базах поліції є дані про сотні тисяч людей, які, можливо, ухиляються від військової служби.
За даними журналістів, від початку повномасштабного російського вторгнення і до кінця серпня 2023 року з метою уникнення служби у війську нелегально перейшли кордон із сусідніми країнами 19 740 українських чоловіків
В Україні від 24 лютого 2022 року, дня повномасштабного вторгнення Росії, запроваджено воєнний стан. Тоді ж оголосили загальну мобілізацію. Відтоді Верховна Рада регулярно продовжує строки дії воєнного стану і мобілізації.
Уряд виділяє додаткові 15,5 млрд грн для закупівлі дронів – Шмигаль
Кабінет міністрів України виділяє додаткові 15,5 мільярдів гривень для закупівлі дронів, повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль на засіданні уряду 30 квітня.
«Це додатковий ресурс до тих 43,3 мільярда гривень, які ми вже виділили на безпілотники в цьому році. Кошти підуть Адміністрації Держспецзв’язку, яка займається відповідними закупівлями», – сказав голова уряду.
За словами Дениса Шмигаля, за виділені сьогодні кошти Силам оборони України поставлять 300 тисяч дронів.
У лютому цього року президент України Володимир Зеленський підписав указ про створення Сил безпілотних систем як окремого роду військ. У своєму зверненні він назвав серед поточних завдань створення штатних посад для роботи з дронами, тренування, систематизацію досвіду й масштабування виробництв.
Розвідувальні й ударні безпілотники широко застосовуються в ході війни Росії проти України з обох сторін після початку повномасштабного вторгнення РФ 24 лютого 2022 року. Водночас Росія, окрім застосування на полі бою, також запускає їх по цивільній інфраструктурі України.
Латвія надасть Україні новий пакет допомоги, зокрема, системи ППО – Сіліня
Латвія передасть Україні новий пакет допомоги, який покращить протиповітряну оборону, написала 30 квітня у мережі Х прем’єр-міністерка Латвії Евіка Сіліня.
«Уряд щойно схвалив передачу Збройним силам України зенітних установок NBS, тактичної безпілотної системи спостереження та іншого необхідного обладнання», – йдеться у дописі.
За її словами, це допоможе покращити як протиповітряну оборону, так і розвідувальні можливості України.
NBS (MANTIS) – модульна автоматична і мережева система наведення і перехоплення. MANTIS призначена для захисту військових і стратегічних об’єктів цивільної інфраструктури від маловисотних повітряних загроз, у тому числі пілотованих і безпілотних літальних апаратів.
Раніше Сіліня повідомляла, що у рамках дронової коаліції Латвія «зовсім скоро» планує надіслати Україні дрони загальною вартістю мільйон євро. Також прем’єрка розповідала, що Латвія надасть 10 мільйонів євро на чеську ініціативу із закупівлі боєприпасів для України.
Латвія – один із найбільших постачальників допомоги Україні щодо ВВП країни. Разом із Україною Латвія заснувала коаліцію дронів – організацію країн, які беруть участь у виробництві та передачі Україні безпілотних літальних апаратів.
У Росії суд арештував п’ятьох обвинувачених у підпалі гелікоптера на аеродромі в Москві
Суд у столиці Росії Москві заарештував п’ятьох обвинувачених у підпалі гелікоптера на аеродромі «Остаф’єво» у віддаленому районі міста. Арештованих звинуватили в тероризмі, їм загрожує 20 років позбавлення волі, пише російська служба Радіо Свобода.
На лаві підсудних — 19-річна Анастасія Молчаліна, 21-річний Станіслав Хамідулін і 22-річні Микита Булгаков, Роман Яковець і Данило Ямсков. Вони будуть перебувати під арештом два місяці.
Сторона обвинувачення заявила, що нібито завербований українською розвідкою Хамідулін через інтернет зібрав групу людей, які брали участь у підпалі. Вертоліт згорів. Позиція обвинувачених у справі – невідома, суд її не наводить.
Ймовірно, йдеться про інцидент, що стався у ніч на 26 квітня. Тоді на аеродромі в Москві згорів вертоліт Ка-32. Відео з підпалом опублікувала військова розвідка України ГУР, вона заявляла, що гелікоптер використовувався для підтримки операцій російської армії.
«Він – наш герой». Для хлопця, який втратив на війні обидві ноги, односельці будують дім
Чортків ‒ Жителі села Виноградне Чортківського району Тернопільської області згуртувались і добудовують дім для 34-річного воїна Степана Коцюба. Так люди підтримали свого односельця, який взимку цього року втратив на війні обидві ноги і отримав поранення руки.
Місцеві майстри ремонтують будинок самостійно. Мешканці Виноградного і сусідніх сіл зібрали гроші на будівельні матеріали.
Радіо Свобода побувало у рідному селі військовослужбовця і відвідало його в реабілітаційному центрі. Історія про те, як людська небайдужість і допомога повернули воїну мотивацію до життя.
На Покровськ чи Часів Яр? Росія вибирає, куди наступати далі
Росія продовжує розширювати плацдарм у районі прориву лінії оборони на північний захід від Авдіївки. Про це в ніч проти 30 квітня повідомив проєкт DeepState.
Зокрема, агресор просунувся вперед на захід від Очеретиного та в Кераміці. Пізніше аналітики зазначили, що всупереч прогнозам армія Росії поки не намагається оточити угруповання Сил оборони за Бердичами, щоб убезпечити свій лівий фланг від контратак ЗСУ. Натомість росіяни йдуть на північ, у напрямку на Костянтинівку.
Американський Інститут вивчення війни (ISW) у своєму звіті за 29 квітня зазначив, що російські війська тепер можуть обирати між кількома тактичними напрямками для подальших наступальних дій під Авдіївкою.
Агресор, за оцінками аналітиків, далі може спробувати прорватись на захід до Покровська або ж повернути на північ, щоб «здійснити можливі додаткові наступальні операції навколо Часового Яру». Саме Часів Яр, а не Покровськ, військові оглядачі називають ключем до вільної частини Донбасу.
Головні питання випуску:
- Куди Росія поверне з Очеретиного?
- Який вигляд матиме поле бою в Україні цього літа?
- І чи допоможе нова зброя зламати плани РФ захопити весь Донбас цього літа?
Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:
Схід
- Поставки зброї від США почались, але цей процес потрібно пришвидшити, заявив президент України Володимир Зеленський 29 квітня під час пресконференції з генсеком НАТО Єнсом Столтенбергом, який перебуває з офіційним візитом у Києві. Відповідаючи на запитання журналістів про темпи постачання озброєння, Зеленський зазначив, що «дещо почало надходити», але не все.
- Україна зможе почати обмежені контрнаступальні операції наприкінці цього року, йдеться у звіті американського Інституту вивчення війни, опублікованому 27 квітня. За прогнозами аналітиків, ЗСУ «із високою ймовірністю» стабілізують лінію фронту вже у наступні місяці.
- З середини травня ситуація для України буде складною, але не катастрофічною, заявив очільник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов в інтерв’ю BBC Україна, опублікованому 22 квітня.
- Армія Росії розпочне новий наступ на Донбасі наприкінці весни – на початку літа цього року, заявив Буданов в інтерв’ю німецькому телеканалу ARD, опублікованому 7 квітня. За його прогнозом, російські сили намагатимуться рухатись у напрямку Покровська.
- Видання Politico 3 квітня опублікувало матеріал, у якому йдеться про критичне становище ЗСУ в разі літнього наступу російської армії. Джерела серед українських високопосадовців анонімно розповіли журналістам, що «існує великий ризик руйнування лінії фронту там, де російські генерали вирішать зосередити свій наступ». Серед причин такої ситуації співрозмовники назвали нестачу безпілотників, гаубиць і сотень тисяч снарядів і ракет.
- У українських військових закінчуються боєприпаси на Донбасі – такими оцінками поділився радник Білого дому з питань комунікацій у сфері нацбезпеки Джон Кірбі в інтерв’ю каналу АВС News 17 березня.
- Американський Інститут вивчення війни (ISW) заявив 15 березня, що війська РФ продовжать тиснути на Донбасі, щоб дестабілізувати українські оборонні лінії – аби розпочати вже новий наступ влітку 2024 року. За прогнозами аналітиків, успіхи Кремля у ньому залежатимуть від військової допомоги Заходу Україні.
- Ситуація в зоні відповідальності оперативно-стратегічного угруповання військ (ОСУВ) «Таврія» залишається «складною, проте контрольованою», а на Авдіївському напрямку «стабілізується». Про це вдень 3 березня написав у телеграмі командувач угруповання Олександр Тарнавський.
- Територія на захід від Авдіївки залишається у центрі зусиль російського наступу на сході України, заявила 29 лютого розвідка Великої Британії. За її даними, армія РФ відтоді просунулась на 6 км від центру міста і «майже напевно» отримала контроль над Ласточкиним, Степовим і Сєверним.
- Сили оборони України відійшли від селища Ласточкине, щоб «організувати оборону по лінії населених пунктів Орлівка – Тоненьке – Бердичі і не допустити подальшого просування супротивника далі в західному напрямку». Про це повідомив спікер ОСУВ «Таврія» Дмитро Лиховій вдень 26 лютого в ефірі телемарафону.
- Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 17 лютого заявив про виведення українських підрозділів з Авдіївки. Через два дні, 19 лютого, командувач Оперативно-стратегічного угруповання військ «Таврія» генерал Олександр Тарнавський повідомив, що на Авдіївському напрямку українські військові закріпилися на «нових рубежах оборони».
- 18 грудня минулого року командувач оперативно-стратегічного угрупування військ «Таврія» Олександр Тарнавський повідомив, що Збройні сили України зіткнулися з нестачею артилерійських снарядів і «згорнули деякі військові операції через брак іноземної допомоги».
Суд дозволив зняти електронний браслет із митрополита Павла – прокуратура
Печерський районний суд Києва дозволив зняти електронний браслет із для митрополита УПЦ (МП), колишнього настоятеля Києво-Печерської лаври Павла (Петра Лебідя), повідомили українські ЗМІ з посиланням на Київську обласну прокуратуру.
«Печерський районний суд, попри клопотання прокурора про продовження зобов’язань обвинуваченому митрополиту в повному обсязі, задовольнив клопотання частково. Рішенням суду йому не продовжено дію зобов’язання носити електронний засіб контролю», – цитує співрозмовника у пресслужбі прокуратури агентство «Інтерфакс».
Водночас, як наголосили в пресслужбі, обвинувачений досі зобов’язаний не відлучатися зі місця свого проживання без рішення суду, крім невідкладних випадків, пов’язаних із небезпекою для його життя і здоров’я. Крім того, він має утриматися від спілкування з потерпілими і свідками в кримінальному провадженні.
У прокуратурі додали, що 30 квітня суд оголосив лише резолютивну частину рішення, тому його мотиви наразі невідомі. Повний текст постанови мають оголосити 6 травня.
Постанова суду оскарженню не підлягає, додали в прокуратурі.
Тим часом, як заявив адвокат митрополита Микита Чекман у коментарі «Суспільному», сторона захисту довела суду, що зняття браслета не підвищує ризики, і митрополит Павло не перешкоджає веденню кримінального провадження.
«Залишаються всі обов’язки, які раніше на нього були покладені, крім носіння електронного браслета. Йдеться, зокрема, про здачу закордонного паспорту і явку на першу вимогу суду», – сказав Чекман.
У жовтні 2023 року Служба безпеки України повідомила про завершення слідства і передачу до суду обвинувального акту щодо митрополита Павла у справі про «підривну діяльність проти України».
«За матеріалами СБУ, митрополит обвинувачується за двома статтями Кримінального кодексу України: ч. 2 ст. 161 (порушення рівноправності громадян залежно від їх релігійних переконань, вчинене службовою особою повторно); ч. 3 ст. 436-2 (виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії РФ проти України, вчинене службовою особою повторно). Санкції статей передбачають до 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна», – йшлося в повідомленні СБУ.
У СБУ заявили: слідство встановило, що митрополит Павло неодноразово публічно заперечував існування України як суверенної держави.
«Також він називав російську збройну агресію проти України «громадянським конфліктом», який триває з 2014 року. Ініційована СБУ судова лінгвістична експертиза підтвердила факти злочинних дій клірика», – заявили в СБУ.
Митрополит УПЦ (МП) Павло перебував під домашнім арештом після того, як у квітні 2023 року в нього відбулися обшуки, а самому митрополитові оголосили підозру за двома статтями Кримінального кодексу.
14 липня суд змінив запобіжний захід митрополиту Української православної церкви (Московського патріархату) Павлу (Петру Лебідю) із цілодобового домашнього арешту на утримання під вартою до 14 серпня, з можливістю внесення застави в розмірі понад 33 мільйона гривень. 7 серпня митрополита Павла звільнили з-під варти після внесення застави в в розмірі 33,3 мільйона гривень.
Сам він назвав справу проти нього «політичною» і сказав, що «нічого не зробив для того, щоб його в чомусь звинувачували».
За даними СБУ, з початку повномасштабної агресії РФ відкрито 68 кримінальних проваджень щодо представників УПЦ (МП), з яких 16 – митрополити церкви. Серед викритих злочинів – 20 фактів держзради та колабораціонізму. 26 фігурантам-представникам УПЦ (МП) повідомлено про підозру, а ще 19 уже отримали судові вироки.
Аксьонов заявив про обстріл Криму ракетами ATACMS
Голова підконтрольної Росії адміністрації окупованого Криму Сергій Аксьонов заявив, що півострів 30 квітня був атакований ракетами ATACMS.
За його словами, в околицях села Донське в Сімферопольському районі «після збиття ракет ATACMS» нібито розсипалися суббоєприпаси, що не здетонували.
Міністерство оборони Росії заявило, що за добу нібито збили шість ракет ATACMS, при цьому не уточнюється, де саме це сталося.
Російські телеграм-канали і чиновники раніше повідомляли, що в окупованому Криму вночі чули вибухи і роботу ППО.
Так, «Крымский ветер» писав про «гучну ніч» на півострові. За його даними, місцеві жителі чули вибухи у Євпаторії, Джанкої, Сімферополі, Гвардійському і Красноперекопському районі. Телеграм-канал «Николаевский Ванёк», який пов’язують з українською владою, побічно підтвердив атаку в районі Джанкоя і Гвардійського.
Телеграм-канал ASTRA з посиланням на джерела в МНС Росії пише, що під обстріл потрапив військовий аеродром у Джанкої – місце дислокації гелікоптерного полку 4-го командування ВПС і ППО Південного військового округу РФ, і в результаті поранені п’ятеро військовослужбовців.
Крім того, за даними журналістів, у ніч проти 30 квітня в Криму під обстріл потрапили три військові частини ППО. На території військової частини, що розташована в селі Донське, виникла пожежа. За повідомленнями, є постраждалі, проте точна кількість поранених невідома.
Незалежних підтверджень інформації про удар по аеродрому Джанкоя і трьох військових частинах ППО немає.
24 квітня агентство Reuters із посиланням на американського чиновника повідомило, що США таємно поставили Україні ракети ATACMS далекого радіусу дії.
Згодом США підтвердили, що у квітні відправили Україні ракети далекого радіусу дії ATACMS для використання на українській території.
Стефанішина: Україна не буде примусово повертати чоловіків з-за кордону
Україна не буде примусово повертати чоловіків призовного віку з-за кордону, заявила віцепрем’єрка з питань євроінтеграції Ольга Стефанішина.
«Україна ухвалила закон про мобілізацію, і ми маємо розуміти, в якому обсязі ми можемо заміняти хлопців на фронті. Йдеться про потенціал мобілізації – облік й інформацію. І це першочергова мета нашого рішення», – заявила вона в інтерв’ю DW.
Від 23 квітня МЗС України обмежило надання консульських послуг чоловікам віком 18-60 років за кордоном, включно з оформленням заявок на отримання закордонних паспортів та їхню видачу. Як пояснили в міністерстві, це пов’язано з ухваленням Верховною Радою закону про мобілізацію, який набуде чинності 18 травня 2024 року.
Рішення у зовнішньодипломатичному відомстві назвали тимчасовим кроком, «обумовленим необхідністю вирішення питань щодо військового обліку громадян мобілізаційного віку, які перебувають за кордоном». Відновити надання послуг обіцяють після набуття чинності законом, але з урахуванням його вимог.
У Польщі й Литві, зокрема, підтримали ідею повернення Україні чоловіків мобілізаційного віку, але механізмів наразі немає.
Клименко: в Україні створили третю бойову бригаду ДПСУ «Гарт»
В Україні створили третю бойову бригаду Державної прикордонної служби «Гарт», повідомив у День прикордонника 30 квітня міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко.
«Прикордонники відважно проявили себе в боях у 2014 році. І дотепер прикордонні загони та сформовані бойові бригади Гвардії наступу «Сталевий кордон» і «Помста» продовжують бити ворога, демонструючи неабияку міць та витримку», – написав міністр.
У МВС додали, що це одинадцята бригада у складі Гвардії наступу та третя бойова бригада у складі ДПСУ.
«Бійці «Гарту» уже підсилюють Сили оборони на східних рубежах нашої країни», – вказано у повідомленні.
3 лютого 2023 року Міністерство внутрішніх справ розпочало формування штурмових бригад «Гвардія наступу», частиною яких можуть стати добровольці. Доєднатися до «Гвардії наступу» можна через подачу анкети на сайті storm.mvs.gov.ua або у Центрах надання адміністративних послуг.
Відступ України від Конвенції із прав людини. Що це означає і чи є «зрада» у діях влади
Повідомлення про те, що Україна повідомила, що «частково відступила від Конвенції з прав людини» пронеслася інформаційним простором і отримало багато коментарів у соціальних мережах. Прозвучали побоювання, що тепер держава ще більше, з огляду на велику війну, може обмежити права громадян.
Радіо Свобода розібралося ретельно у цій темі, зібравши думки як влади, так і незалежних експертів. Що це означає і чи є «зрада» у діях влади?
У Харкові зросло число постраждалих внаслідок ранкового обстрілу – влада
Кількість поранених у Харкові внаслідок ранкового російського обстрілу міста авіабомбами зросла до дев’яти, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов. Раніше повідомляли про одного загиблого і сімох поранених.
«Загиблий – 24-річний цивільний чоловік, працював на підприємстві. Був на роботі, коли росіяни завдали авіаудару. Пішов із життя внаслідок уламкового поранення. Серед дев’яти поранених до медичних установ госпіталізовано трьох жінок віком 28, 38, 40 і одного 42-річного чоловіка – усі з вибуховими травмами», – написав Синєгубов у телеграмі.
За його словами, п’ятьом людям допомогу надали на місці, переважно в них – гостра реакція на стрес.
«Перше влучання зафіксовано в Київському районі на території гаражного кооперативу і адмінбудівлі неподалік. Понад 40 гаражів розтрощені. Зайнялися три легкові автомобілі, пошкоджені ще шість. Другий удар здійснено по Холодногірському району, внаслідок чого пошкоджено дві цивільні будівлі», – написав Синєгубов.
Тим часом, «Укрзалізниця» повідомила, що внаслідок удару по Харкову загинув співробітник залізниці, монтер колії, ще одна співробітниця поранена.
«Це черговий цілеспрямований удар ворога по цивільний залізничній інфраструктурі», – заявили у компанії.
Останнім часом російські війська посилили свої атаки Харкова. Як заявив днями міський голова Ігор Терехов, російські війська найчастіше обстрілюють Харків з С-300 з Бєлгородської області Росії – ці снаряди за 40 секунд долітають до міста, проте все частіше застосовують і «Шахеди».
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Українця засудили в РФ до 25 років позбавлення волі у справі про підпал на залізниці
У Росії 2-й Західний окружний військовий суд засудив громадянина України Сергія Кармазіна до 25 років позбавлення волі та штрафу 700 тисяч рублів (це майже 300 тисяч гривень) у справі про підпал на залізниці у Підмосковʼї. Перші шість років терміну він має провести у вʼязниці, решту 19 – у колонії суворого режиму, повідомляє правозахисний проєкт «Зона солідарності».
Вирок був ухвалений ще 28 березня, але пресслужба суду не повідомила про нього. Про рішення суду Кармазін розповів у листі однієї з підписниць «Зони солідарності».
46-річного уродженця Харківської області визнали винним за статтями про шпигунство, навчання диверсійній діяльності, навчання терористичній діяльності, приготування до виготовлення вибухових речовин, приготування до теракту, участь у диверсійній та терористичній спільноті. Кармазін оскаржив вирок.
Сергія Кармазіна затримали в лютому 2023 року. За версією ФСБ, він підпалив залізничне обладнання на перегоні між станціями Кутузовська та Весняна в Московській області. Після затримання Кармазіна спецслужба випустила відеоролик, на якому чоловік, обличчя якого не видно, представляється уродженцем Харківської області. Він стверджує, що в листопаді 2022 року поїхав на заробітки до Польщі, де нібито «був завербований співробітниками спецслужб Польщі та СБУ». Після цього він нібито поїхав до Латвії, звідки його місцеві спецслужби під виглядом біженця відправили до Росії. На відео чоловік стверджує, що він був змушений виконувати «вимоги СБУ», оскільки співробітники відомства нібито загрожували його дочці, яка живе у Вінниці.
Спочатку Кармазіну інкримінували лише статтю про диверсію. Суд помістив його до СІЗО та не допустив адвоката від «Зони солідарності».
СБУ заперечує інформацію про співпрацю з Кармазіним. Представники спецслужби заявили, що він перебуває у списку військовополонених та осіб, незаконно позбавлених волі внаслідок вторгнення Росії в Україну.
Після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну в Росії розпочалися регулярні підпали залізничної інфраструктури. Обвинувачених спочатку судили за хуліганство, а потім стали притягати за статтями про диверсію. У більшості випадків слідство стверджує, що палії діяли на замовлення українських спецслужб.