Війська РФ атакували 5 об’єктів «Нафтогазу» за добу – Корецький
Російські військові за минулу добу атакували п’ять об’єктів групи «Нафтогаз» у Сумській і Харківській областях, повідомив голова правління НАК «Нафтогаз України» Сергій Корецький.
«Є пошкодження обладнання, на об’єктах виникли пожежі. Довелося тимчасово зупинити виробничі процеси. Інтенсивність ворожих атак зростає. Фахівці ДСНС України і «Групи «Нафтогаз» працюють на місцях, вживають всіх необхідних заходів для мінімізації наслідків ворожих ударів», – написав Корецький у фейсбуці.
1 травня Корецький повідомив, що від початку року Росія 96 разів атакувала обʼєкти «Нафтогазу». За його словами, сили РФ за час опалювального сезону атакували всі напрями роботи «Нафтогазу» – від видобутку і транспортування газу й нафти до теплоенергетики й автозаправних комплексів.
У компанії повідомили, що з початку повномасштабного вторгнення РФ загинули 320 працівників, у 2026 році – 19 співробітників.
«Група Нафтогаз» у лютому інформувала, що протягом повномасштабного вторгнення Росія завдала 401 удар по її інфраструктурі, у 2025 році зафіксовано 229 атак – більше, ніж за попередні три роки разом.
Від початку повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року Росія завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України. З початком осені 2025 року війська РФ посилили обстріли української енергетики. Розрив між потужностями генерації і потребами споживання спричинив тривалі перебої з електропостачанням. У багатьох регіонах діяли графіки відключення світла, але з приходом весни і збільшенням генерації сонячними електростанціями обмеження були послаблені.
Служба безпеки України кваліфікує удари Росії по українській енергетичній інфраструктурі як злочини проти людяності.
На початку лютого 2026 року російський міністр закордонних справ Сергій Лавров заявив, що Росія нібито не починала атак на цивільні об’єкти, а саме Україна першою почала бити по її енергооб’єктах.
Число загиблих від удару по Мерефі зросло до шести – Харківська ОВА
Кількість жертв російського удару по Мерефі на Харківщині зросла до шести, повідомив очільник обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
«На жаль, у лікарні помер 68-річний чоловік. Медики зробили все можливе для його порятунку, але поранення виявилися занадто тяжкими», – написав він у телеграмі.
Крім того, за словами голови ОВА, до 31 зросла кількість постраждалих у Мерефі. Зокрема, медики надали допомогу 2-річному хлопчику, а також хлопцям 16 і 17 років. 16-річного медики віришили шпиталізувати, 17-річний продовжить лікування амбулаторно, додав Синєгубов.
Раніше було відомо про п’ятьох загиблих і 18 постраждалих.
В обласній прокуратурі повідомляли, що сили РФ завдали ракетного удару по Мерефі на Харківщині 4 травня близько 09:35.
«Внаслідок атаки пошкоджено житлові будинки, господарчі приміщення, магазини, приміщення СТО та транспортні засоби... Попередньо встановлено, що війська РФ застосували балістичну ракету типу «Іскандер», – зазначили у прокуратурі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
У Комишанах під Херсоном через удар РФ загинув 71-річний чоловік – влада
У Комишанах під Херсоном через російський обстріл 4 травня загинув 71-річний місцевий житель, повідомив очільник Херсонської міської військової адміністрації Ярослав Шанько.
За його словами, війська РФ атакували селище близько 12:30. Деталей очільник МВА не навів.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
РФ цього року запустила у десять разів більше дронів по портах України, ніж минулого – Кулеба
Росія запустила понад 800 дронів по портовій інфраструктурі України за перші чотири місяці 2026 року, порівняно з 75 дронами за аналогічний період минулого року, заявив 4 травня віцепрем’єр-міністр із відновлення – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.
«Порти залишаються серед ключових цілей атак. З початку повномасштабного вторгнення пошкоджено або частково знищено понад 900 об’єктів портової інфраструктури, з них 177 цивільних суден. Інтенсивність атак дронами зростає: якщо за перші чотири місяці минулого року зафіксовано 75 БпЛА, то цього року – вже понад 800», – написав він у телеграмі.
При цьому Кулеба наголосив, що порти продовжують працювати: з початку року оброблено майже 30 мільйонів тонн вантажів.
«Наше завдання – посилювати захист портової інфраструктури і забезпечувати стабільну роботу логістики навіть в умовах постійних атак», – додав міністр, відзначивши ефективну роботу спеціальних груп ППО в українських портах. За його словами, це підрозділи, сформовані з працівників підприємств – переважно ветеранів повномасштабної війни.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Через кілька днів після телефонних переговорів Зеленський зустрівся з Фіцо у Єревані
Президент України Володимир Зеленський зустрівся з премʼєр-міністром Словаччини Робертом Фіцо в Єревані на саміті Європейської політичної спільноти.
За словами Зеленського, Україна відкрита до конструктивного діалогу зі Словаччиною і зацікавлена в розвитку сильних відносин.
«Ми обговорили співпрацю в різних сферах та проведення засідання урядів у форматі міжурядової комісії найближчим часом. Говорили про обмін візитами до Києва та Братислави – домовилися, що команди працюватимуть над графіком», – написав він у телеграмі.
Зеленський зазначив, що також обговорювалося питання членства України у Європейському Союзі – «важливо, що Словаччина підтримує вступ України до ЄС і готова допомагати на цьому шляху».
Наразі Фіцо про цю зустріч не повідомляв. Його пресслужба анонсувала цю зустріч з Зеленським, щоб «обговорити продовження спільних переговорів між урядами Словаччини та України, а також підтримку проєктів, вигідних для обох країн».
Європейські лідери зібралися у Вірменії: яка мета України
Вірменія отримала рідкісну можливість опинитися в центрі світової уваги, коли десятки світових лідерів, включно з генеральним секретарем НАТО, зібралися в Єревані на два саміти під егідою Європи.
Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян і президент Європейської ради Антоніу Кошта стали господарями зустрічі для понад 40 лідерів і посадовців, переважно з країн ЄС, на саміті Європейської політичної спільноти (EPC), який розпочався 4 травня.
Наступного дня лідери ЄС проведуть саміт між блоком і Вірменією, країною без виходу до моря з населенням трохи менш як 3 мільйони осіб, яка досі відновлюється після десятиліть конфлікту з сусіднім Азербайджаном.
Європейська політична спільнота – це неформальне об’єднання всіх європейських держав, за винятком Білорусі, Росії та Ватикану. Воно збирається на рівні лідерів двічі на рік відтоді, як президент Франції Еммануель Макрон запропонував формат у 2022 році, невдовзі після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Макрон прибув до Єревана 3 травня.
Разом із генеральним секретарем НАТО Марком Рютте та президентами всіх ключових інституцій ЄС, вірменська столиця прийме більше політичних VIP-персон, ніж будь-коли раніше в історії цієї невеликої південно-кавказької республіки.
Далі читайте ТУТ
Міненерго повідомило про знеструмлення в 4 областях через удари РФ
Частина споживачів у Донецькій, Дніпропетровській, Харківській і Херсонській областях залишилися без електропостачання 4 травня внаслідок російських обстрілів об’єктів енергетичної інфраструктури, повідомило Міністерство енергетики України.
«Енергетики працюють у посиленому режимі, щоб якнайшвидше повернути електропостачання для всіх абонентів. Відновлювальні роботи тривають цілодобово», – йдеться в повідомленні.
При цьому в міністерстві додали, що 4 травня застосування обмежень в електропостачанні не прогнозується.
У межах проєкту «Хочу к своим» 70 людей, засуджених за держзраду і колабораціонізм, виїхали до Росії – Охріменко
У Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими заявляють, що у межах проєкту «Хочу к своим» на сьогодні 70 людей, засуджених за державну зраду і колабораціонізм, виїхали до Росії в обмін на полонених українських військових і цивільних. Про це в інтерв’ю агенції «Укрінформ» сказав керівник Секретаріату Координаційного штабу Богдан Охріменко.
«У контексті зрадників і колаборантів хочу нагадати, що в Україні діє проєкт «Хочу к своим». На сайті проєкту оприлюднені історії і фото наших громадян, які засуджені за державну зраду і колабораціонізм. Ми запропонували алгоритм: якщо РФ готова їх забрати, то вони – за умови повернення наших полонених та цивільних – можуть переїжджати до Росії. За цією схемою на даний час 70 колаборантів виїхали до Росії», – сказав він.
В Охріменка запитали, чи намагається Росія обміняти священників УПЦ МП, яких Україна звинувачує в держзраді і колабораціонізмі. За його словами, останнім часом російська сторона священниками не цікавляться.
«Можливо, вони думають, що рано чи пізно ми все одно їх відпустимо і вони знову займуться тим, чим займалися до цього… Тому, можливо, через це їх і не забирають, щоби в майбутньому мати змогу проводити заходи інформаційно-психологічного впливу», – припустив він.
Проєкт «Хочу к своим», який був запущений у липні 2024 року, зокрема, стосується засуджених за певні злочини проти основ національної безпеки, громадської безпеки, миру та безпеки людства, які не бажають відбувати подальше покарання в Україні, а натомість хочуть виїхати до Росії.
Путін боїться перевороту: що про це свідчить? Звіт європейської розвідки
Одразу кілька видань, зокрем CNN, Financial Times та інші, а також проєкт «Важные истории» вийшли з публікаціями даних європейської розвідки (країну не називають), які стверджують, що очільник Росії Путін боїться перевороту, в зв'язку з чим Кремль радикально посилив заходи його особистої безпеки.
Серед головних причин аналітики називають неспроможність Росії досягнути поставлених Кремлем завдань у так званій «СВО», тобто війні проти України, нарощування ЗСУ кількості та дальності ударів по нафтогазових та військових об'єктах Росії, конфлікт між силовими структурами РФ, невдоволення населення забороною вільного користування інтернетом.
Подаємо тут стислий аналіз цих публікацій.
Публікація CNN, посилаючись на отриманий звіт розвідки, детально описує заходи безпеки, запроваджені в оточенні очільника Кремля:
- у помешканнях наближених до Путіна співробітників встановлено системи відеоспостереження;
- співробітникам дозволено використовувати лише телефони без доступу до інтернету;
- кухарям, охоронцям та фотографам заборонено користуватися громадським транспортом;
- співробітники ФСО проводять масштабні перевірки з використанням кінологічних підрозділів, а також розміщуються вздовж Москва–ріки, готові реагувати на можливі атаки безпілотників;
- ФСО тепер контролює та погоджує будь-які інформаційні чи медійні публікації за участю президента, спираючись на секретний президентський указ;
- для публічності Кремль використовує заздалегідь записані відеоматеріали, щоб приховати справжнє місцеперебування президента.
- Путін перестав відвідувати свої звичні резиденції в Підмосков’ї та на Валдаї;
- Путін проводить тижні в модернізованих бункерах, зокрема в Краснодарському краї біля чорноморського узбережжя;
- від початку 2026 року очільник Кремля не відвідав жодного військового об’єкта, попри регулярні поїздки в минулому році;
Далі читайте ТУТ
«Бояться, що дрони пролетять над Красною площею»: Зеленський про новий формат параду в Москві
Президент України Володимир Зеленський прокоментував зміну формату параду на 9 травня у Москві, заявивши, що там бояться, що українські безпілотники можуть пролетіти на цьому параді. Він сказав про це 4 травня, виступаючи на відкритті саміту Європейської політичної спільноти в Єревані.
«Росія оголосила парад 9 травня в Москві, але на цьому параді не буде військового обладнання. Якщо так дійсно станеться, це буде вперше за багато-багато років, коли вони не можуть собі дозволити присутність озброєння на параді й бояться, що дрони можуть пролетіти над Красною площею. Це показово. Це показує, що вони (РФ – ред.) вже не сильні, як раніше. Тому треба продовжувати санкційний тиск на них», – сказав Зеленський.
Він зазначив, що літо стане тим моментом, коли російський президент Володимир Путін робитиме вибір, чи «розширювати» війну, чи переходити до дипломатії.
Австрія вислала трьох російських дипломатів через ймовірне шпигунство
Австрія оголосила трьох російських дипломатів персонами нон ґрата через «ліс антен» на дахах дипломатичних будівель, який міг бути використаний для шпигунства, заявив уряд.
«Неприйнятно, щоб дипломатичний імунітет використовувався для шпигунства», – заявила міністр закордонних справ Беате Майнль-Райзінгер, яку цитує Reuters.
Вона підтвердила, що три дипломати вже покинули країну.
Таким чином Австрія з 2020 року вислала 14 російських дипломатів.
Російська сторона наразі це повідомлення не коментувала.
Газета Die Presse пише, що у квітні Австрія вимагала скасування дипломатичного імунітету для трьох співробітників посольства, проте Росія не виконала цієї вимоги.
Раніше в ЗМІ повідомлялося про те, що супутникове обладнання, встановлене на території російського посольства у Відні та інших російських дипломатичних будівлях, могло використовуватися для перехоплення даних міжнародних організацій, що мають штаб-квартиру в столиці Австрії.
У вересні 2025 року Міністерство закордонних справ Австрії оголосило персоною нон ґрата російського дипломата, пов’язаного зі справою топменеджера нафтогазової компанії OMV, підозрюваного в роботі на російські спецслужби.
За даними ЗМІ, звільнений співробітник OMV кілька місяців перебував під наглядом австрійської держбезпеки, зустрічався з російським дипломатом, якого західні спецслужби вважають агентом ФСБ Росії. Під час обшуків будинку в австрійця знайшли секретні документи.
Росія включила Австрію до списку недружніх держав за запроваджені проти Москви санкції за вторгнення в Україну.
Удар РФ по Мерефі на Харківщині: кількість загиблих і постраждалих зросла
Кількість постраждалих через російський удар по Мерефі на Харківщині зросла до 18 людей, повідомив у телеграмі голова обласної адміністрації Олег Синєгубов.
За його словами, троє людей перебувають у важкому стані, 13 людей зазнали вибухових травм середньої тяжкості, у ще двох – гостра реакція на стрес.
Голова ОВА зазначив, що пошкоджені щонайменше 10 домоволодінь, чотири магазини, СТО, адміністративну будівлю, два автомобілі, заклад харчування.
Зеленський вважає, що влітку Путін буде вирішувати – розширювати війну чи переходити до дипломатії
Президент України Володимир Зеленський вважає, що влітку президент РФ Володимир Путін буде вирішувати, що робити далі – розширювати війну чи переходити до дипломатії.
«Цьогорічне літо буде тим моментом, коли Путін буде вирішувати, що робити далі – розширювати цю війну чи переходити до дипломатичних шляхів. Ми повинні штовхати його у напрямку дипломатії», – заявив він на саміті Європейської політичної спільноти у Єревані.
У цьому контексті він подякував за останній пакет санкцій проти РФ, зазначивши, що потрібно продовжувати цей тиск на Росію, підштовхуючи її до дипломатичних шляхів завершення війни.
Зеленський також заявив, що потрібно знайти «робочий переговорний формат», і Європа повинна бути за столом будь-яких перемовин.
«Ми перебуваємо в контакті з США, ми розуміємо їхнє бачення та позицію. Але було б добре виробити спільний голос Європи для розмови з росіянами», – додав він.
Через загострення ситуації на Близькому Сході тристоронні переговори України, США і Росії, які тривали протягом січня і лютого, були відкладені на невизначений час. При цьому президент України заявляв, що не вважає, що ці переговори зайшли у глухий кут.
В американському Інституті вивчення війни (ISW) раніше заявляли, що реалії поля бою на кінець березня 2026 року демонструють, що «значні російські здобутки на фронті, не кажучи вже про повну перемогу, не є неминучими».
Аналітики ISW також припускають, що начальник Генерального штабу Росії Валерій Герасимов, ймовірно, намагається приховати невтішну відсутність прогресу Росії у її весняно-літньому наступі 2026 року.
Як заявив головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський, Росія зазнає значних втрат, але не відмовляється від планів щодо продовження наступальних дій.
90 млрд євро позики для України: Зеленський обговорив з президенткою Єврокомісії графік щодо першого траншу
Президент України Володимир Зеленський заявив, що обговорив з президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн європейський пакет підтримки – графік щодо першого траншу, який буде спрямований на спільне виробництво дронів.
За його словами, сторони домовились «активно рухатись» у напрямку Drone Deal з Євросоюзом, обговорили деталі такої можливої безпекової співпраці.
Зеленський також повідомив про підготовку плану кроків, які дозволять створити «необхідну безпекову інфраструктуру».
«Стратегічна неоднозначність» Путіна: на що готовий Кремль заради Ірану, продовжуючи війну проти України
ВАШИНГТОН – У той час як конфлікти у Східній Європі та Перській затоці існують ніби паралельно, дедалі міцніше утверджується нове загальноприйняте бачення – а саме, що війни в Україні та на Близькому Сході більше не є ізольованими подіями, а двома фронтами єдиної глобальної боротьби.
Цього тижня високорівневі контакти між Володимиром Путіним та високопосадовими іранськими чиновниками підкреслили делікатне становище Кремля, навіть попри нові повідомлення про російську підтримку іранських ударних спроможностей на Близькому Сході.
Протягом багатьох років Москва вибудовувала репутацію гнучкого посередника на Близькому Сході – здатного одночасно взаємодіяти з Іраном, Ізраїлем та арабськими державами Перської затоки.
Водночас у Вашингтоні президент Дональд Трамп переглядає пріоритети зовнішньої політики США, а в столицях країн Перської затоки, де дедалі більше остерігаються іранської ескалації, наростає стурбованість, що «стратегічна неоднозначність» Путіна обертається проти них.
Радіо Свобода поговорило з Марком Катцем, почесним професором Університету Джорджа Мейсона та старшим науковим співробітником Атлантичної ради, про те, як Москва балансує на межі – що може змінити її вплив як у Тегерані, так і далеко за його кордонами.
– Росія заявляє, що не бере військової участі в Ірані. Чи є ця стриманість справжньою, чи її краще розуміти як стратегічну двозначність?
– Гадаю, це радше стратегічна неоднозначність.
Було багато повідомлень, і представники уряду США вказували, що росіяни допомагають іранцям із наведенням цілей для іранських атак дронами та ракетами по всьому регіону, включно з базами США.
Є навіть ознаки, що вони надають певне озброєння, хоча точно незрозуміло, яке саме.
Тож здається, що Росія, очевидно, не надсилає наземні сили й не передає великі системи озброєнь. Але їхні дії чітко показують, що вони безумовно підтримують іранський уряд.
– Цього тижня відбулася зустріч між Володимиром Путіним та високопоставленими іранськими чиновниками. Кому вона була потрібніша – Тегерану чи Москві? І чи отримав Іран щось конкретне, чи переважно риторичну підтримку, замасковану під партнерство?
– Це гарне питання.
Мені здається, що на цьому етапі Іран, безперечно, більше потребує Росії.
Саме він зазнає ізраїльських атак, і хоча він вистояв, очевидно, що США та Ізраїль завдали значної шкоди. Я думаю, що іранці хочуть отримати якомога більше допомоги від росіян.
Росіяни, звісно, – Путін сказав приємні речі, активно демонстрував підтримку – але в публічному просторі немає жодних ознак конкретної допомоги. Це не означає, що її не було, але це не те, чим росіяни хизуються або що охоче виносять у публічний простір.
Мені здається, що існує межа того, що вони готові публічно визнати, і це свідчить про те, що вони прагнуть обмежити масштаби своїх дій.
Одна з причин полягає в тому, що Путін дійсно не хоче псувати відносини з Трампом.
Далі читайте ТУТ
«Не ноги грають – голова грає». Як ветерани з ампутаціями грають в футбол?
ЗАПОРІЖЖЯ – Після повернення до цивільного життя вони знайшли спільне хобі. Гра у ампфутбол нині об’єднує гравців запорізької команди «Січ». Це військові з ампутаціями кінцівок, отриманими внаслідок війни.
Радіо Свобода побувало на тренуванні команди, щоб дізнатись як займаються адаптивним спортом у прифронтовому місті.
П’ята вечора. Один за одним на футбольне поле сходяться гравці запорізької ветеранської команди з ампфутболу «Січ».
Команда вже існує майже рік.
У квітні команда дебютувала у першому раунді Першої ліги чемпіонату України з ампфутболу серед ветеранів і нині готується до нового раунду змагань у середині травня.
Між вправами з м’ячем – перерва на перепочинок і жвава дискусія. Обговорюють, як дістатися з прифронтового Запоріжжя до Чернівців, які прийматимуть другий раунд змагань.
Команда наразі не має власного транспорту і шукає спонсорів.
Читайте далі ТУТ
Удар РФ по Мерефі на Харківщині: кількість загиблих зросла
Кількість загиблих через російський ракетний удар по Мерефі на Харківщині зросла до трьох людей, повідомив у телеграмі голова обласної адміністрації Олег Синєгубов.
Число постраждалих також зросло – до 8 людей.
Синєгубов повідомив, що пожежу вже ліквідували. Влада фіксує пошкодження приватних і багатоквартирних будинків, чотирьох магазинів, СТО.
Згодом він уточнив, що загинули чотири людини – 50- і 63-річні чоловіки та 41- і 52-річні жінки. Постраждало 16 людей.
Раніше було відомо про одну загиблу людину та двох постраждалих.
ОВА: сили РФ завдали ракетного удару по Мерефі на Харківщині – загинула людина, є постраждалі
Російські війська завдали ракетного удару по Мерефі на Харківщині, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
За попередніми даними, внаслідок удару загинула людина, ще двоє людей постраждали.
Відомо про загорання приватного будинку та автомобіля, також пошкоджено інші приватні будинки, магазин і СТО, інформує Синєгубов.
О 9:36 Повітряні сили ЗСУ попередили про загроза застосування балістичного озброєння. Моніторингові канали повідомляли про звуки вибухів на Харківщині.
ЗСУ: війська РФ вночі атакували «Шахедами», «Італмасами» та дронами-імітаторами, є влучання
Українські військові знешкодили 135 БпЛА, якими вночі атакувала Росія, повідомляють у телеграмі Повітряні сили ЗСУ.
Військові зафіксували влучання 14 ударних БпЛА на 10 локаціях, а також падіння збитих (уламки) на 4 локації.
За даними Повітряних сил ЗСУ, у ніч на 4 травня (з 18:00 3 травня) противник атакував 155 ударними БпЛА типу Shahed (в т.ч. реактивними), Гербера, Італмас та дронами-імітаторами «Пародія». Атака триває, оскільки в повітряному просторі перебувають кілька російських БпЛА.
Генштаб ЗСУ: на фронті протягом минулої доби було майже 150 боїв, половина – на трьох напрямках
На фронті протягом минулої доби зафіксовано 148 бойових зіткнень, повідомляє у ранковому зведенні Генеральний штаб ЗСУ.
За даними штабу, вчора противник завдав одного ракетного удару, застосувавши дві ракети, здійснив 86 авіаційних ударів, скинув 312 керованих авіабомб. Крім того, застосував понад 10000 дрони-камікадзе та здійснив 3384 обстріли населених пунктів і позицій українських військ. Зокрема, авіаударів зазнали низка населених пунктів Сумської, Дніпропетровської та Запорізької області.
Найбільше російських атак було Покровському напрямку. На цій ділянці фронті українські захисники зупинили 26 штурмових дій російського агресора у бік населених пунктів Білицьке, Дорожнє, Родинське, Сергіївка, Новоолександрівка, Покровськ, Гришине, Муравка, Котлине, Удачне, Молодецьке, Новопавлівка.
Також на Костянтинівському та Гуляйпільському напрямку російські загарбники здійснили по 23 атаки.
Читайте також: Сирський: російські війська намагаються закріпитися на околицях Костянтинівки
Бойові дії меншої інтенсивності продовжуються на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Слов’янському, Краматорському, Олександрівському, Оріхівському та Придніпровському напрямках.
26 квітня головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський повідомив, що російська армія активізувала наступ майже по всій лінії фронту. «Водночас Сили оборони України роблять ставку на виважене планування, інноваційні рішення й ефективне застосування наявних засобів ураження. У результаті противник зазнає втрат, які перевищують його можливості щодо доукомплектування підрозділів», – зазначив він.
Президент Володимир Зеленський 23 квітня назвав ситуацію на фронті особливою, зазначивши, що позиції ЗСУ більш стабільші, ніж у попередні місяці й роки. Водночас він вказав на те, що Росія продовжує готуватися до повітряних атак на Україну.
В американському Інституті вивчення війни (ISW) раніше заявляли, що реалії поля бою на кінець березня 2026 року демонструють, що «значні російські здобутки на фронті, не кажучи вже про повну перемогу, не є неминучими».