Секрети підрозділу «Bulava»: гранатомет на БПЛА та інші новації, щоб прикривати піхоту
«Удав» – керівник технічного відділу підрозділу БПЛА «Bulava» Окремої Президентської бригади ЗСУ. Разом з майстрами свого відділу встановив на дрон автомат і гранатомет. До повномасштабного вторгнення не був пов'язаний з військовою справою та мілтеком (технічними розробками для армії). Починав військову службу в якості піхотинця.
Радіо Свобода розпитало «Удава» про технічний досвід його підрозділу, пошук новацій та перспективи розвитку війни в умовах масового поширення дронів на полі бою.
– Чи мали відношення до служби до мілтеку? Чим займались до повномасштабного вторгнення?
– А що зараз в армії є з того, що до війни могли назвати мілтеком? Автомат – я не користувався. Кулемет – теж. Строкову я не служив.
Дрони як зараз? Їх не було тоді в армії. Були мавіки, але знову ж таки цивільне виробництво, для цивільного призначення дрона. Тоді не було таких засобів, які є зараз, і мілтеком це тоді назвати не можна було.
До повномасштабного вторгнення я займався будівництвом різних об’єктів. Це і промислове будівництво, і приватний сектор. Працював в Україні і в країнах Балтії.
До цього був довгий період, коли працював на телебаченні у сфері декорацій, індивідуального оформлення. Був менеджером, який організовував побудову декорацій, виготовлення реквізиту для різних шоу, повного метра, короткометражок, тісно співпрацював з художниками-постановниками, режисерами.
Організація, що цим займалась, була у складі групи Starlight Media. А до того у сфері зовнішньої візуальної реклами працював: було приватне підприємство – виготовляв вивіски, оформлював великі готелі тощо.
– Були фактично першим технічним фахівцем у своєму підрозділі. Як освоїли дрони?
– Це зараз я технар. А на початку я був піхотою. Були протитанкові засоби – джавеліни, СПГ. І, наприклад, останні потрібно чимось коригувати.
На той час у нас були дуже обмежені можливості щодо засобів аеророзвідки, і не завжди можливо було вести коригування зі, скажімо так, штабу. Були цілі старшого начальника – для великої артилерії. А нам потрібно було подавляти росіян, які, грубо кажучи, кошмарять нашу піхоту або які перебувають безпосередньо біля нашої піхоти.
Далі читайте ТУТ
Спецслужби України, США та ЄС розкрили операцію російських хакерів зі злому Wi-Fi-роутерів по всьому світу
Служба безпеки України спільно з ФБР, контррозвідниками Польщі та правоохоронними органами ЄС заявила про викриття численних фактів «зламу» російською воєнною розвідкою офісних, домашніх Wi-Fi роутерів українців та іноземних громадян. Про це йдеться у заяві української спецслужби.
За даними слідства, російські спецслужби «полювали» на роутери, які не відповідали сучасним протоколам безпеки, а після «проникнення» до вразливих інтернет-пристроїв перенаправляли їх трафік через заздалегідь розгорнуту мережу DNS-серверів (перетворюють назви ресурсів Інтернету в їх ІР-адреси, які однозначно ідентифікують сервер призначення).
«У такий спосіб вони ставали «посередниками» в онлайн-просторі, щоб збирати паролі, токени автентифікації та іншу чутливу інформацію, включно з електронними листами, які за нормальних умов захищені криптографічними протоколами SSL (secure sockets layer) та TLS (transport layer security)», – йдеться у повідомленні.
СБУ вважає, що отримані відомості РФ планувала використати для здійснення кібератак, інформдиверсій та збору розвідувальної інформації.
У відомстві зазначають, що у зоні особливої уваги російської спецслужби була інформація, якою обмінюються співробітники та військовослужбовці держорганів, підрозділів Сил оборони України, підприємств ОПК.
Федеральне відомство із захисту конституції Німеччини (BfV) повідомило, що угруповання російських хакерів APT28 – також відоме як Fancy Bear або Forest Blizzard – зламало кілька тисяч Wi-Fi-роутерів TP-Link по всьому світу з метою отримання інформації, зокрема про критично важливу інфраструктуру.
У Німеччині, як стверджується, було виявлено близько 30-ти вразливих пристроїв. Відомство заявило, що оператори атакованих маршрутизаторів TP-Link були ідентифіковані та попереджені.
«В окремих випадках вже вдалося підтвердити компрометацію з боку APT28. Операторам було надано рекомендації щодо зміцнення вразливих пристроїв, щоб захистити їх від подальших кібератак. Багато маршрутизаторів TP-Link було замінено», – йдеться в повідомленні.
Крім того, зазначає відомство, проводиться експертиза окремих пристроїв TP-Link з метою глибшого аналізу методів APT28.
ФБР наразі не повідомляє деталей цього розслідування.
Читайте також: В ЄС і НАТО засудили кібератаки спонсорованої Росією групи проти Німеччини і Чехії
Західні спецслужби вважають, що APT28 пов’язана з Головним управлінням Генштабу ЗС РФ (ГРУ). Федеральне відомство із захисту конституції Німеччини вказує, що це угруповання, зокрема, несе відповідальність за кібератаки на німецький Бундестаг у 2015 році, штаб-квартиру Соціал-демократичної партії Німеччини на початку 2023 року та Німецьку службу із забезпечення безпеки польотів у серпні 2024 року.
Кремль неодноразово заперечував те, що російські спецслужби курирують діяльність хакерів. «На державному рівні Росія цим не займається», наголошував президент Росії Володимир Путін, проте не виключав, що в інтересах Росії можуть діяти «хакери-патріоти».
У соцмережах пишуть про атаку дронів в окупованих Феодосії та Луганську
Українські безпілотники в ніч проти 8 квітня атакували нафтобазу «Морський нафтовий термінал» у Феодосії в анексованому Криму, повідомляють Astra та українські моніторингові канали.
Телеграм-канал Supernova+ стверджує, що на нафтобазі горять два резервуари. Як зазначає Exilenova+, вночі заграва від пожежі була помітна «за десятки кілометрів».
У Росії офіційно не підтверджували атаки на паливний термінал. Окупаційна російська влада Феодосії лише заявила, що «у зв’язку з ситуацією, що склалася» закрито проїзд транспорту кількома вулицями.
Крім того, повідомляється, що безпілотники атакували окупований Росією Луганськ.
Паліса: у РФ з’явився намір створити буферну зону у Вінницькій області
Заступник керівника Офісу президента України, бригадний генерал Павло Паліса заявив про нові плани Росії – створення буферної зони у Вінницькій області зі боку невизнаного Придністров’я. Про це він сказав в інтервю РБК-Україна.
«У них у планах навіть з’явився пункт щодо створення буферної зони у Вінницькій області зі сторони невизнаного Придністров’я. Це вперше зафіксовано у них плани такого характеру. Відверто кажу, що панікувати тут не варто, тому що на даний момент я не бачу у них сил для реалізації усіх цих намірів», – заявив він.
За його словами, у сил РФ залишається у планах створення буферної зони у Харківській, Сумській і Чернігівській областях, а також створення умов для спроби захоплення Запоріжжя та Херсонщини
Паліса додав, що в довгостроковій перспективі Росія все ще планує реалізувати свої агресивні амбіції із захоплення Миколаївської та Одеської областей.
«Укренерго»: через атаки РФ є знеструмлення у чотирьох областях
Внаслідок російських обстрілів енергетичної інфраструктури у прифронтових регіонах на ранок є знеструмлені споживачі у Запорізькій, Дніпропетровській, Харківській і Сумській областях, повідомляє «Укренерго».
Як повідомляє пресслужба компанії, там, де це дозволяють безпекові умови, вже здійснюються аварійно-відновлювальні роботи.
В «Укренерго» додають, що через зумовлену попередніми обстрілами складну ситуацію в енергосистемі сьогодні в усіх регіонах України буде обмежено енергоспоживання: з 07:00 до 22:00 діятимуть графіки обмеження потужності для промисловості, а з 11:00 до 13:00 – будуть застосовуватись графіки погодинних відключень для всіх категорій споживачів.
За даними енергетиків, споживання електроенергії зросло. Сьогодні, 8 квітня, на 9:30 його рівень був на 16% вищим, ніж в цей час попереднього дня – у вівторок. Причина – похолодання в усіх регіонах, а також хмарна погода на всій території України.
Читайте також: Масовані атаки посеред дня. Росія змінює тактику «терору проти мирного населення»?
Від початку повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року Росія завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України. З початком осені 2025 року війська РФ посилили обстріли української енергетики. Розрив між потужностями генерації і потребами споживання спричинив тривалі перебої з електропостачанням. В багатьох регіонах діяли графіки відключення світла, але з приходом весни і збільшенням генерації сонячними електростанціями обмеження були послаблені.
Президент України Володимир Зеленський 24 березня заявив, що сили РФ продовжують свою операцію, щоб зламати енергосистему України.
Служба безпеки України кваліфікує удари Росії по українській енергетичній інфраструктурі як злочини проти людяності. У СБУ раніше зазначили, що від початку цьогорічного опалювального сезону задокументувала щонайменше 256 повітряних атак РФ на енергооб’єкти і системи теплопостачання України.
На початку лютого 2026 року російський міністр закордонних справ Сергій Лавров заявив, що Росія нібито не починала атак на цивільні об’єкти, а саме Україна першою почала бити по її енергооб’єктах.
Сибіга вітає перемир’я між США та Іраном і каже, що «американська рішучість» потрібна у відносинах з РФ
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга привітав угоду між США та Іраном про «розблокування» Ормузької протоки та досягнення двотижневого перемир’я.
«Американська рішучість спрацьовує. Ми вважаємо, що настав час проявити достатню рішучість, щоб змусити Москву припинити вогонь і завершити війну проти України», – написав він у соцмережі Х.
Президент США Дональд Трамп оголосив, що США погодилися на двотижневе припинення вогню, протягом якого сторони вестимуть переговори щодо повноцінної мирної угоди. Міністр закордонних справ Ірану Аббас Аракчі також підтвердив згоду Тегерана.
В Ірані заявили, що протягом двох тижнів безпечний прохід через Ормузьку протоку буде можливим.
Читайте також: Ізраїль підтримує рішення США призупинити удари по Ірану
За даними ЗМІ, перший раунд переговорів між Сполученими Штатами та Іраном щодо угоди про припинення війни заплановано на п’ятницю, 10 квітня, в Ісламабаді – це будуть перші особисті переговори з початку війни.
Спільна операція Сполучених Штатів й Ізраїлю проти Ірану, що почалася 28 лютого. У відповідь військові Ірану атакували ракетами і дронами не лише Ізраїль чи військові об’єкти США в регіоні, а й багатьох своїх регіональних сусідів
Через загострення ситуації на Близькому Сході тристоронні переговори України, США і Росії, які тривали протягом січня і лютого, були відкладені на невизначений час. Президент України не вважає, що ці переговори зайшли у глухий кут.
1 квітня президент України Володимир Зеленський повідомив про «хорошу розмову» з представниками президента США Дональда Трампа Стівеном Віткоффом і Джаредом Кушнером, до якої також долучилися сенатор Ліндсі Грем і генеральний секретар НАТО Марк Рютте. За словами Зеленського, під час розмови було досягнуто домовленості, що команди України та США залишатимуться в постійному контакті, щоб «посилити документ про гарантії безпеки між Україною та США».
Генштаб ЗСУ: на фронті за добу відбулося 170 боїв, набільше – Костянтинівському напрямку
На фронті протягом минулої доби зафіксовано 170 бойових зіткнень, повідомляє у ранковому зведені Генеральний штаб ЗСУ.
За даними штабу, вчора противник завдав 71 авіаційного удару, скинув 245 керованих авіабомб. Крім того, застосував 8425 дронів-камікадзе та здійснив 3292 обстріли населених пунктів і позицій українських військ, зокрема 51 – із реактивних систем залпового вогню.
Найбільше російських атак протягом минулої доби зафіксували на Костянтинівському напрямку – тут противник здійснив 32 атаки поблизу Костянтинівки, Плещіївки, Іллінівки, Степанівки, Іванопілля, Русиного Яру, Софіївки та в бік населеного пункту Павлівка.
Інтенсивні бої продовжуються на Покровському та Гуляйпільському напрямках, де відбулося по 26 штурмів.
На Покровському напрямку українські захисники зупинили азиатки військ РФ біля Білицького, Родинського, Мирноградо, Рівного, Покровськп, Удачного, Гришиного, Дачного, Філії, Муравки та Новопавлівки.
На Гуляйпільському напрямку відбулося 26 російських атак у районах населених пунктів Добропілля, Цвіткове, Варварівка, Гуляйпільське, Святопетрівка, Прилуки, Гірке, Оленокостянтинівка та Залізничне.
Бойові дії продовжуються також на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Слов’янському, Олександрівському, Оріхівському та Придніпровському напрямках.
На Краматорському напрямку минулої доби російські загарбники атак не проводили.
Повітряні сили ЗСУ повідомили про влучання 24 російських БпЛА на 12 локаціях
Російські війська у ніч на 08 квітня (з 18:00 07 квітня) атакували Україну 176 ударними БпЛА різних типів, близько 120 із них – «Шахеди», повідомили у телеграмі Повітряні сили ЗСУ.
За попередніми даними, станом на 08:00 протиповітряна оборона знешкодила 146 російських БпЛА на півночі, півдні та сході країни.
Українські військові зафіксували влучання 24 ударних БпЛА на 12 локаціях, а також падіння збитих (уламки) на одній локації.
За даними місцевої влади, російські війська вночі знову атакували південь Одещини ударними безпілотниками – постраждала цивільна та портова інфраструктура.
Також в Дніпропетровській ОВА повідомили, що вночі противник понад 20 разів атакував три райони області артилерією, безпілотниками та ракетою. Зокрема, у Павлоградському районі сили РФ поцілили по Тернівці – пошкоджене підприємство.
ОВА: сили РФ вночі знову атакували дронами південь Одещини
Російські війська вночі знову атакували південь Одещини ударними безпілотниками, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Кіпер.
За його словами, внаслідок атаки постраждала цивільна та портова інфраструктура – частково зруйновано складську будівлю та господарське приміщення. Пожежі ліквідовані.
Кіпер додав, що інформація про загиблих чи постраждалих наразі не надходила.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Генштаб ЗСУ: за добу війни РФ втратила понад 1000 солдатів, 60 артсистем та РСЗВ
Росія від початку повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 306 500 своїх військових, зокрема 1030 осіб – за останню добу, такі дані на ранок 8 квітня навів Генштаб ЗСУ.
У штабі також оприлюднили свої дані про такі втрати РФ військової техніки:
- танки – 11 846 (+5 – за останню добу)
- бойові броньовані машини – 24 368(+4 )
- артилерійські системи – 39 625(+63)
- РСЗВ – 1 723 (+1)
- засоби ППО – 1 341(+1)
- літаки – 435
- гелікоптери – 350
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 225 301 (+1960)
- крилаті ракети – 4 517
- кораблі / катери – 33
- підводні човни – 2
- автомобільна техніка й автоцистерни – 88 103 (+241)
- спеціальна техніка – 4 117 (+2)
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
На Запоріжжі є загиблий і поранені через удари РФ – влада
У Запорізькій області, де 7 квітня понад дев’ять годин тривала повітряна тривога, є загиблий і поранені, повідомив голова ОВА Іван Федоров.
«Від самого ранку ворог не припиняв атакувати область», – вказав очільник адміністрації о 19:35 після відбою тривоги.
О 19:00 чиновник інформував, не називаючи населений пункт, що внаслідок російського удару була пошкоджена будівля.
«На жаль, загинула людина. Ще двоє – поранені», – написав Федоров.
Перед тим він повідомляв, що під ударом був Запорізький район.
«Російський дрон пошкодив приватний будинок у Комишувасі. Поранені два чоловіки – 30 та 46 років. Під час атаки КАБа на Таврійське поранення отримав 51-річний чоловік», – відзначив очільник ОВА.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Буданов «переконав» депутатів Зеленського? Зростання податків: влада ухвалила рішення
Верховна Рада України проголосувала за продовження стягнення військового збору протягом трьох років після завершення війни. До наступного голосування відклали інші закони, які є частиною зобов’язання України перед МВФ – оподаткування доходів із цифрових платформ (так званий закон «про OLX») та скасування пільги на міжнародні посилки вартістю до 150 євро.
«5% військового збору на термін три роки після воєнного періоду часу»
Олег Устенко, економіст, радник президента України з економiчних питань (2019-2024 років) зауважив в етері програми Радіо Свобода «Свобода Live», що від ухваленого сьогодні закону про військовий збір державна скарбниця поповнюватиметься додатково щороку приблизно на 3 мільярди доларів.
«5% військового збору на термін три роки після воєнного періоду часу. Так, дійсно, це важка норма, але ми знаходимося у стані війни, до сих пір наші підприємці його сплачували. Те, що не подобалося багатьом у депутатському корпусі, це те, що, а чому ці кошти мають бути спрямовані в загальний бюджет держави, а було б краще, якби зробити там такий окремий рахунок, окрему таку кишеньку, куди будуть направлятися ці кошти, оці 5%, які будуть збиратися як військові збори. Це було зроблено, це додаткові кошти. Я б оцінив ці додаткові кошти приблизно на рівні біля 3 мільярдів доларів.
Наче 3 мільярди доларів і не так багато, коли мова йде знов-таки про 45 мільярдів доларів дефіциту, але все одно це додаткові кошти, які держава зможе отримати. Теж правда, що після воєнного періоду часу ці кошти, як було зазначено навіть в пояснювальній записці під час виступу міністра фінансів, будуть використовуватися на відбудову країни... 3 мільярди начебто звучить багато. Але теж правда, що якщо ви порівняєте з тими цифрами, яких збитків нам було завдано в ході цієї війни, і навіть якщо брати на станом на 2024 рік, на середину 2024 року, то там ми говоримо про прямі збитки. Неодноразово наші урядовці про це говорили, президент України про це говорив, навіть Європейська комісія. 750 мільярдів доларів. Три мільярди додаткових на рік для того, щоб відбудовувати нашу країну. Треба буде збирати 250 років, щоб відбудувати... 250 років буде потрібно для того, щоб зібрати ту суму, щоб лише прямі збитки погасити. А якщо взяти ще й непрямі збитки, то це 300 років».
Раніше депутати відмовлялись давати свої голоси за ці закони. Найпоширенішою причиною стало нерозуміння протиріччя у фінансовій політиці уряду: з одного боку уряд просив депутатів підвищити податки. А з іншого – цей самий уряд, в межах різних президентських ініціатив, оголошував про роздачу грошей для населення: як-от «тисяча Зеленського», «чекапи» і «кешбеки».
«Потепління між парламентом і Офісом президента»
Попри тривалу відмову депутатів голосувати за ці законопроєкти, перший з них все ж був проголосований. За даними медіа, ексглава розвідки, а нині глава Офісу президента Кирило Буданов також мав зустріч з депутатами, де, серед іншого, проговорив необхідність голосування законопроєктів МВФ.
Народний депутат від «Слуги народу» Олексій Мовчан в етері програми Радіо Свобода «Свобода Live» підтвердив зустріч Кирила Буданова з народними обранцями.
«Були зустрічі голови Офісу президента із головами комітетів, але я би не сказав, що це зустріч переконання, це зустріч про розуміння ситуації. Дивіться, це дуже важливо, що Офіс президента так глибоко спілкується з парламентом. Тобто мається на увазі, не спускає якісь задачі або директиви, а просто розбирається, ставить питання. Це голова Офісу президента робить. І це виключно позитивно характеризує такий підхід, тому що видно, що людина хоче знайти результат. І власне, ці всі закони, про які ви говорите зараз, це ж все про законопроєкти, це про євроінтеграцію, МВФ, Світовий банк і так далі. Тобто це не просто про якісь речі, про дуже важливі. І, власне, це певне потепління, я би сказав, вносимо. Між парламентом і Офісом президента. І в першу чергу головою Офісу президента, тому що він проявляє таку ініціативу.
Але, окрім того, ще були зустрічі з європейськими партнерами, так само з головами комітетів, тобто і з місією МВФ, і з ключовими посольствами, і європейською комісією, там, де говорили про необхідність прийняття великого пакету законів», – зауважив він.
- Чи вдасться новими податками минути фінансової кризи, яку міжнародні експерти пророкують Україні вже влітку?
- Чи зможе Верховна Рада знову зібрати достатньо голосів для подальших голосувань?
- Що саме змусило депутатів змінити своє ставлення до законопроєктів?
Про все це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:
Погрози Росії країнам Балтії: інформаційна гра чи підготовка до атаки?
Після серії інцидентів із українськими дронами, які потрапляли в повітряний простір країн Балтії, Росія перейшла до відкритих погроз на адресу країн ЄС.
У Кремлі заявляють про «наслідки» за нібито надання їхнього повітряного простору українським безпілотникам для атак на Росію.
У Брюсселі ж наголошують: наразі це лише риторика. Водночас експерти попереджають: такі сигнали можуть бути частиною ширшої гри Москви.
Один із найбільших НПЗ в Росії зупинив роботу після ударів України – Reuters
У Росії нафтопереробний завод «Лукойл-Нижньогороднафтооргсинтез» («НОРСІ») у Кстово Нижньогородської області, який отримав пошкодження внаслідок атаки дронів ЗСУ у ніч на 5 квітня, зупинив свою роботу. Про це повідомляє Reuters, посилаючись на джерела.
За даними Санкт-Петербурзької біржі, «Лукойл» не виставляв на продаж бензин, дизельне паливо чи мазут із цього нафтопереробного заводу. Джерела в галузі повідомили Reuters, що постачання можуть бути припинені до кінця місяця.
«Лукойл» не відповів на запит про коментар.
«Лукойл-Нижньогороднефтеоргсинтез» – четвертий за величиною нафтопереробний завод і другий за величиною виробник бензину в Росії. Він може переробляти 16 мільйонів тонн нафти на рік або близько 320 тисяч барелів на день.
Україна впродовж останніх тижнів посилила удари по нафтопереробних заводах у Росії. Президент України Володимир Зеленський говорив, що ЗСУ прагнуть обмежити можливості Росії заробити на кризі, що виникла в нафтовому секторі через війну США та Ізраїлю з Іраном.
«Пресували, як і інших українців»: що відомо про долю Дмитра Гнатенка в російському полоні
У середині березня стало відомо, що комісія при главі Башкортостану (РФ) відмовила в помилуванні жителю Луганської області України, якого у 2022 році засудили до 12 років ув’язнення у справі про «держзраду». Журналісти проєкту Радіо Свобода «Idel.Реалії» з’ясували, що мова, ймовірно, йде про 31-річного Дмитра Гнатенка, який відбуває покарання у виправній колонії №2 у башкортостанському Салаваті. Минулого року його неодноразово відправляли до ШІЗО за «порушення режиму».
Правозахисники вважають, що звільнення чоловіка, як і інших українців, що утримуються у російських в’язницях, можливе в разі укладення перемир’я між Росією та Україною і проведення обміну за принципом «всіх на всіх». Проєкт «Idel.Реалії» розповідає історію Гнатенка.
Ціна російської нафти сягнула максимуму за 13 років – Bloomberg
Ціна російської нафти зросла до найвищого рівня за більш як 13 років, пише 7 квітня агентство Bloomberg, вказуючи на вигоду, якою обернулося для Москви глобальне зростання цін на нафту через війну США та Ізраїлю з Іраном.
Bloomberg із посиланням на дані Argus Media на 2 квітня пише, що ціна на флагманську російську нафту марки Urals, яка експортується з порту Приморськ на Балтиці, сягнула 116,05 долара за барель.
Ця ціна, яка не включає транспортні витрати, майже вдвічі вища за середню ціну 59 доларів за барель, закладену в російському бюджеті на 2026 рік.
У російському чорноморському порту Новоросійськ ціна на нафту марки Urals сягнула 2 квітня 114,45 долара за барель. Це також дані міжнародного цінового агентства Argus Media.
Середній дисконт Urals у західних портах Росії до світового бенчмарку Brent впав до рівнів нижче від 27,75 долара за барель. Це найнижчий показник із середини грудня 2025 року, пише РБК.
Конфлікт на Близькому Сході фактично перекрив близько п’ятої частини світових постачань нафти через Ормузьку протоку. Президент США Дональд Трамп вимагає від Тегерана відкрити цей найважливіший водний шлях, погрожуючи руйнуванням іранської ключової інфраструктури. Останній термін був призначений Трампом на вечір 7 квітня (це вночі 8 квітня за часом Києва).
У Прилуках до 15 зросла кількість поранених через удар РФ – влада
У Прилуках на Чернігівщині до 15 зросла кількість поранених внаслідок російського удару 7 квітня, повідомив очільник обласної військової адміністрації В’ячеслав Чаус.
«Серед них – 11 жінок і четверо чоловіків. Сімох людей ушпиталили – трьох із них доправили до обласної лікарні. Решті надали допомогу амбулаторно. Одна жінка у важкому стані, інші пацієнти стабільні», – написав Чуас у телеграмі.
У Державній службі з надзвичайних ситуацій раніше повідомляли про п’ятьох потерпілих.
Перед цим Чаус повідомляв, що російські війська зранку 7 квітня атакували адмінбудівлі в Новгороді-Сіверському і Прилуках, виникли пожежі.
Суспільне.Чернігів повідомило, що після російської атаки у Прилуках горить будівля міськради.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Рада схвалила інтеграцію України до енергоринку ЄС
Верховна Рада України 7 квітня схвалила законопроєкт №12087-д, який передбачено об'єднання ринків електроенергії України та Європи. Ухвалення закону щодо імплементації норм права Європейського Союзу та інтеграції енергетичних ринків, підвищення безпеки постачання і конкурентоспроможності у сфері енергетики сприятиме розблокуванню фінансування за програмою ЄС Ukraine Facility.
За закон проголосували 245 депутатів.
У парламентському комітеті з питань енергетики та комунальних послуг вказали, що метою документа є створення комплексної правової бази для повноцінної інтеграції українського ринку електроенергії до внутрішнього енергетичного ринку ЄС.
Закон передбачає:
- створення правових засідок для об'єднання ринків (market coupling) «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку з європейськими зонами торгівлі;
- імплементацію європейської моделі готовності до ризиків в електроенергетиці та впровадження механізмів забезпечення потужності;
- врегулювання взаємодії між оператором системи передачі та оператором ринку для забезпечення транскордонного обміну електроенергією;
- розвиток нових гнучких інструментів ринку, зокрема діяльності з агрегації та управління попитом;
- посилення ролі споживачів через розвиток громадських енергетичних об'єднань та інституту активного споживача.
Закон унормовує отримання додаткових обсягів електроенергії на тлі російських ударів по українській енергетиці. Приміром, у січні 2026 року був зафіксований рекордний обсяг імпорту електроенергії з ЄС до України.
Це стало можливим завдяки розширенню пропускної здатності – у січні ліміт потужності для імпорту з ЄС був встановлений на рівні 2450 МВт, що є абсолютним рекордом з часу приєднання України до мережі ENTSO-E, вказували в Міністерстві енергетики України.
Війська РФ вдруге за день вдарили по автобусу на Нікопольщині, поранені 5 людей – влада
П’ять людей 7 квітня зазнали поранень внаслідок російського удару по рейсовому автобусу на Нікопольщині, другому за цей день, повідомив очільник Дніпропетровської обласної військової адміністрації Олександр Ганжа.
«У Червоногригорівській громаді пошкоджений мікроавтобус, який обслуговує міжміський маршрут. Поранені жінка і четверо чоловіків. Медики надають постраждалим усю необхідну допомогу», – написав він у телеграмі.
Раніше сьогодні чотири людини загинули, ще 16 – зазнали поранення внаслідок удару російського дрона по маршрутному автобусу в Нікополі.
Як повідомили раніше в Дніпропетровській ОВА, в момент удару автобус під’їжджав до зупинки – люди були як у салоні, так і на зупинці.
Голова ОВА в окремому повідомленні зазначив, що протягом 7 квітня в Дніпропетровській області четверо людей загинули, 24 – зазнали поранень внаслідок російських обстрілів, а російські війська майже 60 разів атакували три райони області артилерією й безпілотниками.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Генштаб підтвердив ураження нафтового терміналу РФ «Усть-Луга» і уточнив дані інших ударів
Генштаб ЗСУ підтвердив, що українські сили вночі проти 7 квітня уразили нафтовий термінал «Усть-Луга Ойл» у Ленінградській області Росії.
«Попередньо підтверджено ураження трьох резервуарів, які належать підприємству «Транснефть-Балтика». Зазначений об’єкт є важливим елементом експортної інфраструктури нафтопродуктів РФ, кошти від функціонування якої йдуть на продовження збройної агресії проти України. Масштаби завданих збитків уточнюються», – йдеться в повідомленні.
Крім того, у Генштабі уточнили результати попередніх 5 і 6 квітня об’єктів нафтотранспортної і нафтопереробної інфраструктури Росії.
«Зокрема, в результаті ураження порту «Транснефть-Порт Приморск» пошкоджено три резервуари типу РВСП-20000 з подальшим займанням нафтопродуктів. РВСП-20000 – резервуар об’ємом 20 000 м³. Це типова конструкція, яку використовують для тривалого зберігання нафти, нафтопродуктів й інших легкозаймистих рідин», – йдеться в повідомленні.
За даними командування ЗСУ, під час ураження 5 квітня ООО «Лукойл-Нижегороднефтеоргсинтез» пошкоджено елементи установок первинної переробки сирої нафти АВТ-6 і АВТ-1 й установки 19/6, задіяної у виробництві нафтових бітумів.
В іншому повідомленні Генштаб уточнив, що в результатів ураження нафтового терміналу «Шесхарис» у Краснодарському краї РФ, про яке повідомляли напередодні, зафіксовано «пошкодження стендерів причалів №1, №1А і №2 й ураження стендерів на причалах №6 та №7, пошкодження трубопровідної системи розподілу і відвантаження нафти».
Водночас, за даними командування, підтверджено ураження трьох резервуарів (РВСПК-50000) на перевалочній нафтобазі «Грушовая» у Краснодарському краї РФ, що забезпечує «Шесхарис».
Російські військові і влада повідомлення української сторони не коментували. Перевірити дані про ураження з незалежних джерел поки неможливо.
Вранці 7 квітня стало відомо, що безпілотники знову атакували порт Усть-Луга у Ленінградській області РФ. Губернатор Олександр Дрозденко повідомив, що сили ППО збили над регіоном 22 дрон. Український моніторинговий канал Exilenova+ писав, що атаки зазнав порт Усть-Луга. Також про це повідомляв телеграм-канал ASTRA.
Агентство Bloomberg 5 квітня писало, що порт Усть-Луга днями відновив навантаження нафти після кількох днів перебоїв у роботі.
Від 25 березня 2026 року українські безпілотники кілька разів атакували порт Усть-Луга. Це один із ключових морських портів РФ на Балтиці, через який Росія здійснює експорт сирої нафти й нафтопродуктів, у тому числі з використанням суден так званого тіньового флоту.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ зазнають повітряних ударів. Найчастіше в 2024 і 2025 роках ціллю атак ставали нафтопереробні заводи (НПЗ). Ударів також зазнають російські об’єкти на окупованих територіях України.
Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».