Коли почнеться новий наступ Росії?
ОВА: на Одещині близько 90 тисяч абонентів залишаються без світла
Голова Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер заявив, що на Одещині близько 90 тисяч абонентів перебувають без електропостачання.
«Найбільш складна ситуація після обстрілів критичної інфраструктури. До двох діб велика кількість абонентів у нас перебуває без світла – десь близько 90 тисяч. Було багато абонентів без тепла – на вечір 18 лютого 50 тисяч без тепла», – розповів він в ефірі національного телемарафону.
За його словами, частину котелень запустили альтернативними систем живлення.
Кіпер зазначив, що зараз частково знеструмлені Одеса та Одеський район.
Швеція виділяє пакет військової допомоги Україні вартістю близько 1,2 мільярда євро
Уряд Швеції виділяє «один із найбільших» пакетів військової допомоги Україні, повідомила його пресслужба 19 лютого.
21-й пакет підтримки, вартість якого оцінюють у 12,9 мільярда шведських крон (близько 1,2 мільярда євро), спрямований на забезпечення «найбільш критичних потреб» України. Він значною мірою складається з нещодавно виготовлених засобів протиповітряної оборони, систем озброєння далекої дії та боєприпасів.
«До пакету також входять інноваційні проєкти, спрямовані на пошук нових рішень військових проблем України, фінансування участі Швеції у двосторонніх та багатосторонніх навчальних ініціативах, а також кошти на постачання раніше переданих матеріалів», – йдеться в повідомленні.
Читайте також: Українці в Євросоюзі роблять внесок в економіку – спецпосланниця ЄС
Зокрема, найбільшим пунктом пакету підтримки є ініціатива Швеції щодо «підтримки України передовими засобами протиповітряної оборони ближньої дії» вартістю близько 402 мільйонів євро.
«Ця система протиповітряної оборони розроблена модульно та включає гарматні та ракетні системи, перехоплювачі, системи радіоелектронної боротьби, активні та пасивні датчики, а також системи командування та управління. Ця система призначена для захисту великих територій від повітряних загроз», – йдеться в повідомленні.
Система може застосовуватися для захисту «особливо важливої» військової або цивільної інфраструктури, такої як райони розгортання, порти, електростанції або житлові райони.
Генштаб ЗСУ: від початку доби на фронті відбулося майже 100 боїв
Від початку доби на фронті відбулося 98 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ станом на 16:00.
Найбільше боїв відбулося на Покровському напрямку, де з початку доби російські війська здійснили 29 спроб потіснити українських воїнів із займаних позицій у районах населених пунктів Родинське, Котлине, Удачне, Молодецьке, Новомиколаївка, Філія та у бік Новопавлівки. Сили оборони вже відбили 22 атаки.
Крім того, інтенсивні боїв продовжуються на Гуляйпільському напрямку, де українські оборонці відбивали 15 російських атак у напрямках населених пунктів Староукраїнка, Залізничне, Зелене та в районі Гуляйполя. Чотири боєзіткнення ще тривають.
Також бойові дії тривають на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Слов’янському, Краматорському, Костянтинівському, Олександрівському, Оріхівському напрямках.
На Придніпровському напрямку противник наступальних дій не проводив.
Інформація про контрнаступальні дії Сил оборони на півдні України почала з'являтися в середині минулого тижня. Про неї повідомляли Z-військові кореспонденти, оглядач групи «Інформаційний спротив» Костянтин Машовець, а також американський Інститут вивчення війни. 17 лютого їх підтвердив і головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський, повідомивши про «результативні контратакуючі, штурмові дії» навколо Гуляйполя.
Покровський напрямок, за зведеннями Генштабу ЗСУ, залишається серед найінтенсивніших за кількістю російських штурмів.
Речник Сили оборони півдня заперечив окупацію Криничного російськими військами
На більшості південних напрямків, за винятком Придніпровського, доволі неспокійно, розповів в ефірі телемарафону речник Сил оборони півдня Владислав Волошин.
Зокрема, він вказав на те, що на Гуляйпільському напрямку напередодні відбулося майже півсотні боєзіткнень.
«Противник намагається витіснити остаточно наших бійців з Гуляйполя, та це йому не вдається. Крім того, доволі інтенсивно ворог атакує й населені пункти, розташовані біля Гуляйполя, зокрема, Залізничне, Зелене, Варварівку», – розповів він.
Волошин також заперечив повідомлення в російських медіа щодо окупації Криничного в Гуляйпільському районі:
«Криничне взагалі розташоване західніше від Святопетрівки й Староукраїнки, тобто щоб туди зайти, їм треба ще дуже й дуже багато постаратися. Я хочу спростувати цю інформацію, тому що Криничне під нашим контролем».
Речник Сил оборони звітував про понад 20 пошуково-ударних і контрдиверсійних дій протягом попередньої доби, спрямованих на знищення російських інфільтраційних та штурмових груп, які намагалися проникнути вглиб української оборони.
«Крім того, ми зменшуємо й сіру зону, не даємо ворогу завести групи закріплення, не даємо атакувати наші позиції. Тобто в деяких випадках ми діємо на випередження й на деяких ділянках лінії бойового зіткнення ворогу здається, що ми організували якийсь контрнаступ. Але це наші дії, які узгоджені й скоординовані, щоб не дати ворогу просуватися на нашу територію», – повідомив він.
Волошин також згадав про ситуацію на Олександрівському напрямку, повідомивши, що ЗСУ там намагаються не дати російським військам просунутися в бік Дніпропетровщини.
«Ситуація там доволі непроста, але Сили оборони України знищують ворога, намагаються не дати йому просунутись у бік Дніпропетровської області, в бік населеного пункту Покровське. Там ми проводимо також вдалі контратакувальні та штурмові, тому ворогові там зараз непереливки, але він не припиняє своєї активності», – сказав речник Сил оборони півдня.
Напередодні російські медіа поширили заяву Міноборони Росії про захоплення Криничного на сході Запорізької області. В області кілька населених пунктів із такою назвою, ймовірно, йдеться про село в Гуляйпільському районі, західніше від Гуляйполя.
Розвідка Британії проаналізувала удари РФ по Україні: енергетика залишиться ціллю
Росія значно збільшила щоденну кількість дронів, які запускає для ударів по Україні, у перші два тижні лютого, заявила 19 лютого розвідка Великої Британії, аналізуючи удари РФ по Україні і прогнозуючи, що ціллю цих атак надалі залишатиметься українська енергетика.
«У січні 2026 року Росія запустила близько 4400 безпілотників проти українських цілей. Це було помірне зменшення порівняно з приблизно 5100 БпЛА, які Росія запустила у грудні 2025 року, майже напевно через погіршення погодних умов у січні 2026 року. Щоденна кількість запусків значно зросла протягом перших двох тижнів лютого 2026 року, в середньому Росія проводила приблизно 190 запусків на день порівняно з приблизно 140 запусками на день у січні 2026 року», – зазначили в розвідці, додавши, що це сталося після короткої перерви в енергетичних ударах з 28 січня 2026 року по 2 лютого 2026 року.
За повідомленням, обидві сторони загалом дотримувалися цієї перерви, але Росія «негайно повернулася» до широкомасштабних ударів по енергетичному сектору України 3 лютого 2026 року.
«Критична інфраструктура, пов’язана з енергетикою, була головною ціллю Росії з початку жовтня 2025 року. Росія запустила понад 20 000 безпілотних літальних апаратів і понад 300 ракет, випущених її флотом далекобійних бомбардувальників, намагаючись систематично знищити електромережу й теплогенеруючі потужності України. Ця узгоджена кампанія також вплинула на водопостачання. Будь-яка пауза у використанні цих ракет дозволяє Росії створити свої запаси для майбутніх ударів, причому її головною ціллю майже напевно залишиться енергетична інфраструктура», – йдеться в повідомленні, оприлюдненому Міністерством оборони Британії.
У розвідці також вважають, що Росія може компенсувати будь-які прогалини у використанні далекобійних бомбардувальників, залучивши свій арсенал зброї для глибоких ударів. «Росія сильно покладалася для цієї мети на балістичні ракети малої дальності, які використовувалися у набагато більшій кількості під час цієї зимової ударної кампанії, ніж раніше під час війни», – йдеться в повідомленні.
Від початку повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року Росія завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України. З початком осені 2025 року війська РФ посилили обстріли української енергетики.
Служба безпеки України кваліфікує удари Росії по українській енергетичній інфраструктурі як злочини проти людяності. У СБУ раніше зазначили, що від початку цьогорічного опалювального сезону задокументувала щонайменше 256 повітряних атак РФ на енергооб’єкти і системи теплопостачання України.
У Міністерстві закордонних справ України заявили, що кваліфікують російські удари по енергетиці, які позбавляють теплопостачання українців на тлі сильних морозів, як акти геноциду.
Російський міністр закордонних справ Сергій Лавров заявив, що Росія нібито не починала атак на цивільні об’єкти, а саме Україна першою почала бити по її енергооб’єктах.
Зеленський анонсував перебудову енергетичного забезпечення громад за підсумками зими
Президент Володимир Зеленський повідомив про щоденний селектор щодо енергетичної ситуації в регіонах 19 лютого.
Він уточнив, що умови є особливо складними в Одесі й частині громад області, на Дніпровщині та Миколаївщині. Також учасники селектора звітували про ситуацію в Харкові та області, в Полтавській, Сумській та Чернігівській областях.
Зокрема, голова Запорізької області Іван Федоров доповів про роботи із захисту та відновлення обʼєктів критичної інфраструктури на Запоріжжі.
Президент анонсував перебудову енергетичного забезпечення за підсумками цієї зими.
«На основі досвіду цієї зими готуємо рішення щодо перебудови та оновлення енергетичного забезпечення громад, і відповідний план на наступний опалювальний сезон буде розглянутий і затверджений на загальнодержавному рівні. Кожне українське місто, кожна громада, які не допустили цієї зими таких внутрішніх катастроф, що були, зокрема, в Києві, мають досвід, який може й повинен бути врахований у масштабі всієї України», – заявив він.
Зеленський повідомив про домовленість із премʼєр-міністеркою Юлією Свириденко про створення відповідного координаційного центру на урядовому рівні для систематизації реального досвіду громад.
Від початку повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року Росія завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України. З початком осені 2025 року війська РФ посилили обстріли української енергетики.
Служба безпеки України кваліфікує удари Росії по українській енергетичній інфраструктурі як злочини проти людяності. У СБУ раніше зазначили, що від початку цьогорічного опалювального сезону задокументувала щонайменше 256 повітряних атак РФ на енергооб’єкти і системи теплопостачання України.
На початку лютого російський міністр закордонних справ Сергій Лавров заявив, що Росія нібито не починала атак на цивільні об’єкти, а саме Україна першою почала бити по її енергооб’єктах.
83-річна переселенка понад місяць прожила в Києві «як на вулиці»
У Києві понад тисячу будинків все ще залишаються без опалення після російських ударів по ТЕЦ та іншій енергетичній інфраструктурі. У кварталі, де на 4-му поверсі панельного будинку живуть 83-річна Людмила Речаліна та її онук Роман, опалення немає вже кілька місяців. Про це жінка розповіла журналістам телевізійної та онлайн-мережі «Настоящее время», створеної Радіо Свобода для російськомовної аудиторії.
Вісім людей, зокрема 6-річна дитина, поранені через удари РФ у трьох областях – ОВА
Протягом минулої доби в трьох областях України: Херсонській, Донецькій і Запорізькій, внаслідок російських ударів постраждали вісім людей, зокрема дитина, свідчать дані обласних військових адміністрацій.
Зокрема, за словами очільника Херсонської ОВА Олександра Прокудіна, п’ять людей були поранені на Херсонщині минулої доби. «Російські військові били по критичній і соціальній інфраструктурі; житлових кварталах населених пунктів області, зокрема пошкодили 7 багатоповерхівок і 11 приватних будинків. Також окупанти понівечили приватне підприємство, мікроавтобус та приватні автомобілі», – йдеться в повідомленні.
Голова Запорізької ОВА Іван Федоров повідомив, що 6-річна дитина зазнала поранень внаслідок російської атаки на Запорізький район. «Упродовж доби окупанти завдали 448 ударів по 34 населених пунктах Запорізької області… Надійшло 89 повідомлень про пошкодження житла, автівок та об’єктів інфраструктури», – написав голова ОВА у телеграмі.
Очільник Донецької обласної військової адміністрації Вадим Філашкін повідомив про поранення двох людей минулої доби.
«Краматорський район. У Миколаївці пошкоджено будинок і автомобіль, у Рай-Олександрівці поранено дві людини. У Костянтинівці знищено 3 багатоповерхівки», – зазначив Філашкін.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Міненерго заявило про знеструмлення у восьми областях – через обстріли та негоду
Через бойові дії та обстріли енергетичної інфраструктури на ранок є знеструмлені споживачі у Донецькій, Дніпропетровській, Миколаївській, Сумській та Харківській областях, повідомив перший заступник міністра енергетики України Артем Некрасов.
За його словами, також через негоду без електропостачання залишаються понад 458 населених пунктів у Дніпропетровській, Кіровоградській, Харківській, Полтавській, Миколаївській та Одеській областях.
У Міненерго додають, що на Одещині після попередніх російських атак на енергетичну інфраструктуру ситуація залишається складною – відновлювальні роботи тривають.
Від початку повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року Росія завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України. З початком осені 2025 року війська РФ посилили обстріли української енергетики.
Служба безпеки України кваліфікує удари Росії по українській енергетичній інфраструктурі як злочини проти людяності. У СБУ раніше зазначили, що від початку цьогорічного опалювального сезону задокументувала щонайменше 256 повітряних атак РФ на енергооб’єкти і системи теплопостачання України.
На початку лютого російський міністр закордонних справ Сергій Лавров заявив, що Росія нібито не починала атак на цивільні об’єкти, а саме Україна першою почала бити по її енергооб’єктах.
Україна закликає бойкотувати відкриття Паралімпіади через рішення щодо РФ і Білорусі – Сибіга
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга звернувся до країн-партнерів із закликом бойкотувати участь у церемонії відкриття Паралімпійських ігор через рішення дозволити використання національних символів Росії та Білорусі.
«Коли наші союзники не мовчать, коли вони виступають на захист наших спільних принципів та чесності спорту, ми відчуваємо, що не самотні. Такі принципові та чіткі заяви є надзвичайно важливими для протидії моральній сліпоті. Ми закликаємо всіх партнерів висловитися, а їхніх посадових осіб утриматися від участі в церемонії відкриття, якщо це ганебне рішення не буде скасовано», – написав міністр у соцмережі Х.
Сибіга подякував міністру закордонних справ Італіі Антоніо Таяні та міністру спорту Андреа Абоді за їхню чітку позицію щодо «ганебного рішення дозволити використання національних емблем Росії та Білорусі».
Раніше Міжнародний паралімпійський комітет повідомив медіа, що дозволить обмеженій кількості спортсменів із Росії й Білорусі виступати під своїми національними прапорами. За повідомленням комітету, ці атлети матимуть «таке ж ставлення, як і представники будь-якої іншої країни».
Міністр молоді та спорту України Матвій Бідний повідомив, що представники уряду України бойкотуватимуть Паралімпійські ігри в Італії через це рішення.
Зимові Паралімпійські ігри триватимуть у Мілані з 6 по 15 березня.
На Львівщині попрощалися з екіпажем Мі-24, який загинув під час виконання бойового завдання у грудні
На Львівщині 18 лютого попрощалися із чотирма захисниками 12-ї окремої бригади армійської авіації імені генерал-хорунжого Віктора Павленка, які були на борту вертольота Мі-24, що розбився під час виконання бойового завдання 17 грудня 2025 року, повідомила обласна військова адміністрація.
За повідомленням, одного з військових 55-річного Олександра Шемета, який був родом із Корюківки Чернігівської області, поховали у Львові. В ОВА повідомили, що він був начальником повітряно-вогневої і тактичної підготовки, Герой України, удостоєний ордена «Золота Зірка», а також нагороджений орденом Данила Галицького й орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня.
28-річний Дмитро Попадюк, за даними ОВА, обіймав посаду бортового авіаційного техніка вертолітної ланки вертолітної ескадрильї, нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Його поховали у рідному селі Калинів Самбірського району Львівщини.
56-річний Ігор Тоганчин служив старшим повітряним стрільцем вертолітної ланки вертолітної ескадрильї. Його поховали в селі Корналовичі Самбірського району Львівської області.
25-річний Ярослав Сачик, родом із Луцька, був штурманом-льотчиком вертолітної ланки вертолітної ескадрильї, нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Поховають військового 19 лютого, у рідному місті, зазначили в ОВА.
18 грудня 2025 року 12-та окрема бригада армійської авіації імені генерал-хорунжого Віктора Павленка повідомила без подробиць, що екіпаж українського гелікоптера Мі-24 загинув під час виконання бойового завдання.
Українська влада не наводить точної інформації про втрати серед військових у війні з Росією, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни. Водночас президент України Володимир Зеленський на початку цього року в інтервʼю NBC News заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими понад 46 тисяч солдатів і близько 380 тисяч пораненими.
Генштаб: війська РФ за добу провели майже сто штурмів на Гуляйпільському і Покровському напрямках
На фронті протягом минулої доби зафіксовано 237 бойових зіткнень, близько ста з них – на двох напрямках: Гуляйпільському і Покровському, свідчать дані Генштабу ЗСУ.
«На Покровському напрямку наші захисники зупинили 42 штурмові дії агресора поблизу населених пунктів Затишок, Родинське, Шевченко, Новоолександрівка, Покровськ, Новопавлівка, Гришине, Котлине, Удачне, Молодецьке, Новопідгородне, Білицьке та Дачне… На Гуляйпільському напрямку відбулося 49 атак окупантів – у районах Гуляйполя та в бік Добропілля, Прилук, Залізничного, Староукраїнки, Гіркого, Святопетрівки і Верхньої Терси», – йдеться в повідомленні.
22 російські атаки зафіксували на Костянтинівському напрямку. Крім того, за даними українського командування, бойові дії минулої доби тривали на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Слов’янському, Краматорському, Олександрівському, Оріхівському напрямках.
Інформація про контрнаступальні дії Сил оборони на півдні України почала з'являтися в середині минулого тижня. Про неї повідомляли Z-військові кореспонденти, оглядач групи «Інформаційний спротив» Костянтин Машовець, а також американський Інститут вивчення війни. 17 лютого їх підтвердив і головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський, повідомивши про «результативні контратакуючі, штурмові дії» навколо Гуляйполя.
У Білому домі заявили про «значний прогрес» на переговорах у Женеві
У Білому домі заявили, що на тристоронніх переговорах України, США і Росії у Женеві 17 і 18 лютого був «значний прогрес».
«Було досягнуто значного прогресу з обох сторін, обидві сторони погодилися ознайомити своїх лідерів і продовжувати спільну роботу над мирною угодою. Тож у майбутньому буде ще один раунд переговорів», – заявила речниця Білого дому Керолайн Левітт на брифінгу 18 лютого.
При цьому вона сказала, що Трамп вважає ситуацію, яка склалася майже через чотири роки після початку широкомасштабної війни Росії проти України, «дуже несправедливою не лише для росіян і українців, які втратили життя», але й для платників податків США, які надали фінансову підтримку Україні.
Президент Володимир Зеленський заявив, що наступний раунд тристоронніх переговорів зі США і Росією щодо припинення війни РФ проти України знову пройде у Швейцарії. Він сказав про це в інтерв’ю Пірсу Морґану, опублікованому на YouTube ввечері 18 лютого. Планованої дати переговорів голова держави не навів, але підкреслив важливість проведення переговорів саме в Європі.
Раніше по завершенню переговорів між Україною, США і Росією в Женеві (Швейцарія), які тривали 17 і 18 лютого, Зеленський заявив, що спостерігався прогрес у військових аспектах, але в політичних сферах залишаються «чутливі питання». «Поки що позиції різні, бо перемовини були непрості… Тобто в напрямку військовому прогрес я почув, у напрямку політичному – був діалог, домовилися йти далі, домовилися продовжувати. Там такого прогресу, як у військовому плані, я не почув», – додав президент, зазначивши, що деталі знатиме по поверненню групи в Україну.
Тим часом, речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що «занадто рано» оцінювати результати переговорів.
Виступаючи перед російськими державними ЗМІ після завершення офіційних переговорів 18 лютого, головний переговорник Москви Володимир Мединський заявив, що переговори були «важкими, але діловими», і що подальші зустрічі будуть.
Деталей розмов не розголошують.
Переговори, які тривали в Женеві два дні: 17 і 18 лютого – третій раунд тристоронніх зустрічей, що відбулися протягом останнього місяця – були зосереджені на двох найскладніших перешкодах на шляху до припинення війни Росії проти України: територіальних претензіях і гарантіях безпеки.
Зустрічі відбулися за тиждень до четвертої річниці повномасштабного вторгнення РФ, в результаті якого загинули або були поранені майже два мільйони людей з обох боків.
Попри зусилля США з посередництва у припиненні війни, Росія не виявила готовності відступати від своїх жорстких вимог, які включають відмову України від територій Донбасу.
Тим часом Україна наполягає на сильних гарантіях безпеки від США і європейських союзників, які допомогли б захистити її від майбутньої російської агресії.
Кінець «невидимості»? Українські дрони вперше дістали російський «Іскандер» в окупованому Криму
Українські військові повідомили про ураження в окупованому Криму місця зберігання оперативно-тактичного ракетного комплексу «Іскандер». Це перший відомий випадок за весь час російсько-української війни. Росія використовує цей ОТРК для обстрілів об’єктів енергетики України, зауважувала українська влада, ракети не завжди вдається збити. Що це за комплекс і де на Кримському півострові ховаються «Іскандери», з’ясовували журналісти проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.
Повітряні сили: війська РФ вночі атакували Україну 37 дронами
Російські військові вночі 19 лютого атакували Україну 37 ударними безпілотниками, близько 20 із яких – «Шахеди», повідомили Повітряні сили ЗСУ.
«За попередніми даними, станом на 08:30, протиповітряною обороною збито/подавлено 29 ворожих БпЛА типу Shahed, «Гербера», «Італмас» і безпілотниками інших типів на півночі, півдні та сході країни», – йдеться в повідомленні.
За даними військових, зафіксовано влучання ударних БпЛА на чотирьох локаціях.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
У РФ заявляють, що українські дрони атакували нафтобазу в Псковській області
Українські безпілотники атакували нафтобазу у місті Великі Луки, горить один із резервуарів із нафтопродуктами, повідомив губернатор Псковської області Росії Михайло Ведерніков.
За його даними, постраждалих серед цивільного населення і персоналу об’єкта немає.
В аеропорту Пскова на кілька годин запроваджувалися обмеження на виліт і приліт літаків, вранці обслуговування рейсів відновили.
«Великолуцька нафтобаза» належить компанії «Псковнафтопродукт».
За даними видання Astra, там зберігаються нафтопродукти для подальшого відвантаження і розподілу мережею АЗС, на підприємства і транспортні компанії.
У ніч проти 21 квітня 2024 року безпілотники вже атакували «Великолуцьку нафтобазу».
Видання «Псковська губернія» писало, що тоді один безпілотник потрапив в огорожу нафтобази, уламки ще одного дрону виявили на території підприємства.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну російські регіони, а також окуповані РФ території регулярно зазнають обстрілів й атак безпілотників.
Українська сторона наголошує, що Сили оборони України продовжують завдавати вогневого ураження по військових об’єктах противника на тимчасово окупованих територіях України та на території РФ задля зниження наступальних спроможностей російського агресора.
ISW: у РФ на тлі переговорів сигналізують, що не задовольняться лише територіальними поступками
Російські чиновники сигналізують, що Росія не задовольниться лише територіальними поступками, і підтвердили відданість початковим воєнним цілям РФ, які включають розвал альянсу НАТО, пише у своєму звіті Інститут вивчення війни (ISW).
Аналітики звернули увагу на заяву посольства Росії в Бельгії, яке зазначило 17 лютого, що РФ вимагатиме від НАТО юридично закріпити пункт про нерозширення відповідно до «проєкту договору», який Росія створила в грудні 2021 року. В ISW зазначили, що посольство посилалося на ультиматуми Росії, висунуті Сполученим Штатам і НАТО перед повномасштабним вторгненням в Україну. «Ці ультиматуми рівносильні руйнуванню чинного альянсу НАТО, закликаючи НАТО припинити розгортання сил або систем озброєння в державах-членах, які приєдналися до альянсу після 1997 року», – йдеться в повідомленні.
Ці ультиматуми також мали на меті змусити Захід відмовитися від своєї політики «відкритих дверей», виключити розширення на схід і відмовитися від партнерства на східному фланзі НАТО, зокрема з Україною, додали аналітики.
«Ці вимоги до України і НАТО є частиною початкових воєнних вимог Росії, і російське посольство, яке повторює ці вимоги на тлі поточних переговорів, продовжує сигналізувати про те, що Росія не буде задоволена угодою, яка не поступається всім цим вимогам до України, НАТО і Сполучених Штатів, навіть якщо угода відповідатиме деяким територіальним вимогам Росії», – заявили в ISW.
В Інституті вивчення війни наголосили, що кремлівські чиновники послідовно повторюють відданість досягненню своїх початкових воєнних цілей військовим чи дипломатичним шляхом і не продемонстрували жодної готовності йти на компроміс щодо цих цілей для досягнення миру в Україні.
Президент Володимир Зеленський заявив, що наступний раунд тристоронніх переговорів зі США і Росією щодо припинення війни РФ проти України знову пройде у Швейцарії. Він сказав про це в інтерв’ю Пірсу Морґану, опублікованому на YouTube ввечері 18 лютого. Планованої дати переговорів голова держави не навів, але підкреслив важливість проведення переговорів саме в Європі.
Раніше по завершенню переговорів між Україною, США і Росією в Женеві (Швейцарія), які тривали 17 і 18 лютого, Зеленський заявив, що спостерігався прогрес у військових аспектах, але в політичних сферах залишаються «чутливі питання». «Поки що позиції різні, бо перемовини були непрості… Тобто в напрямку військовому прогрес я почув, у напрямку політичному – був діалог, домовилися йти далі, домовилися продовжувати. Там такого прогресу, як у військовому плані, я не почув», – додав президент, зазначивши, що деталі знатиме по поверненню групи в Україну.
Тим часом, речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що «занадто рано» оцінювати результати переговорів. Попередніх коментарів від американських чиновників не було.
Виступаючи перед російськими державними ЗМІ після завершення офіційних переговорів 18 лютого, головний переговорник Москви Володимир Мединський заявив, що переговори були «важкими, але діловими», і що подальші зустрічі будуть.
Перед цим головний посланець Білого дому в Женеві Стів Віткофф заявив, що було досягнуто «значного прогресу». «Обидві сторони погодилися надати оновлену інформацію своїм відповідним лідерам і продовжити роботу над досягненням угоди», – написав він у дописі на X.
Деталей розмов не розголошують.
Переговори, які тривали в Женеві два дні: 17 і 18 лютого – третій раунд тристоронніх зустрічей, що відбулися протягом останнього місяця – були зосереджені на двох найскладніших перешкодах на шляху до припинення війни Росії проти України: територіальних претензіях і гарантіях безпеки.
Зустрічі відбулися за тиждень до четвертої річниці повномасштабного вторгнення РФ, в результаті якого загинули або були поранені майже два мільйони людей з обох боків.
Попри зусилля США з посередництва у припиненні війни, Росія не виявила готовності відступати від своїх жорстких вимог, які включають відмову України від територій Донбасу.
Тим часом Україна наполягає на сильних гарантіях безпеки від США і європейських союзників, які допомогли б захистити її від майбутньої російської агресії.
У Генштабі ЗСУ оновили дані про втрати РФ: понад 800 військових за добу
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 256 910 своїх військових, зокрема 830 осіб – за останню добу, такі дані на ранок 19 лютого навів Генштаб ЗСУ.
Серед втрат російської техніки в командуванні ЗСУ повідомили про такі:
- танки – 11 682 (+1 – за останню добу)
- бойові броньовані машини – 24 054 (+3)
- артилерійські системи – 37 384 (+21)
- РСЗВ – 1 649 (+1)
- засоби ППО – 1 302
- літаки – 435
- гелікоптери – 347
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 138 330 (+406)
- крилаті ракети – 4 314
- кораблі / катери – 29
- підводні човни – 2
- автомобільна техніка й автоцистерни – 79 036 (+117)
- спеціальна техніка – 4 072 (+1).
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
Тим часом, журналісти російського видання «Медіазона», російської служби ВВС і команда волонтерів на 6 лютого цього року встановили за відкритими джерелами імена понад 173 тисяч російських військових, які загинули у війні від лютого 2022 року.
Як зазначають журналісти, список не є повним, оскільки інформація про загибель не всіх військовослужбовців стає публічно доступною.
Оцінки загальних втрат Росії (поранених і вбитих) із боку міжнародних організацій і розвідок є значно вищими. У грудні 2025 року високопосадовець НАТО на умовах анонімності повідомив російській службі ВВС, що, за даними альянсу, загальна кількість убитих і поранених у російській армії може наближатися до 1,15 мільйона осіб. Він зазначив, що в листопаді середньодобові втрати Росії сягали приблизно 1100 осіб.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни, тепер приблизно раз на рік цю інформацію оприлюднює президент України Володимир Зеленський. На початку лютого 2026 року в інтервʼю France 2 він заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими 55 тисяч українських солдатів.
«В Україні офіційно на полі бою кількість загиблих солдатів, чи то кадрових, чи тих, хто був мобілізований, становить 55 тисяч», – сказав Зеленський. Він додав, що також є «велика кількість людей, яких Україна вважає зниклими безвісти».
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 13 січня цього року заявив, що в 2025 році вдалося зменшити кількість втрат особового складу ЗСУ на 13%. Деталей щодо українських втрат він не навів.
Труханов заявив, що має «офіційні документи» про відсутність у нього громадянства РФ
Колишній міський голова Одеси Геннадій Труханов заявляє, що має «офіційні документи», які доводять відсутність у нього російського громадянства.
«У мене є офіційні документи з мокрими печатками, у них прямо сказано: російського громадянства в мене немає. А паспорти, які розганяли в мережі – фальшивка», – сказав Труханов у відеозверненні, оприлюдненому в телеграмі ввечері 18 лютого.
У дописі він додав, що через «місяці тиші у відповідь на запити до українських держорганів» він з адвокатами пішли «іншим шляхом».
«Оскільки Україна розірвала дипломатичні стосунки з агресором, мої адвокати задіяли міжнародні правові механізми через треті країни. Результат – у мене на руках. 30 грудня 2025 року отримано офіційну відповідь: громадянство РФ у Геннадія Труханова – відсутнє. Це – не підробки з інтернету. Це – юридично підтверджений факт», – зазначив ексмер. Копій цих документів Труханов не навів.
Труханов закликав президента Володимира Зеленського дати доручення перевірити офіційні документи щодо припинення його українського громадянства й ухвалити «єдине можливе справедливе рішення».
У жовтні 2025 року Служба безпеки України підтвердила, що за її матеріалами комісія з питань громадянства при президентові України припинила громадянство України тоді меру Одеси Геннадію Труханову. У СБУ стверджували, що Труханов є громадянином РФ і має чинний закордонний паспорт країни-агресора, а копії відповідних документів є у розпорядженні української спецслужби.
«Так, згідно із наявними даними, 15 грудня 2015 року, уже після початку агресії проти України і тимчасової окупації Криму, а також частини Донецької та Луганської областей, Геннадій Леонідович Труханов отримав закордонний паспорт країни-окупанта. Він виданий строком на 10 років і наразі є чинним документом», – заявляла українська спецслужба.
За даними СБУ, у 2017 році представники Труханова звернулися із заявою до російських уповноважених органів та зрештою суд у Московській області скасував чинність його внутрішнього паспорта РФ, але у додаткових поясненнях повідомив, що скасування чи відмова особи від такого документа «не тягне за собою позбавлення громадянства РФ, набутого особою на законній підставі». Труханов, якого після рішення щодо громадянства усунули з посади, це заперечував.
Пізніше Печерський райсуд Києва відправив під цілодобовий домашній арешт Труханова, якому висунули звинувачення у службовій недбалості, що призвела до загибелі людей.
У січні запобіжний захід змінили на особисте зобов’язання. Колишній мер Одеси заявив, що вручення йому підозри стало для нього «несподіванкою». Кримінальне провадження стосується подій 30 вересня 2025 року, коли, за даними слідства, через неналежну організацію утримання і функціонування систем водовідведення було затоплено частину Одеси. Тоді загинули дев’ятеро людей, серед яких – 9-річна дитина.
Після трагедії Геннадій Труханов писав, що за сім годин 30 вересня в місті випала майже двомісячна норма опадів, і «жодна зливова каналізація не здатна витримати таке навантаження».
У межах провадження повідомлено про підозру ще вісьмом посадовцям Одеської міськради і підпорядкованих комунальних підприємств, серед яких заступники міського голови, керівники департаментів і службові особи комунального підприємства.
Мер Одеси вже не вперше заперечує наявність у нього російського громадянства, зокрема, він вказував це 2024 року після того, як волонтер і блогер Сергій Стерненко, посилаючись на власні джерела, написав, що Геннадій Труханов має російське громадянство й оформлював російську банківську карту напередодні повномасштабного вторгнення – 9 лютого 2022 року. Він зазначив, що отримав ці дані із «злитих російських баз».
Українські журналісти вже неодноразово писали, що мер Одеси, ймовірно, має російське громадянство. У 2016 році Одеське управління Служби безпеки України не змогло з’ясувати, чи має Геннадій Труханов паспорт РФ.