Влада: через атаки РФ у семи областях України загинули шестеро людей, понад 70 – поранені
Через російську агресію у семи областях України загинули четверо людей, понад 70 – поранені, повідомляє місцева влада.
Як повідомив голова ОВА Вадим Філашкін, на Донеччині через російську агресію загинула людина – в Олексієво-Дружківці, ще чотири – поранені.
За даними ОВА, на Сумщині внаслідок атак російських БпЛА загинула людина, ще восьмеро – зазнали поранень.
У Харківській області, за даними місцево влади, постраждали п’ятеро людей, Зокрема, у селищі Золочів постраждала 22-річна жінка, у селі Шуби Богодухівської громади зазнала гострої реакції на стрес 74-річна жінка, у Лозовій постраждала 42-річна жінка, а на трасі біля села Кам’яна Яруга Чугуївської громади зазнали поранень 53- і 52-річні чоловіки.
Голова Дніпропетровської області Олександр Ганжа повідомив, що минулої доби в області загинула людина, 26 зазнали поранень, серед них – четверо дітей. Люди постраждали через російські атаки у Дніпрі, Криничанській громаді, Кривому Розі та на Нікопольщині.
Радіо Свобода Weekly: СБУ повідомила про ураження ракетного корабля РФ у Фінській затоці
Інформацію про важливі події та вибрані ексклюзивні матеріали Радіо Свобода за тиждень, що минув, пропонуємо вашій увазі у цьому стислому огляді.
Хмара доповів Зеленському про атаку на порт Приморськ і ураження носія «Калібрів»
Генерал-майор Євгеній Хмара, який є тимчасовим виконувачем обов’язків голови СБУ, повідомив президенту України Володимиру Зеленському про «успішне ураження обʼєктів порту Приморськ» у Фінській затоці, яке було спільно операцією Служби безпеки України, Сил безпілотних систем, ССО, ГУР та прикордонників.
«Уражено ракетний корабель «Каракурт», також сторожовий катер та ще один танкер тіньового нафтового флоту. Значних ушкоджень досягнуто також і в інфраструктурі нафтоналивного порту. Кожен такий наш результат обмежує російський потенціал війни», – написав Зеленський у соцмережах 3 травня.
Повністю читайте ТУТ
Британія має намір розпочати переговори щодо приєднання до кредиту ЄС для України – ЗМІ
Велика Британія має намір розпочати переговори про приєднання до позики Європейського Союзу для України у розмірі 78 мільярдів фунтів стерлінгів (106 мільярдів доларів США), повідомляє Reuters з посиланням на британський уряд. Про це також повідомляє Financial Times.
Очікується, що прем’єр-міністр Кір Стармер у понеділок заявить на саміті Європейського політичного співтовариства у столиці Вірменії Єревані – дискусійному форумі, створеному після вторгнення Росії у 2022 році – що Британія хоче співпрацювати з ЄС, щоб підтримати Україну в отриманні життєво важливого військового обладнання, повідомив його офіс.
Кредит, схвалений ЄС у квітні, має покрити дві третини потреб України протягом наступних двох років, причому основна частина цієї суми призначена для військових витрат.
Додаткове фінансування також може відкрити можливості для британського бізнесу задовольнити нагальні потреби України, зокрема в оборонному секторі, йдеться в заяві уряду.
За добу війни РФ втратила понад 1000 військових і шість танків – Генштаб ЗСУ
Росія від початку повномасштабного вторгнення втратила 1 335 150 військових, за останню добу – близько 1 120, такі дані вранці 4 травня Генеральний штаб Збройних сил України.
Крім того, за даними штабу, сили РФ втратили таку військову техніку:
- 11 914 танків (+6 за добу)
- 24 507 бойових броньованих машин (+4)
- 41 306 артилерійських систем (+113)
- 1 767 реактивних системи залпового вогню (+2)
- 1 357 засобів протиповітряної оборони
- 435 літаків
- 352 гелікоптери
- 1317 наземних робототехнічних комплексів (+11)
- 272 062 безпілотники оперативно–тактичного рівня (+2 249)
- 4 584 крилатих ракет (+5)
- 33 кораблі й катери
- 2 підводних човни
- 93 824 автомобілів й автоцистерн (+268)
- 4 168 одиниць спеціальної техніки(+17).
Діряве небо Росії. Кремль програє Україні «математику війни» в ППО?
Навесні 2026 року зростання ефективності ударів Сил оборони по російському тилу та окупованих територіях України стало помітним неозброєним оком. Палаючі нафтобази та станції перекачки і змішування нафти, системи ППО та радіолокаційні станції, армійські пункти управління, склади дронів, військові заводи, портова інфраструктура та військові кораблі чи не щодня успішно вражають Сили безпілотних систем, ГУР, СБУ, а також батальйони безпілотних систем у лінійних бригадах ЗСУ.
Деградацію російської протиповітряної оборони визнають і російські військові блогери, а також – регіональні російські лідери і сам президент Росії Володимир Путін, які до того применшували ефект від українських ударів.
Як і чому Україна стала ефективніше уражати російські об'єкти з повітря? Про це перша частина аналізу Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода).
У другій частині, яка вийде незабаром, ми розкажемо, як Росія намагається захищатися від українських далекобійних ударів – і чи вдасться це їй
«Криза ППО», – так російські військові блогери описують ситуацію із захистом неба в Росії та на захоплених нею територіях у квітні 2026 року. Скаржитись на домінування українських дронів також почали очільники віддалених від України регіонів РФ – наприклад, губернатор Ленінградської області РФ (900 км від кордону з Україною) Олександр Дрозденко.
Той на обласних законодавчих зборах 15 квітня заявив, що його регіон став «прифронтовою областю», вказавши на нещодавні українські удари по «економічних та портових» об’єктах. Згодом Дрозденко публічно заявив, що ухвалив рішення «про необхідність зміцнення на захисту Ленінградського неба від атак безпілотних апаратів» – зокрема, про створення додаткових вогневих груп для захисту підприємств та критично важливих об'єктів інфраструктури.
А після третього поспіль удару Сил оборони по нафтопереробному заводу в Туапсе на це був змушений відреагувати навіть очільник Росії Володимир Путін. Він заявив, що «все частіше завдаються удари безпілотниками по цивільній інфраструктурі», але в самому місті люди «справляються з тими викликами, з якими стикаються».
На той час в Туапсе, через багатоденну пожежу на НПЗ, стався витік нафти в море, випав «нафтовий дощ» і почалися перебої із водою, а місцева влада запровадила режим надзвичайної ситуації.
Американська аналітична організація Інститут вивчення війни (ISW) зазначив, що зазвичай Кремль не реагує на українські удари по російській нафтовій інфраструктурі.
Далі читайте тут
«Росія має завершити війну»: Зеленський підбив підсумки першого дня переговорів у Єревані
Перший день зустрічей у столиці Вірменії, Єревані, напередодні саміту Європейської політичної спільноти, був присвячений координації з європейськими партнерами, повідомив президент Володимир Зеленський у телеграмі.
За словами глави держави, наразі є три головних завдання.
«Перше: робимо все, щоб наблизити достойне завершення війни. Поінформував партнерів щодо стану дипломатії, можливих перспектив і запланованих контактів. Потрібні спільні зусилля, щоб активізувати дипломатію та не допускати зменшення тиску на агресора. Росія має завершити цю свою війну. Дякую всім, хто з Україною!» – зазначив президент.
Друге завдання, за словами Зеленського – реалізація європейського пакета підтримки для України обсягом 90 млрд євро – «прискорюємо це фінансування».
«Третє: зміцнення української протиповітряної оборони та енергетична підтримка для України й співпраця з партнерами в галузі енергетики. Вже зараз активно готуємося до нового опалювального сезону та диверсифікуємо відповідну підтримку. Поінформував про всі потреби для захисту та відновлення. Дякую кожному партнеру, який готовий допомагати!» – підсумував він.
Росія втратила за добу, 2 травня, понад тисячу військових – Генштаб ЗСУ
Російські війська втратили близько 1 080 людей особового складу протягом попередньої доби, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України вранці 3 травня.
Українське командування оцінює загальні втрати армії Росії за час повномасштабного вторгнення в 1 334 030 військових.
Крім того, за даними штабу, російські війська втратили:
- 11 908 танків (+2 за добу)
- 24 503 бойові броньовані машини (+3)
- 41 193 артилерійські системи (+76)
- 1 765 реактивних системи залпового вогню (+2)
- 1 357 засобів протиповітряної оборони
- 435 літаків
- 352 гелікоптери
- 136 (+12) наземних робототехнічних комплексів
- 269 813 безпілотників оперативно–тактичного рівня (+2 224)
- 4 579 крилатих ракет
- 33 кораблі й катери
- 2 підводних човни
- 93 556 автомобілів й автоцистерн (+282)
- 4 151 одиниці спеціальної техніки.
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
На квітень 2026 року журналісти російської служби ВВС і «Медіазони» спільно з командою волонтерів підтвердили імена щонайменше 212 188 російських військовослужбовців, які загинули на війні проти України з лютого 2022 року. Йдеться про тих, чиї імена підтверджені у відкритих джерелах.
Оцінки загальних втрат Росії (поранених і вбитих) із боку міжнародних організацій і розвідок є значно вищими. У грудні 2025 року високопосадовець НАТО на умовах анонімності повідомив російській службі ВВС, що, за даними альянсу, загальна кількість убитих і поранених у російській армії може наближатися до 1,15 мільйона осіб.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни, тепер приблизно раз на рік цю інформацію оприлюднює президент України Володимир Зеленський. На початку лютого 2026 року в інтервʼю France 2 він заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими 55 тисяч українських солдатів. Президент, що також є «велика кількість людей, яких Україна вважає зниклими безвісти».
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 13 січня цього року заявив, що в 2025 році вдалося зменшити кількість втрат особового складу ЗСУ на 13%. Деталей щодо українських втрат він не навів.
Свобода слова в тіні війни: як Росія переслідує українських журналістів
«Я не можу бути певна, що мені десь безпечно», – говорить медіаекспертка Інституту масової інформації (ІМІ) Ірина Земляна, яку в Росії заочно засудили до 13 років колонії загального режиму.
Аналогічний вирок російський суд виніс і щодо журналіста Олексія Гомона, якого у квітні 2026 року заочно засудили до дев’яти років ув’язнення.
Від початку повномасштабної війни під такі переслідування потрапили щонайменше 66 медійників.
До Всесвітнього дня свободи преси Радіо Свобода нагадує про ці справи. Читайте і дивіться тут
Вивезла пісні з окупації. Як врятували унікальні етнозаписи з Донеччини
«Вони вже такі «бойові», проїхали багато кілометрів», – так про касети з фольклорними записами розповідає проєту Радіо Свобода «Ти як?» переселенка з Донеччини Лариса Поліщук. Спершу їй вдалося вивезти їх через російські блокпости з Донецька, а після початку повномасштабної війни – з Добропілля.
На майже сотні касет – обрядові та ліричні пісні, які впродовж років від бабусь у містах та селах Донеччини записувала етномузикологиня Олена Тюрикова. Нині більшість цих населених пунктів – окуповані.
Частину записів уже вдалося оцифрувати в лабораторії музичної етнології у Львові – у місті, де Лариса знайшла прихисток. На касетах – пісні у багатоголосому виконанні, в автентичній, давній манері співу, притаманній цьому регіону, і записані в єдиному примірнику, каже музикознавець. І додає: сьогодні ці записи – не просто голоси Донецької області, а цілий пласт нематеріальної спадщини, який можна було б втратити. Більше інформації за лінком
Трегубов розповів, що ускладнює ситуацію під Куп’янськом для Сил оборони
Сили РФ кидають «великі сили» на підступи до Куп’янська і вже «частково контролюють» село на північ від міста, повідомив в ефірі телемарафону речник Угруповання об'єднаних сил Віктор Трегубов.
«Вони накопичували особовий склад, і, власне, потенціал для наступальних дій. І з лютого по березень, тоді якраз була знижена інтенсивність, вони зализували рани», – сказав Трегубов.
За його словами, армії РФ допомагає два сприятливих фактори – так звана «зеленка» (зелена рослинність з настанням тепла), а також погана погода у квітні.
«Ключову роль» у натиску на Куп'янськ, за словами Трегубова, відіграє Голубівка – населений пункт на північ від міста. Саме звідти сили РФ намагаються «просочуватися» всередину.
«Знищувати росіян, що намагаються зайти в місто з півночі треба, і це трішки важче, ніж тоді, коли Голубівка була більш контрольованою. Тут ми в курсі проблеми, тут ми в курсі того, як з нею боротися, просто питання в тому, що росіян багато», – заявив Трегубов.
15 квітня головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський повідомив, що російська армія зі зміною погоди активізувала наступальні дії та проводить їх практично по всій лінії фронту завдовжки 1200 кілометрів. Найгарячішими напрямками протягом березня були, за його даними, Олександрівський, Покровський, Костянтинівський і Лиманський.
17 квітня начальник комунікацій 7-го корпусу швидкого реагування ДШВ Володимир Полевий в ефірі Радіо Донбас Реалії (проєкту Радіо Свобода) заявив, що війська РФ стягують ресурси до південних околиць Мирнограда на Донеччині, використовуючи житлову забудову як природне укриття.
«Росія бачить у них політичну загрозу, а не медіа». Кримські журналісти в ув’язненні РФ
«Цілеспрямовано доводять до смерті» – так сестра засудженої кримської активістки та громадянської журналістки Ірини Данилович прокоментувала умови тримання жінки в колонії РФ. У слідчому ізоляторі їй тривалий час не надавали медичної допомоги у зв’язку з гострим отитом. У результаті активістка втратила слух на одне вухо, але так і не отримує лікування.
Ірина Данилович – одна з майже двох десятків українських журналістів, яких російська влада покарала за їхню роботу в Криму.
З нагоди Всесвітнього дня свободи преси, який відзначають 3 травня, проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії нагадує імена цих кримських журналістів. Читайте і дивіться за лінком
Прокуратура: внаслідок російських обстрілів Сумщини простраждало троє людей
Протягом дня 2 травня на Сумщині троє людей зазнали поранень внаслідок російських обстрілів, повідомила обласна прокуратура.
«2 травня 2026 року в Шосткинському районі унаслідок мінометного обстрілу поранено двох жительок Середино-Будської громади, які перебували на вулиці. 69-річна та 39-річна жінки наразі перебувають під наглядом медиків», – йдеться у повідомленні.
У прокуратурі також зазначили, що у Сумському районі російський безпілотник зранку атакував цивільну інфраструктуру.
«63-річна жінка отримала незначні поранення. Їй надали допомогу без госпіталізації», – наголосили у відомстві.
Під час робіт у полі загинув чоловік, який натрапив на дрон армії РФ
Також у Сумській області під час робіт у полі загинув чоловік, повідомив голова обласної військової адміністрації (ОВА) Олег Григоров.
«На жаль, під час робіт у полі в Краснопільській громаді загинув 45-річний чоловік Чоловік натрапив на ворожий дрон. Отримані травми виявилися несумісними з життям», – зазначив місцевий чиновник.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Обман і примус: як РФ заганяє іноземців на війну проти України (доповідь)
Від лютого 2022 року Росія завербувала для участі у війні з Україною не менше від 27 тисяч іноземних громадян із понад 130 країн. Про це, посилаючись на дані української влади, свідчення військовополонених та відкриті джерела інформації, повідомили правозахисники – Міжнародна федерація за права людини (FIDH), українська правозахисна організація Truth Hounds та Казахстанське міжнародне бюро з прав людини та дотримання законності (КМБПЛ).
Правозахисники в оприлюдненій доповіді проаналізували, хто вербує людей, як це відбувається, і дійшли висновку, що схему можна назвати глобальною, а з боку Росії за неї відповідають і державні структури, а не лише приватні вербувальники. І значна частина іноземців потрапляє до армії РФ під примусом або обманом.
Читайте про це тут
Зеленський запровадив санкції проти ексголови ОП Андрія Богдана
Президент України Володимир Зеленський запровадив санції проти п’яти осіб, йдеться у відповідному указі глави держави.
У документі йдеться, що «їхні дії загрожують національним інтересам, безпеці, суверенітету й територіальній цілісності України».
Відомо, що санкції застосовані щодо українського юриста Андрія Богдана (колишнього керівника Офісу президента – ред), українського бізнесмена, соратника та партнера підсанкційного Віктора Медведчука Богдана Пукіша, російського бізнесмена, ключового менеджера підсанкційної платіжної системи А7А5, яку використовують для обходу санкцій, Алана Кірюхіна, функціонерів-пропагандистів олімпійського спорту РФ Станіслава Позднякова та Михайла Маміашвілі.
«Обмежувальні заходи, зокрема, передбачають: позбавлення державних нагород України, блокування активів, припинення торговельних операцій, запобігання виведенню капіталів за межі України, припинення дії або зупинення ліцензій та інших дозволів, заборона участі в приватизації та оренді державного майна», – йдеться у законі.
Санкції застосовані на 10 років, за винятком безстрокового позбавлення державних нагород України.
Андрій Богдан – юрист за фахом, у минулому особистий адвокат олігарха Ігоря Коломойського. На президентських виборах 2019 року він консультував команду Зеленського з правових питань, а після перемоги того на виборах очолив спочатку Адміністрацію, а потім і щойно створений Офіс президента.
На посаді він пробув менше ніж рік – у лютому 2020-го Зеленський його звільнив. Його місце посів Андрій Єрмак.
Через удари по НПЗ обсяг переробки нафти в Росії знизився до показників 2009 року – ISW
Українські сили упродовж 29 квітня – 1 травня завдали серії ударів по російській нафтопереробній інфраструктурі в Краснодарському і Пермському краях, а також в Оренбурзькій області, йдеться у новому зведенні Institute for the Study of War (ISW).
За даними Генерального штабу України та Сил безпілотних систем, у ніч на 1 травня українські дрони уразили Туапсинський нафтопереробний завод у Краснодарському краї. Це вже четверта атака на підприємство від початку квітня – раніше удари фіксувалися вночі 15-16, 19-20 та 27-28 квітня.
Українські військові повідомили, що наразі триває оцінка наслідків останнього удару. Водночас попередні атаки, за їхніми даними, знищили щонайменше 24 резервуари, пошкодили ще щонайменше чотири, призвели до зупинки роботи заводу та спричинили кілька пожеж, які гасили протягом кількох днів. Опубліковані 1 травня супутникові знімки та геолокаційні кадри також зафіксували пожежу на території підприємства. Оперативний штаб Краснодарського краю РФ підтвердив загоряння в порту Туапсе після атаки безпілотників.
Крім того, у ніч на 1 травня українські сили вдарили по Пермському нафтопереробному заводу в Пермському краї. За даними Генштабу, там виникла пожежа, а також було пошкоджено установку первинної переробки нафти АВТ-4.
Напередодні, 29 квітня, ЗСУ також атакували Орський нафтопереробний завод в Оренбурзькій області, де після удару спалахнула пожежа.
ISW також повідомляє про удари по російських військових аеродромах. За інформацією Генштабу, 25 квітня українські сили уразили кілька винищувачів Су-57 та фронтових бомбардувальників Су-34 на аеродромі Шагол у Челябінській області – приблизно за 1676 кілометрів від міжнародного кордону з Україною. Супутникові знімки, оприлюднені 1 травня, підтверджують пошкодження кількох літаків.
Також 29–30 квітня ЗСУ завдали удару по аеродрому поблизу Бабок у Воронезькій області, де були уражені гелікоптери Мі-28 та Мі-17.
«На тлі посилення української кампанії ударів по російській нафтовій інфраструктурі середній обсяг переробки нафти в Росії впав до найнижчого рівня з грудня 2009 року», – йдеться у зведенні експертів.
За даними агентства Bloomberg з посиланням на аналітичну компанію OilX, середній добовий обсяг переробки знизився до 4,69 мільйона барелів на добу.
За оцінкою ISW, у березні та квітні 2026 року Україна «помітно активізувала» кампанію ударів по російських нафтових об’єктах.
Радіо Свобода не може незалежно перевірити дані про наслідки ударів.
Раніше 1 травня російська влада повідомила про четверту за останні тижні атаку на нафтову інфраструктуру в Туапсе в Краснодарському краї РФ. Як повідомив оперативний штаб регіону, вночі проти 1 травня в місті внаслідок атаки безпілотників сталася пожежа на території морського терміналу.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ зазнають повітряних ударів. Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
Корецький: армія РФ вдарила по об’єктах «Нафтогазу» в Запорізькій і Дніпропетровській областях
Російські військові 2 травня атакували об’єкти «Нафтогазу» у Запорізькій і Дніпропетровській областях, повідомив голова правління компанії Сергій Корецький.
«Другу добу російські війська атакують критичну інфраструктуру Групи «Нафтогаз», – зазначив Корецький.
За його даними, 1 травня обстрілів зазнав газовидобувний обʼєкт у Харківській області. Пошкоджене обладнання.
«У суботу, 2 травня, після влучання російської авіабомби пошкоджений газопровід у Запорізькій області. Частина споживачів тимчасово залишилась без газопостачання. Ремонтні служби координують дії з військовими і розпочнуть ліквідацію наслідків, щойно дозволить безпекова ситуація», – зазначив Корецький.
Також за даними голови правління компанії, 2 травня один із працівників групи «Нафтогаз» зазнав поранення внаслідок російського обстрілу у Дніпропетровській області.
«Група Нафтогаз» у лютому інформувала, що протягом повномасштабного вторгнення Росія завдала 401 удар по її інфраструктурі, у 2025 році зафіксовано 229 атак – більше, ніж за попередні три роки разом.
Від початку повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року Росія завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України. З початком осені 2025 року війська РФ посилили обстріли української енергетики. Розрив між потужностями генерації і потребами споживання спричинив тривалі перебої з електропостачанням. У багатьох регіонах діяли графіки відключення світла, але з приходом весни і збільшенням генерації сонячними електростанціями обмеження були послаблені.
Президент України Володимир Зеленський 24 березня заявив, що сили РФ продовжують свою операцію, щоб зламати енергосистему України.
Служба безпеки України кваліфікує удари Росії по українській енергетичній інфраструктурі як злочини проти людяності.
На початку лютого 2026 року російський міністр закордонних справ Сергій Лавров заявив, що Росія нібито не починала атак на цивільні об’єкти, а саме Україна першою почала бити по її енергооб’єктах.
Cили РФ атакували Запорізький район: загинув чоловік, постраждала 7-річна дівчинка – влада
У суботу, 2 травня, сили РФ атакували керованими авіабомбами Запорізький район, повідомив голова обласної військової адміністрації (ОВА) Іван Федоров.
«Одна людина загинула, двоє поранені, серед них 7-річна дитина. Ворог ударив КАБами по Запорізькому району. Ворог атакував Новоолександрівку. Зруйновані кілька приватних будинків. Вибуховою хвилею пошкоджене житло поруч з епіцентром атаки», – йдеться у повідомленні місцевого чиновника.
За даними Федорова, загинув 55-річний чоловік. Дістала поранень 7-річна дівчинка та 77-річний чоловік.
Російські дрони атакували Харків, голова ОВА повідомляє про шістьох постраждалих
Російська армія атакувала Харків безпілотниками, повідомив голова області Олег Синєгубов 2 травня.
Місцева влада зафіксувала влучання в Шевченківському, Холодногірському, Основ’янському районах Харкова.
«На цю хвилину відомо про чотирьох постраждалих. Їм надається медична допомога. Пошкоджено багатоквартирний будинок, територію двох АЗС», – заявив Синєгубов.
Згодом він уточнив, що 62-річний чоловік зазнав вибухових поранень внаслідок обстрілу в Холодногірському районі. Пораненого госпіталізували.
Ще троє людей – 61-річний чоловік, жінки 38 і 48 років – зазнали гострої реакції на стрес, їм надали допомогу на місці.
Згодом Синєгубов повідомив про ще двох постраждалих – гостру реакцію на стрес діагностували також у 57-річної жінки та 44-річного чоловіка.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Фіцо в розмові із Зеленським висловив підтримку амбіціям України вступити до Євросоюзу
Президент Володимир Зеленський провів розмову з прем’єр-міністром Словаччини Робертом Фіцо – про це сторони повідомили 2 травня.
Зеленський заявив про важливість сильних відносин із Братиславою:
«Ми обидва зацікавлені в цьому. Важливо було почути, що Словаччина підтримує членство України у Європейському Союзі та готова ділитися своїм досвідом вступу».
Президент України додав, що запросив Фіцо відвідати Київ, і подякував за його запрошення приїхати до Братислави. Також сторони обговорили можливість особисто зустрітися найближчим часом: «наші команди попрацюють над графіком».
Фіцо у своїх соцмережах заявив, що, хоча із Зеленським «різні погляди на деякі питання», обидва лідери зацікавлені в дружніх відносинах між Словаччиною та Україною.
«Я підтвердив, що Словаччина підтримує амбіції України щодо вступу до ЄС, оскільки Словаччина хоче, щоб Україна була стабільною та демократичною країною як наш сусід», – повідомив він.
За словами прем’єра, він планує коротко зустрітися із Зеленським у понеділок на саміті Європейської політичної спільноти в Єревані. Крім того, сторони обміняються візитами до Києва та Братислави.
«Я також наголосив, що жодна мирна угода у військовому конфлікті з Російською Федерацією неможлива без згоди української сторони», – додав Фіцо.
Росія казала: «У нас такого нет». Але його відшукали в полоні. Історія про кохання і віру
«Скажіть, що я її кохаю» – цей напис на коробці з речами залишив своїй дружині Аміні її чоловік Іван. Так він попрощався перед виходом на бойове завдання, з якого не повернувся. Чоловіка вважали зниклим безвісти. Цей прощальний напис Аміна витатуювала у себе на руці.
Історія подружжя Іванченків із Херсонщини схожа на кінороман: однокласники закохались ще в 14 років і відтоді не розлучались. Разом пережили пів року окупації в рідному селищі. Коли виїхали, Іван в 19 років пішов добровольцем на фронт.
Під час оборони Кліщіївки на Донеччині військовий зник безвісти. Аміні сказали, що він загинув, але вона не вірила і продовжувала його шукати.
Що саме сталось з Іваном, де українська розвідка відшукала його та як Аміна не втрачала віру і робила все, щоб врешті обійняти коханого? Свою історію подружжя розповіло кореспондентці проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії. Читайте і дивіться за лінком