РФ засудила за «державну зраду» двох уродженців окупованих територій
Двоє уродженців окупованих Росією окупованих українських територій російські суди засудили до тривалих термінів ув’язнення за те, що вони кваліфікували як «державну зраду», повідомляє 9 квітня «Медіазона».
«Підконтрольний Росії Херсонський обласний суд засудив 55-річну Наталю Повєткіну зі Скадовського округу до 12 років колонії загального режиму та штрафу у 100 тисяч рублів… За версією обвинувачення, на початку травня 2023 року Повєткіна збирала дані про місця дислокації військової техніки та солдатів армії Росії, які потім передавала «куратору» зі спецслужб України», – ідеться в повідомленні.
До ще тривалішого терміну був засуджений колишній кримчанин, який живе в російському Краснодарському краї. Його ім’я не називається.
«Краснодарський крайовий суд засудив уродженця Криму до 17 років колонії суворого режиму… Крім реального терміну, йому призначили рік обмеження волі – суд також ухвалив конфіскувати у засудженого 569 тисяч 204 рублі, які, як стверджується, він отримав «унаслідок скоєння злочину».
За версією слідства, кримчанин із громадянством Росії та України перехоплював у радіоефірах бесіди співробітників російських спецслужб та охоронців «стратегічного підприємства» Кубані. Ці розмови він записував та передавав українським спецслужбам, вважає обвинувачення», – інформує «Медіазона».
За даними російського правозахисного проєкту «Перший відділ» на грудень 2025 року, за час повномасштабної війни Росії з Україною російські суди ухвалили понад тисячу вироків за статтями про держзраду та шпигунство. На 2025 рік припало 468 таких вироків – це абсолютний максимум із 1997 року.
Як стверджується в дослідженні, з початку повномасштабної війни статті про держзраду, шпигунство та конфіденційну співпрацю перетворилися в Росії на один із ключових інструментів політичних репресій.
Конфлікт ексвійськового і ТЦК в Луцьку: «Вдарили в обличчя і кинули як ганчірку в машину» (відео)
Ветеран проти ТЦК. У Луцьку конфлікт ексвійськового з групою оповіщення закінчився госпіталізацією. У соцмережах ветеран Петро Громик публічно заявив, що його побили представники ТЦК. За його версією, під час перевірки документів військові у масках застосували проти нього невиправдану силу та «бусифікували». У ТЦК це заперечують, кажуть побиття не було, використовували лише сльозогінний газ, і такі дії вважають виправданими. Що трапилося під час перевірки облікових даних і хто відповідатиме за тілесні ушкодження ветерану — в матеріалі Радіо Свобода.
Рютте назвав чотири країни, які «стримують» вступ України до НАТО
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте 9 квітня під час дискусії в Ronald Reagan Presidential Foundation Institute у США назвав країни, які наразі не підтримують вступ України в НАТО.
«На саміті НАТО у Вашингтоні (2024 року), коли альянс відзначав 75-річчя, було погоджено, що Україна має незворотний шлях до НАТО. Але факт полягає в тому, що кілька країн стримують цей процес – серед них Німеччина, Словаччина, Угорщина і Сполучені Штати. Тому я не думаю, що це питання зараз на столі», – відповідаючи на запитання колишньої посолки України у США Оксани Маркарової.
Рютте також розмірковував над тим, «як гарантувати, що після тривалого припинення вогню Росія не нападе знову».
«Саме тому зараз обговорюється концепція гарантій безпеки, бо я не думаю, що ми зможемо колективно вирішити питання членства України в НАТО в короткостроковій перспективі, я не думаю, що політично це станеться. Думаю, це чесна оцінка», – вказав очільник альянсу.
Окремо генеральний секретар НАТО відзначив, що допомагаючи дроновому захисту країн, які зазнають атак з боку Ірану, «Україна справді посилює свою роль і використовує свої можливості не лише для себе, а й для цього регіону на Близькому Сході».
Україна офіційно перебуває на «незворотному шляху» до членства в НАТО, що було підтверджено на Вашингтонському саміті 2024 року. Однак наразі консенсусу серед усіх членів альянсу щодо негайного запрошення немає.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте в інтерв'ю Радіо Свобода наприкінці 2025 року наголошував, що Україна стане членом, коли «визріють умови» та буде «згода союзників».
Супутникові знімки показали ймовірне пошкодження інфраструктури в Кримську після атаки дронів
У місті Кримську в Краснодарському краї РФ після удару дронів могла бути пошкоджена інфраструктура, повідомляє ввечері 9 квітня проєкт Радіо Свобода «Схеми», який опублікував знімки з супутника.
«Planet Labs зафіксував 9 квітня наслідки атаки на лінійну виробничо-диспетчерську станцію (ЛВДС) «Кримська», яка знаходиться у місті Кримськ Краснодарського краю. Порівнюючи супутникові знімки за попередні дні, можна помітити темні плями навколо цистерни одного з резервуарів ЛВДС, що може свідчити про пожежу та ймовірне пошкодження об’єкта інфраструктури. За даними телеграм-каналу Astra, від ЛПДС «Кримська» нафта і нафтопродукти йдуть трубопроводами до порту Новоросійськ чи до Ільського і Афіпського НПЗ», – йдеться в повідомленні.
Дрони атакували елемент нафтопровідної інфраструктури в Краснодарському краї РФ вночі на 9 квітня, заявив голова Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко в четвер: «Безпілотники атакували лінійну виробничо-диспетчерську станцію «Кримська», яка є важливим вузлом нафтопровідної інфраструктури».
Губернатор Краснодарського краю Веніамін Кондратьєв заявляв про «атаку безпілотників» на регіон протягом ночі. За його твердженням, в селищі Саук-Дере Кримського району через падіння уламків загинув чоловік. Про ураження об’єктів інфраструктури російська влада офіційно не заявляла.
В Україну цю атаку офіційно не коментували.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ зазнають повітряних ударів. Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
«Дайте час цьому процесу» – Буданов про об’єднання українських православних в одній церкві
Українська держава не втручається у внутрішні процеси в українському православ’ї, заявив голова Офісу президента України Кирило Буданов 9 квітня, відповідаючи на запитання журналістів на Закарпатті.
«Україна, як і будь-яка нормальна держава, відділена від церкви. Тому дайте час цьому процесу, і все вирішиться. Поспішати тут не можна, через силу щось робити в духовному аспекті ніколи в жодній державі не приносило результату», – сказав очільник ОП.
Він також наголосив, що Українська православна церква прибрала зі своєї назви будь-яке згадування Московського патріархату, і «це факт».
Окремо Кирило Буданов підтвердив, що контролює питання бронювання священників, і це стосується всіх конфесій і релігій, представлених в Україні.
«Юридичне напрацювання рішення вже існує. Я думаю, що ми встигнемо… продовжити бронювання та внести всі необхідні зміни», – вказав Буданов.
Українська держава не втручається у внутрішні процеси в українському православ’ї, заявив голова Офісу президента України Кирило Буданов 9 квітня, відповідаючи на запитання журналістів на Закарпатті.
«Україна, як і будь-яка нормальна держава, відділена від церкви. Тому дайте час цьому процесу, і все вирішиться. Поспішати тут не можна, через силу щось робити в духовному аспекті ніколи в жодній державі не приносило результату», – сказав очільник ОП.
Він також наголосив, що Українська православна церква прибрала зі своєї назви будь-яке згадування Московського патріархату, і «це факт».
Окремо Кирило Буданов підтвердив, що контролює питання бронювання священників, і це стосується всіх конфесій і релігій, представлених в Україні.
«Юридичне напрацювання рішення вже існує. Я думаю, що ми встигнемо… продовжити бронювання та внести всі необхідні зміни», – вказав Буданов.
15 грудня 2018 року в Софії Київській відбувся Об’єднавчий собор, на якому ієрархи Української православної церкви Київського патріархату, Української автокефальної православної церкви та частина представників Української православної церкви (яка перебуває в молитовній єдності з Московським патріархатом) оголосили про створення Православної церкви України (ПЦУ) та обрали її предстоятелем митрополита Епіфанія.
Наразі в Україні діють як Православна церква України, яка має статус помісної й відповідний томос від Вселенського патріарха Варфоломія з визнанням її незалежності, так і Українська православна церква, частина священників якої, особливо на окупованих територіях, зберігають орієнтацію на Москву.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році питання остаточного об'єднання всіх православних громад навколо ПЦУ стало питанням національної безпеки. Вселенський патріарх Варфоломій наголошує, що об'єднання навколо ПЦУ є єдиним можливим рішенням для церковного миру в Україні.
Зеленський: Україна не буде обмежуватися п’ятьма країнами в питанні множинного громадянства
Можливість множинного громадянства з країнами, з якими Україна межує на заході, зокрема, у Закарпатській області, є, але цей процес буде запущений після того, як уряд оцінить те, як подібна ініціатива працює з першими п’ятьма країнами, заявив президент Володимир Зеленський, перебуваючи на Закарпатті.
«Безумовно, ми говоримо про всі наші партнерські, дружні країни. Країни, передусім ЄС тощо… Кабінет міністрів повинен подивитися, як це буде працювати. Спочатку пілот – це ці п’ять країн, в яких, зрозуміло, найбільше перебуває сьогодні громадян України. Тому обрані такі перші п’ять, але безумовно обмежуватись п’ятьма не буде ніхто», – сказав Зеленський, відповідаючи на запитання під час Конгресу місцевих і регіональних влад при президентові України, що проходив біля Ужгорода.
Він не назвав термінів цих процедур і наголосив на необхідності практичних результатів.
«Як тільки запрацюють ці п’ять країн (Німеччина, Польща, Чехія, Канада і США – ред.), як тільки ми побачимо, що процес пішов, одразу буде відкрито для всіх партнерів, а їх в України дуже багато», – сказав він.
За словами президента, це передусім країни, де багато українців, країни, з якими є вже відповідні домовленості, «майже всі країни ЄС – всі, або майже всі, і не тільки країни Європейського Союзу».
Закон, який створив можливість множинного громадянства в Україні, був ухвалений у червні 2025 року, і підписаний у липні президентом України Володимиром Зеленським. Він набрав чинності з 16 січня 2026 року.
У серпні минулого року Володимир Зеленський повідомив, що першими країнами, щодо яких почне діяти закон про множинне громадянство для українців, стануть Німеччина, Польща, Чехія, США й Канада.
«Буданов необхідний Зеленському». Гарань про «Міндічгейт», Залужного, ТЦК
В гостях у студії Радіо Свобода – Олексій Гарань, професор політології Києво-Могилянської академії, науковий радник Фонду Демократичні ініціативи ім. Ілька Кучеріва.
- З ним поговорили про парламентську кризу: невже вона завершилась, хто доклав до цього руку?
- Особистість Кирила Буданова: президент України Володимир Зеленський посадив у крісло голови Офісу президента конкурента? Чи покращив Буданов комунікацію між президентом і парламентом? Чи є Буданов кращим керівником Офісу президента, ніж був Єрмак?
- Мовчання Зеленського щодо проблем мобілізації: президент не реагує ні на випадки застосування сили щодо військовозобов’язаних, ні щодо військовослужбовців ТЦК. Чому? Хто взяв на себе цю відповідальність і що має зробити президент, щоб виправити цю помилку?
- Настрої українців щодо завершення війни: чи готові до тривалої боротьби?
- Ставлення до України країн Глобального Півдня: яких помилок Україна припускається у комунікації? Чи зможе колись «перетягнути» на свою сторону?
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:
В «Укренерго» спрогнозували, за яких умов влітку не буде вимкнень
Голова правління НЕК «Укренерго» Віталій Зайченко заявив, що споживання електроенергії в Україні не обмежуватимуть влітку за умови відсутності російських атак на об’єкти енергетичної інфраструктури і планового відновлення генерації. Він сказав про це в інтерв’ю виданню «Лівий берег», оприлюдненому 9 квітня.
«У ці місяці (липень і серпень – ред.) рівень генерації атомних станцій найнижчий. Найбільше електроенергії вони виробляють взимку, липень-серпень – мінімум, і далі поступово до листопада виходимо на максимальну точку. І зазвичай саме липень і серпень найспекотніші, зростає споживання електроенергії, може виникнути дефіцит. Хіба що літо буде відносно холодним, тоді навантаження на мережу не надто зросте. За найкращого сценарію споживання електроенергії не обмежуватимуть. Це якщо генерацію відновлюватимуть за планом, триватиме плановий ремонт АЕС і не обстрілюватимуть інші об’єкти генерації», – сказав Зайченко.
При цьому він додав, що в прифронтових регіонах прогноз гірший, бо там після обстрілів відновлювати пошкоджене обладнання складно з погляду безпеки. «Там тривоги можуть тривати і 48 годин поспіль. Ми готові до будь-якого розвитку подій, у нас прораховані різні сценарії», – додав голова «Укренерго».
Від початку повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року Росія завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України. З початком осені 2025 року війська РФ посилили обстріли української енергетики. Розрив між потужностями генерації і потребами споживання спричинив тривалі перебої з електропостачанням. В багатьох регіонах діяли графіки відключення світла, але з приходом весни і збільшенням генерації сонячними електростанціями обмеження були послаблені.
Президент України Володимир Зеленський 24 березня заявив, що сили РФ продовжують свою операцію, щоб зламати енергосистему України.
Служба безпеки України кваліфікує удари Росії по українській енергетичній інфраструктурі як злочини проти людяності. У СБУ раніше зазначили, що від початку цьогорічного опалювального сезону задокументувала щонайменше 256 повітряних атак РФ на енергооб’єкти і системи теплопостачання України.
На початку лютого 2026 року російський міністр закордонних справ Сергій Лавров заявив, що Росія нібито не починала атак на цивільні об’єкти, а саме Україна першою почала бити по її енергооб’єктах.
6 квітня президент Володимир Зеленський заявив, що Україна готова відмовитися від ударів по російській нафтопереробній і нафтоекспортній інфрастуктурі, якщо Росія припинить удари по українській енергетиці.
Російська сторона припинення вогню не підтримувала.
Зеленський відреагував на заяву Венса про «торг за кілька квадратних кілометрів території» між Україною і РФ
Президент Володимир Зеленський відреагував на заяву віцепрезидента США Джей Ді Венса про те, що в переговорах між Україною і Росією за посередництва США зараз йде «торг за кілька квадратних кілометрів території в одному чи іншому напрямку».
«Віцепрезидент, при всій повазі, не бере участь у перемовинах США, України і Росії. І я думаю, що якби він й інші посадові особи брали (участь – ред.), напевно... вони б глибше розбиралися, що таке «клаптик», а що таке реальна територія України, незалежна територія України, важлива, пріоритетна з точки зору безпеки, там, де є сильні оборонні конструкції, фортифікаційні споруди, де живе зараз близько 200 тисяч людей», – сказав Зеленський 9 квітня, перебуваючи на Закарпатті, де він брав участь у засіданні Конгресу місцевих і регіональних влад і мав зустріч із угорською громадою.
Він додав, що окупація Донбасу – «це можливість підготовки плацдарму для наступних наступальних дій».
За словами Зеленського, Україні потрібні сильні гарантії безпеки, але їх поки немає.
«І безумовно, кожний квадратний метр землі – це українська землі, а не, при всій повазі до партнерів, точно не їхня», – додав він.
Президент також зауважив, що українська сторона знайде можливу дату для візиту до Києва посланців президента США Стіва Віткоффа і Джареда Кушнера після Великодніх свят.
«Після Великодніх свят знайдемо ту чи іншу дату, і напевно вони приїдуть. Наскільки знаю з медіа: субота, неділя – у них перемовини щодо Ірану. Подивимося», – сказав Зеленський.
Віцепрезидент США Джей Ді Венс, 8 квітня, перебуваючи в Угорщині, заявив, що у переговорах між Росією й Україною щодо припинення війни є «значний прогрес», а позиції сторін, за його словами зблизилися.
«Спочатку ми не могли переконати РФ й Україну хоча б сформулювати, чого вони хочуть для завершення конфлікту. Зараз ми цього досягли. Ми отримали документи від українців і росіян. Ми насправді змусили їх висловити свої позиції, і з часом їхні позиції стали все ближчими й ближчими», – сказав Венс.
Як заявив віцепрезидент США, на даний момент йдеться «про торг за кілька квадратних кілометрів території в одному чи іншому напрямку». «Чи варто це втрати ще сотень тисяч російських й українських молодих чоловіків? Чи варто це додаткових місяців або навіть років вищих цін на енергоносії й економічного спустошення?» – зазначив він.
Через загострення ситуації на Близькому Сході тристоронні переговори України, США і Росії, які тривали протягом січня і лютого, були відкладені на невизначений час. При цьому президент України заявляв, що не вважає, що ці переговори зайшли у глухий кут.
1 квітня президент України Володимир Зеленський повідомив про «хорошу розмову» з представниками президента США Дональда Трампа Стівеном Віткоффом і Джаредом Кушнером, до якої також долучилися сенатор Ліндсі Ґрем і генеральний секретар НАТО Марк Рютте. За словами Зеленського, під час розмови було досягнуто домовленості, що команди України і США залишатимуться в постійному контакті, щоб «посилити документ про гарантії безпеки між Україною та США».
Президент також повідомив, що Україна передала США запит щодо Великоднього припинення вогню. За словами Зеленського, невідомо, чи буде в американської сторони можливість передати цей меседж РФ, проте українська пропозиція щодо припинення вогню на Великдень залишається.
6 квітня Зеленський заявив, що Україна готова відмовитися від ударів по російській нафтопереробній і нафтоекспортній інфрастуктурі, якщо Росія припинить удари по українській енергетиці.
Російська сторона припинення вогню не підтримувала.
8 квітня міністр закордонних справ України Андрій Сибіга привітав угоду між США й Іраном про «розблокування» Ормузької протоки і досягнення двотижневого перемир’я, заявивши, що «настав час проявити достатню рішучість, щоб змусити Москву припинити вогонь і завершити війну проти України».
7000 пасок для українських військових освятили у Свято-Михайлівському Золотоверхому соборі (фоторепортаж)
7000 великодніх пасок освятив блаженніший митрополит Київський і всієї України Епіфаній у Свято-Михайлівському Золотоверхому соборі. Це щорічна традиція ПЦУ. Паски передадуть військовослужбовцям, які нині захищають Україну.
У Свято-Михайлівському Золотоверхому соборі освятили великодні паски для українських військових (фоторепортаж)
На Харківщині через удар FPV-дрона у власній машині загинув чоловік – поліція
У селі Руська Лозова Харківського району російський FPV-дрон поцілив у цивільну автівку, яка рухалася місцевою дорогою, повідомила поліція Харківщини 9 квітня.
«Через пряме влучання в кабіну транспортного засобу загинув 66-річний водій. Внаслідок обстрілу автомобіль повністю згорів», – ідеться в повідомленні.
Слідчі відкрили кримінальне провадження за ч. 2 ст.438 (воєнні злочини) Кримінального кодексу України.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Як безпечно тримати зв’язок в окупації: інструкція
Росія залишає окупованим територіям дедалі менше каналів зв’язку зі світом. Із 1 квітня агресор почав блокувати месенджер Telegram (наразі він працює зі збоями), а до цього вже заблокував великий масив VPN-сервісів, месенджери WhatsApp, Viber, Instagram, Facebook та всі продукти Google. Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) підготували коротку інструкцію, як вирватися з інформаційної ізоляції, якщо ви перебуваєте на захоплених територіях.
Шмигаль повідомив, скільки газу потрібно накопичити Україні для наступного опалювального сезону
Україна готується до наступного опалювального сезону, повідомив міністр енергетики Денис Шмигаль 9 квітня за підсумками засідання Кризового комітету за участі представників компаній паливно-енергетичного сектору.
Він зазначив, що учасники комітету затвердили прогнозний баланс надходження та розподілу природного газу на 2026-2027 роки. За базовим сценарієм, на початок опалювального сезону в підземних сховищах газу планується накопичити 14,6 мільярда кубічних метрів газу.
Водночас, за словами Шмигаля, Україна продовжує жити в умовах війни та російських атак, зокрема, на газову інфраструктуру. Відтак він очікує, що наступна зима пройде за таких же складних обставин, як і пройдешня, відтак прогноз може коригуватися відповідно до безпекової ситуації.
«Нашим орієнтиром залишається досвід попередніх опалювальних сезонів: наявність природного газу в ПСГ не менше 13,2 млрд куб. м газу на початок опалювального сезону. Це дозволить стабільно пройти зиму навіть за умов низьких температур і масованих атак. Таким чином, 13,2 млрд куб. м визначено як критично необхідний мінімум», – заявив міністр.
Шмигаль визначив ключові завдання для стабільного проходження наступного осінньо-зимового періоду:
- своєчасне контрактування імпортних поставок природного газу
- закачування ресурсу до ПСГ у період найнижчих ринкових цін
- диверсифікація маршрутів постачання
За словами міністра, компанія «Нафтогаз України» та Оператор ГТС вже працюють над бронюванням можливих потужностей для імпорту природного газу та продовження дії маршрутних продуктів «Вертикального газового коридору». Також на засіданні обговорили підготовку до ремонтної кампанії.
Від початку повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року Росія завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України. З початком осені 2025 року війська РФ посилили обстріли української енергетики. Розрив між потужностями генерації і потребами споживання спричинив тривалі перебої з електропостачанням. В багатьох регіонах діяли графіки відключення світла, але з приходом весни і збільшенням генерації сонячними електростанціями обмеження були послаблені.
Президент України Володимир Зеленський 24 березня заявив, що сили РФ продовжують свою операцію, щоб зламати енергосистему України.
Служба безпеки України кваліфікує удари Росії по українській енергетичній інфраструктурі як злочини проти людяності. У СБУ раніше зазначили, що від початку опалювального сезону 2025 року задокументували щонайменше 256 повітряних атак РФ на енергооб’єкти і системи теплопостачання України.
На початку лютого 2026 року російський міністр закордонних справ Сергій Лавров заявив, що Росія нібито не починала атак на цивільні об’єкти, а саме Україна першою почала бити по її енергооб’єктах.
Дефіцит бюджету РФ від початку 2026-го перевищив річний план, доходи від енергоносіїв впали майже вдвічі
Дефіцит федерального бюджету Росії в січні-березні 2026 року склав 4,6 трильйона рублів (близько 59 мільярда доларів) – це випливає з попередньої оцінки виконання бюджету Мінфіну РФ, передає канал «Настоящее время».
Це майже вдвічі (на 2,6 трильйона рублів) більше, ніж за аналогічний період 2025 року.
За даними відомства, дефіцит бюджету за перші три місяці перевищує весь річний план – на 2026 дефіцит бюджету був запланований в обсязі 3,8 трильйона рублів. Високі значення розміру дефіциту в Мінфіні пояснюють «випереджувальним фінансуванням видатків».
Обсяг витрат склав 12,8 трильйона рублів, що вище за показники 2025 року за аналогічний період на 17% (11 трильйонів). Доходи федерального бюджету сформувалися лише на рівні 8,3 трильйона рублів – на 8,2% нижче, ніж торік (9 трлн).
Нафтогазові доходи за перший квартал вказані у розмірі 1,4 трильйона рублів – це на 45,4% менше, ніж за аналогічний період 2025 року (2,6 трильйона). У Мінфіні РФ зниження нафтогазових доходів та їхнього базового розміру пов’язують «переважно зі зниженням цін на нафту».
За даними російського видання «РБК», обсяг недоотриманих нафтогазових доходів у першому кварталі досяг 569,7 мільярда рублів. Після початку операції США та Ізраїлю проти Ірану, як зазначає видання, ціна на російську нафту різко зросла, проте нові ціни ще не вплинули на надходження до бюджету.
У березні Україна активізувала атаки на ключові експортні порти Росії – Усть-Луга та Приморськ на Балтійському морі та Новоросійськ на Чорному. Російська служба «Бі-бі-сі» з посиланням на фінський «Центр досліджень енергетики та чистого повітря» пише, що з 23 по 30 березня відвантаження нафти та палива в балтійських портах скоротилися на 53% порівняно з минулим роком.
Росія атакувала Золочів на Харківщині, серед поранених – троє дітей
Російські війська 9 квітня обстріляли селище Золочів у Богодухівському районі Харківщини з реактивної системи залпового вогню, повідомила Державна служба з надзвичайних ситуацій.
За даними служби, постраждали двоє літніх жінок і троє дітей: хлопчики 13 і 16 років та 14-річна дівчинка. Вони отримали необхідну медичну допомогу.
«Внасідок вибухів пошкоджені 8 приватних домоволодінь, горів гараж. Рятувальники оперативно загасили вогонь», – додає ДСНС.
Голова Харківської області Олег Синєгубов уточнив, що 67-річна жінка зазнала важких поранень, її госпіталізували.
«У 13-річного хлопчика – садна та гостра реакція на стрес, 14-річна дівчина і 16-річний хлопець зазнали сильного стресу. Також 72-річна жінка мала стресову реакцію. Медики надали всім необхідну допомогу», – повідомив він.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Захист від «піратства» – у Кремлі пояснили, чому фрегат РФ супроводжував підсанкційні танкери через Ла-Манш
У Кремлі заявили про право Росії захищатися від «піратства» у міжнародних водах – так речник президента РФ Дмитро Пєсков відповів на прохання прокоментувати публікацію британської газети Telegraph про те, що фрегат російського флоту супроводжував танкери, які перебувають під санкціями Великої Британії, через Ла-Манш.
«Протягом останніх кількох місяців ми стали свідками неодноразових випадків піратства в міжнародних водах. Ці випадки піратства, серед іншого, завдали шкоди економічним інтересам Російської Федерації», – сказав речник Кремля.
За даними Telegraph, російський фрегат Чорноморського флоту «Адмірал Григорович» супроводжував через Ла-Манш танкери, які перебувають під британськими санкціями як частина російського «тіньового флоту». У публікації йшлося про нафтові танкери Universal під прапором Росії й Enigma під прапором Камеруну. Танкери пройшли через Ла-Манш 8 квітня. Обидва судна, що вийшли з портів у Ленінградській області РФ, прямували в західному напрямку до Плімуту.
Telegraph також пише, що «Адмірал Григорович» супроводжував не єдину групу. У той же період у зворотному напрямку через Ла-Манш пройшли ще два підсанкційні танкери: Desert Kite і Kousai.
Прем’єр-міністр Британії Кір Стармер заявив минулого місяця, що санкціонував затримання російських суден у британських водах з метою припинення діяльності, яка, як вважає Лондон, дозволяє Москві експортувати нафту, незважаючи на західні санкції.
Загалом Велика Британія запровадила санкції проти 544 російських суден «тіньового флоту». На початку січня 2026 року за сприяння британських сил американські військові затримали неподалік узбережжя Шотландії пов’язаний з Росією танкер Marinera (Bella 1).
В Івано-Франківську вихідця з Криму ув’язнили за участь у війні проти України
В Івано-Франківську до 15 років позбавлення волі засудили уродженця окупованого Криму, який брав участь у бойових діях у складі армії РФ на території Донецької області та потрапив до українського полону в 2025 році. Про це йдеться у вироку Івано-Франківського міського суду, на який звернув увагу проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії.
Засуджений, ім’я якого не називають, родом із села Холмівка Бахчисарайського району та є громадянином України.
«Не пізніше вересня 2025 року, перебуваючи на території РФ, будучи прихильником збройної агресії Росії проти України, (засуджений – ред.) вирішив добровільно вступити в збройні формування держави-агресора і надавати їм допомогу у веденні бойових дій проти ЗСУ», – йдеться в матеріалах справи.
У період з 23 вересня по 8 жовтня 2025 року, за висновком суду, чоловік брав участь у бойових діях на боці Росії у Новоселівці та Дробишевому Донецької області. 8 жовтня 2025 року військові Збройних сил України взяли його в полон у лісопосадці Донецької області.
У суді обвинувачений визнав свою провину та пояснив, що отримував заробітну плату за участь у бойових діях на боці РФ. Також він заявив, що «зрозумів хибність своїх дій».
Суд виніс вирок за статтями про державну зраду та колабораціонізм.
У грудні 2025 року виконувач обов’язків керівника прокуратури АР Крим та міста Севастополя Віталій Секретар розповів, що з 2022 року українські прокурори притягнули до відповідальності 458 людей з анексованого Криму за звинуваченнями в колабораціонізмі, допомозі РФ та пропаганді.
В Україну повернули останки 1000 загиблих – Коордштаб
В Україну 9 квітня повернули останки тисячі загиблих, які, за словами російської сторони, належать українським військовим, повідомили в Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими.
«Слідчі правоохоронних органів спільно з експертними установами системи МВС проведуть усі необхідні експертизи для ідентифікації репатрійованих осіб. Після встановлення осіб загиблих тіла будуть передані родинам для гідного поховання», – йдеться в повідомленні.
Російські ЗМІ раніше повідомили, що в рамках нинішніх заходів Росії повернули 41 тіло російських військових.
Попередній обмін останками загиблих проводили 26 лютого. Тоді в Україну також повернули тисячу тіл загиблих, які, за словами російської сторони, належать українським захисниками.
Читайте також: Клименко: до Росії повернули два тіла з військовими жетонами армії РФ
В Україні понад 90 тисяч осіб вважаються зниклими безвісти за особливих обставин, повідомив 26 лютого уповноважений з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин Артур Добросердов. Йдеться про військових й цивільних, у тому числі дітей.
В Україні з травня 2023 року запрацював Єдиний реєстр зниклих безвісти осіб. Туди потрапляють всі дані про військовослужбовців, які розшукуються.
Верховний суд Росії визнав правозахисників «Меморіалу» «екстремістською» організацією
Верховний суд Росії визнав «екстремістською» організацією правозахисників «Меморіалу»: суд назвав «Меморіал» «міжнародним громадським рухом» (насправді такого не існує) і заборонив його діяльність на території Росії. До суду з позовом звернувся Мін’юст РФ.
Справу розглядали у закритому режимі, її подробиці не розголошують. Водночас наголошується, що на засідання до суду прийшли дипломати низки європейських країн, зокрема Франції, Німеччини і Чехії.
Правління міжнародної асоціації «Меморіал» зазначає, що організації з назвою, зазначеною в документах справи, не існує.
Федоров: Росія знову вдарила по Запорізькому району, поранені двоє людей
Російські війська вдруге за день атакували цивільних у Запорізькому районі, повідомив голова обласної військової адміністрації Іван Федоров 9 квітня.
За його даними, російський FPV-дрон уразив автомобіль неподалік приватного будинку у селі Юрківка.
«Транспортний засіб пошкоджений. Поранені двоє чоловіків - 44 та 67 років. Їм надана уся необхідна медична допомога», – заявив Федоров.
Вранці 9 квітня російська армія вдарила по селищу Балабине в Запорізькому районі: одна людина загинула, семеро людей зазнали поранень, у тому числі дитина.
Читайте також: Три жінки поранені в Херсоні через російські обстріли – МВА
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.