Військові кличуть Єрмака до себе, Юлія Мендель відверто про ОП і «Міндічгейт»
Ексглава Офісу президента Андрій Єрмак після своєї відставки заявив, що йде на фронт. Що про це думають військові – Радіо Свобода зібрало ексклюзивні коментарі з фронту.
Відверте інтерв’ю Юлії Мендель. Колишня прессекретарка президента Зеленського розповіла про вплив Андрія Єрмака.
- У 2019 році в США, за словами Мендель, Єрмак запитував у політичного консультанта, «як стати президентом країни»;
- Єрмак подавав Зеленському інформацію так, я йому вигідно та вплив на роботу інших органів;
- блокував роботу правоохоронних органів;
- блокував закупівлі;
- зупиняв виконання конкретних доручень президента;
- дзвонив чиновникам (і особисто Юлії Мендель) та забороняв робити те, що просив Зеленський;
- «Зараз, коли я це говорю, мені страшно. Я розумію, що зараз ніхто в це не повірить, але я кожного дня молюся Богу, дякую за те, що я жива. Тому що Андрій Борисович – це дуже небезпечна людина». Вона каже, що у нього є вплив на правоохоронні органи і можливість запускати кримінальні провадження «на рівному місці».
- Мендель знає зі своїх джерел, які залишились у Офісі президента, що саме Єрмак переконував Зеленського, що повномасштабного вторгнення не буде.
Наразі реакції Єрмака і Зеленського на відверте інтерв’ю Юлії Мендель не було.
Наслідки «Міндічгейту»: Верховна Рада України не працює, опозиція блокує трибуну і вимагає відставки уряду. Як довго триватиме політична криза і коли ухвалять бюджет?
Посланник президента США Стів Віткофф і зять президента Трампа Джаред Кушнер приїхали до Москви на зустріч із Путіним. У Кремль привезли нову версію мирного плану, яку обговорювали за участю українських представників. Чого очікують від цього візиту?
Учасники програми «Свобода Live» на @Радіо Свобода :
- Сергій Демченко, народний депутат України, «Слуга народу»;
- Олексій Гончаренко, народний депутат України, «Європейська солідарність»;
- Юлія Мендель, журналістка, прессекретарка президента Зеленського у 2019-2021 роках;
- Вадим Черниш, голова керівної ради Центру безпекових досліджень СЕНСС.
У НАТО розповіли про «план Б», якщо нинішні мирні зусилля щодо України проваляться
Європейські союзники по НАТО вітають зусилля США з завершення війни Росії проти України, однак сумніваються в їх результативності, зокрема, через непохитність позиції Москви. Про це Радіо Свобода на умовах анонімності розповіли вісім дипломатів із держав-членів Альянсу.
«Поки що у нас немає враження, що російський президент готовий відігравати конструктивну роль у переговорах – навпаки. Він посилив бомбардування України по цивільних об’єктах, по енергетичній інфраструктурі безпрецедентним чином», – зауважив один із посадовців НАТО.
Нинішній момент у дипломатії вважають критичним, «бо зараз справи йдуть як у скороварці», сказав інший дипломат Радіо Свобода. Та чи відповідатиме інтенсивність процесу очікуванням від нього – стане зрозуміліше, на думку посадовців, коли спецпосланець США Стів Віткофф повернеться з Москви, де 2 грудня зустрічається з Володимиром Путіним.
Ймовірно, російському президентові презентують оновлений мирний план, який, за словами дипломатів НАТО, «до невпізнання» відрізняється від початкових 28 пунктів.
«Європи немає в кімнаті переговорів, але європейські погляди присутні за столом переговорів», – наголосив один із дипломатів.
Найскладнішими аспектами потенційної угоди, зауважують вони, залишаються територіальні питання та гарантії безпеки для України.
«Щоб майбутній мир був справедливим та сталим, будь-яка домовленість зрештою має бути узгоджена, перш за все, із нашими українськими друзями», – підкреслив один зі співрозмовників Радіо Свобода в Альянсі.
Інший посадовець НАТО припустив – цілком можливо, що Путін «не зрушить ні на крок»:
«Це буде не тому, що Україна не була готова до компромісу, бо вони готові. Це також не буде тому, що Сполучені Штати продемонстрували брак зусиль, бо вони докладають їх чимало. Єдиною причиною провалу буде непохитність Росії… Єдиний результат переговорів, який росіяни, здається, готові прийняти – це повна капітуляція України».
За словами співрозмовників, у випадку провалу нинішніх дипломатичних зусиль європейські партнери України перейдуть до альтернативних кроків.
«План Б для нас досить простий. Це збільшення підтримки України, більше зброї для України на полі бою, більша підтримка їхньої економіки та посилення санкцій проти Росії», – пояснив дипломат подальшу стратегію.
Незалежно від результату війни в Україні, більшість союзників надалі розглядатимуть Росію як загрозу в довгостроковій перспективі.
«Росія зможе швидше реалізувати деякі зі своїх амбіцій після війни. Наприклад, нарощування (сухопутних військ - ред.) на Північному Заході… Це станеться швидше після війни… Це радше питання в тому, щоб забезпечити, щоб ми нарощували свої війська і створювали відповідний промисловий потенціал досить швидко, щоб ми були готові насамперед до стримування», – резюмував один із дипломатів.
Раніше президент Володимир Зеленський повідомив, що Україна очікує на сигнали від Сполучених Штатів після зустрічі американської та російської делегацій у Москві.
ОВА: через атаки РФ на Нікопольщині протягом дня постраждали 13 людей
Через російські атаки на Нікопольщині протягом дня постраждали 13 людей, повідомив голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Владислав Гайваненко.
За його словами, 74-річний чоловік госпіталізований у стані середньої тяжкості, ще троє чоловіків та дев’ятеро жінок – на амбулаторному лікуванні.
Гайваненко повідомив, що через атаку РФ пошкоджені інфраструктура, комунальний заклад, адмінбудівля, сім багатоквартирних і приватний будинки, господарські споруди, торгівельний павільйон та легковики.
За даними ОВА, війська РФ атакували Нікополь, Марганецьку, Мирівську, Червоногригорівську громади понад два десятки разів, застосовуючи артилерію та безпілотники.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Росія заявила про захоплення Покровська. Спростовуємо фейк
Росія заявила, що нібито захопила Покровськ Донецької області. Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) зібрали заяви та дані, що спростовують окупацію міста.
МЗС: Сибіга візьме участь у зустрічі Ради Україна-НАТО в Брюсселі
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга відвідає штаб-квартиру НАТО в Брюсселі 3 грудня, повідомляє Міністерство закордонних справ у вівторок.
За анонсом, Сибіга візьме участь у міністерському засіданні Ради Україна-НАТО. Він також проведе окремі переговори з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте та міністрами закордонних справ партнерів України.
«Міністр поінформує союзників про посилення російського терору проти України, ситуацію на полі бою та динаміку мирних зусиль за підсумками контактів Президента України Володимира Зеленського та нещодавніх зустрічей української та американської делегацій», – повідомляє МЗС.
Міністерство називає ключовою метою переговорів у штаб-квартирі НАТО «конкретні рішення та внески союзників для посилення оборони та стійкості України», зокрема, в рамках ініціативи PURL.
Також серед пріоритетних тем переговорів очікується збільшення тиску на Росію для припинення війни проти України, посилення антиросійських санкцій, ухвалення рішення про репараційну позику та використання знерухомлених російських активів для підтримки України.
Пресслужба НАТО анонсувала зустріч міністрів закордонних справ країн альянсу на 3 грудня, порядок денний не уточнюють.
Напередодні посолка України при НАТО Альона Гетьманчук розповіла, що Києву потрібно близько 1 мільярда євро додаткового фінансування від країн Європи до кінця року для закупівлі зброї в Сполучених Штатів. Такі закупівлі здійснюються через програму PURL.
Ірландія підтримує Україну на шляху до ЄС і має намір сприяти цьому – прем’єр
Прем’єр-міністр Ірландії Міхал Мартін висловив підтримку шляху України до Євросоюзу і заявив про намір «прискорити порядок денний розширення» під час свого головування в Євросоюзі.
За його словами, Ірландія вважає, що однією з найбільших гарантій майбутньої безпеки для України є членство у Євросоюзі.
«Україна є частиною європейської родини. Вона поділяє ті ж цінності. І ми продовжуємо працювати – включно з тим, коли ми будемо головувати (у ЄС) наступного року – щоб просувати переговори щодо членства України в ЄС, настільки сильно, як зможемо», – сказав він на спільній пресконференції з президентом України Володимиром Зеленським у Дубліні.
Мартін додав, що Ірландія пережила «трансформаційний ефект» від членства в ЄС, вважає, що український народ заслуговує відчути таку ж трансформацію.
«Те, що ми хочемо зробити, коли візьмемо на себе головування в Європейському Союзі в другій половині наступного року, – це пришвидшити порядок денний розширення. Це одна з ключових цілей ірландського головування. Подивитися, чи зможемо ми домовитися про розділи. Ми обговорювали це, і ми будемо дуже проактивними в цьому», – додав він.
У процесі вступу до ЄС країни-кандидати проходять переговори за 35 розділами законодавства ЄС, об’єднаними у 6 тематичних кластерів. Вони охоплюють ключові сфери – від верховенства права та державного управління до внутрішнього ринку, енергетики, сільського господарства та зовнішніх відносин.
Для відкриття та закриття кожного з них потрібна одностайна згода всіх країн-членів ЄС. Угорщина не погоджується відкривати кластери для України. Її прем’єр Віктор Орбан наполягає, що вступ України до ЄС принесе війну в Європу і загалом невигідний Євросоюзу.
Зеленський чекає на «сигнали» від американської сторони після візиту Віткоффа до Москви
Україна очікує на сигнали від Сполучених Штатів після зустрічі американської та російської делегацій у Москві – про це президент Володимир Зеленський повідомив на пресконференції з прем’єр-міністром Ірландії Мікхалом Мартіном 2 грудня.
«Буде зустріч американської делегації в Росії, ми будемо чекати відповідні від них сигнали. Вони хочуть звітувати одразу після їх зустрічі саме нам. Я думаю, від цих сигналів, які вони будуть, залежать майбутні і наступні кроки. Кроки будуть змінюватися впродовж цього дня, навіть, я думаю, погодинно», – сказав він.
За словами Зеленського, якщо буде «чесна гра» з партнерами України, то можлива дуже швидка зустріч із американською делегацією:
«На якому рівні – подивимось, залежить знову ж таки від цих сигналів. Якщо сигнали будуть давати можливість ухвалення глобальних, але швидких рішень – то буде рівень вище. Якщо все це ще діалог – діалогу дуже багато, а потрібні результати».
Президент вказав на те, що, попри підтримку партнерів, саме українці гинуть через війну щодня. Він заявив, що діалог можна продовжувати, але потрібен результат.
«Можна просто балакати, а можна все-таки досягти максимуму, щоб наблизити закінчення війни. Я готовий отримати всі сигнали, готовий до зустрічі з президентом Трампом, все залежить від сьогоднішніх розмов», – повідомив Зеленський.
Очікується, що посланець президента Росії Кирило Дмитрієв зустрінеться зі спеціальним представником президента США Стівом Віткоффом, який приїздить до Москви 2 грудня. Також Віткофф і зять президента США Дональда Трампа Джаред Кушнер мали зустрітися сьогодні з президентом Росії Володимиром Путіним.
Перед цим Віткофф у складі американської делегації брав участь у зустрічі з делегацією України у Флориді 30 листопада. Обговорювалися різні аспекти мирного плану США. Обидві сторони назвали зустріч конструктивною і заявили про просування вперед, проте про будь-які конкретні домовленості не повідомлялося.
Президент Володимир Зеленський заявив, що заслухав «детальну доповідь» української делегації після всіх її зустрічей у Сполучених Штатах. «Рустем Умєров та учасники перемовин у Флориді доповіли про основні акценти американської сторони в діалозі. Робота велася на основі Женевського документа, і цей документ був доопрацьований», – написав у телеграмі Зеленський, який 2 грудня перебуває з візитом в Ірландії.
Початкова пропозиція США з 28 пунктів викликала занепокоєння української влади і союзників Києва. 23 листопада українська делегація провела переговори з держсекретарем США Рубіо й іншими американськими чиновниками в Женеві.
Ці переговори привели до розробки плану з 19 пунктів, який залишає на столі кілька важливих питань, включаючи долю частини українського Донбасу, прагнення України до НАТО й потенційне обмеження чисельності збройних сил Києва.
Путін: якщо Європа почне війну – Росія «готова прямо зараз»
Президент РФ Володимир Путін заявив, що Москва не збирається воювати з Європою, але якщо Європа почне війну – Росія «готова прямо зараз».
«Росія не збирається воювати з європейськими країнами, але якщо Європа захоче з нами воювати і почне – ми готові прямо зараз, тут немає жодних сумніві. Якщо Європа раптом почне з нами війну, мені здається, це буде дуже швидко. Це ж не Україна. З Україною – ми там діємо хірургічним способом, акуратно. Це не війна у прямому сучасному розумінні цього слова», – сказав він.
За словами Путіна, якщо Європа почне війну, «дуже швидко може відбутися ситуація, за якої нам не буде з ким домовлятися».
Про це російський президент сказав напередодні переговорів щодо плану завершення війни проти України зі спецпосланцем США Стівом Віткоффом.
Росія від лютого 2022 року веде повномасштабну війну проти України. У вересні цього року країни НАТО кілька разів звинуватили Росію у безпрецедентному порушенні свого повітряного простору. Москва звинувачення відкидає.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що численні порушення повітряного простору ЄС є послідовною кампанією, спрямованою на роз’єднання Європи й ослаблення підтримки України.
Після атак на танкери Путін погрожує «відрізати Україну від моря»
Російський президент Володимир Путіна пригрозив відрізати Україні доступ до моря у відповідь на атаки дронів на танкери російського «тіньового флоту» в Чорному морі.
«Найрадикальнішим рішенням є відрізати Україну від моря, тоді піратство стане принципово неможливим», – заявив він журналістам, коментуючи атаки на танкери в Чорному морі.
Путін зазначив, що Росія може розглянути заходи у відповідь на ці напади.
«Якщо атаки на танкери продовжуватимуться, ми розглянемо можливість заходів у відповідь щодо суден країн, які допомагають Україні здійснювати ці піратські дії. Росія розширить удари по українських портах і суднах, що заходять у ці порти», – заявив він.
Вранці 2 грудня Туреччина повідомила, що танкер «Мідволга 2», який прямував із Росії до Грузії з вантажем соняшникової олії, повідомив, що зазнав нападу в Чорному морі за 80 миль від узбережжя Туреччини.
28 листопада танкери «Кайрос» та «Вірат» (ходять під прапором Гамбії) майже одночасно зазнали атак морських дронів. У момент атаки «Кайрос» перебував за 28 морських миль від узбережжя Туреччини, «Вірат» – за 38 миль. Наступного дня українські ЗМІ з посиланням на джерело в Службі безпеки України написали, що це була спецоперація СБУ, проведена за допомогою модернізованих дронів. Джерело заявило, що атаковані танкери «могли перевозити нафту майже на 70 мільйонів доларів і допомагали Кремлю обходити міжнародні санкції».
Туреччина заявила, що атаки на танкери створили «серйозну загрозу для судноплавства, життя, майна та екологічної безпеки в регіоні».
«Можливості більші, ніж у будівельника». Військові про наміри Єрмака піти на фронт
Заява колишнього голови Офісу президента України Андрія Єрмака про готовність йти на фронт викликала резонанс в українському суспільстві. Радіо Свобода зібрало реакції військових про такі наміри донедавна правої руки верховного головнокомандувача, президента України Володимира Зеленського.
Рютте: в НАТО поки що немає консенсусу щодо вступу України
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що немає консенсусу щодо вступу України до альянсу, але наголосив на чинності принципів Вашингтонського договору.
«Практична ситуація полягає в тому, що, як ви знаєте, для вступу України до НАТО потрібен консенсус усіх союзників. І зараз, як ви знаєте, консенсусу щодо вступу України до НАТО немає», – сказав він на пресконференції в Брюсселі, відповідаючи на запитання щодо майбутнього членства України в альянсі.
Рютте також нагадав про чинність Вашингтонського договору, який, серед іншого, передбачає, що «сторони можуть за одностайною згодою запросити будь-яку іншу європейську державу, яка має можливість сприяти розвитку принципів цього Договору та сприяти безпеці Північноатлантичного регіону, приєднатися до цього Договору».
Україна, яка бореться з російським вторгненням, чітко дала зрозуміти, що її мета – стати членом НАТО. Київ і деякі його союзники в Альянсі, особливо у Східній Європі, наполягають на запрошенні до членства, хоча й визнають, що Україна не може вступити до НАТО, перебуваючи в стані війни.
На саміті НАТО в Гаазі в червні цього року лідери країн Альянсу залишили невирішеними сподівання України на членство.
Розвідка Британії: середні денні втрати Росії на війні зростають три місяці поспіль
Розвідка Великої Британії 2 грудня проаналізувала дані Генерального штабу Збройних сил України про російські втрати на війні.
Відомство при Міністерстві оборони Британї вказало на те, що Росія, ймовірно, втратила 382 тисяч солдат вбитими й пораненими від початку 2025 року, а загальні втрати за час повномасштабного вторгнення сягнули 1,168 мільйона.
«Середні денні втрати Росії протягом листопада 2025-го сягнули 1 033, за даними Генерального штабу України – більше, ніж 1 008 у жовтні 2024-го, третє зростання за місяць поспіль», – йдеться в зведенні.
Водночас, зазначає розвідка, середні денні втрати Росії з серпня по листопад є найнижчими з квітня 2024 року.
За спостереженням розвідки, втрати особового складу РФ залишалися відносно низькими в той час, коли російські війська зберігали високий оперативний темп вздовж лінії фронту, і Росія «продовжувала здійснювати поступові територіальні здобутки».
Генштаб ЗСУ вранці 2 грудня оновив дані про втрати російської армії близько 1 175 030 своїх військових, зокрема 1 110 – за останню добу.
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни. Водночас президент України Володимир Зеленський 16 лютого в інтервʼю NBC News заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими понад 46 тисяч солдатів і близько 380 тисяч пораненими.
1 серпня президент США Дональд Трамп навів дані про втрати України й Росії у повномасштабній війні, яку Москва веде з лютого 2022 року. «Мені щойно повідомили, що майже 20 тисяч російських солдатів загинули цього місяця у безглуздій війні з Україною. З початку року Росія втратила 112,5 тисячі солдатів… Україна, однак, також сильно постраждала. З 1 січня 2025 року вона втратила приблизно 8 тисяч солдатів, і це число не включає зниклих безвісти», – написав Трамп у власній мережі TruthSocial, не вказавши, хто саме надав йому ці дані.
Швеція оголосила про надання Україні зимового пакета допомоги на понад 100 мільйонів євро
Швеція оголосила про надання Україні зимового пакета гуманітарної допомоги Україні на 1,1 мільярда шведських крон (понад 100,3 млн євро) для задоволення найнагальніших потреб України у відбудові та зміцнення стійкості.
Як повідомляє пресслужба шведського уряду, ці кошти буде використано для задоволення найгостріших потреб України, включаючи енергопостачання, ремонт та відбудову зруйнованої інфраструктури, реформи, охорону здоров'я та медичне обслуговування.
«Зима наближається до України. Зі зниженням температури Росія посилює свої атаки на цивільну інфраструктуру, залишаючи мільйони українців без доступу до електроенергії, тепла та води напередодні, ймовірно, найгіршої зими з 2022 року. Тому уряд представляє новий пакет підтримки, який зосереджений на найнагальніших потребах цієї зими, а також на підтримці, яка зміцнює стійкість України в довгостроковій перспективі», – заявив міністр міжнародного співробітництва в сфері розвитку та зовнішньої торгівлі Бенджамін Дуса.
Міністр енергетики та підприємництва Ебба Буш заявила, що коли Росія зазнає невдачі на полі бою, вона переносять війну в домівки людей.
«Тож вони посилюють атаки на енергетичну систему та цивільну інфраструктуру – не для досягнення військових цілей, а для того, щоб заморозити та залякати населення», – каже Буш.
З початку повномасштабного вторгнення Росії Швеція надає Україні військову та гуманітарну підтримку. З лютого 2022 року Амстердам надав допомогу на загальну суму приблизно 109 млрд шведських крон, з яких 19,4 млрд шведських крон – це допомога цивільному населенню.
На фронті відбулося понад 130 боїв з початку доби – Генштаб ЗСУ
Від початку доби 2 грудня на фронті відбулося 131 бойове зіткнення, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
«Від артилерійських обстрілів з території Російської Федерації потерпіли прикордонні населені пункти, зокрема Блешня, Тимоновичі, Сеньківка, Хрінівка Чернігівської області; Малушине, Шалигине, Нововасилівка Сумської області», – йдеться у зведенні станом на 16:00.
Більшість боїв зафіксовано на трьох напрямках у Донецькій області – Покровському, Лиманському та Костянтинівському.
«На Лиманському напрямку загарбницька армія 29 разів атакувала у районах населених пунктів Нововодяне, Новоєгорівка, Греківка, Новомихайлівка, Середнє, Карпівка, Шандриголове, Колодязі, Мирне, Зарічне та у бік Степового. Сім боєзіткнень на даний час тривають.
На Костянтинівському напрямку наші воїни зупинили 21 наступальну дію ворога, в районах населених пунктів Олександро-Шультине, Плещіївка, Щербинівка, Яблунівка та Русин Яр, два боєзіткнення досі тривають.
На Покровському напрямку з початку доби окупанти здійснили 36 спроб потіснити наших захисників із займаних позицій у районах населених пунктів Володимирівка, Маяк, Родинське, Червоний Лиман, Новоекономічне, Покровськ, Котлине, Удачне, Молодецьке, Дачне та у бік Новопавлівки. Сили оборони стримують натиск противника та зупинили вже 32 атаки», – вказано в повідомленні.
Бої також тривали на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Слов’янському, Олександрівському, Гуляйпільському напрямках.
1 грудня в Кремлі заявили, що російський лідер Володимир Путін увечері 30 листопада відвідав один із пунктів управління об’єднаного угруповання військ РФ, яке воює в Україні, де російське командування йому нібито доповіло про захоплення міст Покровська і Вовчанська, у Донецькій області й Харківській областях України відповідно.
Влада України такі повідомлення заперечує. Президент України Володимир Зеленський увечері 1 грудня, спілкуючись у Парижі з президентом Франції Емманюелем Макроном, наголосив, що всі ці міста залишаються під контролем України. «Безумовно, у Росії є просування, безумовно, в Росії є кілька наступальних дій і операцій. Жодна з цих операцій успішною не була», – зазначив Зеленський на пресконференції з Макроном.
Однак він визнав, що ситуація в Покровську й інших напрямках «залишається складною».
Покровськ – місто з населенням близько 1250 людей (оцінка місцевої влади на кінець жовтня, до початку повномасштабного вторгнення РФ – понад 60 тисяч) – є важливим дорожнім і залізничним вузлом й більшу частину року перебувало під загрозою оточення російськими військами.
Покровськ та Вовчанськ: бійці з місця про ситуацію
Увечері 1 грудня російські військові доповіли своєму лідеру Путіну під час його візиту до пункту управління армією, що нібито захопили Покровськ у Донецькій області і Вовчанськ у Харківській. Також йому заявили, що армія РФ нібито взяла південну частину Мирнограда під контроль, а також розпочала вуличні бої в Гуляйполі у Запорізькій області.
Російське Міноборони опублікувало відео, на якому російські військові розгортають триколор в центрі Покровська. Глава російського Генштабу Валерій Герасимов додав, що на лівому березі Оскола біля Куп'янська нібито стискається кільце навколо близько 15 батальйонів ЗСУ.
В українському Генштабі вдень 2 грудня спростували заяви про окупацію – у відомстві заявили, що «ідеться лише про чергову спробу кремля використати знятий на відео «флаговтик» із пропагандистською метою для впливу на учасників міжнародних переговорів».
Проєкт DeepState повідомив 2 грудня про чергове просування агресора в Покровську і Мирнограді – ситуація там дійсно погіршується. Однак, судячи з мапи, про повну окупацію не йдеться. Те саме стосується і Вовчанська – на мапі проєкту значна його частина під контролем ЗСУ.
Вранці 2 грудня Генштаб ЗСУ повідомив про 72 штурми на Покровському напрямку.
Кремль міг оголосити про захоплення Покровська на Донеччині передчасно – як це було у випадку багатьох інших населених пунктів в Україні – в рамках когнітивної війни з метою вплинути на хід американсько-російських переговорів, запланованих у Москві 2 грудня, заявив американський Інститут вивчення війни (ISW).
Аналітики наголосили, що поки не бачать підтверджень тому, що російські війська захопили весь Покровськ, незважаючи на те, що діяли в місті понад 120 днів.
Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:
Очікується, що спеціальний представник президента США Стів Віткофф і зять президента США Дональда Трампа Джаред Кушнер зустрінуться з президентом Росії Володимиром Путіним. Це буде шоста зустріч Віткоффа з Путіним від січня. У Кремлі заявили, що зустріч була запланована на 16:00 за київським часом.
Перед цим Віткофф у складі американської делегації брав участь у зустрічі з делегацією України у Флориді 30 листопада. Обговорювалися різні аспекти мирного плану США. Обидві сторони назвали зустріч конструктивною і заявили про просування вперед, проте про будь-які конкретні домовленості не повідомлялося.
Президент Володимир Зеленський заявив, що заслухав «детальну доповідь» української делегації після всіх її зустрічей у Сполучених Штатах. «Рустем Умєров та учасники перемовин у Флориді доповіли про основні акценти американської сторони в діалозі. Робота велася на основі Женевського документа, і цей документ був доопрацьований», – написав у телеграмі Зеленський, який 2 грудня перебуває з візитом в Ірландії.
Ірландія пообіцяла додаткові 125 мільйонів євро допомоги Україні
Ірландія пообіцяла виділити додаткові 125 мільйонів євро фінансової підтримки Україні, включаючи 100 мільйонів євро на нелетальну військову допомогу, повідомляє низка медіа.
«Додаткові 100 мільйонів євро нелетальної військової підтримки будуть надані, щоб допомогти Україні протистояти щоночним атакам російських ракет і безпілотників. Ірландія також надасть 25 мільйонів євро на постачання енергоносіїв Україні, щоб допомогти протистояти цинічним і безсердечним атакам Росії», – сказав прем’єр-міністр Ірландії Міхал Мартін під час візиту президента України Володимира Зеленського до країни.
Також пізніше сьогодні Мартін та Зеленський підпишуть Дорожню карту партнерства між Україною та Ірландією на період до 2030 року.
Партнерство базується на Угоді про підтримку України та співробітництво між Україною та Ірландією, яка була підписана в Києві 4 вересня 2024 року.
Президент України Володимир Зеленський і перша леді Олена Зеленська сьогодні розпочали візит до Дубліна. Це їхній перший візит до Ірландії.
Москва і 60 регіонів Росії потерпають від відключень інтернету, а «БПЛА як літали, так і літають»
У Росії 60 регіонів повідомили про шатдауни мобільного інтернету. У 57 регіонах разом із відключеннями мобільного інтернету застосовуються так звані «білі списки» – реєстр сайтів та сервісів, які мають працювати, незважаючи на відключення. Але й вони нормально не відкриваються, повідомляє проєкт «На зв’язку», який веде хроніки блокування інтернету в РФ. Масштабні відключення зачепили і Москву. Як на це все реагують росіяни?
Проєкт Радіо Свобода Сибирь. Реалії зібрав інформацію про це.
27 листопада почали масово відключати інтернет, деякі москвичі отримали повідомлення від МТС та інших операторів. У повідомленнях провайдери посилаються на зовнішні обставини.
«З метою забезпечення заходів безпеки у вашому районі можливі тимчасові обмеження в роботі мобільного інтернету», – пише Digital report.
26 листопада мобільний інтернет відключили у Бєлгородській області Росії. Це стало першим масштабним відключенням, що торкнулося всього регіону, пишуть місцеві ЗМІ. Як з’ясувалося пізніше, цей шатдаун став несподіванкою навіть для губернатора області Гладкова.
«Звісно, зроблено це в рамках забезпечення додаткової безпеки. З іншого боку, порушено частину взаємодії, яка розгорнута на території», – сказав у ранковому відеозверненні 27 листопада Гладков. Під цим постом у російській соціальній мережі «Вконтакте» одразу ж з’явилися розгнівані коментарі людей, які через повне відключення інтернету втратили, серед іншого, й оповіщення про приліт безпілотників:
«Хто цю нісенітницю вигадав, нехай приїжджає в Шебекіно і поживе тут без інтернету! Вранці дитину вела в садок і не знала, летить щось чи ні! Як сліпі кошенята! Це ж треба додуматися, у прикордонні, де від інтернету в прямому сенсі залежать життя, взяти й відключити інтернет! А безпілотники як летіли, так і летять. Ну, маразм цілковитий! Поверніть інтернет!!!»
«...як можна було допустити відключення інтернету в прикордонних селах?! Ви що, там граєтеся з життями населення чи хочете збільшити статистику смертності від атак дронів. Ми залишилися без оповіщення про БПЛА. Поясніть, будь ласка, людям, як можна було таке допустити?! Пропоную вам приїхати у вечірній час у Нову Таволжанку та проїхати наосліп, пощастить чи ні»
«Коли-небудь усі прокинуться і зрозуміють, що: усе, що не робиться, – це не «для блага народу» і не «для безпеки людей». А якраз-таки це тотальний контроль. Усе сплановано. Тільки перш ніж усі прокинуться, невідомо, скільки людей ще зможе загинути (не дай Боже, звісно!)»
Масштабні обмеження мобільного інтернету в Росії запровадили ще в травні 2025 року під приводом «забезпечення безпеки святкування 80-річчя Перемоги». Улітку після успішної атаки українських безпілотників по російських НПЗ та військових базах вони стали регулярними. На сьогодні з 85 російських регіонів 55 зазнають постійного блокування мобільного інтернету. У деяких регіонах відключають ще й дротовий інтернет, а також телефонний зв’язок.
Далі читайте тут
ЗСУ: більша частина Куп’янська перебуває під контролем українських військ
Угруповання об’єднаних сил заявило, що ситуація на Куп’янському напрямку залишається сталою.
За повідомленням, більша частина міста Куп’янськ перебуває під контролем українських військ, окремі групи російських загарбників тримаються у північних районах.
РФ заявила про «звільнення Красноармійська». ЗСУ залишаються в Покровську, твердять у Генштабі
Міністерство оборони Росії 2 грудня заявило, що «підрозділи угруповання військ «Центр» завершили звільнення міста Красноармійськ» (російські військові використовують радянську назву міста Покровськ).
Раніше про окупацію Покровська, а також Вовчанська у Харківській області, президенту Росії Володимиру Путіну сказав начальник російського Генштабу Валерій Герасимов. Міноборони поширило відео, на якому військові розгорнули у Покровську прапор Росії.
Спікер Генштабу ЗСУ Андрій Ковальов заявив виданню «РБК-Україна», що російські військові спробували встановити прапор в одному з районів міста, «щоб пропагандисти використали це як доказ взяття під контроль всього Покровська». «Після цього вони поспішно втекли, триває зачистка ворожих груп», – заявив Ковальов.
Молдова тимчасово закривала кордон із Україною – через атаку російських дронів на Одещині
Молдовська влада в ніч на 2 грудня тимчасово припиняла роботу прикордонного пункту Джурджулешти – Рені через атаку російських дронів на Болградський район Одеської області, що межує з Молдовою.
Усі сектори прикордонної поліції на півдні Республіки Молдова були негайно підняті по тривозі минулої ночі після того, як Служба повітряних операцій Міністерства оборони повідомила, що радари виявили на території України безпілотники, які рухалися від Рені в напрямку Болграда.
Прикордонна поліція Республіки Молдова отримала повідомлення від української влади про те, що місто Болград атакують безпілотники «Шахед».
Близько другої ночі повітряну тривогу на території України було скасовано, тоді ж діяльність прикордонного пункту Джурджулешти – Рені відновили.