Наступ із Білорусі. Загроза для Києва. Яка ймовірність? Розповідає речник Держприкордонслужби
Яка ситуація на українсько-білоруському кордоні? Чи є ознаки того, що готується наступ? Наскільки змінилися загрози? До чого готується Державна прикордонна служба України. Про це Радіо Свобода розпитало речника Держприкордонслужби Андрія Демченка.
‒ Розкажіть, будь ласка, яка ситуація зараз на кордоні України з Білоруссю? Чи фіксує Державна прикордонна служба формування ударних угруповань біля кордону з Україною?
‒ Треба розділяти ситуацію безпосередньо на лінії кордону і те, що відбувається у глибині території Білорусі.
В цілому, цей напрямок, як і раніше, є загрозливим для України.
У 2022 році Білорусь відкрила свій кордон для російських військ, хоча до того білоруські прикордонники запевняли, що цього ніколи не станеться.
Не можна виключати вторгнення
Фактично весь цей час Білорусь продовжує підтримувати Росію. І маніпулюючи, звинувачуючи Україну в тому, що від нас нібито іде якась загроза, надає Росії свої полігони, бази для того, щоб російські війська могли там перебувати.
Станом на зараз, на щастя, нарощування в безпосередній близькості до нашого кордону сил на території Білорусі поки немає.
Ще з 2022 року Білорусь тримає по напрямку нашого кордону невелику кількість своїх підрозділів. Вони ротуються періодично, але їхня кількість не збільшується.
Водночас, те, що відбувається у глибині території країни, як повідомляє розвідка, зараз вказує на те, що Росія активніше почала тиснути на Білорусь, щоб та більш масштабно і власними силами долучилася до війни проти України.
Тобто в подальшому можуть бути і провокації по напрямку нашого кордону. Не можна виключати і вторгнення.
Далі читайте ТУТ
«Ціна двох врятованих життів того варта». Військові евакуювали паралізовану жінку та її сина з-під Вовчанська на НРК
Каллас: Україну і Росію потрібно підштовхувати до прямих переговорів
Головна дипломатка ЄС Кая Каллас заявила про необхідність підштовхувати Україну і Росію до прямих переговорів щодо припинення війни. На пресконференції по завершенні неформального засідання міністрів закордонних справ (Gymnich) у Лімасолі 28 травня вона наголосила, що безумовне припинення вогню є передумовою для будь-яких мирних переговорів.
«Так, ще одна річ щодо того, хто міг би бути посередником (у переговорах – ред.). Думаю, дуже важливо, щоб ми підштовхували Україну й Росію до прямих переговорів одна з одною, тому що є дуже багато питань, які можуть вирішити лише вони самі і ніхто інший. Тож можуть бути країни, які здійснюють «човникову дипломатію», але зрештою саме вони мають сісти за стіл переговорів щодо тих питань, які можуть вирішити лише вони», – сказала Каллас.
За її словами, Європа ніколи не зможе бути нейтральним посередником, оскільки вона перебуває на боці України.
«Готовий нести покарання тут, щоб не закатували в РФ»: суд у Львові розглядає справу росіянина, якому загрожує депортація
Восьмий апеляційний адміністративний суд у Львові 28 травня розпочав розгляд справи Руслана Хакімова (відомий в Україні як Аслан Хакімов), якого Державна міграційна служба України рішенням від 1 квітня 2026 року вирішила примусово депортувати в Росію через порушення ним міграційного законодавства України.
Галицький районний суд Львова задовольнив позов ДМС про видворення Хакімова з України 2 квітня 2026 року. Правозахисники подали апеляцію на судове рішення і готують позов у суд про скасування рішення ДМС.
Як передає кореспондентка Радіо Свобода, 39-річний Руслан Хакімов брав участь у судовому засіданні онлайн з Пункту тимчасового перебування іноземців й осіб без громадянства, де він перебуває. Він відповів на запитання суддів, які з’ясовували його дані, зокрема, що він народився в Киргизстані, має російське громадянство. Прізвище Хакімов не є його справжнім. У Росії він під своїм правдивим прізвищем Пупкаєв відбув термін покарання в ув’язненні за побутовий злочин.
В ООН засудили «небезпечну ескалацію» війни РФ в Україні, закликали повернутися до переговорів
Верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк застеріг від «небезпечної ескалації» війни Росії проти України на тлі погроз РФ посилити атаки, закликаючи сторони повернутися за стіл переговорів.
«Я рішуче закликаю до стриманості. Відновіть переговори і припиніть страждання», – заявив Тюрк.
Управління ООН із прав людини заявило, що небезпечна ескалація бойових дій призвела до великої кількості жертв серед цивільного населення в Україні.
За даними ООН, за перші чотири місяці 2026 року кількість загиблих або поранених цивільних осіб в Україні була на 21 відсоток більшою, ніж за аналогічний період 2025 року (815 загиблих; 4174 поранених у 2026 році порівняно з 682 загиблими; 3453 пораненими у 2025 році).
Читайте також – Каллас: мирні переговори щодо України перебувають у глухому куті
Тюрк зазначив, що удари українських збройних сил також призвели до загибелі і поранення цивільних у Росії. «Закликаю російську й українську владу провести оперативні, незалежні й ефективні розслідування і притягнути винних до відповідальності. Вони повинні зробити все можливе, щоб запобігти повторенню подібних інцидентів», – сказав комісар ООН із прав людини.
Через загострення ситуації на Близькому Сході тристоронні переговори України, США і Росії, які тривали протягом січня і лютого, були відкладені на невизначений час.
За словами джерел видання Financial Times, і в Москві, і в Києві вважають, що перспективи відновлення мирних переговорів за посередництва США невеликі навіть після закінчення війни на Близькому Сході. Як стверджують джерела, що говорили з Financial Times, жодна зі сторін зараз не бачить сенсу в продовженні переговорів. Україна, за даними видання, вважає, що переговори зайшли в глухий кут вже в лютому після останнього раунду переговорів з Росією, і розчарована тим, що Вашингтон не зміг чинити тиск на Путіна.
Речниця Каллас назвала помилкою її заяву щодо дипломатичної присутності США в Києві
Речниця Єврокомісії з питань зовнішньої політики і безпеки Аніта Гіппер заявила, що слова очільниці дипломатії ЄС Каї Каллас щодо дипломатичної присутності США в Києві були «непорозумінням».
«Наш дипломатичний корпус і всі іноземні дипломатичні представники в Києві і ЄС не мають наміру закривати посольство чи залишати Київ. Ми також не маємо жодних ознак того, що наші партнери роблять це. Тож це було непорозуміння, яке також було з’ясовано згодом», – заявила Гіппер 28 травня на брифінгу в Єврокомісії.
У соцмережі X вона також опублікувала текст виступу Каллас на ранковій зустрічі міністрів закордонних справ ЄС, «із виправленням щодо дипломатичної присутності в Києві».
Україна виділить 2,5 млрд євро з кредиту ЄС на закупівлю перших 20 Gripen – ОП
Швеція й Україна з метою зміцнення української протиповітряної оборони запускають масштабну оборонну угоду, яка передбачає закупівлю Києвом шведських винищувачів Gripen, повідомила 28 травня пресслужба президента Володимира Зеленського, який перебуває з візитом у Швеції.
«Як перший крок уряд Швеції надає можливість закупівлі до 20 винищувачів Gripen модифікації E/F, на що Україна планує виділити 2,5 мільярда євро із суми кредиту Європейського Союзу в межах Ukraine Support Loan. Щойно Україна здійснить відповідні кроки для реалізації зазначеної закупівлі, Швеція також має намір передати 16 винищувачів Gripen C/D у межах двосторонньої допомоги», – йдеться в повідомленні.
Під час візиту Володимир Зеленський й Ульф Крістерссон підписали декларацію про поглиблення оборонної співпраці зі Швецією.
Голова шведського уряду на спільній пресконференції з українським президентом уточнив, що Україна отримає свої перші винищувачі Gripen моделей C і D у 2027 році, а нові Gripen моделей E і F – починаючи з 2030 року.
Дипломати ЄС розповіли, що думають про призначення представника від блоку в переговорах з Росією
Міністри закордонних справ країн Європейського Союзу на неформальній зустрічі у форматі «Гімніх» на Кіпрі висловили своє бачення щодо до ідеї призначення спеціального представника Європи для можливих переговорів із Росією щодо завершення війни проти України та спільної позиції ЄС у цьому питанні. Більшість із них погодилися, що головне зараз – не прізвище потенційного переговорника, а єдина позиція Європи та посилення тиску на Москву, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода.
Міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні заявив, що Євросоюз має визначитися зі спільною позицією, оскільки рано чи пізно все одно буде залучена до будь-якої угоди.
«Неможливо підписати угоду без Європи. Держсекретар Рубіо також під час багатьох зустрічей говорив, що Європа буде залучена наприкінці переговорів, тому що нам потрібно буде підписувати угоду. Якщо ми хочемо скасувати європейські санкції, то європейці мають бути за столом переговорів», – зазначив Таяні.
Дві людини загинули на Сумщині, війська РФ атакували їх дроном на польовій дорозі – прокуратура
Чоловік і жінка загинули в Охтирському районі на Сумщині 28 травня після того, як російські військові атакували їх безпілотником, повідомили в обласній прокуратурі.
«За даними слідства, 28 травня 2026 року близько 08:00 год ранку окупанти атакували безпілотником двох цивільних, які рухалися по польовій дорозі у Великописарівській громаді Охтирського району. Загинули чоловік і жінка. Їхні дані наразі встановлюються», – йдеться в повідомленні.
У прокуратурі додали, що проводиться досудове розслідування за фактом вчинення воєнних злочинів, що спричинило загибель людини.
Україна виділить 2,5 млрд євро з кредиту ЄС на закупівлю перших 20 Gripen – ОП
Швеція й Україна з метою зміцнення української протиповітряної оборони запускають масштабну оборонну угоду, яка передбачає закупівлю Києвом шведських винищувачів Gripen, повідомила 28 травня пресслужба президента Володимира Зеленського, який перебуває з візитом у Швеції.
«Як перший крок уряд Швеції надає можливість закупівлі до 20 винищувачів Gripen модифікації E/F, на що Україна планує виділити 2,5 мільярда євро із суми кредиту Європейського Союзу в межах Ukraine Support Loan. Щойно Україна здійснить відповідні кроки для реалізації зазначеної закупівлі, Швеція також має намір передати 16 винищувачів Gripen C/D у межах двосторонньої допомоги», – йдеться в повідомленні.
Під час візиту Володимир Зеленський й Ульф Крістерссон підписали декларацію про поглиблення оборонної співпраці зі Швецією.
В Офісі президента додали, що Швеція також представила свій найбільший на сьогодні пакет військової допомоги, який, крім рішення про передачу винищувачів Gripen C/D, також містить засоби дальнього радіусу дії, боєприпаси, засоби РЕБ і підтримку інновацій.
У лютому Зеленський повідомляв, що Україна має домовленості з міжнародними партнерами про постачання нових 150 бойових шведських літаків Gripen і 100 французьких Rafale, уточнивши, що йдеться про «абсолютно нові літаки». Тоді Зеленський нагадав, що на своєму озброєнні Україна має літаки F-16, але не нові. За його словами, надання партнерами відповідних повітряних суден мають «істотно посилити можливості української авіації».
22 жовтня 2025 року шведський прем’єр Ульф Крістерссон повідомив, що Швеція й Україна підписали декларацію про наміри продати Києву від 100 до 150 винищувачів Gripen найсучаснішої серії Е. Шведський прем’єр додав, що це початок «довгої подорожі на наступні 10-15 років».
Відповідаючи на уточнення журналістів, чи може Україна отримати Gripen уже у 2026 році, Крістерссон повторив, що «це питання наразі не стоїть». Він пояснив, що партнери домовилися не вводити одночасно два різних типи бойових літаків під час війни, щоб не ускладнювати навчання й обслуговування.
В Офісі президента раніше повідомляли, що унікальною частиною безпекової угоди зі Швецією є надання спеціалізованих літаків ASC 890, а також перспектива передачі Україні літаків JAS 39 Gripen, включно з відповідним навчанням.
У серпні 2024 року стало відомо, що українські пілоти розпочали випробування шведських винищувачів Gripen.
Влада України від початку повномасштабного вторгнення Росії просила Захід надати сучасні винищувачі F-16. У 2023 році кілька країн за згодою США ухвалили рішення передати Києву такі літаки. Перші винищувачі F-16, що прибули до України, показали під час урочистостей до Дня Повітряних сил ЗСУ 4 серпня 2024 року.
З початку повномасштабного вторгнення Росії Швеція надає Україні військову та гуманітарну підтримку. Стокгольм оцінює загальну суму наданої Україні допомоги в близько 130 мільярдів шведських крон.
Дипломати ЄС розповіли, що думають про призначення представника від блоку в переговорах з Росією
Міністри закордонних справ країн Європейського Союзу на неформальній зустрічі у форматі «Гімніх» на Кіпрі висловили своє бачення щодо до ідеї призначення спеціального представника Європи для можливих переговорів із Росією щодо завершення війни проти України та спільної позиції ЄС у цьому питанні. Більшість із них погодилися, що головне зараз – не прізвище потенційного переговорника, а єдина позиція Європи та посилення тиску на Москву, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода.
Міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні заявив, що Євросоюз має визначитися зі спільною позицією, оскільки рано чи пізно все одно буде залучена до будь-якої угоди.
«Неможливо підписати угоду без Європи. Держсекретар Рубіо також під час багатьох зустрічей говорив, що Європа буде залучена наприкінці переговорів, тому що нам потрібно буде підписувати угоду. Якщо ми хочемо скасувати європейські санкції, то європейці мають бути за столом переговорів», – зазначив Таяні.
Міністр закордонних справ Іспанії Хосе Мануель Альбарес заявив, що спеціальний посланець може бути й не потрібним, якщо ЄС зможе забезпечити єдиний голос:
«Один голос важливіший за одну людину».
Водночас міністр закордонних справ Австрії Беате Майнль-Райзінгер прямо виступила за призначення головного переговорника від ЄС. За її словами, Європа повинна бути готовою захищати власні безпекові інтереси.
«Або ми сидітимемо за столом і там говоритимуть також про європейські та австрійські інтереси разом із нами, або це робитимуть інші без нас», – заявила вона.
Глави МЗС країн Балтії також закликали не поспішати з обговоренням конкретних кандидатур.
Міністр закордонних справ Естонії Марґус Цахкна заявив, що зараз головне – не пошук переговорника, а посилення санкцій і підтримки України.
«Це пастка, у яку Путін хоче втягнути Європу», – сказав він, коментуючи дискусії про можливого представника ЄС.
Подібну думку висловив і глава МЗС Литви Кястутіс Будріс.
«Зараз не той час, коли ми обговорюємо, хто саме вестиме переговори. Ми не обговорюємо імена. Ми не обговорюємо місце за столом переговорів», – заявив він.
Міністерка закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен зазначила, що Європа повинна бути представлена на можливих переговорах, оскільки «27 держав-членів не можуть сидіти за столом одночасно».
«Я впевнена, що ми всі зможемо погодитися не лише щодо одного мандата, а й щодо кількох людей, які можуть взяти на себе цю роль», – сказала вона.
Міністр закордонних справ Бельгії Максим Прево заявив, що Європейський Союз повинен скористатися рішенням США призупинити свою участь у переговорному процесі між Україною та Росією, щоб нарешті отримати місце за столом переговорів.
Дискусії щодо можливого представника Європи активізувалися після того, як низка європейських політиків та медіа почали обговорювати потенційних кандидатів на роль спецпосланця для переговорів із Росією. Серед імен, які згадувалися у пресі, – президент Фінляндії Александр Стубб, колишня канцлерка Німеччини Ангела Меркель та експрем’єр Італії Маріо Драґі.
Дві людини загинули на Сумщині, війська РФ атакували їх дроном на польовій дорозі – прокуратура
Чоловік і жінка загинули в Охтирському районі на Сумщині 28 травня після того, як російські військові атакували їх безпілотником, повідомили в обласній прокуратурі.
«За даними слідства, 28 травня 2026 року близько 08:00 год ранку окупанти атакували безпілотником двох цивільних, які рухалися по польовій дорозі у Великописарівській громаді Охтирського району. Загинули чоловік і жінка. Їхні дані наразі встановлюються», – йдеться в повідомленні.
У прокуратурі додали, що проводиться досудове розслідування за фактом вчинення воєнних злочинів, що спричинило загибель людини.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Суд на окупованій Луганщині ув’язнив громадянина України
Підконтрольний Росії «Верховний суд» угруповання «ЛНР» на окупованій Луганщині виніс вирок громадянину України, повідомляє канал «Настоящее время» з посиланням на російську прокуратуру.
За твердженням відомства, суд ув’язнив 57-річного Костянтина Мірошниченка до 13,5 років колонії суворого режиму за звинуваченнями в шпигунстві.
Згідно з матеріалами справи, у вересні 2022 року Мірошниченко нібито передавав інформацію про місця дислокації російських військових у Сватівському районі українським спецслужбам через інтернет-месенджер.
Російське видання «Медіазона» звернуло увагу, що в лютому 2026 року прокуратура РФ наводила інші терміни ймовірної передачі даних – з лютого по вересень 2022 року. Крім того, в попередньому пресрелізі стверджувалося, що відомості засуджений передавав мобільним зв’язком.
Позиції Мірошниченка щодо звинувачень у публічному просторі немає.
Як повідомляв у грудні 2025 року правозахисний проєкт «Перший відділ», 2025 рік став рекордним за кількістю вироків за статтями про держзраду, шпигунство та конфіденційну співпрацю з іноземцями. За ними російські суди минулого року засудили 468 людей. Виправдувальних вироків не було.
Зеленський анонсував «сильний крок» щодо винищувачів Gripen під час візиту до Швеції
Президент Володимир Зеленський вирушив до Швеції із робочим візитом – про це він повідомив у своїх соцмережах 28 травня.
«Готуємо великий оборонний пакет для України та сильний крок щодо винищувачів Gripen, який точно зробить нашу бойову авіацію ефективнішою», – заявив голова держави.
Зеленський зазначив, що має заплановані зустрічі з прем’єр-міністром Ульфом Крістерссоном, також очікується участь представників шведської оборонної промисловості.
Пресслужба шведського уряду підтвердила заплановану зустріч Зеленського й Крістерссона, після якої матиме місце спільна пресконференція. Участь у зустрічі також братиме міністр оборони країн Пол Йонсон.
З початку повномасштабного вторгнення Росії Швеція надає Україні військову та гуманітарну підтримку. Стокгольм оцінює загальну суму наданої Україні допомоги в близько 130 мільярдів шведських крон.
Пропозиція Мерца має на меті повноправне членство України в ЄС – німецький міністр
Державний міністр Німеччини у справах Європи Ґюнтер Кріхбаум заявив, що пропозиція канцлера Фрідріха Мерца про асоційоване членство України в Євросоюзі має на меті повноправне членство і є «правильною ініціативою», яка має оживити дискусію про майбутнє розширення ЄС.
«Канцлер Мерц запропонував ідею асоційованого членства – це правильна ініціатива. Ми маємо пожвавити цю дискусію. Тому що одне також очевидно: повноправне членство в Європейському Союзі залишається метою, головною метою», – сказав Кріхбаум перед неформальним засіданням міністрів закордонних справ ЄС у форматі «Гімніх» у місті Лімасол на Кіпрі 28 травня, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода.
За словами Кріхбаума, ЄС уже зараз має допомагати Україні наближатися до Союзу, попри війну, а також продовжувати цивільну і військову підтримку Києва.
Подібну позицію висловила і висока представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас.
«Очевидно, що сама ідея дуже хороша. Її суть у тому, що ми маємо рухатися з Україною швидше. Вона повинна бути в Європейському Союзі, тому що Україна також приносить до європейського столу знання й силу у сфері безпеки. Але, звісно, ці процеси потребують часу, тому ідея полягає в тому, як ми можемо рухатися швидше на різних етапах», – сказала Каллас перед засіданням на Кіпрі.
Пропозиція Мерца передбачає негайне відкриття всіх переговорних кластерів для України і фактичну присутність України в інституціях ЄС – із власними євродепутатами, єврокомісаром і участю в самітах лідерів ЄС, але без права голосу.
У Києві ця ідея викликала неоднозначну реакцію. Президент Володимир Зеленський заявив, що членство України в ЄС має бути лише повноцінним і повноправним.
Верховна Рада ратифікувала угоду про отримання позики на 90 млрд євро від Євросоюзу
Верховна Рада 28 травня ратифікувала угоду з Європейським Союзом про позику на підтримку України.
За відповідний документ проголосували 298 народних депутатів.
Законопроєкт, ініційований президентом Володимиром Зеленським, дає можливість залучити фінансову допомогу від ЄС на загальну суму до 90 млрд євро у 2026-2027 роках.
«Ці кошти будуть розподілені на покриття дефіциту держбюджету, забезпечення макроекономічної стабільності та посилення оборонно-промислового потенціалу», – коментує пресслужба парламенту.
Документ передбачає ратифікацію угоди, в якій Україна виступає позичальником, Національний банк – агентом позичальника, а Євросоюз, представлений Європейською комісією – кредитором.
У Раді наголосили, що основну суму позику погашатимуть виключно за рахунок репарацій від Росії, а відсотки покриватиме бюджет ЄС.
Угода вважається учиненою 27 травня 2026 року й спирається на меморандум про взаєморозуміння між Україною та ЄС від 20 травня.
23 квітня Рада ЄС одностайно схвалила зміни до багаторічного бюджету Євросоюзу, потрібні для виділення кредиту Україні сумою на 90 мільярдів євро, а також 20-й пакет санкцій. Про завершення відповідних письмових процедур, що тривали понад добу, повідомило головування Кіпру в Раді ЄС.
Остаточне схвалення цієї позики кілька місяців блокували Угорщина та Словаччина.
Після затвердження позики Зеленський заявив, що триває робота над тим, щоб перший транш із цього пакету підтримки був доступним вже у травні-червні.
Євросоюз має скористатися паузою США у переговорах з Росією – МЗС Бельгії
Міністр закордонних справ Бельгії Максим Прево заявив, що Європейський Союз повинен скористатися рішенням США призупинити свою участь у переговорному процесі між Україною та Росією, щоб нарешті отримати місце за столом переговорів. Про це він сказав перед неформальним засіданням міністрів закордонних справ ЄС у форматі «Гімніх» у місті Лімасол на Кіпрі, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода.
«Ми повинні скористатися можливістю, яку створило рішення США призупинити свою участь у переговорному процесі між Україною та Росією. Щоб нарешті бути за столом переговорів», – заявив Прево.
За його словами, йдеться не лише про майбутні відносини між Україною та Росією, а й про ширшу архітектуру європейської безпеки.
«Дуже важливо бути за столом і діяти, а не лише спостерігати», – додав Прево.
Він також сказав, що Євросоюз має визначити не лише потенційного представника ЄС для переговорів, а й узгодити спільну позицію щодо змісту можливого переговорного процесу.
За його словами, до дискусій щодо можливих переговорів мають бути залучені не лише провідні країни ЄС, а й держави, які безпосередньо межують із Росією.
«Ми також маємо залучити до процесу безпосередніх сусідів Росії – я маю на увазі Польщу, країни Балтії, Фінляндію, Швецію», – сказав дипломат.
Він також згадав про Мінські угоди, які, за його словами, «зрештою не дали відчутних результатів», і застеріг від повторення попередніх помилок.
Міністри закордонних справ країн-членів ЄС обговорюють на засіданні 28 травня, хто міг би представляти Європу у разі можливих переговорів із Росією про завершення війни проти України та якою має бути позиція ЄС. Серед потенційних кандидатів у медіа називали президента Фінляндії Александра Стубба, колишню канцлерку Німеччини Ангелу Меркель та експрем’єра Італії Маріо Драґі.
Державний секретар США Марко Рубіо 22 травня заявив, що Вашингтон готовий продовжувати посередництво в переговорах між Росією та Україною, але наразі вони не відбуваються. Він також зазначив, що попередні перемови не були продуктивними.
Посол України в США: системи Patriot критично важливі
Президент України Володимир Зеленський звернувся з незвично прямим закликом до президента США Дональда Трампа та Конгресу, попередивши, що Україні терміново потрібні додаткові системи Patriot на тлі посилення російських атак балістичними ракетами по українських містах. Радіо Свобода зібрало перші реакції у США на цей заклик.
Генштаб ЗСУ підтвердив удари по Росії та окупованих регіонах. Серед цілей – Туапсинський НПЗ
Сили оборони вночі на 27 травня уразили низку цілей у Росії, окупованих Криму й частинах Луганської та Запорізької області, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України.
Зокрема, удару зазнав Туапсинський нафтопереробний завод у Краснодарському краї:
«Зафіксовано пожежу та задимлення на території підприємства. Масштаби завданих збитків уточнюються».
Генштаб зазначає, що НПЗ є одним із найбільших нафтопереробних підприємств півдня Росії, його потужність переробки становить близько 12 мільйонів тонн нафти на рік. Підприємство виробляє пальне, зокрема, для забезпечення російських військ.
Крім того, за даними командування, підрозділи Повітряних сил ракетами повітряного базування Storm Shadow уразили програмно-апаратні комплекси засобів автоматизації розвідки Військово-повітряних сил Росії в районах Воронежа, Таганрога та окупованого Севастополя.
«Сили оборони України уразили командні пункти підрозділів окупантів у районах населених пунктів Цвітні Піски та Сорокине Луганської області. Також уражено склад матеріально-технічних засобів у Сорокиному на Луганщині та виробництво БпЛА у районі Азовського Запорізької області», – йдеться в повідомленні.
Поміж іншого, штаб звітує про ураження радіолокаційної станції «Небо-СВ» у районі Кам’янки та командно-штабної машини зі складу російського комплексу «Бук-М2» поблизу Кадіївки Луганської області.
Напередодні представники місцевих адміністрацій росйських Воронежа, Таганрога, Туапсе, а також окупованого Росією Криму заявили про удари дронами та ракетами.
Зокрема, Севастополь в окупованому Криму зазнав комбінованої атаки, у тому числі ракет Storm Shadow, заявив призначений Росією голова міста Михайло Развожаєв.
Міноборони Росії заявило про нібито знищення 140 українських безпілотників над Бєлгородською, Волгоградською, Воронезькою, Курською, Орловською і Тульською областями, а також над Краснодарським краєм, окупованим Кримом і над акваторіями Азовського та Чорного морів.
Радіо Свобода не може незалежно перевірити дані про ураження.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ зазнають повітряних ударів. Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
Глава МЗС Естонії: треба обговорити гарантії безпеки України для Європи
Міністр закордонних справ Естонії Марґус Цахкна заявив, що у можливих переговорах із Росією мають обговорюватися не лише гарантії безпеки для України, а й гарантії безпеки України для Європи. Про це він сказав журналістам перед неформальним засіданням міністрів закордонних справ ЄС у форматі «Гімніх» у місті Лімасол на Кіпрі 28 травня, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.
«Якщо ми говоримо про гарантії безпеки, то маємо на увазі не лише гарантії безпеки для України, а й гарантії безпеки України для Європи, тому що, будьмо чесними, Україна – найбільша військова сила в Європі, у нашому регіоні», – заявив Цахкна.
За його словами, Європа зараз повинна зосередитися не на пошуку людини, яка говоритиме з президентом Росії Володимиром Путіним, а на посиленні власної позиції та підтримки України. За його словами, розмови про посередника – «це пастка, у яку Путін хоче втягнути Європу».
«Якщо хтось зараз постукає у двері Кремля зі словами «давайте зустрінемося», Путін висуне ті самі вимоги, які він висував під час переговорів президента Трампа. Його головна мета – виграти більше часу. І втягнути Європу в цю посередницьку роль, а посередництво означає нейтральність. Тоді ми взагалі не говоритимемо про посилення тиску на Росію в майбутньому», – сказав естонський дипломат.
Цахкна наголосив, що основою будь-яких майбутніх переговорів мають бути територіальна цілісність і суверенітет України.
«Є розуміння, що в майбутньому між Європейським Союзом, НАТО та Росією не може бути жодних нейтральних зон чи буферних територій», – сказав він.
За його словами, це також означає продовження процесу вступу України до ЄС та перспективу членства в НАТО.
Естонський міністр закликав ЄС якнайшвидше ухвалити 21-й пакет санкцій проти Росії та відкрити всі переговорні кластери для України й Молдови.
«Більше тиску на Росію і більше підтримки Україні. І, можливо, тоді Путін змінить свої цілі. І, можливо, тоді в майбутньому з’являться якісь переговори. І тоді ми маємо не бути посередниками, а бути разом з Україною на цих переговорах», – сказав Цахкна.
Останніми тижнями у ЄС тривають дискусії щодо того, хто міг би представляти Європу в разі можливих переговорів із Росією про завершення війни проти України.
На цьому засіданні міністри мають узгодити позицію ЄС у переговорах з Росією, висока представниця ЄС Кая Каллас у лютому представила документ зі своїм баченням.