У Кривому Розі число загиблих від удару РФ зросло до трьох – влада
У Кривому Розі до трьох збільшилася кількість загиблих через російський ракетний удар 23 червня, повідомив очільник Дніпропетровської обласної військової адміністрації Олександр Ганжа. Раніше було відомо про одного загиблого.
«Двоє чоловіків 30 і 39 років у лікарні у важкому стані, 62-річна жінка – у вкрай важкому», – зазначив він.
Згодом Ганжа уточнив, що поранених – 23.
За даними ОВА, внаслідок удару виникло кілька пожеж, які рятувальники вже загасили.
«Понівечені будівля, що не експлуатувалася, екскаватор й автівка», – додав голова ОВА.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Південна Корея заявила, що прийме всіх полонених Україною військових КНДР
Південна Корея оголосила, що прийме всіх північнокорейців, які воювали за Росію й потрапили в полон Збройних сил України, якщо вони самі ухвалять рішення виїхати до Південної Кореї. Про це заявило 23 червня міністерство закордонних справ у Сеулі, повідомляє агенція Reuters.
Південна Корея виступає проти переміщення північнокорейських військовополонених до Росії чи Північної Кореї всупереч їхній волі, вказало зовнішньополітичне відомство.
Міністри закордонних справ Південної Кореї та України проведуть переговори в Сеулі 30 червня.
Від жовтня 2024 року Північна Корея надіслала близько 15 тисяч своїх військовослужбовців для участі у війні з Україною на боці Росії, а також допомогла Росії зброєю (снарядами та артилерійськими установками). У вересні Національна розвідувальна служба Кореї (NIS) заявила, що, за оцінками, у боях у Курській області загинули близько двох тисяч північнокорейських військовослужбовців.
Договір про всеосяжне стратегічне партнерство між Росією та КНДР був підписаний президентом Росії Володимиром Путіним та Кім Чен Ином у червні 2024 року в Пхеньяні. Він включає, зокрема, пункт про військову допомогу в разі агресії проти однієї зі сторін. Саме після підписання цього договору північнокорейських військових відправили на фронт до Курської області, кілька районів якої тоді були захоплені українськими військовими.
Війська РФ завдали ракетного удару по Кривому Рогу, загинула людина – ОВА
Російські військові завдали ракетного удару по Кривому Рогу на Дніпропетровщині 23 червня, внаслідок чого загинула одна людина, повідомив очільник обласної військової адміністрації Олександр Ганжа.
Ще три людини постраждали, їм надають медичну допомогу.
Крім того, за даними ОВА, в місті пошкоджена промислова інфраструктура.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
«Люди опинилися в пастці». Жителям окупованого Криму радять відселитися від військових об’єктів
Безпілотники на початку доби 23 червня вчергове атакували різні об’єкти в окупованому Криму. Головне управління української розвідки заявило про знешкодження російської техніки та військ в районі Чонгара, що на межі Херсонської області і Криму. Про удари також йдеться в повідомленнях українських моніторингових телеграм-каналів та опосередковано випливає зі зведення Міністерства оборони РФ.
Останнім часом українські військові активно завдають ударів по транспортних шляхах, що ведуть до окупованого Криму, внаслідок чого вже наприкінці травня на півострові почався дефіцит пального. А після атаки ЗСУ в ніч на 21 червня окупаційна влада і взагалі призупинила продаж бензину як фізичним, так і юридичним особам.
Енергетики в окупованому Криму обіцяють відновити електрику «впродовж доби»
У чотирьох містах і чотирьох районах окупованого Криму «у зв’язку з технологічними порушеннями в електричних мережах» зникло електропостачання, повідомляє «Крименергоінформ» зранку 23 червня.
За повідомленням, ідеться про Євпаторію, Саки, Красноперекопськ і Джанкой, а також про Сакський, Красноперекопський, Красногвардійський і Джанкойський райони.
«Тривають аварійно-відновлювальні роботи. Орієнтовно протягом доби електропостачання буде відновлено», – обіцяють енергетики.
Раніше моніторингові телеграм-канали повідомили, що окупований Крим вдруге за три дні зазнав масованої атаки дронів. Звуки вибухів чули на всьому півострові, спалахнула пожежа на ТЕЦ у Керчі, під ударом також опинився порт Кавказ на російському боці Керченської протоки.
ISW: удари України змусили Росію до «складних рішень» щодо ППО
Ударні операції України змусили Росію ухвалювати «складні рішення» щодо розподілу своїх обмежених ресурсів протиповітряної оборони, пише у своєму звіті американський Інститут вивчення війни (ISW).
«Посилення Україною ударних операцій на великі й середні відстані ставить додаткові вимоги до систем протиповітряної оборони в оперативному і глибокому тилу Росії, що ускладнює завдання російської ППО, зважаючи на величезну територію і значну кількість об’єктів, які Росія мусить захищати… Українські удари, що вивели з ладу російські радіолокаційні станції ППО протягом останніх місяців, ймовірно, також сприяють нездатності Росії адекватно відбивати удари навіть у районах із посиленим протиповітряним захистом», – йдеться в повідомленні.
Проблеми в роботі російської системи ППО, зокрема навколо Москви, виявила масована атака ЗСУ 18 червня, під час якої було уражено і, ймовірно, тимчасово виведено з ладу нафтопереробний завод у Капотні.
Як зазначала телевізійна й онлайн-мережа «Настоящее время» (створена Радіо Свобода для російськомовної аудиторії), попри «ешелоновану» структуру цієї оборони й кілька «кілець» ППО навколо Москви, про які неодноразово розповідала російська влада, кілька дронів змогли дістатися заводу. Їх не змогли збити ані комплекси ППО «Панцир» на підльоті до Москви, ані мобільні групи вже в самому місті, які використовували ПЗРК типу «Ігла», а також автомати Калашникова.
Видання The Telegraph повідомив 22 червня, що Росія передислокувала систему ППО «Панцир» із невказаного району лінії фронту і встановила її на вежі поблизу Московського нафтопереробного заводу. Видання зазначило, що на фото переміщеної системи видно, що з одного її боку є лише дві зі стандартних шести пускових ракет, що свідчить про те, що Росія може страждати від нестачі ракет-перехоплювачів «Панцир».
Українські військові регулярно завдають ударів по об’єктах російської нафтової промисловості. Наприкінці травня агентство Reuters повідомляло, що через атаки українських безпілотників майже всі великі НПЗ у центральній частині Росії були змушені зупинити або скоротити виробництво.
На дефіцит бензину і дизельного пального на заправках раніше скаржилися жителі Бєлгородської та Рязанської областей, Краснодарського краю та багатьох інших регіонів Росії. У багатьох регіонах запроваджено обмеження на продаж палива. Зокрема, повідомлялося про ліміти на бензин у найбільших мережах АЗС у Москві.
У Росії обмеження на продаж бензину дійшли до Сибіру
Щонайменше в трьох сибірських областях Росії запроваджені обмеження на продаж бензину.
Губернатор Омської області Віктор Хоценко ввечері 22 червня оголосив, що «щоб уникнути штучного ажіотажу на заправках», забороняється продаж палива в каністри і встановлюється ліміт 40 літрів бензину на один автомобіль. Також обмежується продаж дизельного палива (80 літрів на одну заправку на звичайних АЗС, 200 літрів – на трасах).
Голова Іркутської області Ігор Кобзєв 22 червня повідомив, що в регіоні «вимушені перейти на ручний режим роботи – визначаємо обсяги палива по кожному з отримувачів індивідуально».
Новосибірський губернатор Андрій Травніков уранці 23 червня заявив, що на території області доведеться обмежити продаж палива через те, що ліміти на бензин та дизель запровадили в сусідніх регіонах. За словами Травнікова, він доручив обласному Мінпромторгу «провести переговори з власниками мереж АЗС для вироблення протягом дня однакової позиції з цього питання».
Українські військові регулярно завдають ударів по російській нафтопереробній інфраструктурі. За даними Reuters на кінець травня, через атаки дронів майже всі найбільші НПЗ в центральній частині Росії були змушені скоротити або зупинити переробку.
Посол України в ООН попередив про наслідки «вичікувальної позиції» Радбезу щодо війни РФ
Постійний представник України при ООН Андрій Мельник, виступаючи на засіданні Ради безпеки ООН 22 червня, наголосив, що Україна готова до переговорів із Росією для припинення війни, але в разі відсутності реакції, змінить свою пропозицію.
«Протягом останніх 15 місяців Україна неодноразово закликала Раду безпеки ухвалити резолюцію про повне й безумовне припинення вогню. На жаль, простягнута Україною рука так і залишилася висіти в повітрі», – сказав Мельник.
«Україна готова до прямих переговорів з Росією з метою забезпечення справедливого і тривалого миру, відповідно до Статуту ООН. Однак наше терпіння не безмежне. Якщо Рада безпеки й надалі обиратиме вичікувальну позицію, я не можу виключити, що Україна може переглянути і змінити свою пропозицію. Припинення вогню вздовж фактичної лінії фронту вже є значним компромісом», – додав він.
Посол України при ООН наголосив, що протягом останніх місяців Україна «докорінно змінила» динаміку війни, яку веде Росія, і, за його словами, «це лише початок».
«Бумеранг війни, розв’язаний паном Путіним, повернувся на російську територію, і росіяни вперше відчувають темний подих його війни. Майже 40 відсотків російських нафтопереробних заводів пошкоджені й більше не можуть підтримувати її військову кампанію. Останні дні показали, що навіть щит протиповітряної оборони, побудований навколо Москви, посилений усіма системами, перетягнутими з усієї Росії, не захищає її військові цілі», – сказав Мельник.
Він закликав війська РФ «забиратися з України якомога швидше, поки не стало надто пізно», зазначивши, що Росія «ніколи не зможе утримати» окуповані землі.
Через загострення ситуації на Близькому Сході тристоронні переговори України, США і Росії, які тривали протягом січня і лютого, були відкладені на невизначений час.
Нещодавно президент США Дональд Трамп заявив, що завершення конфлікту США з Іраном дозволить Вашингтону сфокусуватися на врегулюванні російсько-української війни. Трамп також заявив, що Росія повинна укласти угоду з Україною, після «дуже гарної» зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським на полях саміту G7, що викликало обережний оптимізм серед лідерів «Групи семи» щодо можливості укладення мирної угоди.
Натомість у Кремлі заявили, що останні українські удари по Росії «не наближають особисті контакти» між лідером РФ Володимиром Путіним й українським президентом Володимиром Зеленським.
Крим і прилеглі райони Росії зазнали нової атаки дронів, на ТЕЦ у Керчі вирує пожежа
Безпілотники вдруге за три доби атакували різні об’єкти в окупованому Криму. Про це йдеться в повідомленнях українських моніторингових телеграм-каналів та опосередковано випливає зі зведення міністерства оборони Росії.
«Кримський вітер» із посиланням на підписників уночі повідомляв про вибухи у Феодосії, Керчі, Красноперекопську та в районі міста Щолкіне.
За даними каналу Supernova+, безпілотники повторно атакували нафтобазу в порту Керчі, комплекс перевалки та зберігання нафтопродуктів TES-Terminal та порт Кавказ на російській стороні Керченської протоки. «Кримський вітер» із посиланням на супутникові знімки пише, що на території нафтотерміналу в порту Кавказ з’явилися нові осередки загоряння.
Крім того, телеграм-канали з посиланням на сервіс NASA Firms та супутникові знімки повідомляють про пожежу на підстанції «Насосна-2», на залізничній станції Південна в Керчі та на ТЕЦ у районі Аршинцеве.
Раніше цього тижня Керч і порт Кавказ були атаковані в ніч проти 21 червня. Після цього окупаційна влада Криму повідомила про відсутність у вільному продажу бензину та проблеми з електропостачанням, скасовані заїзди дітей у літні табори та запроваджені інші обмеження. Останні удари російська адміністрація наразі не коментувала, про постраждалих не повідомлялося.
Міністерство оборони Росії відзвітувало про знищення 141 українського безпілотника, в тому числі і над Кримом. Інформацію про те, скільки дронів збити не вдалося, російські військові традиційно не подають.
Українське командування ще не оприлюднювало нових даних про результати ударів по окупованій території.
Російські військові атакували Україну 135 дронами – Повітряні сили ЗСУ
У ніч на 23 червня російські військові атакували територію України 135 дронами з п’яти напрямків у Росії, повідомляють Повітряні сили ЗСУ.
«За попередніми даними, станом на 08:00 протиповітряною обороною збитоабо подавлено 118 ворожих БпЛА типу Shahed, «Гербера», «Італмас» та дронів інших типів на півночі, півдні та сході країни. Зафіксовано влучання 13 ударних БпЛА на 11 локаціях, а також падіння збитих (уламки) на трьох локаціях», – інофрмують українські військові і додають, що атака триває, тому необхідно дотримуватися правил безпеки.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
На фронті відбувся 221 бій за добу – Генштаб ЗСУ
Упродовж доби 22 червня на фронті зафіксовано 221 бойове зіткнення, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
«Учора противник здійснив 80 авіаційних ударів, скинувши 261 керовану авіабомбу. Крім того, застосував 9591 дрон-камікадзе та здійснив 2957 обстрілів населених пунктів та позицій наших військ, зокрема 42 – із реактивних систем залпового вогню. За минулу добу авіація, ракетні війська і артилерія Сил оборони уразили 11 районів зосередження живої сили противника, чотири артилерійські системи, три пункти управління БпЛА», – вказано в повідомленні.
Найбільше боїв зафіксовано на Покровському напрямку, але напруженою є ситуація і на інших ділянках фронту на Донеччині.
«На Покровському напрямку наші захисники зупинили 28 штурмових дій агресора у районах населених пунктів Родинське, Василівка, Котлине, Удачне, Новоолександрівка, Дорожнє та в бік населених пунктів Сергіївка, Муравка, Шевченко, Вільне, Матяшеве.
На Лиманському напрямку противник 20 разів намагався вклинитися в нашу оборону, атакуючи в районах населених пунктів Новоселівка, Новомихайлівка, Копанки та у бік Борової, Дробишевого, Озерного, Лимана, Діброви.
На Слов’янському напрямку противник штурмував 16 разів, поблизу Різниківки, Калеників, Закітного та в бік населених пунктів Рай-Олександрівка й Крива Лука.
На Костянтинівському напрямку ворог здійснив 14 атак, поблизу населених пунктів Костянтинівка, Іванопілля, Плещіївка, Іллінівка, Софіївка», – йдеться в ранковому зведенні.
Також активним протистояння є на Гуляйпільському напрямку на Запоріжжі та на Південно-Слобожанському напрямку на Харківщині.
«На Південно-Слобожанському напрямку противник 12 разів атакував позиції наших підрозділів в напрямку населених пунктів Вільча, Козача Лопань, Симинівка, Покаляне, Бочкове, Колодязне та в районі населеного пункту Стариця.
На Гуляйпільському напрямку окупанти здійснили 22 атаки у районах населених пунктів Добропілля, Злагода, Оленокостянтинівка та у бік Гуляйпільського, Гіркого, Воздвижівки, Цвіткового, Староукраїнки, Чарівного», – додають українські військові.
Бої також тривали на Північно-Слобожанському і Курському, Куп’янському, Краматорському, Олександрівському та Оріхівському напрямках.
За даними проєкту DeepState, травень став першим місяцем із осені 2023 року, коли місячний приріст окупованих територій для армії РФ став від’ємним – агресор втратив більше, ніж захопив.
Цю тенденцію фіксує й американський Інститут вивчення війни (ISW): за їхніми підрахунками, за пів року інтенсивних штурмів (з грудня 2025-го по травень 2026 року) російські війська змогли просунутися на площі трохи більше як 40 квадратних кілометрів. Українським силам вдалося суттєво зупинити російський наступ весняно-літньої кампанії 2026 року, пишуть аналітики.
На цьому тлі, як пише проєкт Радіо Свобода Донбас Реалії, в червні різко загострилася ситуація в Костянтинівці. Армія РФ просувається на обох флангах Костянтинівки Донецької області, у самому місті з’явилася «червона зона» – проєкт DeepState позначив її на своїй мапі 16 червня. Зважаючи на неї, агресор зміг закріпитися на невеликій ділянці на південній околиці Костянтинівки і збільшив «сіру зону» поблизу і в місті, вказують Донбас Реалії. Українські захисники повністю контролюють північну частину і центр Костянтинівки, з трьох боків йдуть бої.
Литва: методи обходу санкцій проти Білорусі та РФ «постійно вдосконалюються»
Литовська Служба розслідування фінансових злочинів (FNTT) торік наклала штрафи на понад 6,2 мільйона євро на фізичних осіб за різні порушення міжнародних фінансових санкцій.
«Санкції найчастіше обходять шляхом продажу транспортних засобів, ймовірно товарів і технологій подвійного використання, підробки документів та приховування справжнього походження товарів», – пише LRT, посилаючись на звіт Департаменту запобігання відмиванню грошей FNTT.
Торік FNTT отримала 232 повідомлення від фінансових установ про можливі випадки обходу або ухилення від санкцій. З них 77 були проаналізовані, а деякі матеріали передані іншим компетентним установам Литви та Європейського Союзу.
Найчастіше штрафи накладалися за експорт транспортних засобів до Білорусі або Росії, імпорт різних товарів до або з Європейського Союзу, логістичні та складські послуги, а також за надання банкнот євро юридичним особам Білорусі або їхнє використання в цій країні.
Литовські наглядові органи помітили, що компанії, що займаються купівлею, продажем та доставкою товарів, навмисно приховують країну походження товарів.
Санкції також намагаються обійти під час продажу товарів та технологій подвійного використання. Часто це роблять литовські компанії, які мають досвід торгівлі з Росією чи Білоруссю, або ж створюються посередницькі структури в країнах, які не підтримують санкційну політику Європейського Союзу, Великої Британії чи США. Компанії з цих країн шукають різні способи придбання обладнання.
Сили РФ втратили за добу майже 1400 військових – Генштаб ЗСУ
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 394 530 своїх військових, зокрема 1 390 осіб – за останню добу, такі дані на ранок 23 червня навів Генштаб ЗСУ.
В українському командуванні також назвали втрати РФ у військовій техніці:
- танки – 12 050
- бойові броньовані машини – 24 812 (+7 – за останню добу)
- артилерійські системи – 44 604 (+74)
- РСЗВ – 1 887 (+1)
- засоби ППО – 1 437
- літаки – 436
- гелікоптери – 353
- наземні робототехнічні комплекси – 1 719 (+7)
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 368 015 (+1 851)
- крилаті ракети – 4 787
- кораблі / катери – 33
- підводні човни – 2
- автомобільна техніка й автоцистерни – 110 827 (+626)
- спеціальна техніка – 4 329 (+8).
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
У травні російські видання «Медуза» і «Медіазона» на основі поіменних списків оцінили втрати російської армії на кінець 2025 року в 352 тисячі осіб. Ця цифра включає 261 тисячу «звичайних» загиблих і 90 тисяч тих, хто був визнаний загиблим або зниклим за рішенням суду, або чия смерть була зареєстрована із затримкою від 180 днів з іншої причини.
За даними британської розвідки на травень 2026 року, від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році загинуло майже 500 000 російських солдатів.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни, тепер приблизно раз на рік цю інформацію оприлюднює президент України Володимир Зеленський. На початку лютого 2026 року в інтервʼю France 2 він заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими 55 тисяч українських солдатів. Президент, що також є «велика кількість людей, яких Україна вважає зниклими безвісти».
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 13 січня цього року заявив, що в 2025 році вдалося зменшити кількість втрат особового складу ЗСУ на 13%. Деталей щодо українських втрат він не навів.
Російські військові впродовж ночі били по Запоріжжю, є поранені – влада
Щонайменше троє людей зазнали поранень через російські удари по Запоріжжю, повідомив голова ОВА Іван Федоров.
«Внаслідок ворожого удару по Запорізькому району пошкоджено приватні будинки та розташовані поруч господарські споруди. Через ворожу атаку сталося займання осель, яке наразі вже ліквідовано надзвичайниками. По допомогу до медиків звернулося дві людини – чоловік та жінка 73-х років», – інформував очільник області о другій ночі.
Зранку він додав, що «ворожим ударом спричинено займання автомобілів на території приватної стоянки», попередньо, є один постраждалий.
Упродовж усієї ночі влада неодноразово інформувала про ризик застосування силами РФ керованих авіабомб.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
У Росії росте кількість регіонів, де діють обмеження на продаж пального
Дедалі більше російських регіонів обмежують продаж бензину – на це звернув увагу канал «Настоящее время» 22 червня. Зокрема, губернатор Омської області Віталій Хоценко запровадив ліміти на продаж бензину й дизельного палива, пояснивши це «ажіотажним попитом».
За одну заправку в області можна залити не більше 40 літрів бензину або 80 літрів дизеля лише в бак автомобіля – заправка у каністри не допускається. На трасових АЗС ліміт за дизелем становить 200 літрів.
Голова Іркутської області Ігор Кобзєв заявив, що частина заправок регіону самостійно запровадила обмеження на відпустку бензину, частина – тимчасово припинила обслуговування.
«Такі перебої по всій країні. На заході дронами ЗСУ виведені з ладу об’єкти нафтопереробки. Багато регіонів, у тому числі й ми, змушені перейти на ручний режим роботи: визначаємо обсяги палива щодо кожного з одержувачів індивідуально», – написав він.
У Воронезькій області з 23 червня обмеження діятимуть на АЗС мережі «Лукойл». До кінця місяця там відпускають по 30 літрів бензину та 60 літрів дизеля на один бак.
Раніше подібні обмеження запровадила влада Саратовської області. Таке рішення ухвалив оперативний штаб регіону, заявив губернатор Роман Бусаргін. Він назвав цей крок вимушеним і сказав, що він запроваджується «з метою зниження необґрунтованого ажіотажу та можливих спекуляцій на паливному ринку»:
«Протягом останніх днів фіксується високий попит на бензин усіх марок… При цьому покупки в абсолютній більшості випадків ведуться зі значним запасом понад реальну потребу».
Губернатор Володимирської області РФ Олександр Авдєєв, своєю чергою, закликав місцевих жителів скоротити поїздки на особистих автомобілях. Він вважає, що «чим спокійніша буде реакція жителів на тимчасові труднощі, то швидше вдасться повернути ситуацію в нормальне русло».
За його словами, наприкінці минулого тижня лише «окремі компанії» мали «проблеми з логістикою», але через «ажіотажний попит» з боку автомобілістів, стверджує він, «навіть на АЗС, де поставки палива відбувалися за планом, з’явилися черги, почалося зростання цін».
До «повернення до нормального стану речей» пріоритет у відпуску палива надаватимуть автомобілям екстрених та комунальних служб, громадському транспорту, постачальникам продукції, сміттєвозам і аграріям, додав губернатор.
На території окупованого Криму продаж бензину повністю зупинили після атаки на портовий логістичний вузол у Керченській протоці.
На дефіцит бензину і дизельного пального на заправках раніше скаржилися жителі Бєлгородської та Рязанської областей, Краснодарського краю та багатьох інших регіонів Росії. У багатьох регіонах запровадили обмеження на продаж палива. Зокрема, повідомлялося про ліміти на бензин у найбільших мережах АЗС у Москві.
Міський голова Слов’янська повідомив про двох загиблих внаслідок російських обстрілів
Двоє жителів Слов’янська загинули 22 червня внаслідок російської агресії, повідомив голова міської військової адміністрації Вадим Лях.
Зокрема, сьогодні під час обстрілу промислової зони авіабомбами ФАБ-250 загинув один чоловік.
«Його анкетні дані зараз встановлюємо», – повідомив Лях.
Також, за його даними, в лікарні Харкова померла 52-річна жителька Слов’янська, яка була важко поранена під час авіаудару 13 червня:
«Лікарі боролися за її життя, але їхні зусилля виявилися марними. Нагадаю, що у той же день загинули її син, чоловік і свекруха».
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Генштаб ЗСУ повідомляє про 11 російських атак на Костянтинівському напрямку протягом дня
Від поточної поточної доби на фронті відбулося 158 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України увечері 22 червня.
Зокрема, два боєзіткнення мало місце на Північно-Слобожанському та Курському напрямках. Ще дев’ять разів російські загарбники штурмували позиції ЗСУ на Південно-Слобожанському напрямку.
Дві російських атаки мали місце на Куп’янському напрямку, 12 – на Лиманському, 15 – на Слов’янському. На Краматорському напрямку російські війська намагалися витіснити Сили оборони із займаних позицій поблизу Никифорівки.
На Костянтинівському напрямку, за зведенням, ЗСУ відбили 11 російських штурмів поблизу Костянтинівки, Іванопілля, Плещіївки, Іллінівки й Софіївки.
«Усього 25 атак здійснив ворог на Покровському напрямку. Окупанти намагалися просунутися у районах населених пунктів Родинське, Василівка, Котлине, Удачне, Новоолександрівка, Дорожнє та в бік населених пунктів Сергіївка, Муравка, Шевченко, Вільне, Матяшеве. Два боєзіткнення тривають до цього часу», – йдеться в зведенні.
Три російських атаки мали місце на Олександрівському напрямку.
На Гуляйпільському напрямку армія РФ атакувала 18 разів у районі Добропілля, Злагоди, Оленокостянтинівки та в бік Гуляйпільського, Гіркого, Воздвижівки, Цвіткового, Староукраїнки й Чарівного.
Один російський штурм мав місце на Оріхівському напрямку, в районі Степового.
Генштаб зазначає, що не фіксував російських штурмових дій на Придніпровському напрямку.
Читайте також: У Сухопутних військах ЗСУ уточнили терміни і механізм повернення з СЗЧ
За даними проєкту DeepState, травень став першим місяцем із осені 2023 року, коли місячний приріст окупованих територій для армії РФ став від’ємним – агресор втратив більше, ніж захопив.
Цю тенденцію фіксує й американський Інститут вивчення війни (ISW): за їхніми підрахунками, за пів року інтенсивних штурмів (з грудня 2025-го по травень 2026 року) російські війська змогли просунутися на площі трохи більше як 40 квадратних кілометрів. Українським силам вдалося суттєво зупинити російський наступ весняно-літньої кампанії 2026 року, пишуть аналітики.
На цьому тлі, як пише проєкт Радіо Свобода Донбас Реалії, в червні різко загострилася ситуація в Костянтинівці. Армія РФ просувається на обох флангах Костянтинівки Донецької області, у самому місті з’явилася «червона зона» – проєкт DeepState позначив її на своїй мапі 16 червня. Зважаючи на неї, агресор зміг закріпитися на невеликій ділянці на південній околиці Костянтинівки і збільшив «сіру зону» поблизу і в місті, вказують Донбас Реалії. Українські захисники повністю контролюють північну частину і центр Костянтинівки, з трьох боків йдуть бої.
ОВА: російські війська вдарили по Сумській громаді, постраждав водій громадського транспорта
Російські війська атакували керованими авіабомбами околиці Сумської громади, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Григоров 22 червня.
За попередніми даними, російські війська скинули шість керованих авіабомб на цивільну інфраструктуру, епіцентр влучань був у промисловій зоні.
«Є поранена цивільна людина. Це водій громадського транспорту, який перебував поблизу місця влучання. Постраждалого госпіталізують до лікарні. Попередньо, ушкодження важкі», – додав Григоров.
Інформацію щодо всіх наслідків атаки уточнюють.
Росія: губернатор заявив про 5 загиблих внаслідок удару по Воронежу
Внаслідок ракетного удару по російському Воронежу загинули п’ятеро людей, заявив губернатор області Олександр Гусєв у своєму телеграм-каналі 22 червня.
Гусєв написав, що «найбільших пошкоджень зазнало промислове підприємство в лівобережній частині Воронежа, на якому виникла пожежа», але не уточнив назву підприємства.
За даними голови області, внаслідок атаки на місто загинули п’ятеро людей, також кілька десятків громадян звернулися до медиків, але більшість із них після надання допомоги відпустили додому.