Журналісти оновили підрахунки: відомі імена понад 158 тисяч росіян, загиблих на війні
Журналісти встановили імена 158 143 російських військових, які загинули з початку повномасштабного російського вторгнення в Україну. Підрахунок втрат ведуть російська служба ВВС та видання «Медіазона» спільно з командою волонтерів.
55% усіх загиблих – це добровольці, мобілізовані та засуджені, які виїхали на війну з виправних колоній. Найбільше загиблих, як і раніше, серед добровольців – 51 538 осіб.
За даними дослідників, з лютого 2022 року Росія втратила вбитими понад 6278 офіцерів, з них 77% були командирами молодшої ланки.
За абсолютним числом встановлених загиблих, як і раніше, лідирують Башкортостан і Татарстан.
Дослідники зазначають, що для підбиття підсумків втрат у 2025 році знадобиться ще кілька місяців, але цей рік може стати найбільш кровопролитним для російської армії.
Журналісти ведуть списки загиблих, орієнтуючись на повідомлення з відкритих джерел – засобів інформації, заяв місцевих адміністрацій, пости родичів у соцмережах та дані з цвинтарів. За оцінками дослідників, реальна кількість загиблих із російської сторони може бути в діапазоні від 243 300 до 351 400 осіб.
Москва і Київ не розкривають втрати у війні, розповідаючи лише про втрати противника. Сторони військових конфліктів схильні перебільшувати свої успіхи та применшувати невдачі, дослідження ВВС та «Медіазони» – одна з найважливіших незалежних оцінок кількості загиблих.
Армія РФ прорвалася в центр Гуляйполя
На фронті відбулося 112 боїв з початку доби – Генштаб ЗСУ
Від початку доби 26 грудня на фронті зафіксовано 112 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
«Від артилерійських обстрілів з території РФ страждають прикордонні населені пункти, зокрема Кучерівка, Рижівка, Іскрисківщина, Безсалівка, Малушине, Волфине, Білокопитове, Уланове Сумської області; Блешня, Клюси, Гірськ Чернігівської області», – вказано у зведенні станом на 16:00.
Уперше за багато днів найбільша кількість боїв зафіксована не на Покровському, а на іншому напрямку в Донецькій області.
«На Лиманському напрямку загарбницька армія атакувала 27 разів поблизу населених пунктів Греківка, Нововодяне, Середнє, Рідкодуб, Колодязі, Шандриголове, Зарічне та у бік населеного пункту Ставки. Сили оборони зупинили 19 спроб просування противника, бої тривають у восьми локаціях.
На Костянтинівському напрямку загарбник 18 разів атакував у районах населених пунктів Олександро-Шультине, Щербинівка, Плещіївка, Яблунівка, Русин Яр та у бік Софіївки. Дотепер тривають шість бойових зіткнень.
На Покровському напрямку з початку доби окупанти здійснили 20 спроб потіснити українських захисників із займаних позицій у районах населених пунктів Шахове, Панківка, Никанорівка, Мирноград, Родинське, Покровськ, Котлине, Удачне, Новосергіївка та Дачне. П’ять бойових зіткнень тривають», – ідеться в повідомленні.
Бої також тривали на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Слов’янському, Олександрівському, Гуляйпільському та Оріхівському напрямках.
Російські військові вдарили КАБом по Харкову, загинули двоє, поранені четверо людей – влада
Щонайменше двоє людей загинули, ще четверо зазнали поранень унаслідок завданих перед 16:00 російських ударів по Харкову, повідомили представники місцевої влади.
«Влучання сталося в одну з найжвавіших трас Харкова – горять кілька авто, у навколишніх будинках вибиті вікна. У машинах, що горять, перебували люди», – написав міський голова Ігор Терехов.
Унаслідок ударів загинули 55-річний та 40-річний чоловіки, повідомив голова Харківської ОВА Олег Синєгубов.
«Серед постраждалих 46-річна та 57-річна жінки. Вони зазнали гострої реакції на стрес. Крім того, 20-річна та 73-річна жінки отримали вибухові поранення. Вони шпиталізовані. Дев’ятимісячна дівчинка також шпиталізована до лікарні», – вказав чиновник.
«Потрібна безпека» – Зеленський про умови проведення виборів чи референдуму
Питання безпеки є ключовим для організації будь-якого голосування в Україні. Про це заявив президент Володимир Зеленський, відповідаючи на запитання журналістів 26 грудня.
«Активізація питання виборів йшла від американської сторони. Були такі сигнали. Я про це говорив багато разів: що вважаю, що для цього мають бути законодавчі можливості проведення і найголовніше – безпека проведення виборів. Якщо ми говоримо про референдум – те саме, потрібна безпека. Законодавчі ініціативи є, їх можна змінювати – щодо війни, щодо термінів тощо. Це друге питання. Хоча воно важливе. Але перше – безпека», – наголосив глава держави.
Зеленський також відзначив, що є питання, рішення щодо яких він не може ухвалити одноосібно.
«У 20-пунктному плані розглядається питання щодо проведення референдуму. Якщо будуть сенситивні питання, на які відповідь не може одноосібно дати та чи інша особа, навіть президент України... Є деякі питання, на мій особистий погляд, на які може дати відповідь тільки народ України», – сказав Володимир Зеленський.
Раніше цього тижня він заявив, що Україна винесе мирну угоду з 20 пунктів на ратифікацію парламенту або проведе всеукраїнський референдум.
Захоплення українського КСП у Гуляйполі: що відомо та які реакції
Наростає резонанс навколо відео, яке ймовірно було зняте російськими військовими у Гуляйполі у Запорізької області, а потім поширене у соціальних мережах. На відео нібито захоплений український Командно-спостережний пункт (КСП) однієї із бригад Тероборони ЗСУ. На кадрах видно залишені комп'ютери та документи. У Сили оборони півдня заявили про проведення розслідування.
Що про це відомо? І як могло статися, що КСП незнищеним потрапив до рук російських загарників?
25 грудня у різних соціальних мережах, зокрема військових блогах, з’явилося відео нібито зняте російськими військовими в одному з КСП батальйону однієї з бригад ТрО ЗСУ в центрі Гуляйполя.
Зокрема, воєнна кореспондентка hromadske Діана Буцко повідомила, посилаючись на власні джерела серед військових, що зібрала інформацію про цей інцидент :
«Знайшла офіцера з КСП 1-го батальйону 106 бригади, який вийшов з Гуляйполя. Його розповідь збігається з тією версією подій, яку мені вчора озвучив інший офіцер із 102 бригади (він тримав з ними зв'язок по рації і теж за схожих обставин вибирався з міста»
Ось фрагмент розмови, яку Діана Буцко опублікувала у другій половині дня 26 грудня у фейсбуці:
– На тих носіях, які лишились на штабі, була секретна інформація?
– Не готовий сказати, що там було. Усі свої застосунки, де була «Кропива», я забрав зі собою. Я спалив два планшети, де були мої месенджери і міти, з якими ми спілкувалися з суміжниками, тому що я розумів, що я їх не винесу, бо дорога далека і тяжка.
Підвал мав повністю запалитися. Був підготований бензин, і хтось не запалив просто
Напевно, була просто паніка. Підвал мав повністю запалитися. Був підготований бензин, і хтось не запалив просто. Вся цінна інформація, яка могла там бути щодо позицій, вже неактуальна просто.
– З вами після цієї ситуації зв'язувалося командування бригади, корпусу?
– Ні, не зв'язувалися. Від учора нас уже перевіряє контррозвідка.
Командира батальйону вчора відсторонили.
Інформацію про ймовірне захоплення КСП у Гуляйполі підтвердив і проєкт Deep State:
«На відео залишені прапори, робоча книга командира, робоча карта, ноутбуки, смартфони, планшети, флешки та печатки. Печатки належать в/ч А7127 колишнього 75 батальйону 102 ОБр ТрО, який після реформи став 1 лінійним батальйоном 106 ОБр ТрО. Але весь цей час батальйон підпорядковувався 102 ОБр ТрО»
Проєкт Deep State повідомляє, що інцидент стався 18 грудня.
Далі читайте тут
Начальнику російського СІЗО, де вбили журналістку Рощину, загрожує довічне ув’язнення – українські слідчі
Служба безпеки України, Національна поліція та Офіс генерального прокурора повідомили, що зібрали доказову базу щодо керівника російського СІЗО В’ячеслава Перевозкіна, в очолюваній яким установі «катують та убивають українських полонених».
Цій особі заочно повідомили про підозру за двома статтями Кримінального кодексу України:
– ч. 1 ст. 438 (жорстоке поводження з цивільним населенням, вчинене за попередньою змовою групою осіб);
– ч. 2 ст. 438 (жорстоке поводження з цивільним населенням, поєднане з умисним вбивством, вчинене за попередньою змовою групою осіб).
Санкція статей передбачає довічне позбавлення волі.
Медіа: Зеленський може зустрітися в Трампом у Флориді в неділю
Президенти України та Сполучених Штатів Володимир Зеленський і Дональд Трамп можуть зустрітися в цю неділю, повідомляють видання Kyiv Post та Axios із посиланням на власні джерела 26 грудня.
За повідомленнями, Зеленський може відвідати резиденцію Трампа Мар-а-Лаго у штаті Флорида для переговорів 28 грудня. Один зі співрозмовників Kyiv Post зазначив, що візиту відбудеться в цю дату, якщо «все піде за планом».
Офіційно дату та місце зустрічі сторони наразі не анонсували.
Білий дім також не відповів на запит Axios про коментар. Водночас це американське видання зазначає: Трамп раніше припускав зустріч із Зеленським, якщо «відчуватиме», що мирна угода близько.
Зеленський вранці 26 грудня повідомив про домовленість щодо зустрічі з Трампом «найближчим часом». Цьому передувала його телефонна розмова з представниками команди президента Сполучених Штатів Стівеном Віткоффом і Джаредом Кушнером.
Раніше цього тижня президент України назвав план із 20 пунктів, який створили під час обговорень між Києвом та Вашингтоном, «базовим документом про закінчення війни». За його словами, план передбачає, що Україна отримає міцні гарантії безпеки, а чисельність ЗСУ становитиме 800 тисяч осіб у мирний час.
Представники влади РФ цей план офіційно не коментували.
Влада Росії вимагатиме, щоб до мирного плану з 20 пунктів, розробленого в результаті обговорень України та США, внесли «ключові зміни», повідомляла агенція Bloomberg із посиланням на джерело, близьке до Кремля.
Прокуратура: ексголову СБУ Харківщини затримали в справі про спробу захоплення влади
Колишнього очільника Управління Служби безпеки України Харківської області затримали за підозрою в спробі захоплення державної влади під час війни, заявив Офіс генерального прокурора 26 грудня.
Експосадовцю повідомили про підозру за статтями про дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, а також про опір представнику влади чи правоохоронцю.
За даними слідства, дії, які кваліфікуються за цими статтями, фігурант вчинив після початку повномасштабного вторгнення Росії. Вони створювали «реальну загрозу безперервному функціонуванню органів державної влади і системи оборони України» в період воєнного стану.
«Використовуючи службове становище, він організував незаконні дії з метою усунення керівника Харківської обласної державної (військової) адміністрації від виконання повноважень, а також дезінформував підлеглих і ініціював поширення завідомо неправдивої інформації, що могло призвести до дестабілізації ситуації у прифронтовому регіоні», – йдеться в повідомленні ОГП.
Прокуратура додає, що вирішується питання про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. У разі обвинувального вироку йому загрожує до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Раніше цьому ж посадовцю повідомили про підозру в справі про державну зраду.
ОГП не називає імені підозрюваного. За повідомленнями в медіа, йдеться про колишнього очільника СБУ на Харківщині Романа Дудіна. Адвокат Дудіна підтвердив Суспільному, що його затримали одразу після того, як він вийшов під заставу в 4,2 мільйона гривень, призначену в попередній справі. За словами адвоката Олександра Кожевнікова, заставу внесли «американські партнери».
Адвокат також заявив, що Дудіну закидають ті ж дії, що фігурують у справі про державну зраду – захоплення кабінету голови Харківської обласної військової адміністрації.
«Ця нова підозра фактично, вибачаюся, висмоктана із пальця. Вона вже в нас досліджена матеріалами кримінального провадження, досліджена в суді, допитані свідки, які нам повідомили, що жодного такого елементу, на який зараз посилається прокурор у своєму повідомленні на підозру, — не існувало і не було», – сказав Кожевніков.
Президент Володимир Зеленський після поїздки на Харківщину в травні 2022 року звільнив з посади керівника СБУ у Харківській області Романа Дудіна. Тоді глава держави сказав, що Дудін «не працював на захист міста з перших днів повномасштабної війни, а думав тільки про себе особисто».
Мер Харкова Ігор Терехов підтримав це рішення, заявивши, що в перші дні повномасштабної війни Роман Дудін нібито робив спроби усунення влади Харкова та Харківської області.
Роман Дудін очолював Управління СБУ у Харківській області з березня 2020 року. Після того, як Володимир Зеленський звільнив його з посади, Дудін в інтерв'ю Радіо Свобода у червні 2022 року розповів, що до моменту звільнення, ані Володимир Зеленський, ані голова Служби безпеки України Іван Баканов не озвучили жодних претензій до його роботи та роботи управління СБУ області. Дудін називав своє звільнення «виключно політичним рішенням».
Після звільнення з посади Дудін також публікував відео та дописи з критикою голови Харківської ОВА, військових, міського голови Ігора Терехова та інших посадовців.
Армія Росії атакувала Умань, серед поранених є діти
Російська армія завдала ракетного удару по Умані, повідомив голова Черкаської області Ігор Табурець 26 грудня.
Він зазначив, що атака мала місце ближче до полудня.
«За інформацією Екстренки, на зараз маємо шістьох травмованих. Серед них – двоє дітей. Усім надають потрібну допомогу», – заявив Табурець.
Голова області додав, що постраждала житлова інфраструктура. На місці працюють усі необхідні служби.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Крим: вночі в районі аеродрому під Севастополем лунали два потужних вибухи
У ніч проти 26 грудня в районі військового аеродрому «Кача» під окупованим Севастополем відбулися два потужних вибухи. Про це повідомив телеграм-канал «Крымский ветер», також звуки сильних вибухів підтвердив кореспондент проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.
Міністерство оборони РФ у ранковому зведенні прозвітувало про збиття п’яти «безпілотних літальних апаратів літакового типу» над територією окупованого Криму.
Українські військові наразі не звітували про завдання удару по військових об’єктах РФ у Криму.
Редакція не може незалежно підтвердити цю інформацію.
Крим.Реалії також уточнює, що повітряну тривогу в Севастополі перед вибухами не оголошували.
З 2022 року територію півострова практично щодня атакують безпілотники і ракети, в більшості випадків Міноборони РФ або російська влада не підтверджує влучення по військових об’єктах, навіть якщо цю інформацію вдається верифікувати.
ОВА: армія Росії атакувала Запорізький район, є загиблий і поранені
Російські війська вдарили по Запорізькому району, повідомив голова обласної військової адміністрації Іван Федоров 26 грудня.
За його даними, російська керована авіабомба влучила в приватний будинок.
«58-річний чоловік загинув, дві жінки та чоловік отримали поранення. Постраждалим надана уся необхідна допомога», – заявив голова області.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
«Укренерго»: у кількох областях діють аварійні відключення
Російська армія продовжує атакувати об’єкти енергетичної інфраструктури, повідомляє оператор «Укренерго» 26 грудня. Як наслідок, на ранок п’ятниці є знеструмлені споживачі у Донецькій, Харківській, Одеській, Миколаївській та Херсонській областях.
У більшості регіонів України тривають графіки обмеження потужності для промисловості й бізнесу та погодинні відключення для споживачів.
«Через складну ситуацію в енергосистемі в окремих областях наразі застосовані аварійні відключення електроенергії. Попередньо оприлюднені обленерго графіки погодинних відключень у цих регіонах наразі не діють. Аварійні знеструмлення будуть скасовані одразу після стабілізації ситуації», – йдеться в повідомленні.
Компанія фіксує зростання споживання електроенергії – на ранок п’ятниці воно було на 10,9% вищим, ніж у цей же час напередодні. Вона пояснює це меншим обсягом заходів обмеження в більшості регіонів.
У тих регіонах, де діють погодинні відключення, «Укренерго» просить ощадливо споживати електроенергію, максимально обмежити користування потужними електроприладами та перенести енергоємні процеси на ніч, після 23:00.
Раніше сьогодні компанія «ДТЕК Одеські електромережі» повідомила про російські удари по двох її об’єктаха на півдні Одещини.
Від початку повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року Росія завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України. З початком осені 2025 року війська РФ посилили обстріли української енергетики і газової інфраструктури, яка забезпечує людей газом під час опалювального сезону.
За даними Міненерго, станом на 12 грудня російські військові від початку цього року 4500 разів атакували об’єкти енергетичної інфраструктури України.
Уранці 23 грудня після чергової атаки РФ на енергосистему України були майже повністю знеструмленими споживачі у Рівненській, Тернопільській і Хмельницькій областях.
30 жовтня у Моніторинговій місії ООН з прав людини в Україні заявили, що через атаки РФ існує серйозний ризик небезпечних наслідків для цивільних осіб цієї зими, включно з тривалими перебоями в опаленні, електро- і водопостачанні. За даними ООН, такі перебої особливо болісно позначаться на вразливих групах населення, наприклад, людях старшого віку, особах з інвалідністю та сім’ях із малими дітьми.
СБУ: російський агент намагався вбити офіцера ГУР у Києві, його затримали
Служба безпеки України затримала в Києві агента російської ФСБ, який планував вбивство офіцера Головного управління розвідки – про це пресслужба СБУ заявила 26 грудня.
Відомство звітує про багатоетапну спецоперацію контррозвідки в Києві, в ході якої викрили спробу агента ФСБ ліквідувати українського військового в центрі Києва.
«Співробітники СБУ затримали кілера «на гарячому», коли він дістав пістолет і прицілився у військового ГУР МО в одному із столичних закладів. Як встановило розслідування, замах на вбивство здійснив 28-річний громадянин центральноазійської країни. Ворог завербував фігуранта у його рідній державі, коли він шукав легкі заробітки у Телеграм-каналах», – йдеться в повідомленні.
За версією слідства, чоловік видавав себе за туриста. Він спершу зупинився в Первомайську на Миколаївщині, де купив кілька смартфонів та SIM-карти, які регулярно змінював для законспірованого зв’язку з ФСБ.
Згодом чоловік виїхав до Києва, отримав від куратора фото потенційної жертви, орієнтовні геолокації та координати схрону, де він забрав пістолет з набоями. За вбивство йому нібито обіцяли 50 тисяч доларів та легалізацію в одній з країн Євросоюзу.
СБУ додає, що на місці замаху на українського розвідника в затриманого вилучили зброю з боєприпасами та смартфон із доказами контактів із ФСБ. Йому повідомили про підозру в закінченому замаху на умисне вбивство, пособництві державі-агресору та незаконному поводженні зі зброєю.
Підозрюваного взяли під варту. У разі обвинувального вироку йому загрожує довічне позбавлення волі з конфіскацією майна.
Головне управління розвідки не коментувало публічно замах на свго офіцера.
Ім’я затриманого та його позицію щодо обвинувачення СБУ не розголошує. ФСБ наразі не коментувала це повідомлення.
Днями Служба безпеки завершила розслідування й направила до суду обвинувальний акт на підозрюваного в роботі на ФСБ, який у липні цього року, за даними слідства, готував теракт у Львові.
«Під тим бетоном похований злочин армії Росії»: окупанти хочуть відкрити драмтеатр у Маріуполі, який зруйнували в 2022 році
Окупанти збираються запускати Маріупольський драмтеатр – ту саму будівлю, де, за даними очевидців, російська авіабомба у березні 2022-го вбила кілька сотень цивільних. Відкриття анонсували на 25 грудня, але в останній момент скасували. Згодом у місцевих пабліках почали з’являтися повідомлення, що вистави у «відбудованому» театрі почнуть грати лише з весни 2026-го. Водночас російські ЗМІ показують сюжети про реконструкцію, а італійський журналіст Даніеле дель Орко, який приїжджав в окупований Маріуполь, називає відновлений театр «вражаючим». Центрі протидії дезінформації кажуть про «типовий пропагандистський інструмент».
- Як зараз виглядає місце авіаудару?
- Хто там виступатиме і які вистави ставитимуть?
- Чи взагалі російські ЗМІ згадують про факт бомбардування театру в 2022 році?
Розповідає проєкт Радіо Свобода Донбас Реалії.
У ДТЕК заявили про значні пошкодження двох енергетичних об’єктів на Одещині через удари Росії
Російська армія атакувала два енергетичних об’єкти «ДТЕК Одеські електромережі» на півдні Одещини вночі проти 26 грудня, повідомляє пресслужба компанії.
«Пошкодження значні, і ремонтні роботи потребують тривалого часу, щоб повернути обладнання до працездатного стану», – йдеться в повідомленні.
ДТЕК додає, що ремонтні бригади вже почали аварійно-відновлювальні роботи, щоб «якнайшвидше повернути світло в кожну оселю».
Раніше голова Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер повідомив, що протягом ночі російська армія атакувала Одеський регіон ударними дронами:
«Під атакою опинилися Ізмаїльський та Одеський райони області, а також саме місто. Повітряні удари спричинили нові ушкодження на об’єктах енергетичної та портової інфраструктури. Виникли пожежі, пошкоджені адміністративні будівлі, обладнання, техніка».
Сили РФ з початку грудня майже щоденно атакують Одещину, цілями атак були, серед іншого, порти та енергетику.
У Чернігові завершені аварійно-рятувальні роботи, відомо про 10 поранених – МВА
Аварійно-рятувальна операція в Чернігові після вчорашньої російської атаки завершена, повідомив голова міської військової адміністрації Дмитро Брижинський.
«На жаль, одна людина загинула. Висловлюю співчуття близьким загиблої. 10 людей поранено, 4 людини врятовано», – підсумував він.
Міська влада зафіксувала пошкодження 164 квартир, з них дві повністю зруйновані.
Брижинський додав, що в будинку, який постраждав найбільше, відновили постачання тепла, газу та електрики в 60 квартирах. 25 домівок залишаються без опалення. Тривають роботи для відновлення опалення решти квартир.
Очільник міської адміністрації подякував всім, хто долучився до рятувальної операції.
«Незважаючи на те, що місцеві проросійські сили намагаються розколоти громаду, підвищити напругу серед населення, всі люди діяли оперативно та злагоджено. Нас не залякати, не зламати», – додав він.
Раніше голова Чернігівської ОВА В’ячеслав Чаус підтвердив загибель 80-річної жінки внаслідок російського повітряного удару по багатоповерхівці в обласному центрі.
Увечері 25 грудня ДСНС повідомила про завершення аварійно-пошукових робіт у Чернігові, тоді було відомо про дев’ятьох поранених. РФ атакувала місто «Шахедами», один із них влучив у багатоповерхівку.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Через російські обстріли напередодні загинули жителі Донеччини, Херсонщини та Запоріжжя
Внаслідок російських обстрілів протягом попередньої доби загинув житель Костянтинівки, повідомив голова Донецької області Вадим Філашкін вранці 26 грудня.
За його даними, ще троє жителів області зазнали поранень – двоє в Костянтинівці і один у Дружківці.
Внаслідок російських обстрілів Херсонщини постраждала критична та соціальна інфраструктура – житлові будинки, господарські споруди, газопроводи, сільгосптехніка, гараж та автомобілі, повідомив голова області Олександр Прокудін.
«Через російську агресію 1 людина загинула, ще 6 – дістали поранення», – заявив він.
Напередодні через удари російської армії по Запорізькому районі загинула одна людина, ще четверо зазнали поранень, заявив голова області Іван Федоров.
За даними ОВА, російські війська за добу завдали 636 ударів по 29 населених пунктах області. Обласна адміністрація отримала 26 повідомлень про пошкодження житла, автомобілів та обʼєктів інфраструктури.
Протягом доби російські війська атакували три населених пункти Харківської області, заявив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
«Внаслідок обстрілу в с. Пристін Куп’янської громади постраждав 63-річний чоловік. Також медики надали допомогу 57-річній жінці, яка 24 грудня постраждала внаслідок обстрілу в сел. Ківшарівка Куп’янської громади», – повідомив він.
Атаки пошкодили приватний будинок у селі Пристін Куп’янського району та будівлю бібліотеки й електромережі в Лозівському районі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Армія РФ атакувала Україну 99 дронами та ракетою «Іскандер-М» – військові
Російські війська протягом ночі запустили по Україні ракету «Іскандер-М» та 99 ударних безпілотників, заявили Повітряні сили вранці 26 грудня.
За даними командування, ракету запустили з окупованого Криму, ударні дрони Shahed, «Гербера» та інших типів із напрямків Брянська, Курська, Приморсько-Ахтарська, а також Гвардійського в окупованому Криму.
«За попередніми даними, станом на 09:00, протиповітряною обороною збито/подавлено 73 ворожі БпЛА типу Shahed, Гербера і дрони інших типів на півночі, півдні та сході країни», – йдеться в повідомленні.
Повітряні сили також зафіксували влучання балістичної ракети та 26 ударних БПЛА в 16 місцях.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Зеленський анонсував зустріч із Трампом «найближчим часом»
Президент України Володимир Зеленський домовився про зустріч із президентом Сполучених Штатів – про це він заявив 26 грудня.
За словами Зеленського, секретар РНБО Рустем Умєров доповів йому про чергові контакти з американською стороною.
«Жодного дня не втрачаємо. Домовилися про зустріч на найвищому рівні – з Президентом Трампом найближчим часом», – повідомив голова держави у власному телеграм-каналі.
Він припустив, що «багато може вирішитися до нового року».
Трамп наразі не повідомляв публічно про плани щодо зустрічі.
Зеленський під час спілкування з журналістами 23 грудня представив проєкт мирної угоди з 20 пунктів, над яким останніми тижнями працювали представники США, України та європейці.
Останніми тижнями США знову намагаються досягти укладення мирної угоди між Москвою й Києвом. Після останнього раунду переговорів в Маямі Зеленський заявив, що підготовлені драфти кількох документів – зокрема, щодо гарантій безпеки для України, щодо відновлення та щодо базової рамки для закінчення цієї війни.
Також з американською командою в Маямі зустрічалися представники Росії. У Кремлі заявили, що ці переговори не слід розглядати як прорив.