Перший бойовий вихід – довжиною у пів року: історія бійця 128-ї ОВМБр «Дике поле»
Перший бойовий вихід – і одразу довжиною у майже пів року. Саме стільки на бойових позиціях провів боєць 128-ї окремої важкої механізованої бригади «Дике поле» Ігор. Радіо Свобода поспілкувалось з військовим і записало його історію.
«Слухати небо – це перше правило. І мінімально рухатися, менше пересувань», – ділиться ключовими настановами, якими керувався під час перебування на позиціях Ігор.
Йому 34 роки. Родом він з Одеської області. Будівельник. До війська долучився у 2025 році. До цього мав лише досвід строкової служби. Під час свого першого бойового виходу провів разом із двома побратимами 161 день на позиціях на Запорізькому напрямку. Читайте і дивіться за лінком
«Вчать, що Росія – це насамперед її армія»: ГУР про стратегію російських окупантів у Криму
Росія розглядає окупований Крим як військовий плацдарм – про це представник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Андрій Черняк розповів у інтерв’ю проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії. Таким чином він прокоментував навчання оперторів дронів у Криму.
Черняк назвав три напрямки використання Криму Росією:
- ідеологічний тиск для забезпечення лояльності всіх жителів півострова
- мілітаризація: за словами Черняка, Росія повертає Крим до радянських стандартів, намагаючись максимально насичити його зброєю, щоб перетворити півострів на «суцільну військову частину» де кожен населений пункт має своє мілітарне призначення.
- покращення економіки за рахунок розвитку ВПК; представник ГУР зазначає, що економічний стан Криму складний, його орієнтація на розробку та виготовлення БПЛА – спроба створити нові робочі місця та знизити дотаційність півострова
«Вони хочуть, щоб кожен мешканець Криму був проросійським. Тобто вже з дитячого садка дітей вчать того, що Росія – це насамперед її армія. По-друге, безумовно, Росія розглядає Крим як військовий плацдарм, який має бути максимально насичений зброєю – так, як це було за радянських часів, коли в кожному населеному пункті стояла військова частина, що відповідала за ту чи іншу ділянку», – каже Черняк.
Він додав, що, скільки б грошей Росія не витрачала на півострів, там усе одно немає робочих місць, «людям нічим займатися».
Як у Криму готують пілотів безпілотників і які дрони виготовляють для потреб армії РФ, дивіться у випуску телепроєкту Крим.Реалії.
Повітряні сили регулярно фіксують використання російською армією окупованого Криму для запуску ударних БПЛА по материковій Україні.
Українське командування підтвердило удари по двох НПЗ у Самарській області Росії
Сили оборони України вночі проти 18 квітня завдали ударів по низці об’єктів у Росії та на окупованих територіях, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил.
Зокрема, в штабі повідомили про ураження двох нафтопереробних заводів у Самарській області:
«Вирують пожежі на нафтопереробних заводах «Новокуйбишевський» та «Сизранський» у Самарській області РФ, нафтоналивному терміналі «РПК-Высоцк «Лукойл-2» у Ленінградській області і нафтоперекачувальній станції «Тихорєцк» у Краснодарському краї».
Командування вказує на те, що всі згадані об’єкти задіяні в забезпеченні російської армії, масштаби завданих збитків уточнюються.
Також військові повідомляють про удари по низці об’єктів на окупованих територіях.
«Уражено низку місць зберігання пально-мастильних матеріалів ворога на тимчасово окупованих територіях України, зокрема у районі Маріуполя. Також наші воїни били по розташуваннях ремонтних підрозділів ворога у районах населених пунктів Мангуш (ТОТ Донецької обл.), Токмак (ТОТ Запорізької обл.) та Графське (ТОТ Донецької обл.)», – йдеться в зведенні.
Російська влада повідомляла про удари безпілотників по Самарській області, не уточнюючи, які об’єкти постраждали. Моніторингові канали вказували на пожежі на нафтопереробних заводах.
Командувач Сил безпілотних систем Роберт «Мадяр» Бровді раніше також повідомив про ураження НПЗ вночі на суботу.
Бровді розкритикував послаблення Сполученими Штатами санкцій проти російської нафти.
«Ніхто нашої долі не вирішить окрім нас самих,- на кожному метрі ЛБЗ і в кожному кілометрі болотного тилу», – прокоментував він.
Окрім двох НПЗ, терміналу «Висоцк» і нафтоперекачувальної станції «Тихорєцк», Бровді також підтвердив ураження нафтобази в окупованому Севастополі, про пожежу на якій стало відомо раніше.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ зазнають повітряних ударів. Найчастіше в 2024 і 2025 роках ціллю атак ставали нафтопереробні заводи (НПЗ). Ударів також зазнають російські об’єкти на територіях України.
Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
Львівський ТЦК: невідомі напали на центр комплектування в Яворові, двох затримали
Напередодні троє людей увірвалися до Яворівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомив Львівський ТЦК у суботу.
За даними центру, невідомі «здійснили спробу нападу на військовослужбовців взводу охорони».
«Внаслідок рішучих дій військовослужбовців нападників було зупинено. На місце події прибули правоохоронці, які затримали двох учасників нападу. Ще один фігурант нападу розшукується», – йдеться в заяві.
У центрі заявили, що подібні дії не мають подвійних трактувань за законодавством і законами моралі, а правову оцінку цим діям надасть суд:
«Ведеться досудове розслідування. Нападники, безсумнівно, понесуть відповідальність згідно чинного законодавства».
Поліція Львівщини наразі публічно не коментувала інцидент.
2 квітня стало відомо про смертельне поранення військового ТЦК у Львові. Невідомий під час проведення заходів оповіщення завдав йому удару ножем у шию, від чого чоловік згодом помер у лікарні. Підозрюваного затримали, суд взяв його під варту.
Після початку російського повномасштабного вторгнення в Україну 24 лютого було запроваджено воєнний стан і оголошено загальну мобілізацію. Відтоді Верховна Рада кожні три місяці продовжує строки дії воєнного стану і мобілізації.
В українському інформаційному просторі регулярно з’являються повідомлення про скандали і конфлікти між працівниками ТЦК і громадянами на вулицях міст і сіл. Негативна інформація про мобілізацію швидко поширюється соціальними мережами. Українські військові та представники влади заявляють, що це є наслідком інформаційно-психологічних операцій РФ.
У Севастополі після нічного удару безпілотників горить нафтобаза
У окупованому Севастополі продовжує горіти нафтобаза між Козачою та Камишевою бухтами, над містом видно чорний дим – про це пишуть у місцевих чатах, передає проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії.
Місцеві жителі скаржаться на сильний запах гару. Як заявляє російський голова окупованого міста Михайло Развожаєв, дим над містом є наслідком «догоряння залишків палива».
За його словами, окрім загоряння на нафтобазі, у різних районах міста вибиті вікна житлових будинків, постраждала будівля Севастопольського державного університету.
«У Голландії у будівлі СевДУ вибиті кілька вікон і на території зафіксовано падіння уламків збитих БПЛА. У 4 багатоквартирних будинках у центрі та в районі Інкермана внаслідок падіння уламків від збитих БПЛА пошкоджено 4 вікна та в одного з мешканців постраждала кухня», – йдеться в повідомленні.
У кількох садових товариствах, за даними російського посадовця, зафіксовані пошкодження приватних будинків та падіння уламків.
Як стверджує Развожаєв, російські військові за ніч нібито збили 22 дрони над Севастополем та в акваторії Чорного моря. Скільки всього було запущено дронів, він не уточнює.
Раніше повідомлялося, що протягом ночі на 18 квітня в Севастополі було чути численні вибухи та звуки роботи ППО РФ, у місті майже на дві години оголошувалась повітряна тривога. Російські моніторингові телеграм-канали писали про загрозу атаки дронів. Моніторинговий канал «Кримський вітер» повідомив про пожежу на Севастопольській нафтобазі.
З 2022 року територію окупованого РФ Кримського півострова практично щодня атакують безпілотники та ракети. У більшості випадків Міноборони РФ або російська влада не підтверджує попадання по військових об’єктах, навіть якщо цю інформацію вдається верифікувати.
Росія пошкодила важливий об’єкт енергетики на Чернігівщині, є знеструмлення – обленерго
Ранок вранці 18 квітня російська атака пошкодила об’єкт енергетики в Чернігівській області, повідомила місцева компанія «Чернігівобленерго»:
«О 4:00 внаслідок ворожої атаки пошкоджено важливий енергооб’єкт у Ніжинському районі. Знеструмлено 380 тисяч абонентів у містах Чернігів, Прилуки, Ніжин, Славутич, Чернігівському, Ніжинському і Прилуцькому районах».
Згодом компанія уточнила, що через аварійне пошкодження на об’єкті електропостачання знеструмлена частина обласного центру – 25 тисяч абонентів залишилися без світла.
Обленерго згодом оголосило погодинні відключення в області.
Напередодні Чернігівська теплоелектроцентраль тимчасово зупинила роботу через російські удари.
Від початку повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року Росія завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України. З початком осені 2025 року війська РФ посилили обстріли української енергетики. Розрив між потужностями генерації і потребами споживання спричинив тривалі перебої з електропостачанням. В багатьох регіонах діяли графіки відключення світла, але з приходом весни і збільшенням генерації сонячними електростанціями обмеження були послаблені.
Президент України Володимир Зеленський 24 березня заявив, що сили РФ продовжують свою операцію, щоб зламати енергосистему України.
Повітряні сили: Росія запустила 219 безілотників протягом ночі, у 17 місцях є влучання
Російські війська атакували Україну 219 ударними безпілотниками різних типів протягом ночі на 18 квітня, повідомляє командування Повітряних сил України.
Дрони запускали з напрямків Шаталова, Брянська, Курська, Орла, Міллерова, Приморсько-Ахтарська, а також мису Чауда в окупованому Криму.
На 8:30 ранку, за даними військових, протиповітряна оборона знешкодила 190 російських дронів «Шахед», «Гербера», «Італмас» та інших типів на півночі, півдні та сході країни.
«Зафіксовано влучання 28 ударних БпЛА на 17 локаціях, а також падіння збитих (уламки) на 9 локаціях», – йдеться в повідомленні.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
«Дорога життя» до Костянтинівки: як українські бійці захищають «артерію» між тилом та лінією фронту
Костянтинівський напрямок – один із найгарячіших на Донеччині. Російські війська намагаються тиснути на Костянтинівку і найближчі населені пункти, збільшуючи глибину ураження. Зокрема, і за допомогою дронів, застосування яких стає все інтенсивнішим, розповідають українські бійці. Тепер і Дружківка, що розташована за понад 10 кілометрів від Костянтинівки, стає все менш придатною для життя.
Протистояти навалам дронів намагаються мобільні вогневі групи та підрозділи дронів-перехоплювачів. Із однією з мобільних груп 24-ї окремої механізованої бригади – на пішому чергуванні на околицях Дружківки та на трасі, яка веде в Костянтинівку, – побувала знімальна група Радіо Свобода.
Читайте і дивіться за лінком
Через нічні удари РФ є поранені в кількох областях, на Одещині пошкоджена портова інфраструктура
Вночі російської атаки зазнавала Одещина, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Кіпер вранці 18 квітня.
«Під удари потрапили об’єкти портової та промислової інфраструктури в Одеському районі. Пошкоджено адміністративні будівлі, склади з агропродукцією, автобуси, резервуари», – написав він у своєму телеграм-каналі.
Попередньо, одна людина постраждала, додав Кіпер. Рятувальники ліквідували пожежі, які виникли внаслідок влучань, тривають роботи з ліквідації наслідків.
Російська армія також вночі продовжила атаки прифронтових областей, повідомляє Державна служба з надзвичайних ситуацій вранці.
Зокрема, вночі російські війська завдали удару по Краматорську на Донеччині – через це поранені двоє людей, також пошкоджені житлові будинки.
«Рятувальники надали домедичну допомогу пораненому чоловікові та передали його працівникам швидкої медичної допомоги. Крім того, рятувальники вивільнили трьох мешканців із заблокованих квартир, деблокувавши двері у багатоквартирному будинку», – додає служба.
У селищі Великий Бурлук Харківської області, за даними ДСНС, зазнала поранення 79-річна жінка:
«Ворожий безпілотник влучив в оселю постраждалої сьогодні вночі. Їй надали необхідну медичну допомогу. Рятувальники ДСНС під загрозою повторних обстрілів ліквідували пожежу площею 100 кв.м, що виникла в господарчій споруді. Пошкоджені житловий будинок та літня кухня».
Також вранці ДСНС повідомила про поранення жительки Запоріжжя через російський комбінований обстріл.
«За попередніми даними, 40-річна жінка дістала поранення. Їй надали всю необхідну медичну допомогу. Кількість постраждалих уточнюється», – зазначають рятувальники.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Удари дронів спричинили пожежі на двох НПЗ у Росії
Безпілотники атакували, зокрема, Самарську область Росії рано вранці проти 18 квітня, повідомляє місцева влада.
За твердженням губернатора області В’ячеслава Федоріщева, «зафіксовані прильоти по промислових підприємствах Новокуйбишевська та Сизрані». Попередньо, ніхто не постраждав.
Федоріщев не уточнив, які об’єкти промисловості зазнали атаки.
Моніторинговий телеграм-канал ASTRA повідомив про займання резервуарного парку Сизранського нафтопереробного заводу з посиланням на власний OSINT-аналіз та повідомлення місцевих жителів.
Також канал підтверджує пожежу на Новокуйбишевському НПЗ – за даними ASTRA, удар прийшовся по південній частині заводу. Канал зазначає, що обидва заводи входять у Самарську групу НПЗ «Роснефти».
Про ураження НПЗ також заявляють українські моніторингові канали Exilenova+ та Supernova+. Удари також підтвердив голова Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко.
Радіо Свобода не може незалежно перевірити дані про ураження заводів. Міноборони Росії звітувало про збиття 258 українських дронів протягом ночі над Астраханскою, Бєлгородською, Брянскою, Волгоградскою, Воронезькою, Курскою, Ленинградскою, Новгородською, Псковською, Ростовською, Самарською, Саратовською, Смоленською, Тамбовською, Ульяновською областями, Краснодарський краєм, окупованим Кримом, Азовському й Чорному морями.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ зазнають повітряних ударів. Найчастіше в 2024 і 2025 роках ціллю атак ставали нафтопереробні заводи (НПЗ). Ударів також зазнають російські об’єкти на територіях України.
Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
Генштаб ЗСУ: 55 боїв за добу мали місце на Покровському та Костянтинівському напрямках
Протягом попередньої доби на фронті відбулося 151 бойове зіткнення, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України вранці 18 квітня.
Три російських штурмових дії зафіксували на Північно-Слобожанському і Курському напрямках, стільки ж – на Південно-Слобожанському, де російська армія намагалася прорвати оборонні рубежі у районі Вовчанських Хуторів та у бік Нескучного й Бочкового.
Бойові дії тривали на Куп’янському, Лиманському та Слов’янському напрямках.
На Краматорському напрямку наступальних дій Росії не фіксували.
Російські війська, за зведенням, 22 рази атакували на Костянтинівському напрямку в районах Костянтинівки, Олександро-Шультиного, Плещіївки, Іллінівки, Русиного Яру, Степанівки, Софіївки й Новопавлівка.
«На Покровському напрямку наші захисники зупинили 33 штурмові дії агресора у районах населених пунктів Родинське, Червоний Лиман, Новоолександрівка, Гришине, Покровськ, Котлине, Мирноград, Молодецьке, Шевченко, Муравка, Удачне, Новопавлівка», – повідомляє Генштаб.
Російські загарбники 10 разів атакували на Олександрівському напрямку й 12 – на Гуляйпільському.
Генштаб повідомляє про дві російських атаки на Оріхівському напрямку і чотири «марні штурмові дії» на Придніпровському.
15 квітня головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський повідомив, що російська армія зі зміною погоди активізувала наступальні дії та проводить їх практично по всій лінії фронту завдовжки 1200 кілометрів. Найгарячішими напрямками протягом березня були, за його даними, Олександрівський, Покровський, Костянтинівський і Лиманський.
Росіяни у домах українців. Що стоїть за масштабними планами РФ щодо окупованих територій
Росія заявляє про довгострокові плани «розвитку» тимчасово окупованих територій України, які подають як масштабну програму відновлення – із новим житлом, інфраструктурою та робочими місцями.
Оприлюднені деталі документів передбачають, що до 2045 року на захоплені частини Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей можуть переселити близько 114 тисяч росіян. Водночас зруйновані і захоплені міста, відновлення яких потребувало б значно більших ресурсів, майже не згадуються.
Чи здатна Росія реалізувати заявлені плани та якою є мета агресора – розбирались Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода). Читайте і дивіться за лінком
США знову частково послабили санкції проти російської нафти на місяць
Сполучені Штати знову тимчасово послабили санкції щодо російської нафти, видавши новий виняток, яка дозволяє доставляти та продавати певні партії, що вже перебувають у морі. Таке рішення ухвалило Міністерство фінансів США у той час, коли Вашингтон публічно наполягає, що продовжує тиск на Кремль.
Управління контролю за іноземними активами (OFAC) американського Мінфіну 17 квітня опублікувало Загальну ліцензію 134B, яка дозволяє операції, пов’язані з російською сирою нафтою та нафтопродуктами, завантаженими на судна станом на цю дату. Виняток діє до 16 травня та замінює попередню ліцензію, термін дії якої закінчився 11 квітня.
Оновлена ліцензія має вузький характер – вона поширюється лише на нафту, вже завантажену на судна, – але критики кажуть, що повторне застосування таких винятків ризикує підірвати ширший режим санкцій, запроваджений після повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Провідні демократи в Сенаті, включно із Чаком Шумером, Елізабет Воррен та Джин Шагін, засудили це рішення як «розворот на 180 градусів», стверджуючи, що воно надсилає неоднозначний сигнал у той час, коли Росія продовжує військову кампанію проти України.
«Це рішення ганебне», – заявили вони у спільній заяві, вказуючи на те, що російські атаки на Україну тривають, а послаблення санкцій може продовжити війну.
Міністр фінансів США Скотт Бессент 15 квітня заявив, що Вашингтон не продовжуватиме дію винятків, які дозволяли закуповувати іранську і російську нафту без застосування санкцій США.
Генштаб ЗСУ: армія Росії втратила понад 1 тисячу військових і 82 артилерійських систем за добу
Російська армія втратила близько 1 080 людей особового складу протягом попередньої доби, заявляє Генеральний штаб Збройних сил України вранці 18 квітня.
Командування оцінює загальні втрати РФ у 1 317 150 людей особового складу.
Також, за даними Генштабу, російські війська втратили протягом попередньої доби:
- 6 танків (загалом 11 876)
- 10 бойових броньованих машин (24 410)
- 82 артилерійських системи (40 242)
- 4 реактивних системи залпового вогню (1 743)
- 2 104 безпілотники оперативно-тактичного рівня (245 112)
- 180 автомобілів і автоцистерн (90 194)
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
На квітень 2026 року журналісти російської служби ВВС та «Медіазони» спільно з командою волонтерів підтвердили імена щонайменше 212 188 російських військовослужбовців, які загинули на війні проти України з лютого 2022 року. Йдеться про тих, чиї імена підтверджені у відкритих джерелах.
Оцінки загальних втрат Росії (поранених і вбитих) із боку міжнародних організацій і розвідок є значно вищими. У грудні 2025 року високопосадовець НАТО на умовах анонімності повідомив російській службі ВВС, що, за даними альянсу, загальна кількість убитих і поранених у російській армії може наближатися до 1,15 мільйона осіб.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни, тепер приблизно раз на рік цю інформацію оприлюднює президент України Володимир Зеленський. На початку лютого 2026 року в інтервʼю France 2 він заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими 55 тисяч українських солдатів. Президент, що також є «велика кількість людей, яких Україна вважає зниклими безвісти».
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 13 січня цього року заявив, що в 2025 році вдалося зменшити кількість втрат особового складу ЗСУ на 13%. Деталей щодо українських втрат він не навів.
Що треба, щоб зупинити наступ Росії? І про що може говорити Зеленський із Путіним?
Зеленський: у Білорусі біля кордону з Україною будують дороги й облаштовують артилерійські позиції
Росія вкотре намагатиметься втягнути у свою війну Білорусь, заявив президент України Володимир Зеленський із посиланням на дані розвідки.
Після доповіді головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського президент повідомив 17 квітня, що фіксується намагання російського контингенту провести перегрупування сил: «Найвірогідніше з метою компенсувати дефіцит особового складу. У звʼязку із цим стає більш очевидним, для чого на території Білорусі підвищили активність збройних сил».
«За даними розвідки, у прикордонні Білорусі відбувається розбудова доріг до території України й налагодження артилерійських позицій. Вважаємо, що Росія вкотре пробуватиме втягнути у свою війну Білорусь», – написав Зеленський у телеграмі.
Американські чипи 2025 року у російських дронах: у Конгресі США закликають посилити контроль за санкціями
ВАШИНГТОН – Один із високопоставлених республіканців у Конгресі США висловив занепокоєння, що в російському озброєнні і надалі знаходять компоненти американського походження. Україна заявляє, що в уламках нещодавно застосованих російських дронів є західна мікроелектроніка, виготовлена навіть у 2025 році.
Конгресмен-республіканець від Південної Кароліни Джо Вілсон в інтерв’ю Радіо Свобода 16 квітня заявив, що повідомлення про американські технології в російських та іранських дронах «потребують реагування». Викликає сумнів ефективність експортного контролю, який мав би обмежити доступ Москви до чутливих компонентів.
За словами Вілсона, попри запроваджені санкції після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, дрони типу «Shahed», якими російська арамія щодня атакує українські міста, і далі містять західну мікроелектроніку. Це, на його думку, свідчить про складність контролю за обмеженнями в умовах розгалужених і фрагментованих глобальних ланцюгів постачання.
Питання набуло ще більшої гостроти після масштабної нічної атаки Росії дронами і ракетами. За даними української влади, загинули щонайменше 17 людей, понад 100 – поранені. Коментуючи ці удари, президент США Дональд Трамп сказав Радіо Свобода: «Я вважаю, що це жахливо».
Читайте ТУТ
У 7-му корпусі ДШВ підтверджують накопичення Росією сил на півдні Мирнограда
Війська РФ стягують ресурси до південних околиць Мирнограда на Донеччині, використовуючи житлову забудову як природне укриття, повідомив начальник комунікацій 7-го корпусу швидкого реагування ДШВ Володимир Полевий в ефірі Радіо Донбас Реалії (проєкту Радіо Свобода).
«Противник справді має перевагу зараз у межах житлової забудови Покровська і Мирнограда. Вона надає йому насамперед укриття», – каже Полевий.
Проєкт DeepState 15 квітня повідомляв, що противник накопичує піхоту і ствольну артилерію на півдні Мирнограда, куди Україні складно діставати дронами.
За словами ж спікера 7-го корпусу, складність уражень пов’язана з тим, що роботі звичайних тактичних FPV (а не БпЛА категорії Middle Strike дальністю на 100 км) заважає забудова: «Висотки Мирнограда і Покровська – вони як гори, як ліс, що стоїть перед російською логістикою і прикриває їхній радіогоризонт». Спроби зазирнути за ці висотки за допомогою ретрансляторів чи розвідників, за його словами, упираються в активну роботу російського ППО. Навіть нові дрони на оптоволокні у місті втрачають ефективність – Полевий зазначає, що в щільній забудові кабель просто лягає на землю, перегинається або обривається об гострі кути будинків, що «стирчать, наче зуби».
Незважаючи на ці технологічні обмеження, спікер корпусу зазначає: південь Мирнограда не є абсолютною «сліпою зоною». Ураження там відбуваються, проте складність міського рельєфу та пріоритети командування зараз роблять цей напрямок одним із найважчих для роботи безпілотників.
15 квітня головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський повідомив, що російська армія зі зміною погоди активізувала наступальні дії та проводить їх практично по всій лінії фронту.
1 квітня Сирський заявив, що Покровський напрямок залишається найгарячішим на всій 1200-кілометровій протяжності активного фронту.
Резерви економіки РФ «багато в чому вичерпані» – міністр
Ситуація в економіці Росії зараз складніша, ніж упродовж останніх років, на тлі міцного рубля, високих відсоткових ставок, дефіциту трудових ресурсів і бюджетних обмежень, її резерви багато в чому вичерпані, заявив 17 квітня міністр економічного розвитку РФ Максим Решетников.
На його думку, «найгостріше» непросту ситуацію в економіці відчуває бізнес. Вона ускладнюється також податковими змінами, до яких підприємцям доводиться пристосовуватися.
«Тому, напевно, основне наше завдання зараз – це справді допомогти бізнесу максимально адаптуватися до тієї ситуації, яка відбувається», – сказав Решетников на форумі інфраструктури та підтримки підприємництва «Мій бізнес» у Всеволожську Ленінградської області.
У попередні роки бізнес адаптувався до дефіциту кадрів та зростання зарплат, знаходячи внутрішні резерви. «Зараз фіксуємо, що ці резерви багато в чому вичерпані, ситуація справді така, і макроекономічна (ситуація) значно складніша», – додав міністр.
Головним завданням для бізнесу найближчим часом Решетников назвав керування собівартістю та витратами, а також підвищення продуктивності праці.
РФ скорочує використання кримськотатарської мови в освіті у Криму – правозахисник
В окупованому Росією Криму триває системна політика скорочення ресурсів для використання кримськотатарської мови, кримськотатарські активісти відзначають дедалі більшу жорсткість, повідомляє проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії з посиланням на кримського правозахисника, який говорив на умовах анонімності.
За його словами, у кримськотатарських ЗМІ та школах усе частіше лунає російська мова.
«Ми відзначаємо, що викладання у школах з кримськотатарською мовою навчання набуває все більшої формальності – тут частіше вже звучить російська мова. Влада це заохочує, наприклад, наступного року школу з кримськотатарською мовою навчання у мікрорайоні «Фонтани» у Сімферополі очолить директор, який не знає кримськотатарської мови. Не кращою є ситуація в кримськотатарських ЗМІ, наприклад, на телеканалі «Міллет» скасували посаду директора, а передач усе більше виходить російською мовою. Навіть у друкованому виданні місцевого муфтіяту більше матеріалу виходить російською, ніж кримськотатарською», – розповів правозахисник.
Він також зазначив, що з цього року різко скоротили випуск книжок кримськотатарською мовою.
«Якщо раніше Медіацентр імені Гаспринського видавав до 20 книжок щороку, то цього року фінансування скоротили вчетверо, а всі книжки, написані кримськотатарською мовою, повинні подаватися до друку двомовними», – повідомив правозахисник.
Він зазначив, що на противагу політиці російської влади, в кримськотатарській громаді Криму зростає запит на національних блогерів, які роблять контент кримськотатарською мовою.