Собянін заявив про атаку БпЛА на Москву

Мер Москви Сергій Собянін заявив про знищення семи безпілотників, які нібито атакували столицю РФ.

За його попередньою інформацією, пошкоджень немає. Водночас Собянін каже, що екстрені служби працюють на місцях.

Міністерство оборони Росії наразі нічого не повідомляє про перехоплення дронів.

Телеграм-канал Baza пише, що про вибухи повідомляли в районах Павелецька, Солнцево, Царицино, Очакове, Південне Бутове, Чертанове, Кунцеве, Нові Черемушки, Хорошівська.

Також небо над Москвою було повністю закрите, у московських аеропортах – план «Ковер». За даними Baza, у Шереметьєво затримуються 9 рейсів, у Внуково – 6, у Домодєдово – 3.

Радіо Свобода не може незалежно підтвердити ці дані.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну російські регіони, а також окуповані РФ території регулярно зазнають обстрілів й атак безпілотників.

Українська сторона наголошує, що проводить роботу з ослаблення тилових баз армії РФ, щоб знизити наступальний потенціал агресора.

США захищатимуть «кожний дюйм» країн НАТО – посол в ООН Майкл Волц

Сполучені Штати та їхні союзники захищатимуть «кожний дюйм» території країн-членів НАТО, заявив 22 вересня посол США в ООН Майкл Волц на засіданні Ради безпеки, присвяченому кільком випадкам імовірного порушення Росією повітряного простору країн НАТО.

У ніч на 10 вересня близько 20 російських безпілотників, як стверджує польська влада, перетнули кордон Польщі. Кілька апаратів були збиті авіацією НАТО. Також повідомлялося про проліт безпілотника в повітряному просторі Румунії. 19 вересня, як заявила влада Естонії та інших країн НАТО, три російські винищувачі порушили повітряний простір Естонії над Балтійським морем і залишалися в ньому щонайменше 12 хвилин.

Представники країн НАТО піддали Росію на засіданні жорсткій критиці. Очільниця зовнішньополітичного відомства Великої Британії Іветт Купер заявила про «безвідповідальні дії» Росії, які створюють ризик прямого збройного конфлікту між НАТО та Росією. «Якщо нам доведеться дати відсіч літакам, які без дозволу діють у повітряному просторі НАТО, то ми це зробимо», – сказала вона.

Із засудженням на засіданні виступили також представники Естонії, Румунії та Польщі. Голова дипломатичного відомства ЄС Кая Каллас, яка також брала участь у засіданні, заявила, що кілька інцидентів, які відбулися менш ніж за два тижні, не можуть бути випадковістю, і зазначила, що Москва продовжить «провокації» доти, доки вони будуть безкарними.

Представник Росії Дмитро Полянський заявив, що країни НАТО не мають доказів того, що Росія порушила їхній повітряний простір, і назвав те, що відбувається, «театром абсурду».

Будь-яких рішень на засіданні ухвалено не було. 23 вересня, як очікується, на запит Естонії відбудуться консультації країн НАТО відповідно до четвертої статті Північноатлантичного договору.

Майкл Волц уперше взяв участь у засіданні Ради безпеки як представник США. До 1 травня він був помічником президента Дональда Трампа з питань національної безпеки, але пішов у відставку з цієї посади після витоку службового спілкування в месенджері Signal.

Білецький: «дебільні накази», Залужний, Сирський, Зеленський і «космічні» СЗЧ. Відверте інтервʼю

Полковник Андрій Білецький – безсумнівно, один з найпомітніших бойових командирів української армії. Від березня 2025 року він очолює Третій армійський корпус ЗСУ, що був створений на базі Третьої штурмової бригади, яку на початку повномасштабного вторгнення заснував і очолив також сам Білецький і яка вважається показовою, з точки зору рекрутингу, навчання, мотивації тощо.

«Масштаби», – каже Білецький, відповідаючи на запитання про те, що змінилося у його роботі після того, як він очолив цілий корпус. Якщо на Третю штурмову припадало 50 кілометрів фронту, то на Третій корпус – майже 130 кілометрів. За кількістю людей корпус у п’ять разів більший за бригаду, розповідає Білецький, але це «теоретично», додає він, бо «корпус незаповнений на 100 %».

Про розбудову армії, методи посилення війська і залучення людей до оборони Білецький може говорити годинами. Він погоджується з тезою про те, що мобілізація в Україні не є справедливою і на пальцях намагається перелічити усі очевидні та неочевидні причини СЗЧ. Білецький виглядає доволі відвертим, коли розмірковує про проблеми армії. Водночас він максимально дипломатичний і стриманий, коли мова заходить про політику. На запитання про його відносити з президентом, бойовий командир спочатку витримує паузу в 11 секунд і лише потім констатує: «Вертикальні».

У розмові з Радіо Свобода Андрій Білецький розмірковує про стан фронту і його запас міцності, про перспективи перемир’я і повернення Україною власних територій, про Курську операцію, «дебільні завдання» і власні політичні амбіції.

А ще (явно неохоче і, як наслідок – максимально дипломатично) він порівнює методи управління Олександра Сирського і Валерія Залужного. Сирський, за словами Білецького, «більш системний і організований», а до Залужного, каже командир Третього корпусу, «було легше донести авантюрний замисел».

Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на@Радіо Свобода:

У Латвії планують відновити болота, які можуть слугувати природними бар’єрами на східному кордоні – Міноборони

У Латвії планують відновити болота, які можуть слугувати природними бар’єрами на кордоні з Росією та Білоруссю, повідомило Міноборони країни.

«Національні збройні сили підтримують відродження історичних місць видобутку торфу на східному кордоні. Їх відновлення може стати суттєвим внеском у зміцнення обороноздатності країни, виконуючи функції природних перешкод на східному кордоні Латвії», – йдеться у повідомленні.

У відомстві додали, що особливо важливо зосередити увагу на тих місцях видобутку торфу, де відновлення боліт може безпосередньо сприяти «будівництву Балтійської лінії оборони на східному кордоні».

У серпнія Фінляндія та Польща повідомили Politico, що вони активно вивчають відновлення боліт як багатоцільовий захід для захисту своїх кордонів та боротьби зі зміною клімату.

Видання зауважує, що більшість торфовищ ЄС зосереджені на кордоні НАТО з Росією та союзницею Кремля Білоруссю –вони простягаються від фінської Арктики через країни Балтії, повз Сувалкської протоки Литви та на схід Польщі.

Литва та її балтійські сусіди Латвія та Естонія, які межують із Росією, побоюються, що вони можуть опинитися наступними під прицілом Москви, якщо вона переможе у війні проти України.

Усі три країни посилюють свою оборону після вторгнення Росії в Україну у 2022 році та посилюють заходи безпеки на кордонах через кризу, спричинену людиною та мігрантами.

«Усі розуміють, що буде амністія» – Білецький про посилення покарання за СЗЧ

Командир 3-го армійського корпусу Андрій Білецький не підтримує ідею посилити покарання за самовільне залишення частини (СЗЧ) і скасувати спрощене повернення для військових. Про це він сказав в інтерв’ю Радіо Свобода, поширеному 22 вересня.

На його думку, якщо бійці не матимуть можливості безкарно повернутися із СЗЧ, вони й надалі будуть переховуватися й чекати завершення війни.

«У нас неможливо посадити людину – при повному небажанні прокуратури і ДБР цим займатися. Що буде? Так у нас 30 тисяч людей повертається, і це, вважайте, 10% того, що Україна набирає за рік. А так просто будуть 250–300 тисяч людей у СЗЧ. Як тільки ці СЗЧшники зрозуміють, що тепер їм не можна повертатися в армію, але і нічого за це не буде... Всі розуміють, що ніхто 300 тисяч, які будуть до кінця війни, ніхто не посадить, і що буде амністія. Це ж абсолютно очевидна річ. Люди просто будуть сидіти по хатах і чекати кінця війни. Замість того щоб думати, повертатись чи не повертатись в армію, вони будуть просто агресивні, не хотіти йти в СІЗО, стріляти в поліцію при спробі їх затримати. Ми не отримаємо покращення дисципліни таким чином», – сказав Білецький.

Він також пояснив, чому новобранці йдуть у СЗЧ. За його словами одна з причин – погана підготовка в навчальних центрах.

«Очевидно абсолютно, що є страх війни, але давайте чесно, є якоюсь мірою і страх армії. Не війни, а нашої армії. В питаннях підготовки, в питаннях застосування людей, в питаннях того, хто буде в них командиром, сержантом, офіцером. І людей усі ці питання хвилюють, і якщо вони знаходять на них негативні відповіді, це стимул іти в СЗЧ в першу чергу. Якщо вони знають, що в такому-то навчальному центрі з їхнього ж населеного пункту або вулиці людина дзвонить і каже, що його нічому не вчили, а половина людей безконтрольно «бухала». І після цього непідготовленого його відправили на фронт. Це стимулює людину йти в СЗЧ? Стимулює», – розповів командир 3-го армійського корпусу.

Ще однією причиною, на думку Білецького, часто є відсутність адаптаційного періоду для бійців.

«Якщо людина приходить у частину, і там замість нормального адаптаційного двотижневого періоду, коли він (боєць – ред.) може ближче до фронту адаптуватися зі своїм підрозділом, його там три дні десь маринують, потім формально два дні ще десь адаптують, а потім в ніч кажуть – заходь на позиції, без сержанта… Або якщо вони бачать, що сержант – це тіпок, якого так пальцем ткнули з того самого курсу БЗВП (базової загальновійськової підготовки – ред.), у якого немає жодного дня бойових, і сказали: веди людей. Є довіра до такого сержанта? Немає довіри!» – вказав Андрій Білецький.

З 2022 року до липня 2025 року в Україні відкрили більш як 200 тисяч справ за самовільне залишення частини і більш як 50 тисяч справ за дезертирство, повідомило раніше видання «Українська правда» з посиланням на Офіс генпрокурора.

У вересні в Києві протестували проти законопроєктів, які посилюють покарання для військових за невиконання наказу командира і за самовільне залишення частини.

Дніпропетровська ОВА: сили РФ вдень атакували ракетою Павлоградський район, постраждали двоє людей

Російські війська вдень атакували ракетою Павлоградський район на Дніпропетровщині, постраждали двоє людей – чоловік 69 років і 62-річна жінка, повідомив голова обласної військової адміністрації Сергій Лисак.

За його словами, також через удар пошкоджена автівка та зайнялася суха трава.

Лисак повдіомив, що на Синельниківщині на Маломихайлівську громаду сили РФ скерували ракету, а Слов’янську та Брагинівську атакували КАБами та БпЛА.

«Руйнування зафіксовані на сільгосппідприємствах. На одному з них вогнем охопило соняшник. Головне – вціліли мешканці», – написав він у телеграмі.

Також російських обстрілів зазнав Нікопольський район, де пошкоджені інфраструктура, декілька підприємств, три приватні будинки, господарська споруда, гараж, авто.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.

Зеленський про розмову з генcеком НАТО: обговорили необхідність «реального захисту» від ударів РФ

Президент України Володимир Зеленський заявив про «дуже детальну розмову» з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте напередодні багатьох зустрічей у Нью-Йорку на Генасамблеї ООН, передусім про необхідність «реального захисту від російських ударів».

За його словами, Україна передала партнерам актуальну потребу в ППО – у системах і ракетах, наявність яких може значно вплинути на події та обмежити здатність РФ воювати.

«Обговорили з Марком реалізацію програми PURL, передусім щодо ППО, те, що потрібно найшвидше. Марк почав відповідну комунікацію з іншими партнерами», – написав він у телеграмі.

Рютте наразі деталей цієї розмови не повідомляв.

Зеленський у неділю повідомив, що за цей тиждень були атаки РФ з застосуванням понад 1500 ударних дронів, понад 1280 керованих авіаційних бомб і 50 ракет різних типів. За його словами, у цій зброї знайдені тисячі іноземних компонентів – більш ніж 132 тисячі – із Європи, США, Китаю, Японії та інших..

9 вересня відкрилася вісімдесята сесія Генеральної Асамблеї ООН. Під час тижня високого рівня Генасамблеї 23-29 вересня до Нью-Йорка приїдуть лідери глав держав та урядів. Українська делегація на чолі з президентом Володимиром Зеленським візьме участь у низці заходів.

У Запоріжжі зросло число поранених унаслідок удару сил РФ – ДСНС

У Запоріжжі до чотирьох зросло число травмованих унаслідок російського обстрілу Запоріжжя, серед них – один підліток, повідомила Державна служба з надзвичайних ситуацій.

«У ніч проти 22 вересня ворог завдав авіаударів по Запоріжжю. Внаслідок атаки загинуло троє людей. За однією з адрес зруйновано житловий будинок та пошкоджено сусідні будівлі. Крім того, рятувальники ліквідували пожежу двоповерхової будівлі та п’яти автомобілів», – відзначили рятувальники.

Президент України Володимир Зеленський засудив чергові російські удари по Україні, зокрема по Запоріжжю, де вранці 22 вересня загинули три людини.

«Вже фактично починає роботу Генеральна асамблея ООН: лідери збиратимуться в Нью-Йорку. І це вже вчетверте Росія супроводжує вбивствами один зі щорічних найвищих світових дипломатичних заходів. Саме тому так важливо, щоб цей дипломатичний тиждень став результативним. Треба діяти, щоб вбивства і війна не ставали рутиною. Потрібен реально сильний тиск на Росію, нові спільні кроки всіх у світі, хто вважає, що міжнародне право повинно запрацювати знову», – написав він у телеграмі.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.

Угорщина та Словаччина – єдині із прикордонних країн не будуть на нараді щодо «стіни дронів»

Єврокомісар з питань оборони Андрюс Кубілюс проведе у пʼятницю, 26 вересня, нараду щодо створення «стіни дронів», яка має захищати країни східного флангу від російських атак. До обговорення приєднаються всі держави-сусіди України, окрім Угорщини та Словаччини. Про це на брифінгу у Єврокомісії повідомив речник Єврокомісії Тома Реньє, передає кореспондентка Радіо Свобода в Брюсселі.

«Хто візьме участь, окрім єврокомісара Кубілюса та Єврокомісії, це сім країн-членів, що знаходяться на передовій. Отже: Естонія, Латвія, Фінляндія, Литва, Польща, Румунія, Болгарія», – повідомив Реньє.

За його словами, Україна також долучиться до цього обговорення, яке відбудеться в онлайн-форматі. Окрім того, не виключено, що на майбутніх нарадах долучаться й інші країни.

«Потрібно встановити «стіну з дронів», враховуючи нещодавні атаки чи вторгнення в Румунію та Польщу», – пояснив потребу у такій нараді Реньє.

На нараді обговорять спроможності та потреби країн, щоб пізніше ухвалити рішення щодо потенційних наступних кроків – «у тісній співпраці з Україною та іншими державами-членами», сказав речник.

Раніше у Єврокомісії запевнили, що Україна буде частиною проєкту від ЄС «стіна дронів» уздовж східного кордону ЄС. Про намір створити такого роду захист у ЄС почали говорити після масового втручання російських дронів у попітряний простір Росії.

У КМВА анонсують щоранку перекриття Хрещатика на час загальнонаціональної хвилини мовчання

У Києві щоранку перекриватимуть центральну вулицю Хрещатик задля вшанування загиблих через війну РФ проти України, анонсує керівник військової адміністрації столиці Тимур Ткаченко.

За його словами, перекриття Хрещатика розпочнеться до кінця цього тижня й відбуватиметься щодня о 9:00 на час загальнонаціональної хвилини мовчання.

«Я готую таке розпорядження. Відповідні вказівки будуть для патрульної поліції, Центру організації дорожнього руху, департаменту транспорту, підрозділам, які відповідають за комунікації в громаді. Хрещатик – серце столиці. А столиця – серце і приклад для всієї України. Чекаю не розуміння, а поваги до тих, хто віддав життя за наше життя», – написав чиновник у телеграмі.

Щоденно о 9:00 розпочинається загальнонаціональна хвилина мовчання за загиблими внаслідок збройної агресії РФ проти України.

Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну місія ООН, за останіми повідомленнями, задокументувала дані про щонайменше 14 116 загиблих цивільних людей в Україні, серед яких 733 дитини, а також про 36 481 поранену людину, зокрема 2 285 дітей.

Президент України Володимир Зеленський 16 лютого в інтервʼю NBC News заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими понад 46 тисяч солдатів і близько 380 тисяч пораненими.

На фронті відбулося понад 80 боїв з початку доби – Генштаб ЗСУ

Від початку доби 22 вересня на фронті відбулося 83 бойових зіткнення, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.

«Протягом доби противник із території РФ завдав артилерійських обстрілів по районах населених пунктів Бачівськ, Стара Гута Сумської області; Блешня Чернігівської області», – йдеться у зведенні станом на 16:00.

Понад третина боїв зафіксована на Покровському напрямку в Донецькій області.

«На Покровському напрямку 32 рази протягом доби розпочиналися зіткнення різної інтенсивності поблизу населених пунктів Никанорівка, Золотий Колодязь, Родинське, Червоний Лиман, Новоекономічне, Миролюбівка, Промінь, Мирноград, Звірове, Котлине, Удачне, Молодецьке, Дачне. Шість бойових зіткнень тривають дотепер», – указано в повідомленні.

Бої також тривали на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Сіверському, Краматорському, Торецькому та Новопавлівському напрямках.

Минулого тижня головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський повідомив, що Сили оборони продовжують наступальну операцію на Добропільському напрямку в Донецькій області. Він оцінив, що просування українських військ у глибину оборони армії РФ складає від 3 до 7 кілометрів. За словами Сирського, українська армія відновила контроль над сімома населеними пунктами.

За спостереженнями британської розвідки, Покровськ як логістичний центр на Донеччині залишається головним пунктом російських наступальних операцій. Він стримує просування Росії далі в Донецькій області й у напрямку Краматорська і Слов’янська.

31 серпня президент Володимир Зеленський після доповіді головкома ЗСУ Олександра Сирського заявляв, що російська армія концентрує найбільші зусилля на Покровському напрямку і, «відповідно, зазнає найбільших втрат».

Дніпро чи Запоріжжя? Куди суне армія РФ на Новопавлівському напрямку

На відміну від інших ділянок фронту, де спостерігається стагнація або агресору вдається лише незначне просування, російська армія практично щодня захоплює нові території на Новопавлівському напрямку. Про останні успіхи агресора біля Новомиколаївки в Дніпропетровській області та Новоіванівки в Запорізькій 21 вересня повідомив проєкт DeepState.

Тут поблизу фронту поки що немає великих населених пунктів, захоплення або початок боїв за які російська пропаганда могла б подати як «перемогу» армії РФ.

Проте, у зведеннях Генштабу ЗСУ цей напрямок стабільно посідає друге або третє місце за кількістю штурмів. Наприклад, вранці 22 вересня відомство повідомило про 20 атак – більше тільки на Покровському та Лиманському фронтах.

Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:

Путін запропонував США на рік продовжити дію договору про стратегічні наступальні озброєння

Росія готова продовжити дотримуватися обмежень за договором про стратегічні наступальні озброєння (СНО), термін дії якого спливає 5 лютого 2026 року. Про це президент РФ Володимир Путін заявив 22 вересня на засіданні Ради безпеки РФ.

Щоб не провокувати подальшу гонку стратегічних озброєнь, забезпечити прийнятний рівень передбачуваності і стриманості, вважаємо виправданим спробувати зберегти на нинішньому досить турбулентному етапі статус-кво, що склався завдяки договору про стратегічні наступальні озброєння», – сказав російський лідер.

За словами Путіна, Росія пропонує продовжити договір на ще один рік. При цьому, додав він, це стане можливим за умови, що США «діятимуть аналогічним чином і не зроблять кроків, які б підривали або порушували чинне співвідношення потенціалів стримування».

Заяви Володимира Путіна про ядерні озброєння зазвичай зводяться до загроз. Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Кремль неодноразово припускав, що за певних обставин може застосувати ядерну зброю. Крім того, Росія переглянула ядерну доктрину, а також розмістила боєголовки на території Білорусі. Захід та Україна неодноразово звинувачували Росію в «ядерному шантажі».

У лютому 2025 року Росія попередила, що перспективи продовження нового договору про СНО не виглядають оптимістично. Термін дії договору закінчується 5 лютого 2026 року.

Наприкінці свого першого терміну президент США Дональд Трамп зробив невдалу спробу домовитися про обмеження інших категорій ядерної зброї і додати Китай до договору.

Президент Росії Володимир Путін оновив ядерну доктрину РФ 19 листопада 2024 року, у 1000-й день війни РФ проти України, на тлі повідомлень про застосування Києвом американської ракети ATACMS для удару по складу боєприпасів під Брянськом.

Оновлена доктрина передбачає, що підставою для завдавання ядерного удару може стати «агресія проти РФ та її союзників з боку будь-якої неядерної держави за підтримки ядерної держави», а також масована повітряна атака неядерними засобами, зокрема безпілотниками.

Просування ЗСУ на Добропільському напрямку триває – Сирський

Сили оборони України продовжують просування на Добропільському напрямку, повідомив головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський удень 22 вересня.

«Минулої доби відновлено контроль над 1,3 квадратних кілометра, проведено пошук та знищення противника на території 2,1 квадратних кілометра Покровського району Донецької області. Штурмові підрозділи на окремих напрямках просунулися від 200 метрів до 2,5 кілометра… Загалом за час операції станом на 00:00 22 вересня 2025 року звільнено 164,5 квадратних кілометра, 180,8 квадратних кілометра – зачищено від ДРГ противника. Відновлено контроль над сімома населеними пунктами, зачищено від ДРГ противника – дев’ять», – наголошує воєначальник.

Сирський стверджує, що загальні втрати сил РФ на Добропільському напрямку складають 2696 осіб, з них безповортні – 1492. «Триває поповнення «обмінного фонду» для повернення українських захисників і захисниць із російської неволі», – додав головнокомандувач ЗСУ.

Президент України Володимир Зеленський заявив 18 вересня, що у рамках Добропільської контрнаступальної операції українські військові звільнили 160 квадратних кілометрів і сім населених пунктів.

Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 8 вересня заявив, що у серпні російські війська захопили 13,5 квадратних кілометрів на Добропільському напрямку, де створили наступальне угруповання, але втратили 25,5 квадратних кілометра.

У Костянтинівці тривають обстріли сил РФ, є поранений – влада

Російські військові 22 вересня здійснили серію атак по Костянтинівці, під ударом опинилися житлові квартали міста та прилеглі території, повідомив начальник МВА Сергій Горбунов.

«Окупанти завдали авіаударів авіабомбами ФАБ-250, у результаті чого постраждала одна цивільна особа. Людина отримала поранення за місцем проживання. Пошкоджено фасади семи багатоповерхових будинків.

Крім того, було зафіксовано обстріл двома ракетами з РСЗВ «Смерч». Внаслідок цього пошкоджено фасад багатоповерхового будинку та два приватні домоволодіння. Постраждалих серед мирного населення немає», – вказав чиновник.

Костянтинівська міська військова адміністрація наголошує, що щоденні масовані обстріли громади «не залишають жодної надії на безпечне перебування».

«Єдиний спосіб урятувати життя — евакуація. Сьогодні Костянтинівська міська військова адміністрація вивезла з під обстрілів та передала волонтерам благодійної організації «Янголи Спасіння» ще 11 мешканців. Волонтери супроводжують людей у більш безпечні регіони України, де всім евакуйованим буде надано необхідну допомогу та підтримку», – йдеться в повідомленні.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Військові заводи РФ скорочують зарплати і менше наймають – ЗМІ

До серпня 2025 року попит на нові кадри на підприємствах військово-промислового комплексу Росії впав до рекордно низького рівня за весь час повномасштабної війни, йдеться у дослідженні видання «Новая газета. Европа».

Журналісти дійшли такого висновку, вивчивши базу вакансій сервісу пошуку роботи hh.ru. Вони завантажили з сайту всі вакансії за період від січня 2022 до 31 серпня 2025 року. Після цього автори дослідження відфільтрували серед роботодавців підприємства ВПК, які працюють на прямі потреби фронту, їх виявилося 1266. За три роки війни ці підприємства опублікували понад 577 тисяч вакансій.

Згідно з аналізом, наймання в оборонній галузі сягнуло піку в перший рік війни: в серпні 2022-го на ВПК припадало майже 2% усіх вакансій агрегатора. Влітку 2025 року військові підприємства опублікували 34,5 тисячі вакансій. Як зазначає видання, навіть до початку повномасштабного вторгнення, в січні 2022 року, в оборонному комплексі наймали співробітників активніше.

Зростання обсягу державного замовлення у ВПК дало старт гонитві зарплат, загострило дефіцит кадрів і розігнало інфляцію, пишуть журналісти. Проте навесні 2025 року зарплати у ВПК перестали зростати. Пропоновані в нових вакансіях доходи співробітників оборонних підприємств знизилися на 10% із 2024 року. Але при цьому виробники дронів і ракет збільшують оклади для нових співробітників, ідеться в дослідженні видання «Новая газета. Европа».

У МВС повідомили про завершення аварійно-рятувальних робіт після удару РФ по Запоріжжю

У Запоріжжі завершені аварійно-рятувальні роботи після масованого російського авіаудару 22 вересня, повідомило Міністерство внутрішніх справ.

«Загинули троє людей: дві жінки 40 й 79 років і 77-річний чоловік. Крім того, 20-річний і 17-річний хлопці отримали травми різного ступеня тяжкості й були госпіталізовані до лікарні», – йдеться в повідомленні.

За даними МВС, російська авіабомба зруйнувала приватний житловий будинок і пошкодила сусідні будівлі. Пожежники ліквідували займання двоповерхової будівлі й п’яти автомобілів, додали у відомстві.

Раніше голова Запорізької обласної військової адміністрації Іван Федоров уточнив, що війська РФ завдали удару по Запоріжжю близько пів на п’яту ранку.

Розвідка Британії заявила про мілітаризацію Росгвардії, що посилює її здатність протидіяти загрозам режиму Путіна

Створення танкових підрозділів у Національній гвардії Росії є помітною мілітаризацією Росгвардії, що покращує її здатність протистояти військовим і воєнізованим загрозам безпеці режиму Володимира Путіна, заявляє розвідка Великої Британії.

Про те, що Росгвардія створила танкові підрозділи, раніше повідомив її начальник і колишній охоронець російського президента Володимира Путіна Віктор Золотов.

Це також майже напевно демонструє незмінну довіру Кремля до лояльності Росгвардії, кажуть у розвідці.

«Її головне призначення – гарантування внутрішньої безпеки для забезпечення безперервності російського режиму. Підрозділи Росгвардії були розгорнуті в Україні, відіграючи важливу роль в операціях з безпеки в тилових районах. Деякі підрозділи також брали участь у бойових діях на передовій, незважаючи на те, що вони не були пристосовані до інтенсивних боїв», – йдеться в повідомленні.

«Східний вартовий». Деталі стратегії НАТО після дронової атаки Росії

Через два дні після безпрецедентного вторгнення російських дронів на територію Польщі 10 вересня НАТО оголосило про відповідь – операцію «Східний вартовий» (Eastern Sentry). Місія стартувала негайно, 12 вересня, і вже за тиждень її випробували, коли російські літаки увійшли в повітряний простір Естонії.

НАТО заявляє, що операція «Східний вартовий» спрямована на посилення оборонної позиції, взаємозв’язку та гнучкості вздовж усього східного флангу.

Хоча початковий акцент робили на російських дронах і географічно на Польщі, операція має багатодоменний характер – тобто залучає сухопутні, морські та повітряні сили – і покликана закрити прогалини від Північного до Чорного моря.

У НАТО чітко зазначили, що вона діятиме лише на території країн НАТО, а отже, планів заходити у західну Україну для захисту повітряного простору немає.

Хоча Київ був би дуже радий такому кроку, і є аргументи на користь того, щоб збивати російські дрони раніше, багато союзників по НАТО побоюються, що це може наблизити їх до прямого конфлікту з Кремлем.

Інтегрована система

Ключова мета зараз – перехід до інтегрованої системи.

Раніше окремі союзники НАТО здійснювали повітряне патрулювання в різних районах, а НАТО додавало підтримку в індивідуальному порядку, залежно від оцінки загроз.

Тепер ідея полягає в тому, щоб пов’язати більше ресурсів між собою уздовж усього східного флангу – чи то ракети, чи антидронові технології.

Натхненням стала подібна операція «Балтійський вартовий» (Baltic Sentry), яку було розпочато на початку цього року у відповідь на низку підозрюваних диверсій Москви під водою в Балтійському морі.

Далі читайте тут

НАТО, США, Україна. У кого є ефективні способи протидії російським «Шахедам»?

Як ефективно захищатися проти російських дронів? Чому НАТО треба співпрацювати з Україною у цьому питанні? Безпольотна зона над Україною: що це таке і чи можна її запровадити?

Польщі та союзникам варто розглянути питання щодо створення безпольотної зони над Україною.

Про це заявив голова польського МЗС Радослав Сікорський в інтерв’ю Frankfurter Allgemeine Zeitung після того, як майже два десятки російських безпілотників вторглися в повітряний простір Польщі. Щоб їх збити, у небо свої винищувачі піднімали Польща та Нідерланди, використовуючи дорогі авіаційні ракети.

Радослав Сікорський вважає, що зараз варто скористатися досвідом України щодо боротьби з безпілотниками:

«Ясно, що Україна далеко попереду нас, що стосується захисту від дронів. Ми повинні змінити своє мислення. У цьому питанні не ми навчаємо українців, а вони нас»

У МЗС Росії заявили, що в разі реалізації цього буде «конкретна» реакція російської сторони.

Чи можливо запровадити безпольотну зону?

Телеканал «Настоящее время» (створений Радіо Свобода для російськомовної аудиторії) поставив це запитання, а також ряд інших, офіцеру повітряних сил України в запасі, заступнику директора компанії–виробника засобів РЕБ Анатолію Храпчинському:

– Безпольотна зона – це зона, яка дає змогу перехоплювати будь-які невстановлені об’єкти в повітряному просторі тієї чи іншої держави.

Давайте розберемося з приводу атаки на Польщу і перехоплених чотирьох дронів, залишки яких долетіли.

Якщо ми говоримо про стандарти НАТО, то вони передбачають перехоплення цілей, які несуть загрозу, а також супровід цілей, які не несуть загрози. Пілоти НАТО вже можуть відрізнити російський дрон «Гербера» від російського дрона «Шахед».

Тому тут, я думаю, ухвалили рішення про те, що перехоплювати, а що не перехоплювати. Вони розуміли, що «Гербера» не несе корисного навантаження, тобто будь–яких вибухонебезпечних матеріалів.

При цьому можна сказати, що підхід НАТО спрацював на п’ять із плюсом. Але вартість такого перехоплення є досить дорогою.

Далі читайтетут