Влада Краснодарського краю РФ заявила про ліквідацію відкритого горіння в Туапсе
Відкриту пожежу на місці ураження в порту Туапсе ліквідували, заявив оперативний штаб Краснодарського краю РФ 2 травня.
«На морському терміналі в Туапсе ліквідоване відкрите горіння», – йдеться в повідомленні.
На місці події продовжують працювати 143 людини та 25 одиниць техніки.
Глава Туапсинського округу Сергій Бойко зранку в суботу повідомив, що на трьох ділянках продовжується ліквідація наслідків розливу нафтопродуктів.
«У готелях міста залишаються 57 осіб, евакуйованих раніше з території поряд із НПЗ», – додав він.
Нафтова інфраструктура Туапсе від середини квітня зазнала атак чотири рази. Після атаки дронів на НПЗ 16 і 20 квітня продукти горіння потрапили в атмосферу, а через підвищення рівня води в річці нафтопродукти, що вилилися туди, перелилися через захисні бар’єри і потрапили в акваторію Чорного моря.
У ніч на 28 квітня дрони знову атакували цей нафтопереробний завод. На території Туапсинського муніципального округу запровадили режим надзвичайної ситуації регіонального рівня.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ зазнають повітряних ударів. Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
ОВА: жителька Запорізького району загинула через російський авіаудар
Російські війська атакували Запорізький район, повідомив голова області Іван Федоров 2 травня.
Внаслідок цього, за його даними загинула 62-річна жінка.
«Росіяни ударили керованими авіабомбами по Таврійському. Пошкоджений житловий будинок. Загинула жінка, яка перебувала на вулиці», – повідомив Федоров.
Вранці обласна влада повідомила про удар по Запоріжжю – вибухова хвиля пошкодила вікна та балкони в житловому будинку.
За даними ОВА, напередодні внаслідок російських атак на область постраждали троє людей у Запорізькому районі.
Армія РФ вдруге за день атакувала громадський транспорт у Херсоні, поранений водій
Російські війська знову атакували автомобіль громадського транспорту в Херсоні, повідомляє місцева влада 2 травня.
За даними голови міської військової адміністрації Ярослава Шанька, російський дрон уразив автобус комунального перевізника близько 10:40 у Центральному районі Херсона.
Поранення зазнав водій, його госпіталізували.
«61-річний водій маршрутного автобуса отримав вибухову травму та уламкові поранення спини й ноги. Наразі він перебуває під наглядом медиків», – згодом уточнив Шанько.
Раніше в суботу внаслідок удару дрона по маршрутному таксі в Херсоні загинули двоє людей. Спершу було відомо про сімох поранених, згодом МВА повідомила про ще одного пораненого – його госпіталізували з контузією, вибуховою та закритою черепно-мозковою травмами.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Сирський: російські війська намагаються закріпитися на околицях Костянтинівки
Активність російських військ в районах Слов’янсько-Краматорської та Костянтинівсько-Дружківської агломерацій у квітні «помітно зросла», заявив головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 2 травня.
Він повідомив про роботу в зоні відповідальності 11-го та 19-го армійських корпусів, які обороняють цю ділянку. За даними Сирського, російська армія намагається здійснювати там наступальні дії малими піхотними групами під прикриттям артилерії та дронів. Від початку тижня на 1 травня армія РФ вдалася до 76 атак на Костянтинівському напрямку.
«Відбиваємо постійні спроби російських окупантів за допомогою тактики інфільтрації закріпитись на околицях Костянтинівки. У місті триває режим контрдиверсійних дій. Сили оборони України проводять комплекс активних заходів з виявлення та знищення противника», – написав Сирський у своїх соцмережах.
Головнокомандувач додав, що обговорив із командним складом поточну обстановку на полі бою, стан забезпечення військ, а також пропозиції командирів щодо виявлення та знищення російських піхотних груп. Основну увагу приділяють протидії російським дронам, облаштуванню оборонних рубежів та фортифікацій, потребам частин у боєприпасах та інших матеріально-технічних засобах.
Сирський заявив, що на місці ухвалив низку оперативних рішень щодо поліпшення постачання українських захисників.
27 квітня DeepState зафіксував незначне, але важливе просування агресора біля Костянтинівки – з огляду на мапу, армія РФ підійшла до її околиць зі сходу.
«Зачарованість злом». Андрій Курков про російську мову в українських школах, «кремлівського кощея» та літературні тренди
Український письменник Андрій Курков в інтерв’ю Радіо Свобода заявив про зменшення уваги на Заході до книг про російсько-українську війну. Але, зауважує, рівень зацікавленості українською темою «не був зметений» інтересом до книжок, скажімо, про Газу чи Іран.
На переконання автора, сьогодні Україна вже не сприймається як «жертва», а стає «експортером військової допомоги», що несе в собі нові виклики.
Чому автор бестселерів «Пікнік на льоду» та «Сірі бджоли» не може вийти за межі воєнної тематики, над чим працює зараз та про які культурні тренди говорить – читайте в інтерв’ю для Радіо Свобода за лінком
«Сафарі на людей»: Зеленський прокоментував удари Росії по прифронтових регіонах
Всі постраждалі внаслідок ранкової атаки РФ на маршрутне таксі в Херсоні є цивільними, і «росіяни точно це розуміли», заявив президент Володимир Зеленський 2 травня.
«Фактично таке жорстоке сафарі на людей щодня в наших прифронтових і прикордонних громадах. У Харкові дрон вдарив по житловій багатоповерхівці. Були удари по енергетиці на Миколаївщині. Били також по Дніпровщині, Одещині, Сумщині, Херсонщині та Донеччині», – перерахував він.
За даними президента, протягом цього тижня Росія випустила по Україні близько 1 600 ударних дронів, майже 1 100 керованих авіаційних бомб і три ракети. За його оцінкою, російські війська намагаються масованими атаками перевантажити українську систему ППО, тому постачання ракет «дуже важливе щодня».
«І так само важливо, щоб тиск на агресора не слабшав, бо будь-які послаблення наявних санкцій призводять лише до поповнення російського гаманця, який вони витрачають на війну. Дякую всім, хто працює над новими санкційними пакетами і допомагає обмежувати російські схеми обходу санкцій», – додав Зеленський.
Раніше голова Херсонської МВА повідомив про загибель двох людей і поранення ще сімох внаслідок удару Росії по маршрутці вранці 2 травня.
Також влада Харківщини повідомила, що за попередню добу внаслідок російських обстрілів у області постраждали 19 людей, в тому числі дитина.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Частина Сумської області знеструмлена через російські удари
Внаслідок російської агресії частина Сумської області залишилася без електроенергії, повідомляє місцева компанія «Сумиобленерго» 2 травня:
«Шановні споживачі електроенергії! Маємо знеструмлення в частині Сумщини внаслідок ударів армією РФ».
Акціонерне товариство додає, що його енергетики працюють над відновленням розподілу електроенергії.
Сумська обласна військова адміністрація повідомляє про постраждалих внаслідок російської агресії протягом попередньої доби:
- у Зноб-Новгородській громаді атака російського дрона поранила 45-річного чоловіка
- у Краснопільській громаді внаслідок влучання дрона в цивільний автомобіль поранена 54-річну жінку
- у Сумській громаді 39-річний чоловік постраждав через удар БПЛА зранку суботи
Загалом, за даними ОВА, протягом доби від ранку 1 травня до ранку 2 травня російські війська завдали 60 обстрілів по 43 населених пунктах у 23 територіальних громадах Сумщини. Найбільше обстрілів зафіксували в Сумському, Конотопському та Шосткинському районах.
Генштаб ЗСУ: Сили оборони відбили 27 російських штурмів на Покровському напрямку за добу
Протягом попередньої доби на фронті відбулося 138 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України в зведенні на ранок 2 травня.
За даними командвання, напередодні українські війська уразили пункт управління РФ, дві артилерійських системи, засіб протиповітряної оборони, склад зберігання боєприпасів та сім районів зосередження особового складу.
Три боєзіткнення мали місце на Північно-Слобожанському і Курському напрямках. Російські війська вісім разів штурмували українські позиції на Південно-Слобожанському напрямку. Дві російських атаки мали місце на Куп’янському напрямку.
Сили оборони відбили 13 спроб російських загарбників просуватися на Лиманському напрямку, чотири на Слов’янському напрямку і сім – на Костянтинівському.
На Краматорському напрямку командування не фіксувало російських атак протягом доби.
«На Покровському напрямку наші захисники зупинили 27 штурмових дій агресора у районах населених пунктів Софіївка, Вільне, Дорожнє, Нове Шахове, Родинське, Мирноград, Новоолександрівка, Покровськ, Удачне, Муравка, Молодецьке, Гришине, Новопавлівка та в бік населених пунктів Кучерів Яр, Вільне, Золотий Колодязь», – йдеться в зведенні.
Армія РФ дев’ять разів атакувала на Олександрівському напрямку. 18 російських атак зафіксовано на Гуляйпільському напрямку – в районах Варварівки, Гуляйполя, Залізничного, Чарівного, Гуляйпільського, Цвіткового та Добропілля.
Штаб також звітує про відбиття однієї російських спроби просунутися на Оріхівському напрямку і трьох – на Придніпровському.
26 квітня головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський повідомив, що російська армія активізувала наступ майже по всій лінії фронту. «Водночас Сили оборони України роблять ставку на виважене планування, інноваційні рішення й ефективне застосування наявних засобів ураження. У результаті противник зазнає втрат, які перевищують його можливості щодо доукомплектування підрозділів», – зазначив він.
Президент Володимир Зеленський 23 квітня назвав ситуацію на фронті особливою, зазначивши, що позиції ЗСУ більш стабільші, ніж у попередні місяці й роки. Водночас він вказав на те, що Росія продовжує готуватися до повітряних атак на Україну.
В американському Інституті вивчення війни (ISW) раніше заявляли, що реалії поля бою на кінець березня 2026 року демонструють, що «значні російські здобутки на фронті, не кажучи вже про повну перемогу, не є неминучими».
Армія Росії втратила понад 1200 військових протягом доби – українське командування
Російські війська втратили близько 1 240 людей особового складу протягом попередньої доби, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України вранці 2 травня.
Українське командування оцінює загальні втрати армії Росії за час повномасштабного вторгнення в 1 332 950 військових.
Крім того, за даними штабу, російські війська втратили:
- 11 906 танків (+3 за добу)
- 24 500 бойових броньованих машин (+4)
- 41 117 артилерійських систем (+73)
- 1 763 реактивних системи залпового вогню (+6)
- 1 357 засобів протиповітряної оборони
- 435 літаків
- 352 гелікоптери
- 267 589 безпілотників оперативно–тактичного рівня (+2 305)
- 4 579 крилатих ракет
- 33 кораблі й катери
- 2 підводних човни
- 93 274 автомобілі й автоцистерни (+265)
- 4 151 одиниці спеціальної техніки (+1)
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
На квітень 2026 року журналісти російської служби ВВС і «Медіазони» спільно з командою волонтерів підтвердили імена щонайменше 212 188 російських військовослужбовців, які загинули на війні проти України з лютого 2022 року. Йдеться про тих, чиї імена підтверджені у відкритих джерелах.
Оцінки загальних втрат Росії (поранених і вбитих) із боку міжнародних організацій і розвідок є значно вищими. У грудні 2025 року високопосадовець НАТО на умовах анонімності повідомив російській службі ВВС, що, за даними альянсу, загальна кількість убитих і поранених у російській армії може наближатися до 1,15 мільйона осіб.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни, тепер приблизно раз на рік цю інформацію оприлюднює президент України Володимир Зеленський. На початку лютого 2026 року в інтервʼю France 2 він заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими 55 тисяч українських солдатів. Президент, що також є «велика кількість людей, яких Україна вважає зниклими безвісти».
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 13 січня цього року заявив, що в 2025 році вдалося зменшити кількість втрат особового складу ЗСУ на 13%. Деталей щодо українських втрат він не навів.
Повітряні сили: Росія запустила 163 дрони протягом ночі, у 12 місцях були влучання
Російська армія атакувала Україну 163 ударними безпілотниками різних типів вночі на 2 травня, повідомляє командування Повітряних сил вранці суботи.
За даними військових, безпілотники запускали з напрямків Курська, Ора, Міллерова, Приморсько-Ахтарська, а також Гвардійського й Чауди в окупованому Криму.
«За попередніми даними, станом на 08:00, протиповітряною обороною збито/подавлено 142 ворожі БпЛА типу Shahed, Гербера, Італмас та дрони інших типів на півночі, півдні та сході країни», – йдеться в зведенні.
Командування зафіксувало влучання 17 ударних безпілотників у 12 місцях, а також падіння уламків на двох локаціях.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
МВА: російські війська вдарили по маршрутці в Херсоні, двоє людей загинули
Вранці 2 травня російські військові уразили з дрона маршрутне таксі в Дніпровському районі Херсона, повідомив голова міської військової адміністрації Ярослав Шанько.
«Травми, несумісні з життям, отримав працівник одного з комунальних підприємств Херсонської міської ради та невідома жінка, особу якої встановлюють відповідні служби», – заявив він.
Постраждали ще семеро пасажирів – шестеро чоловіків і жінка. За даними голови МВА, четверо з них – комунальні працівники.
Наразі всі постраждалі в лікарні. Попередньо в них діагностували мінно-вибухову травму, додав Шанько:
«Медики надають потерпілим необхідну допомогу та продовжують дообстеження».
За даними голови області Олександра Прокудіна, протягом попередньої доби внаслідок російських атаки загинув один житель Херсонщини, ще 10 зазнали поранень.
ЗМІ: посланці Трампа не поспішають відвідати Україну, бо не мають очікувань «відчутних результатів»
Посланці президента США Дональда Трампа – Стів Віткофф та Джаред Кушнер – не поспішають відвідати Київ, оскільки у Вашингтоні зростає занепокоєння, що поновлення участі в мирних переговорах щодо України може знову не дати відчутних результатів, повідомляє Kyiv Independent з посиланням на свої джерела.
Це вагання відбувається попри місяці внутрішніх обговорень щодо можливої поїздки, яка б стала їхнім першим візитом до України, навіть попри те, що обидва посланці вже неодноразово їздили до Москви для зустрічей з російським президентом Володимиром Путіним.
«Вони багато разів обіцяли (відвідати Київ), але досі жодного разу не виконали своєї обіцянки», – сказав високопоставлений український чиновник, знайомий з цим питанням, підкреслюючи розчарування в Києві дисбалансом у дипломатичній взаємодії.
Це розчарування також висловлювалося публічно, зокрема, президент Володимир Зеленський відкрито розкритикував підхід посланців.
Візит мав на меті зробити більше, ніж просто продемонструвати добру волю. За словами однієї людини, знайомої з цим питанням, це мало стати поштовхом для відновлення тристоронньої дипломатії між Україною, США та Росією в той час, коли переговори фактично зайшли в глухий кут.
Очікувалося, що Віткофф і Кушнер спочатку поїдуть до Києва, зустрінуться із Зеленським, а лише потім вирушать до Москви для переговорів з Путіним, повідомили два джерела.
На стратегічному рівні обидва посланці залишаються глибоко залученими до переговорів між США та Іраном. Як зазначив один чиновник, фокус адміністрації настільки змістився, що Україна більше не є рушійною силою дипломатичного порядку денного.
Реалії поїздок до України у воєнний час створюють також створюють перешкоду. Як пояснило джерело видання, є «проблема з необхідністю їздити потягом», «Віткоффу важко».
Глибша проблема полягає у відсутності прогресу в переговорах – і в ризику того, що візит просто викриє цей глухий кут. Насамперед йдеться про питання території.
Американський чиновник повідомив Kyiv Independent, що візит все ще обговорюється, але наголосив, що «він ще не підтверджений».
Незважаючи на зупинку взаємодії на високому рівні, комунікація між Києвом та Вашингтоном не припинилася. За словами одного українського чиновника, Київ зараз шукає «нові формати» для відновлення взаємодії зі Сполученими Штатами.
Переговори були заморожені понад два місяці, а увага Вашингтона переключилася на війну з Іраном та пов'язані з нею дипломатичні зусилля.
Останній раунд тристоронніх переговорів відбувся 16 лютого, а наступна зустріч, запланована на кінець лютого, була перенесена.
В інтерв’ю агентству Reuters, опублікованому ввечері 25 березня, Володимир Зеленський заявив, що Сполучені Штати Америки поставили умову, згідно з якою Україна має вивести свої війська з Донбасу для отримання гарантій безпеки США.
Спецпредставник російського президента Кирило Дмитрієв висловив задоволення тим, що Зеленський «нарешті зрозумів, що США дадуть гарантії безпеки Україні лише, якщо Україна піде з Донбасу». Коментар Зеленського «не може не тішити», сказав Дмитрієв.
Держсекретар США Марко Рубіо назвав неправдивими твердження Зеленського. У відповідь президент України заявив, що показав «меншу частину айсберга».
«Шахеди» знову атакували енергетичну інфраструктуру в Миколаєві – Кім
«Шахеди» знову атакували енергетичну інфраструктуру в Миколаєві, повідомив у телеграмі голова обласної військової адміністрації Віталій Кім.
Даних про постраждалих немає.
За даними місцевої влади, цього тижня енергетична інфраструктура Миколаєва зазнала кількох атак.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Військову допомогу Україні за програмою USAI виключили з бюджету США на 2027 рік
Адміністрація президента США Дональда Трампа не включила фінансування військової допомоги Україні за програмою Ukraine Security Assistance Initiative (USAI), яка діє з 2016 року, до проєкту оборонного бюджету на 2027 фінансовий рік. Про це повідомив виконувач обов’язків фінансового керівника Міністерства війни США Джулс Герст.
«Так, це вірно. У цьому бюджеті немає фінансування USAI», – сказав він на слуханнях у Комітеті Сенату США із збройних сил, відповідаючи на запитання сенатора щодо того, що бюджетний запит не передбачає коштів для USAI.
При цьому загальний обсяг оборонних витрат Сполучених Штатів, що обговорюються, на 2027 рік становить близько 1,5 трильйонів доларів – це рекордний рівень, зазначало AP, що перевищує поточний на 50%.
Рішення Конгрес, як очікується, ухвалить до початку нового фінансового року 1 жовтня.
Раніше телеканал CBS News із посиланням на американських чиновників повідомив, що з 28 лютого США витратили на операцію «Епічна лють» проти Ірану близько 50 млрд доларів. За словами співрозмовників телеканалу, сума у 25 млрд доларів, названа 29 квітня фінансовим директором Пентагону Джулсом Герстом, не враховує пошкоджену та знищену техніку, а також збитки військовим об'єктам США.
Як пише CBS News, більша частина витрат йде на поповнення боєприпасів.
Президент України Володимир Зеленський раніше висловлював стурбованість тим, що затяжна війна США та Ізраїлю проти Ірану може послабити американську підтримку Києва. За словами Зеленського, його найбільше турбують ракети Patriot, необхідні для перехоплення російських балістичних ракет, оскільки Україні досі бракує ефективної альтернативи.
За оприлюдненими у лютому 2025 року даними, від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Конгрес США виділив близько 183 мільярдів доларів на підтримку України, з цієї суми на військову допомогу було спрямовано 65,9 мільярда доларів.
Націоналізація Fire Point? НАБУ підтвердить автентичність нових «плівок Міндіча»?
Зеленський заявив про посилення захисту від атак РФ, є рішення для Дніпра та Одеси
Після чергової масованої атаки РФ президент України Володимир Зеленський заявив про посилення захисту, зокрема, є рішення для Дніпра та Одеси.
«Посилюємо всі напрямки захисту. Вже є рішення по Дніпру – військове командування та Міністерство оборони кожну атаку аналізують і пропонують рішення. На Дніпро – додаткові радари, РЕБ, додаткові екіпажі. Є рішення також по Одесі – вже теж є більший відсоток збиття, треба – ще більший. Ми свідомі того, що росіяни щільністю нападу та інтенсивністю ударів намагаються обійти нашу ППО. Будемо протидіяти», – сказав він у своєму вечірньому відеозверненні.
За його словами, українська влада кожного дня працює з партнерами, щоб були компоненти ППО проти ракет – у квітні було необхідне постачання, також були нові внески у програму PURL.
«На травень – завдання аналогічне, і будемо продовжувати шукати можливості для України, для посилення нашої оборони також і завдяки співпраці з тими країнами, з якими раніше співпраці було менше», – додав він.
Останнім часом практично щоденних атак РФ зазнає Одеса та Дніпро.
За даними Повітряних сил ЗСУ, російська армія з 8 ранку по 15:30 сьогодні запустила по Україні 409 ударних безпілотників різних типів, в тому числі реактивних «Шахедів». Сили ППО знешкодили 388 російських БпЛА. Відомо про постраждалих та пошкодження на Тернопільщині, Рівненщині.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Свириденко підбила підсумки першого року роботи спільного інвестиційного фонду України та США
Угоді про створення Американсько-українського інвестиційного фонду відбудови (URIF), відомої як «угода про мінерали», виповнився рік, зазначила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко 1 травня.
За її словами, угода започаткувала новий формат довгострокового економічного партнерства України та Сполучених Штатів.
«Усього за рік існування Фонд отримав 282 заявки з більш ніж 15 країн. Понад половина з них – від українських компаній. Найбільше заявок у сфері енергетики – більше ніж чверть від усіх поданих, а також у сферах транспорту і логістики, критичних мінералів та новітніх стратегічних технологій», – розповіла Свириденко.
Читайте також: Україна починає експорт зброї на п’ятому році великої війни: що саме потрапить у продаж
Вона зазначила, що загальний стартовий капітал URIF становить 150 мільйонів доларів. За словами голови уряду, метою фонду є укласти три інвестиційних угоди до кінця 2026 року.
Свириденко нагадала, що в березні URIF затвердив першу інвестицію. Ще кілька проєктів у сфері енергетики перебувають на етапі перевірки.
25 березня Американо-український інвестиційний фонд обрав першу компанію для інвестицій – нею стала українська Sine Engineering, яка працює в сфері зв’язку та комунікацій.
1 травня 2025 року Україна та Сполучені Штати Америки підписали історичну угоду, що передбачає створення спільного Інвестиційного фонду реконструкції.
Атака РФ на Тернопіль: кількість постраждалих зросла
У Тернополі кількість постраждалих через російську атаку зросла до 12 людей – такі дані станом 17:00 оприлюднив у телеграмі керівник поліції Тернопільської області Сергій Зюбаненко.
Раніше було відомо про 10 постраждалих.
Він зазначив, що на місцях влучань працюють вибухотехніки, слідчо-оперативні групи, патрульні, рятувальники, медики та інші профільні служби.
Російські війська атакували Тернопільську область удень 1 травня. Зокрема, за даними місцевої влади, понад 50 «Шахедів» атакували обласний центр – пошкоджені промислові об'єкти та інфраструктура.
У Севастополі чули вибухи і, ймовірно, бачили ракету – соцмережі
У районі окупованого Росією Севастополя було чути вибухи та помітили об’єкт, схожий на ракету. Про це повідомляють деякі кримські пабліки, передає проєкт Радіо Свобода Крим.Релії.
У цивільному русі «Атеш» повідомили про стрілянину в різних районах Криму.
«Повідомляють про стрілянину в різних районах Криму... Окупанти глушать зв’язок... Над Севастополем углиб півострова пролетів швидкий об’єкт, схожий на ракету», – пишуть в організації.
Читайте також: Російський археолог Бутягін заявив про намір продовжити розкопки в окупованому Криму
Телеграм-канал «Кримський вітер» додав деталі, посилаючись на дані читачів:
«Пуск ракети з мису Фіолент у бік моря, повідомляють підписники... О 17.31 вибух безпосередньо на аеродромі «Бельбек» повідомляють передплатники».
Російський голова Севастополя Михайло Развожаєв поки не повідомляв про повітряну тривогу. У телеграм-каналі «ПП/Севастополь» жодної інформації про ракету чи вибухи наразі не було.
Реакція Крим.Реалії не може незалежно перевірити інформацію в умовах бойових дій на півострові.
Від 2022 року територію Кримського півострова практично щодня атакують безпілотники й ракети. У більшості випадків Міноборони РФ або російська влада не підтверджує влучання по військових об’єктах, навіть якщо цю інформацію вдається верифікувати.
Корецький: з початку року Росія 96 разів атакувала обʼєкти «Нафтогазу»
З початку року Росія 96 разів атакувала обʼєкти «Нафтогазу», повідомив голова правління компанії Сергій Корецький.
«Ми пройшли найважчу зиму в історії України, але атаки не зупиняються. Лише за перші чотири місяці 2026 року – 96 обстрілів наших об’єктів. За кожною такою цифрою – пошкодження, зупинки і необхідність відновлювати», – зазначив Корецький.
Корецький зазначив, що сили РФ за час опалювального сезону атакували всі напрями роботи «Нафтогазу» – від видобутку і транспортування газу та нафти до теплоенергетики та автозаправних комплексів.
У компанії повідомляють, що з початку повномасштабного вторгнення РФ загинули 320 працівників, у 2026 році – 19 співробітників.
«Група Нафтогаз» у лютому інформувала, що протягом повномасштабного вторгнення Росія завдала 401 удар по її інфраструктурі, у 2025 році зафіксовано 229 атак – більше, ніж за попередні три роки разом.