Посольство США в Києві заявило, що продовжує працювати
Посольство Сполучених Штатів у Києві продовжує роботу, заявило відомство 28 травня.
«Посольство США відкрите. Жодних змін у нашій роботі немає, а повідомлення про інше є неправдивими», – йдеться в повідомленні.
Дипломати додають, що для Державного департаменту США «немає вищого пріоритету», ніж безпека та захист американських громадян, відтак відомство регулярно переглядає безпекову ситуацію посольства в Києві.
Водночас посольство повторило застереження до громадян СЩА не подорожувати до України «з будь-якої причини через збройний конфлікт».
Раніше в МЗС заявили, що американське посольство не залишало Київ на тлі погроз Росії новими ударами. Перед тим голова зовнішньополітичної служби Євросоюзу Кая Каллас заявила, що посольства європейських країн залишилися в Києві, водночас «Америка пішла».
25 травня Міністерство закордонних справ Росії анонсувало удари по «центрах ухвалення рішень і командних пунктах» у Києві. У своїй заяві російське міністерство попередило іноземних громадян, включаючи персонал дипломатичних місій і представництв міжнародних організацій, про необхідність якнайшвидше залишити Київ.
Коментуючи цю заяву, Міністерство закордонних справ України заявило, що, за оцінкою української сторони, загальний рівень безпекових загроз з боку Росії для Києва й інших українських міст залишається таким же, як і у попередні роки й місяці. У МЗС наголосили, що на цьому тлі нові російські погрози «є нічим іншим, як безсоромним шантажем».
Голова Представництва ЄС у Києві Катаріна Матернова заявила, що російське попередження спрямоване на те, щоб посіяти паніку.
Держсекретар США Марко Рубіо заявив, що очільник МЗС Росії Сергій Лавров у телефонній розмові особисто згадав про попередження Кремля й застеріг американську сторону, що «Київ буде дуже небезпечним місцем». Водночас Рубіо зазначив, що «Київ є дуже небезпечним місцем вже кілька років».
Він наголосив, що удари Росії по Україні, зокрема нещодавній масований по Києву підтверджують, що «війна має закінчитися», і що США «готові відіграти конструктивну і корисну роль» у цьому.
У МЗС заперечили виїзд посольства США з Києва
Американське посольство не залишало Київ на тлі погроз Росії новими ударами – про це Радіо Свобода повідомив речник Міністерства закордонних справ Георгій Тихий.
«Інформація про виїзд посольства США не відповідає дійсності», – заявив він.
Раніше сьогодні голова зовнішньополітичної служби Євросоюзу Кая Каллас заявила, що посольства європейських країн залишилися в Києві, водночас «Америка пішла».
Дипломатка пояснила російські атаки тим, що армія РФ не просувається на полі бою:
«Тому зараз вони лише посилюють терористичні атаки, бо інакше це важко назвати, створюючи страх усередині суспільства. Це не спрацювало за чотири роки, і я не думаю, що спрацює зараз. Також вчора з України надійшла інформація, що всі посольства залишилися на місці, за винятком одного. Тож це також вимагає мужності від цих посольств. Але так, всі європейці залишаються, Америка пішла».
Напередодні міністр закордонних справ України Андрій Сибіга під час неформального засідання дипломатів ЄС у форматі «Гімніх» у Лімасолі подякував їм за «стійкість перед російськими погрозами на адресу іноземних дипломатів у Києві».
«Можливо, таке залякування працювало багато років тому. Але більше – ні. Європа змінилася. Європа має важелі впливу. Європа повинна діяти», – додав він.
Американське посольство наразі не повідомляло публічно про виїзд із Києва.
25 травня Міністерство закордонних справ Росії анонсувало удари по «центрах ухвалення рішень і командних пунктах» у Києві. У своїй заяві російське міністерство попередило іноземних громадян, включаючи персонал дипломатичних місій і представництв міжнародних організацій, про необхідність якнайшвидше залишити Київ.
Коментуючи цю заяву, Міністерство закордонних справ України заявило, що, за оцінкою української сторони, загальний рівень безпекових загроз з боку Росії для Києва й інших українських міст залишається таким же, як і у попередні роки й місяці. У МЗС наголосили, що на цьому тлі нові російські погрози «є нічим іншим, як безсоромним шантажем». У міністерстві зазначили, що готові сприяти в додатковому посиленні безпеки іноземних дипмісій, які звернуться з таким запитом.
Голова Представництва ЄС у Києві Катаріна Матернова заявила, що російське попередження спрямоване на те, щоб посіяти паніку.
Держсекретар США Марко Рубіо заявив, що очільник МЗС Росії Сергій Лавров у телефонній розмові особисто згадав про попередження Кремля й застеріг американську сторону, що «Київ буде дуже небезпечним місцем». Водночас Рубіо зазначив, що «Київ є дуже небезпечним місцем вже кілька років».
Він наголосив, що удари Росії по Україні, зокрема нещодавній масований по Києву підтверджують, що «війна має закінчитися», і що США «готові відіграти конструктивну і корисну роль» у цьому.
Каллас прокоментувала, чи готова представляти ЄС на переговорах з Росією
Головна дипломатка ЄС Кая Каллас дала зрозуміти, що готова представляти Європейський Союз у можливих переговорах з Росією, однак наголосила, що блок не повинен потрапити у «пастку» Москви щодо того, хто саме має вести діалог. Про це вона сказала перед неформальним засіданням міністрів закордонних справ ЄС у Лімасол (Кіпр), де має обговорюватися позиція ЄС в переговорах щодо завершення війни в Україні, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода.
«Я – висока представниця Європейського Союзу (із закордонних справ та політики безпеки – ред.), і ви можете прочитати опис моєї роботи в договорах. І, звісно, це також означає представляти Європу. Але для цього ми повинні бути єдиними», – заявила Каллас, відповідаючи на запитання журналістів про те, чи готова вона бути переговорницею від Євросоюзу.
Дипломатка наголосила, що переговори не можуть зводитися до суперечок про персоналії.
«Я вважаю, що це пастка, у яку Росія хоче, щоб ми потрапили – щоб ми обговорювали, хто саме має з нею говорити, а вони вже визначають, хто їм підходить, а хто ні. Не варто потрапляти в цю пастку», – сказала посадовиця.
Вона додала, що переговори є «командною роботою», в якій є «добрі поліцейські» та «погані поліцейські».
У Брюсселі є припущення, що Каллас могла б відігравати роль «поганого поліцейського» за столом потенційних перемовин України, Росії та США, де замість України «брала б удар на себе» та висловлювала б жорстку позицію.
«Зміст набагато важливіший, ніж питання «хто», – заявила Каллас журналістам та нагадала, що ще в лютому представила документ із переліком таких позицій.
«Наприклад, якщо від України вимагають певних поступок щодо військових обмежень, то аналогічні вимоги мають стосуватися і Росії, якщо це буде частиною угоди», – нагадала вона.
Каллас також згадала про присутність російських військ у Грузії та Молдові як питання європейської безпеки:
«Щоб цих військ там не було і щоб вони не втручалися у вибори в різних країнах. Тож, звісно, це максималістський підхід, але таким самим є і підхід Росії, яка також висуває максималістські вимоги».
Усі ці питання міністри мають обговорити сьогоднішньому засіданні та «чітко визначити наші інтереси», додала висока представниця ЄС.
Заяви Каллас пролунали на тлі дискусій у Європі щодо того, хто міг би представляти ЄС або Європу загалом у разі потенційних переговорів із Росією про завершення війни проти України.
Ще на початку травня Каллас різко розкритикувала ідею призначення колишнього канцлера Німеччини Ґергарда Шредера посередником від ЄС у переговорах. Тоді вона заявила, що якщо Європа дозволить Росії визначати перемовника від свого імені, це буде «не дуже мудро». За словами Каллас, Шредер як колишній лобіст російських державних компаній не може сприйматися як нейтральна фігура.
Ідею кандидатури Шредера публічно просував президент Росії Володимир Путін, який назвав його «найкращим кандидатом» на роль перемовника між ЄС і Росією.
Пізніше, 18 травня видання Politico назвало імена можливих кандидатів у спецпосланці для мирних переговорів щодо України від імені Європи. Серед них – колишня канцлерка Ангела Меркель, яка відкинула таку перспективу, нинішній президент Фінляндії Александр Стубб, який заявив про готовність до цієї ролі, та експрем’єр Італії – економіст Маріо Драгі, що має великий авторитет у ЄС, наразі він не коментував публічно ці розмови.
Тим часом міністр закордонних справ Норвегії Еспен Барт Ейде, якого Politico серед інших назвало можливим кандидатом, заявив Радіо Свобода, що не висував своєї кандидатури і не знає, звідки виникли такі розмови. Він додав, що Європа не може виконувати роль медіатора, бо вона на боці України, водночас хтось має говорити від імені Європи.
Голова Дніпропетровщини повідомив про трьох поранених внаслідок останніх атак Росії
Російські війська станом на ранок 28 травня понад 20 разів атакували два райони Дніпропетровської області безпілотниками та артилерією, заявив голова обласної військової адміністрації Олександр Ганжа.
Зокрема, в Павлоградському районі пошкоджені п’ятиповерхівка, приватний будинок і ліцей.
«Чоловік 38 років госпіталізований у стані середньої тяжкості. 69-річна жінка і 62-річний чоловік лікуватимуться амбулаторно», – заявив Ганжа.
У Нікопольському районі обстрілів зазнали Нікополь, Червоногригорівська, Марганецька і Покровська громади. За даними ОВА, там постраждали житловий будинок і АЗС.
Увечері 27 травня Ганжа повідомляв про понад 20 російських обстрілів чотирьох районів області, протягом дня ніхто з цивільних не постраждав.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Це вже навіть не СРСР: на окупованих територіях вилучили з ужитку слово «українці»
Росія заперечує існування українського народу на окупованих територіях Донеччини і Луганщини. Українці – вже не «один з народів багатонаціональної Росії». І це вже навіть не «як в СРСР». На місці української нації в російській концепції окупованих територій лишилась велика діра, якій не дається пояснення.
Кремль проголосив 2026-й «роком народів Росії» – держава-агресорка завжди експлуатувала ідею про свою багатонаціональність. «Рік народів» за вказівкою святкують в усіх навчальних закладах окупованої частини Донбасу – демонструють кухню чеченців, танці бурятів. До якого народу при цьому належать самі господарі свята – не говориться.
Дослідники називають те, що сталось на захоплених землях України, «гібридним етноцидом». Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) показують, як виглядає ця політика, що в ній дивного та куди подівся «народ Донбасу», вигаданий Росією у 2014-му та зовсім забутий нині.
Командування повідомляє про понад 300 боєзіткнень на фронті протягом доби
Російська війська продовжували атакувати за низкою напрямків протягом попередньої доби – Генеральний штаб Збройних сил зафіксував 317 бойових зіткнень, йдеться в ранковому зведенні 28 травня.
«За минулу добу авіація, ракетні війська і артилерія Сил оборони уразили сім районів зосередження живої сили противника», – заявляє командування.
Чотири російських штурмових дії зафіксовані на Північно-Слобожанському і Курському напрямках, 11 разів армія РФ атакувала на Південно-Слобожанському.
Сили оборони зупиняли російські атаки на Куп’янському, Лиманському, Слов’янському та Краматорському напрямку. Зокрема, на Костянтинівському напрямку російські загарбники атакували 15 разів поблизу Костянтинівки, Плещіївки, Степанівки, Іллінівки й Русиного Яру.
«На Покровському напрямку наші захисники зупинили 66 штурмових дій агресора у районах населених пунктів Новоолександрівка, Родинське, Гришине, Затишок, Муравка, Котлине, Удачне, Молодецьке та у бік населених пунктів Кучерів Яр, Вільне, Сергіївка, Білицьке, Шевченко, Мирне, Новопавлівка», – повідомляє Генштаб.
Армія Росії атакувала один раз на Олександрівському напрямку – в районі Злагоди.
На Гуляйпільському напрямку російські війська здійснили 35 атак у районах Рибного, Добропілля, Прилук і Залізничного та в бік Нового Запоріжжя, Гуляйпільського, Оленокостянтинівки, Староукраїнки, Привілля, Воздвижівки, Святопетрівки, Гіркого, Цвіткового й Чарівного.
Ще дев’ять російських спроб просунутися вперед командування зафіксувало на Оріхівському напрямку.
21 травня американський Інститут вивчення війни (ISW) заявив, що українські сили повертають собі тактичну ініціативу на різних ділянках лінії фронту.
Перед тим міністр оборони Михайло Федоров на зустрічі з журналістами заявив, що Україні вдалося суттєво сповільнити просування сил РФ і поступово перехоплювати ініціативу на фронті завдяки роботі українських військових й іншим чинникам, серед яких вимкнення для агресора Starlink і нарощування дронових ударів середньої дальності (middle strike).
Президент України Володимир Зеленський у відеозверненні 25 травня заявив, що Україна зараз має сильніші позиції на фронті.
Через обстріли Росії постраждали жителі прифронтових регіонів, у двох областях є загиблі
Російська армія продовжувала обстріли прифронтових областей протягом доби 27 травня, повідомляє місцева влада вранці четверга.
За даними голови Донецької області Вадима Філашкіна, напередодні в області загинув один цивільний:
«За 27 травня росіяни вбили 1 жителя Донеччини: у Дружківці. Ще 3 людини в області за добу дістали поранення».
Поранень зазнали двоє жителів Піскунівки і одна людина в Дружківці.
За даними голови Херсонської області, внаслідок російських атак напередодні загинула одна людина, поранені 15, в тому числі – двоє дітей.
Очільник Харківщини Олег Синєгубов заявив про обстріли дев’ятьох пунктів регіону за добу. Внаслідок них постраждали двоє людей:
«У сел. Козача Лопань Дергачівської громади постраждав 62-річний чоловік; у м. Ізюм зазнав гострої реакції на стрес 54-річний чоловік».
Також 45-річний чоловік, який постраждав через обстріл Прудянки 26 травня, отримав медичну допомогу напередодні.
Сумська обласна військова адміністрація зафіксувала понад 60 обстрілів по 25 населених пунктах протягом попередньої доби.
«В Охтирській громаді внаслідок атаки ворожого безпілотника постраждала дитина – 11-річний хлопець. До медичного закладу звернувся 43-річний чоловік, який постраждав 23 травня внаслідок удару російського дрона по території Білопільської громади», – йдеться в зведенні.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Повітряні сили повідомляють про влучання «Кинджала» та 9 російських дронів протягом ночі
Російська армія протягом ночі атакувала Україну аеробалістичною ракетою «Кинджал» та 147 ударними безпілотниками, повідомило командування Повітряних сил 28 травня.
За даними військових, ракету запустили з повітряного простору Липецької області, дрони «Шахед», «Гербера», «Італмас» та інших типів із напрямків Брянська, Курська, Орла, Міллерова, Приморсько-Ахтарська, а також окупованих Гвардійського й Чауди в Криму.
Командування зафіксувало знешкодження протиповітряною обороною 138 ворожих безілотників різних типів.
«Зафіксовано влучання аеробалістичнї ракети «Кинджал» та 9 ударних БпЛА на 7 локаціях, а також падіння збитих (уламки) на 6 локаціях», – йдеться в повідомленні.
Увечері напередодні Повітряні сили попереджали про рух ракети в напрямку Хмельницької області, ймовірно, Старокостянтинова. Згодом голова області Сергій Тюрін заявив, що внаслідок російської атаки «інформація про загиблих, травмованих та руйнування не надходила».
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Генштаб ЗСУ: російські втрати перевищили 1,36 мільйона військових
Армія Росії втратила близько 1 160 військових протягом попередньої доби, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України вранці 28 травня.
За даними українського командування, втрати російських військ за час повномасштабної війни сягнули близько 1 360 110 людей особового складу.
Штаб також оновив дані про втрати російської техніки:
- 11 956 танків (+1 за добу)
- 24 625 бойових броньованих машин (+7)
- 42 832 артилерійських системи (+42)
- 1 806 реактивних систем залпового вогню (+1)
- 1 397 засобів протиповітряної оборони
- 436 літаків
- 353 гелікоптери
- 1 492 наземних робототехнічних комплекси (+7)
- 314 902 безпілотники оперативно-тактичного рівня (+1 560)
- 4 687 крилатих ракет
- 33 кораблі й катери
- 2 підводних човни
- 99 906 автомобілів і автоцистерн (+261)
- 4 227 одиниць спеціальної техніки (+3)
22 травня президент України Володимир Зеленський також назвав втрати Росії на фронті, заявивши, що від початку 2026 року вони вже склали більше ніж 145 тисяч осіб, «зокрема, знищеними – майже 86 тисяч осіб, важкопораненими – щонайменше 59 тисяч осіб, у полон взято більше ніж 800 російських військовослужбовців».
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
У травні російські видання «Медуза» і «Медіазона» на основі поіменних списків оцінили втрати російської армії на кінець 2025 року в 352 тисячі осіб. Ця цифра включає 261 тисячу «звичайних» загиблих і 90 тисяч тих, хто був визнаний загиблим або зниклим за рішенням суду, або чия смерть була зареєстрована із затримкою від 180 днів з іншої причини.
Оцінки загальних втрат Росії (поранених і вбитих) із боку міжнародних організацій і розвідок є значно вищими. У грудні 2025 року високопосадовець НАТО на умовах анонімності повідомив російській службі ВВС, що, за даними альянсу, загальна кількість убитих і поранених у російській армії може наближатися до 1,15 мільйона осіб.
За даними британської розвідки на травень 2026 року, від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році загинуло майже 500 000 російських солдатів.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни, тепер приблизно раз на рік цю інформацію оприлюднює президент України Володимир Зеленський. На початку лютого 2026 року в інтервʼю France 2 він заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими 55 тисяч українських солдатів. Президент, що також є «велика кількість людей, яких Україна вважає зниклими безвісти».
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 13 січня цього року заявив, що в 2025 році вдалося зменшити кількість втрат особового складу ЗСУ на 13%. Деталей щодо українських втрат він не навів.
Ставлення поляків до українців, історичні суперечки, співпраця. Що про це каже посол України у Польщі?
«Історія завжди буде в наших відносинах. Я не вірю, що її хтось один чи група фахівців може зняти з порядку денного», – так про вирішення історичних питань між поляками та українцями каже Василь Боднар, посол України в Польщі.
- Як історія сьогодні впливає на польську внутрішню політику та двосторонній діалог між Києвом і Варшавою?
- Як у Польщі відгукнулися на перепоховання очільника ОУН Андрія Мельника?
- Як змінюється ставлення поляків до українців?
- Що впливає на суспільні настрої та яку роль у цьому відіграють політики й історичні дискусії?
- Чи відчуває Польща загрозу з боку Росії та як готується до можливих викликів?
- Окрема тема розмови – конференція з питань відновлення України, яка у червні відбудеться у Гданську.
Радіо Свобода розпитало Василя Боднара про нинішній стан українсько-польських відносин на тлі війни Росії проти України
ISW: українські дрони обмежують можливість Росії транспортувати війська й запаси на передову
Збройні сили України значно посилили удари середньої дальності та на лінії зіткнення навесні 2026 року, йдеться в останньому звіті Інституту дослідження війни.
«Успішні кампанії України з використанням безпілотників середньої та передової дальності обмежують можливості Росії транспортувати особовий склад на передову, а також постачати та підтримувати позиції на передовій», – повідомляють аналітики.
За спостереженнями ISW, Сили оборони досягли «помітних оперативних результатів» завдяки цим ударам. Зокрема, йдеться про погіршення здатності РФ використовувати ключові наземні лінії зв’язку (КЛД), що з’єднують Росію з окупованим Кримом, в тому числі автомагістраль М-14 Ростов-Крим, а також КЛД, що з’єднують окупований південь України з Донецьком.
Аналітики, зокрема, звертають увагу на заяву міністра оборони Михайла Федорова про «логістичний локдаун» російських військ через масштабування ударної компанії середньої дальності проти російських шляхів постачання.
Інститут також зазначає, що українські війська досягають тимчасової тактичної переваги в безпілотниках на деяких передових ділянках:
«Удари середньої дальності активно перешкоджають здатності Росії транспортувати особовий склад на передову, а також постачати та утримувати позиції на передовій, що значно зменшить кількість додаткових резервістів, які могли б навіть дістатися передової, де вони могли б вплинути на російські наземні операції за нинішніх умов».
Крім того, застосування дронів Силами оборони на передовій перешкоджає російським місіям з інфільтрації. ISW наводить заву прокремлівського «воєнкора» від 26 травня, за якою українська розвідка безпілотниками та удари на передовій зірвали успіх таких місій, на які російські війська покладалися протягом останніх кількох місяців.
«Українські війська створили глибоку зону активності безпілотників від середньої дальності до лінії фронту, і незрозуміло, чи додаткова мобілізація резерву суттєво покращить бойові характеристики російських військ, якщо російські війська спершу не зможуть протидіяти операціям українських безпілотників», – підсумовують автори звіту.
21 травня міністр оборони Михайло Федоров на зустрічі з журналістами заявив, що Україні вдалося суттєво сповільнити просування сил РФ і поступово перехоплювати ініціативу на фронті завдяки роботі українських військових й іншим чинникам, серед яких вимкнення для агресора Starlink і нарощування дронових ударів середньої дальності (middle strike).
Зеленський у Києві обговорив з двома конгресменами «значну потребу» України в антибалістичних ракетах
Президент України Володимир Зеленський у Києві зустрівся з представниками Конгресу США Річардом Блюменталем та Джимом Гаймсом (обидва від Демократичної партії).
«Ми обговорили подальшу підтримку України, а саме у посиленні ППО. Маємо значну потребу в антибалістичних ракетах через постійні російські обстріли. Я надіслав до Білого дому та Конгресу США лист про потреби України в таких ракетах. І сьогодні також особисто передав цей лист конгресменам. Розраховуємо на своєчасну підтримку», – написав він у телеграмі.
Зеленський також поінформував конгресменів про ситуацію на фронті, українські «успішні далекобійні санкції».
Окремо, за його словами, обговорювався переговорний процес – «не має бути паузи в дипломатії і треба активізувати перемовини».
Конгресмени наразі про свою зустріч Зеленським не інформували.
Раніше стало відомо, що президент України звернувся з листом до президента США та Конгресу, у якому повідомив про наростання дефіциту систем протиповітряної оборони для збиття ракет, зокрема, засобів протидії балістичним ракетам на тлі погроз МЗС РФ.
Зокрема, за даними ЗМІ, у цьому листі зазначається, що «у питанні захисту від балістичних ракет ми покладаємося майже виключно на Сполучені Штати». Йдеться про ракети PAC-3 до комплексів Patriot.
Вашингтон наразі на цей лист не реагував.
Генштаб ЗСУ: від початку доби майже 50 боїв відбулося на Покровському напрямку
На фронті загалом від початку доби відбулося 256 бойових зіткнень, повідомляє у вечірньому зведенні Генеральний штаб ЗСУ.
Найбільше російських атак зафіксовано на Покровському напрямку – тут війська РФ здійснили 47 атак, намагаючись просунутися у районах населених пунктів Новоолександрівка, Родинське, Гришине, Затишок, Муравка, Котлине, Удачне, Молодецьке та у бік населених пунктів Кучерів Яр, Вільне, Сергіївка, Білицьке, Шевченко, Мирне, Новопавлівка.
На Гуляйпільському напрямку відбулося 27 російських атак. Наразі триває п’ять боєзіткнень.
На Костянтинівському напрямку, де минулої доби було 26 боїв, дещо зменшилась активність противника. Сили оборони на цій ділянці сьогодні відбивали 12 російських штурмів біля Костянтинівки, Плещіївки, Степанівки, Іллінівки.
Бойові дії продовжуються також на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Слов’янському, Краматорському, Олександрівському та Оріхівському напрямках.
На Придніпровському напрямку від початку доби противник не проводив активних наступальних дій.
У розвідці Британії озвучили дані про втрати Росії у війні проти України
Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році загинуло майже 500 000 російських солдатів, заявила високопоставлений представник британських спецслужб.
Ця цифра, оприлюднена 27 травня у промові директорки британського Управління урядового зв'язку (GCHQ), збігається з іншими оцінками, зробленими протягом останніх місяців іншими західними урядами, а також незалежними медіаорганізаціями.
Енн Кіст-Батлер повторила попередження британського уряду про те, що Росія «безжально націлена на критичну інфраструктуру, демократичні процеси, ланцюги постачання та довіру громадськості» у Великій Британії та по всій Європі.
GCHQ – це провідна британська служба радіоелектронної розвідки, аналог Агентства національної безпеки США.
«Поки ми залишаємося непохитними у нашій підтримці України, Путін відступає на полі бою, а нові розвіддані свідчать, що з початку конфлікту загинуло майже півмільйона російських солдатів», – сказала вона.
У своєму щорічному звіті, опублікованому минулого місяця, головна військова розвідка Нідерландів оцінила, що Росія зазнала 1,2 мільйона постійних втрат, у тому числі понад 500 000 загиблих.
За результатами спільного підрахунку, проведеного російськими ЗМІ «Медіазона» та «Медуза», що базуються за кордоном, на основі даних про спадкові справи, кількість загиблих російських солдатів з 2022 року оцінюється щонайменше у 352 000 осіб.
«З грудня вони вбивають десь близько 35 000 російських солдатів на місяць», – сказав фінський президент Александр Стабб у промові минулого місяця. «Росія не здатна набрати достатньо солдатів, щоб компенсувати ці 35 000. Дев’яносто п’ять відсотків вбивств здійснюються за допомогою дронів. Співвідношення вбитих зараз, і вибачте за таку моторошну статистику, становить один до п’яти. Тобто один український солдат на п’ятьох російських солдатів».
За останніми даними Генштабу ЗСУ, Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 358 950 своїх військових.
До кінця минулого року Росія все ще повільно просувалася вперед, використовуючи тактику дрібних проникнень, щоб подолати українську оборону, при цьому зазнаючи колосальних втрат. Однак останнім часом українські війська, активно використовуючи інновації та нові тактики застосування дронів, зуміли зупинити просування російських військ. У деяких районах Україні також вдалося відбити невеликі ділянки території.
Свириденко: уряд спрямовує 3 млрд грн на додаткові котельні до початку зими, третина коштів – для Києва
Уряд виділив з резервного фонду 3 млрд грн для встановлення 216 блочно-модульних котелень, щоб забезпечити будинки та квартири надійним теплопостачанням в умовах російських атак. Про це повідомила прем'єр-міністерка Юлія Свириденко.
За її словами, з цієї суми 966 млн грн буде спрямовано Агентству відновлення для реалізації проєктів в Києві, а понад 2 млрд грн отримають регіони в межах реалізації планів стійкості.
«Ключове завдання для всіх ОВА та громад – оперативно встановити та запустити обʼєкти до старту опалювального сезону. Усе обладнання має бути введено в експлуатацію не пізніше 1 жовтня», – написала вона у телеграмі.
Влада Києва наразі це повідомлення не коментувала. Раніше мер Віталій Кличко заявляв, що влада готується до опалювального сезону, але «але кошти, зважаючи на обсяги пошкоджень ворогом критичної інфраструктури, потрібні колосальні. Допомога держави вкрай необхідна».
«Треба діяти оперативно» – Зеленський про лист Трампу та Конгресу
Президент України Володимир Зеленський пояснив, чому він звернувся з листом до президента США Дональда Трампа та Конгресу.
«На цьому тижні я підготував спеціальний лист президенту Сполучених Штатів і Конгресу. Вчора лист вже був направлений інституціям у Вашингтоні. Це буває рідко, що лідери іншої держави звертаються так, листом, одночасно до президента і Конгресу Сполучених Штатів Америки, але ситуація зараз така: треба діяти оперативно, діяти результативно», – сказав він у своєму відеозверненні.
За його словами, важливо, щоб Вашингтон почув Україну.
«І чим швидше ми зможемо дати більше захисту від балістики, тим швидше ми зможемо зробити так, щоб дипломатія спрацювала. Поки Росія покладається на ракети, її інтерес до дипломатії несправжній. Маємо це виправити. І можемо це виправити тільки разом з Америкою. Україна вдячна Америці за всю підтримку. Буде ще більше вдячна за достойний мир і гарантовану безпеку. Все це можливо, якщо буде достатньо рішучості», – додав Зеленський.
Читайте також: У Зеленського підтвердили надсилання листа Трампу і Конгресу США щодо браку засобів ППО
Раніше стало відомо, що президент України звернувся з листом до президента США та Конгресу, у якому повідомив про наростання дефіциту систем протиповітряної оборони для збиття ракет, зокрема, засобів протидії балістичним ракетам на тлі погроз МЗС РФ.
Читайте також: Навіщо насправді МЗС РФ «попереджає» про удари по Києву і який сенс в ударах «Орешником»?
Зокрема, за даними ЗМІ, у цьому листі зазначається, що «у питанні захисту від балістичних ракет ми покладаємося майже виключно на Сполучені Штати». Йдеться про ракети PAC-3 до комплексів Patriot.
На тлі браку засобів Зеленський обговорив з очільницею Єврокомісії зміцнення української ППО
Президент України Володимир Зеленський повідомив про розмову з президенткою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн.
За його словами, обговорювали роботу над зміцненням української ППО, передусім антибалістики.
«Європа має відповідні можливості, і ми говорили про це, зокрема, в межах нашої роботи з ЄС на треку Drone Deal. Дякую, Урсуло, за підтримку цього формату. Важливо, що наші команди активно працюють, і вже є країни, які готові долучатися», – написав він у телеграмі.
Читайте також: У Зеленського підтвердили надсилання листа Трампу і Конгресу США щодо браку засобів ППО
Також співрозмовники окремо обговорили шлях України до членства у ЄС. Зеленський зазначає, що Київ повністю готовий до відкриття всіх шести переговорних кластерів та розраховує, що перший кластер – Fundamentals – зможе відкрити вже у червні.
«Так само важливо, щоб якнайшвидше надійшов перший транш із європейського пакету підтримки. Є дата – сподіваємося, що все вдасться реалізувати саме так, як ми домовилися», – додав він.
Раніше стало відомо, що президент України звернувся з листом до президента США, у якому повідомив про наростання дефіциту систем протиповітряної оборони для збиття ракет, зокрема, засобів протидії балістичним ракетам на тлі погроз МЗС РФ.
Читайте також: Навіщо насправді МЗС РФ «попереджає» про удари по Києву і який сенс в ударах «Орешником»?
Зокрема, за даними ЗМІ, у цьому листі зазначається, що «у питанні захисту від балістичних ракет ми покладаємося майже виключно на Сполучені Штати». Йдеться про ракети PAC-3 до комплексів Patriot.
«Дронові перегони» військових ЗСУ: «Тут хлопці між собою можуть довести, хто крутіший»
Лубінець закликав владу реагувати на порушення в ТЦК
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки «дедалі частіше перетворюються на місця несвободи громадян», заявив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець 27 травня.
Про це, за повідомленням його пресслужби, він повідомив під час засідання Консультативної ради, коментуючи моніторинг приміщень ТЦК.
«На жаль, влада реагує на порушення прав людини лише тоді, коли виникає публічний резонанс. Яскравий приклад – відвідування Білоцерківського ТЦК та СП. Мої офіційні рекомендації ігнорувалися два місяці», – заявив Лубінець.
TikTok, фейки і дрони: чому Україні цікавий досвід Тайваню – пояснюємо
Попри географічну віддаленість, Україну й Тайвань зближують загрози, з якими стикаються обидві демократії на невидимому «інформаційному» фронті зокрема. А протидіяти їм – дедалі складніше з огляду на зростаючу роль соцмереж у споживанні новин і використання штучного інтелекту для генерації далеко не завжди правдивого контенту.
«Якщо поміняти Тайвань на Україну, а Китай на Росію – це майже та сама історія», – зазначив один із українських учасників Львівського медіафоруму. Вперше його партнером стало тайванське медіа – суспільний мовник Radio Taiwan International. Журналісти й комунікаційники з України й острова, зокрема, аналізували, як ефективніше відбивати інформаційні атаки своїх авторитарних противників – Росії й Китаю.
Делегати з Тайваню кажуть Радіо Свобода про стресову подорож до України. Один із них – очільник тайванського диппредставництва у Польщі – в неї врешті взагалі не вирушив. Про те, що «свобода неподільна», а Україна й Тайвань – «на передовій боротьби проти авторитарної експансії», Джефф Лю врешті розповідав, звертаючись до учасників найбільшого медафоруму України онлайн. Українська сторона не видала йому візу.
Інші сім делегатів, які не є офіційними представниками уряду Тайваню, її отримали. Але в останній момент: у Варшаві, напередодні форуму. Колишня речниця президентки Тайваню каже про «ненормально довгий термін» очікування дозволу на в’їзду до України – три тижні.
Далі читайте ТУТ