Єврокомісарка Кос привітала дискусії про «асоційоване» членство України в ЄС
Єврокомісарка з розширення закликає держави-члени відкрити перший переговорний кластер про членство України в ЄС у червні, решту п’ять у липні. Про це Марта Кос заявила 26 травня в Брюсселі.
На запитання Радіо Свобода, чи схвалює обговорення так званого «асоційованого» членства України в ЄС як проміжного етапу до повноцінного, Кос відповіла ствердно.
«Я дуже рада, що дискусії тривають, адже маємо бути готовими до того, як реагуватимемо, коли настане мир. І цей час до досягнення миру є справді нагодою, щоб усі, хто займається питаннями безпеки в Європі, а також усі, хто працює над процесом розширення, були залучені до цієї роботи», –зауважила профільна єврокомісарка.
Посадовиця зазначила, що політики ЄС дедалі активніше включаються в дискусію.
«Попередні хвилі розширення здебільшого ґрунтувалися на тому, що ми, Європейський Союз, допомагали країнам-кандидатам підготуватися до членства. Тепер же війна в Україні принесла до Європи нове розуміння: Україна сама може зробити внесок у нашу безпеку. І це абсолютно новий кут зору в дискусії про те, у якій формі ми зможемо інтегрувати Україну», – зазначила Кос.
Канцлер Німеччини запропонував негайні «інноваційні рішення» для України на шляху до її членства в ЄС. Їх суть викладена в листі, який Фрідріх Мерц написав очільникам Єврокомісії, Євроради й президенту Кіпру, який нині головує в Раді Євросоюзу.
Лідер Німеччини заохочує подальшу дискусію довкола його ідеї «асоційованого» членства України як проміжного рішення на шляху до її повноцінної євроінтеграції. На думку Мерца, це стимулює мирні переговори, які, на думку багатьох, нині зайшли в глухий кут.
«Моя пропозиція відображає особливу ситуацію України – країни, яка перебуває у стані війни. Вона допоможе просунути мирні переговори як частину врегульованого мирного рішення», – написав Мерц і закликав обговорити ідею в колі лідерів. Їхній наступний саміт відбудеться в Брюсселі 18-19 червня.
Президент України Володимир Зеленський, коментуючи ідею Мерца, зауважив, що присутність України в ЄС «має бути повноцінною».
ОГП: понад 400 свідчень про депортованих українських в’язнів до Росії передали до МКС
Свідчення понад 400 потерпілих та очевидців, аналіз рішень російських судів, офіційних документів та інші докази лягли в основу матеріалів, які Офіс генерального прокурора України передав до Міжнародного кримінального суду.
Ці докази правозахисники та правоохоронці збирали протягом чотирьох років, про що розповіли під час пресконференції, повідомляє проєкт Радіо Свобода «Ти як?».
«У фокусі уваги була депортація близько 1800 українських в’язнів із закладів виконання покарань на території Херсонської та Миколаївської областей. Усі вони були спочатку незаконно переміщені на тимчасово окуповану територію Автономної Республіки Крим, а потім депортовані до окремих установ виконання покарань на території Російської Федерації», – зазначив представник Офісу генпрокурора України Олександр Зюсь.
За його словами, у межах національних розслідувань уже є вирок суду щодо одного з посадовців РФ у справі, пов’язані із закладом виконання покарань у Миколаївській області. Водночас ще сім справ щодо семи осіб перебувають в судах за поданням прокурорів Херсонської області.
«Тут ми маємо декілька напрямів розслідувань. Перший – незаконне переміщення та депортація. Другий – неналежні умови утримання, іноді й тортури та катування українських в’язнів. Це стосується й цивільних осіб і військовополонених, оскільки вони дуже часто перебувають в одних і тих самих установах виконання покарань на території Російської Федерації. Відповідно, можуть бути як потерпілими, так і свідками злочинів, які вчиняються щодо інших категорій осіб», – повідомив Зюсь.
Правозахисниця Анна Скрипка з громадської організації «Захист в’язнів України» з перших днів повномасштабного вторгнення збирає дані про українських ув’язнених в окупації, свідчення тих, кому вдалося повернутися додому, а також допомагає депортованим повернутися в Україну. За її словами, близько 300-450 осіб досі перебувають у місцях несвободи на території РФ.
«Тих, у кого вже закінчилися терміни покарання, повторно затримують і утримую у центрах іноземних громадян. За нашими підрахунками, зараз близько 50 осіб очікують на повернення в Україну. Серед них є хворі, люди з ВІЛ, які досі роками не отримують терапії. Для багатьох із них сьогодні фактично немає реального механізму повернення. Після звільнення їх повторно затримують. Фактично для таких людей єдиним реальним шляхом зараз є обмін. І ми адвокатуємо цю тему», – розповіла Анна Скрипка.
Водночас, наголошує Скрипка, в Україні фактично відсутня системна державна допомога для депортованих в’язнів:
«Немає окремої програми їхнього повернення, ані належної підтримки і реабілітації після повернення. Для багатьох це питання життя і смерті, бо люди не отримують необхідної медичної допомоги. Сьогодні тема депортації в’язнів звучить у Гаазі, і це дуже важливо. Але ми маємо продовжувати допомагати тим, хто ще залишається там (на території РФ – ред.). Ми повинні боротися за наших громадян».
Вперше масштабно про цю проблему заговорили журналісти проєкту Радіо Свобода «Ти як?». У документальній стрічці «Поверніть мене додому» вони показали, як українські депортовані окупантами ексв’язні долають шлях додому. А у липні 2024 року під час презентації стрічки у Києві це питання обговорили з правозахисниками, представниками прокуратури і тодішнім міністром юстиції Денисом Малюською.
Британія запровадила санкції проти 18 криптобірж та фінмереж, які використовує Росія
Велика Британія запровадила санкції щодо 18 криптовалютних платформ, банків та фінансових мереж, які, за даними Лондона, Росія використовувала для обходу обмежень і фінансування війни проти України. Про це йдеться у пресрелізі британського уряду, опублікованому 26 травня.
Нові санкції cтосуються системи міжнародних платежів A7, яка, як стверджується, використовується Кремлем для обходу західних санкцій, фінансування військових покупок та обробки платежів від продажу нафти. За оцінками Лондона, у розпорядження Кремля могли повернутися понад 1,5 млрд доларів завдяки використанню цієї системи.
Минулого року оборот A7 перевищив 90 мільярдів доларів, заявляли у самій системі.
Нові санкції також запроваджені щодо киргизького банку, трьох грузинських компаній і великої міжнародної криптобіржі. Глава МЗС Великобританії Іветт Купер заявила, що Лондон продовжуватиме цілеспрямовано ліквідувати тіньову інфраструктуру, позбавляючи Росію каналів постачання.
Активи компаній, що потрапили під санкції, заморозять.
11 травня Лондон розширив список санкцій щодо Росії, запровадивши обмеження проти ще 85 юридичних і фізичних осіб. Тоді до санкційного списку потрапили, зокрема, топ-менеджери АНО «Діалог», голова Росмолоді Григорій Гуров, міністр молодіжний політик угруповання ЛНР Юлія Величко, депутат «народної ради» угруповання ДНР і боєць змішаних єдиноборств Максим Швець, уповноважений з прав дитини у Новосибірській області Надія Болтенко та співробітники «Агентства соціального проєктування».
Після влучання російського «Іскандера» у склад ООН Сибіга звернувся до Гутерріша
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга після влучання російського «Іскандера» у склад Всесвітньої продовольчої програми ООН (ВПП) у Дніпрі закликав генерального секретаря ООН Антоніу Гутерріша використати всі доступні інструменти, щоб змусити Росію припинити «ці нерозсудливі атаки на гуманітарні місії».
«Цей удар є черговою демонстрацією справжнього ставлення Росії до ООН та її держав-членів, а також її зухвалого нехтування фундаментальними принципами міжнародного гуманітарного права. Я закликаю Генсекретаря ООН Антоніу Гутерріша використати всі доступні інструменти та повноваження, щоб змусити Росію припинити ці нерозсудливі атаки на гуманітарні місії», – цитує Сибігу пресслужба МЗС.
Тихановська під час візиту до Києва нагородила медалями білоруських добровольців, які воюють на боці ЗСУ
Лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська під час візиту до Києва нагородила медалями білоруських військових-добровольців, які нині воюють у складі української армії.
Крім того, відзначили й цивільних білорусів, зокрема журналістів, які працюють в Україні, висвітлюючи теми Білорусі. Тихановська зазначила, що важливо цінувати кожен вклад у боротьбу за вільну Україну, адже, на її думку, незалежна Україна означає незалежна Білорусь.
«Перше питання, з яким ми приїхали в Україну, було: чим ми білоруси можемо допомогти. Ми самі у тяжкому становищі. Наша країна захоплена, ми (влада Білорусі - ред.) служимо Росії, а не білоруському народу. Тому ми це обговорювали. Як залучити наших волонтерів, які донатять по всьому світу, наших ІТ-спеціалістів, наша, як ми називаємо, людська розвідка у Білорусі. І звісно, я сподіваюся, будуть вирішуватися проблеми і білорусів в Україні тут – і посвідки, і прострочені паспорти. Треба, щоб ця праця стала системна», – зазначила Тихановська під час розмови із журналістами.
ЗМІ: Умєров прибув до Берліна для переговорів із Німеччиною, Францією та Британією
Секретар РНБО, головний переговірник України Рустем Умєров прибув у вівторок до Берліна для переговорів з радниками з національної безпеки Німеччини, Франції та Великої Британії (група E3), повідомляє видання Politico з посиланням на двох осіб, знайомих із зустріччю.
За даними видання, Умєров у понеділок перебував у Брюсселі для переговорів з високопосадовцем Єврокомісії щодо співпраці в оборонній промисловості, а у вівторок рано вранці вилетів до Берліна.
Politico звертає увагу, що нові переговори E3 з Умєровим у Берліні відбуваються на тлі напруженості між Мерцем і Зеленським після того, як канцлер Німеччини опублікував листа, в якому пропонував Україні скорочений статус «асоційованого членства», перш ніж вона потенційно стане повноправним членом ЄС на пізнішому етапі. Президент України відхилив пропозицію Мерца, заявивши, що «місце України в Європейському Союзі також має бути повним, повноцінним і рівним».
Один із дипломатів ЄС, якому також було надано анонімність, щоб він міг вільно висловлюватися, зазначив, що вибір часу є «прикметним».
«Минулого тижня багато хто в Брюсселі запитував, чому Мерц вирішив оприлюднити свою ініціативу щодо асоційованого членства України саме зараз», – сказав дипломат. – «Те, що Умєров сьогодні перебуває в Берліні, свідчить про те, що між цими подіями існує чіткий зв’язок».
Речник канцлера Німеччини Фрідріха Мерца відмовився від коментарів, посилаючись на «конфіденційну зустріч». Посольство України в Берліні також відмовилося від коментарів.
Пресслужба секретаря РНБО підтвердила низці ЗМІ, що Умєров перебуває в Берліні, де зустрівся з держсекретарем МЗС ФРН Зауттером, з яким обговорювали безпекові питання, перемовний процес та оборонну співпрацю, зокрема Drone Deal між Україною та Німеччиною. У пресслужі Умєрова зауважили, що ця поїїздка – це «звичайна планова робота з європейськими колегами».
Європейські міністри обережно відреагували на пропозицію канцлера Німеччини Фрідріха Мерца щодо можливого «асоційованого членства» України в Європейському Союзі без повного права голосу, наголосивши, що головним залишається повноцінний вступ Києва до ЄС через чинний процес розширення, заснований на заслугах.
Кількість постраждалих через удар РФ по Запоріжжю зросла, серед них є немовля – ДСНС
Кількість постраждалих через російський удар по Запоріжжю зросла до 12 людей, серед них є немовля, повідомляють у телеграмі голова обласної військової адміністрації Іван Федоров та Державна служба з надзвичайних ситуацій.
Раніше було відомо про трьох постраждалих – дві жінки віком 27 і 40 років, а також 36-річний чоловік.
За даними Федорова, 17 багатоквартирних будинків та нежитлові будівлі пошкоджені внаслідок атаки на Запоріжжя.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Навіщо насправді МЗС РФ «попереджає» про удари по Києву і який сенс в ударах «Орешником»?
Одразу після сильного обстрілу Києва ракетами та дронами МЗС РФ двічі за 24 травня заявило, що «Збройні сили Російської Федерації приступають до послідовного нанесення системних ударів» по українській столиці – по «підприємствах ВПК та центрах ухвалення рішень». У зв’язку з цим російське дипвідомство запропонувало іноземним дипломатам виїхати з міста, а місцевим жителям – триматися подалі від військових заводів та адміністративних будівель.
У відповідь представники Євросоюзу та низки країн ЄС заявили, що не будуть евакуйовувати свої посольства з Києва. «Росія хоче страху. Паніки. Ізоляції України. Це не спрацює. ЄС нікуди не подінеться. Ми залишаємося в Києві. Ми залишаємося з Україною», – відповіла на заяви МЗС РФ глава представництва ЄС у Києві Катаріна Матернова.
Ще раз погрози бомбити Київ глава МЗС Росії Сергій Лавров озвучив у ніч на вівторок у телефонній розмові з держсекретарем США Марко Рубіо, попросивши передати його слова президенту США Дональду Трампу. Рубіо підтвердив журналістам, що Росія направила всім посольствам в Україні, зокрема й посольству США, попередження про необхідність евакуюватися з Києва.
Заяви МЗС РФ пролунали одразу після удару по українській столиці та кількох інших містах, які мали продемонструвати міць російської армії: їхніми жертвами стали кілька людей, понад 80 були поранені. Для залякування Росія використала не лише дрони та ракети, але також розрекламовану балістичну ракету «Орешник», здатну нести ядерний боєзаряд (але без бойової частини). Глава управління комунікацій Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат підтвердив, що «Орешник» справді був використаний для удару по місту Біла Церква в Київській області.
Однак військові експерти і навіть російські z-блогери масово зазначали, що безпосередньо військових цілей під час цього удару було уражено мало. У Білій Церкві «Орешник», наприклад, влучив у гаражний кооператив (z-блогери заявляли, що ціллю був розташований поруч авіаремонтний завод). У Києві крилата ракета влучила в музей Чорнобиля, який через це втратив 40% експонатів.
Далі читайте ТУТ
ОГП: задля статистики посадовці ТЦК фіктивно «мобілізували» 276 людей
Генеральний прокурор Руслан Кравченко заявив про викриття трьох посадовців територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, які займалися «паперовою мобілізацією». Про це він повідомив у телеграмі.
За його словами, щоб прозвітувати про «успішне» виконання плану, вони вигадували мобілізованих, яких насправді не існувало – фіктивно «мобілізували» 276 людей.
В Офісі генпрокурора повідомляють, що, маючи законний доступ до держреєстру «Оберіг», чиновники військкоматів заходили в систему та вносили до карток військовозобов'язаних неправдиві дані – до переліку «мобілізованих» вносили померлих і засуджених, осіб із правом на відстрочку або спеціальним обліком, громадян, які вже проходять службу чи навчаються у військових вишах, а також тих, хто за віком уже не підлягає мобілізації.
За даними ОГП, наприклад, на Закарпатті, у Мукачівському РТЦК, 49-річний полковник, начальник військкомату лише за січень-березень 2026 року фіктивно мобілізував 162 особи, а його 37-річний заступник у званні майора за той самий період поповнив фейкову статистику ще на 108 людей.
«Окремий епізод – у Золочівському РТЦК на Львівщині. 41-річний підполковник, тимчасовий очільник відомства, за листопад-грудень 2025 року «призвав» 6 осіб, які насправді вже служили за контрактом у Військовому госпіталі Національної гвардії України та інших військових частинах», – йдеться у повідомленні.
Наразі всім трьом чиновникам військкоматів оголосили про підозру. Закарпатського полковника та його заступника-майора суд відправив під варту з альтернативою застави у 3,9 млн грн та 3,3 млн грн відповідно. Підполковнику зі Львівщини також суд обрав запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 121,1 тис. грн.
Після початку російського повномасштабного вторгнення в Україну 24 лютого було запроваджено воєнний стан і оголошено загальну мобілізацію. Відтоді Верховна Рада кожні три місяці продовжує строки дії воєнного стану і мобілізації.
Зеленський зустрівся з лідеркою білоруської опозиції Тихановською
Президент України Володимир Зеленський зустрівся з лідеркою білоруської опозиції Світланою Тихановською, яка перебуває з візитом в Києві.
«Ми всі підтримуємо прагнення народу Білорусі позбутися російського втручання і знаємо, що Росія намагається зараз ще більше втягнути Білорусь у цю війну проти України. І ми цінуємо кожен прояв підтримки від білорусів для вільної України та знаємо, що буде день, коли між нашими державами знов будуть добросусідські відносини на основі реальної незалежності і України, і Білорусі від Москви», – український президент написав, що обговорював це з Тихановською та її командою.
«Росія абсолютно не зацікавлена в мирі». В Єврокомісії кажуть, що викликали повіреного РФ
В Єврокомісії повідомили, що викликали тимчасового повіреного Росії через її удари по Україні й погрози посилити такі атаки. Як передає кореспондентка Радіо Свобода, про це заявила речниця Єврокомісії з питань зовнішньої політики і безпеки Аніта Гіппер.
«Ми щойно викликали тимчасового повіреного Росії – це сталося буквально зараз – і донесли наші меседжі про те, що це абсолютно неприйнятно. Це вкотре демонструє те, що ми вже знали: Росія абсолютно не зацікавлена в мирі й повністю ігнорує всі зусилля, спрямовані на його досягнення. Зі свого боку, ми продовжимо підтримку України, яка потребує протиповітряної оборони й подальшої фінансової допомоги. А також у найближчі дні міністри закордонних справ проведуть неформальне засідання Ради ЄС із закордонних справ на Кіпрі, де ми разом із високою представницею знову обговоримо посилення міжнародного тиску на Росію», – сказала речниця.
Європейські міністри відреагували на пропозицію Мерца про обмежене членство України в ЄС
Європейські міністри обережно відреагували на пропозицію канцлера Німеччини Фрідріха Мерца щодо можливого «асоційованого членства» України в Європейському Союзі без повного права голосу, наголосивши, що головним залишається повноцінний вступ Києва до ЄС через чинний процес розширення, заснований на заслугах.
Своє бачення міністри висловили під час спілкування з журналістами 26 травня у Брюсселі перед засіданням Ради ЄС із загальних питань, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода.
Більшість представників держав-членів уникали прямої критики німецької пропозиції, однак підкреслювали, що вона не може замінити повноправного членства України.
Міністерка у європейських справах Данії Марі Б’єрре нагадала, що і без прискорених процесів Україна мала б просунутися далі на шляху до членства в ЄС.
«Ми повинні продовжувати рухатися шляхом, який уже визначили. А саме – у межах підходу, заснованого на заслугах, коли кластери відкриваються після того, як країна готова до цього. І це саме випадок України, тому я не бачу причин чекати з відкриттям цих кластерів», – заявила Марі Б’єрре.
«Також важливо, щоб була перспектива повного й повноцінного членства України. Це буде добре як для України, так і для Європи», – додала вона.
Схожу позицію висловив державний секретар МЗС Польщі Ігнаци Нємчицький. «Ми прихильні до так званого процесу, заснованого на заслугах. Це модель, яка вже перевірена, функціонує і яка після виконання всіх умов і завершення відповідних перехідних періодів має привести до повноправного членства», – сказав він.
Міністерка у справах ЄС Швеції Джессіка Розенкранц висловила більш відкриту позицію щодо самої дискусії, однак також наголосила, що жодна проміжна модель не повинна підміняти вступ України до ЄС.
«Ідея поступової інтеграції не нова. Йдеться про те, що країна-кандидат може поступово ставати частиною різних програм ЄС. Це вже існує сьогодні. І ми вважаємо це позитивним, тому що країна повинна бачити прогрес у своєму процесі. Але нам потрібно уважніше проаналізувати німецьку пропозицію», – сказала вона.
Міністерка також заявила, що Швеція підтримує відкриття всіх шести кластерів переговорів із Україною.
Іспанія також підтримала продовження чинного процесу вступу України до ЄС. Державний секретар у справах ЄС Фернандо Сампедро Маркос заявив, що Мадрид «відкритий до всіх пропозицій і роздумів», але головним завданням зараз є підтримка імпульсу розширення.
Іспанський представник також наголосив, що дискусія навколо пропозиції Мерца може бути корисною для внутрішнього обговорення реформ самого ЄС напередодні великого розширення.
Пропозиція канцлера Німеччини передбачає можливість створення для України проміжної моделі інтеграції до ЄС – із доступом до окремих елементів внутрішнього ринку і політик Євросоюзу, але без повного членства і права голосу.
Водночас більшість європейських міністрів у Брюсселі дали зрозуміти, що не розглядають таку модель як альтернативу повноцінному вступу України до ЄС, вказує кореспондентка Радіо Свобода.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, коментуючи ідею канцлера Німеччини, привітав дискусії, але нагадав, що Україна прагне повного членства.
«Добре, що тривають дискусії. Тобто ми бачимо, що триває пошук модальності, який може призвести до цього членства. Добре, нехай вони, скажімо так, мають місце, але вони не можуть підмінити стратегічної нашої позиції, стратегічного бачення: повноцінне повноправне членство в Європейському Союзі», – наголосив Андрій Сибіга.
Президент Володимир Зеленський у зверненні 23 травня також наголосив, що «присутність України в ЄС має бути повноцінною – повноправною».
Три людини поранені через удар РФ по Запоріжжю – ОВА
У Запоріжжі три людини зазнали поранення внаслідок російського удару 26 травня, повідомив очільник обласної військової адміністрації Іван Федоров.
«Вибуховою хвилею й уламками пошкоджена нежитлова будівля. Пошкоджені також автівки, припарковані неподалік, деякі з них загорілися. Займання вже ліквідували рятувальники. Інші наслідки ворожої атаки встановлюються», – написав він у телеграмі.
За словами голови ОВА, серед постраждалих – дві жінки віком 27 і 40 років, а також 36-річний чоловік.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя єознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
«Путін намагається оговтатися від приниження» – ISW про погрози Кремля щодо ударів по Україні
Попередження Росії про систематичні удари по Україні й продовження таких ударів є спробою приховати слабкість РФ, особливо після параду до Дня перемоги 9 травня, пише у своєму звіті американський Інститут вивчення війни (ISW).
«Президент Росії Володимир Путін намагається оговтатися від приниження після того, як він був змушений отримувати від України дозвіл на проведення параду до Дня перемоги, і відвернути увагу від нездатності Росії захистити свою столицю й інші міста від посилення ударів безпілотників великої дальності з боку України. Путін також намагається захистити російське населення від навантаження на російську економіку в результаті своєї війни, а економічні й соціальні проблеми Росії викликають внутрішнє невдоволення Путіним і його урядом», – йдеться в повідомленні.
Як зауважили аналітики, Кремль стверджує, що його удари є відповіддю на нібито український удар по цивільному населенню на окупованій РФ території, «але це виправдання не відповідає історичній моделі поведінки Кремля».
«Кремль, ймовірно, намагається пом’якшити реакцію Заходу, зокрема США, на посилені удари по Україні й Києву зокрема, хибно зображуючи це посилення як реакцію на окремий інцидент, а не як частину ширшої схеми ескалації війни й уникнення мирних переговорів. Звинувачення російського уряду в тому, що українські війська порушили міжнародне право, є спробою відвернути увагу від систематичних порушень міжнародного права російськими військами», – зазначили в ISW.
Аналітики також заявили, що Росія не надала незаперечних доказів того, що удар українських сил по Старобільську на Луганщині 21-22 травня був спрямований виключно на цивільний об’єкт, на тлі заяв України про те, що російські війська створили військовий об’єкт на території коледжу, що постраждав під час атаки. «Росія раніше встановлювала законні військові цілі в цивільних будівлях, ймовірно, намагаючись використовувати цивільних осіб і цивільну інфраструктуру як живий щит», – йдеться у звіті.
25 травня Міністерство закордонних справ Росії анонсувало удари по «центрах ухвалення рішень і командних пунктах» у Києві. У своїй заяві російське міністерство попередило іноземних громадян, включаючи персонал дипломатичних місій і представництв міжнародних організацій, про необхідність якнайшвидше залишити Київ.
Коментуючи цю заяву, Міністерство закордонних справ України заявило, що, за оцінкою української сторони, загальний рівень безпекових загроз з боку Росії для Києва й інших українських міст залишається таким же, як і у попередні роки й місяці. У МЗС наголосили, що на цьому тлі нові російські погрози «є нічим іншим, як безсоромним шантажем». У міністерстві зазначили, що готові сприяти в додатковому посиленні безпеки іноземних дипмісій, які звернуться з таким запитом.
Голова Представництва ЄС у Києві Катаріна Матернова заявила, що російське попередження спрямоване на те, щоб посіяти паніку: «Росія хоче страху. Паніки. Ізоляції України. Це не спрацює. ЄС нікуди не подінеться. Ми залишаємось у Києві. Ми залишаємось з Україною».
Держсекретар США Марко Рубіо заявив, що очільник МЗС Росії Сергій Лавров у телефонній розмові особисто згадав про попередження Кремля й застеріг американську сторону, що «Київ буде дуже небезпечним місцем». Водночас Рубіо зазначив, що «Київ є дуже небезпечним місцем вже кілька років».
Він наголосив, що удари Росії по Україні, зокрема нещодавній масований по Києву підтверджують, що «війна має закінчитися», і що США «готові відіграти конструктивну і корисну роль» у цьому.
У Генштабі ЗСУ підтвердили зупинку роботи Сизранського НПЗ у Росії
Український Генштаб 26 травня підтвердив, що внаслідок українських ударів зупинив роботу нафтопереробний завод у Сизрані в Самарській області Росії.
«За результатами попередніх уражень підтверджено зупинку роботи нафтопереробного заводу «Сызранский» (Сизрань, Самарська обл., РФ), по якому Сили оборони України били 21 травня 2026 року», – йдеться в повідомленні українського командування. Деталей там не наводять.
Напередодні про те, що НПЗ у Сизрані зупинив роботу після удару українського безпілотника 21 травня, писало з посиланням на два неназвані джерела агентство Reuters.
За цим повідолменням, зупинена установка первинної переробки нафти, на частку якої припадає понад 70% потужності заводу, ремонт може тривати понад місяць.
Агентство наводить дані джерел про те, що 2024 року завод переробив 4,3 мільйона тонн сирої нафти (для порівняння, загалом по Росії того року було перероблено 267 мільйонів тонн).
Про удар по заводу 21 травня повідомили моніторингові канали. Губернатор Самарської області РФ В’ячеслав Федорищев, не назвавши цілі атаки, повідомив про двох загиблих.
«Роснефть», власник НПЗ, не відповіла на запит Reuters про коментар.
Практично всі великі нафтопереробні заводи у центральній Росії були змушені зупинити чи скоротити виробництво після ударів українських безпілотників останніми днями.
Як раніше повідомляло агентство Reuters з посиланням на два джерела в галузі, знайомих із ситуацією, після української атаки в ніч на 20 травня нафтопереробний завод «Лукойл-Нижегороднафтооргсинтез», розташований у місті Кстово, призупинив роботу своєї головної установки первинної переробки нафти ЕЛОУ-АВТ-6.
Видання «Вот Так» підрахувало, що з початку російського повномасштабного вторгнення ЗСУ завдали щонайменше 158 ударів по російських нафтопереробних заводах. При цьому 2026 року українська армія здійснила вже 32 атаки, що втричі більше, ніж за аналогічний період 2024 року.
Найчастіше з початку повномасштабної війни під удари, як зазначається, потрапляли Рязанський і Саратовський НПЗ – по 15 атак на кожен, по 12 ударів припало на Афіпський, Ільський і Туапсинський нафтопереробні заводи у Краснодарському краї РФ.
Після нещодавніх ударів по Пермському НПЗ, звертає увагу видання, у європейській частині Росії не залишилося великих нафтозаводів, які не підпадали б під атаки. Поза зоною ударів серед таких підприємств залишаються лише Омський і Ангарський НПЗ за Уралом.
Від «А ви хто?» до «Слава Україні!». Як українці заявили про себе на культурному фестивалі в Німеччині
Білі крила лелек, яскраві квіткові костюми, синьо-жовті кольори та «Червона калина» посеред Берліна. Цьогоріч українці на фестивалі Karneval der Kulturen демонстрували Україну як дітоцентричну націю, для якої їхнє виховання та майбутнє є центром уваги.
«Це прекрасна можливість показати Україну ширше – не лише через війну, а й через наших талановитих дітей, наш український драйв. Люди останні роки чують, на жаль, новини про те, як гинуть наші діти. Наш меседж був про те, що діти у всьому світі потребують захисту, підтримки суспільства, своїх родин», – пояснює засновниця українсько-німецького центру AdlerA e.V. Оксана Орел. Саме ця організація цьогоріч представляла українську колону на одному з найбільших мультикультурних фестивалів Європи.
Кожна колона рухалася вулицями столиці Німеччини приблизно чотири-п’ять годин. У карнавальній ході 24 травня взяли участь 67 міжнародних груп і близько чотирьох тисяч учасників, а сам фестиваль, за даними організаторів, зібрав близько 770 тисяч глядачів.
Як українці в Берліні через дітей, культуру та символи розповідали світові про Україну розповідає проєкт Радіо Свобода «Ти як?».
МЗС після погроз РФ: загрози для міст України залишаються на рівні попередніх років і місяців
Міністерство закордонних справ України після погроз російської сторони щодо нових ударів по Києву заявило, що, за оцінкою української сторони, загальний рівень безпекових загроз з боку Росії для Києва й інших українських міст залишається таким же, як і у попередні роки й місяці.
«Міністерство закордонних справ України висловлює щиру вдячність усім іноземним дипломатичним місіям, усім іноземним дипломатам, які продовжують працювати в нашій державі у час війни й відкидають російський шантаж і погрози. Вже понад чотири роки і три місяці Росія застосовує проти столиці України весь спектр смертоносних ракет і дронів. Удари не припинялися практично жодного тижня», – йдеться в заяві, оприлюдненій пізно ввечері 25 травня.
У МЗС наголосили, що на цьому тлі нові російські погрози «є нічим іншим, як безсоромним шантажем».
«Москва фактично зізнається у тому, що її обстріли спрямовані зокрема на залякування іноземного дипкорпусу. Це свідчення буде цінним доказом у міжнародно-правових процесах проти держави агресора», – йдеться в повідомленні.
У міністерстві зазначили, що готові сприяти в додатковому посиленні безпеки іноземних дипмісій, які звернуться з таким запитом.
«Принагідно нагадуємо всім нашим партнерам і союзникам, що найкращою відповіддю на погрози Кремля залишається посилення тиску на агресора й підтримки України, зокрема зміцнення спроможностей ППО. Москва має отримувати від міжнародної спільноти правильні та консолідовані сигнали: єдність, силу і принциповість», – наголосили в МЗС.
25 травня Міністерство закордонних справ Росії анонсувало удари по «центрах ухвалення рішень і командних пунктах» у Києві. У своїй заяві російське міністерство попередило іноземних громадян, включаючи персонал дипломатичних місій і представництв міжнародних організацій, про необхідність якнайшвидше залишити Київ.
Коментуючи цю заяву, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга нагадав, що 25 травня понад 70 представників іноземних дипломатичних місій відвідали місця масованого російського удару в Києві, здійсненого вночі проти 24 травня.
«Ми зараз обговорюємо з нашими партнерами, що не потрібно піддаватись ось цьому російському шантажу», – сказав Сибіга.
Голова Представництва ЄС у Києві Катаріна Матернова заявила, що російське попередження спрямоване на те, щоб посіяти паніку: «Росія хоче страху. Паніки. Ізоляції України. Це не спрацює. ЄС нікуди не подінеться. Ми залишаємось у Києві. Ми залишаємось з Україною».
Держсекретар США Марко Рубіо заявив, що очільник МЗС Росії Сергій Лавров у телефонній розмові особисто згадав про попередження Кремля й застеріг американську сторону, що «Київ буде дуже небезпечним місцем». Водночас Рубіо зазначив, що «Київ є дуже небезпечним місцем вже кілька років».
Він наголосив, що удари Росії по Україні, зокрема нещодавній масований по Києву підтверджують, що «війна має закінчитися», і що США «готові відіграти конструктивну і корисну роль» у цьому.
«Укренерго»: в шести областях – знеструмлення через нічний удар РФ
Шість областей України зіткнулися з відключеннями електрики внаслідок нічного російського удару, повідомило 26 травня «Укренерго».
«Ворог продовжує атакувати цивільну енергетичну інфраструктуру. Внаслідок російських дронових й артилерійських ударів – на ранок є знеструмлені споживачі у Донецькій, Дніпропетровській, Запорізькій, Сумській, Харківській і Житомирській областях. Скрізь, де це дозволяють безпекові умови, вже розпочаті аварійно-відновлювальні роботи», – йдеться в повідомленні.
Раніше Повітряні сили ЗСУ повідомили, що в ніч проти 26 травня Росія атакувала Україну 122 дронами і двома балістичними ракетами.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя єознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
«Нічого нового» – європейські посадовці реагують на погрози Росії
Погрози Росії на адресу України і західних дипломатів є частиною звичної тактики Кремля із залякування Європи, але вони не спрацюють, заявив 26 травня перед засіданням Ради ЄС із загальних питань державний секретар Міністерства закордонних справ Польщі Ігнаци Нємчицький, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода в Брюсселі.
«Мене не дивує, що Росія погрожує Україні та дипломатам західних країн. Тут немає нічого нового. Путін використовує цю тактику, щоб поширювати страх серед нас тут, у Європі. І я просто хочу сказати: це не спрацює, і це цілком зрозуміло. Це лише тактика, і вона не спрацює», – сказав Нємчицький.
Коментар польського дипломата прозвучав у відповідь на запитання журналістів про нові російські погрози після чергових ударів по Україні й заяв Москви щодо ракети «Орешник», яку в Росії позиціонують як носій ядерної зброї.
Нємчицький наголосив, що позиція Польщі щодо війни РФ проти України залишається незмінною: Європа має одночасно посилювати тиск на Росію і підтримку України.
Зі свого боку, парламентський секретар Міністерства закордонних справ Латвії Артйомс Уршульскіс заявив, що використання «Орешника» не змінило оцінки війни Росії проти України.
«Ні, жодних змін немає. Тому що «Орешник» – це, радше, чудова PR-історія в уявленні Путіна. Але не в нашому. Ми бачили кілька ударів і дуже багато інформаційного супроводу навколо них. Але насправді нічого не змінюється. І я думаю, що Росія доводить: вона стає дедалі слабшою на полі бою. Ми бачимо, що вона не може реально просуватися вперед і навіть не може досягти однієї зі своїх цілей. Натомість Україна стає дедалі сильнішою. І я не бачу жодних ознак того, що російські удари чи будь-які інші атаки це змінять», – сказав Уршульскіс.
25 травня Міністерство закордонних справ Росії анонсувало удари по «центрах ухвалення рішень і командних пунктах» у Києві. У своїй заяві російське міністерство попередило іноземних громадян, включаючи персонал дипломатичних місій і представництв міжнародних організацій, про необхідність якнайшвидше залишити Київ.
Коментуючи цю заяву, Міністерство закордонних справ України заявило, що, за оцінкою української сторони, загальний рівень безпекових загроз з боку Росії для Києва й інших українських міст залишається таким же, як і у попередні роки й місяці. У МЗС наголосили, що на цьому тлі нові російські погрози «є нічим іншим, як безсоромним шантажем». У міністерстві зазначили, що готові сприяти в додатковому посиленні безпеки іноземних дипмісій, які звернуться з таким запитом.
Голова Представництва ЄС у Києві Катаріна Матернова заявила, що російське попередження спрямоване на те, щоб посіяти паніку: «Росія хоче страху. Паніки. Ізоляції України. Це не спрацює. ЄС нікуди не подінеться. Ми залишаємось у Києві. Ми залишаємось з Україною».
Держсекретар США Марко Рубіо заявив, що очільник МЗС Росії Сергій Лавров у телефонній розмові особисто згадав про попередження Кремля й застеріг американську сторону, що «Київ буде дуже небезпечним місцем». Водночас Рубіо зазначив, що «Київ є дуже небезпечним місцем вже кілька років».
Він наголосив, що удари Росії по Україні, зокрема нещодавній масований по Києву підтверджують, що «війна має закінчитися», і що США «готові відіграти конструктивну і корисну роль» у цьому.
Путін підписав закон, який дозволяє залучати армію для «захисту» росіян, арештованих за кордоном
Російський лідер Володимир Путін підписав закон, який передбачає, що Росія зможе залучати армію для «захисту російських громадян, які заарештовані або зазнають кримінального переслідування» за кордоном за рішеннями іноземних судів. Йдеться, наприклад, про рішення Міжнародного кримінального суду, який видав ордер на арешт Путіна у 2023 році.
Документ передбачає, що армія може бути використана за межами Росії за рішенням президента РФ. У чому саме може полягати використання збройних сил Росії для захисту заарештованих за кордоном, у документі не вказано.
Коментуючи документ, голова Держдуми РФ В’ячеслав Володін раніше сказав, що «західне правосуддя фактично стало інструментом репресій», і «в цих умовах важливо зробити все, щоб наші громадяни були захищені».
До ухвалення згаданого закону законодавство Росії передбачало, що для використання збройних сил за кордоном президентові потрібний дозвіл Ради федерації. Перед повномасштабним вторгненням в Україну 2022 року ця палата надала такий дозвіл.
Кілька випадків затримання і засудження за кордоном громадян Росії викликали великий резонанс – відомі випадки арешту на запит США торговця зброєю Віктора Бута або затримання і згодом засудження в Німеччині Вадима Красікова, звинуваченого у вбивстві в Берліні колишнього чеченського польового командира Зелімхана Хангошвілі. Останнім часом особливу увагу привернула справа заарештованого в Польщі на запит України археолога Олександра Бутягіна. Зрештою він став одним із учасників обміну за участю Росії, Білорусі й західних держав.
Частина коментаторів висловлювала побоювання через те, що новий законопроєкт розширює можливості використання російських військових за межами Росії, що може наблизити збройну конфронтацію між Росією та Заходом.