«Це радше теоретично»: Комісар Ради Європи про можливість отримати біженство для українських чоловіків
Менш ніж за добу до того, як Єврокомісія запропонувала не надавати тимчасовий захист новоприбулим військовозобовʼязаним українцям, комісар Ради Європи з прав людини Майкл О'Флаерті оприлюднив власну оцінку ситуації із застереженнями щодо можливих порушень прав людини та дискримінації.
В інтерв'ю проєкту Радіо Свобода «Ти як?» О'Флаерті пояснив, чому, на його думку, можливість подати заяву на притулок не є достатньою альтернативою тимчасовому захисту, яким чином держави можуть уникнути порушення прав людини та чому він закликає країни ЄС діяти «з великою обережністю».
Читайте за лінком
Розвідка Британії проаналізувала нещодавню українську атаку по окупованому Криму
Розвідка Британії проаналізувала нещодавню українську атаку по окупованому Росією Криму та мосту через Керченську протоку.
Як зауважує британська розвідка, Київ все інтенсивніше завдає ударів по російських військово-логістичних мережах на окупованій території України.
«Широта цілей, на які націлена Україна, також послаблює російську протиповітряну оборону навіть у добре укріплених пріоритетних місцях, таких як Керченська протока. Це розширює можливості України щодо завдання ударів по Керченському (Кримському) мосту – стратегічній та політично чутливій цілі, відкритій президентом Путіним», – йдеться у повідомленні британського Міноборони з посиланням на розвідку.
Британське міністерство звертає увагу, що вночі 20 червня українські сили завдали ударів по Криму та переправі через Керченську протоку, серед цілей були системи протиповітряної оборони, паливні склади та три автомобільні пороми.
Лондон вважає, що виведення з ладу цих трьох поромів у той час, коли триває боротьба за південний сухопутний коридор до Криму, майже напевно поглибило і без того великі проблеми з постачанням у Криму – наразі спостерігається повсюдний дефіцит палива та затримки на пунктах переправи.
Протоколи безпеки, введені після першого українського удару по Керченському (Кримському) в жовтні 2022 року, передбачають, що вантажівки можуть користуватися лише поромами, а не мостом. Мостом користуються лише легкові автомобілі, автобуси та деякі види залізничного транспорту.
Британська розвідка нагадує, що раніше, у березні та квітні 2026 року, Україна вже завдавала ударів по двох інших залізничних поромах, які також забезпечують військову логістику. Ці пороми, майже напевно, зараз перебувають на ремонті.
Українські військові у червні активізували удари по окупованому Криму і трасах, що ведуть до нього. Ціллю цього називають логістичну ізоляцію півострова, насамперед розташованого там російського угруповання військ.
За даними української розвідки, на тлі українських атак у Росії відбувається переміщення систем ППО з російських регіонів у Москву та до Керченського мосту. Аналітики американський Інститут вивчення війни (ISW)у своєму нещодавньому звіті також зауважують, що ударні операції України змусили Росію ухвалювати «складні рішення» щодо розподілу своїх обмежених ресурсів протиповітряної оборони.
У Криму на тлі українських атак запровадили режим надзвичайної ситуації. Останніми днями у Криму та Севастополі фіксувалися перебої з електропостачанням, а з кінця травня триває енергетична криза. Обмежено продаж палива, влада призупинила прийом дітей до літніх таборів до кінця сезону, але формально туристичний сезон не закритий.
На в’їздах на Керченський (Кримський) міст утворилися багатокілометрові затори.
Сили РФ протягом дня двічі атакували АЗС на Харківщині, є постраждалі – прокуратура
Російські війська протягом дня двічі атакували АЗС у Дергачах на Харківщині, є постраждалі.
Як повідомляє обласна прокуратура, попередньо, для атаки сили РФ застосували безпілотники типу «Італмас».
За даними слідства, перший удар стався близько 13:40. Тоді внаслідок влучання було пошкоджено паркан автозаправної станції, а також автомобілі, припарковані на території автотранспортного підприємства. Постраждалих не було.
У прокуратурі зазначають, що менш ніж за годину, орієнтовно о 14:30, війська РФ завдали повторного удару по території іншої АЗС. Поранень зазнала 41-річна жінка, яка в момент атаки перебувала у власному автомобілі на території АЗС. Також гостру реакцію на стрес отримав 34-річний працівник автозаправної станції.
Правоохоронці розпочали досудові розслідування за фактами вчинення воєнних злочинів (ч. 1 ст. 438 КК України).
Напередодні місцева влада повідомила, що у Харкові був удар російського дрона по АЗС у Шевченківському районі.
Того ж дня, 26 червня, війська РФ атакували автозаправні станції у Сумах, постраждали троє людей. За даними ОВА, у червні сили РФ значно посилили удари по автозаправних станціях на прикордонній з РФ Сумщині.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Удар РФ по Сумах: кількість постраждалих зросла до 18, пошкодження за 7 адресами – Григоров
Кількість постраждалих через ранкову російську атаку по Сумах зросла до 18 людей, повідомив голова обласної військової адміністрації (ОВА) Олег Григоров.
За уточненими даними, російські війська атакували громаду трьома швидкісними реактивними безпілотниками. Через високу швидкість польоту такі БпЛА «значно складніше виявляти та збивати».
Пошкодження зафіксували за сімома адресами. Руйнувань зазнали багатоквартирні та приватні будинки, транспорт і об’єкти інфраструктури, каже голова ОВА.
«Найважчих травм зазнала 47-річна жінка, яка постраждала внаслідок удару поблизу багатоповерхівки. Вона перебуває під наглядом медиків. У лікарнях також залишаються двоє дітей і двоє дорослих. Решті постраждалих надали допомогу на місці або після огляду відпустили додому. Ліквідація наслідків російської атаки триває», – підсумував Григоров.
Вранці, 27 червня, російські військові атакували місто Суми, йдеться у повідомленні обласної військової адміністрації (ОВА). Спочатку було відомо про 9 постраждалих.
За даними ОВА, Росія вдарила по місту модифікованим реактивним БпЛА. Прицільно – по цивільній інфраструктурі.
Згодом кількість постраждалих внаслідок удару по Сумах зросла до 13, серед них двоє дітей.
Лубінець: в Україну з російської неволі повернулося ще семеро цивільних
В Україну з російського полону повернулось ще семеро цивільних громадян, повідомив уповноважений Верховної Ради із прав людини Дмитро Лубінець у телеграмі.
За словами омбудсмена, це результат його «прямої гуманітарної роботи» з російською уповноваженою з прав людини Яною Лантратовою.
«На рідну землю повернулися українці віком від 35 до 66 років. Усіх їх росіяни незаконно затримали у 2022 році під час окупації Маріуполя, Київської, Харківської, Запорізької та Луганської областей. Щодо Київщини – це саме Бучанський район, де окупанти у 2022 році чинили звірства», – підкреслив уповноважений ВР.
Лубінець уточнив, що одного із українців російські військові викрали з дому лише тому, що його сини служать у ЗСУ. Іншого українця – по дорозі на роботу, куди він прямував у день російського вторгнення.
«Серед звільнених також доброволець, який у 2022 році приєднався до бригади «Ангели Тайри» в Маріуполі. Саме того дня разом із ним була затримана й Тайра, яку нам вдалося повернути додому раніше», – наголосив омбудсмен.
Раніше, 26 червня, Україна повернула з російського полону ще 160 українських військовослужбовців. За даними української влади, вони перебували у російській неволі ще з 2022 року.
За останніми даними Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, за чотири роки додому вдалося повернути 9606 українських громадян – військових і цивільних.
Ввечері 4 червня Зеленський оприлюднив відкритий лист до російського президента Володимира Путіна, у якому, серед іншого, запропонував визначити «чітку дату зустрічі», а також наголосив, що Україна також готова до обміну військовополоненими за принципом «всіх на всіх». Але Путін відхилив пропозицію Зеленського провести переговори.
На Полтавщині втрачено винищувач МіГ-29, пілот катапультувався – Повітряні сили
Уночі 27 червня на Полтавщині було втрачено винищувач МіГ-29, повідомили в управлінні комунікацій командування Повітряних силах ЗСУ.
«Повідомляємо, що уночі 27 червня 2026 року було втрачено зв’язок із винищувачем МіГ-29 Повітряних Сил Збройних Сил України, який виконував бойове завдання на Полтавщині. Підтверджуємо втрату літака, однак український пілот успішно катапультувався, зв’язався з пошуково-рятувальною командою та оперативно був доставлений до медичного закладу для обстеження та надання необхідної допомоги», – зазначили у відомстві.
Також у Повітряних силах кажуть, що причини та обставини події з’ясовуються.
Раніше українські військові повідомили про загибель на Запорізькому напрямку льотчика 39-ї бригади тактичної авіації майора Олександра Боровика. Як повідомили у бригаді, пілот 1995 року народження загинув близько 13:30 11 вересня під час виконання бойового завдання на літаку Су-27.
Крім того, у командуванні Повітряних сил повідомляли про загибель пілота винищувача МіГ-29 Сергія Бондаря після виконання бойового завдання при заході на посадку. У червні під час відбиття масованої російської атаки загинув пілот літака F-16 Максим Устименко.
Українська влада не наводить точної інформації про втрати серед військових у війні з Росією, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни. Водночас президент України Володимир Зеленський на початку цього року в інтервʼю NBC News заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими понад 46 тисяч солдатів і близько 380 тисяч пораненими.
ДСНС: кількість постраждалих через удар РФ по Сумах зросла до 13
Кількість постраждалих через російську атаку по Сумах вранці 27 червня зросла до 13, серед них – двоє дітей, повідомило Головне управління Державної служби з надзвичайних ситуацій (ДСНС) у Сумській області.
Рятувальники кажуть, що у місті пошкоджені п’ятиповерховий житловий будинок, приватні домоволодіння і цивільний транспорт.
Вранці, 27 червня, російські військові атакували місто Суми, йдеться у повідомленні обласної військової адміністрації (ОВА). Спочатку було відомо про 9 постраждалих.
За даними ОВА, Росія вдарила по місту модифікованим реактивним БпЛА. Прицільно – по цивільній інфраструктурі.
Згодом у місцевій поліції уточнили, що кількість постраждалих внаслідок удару по Сумах зросла до 11, серед них двоє дітей.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя єознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Генштаб: уражено російський комплекс «Панцир-С1» у Феодосії та паром у районі Керчі
Сили оборони України уразили зенітний ракетно-гарматний комплекс «Панцир-С1» у Феодосії та автомобільний пором «Петропавловськ» у районі Керчі в окупованому Криму, йдеться у повідомленні Генерального штабу ЗСУ.
Крім того, у Генштабі підтвердили, що у ніч на 27 червня підрозділи ракетних військ та артилерії ЗСУ завдали удару по підприємству «Титан-Барикади» у Волгограді, яке спеціалізується на виробництві артилерійських систем, спеціальної техніки та озброєння.
Сили оборони також уразили зенітний ракетно-гарматний комплекс «Панцир-С1» у Феодосії та автомобільний пором «Петропавловськ» у районі Керчі.
«Пором використовується для забезпечення військової логістики російської армії у південних регіонах України. Результати ураження уточнюються», – зазначено у повідомленні.
У Генштабі уточнили, що окрім того, уражені пункти управління сил РФ у районі Лимана Першого Харківської області та Ленінського Білгородської області РФ, а також два пункти управління БПЛА у Луговому та Кам’янському Запорізької області.
Раніше президент Володимир Зеленський підтвердив ураження ракетами FP-5 «Фламінго» підприємства «Титан-Барикади» у російському Волгограді.
«Це великий промисловий комплекс, де ворог виготовляє артилерійські системи та спеціальну військову техніку, зокрема елементи пускових ракетних установок для ударів по наших людях. Зафіксовано влучання з подальшою пожежею на території заводу. Дякую воїнам наших Сил оборони за точність», – зазначив глава держави.
За словами Зеленського, географія українських далекобійних санкцій «постійно розширюється».
Раніше російський губернатор Андрій Бочаров повідомив, що у ніч проти 27 червня Волгоград атакували ракетами. За його словами, начебто «пошкоджено виробничі об’єкти одного з підприємств Волгограда».
За даними українського моніторингового каналу Exilenova+, уражене оборонне підприємство АТ «ФНВЦ «Титан-Барикади» – один із ключових заводів російського ВПК у Волгограді. Підприємство виробляє пускові установки, артилерійські системи та компоненти для ракетних комплексів, зокрема «Іскандер-М», «Ярс» і «Тополь-М».
Згодом радник міністра оборони України з питань підвищення ефективності використання безпілотників на фронті Сергій Стерненко розповів, що ракети FP-5 «Фламінго» вразили «одне із ключових підприємств» російського військово-промислового комплексу у Волгограді.
За його словами, АТ «Федеральний науково-виробничий центр «Титан-Барикади» виробляє, зокрема пускові установки для стратегічних ракетних комплексів «Ярс» і «Тополь-М», пускові установки для ОТРК «Іскандер-М», артилерійські частини та стволи для САУ «Мста-С».
Радіо Свобода не може незалежно перевірити результати уражень.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ й окупованих Росією територіях України зазнають повітряних ударів.
Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
«Загроза атак залишається постійною»: Зеленський розповів, скільки дронів, КАБів і ракет запустила Росія за тиждень
Упродовж тижня сили РФ застосували проти України близько 1400 ударних дронів, майже 1500 керованих авіаційних бомб та 19 ракет різних типів, зокрема і балістичних, повідомив президент Володимир Зеленський.
За його словами, за тиждень 15 областей України перебували під ударами Росії. Практично щодня відбувались обстріли Херсона, Запоріжжя, Харкова і Сум.
«Різними типами зброї росіяни бʼють по людях, звичайних житлових будинках, по нашій цивільній інфраструктурі. На жаль, майже щодня є постраждалі від цього терору. І загроза цих російських атак залишається постійною», – підкреслив президент.
Він назвав «пріоритетними напрямками» посилення протиповітряної оборони, передусім антибалістичного захисту, розвиток співпраці у форматі Drone Deal та посилення тиску на РФ.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Геї на фронті: з якими проблемами стикаються
Він понад два роки служить у війську. До повномасштабного вторгнення працював психологом, допомагав дітям і підліткам долати депресії, тривожні розлади та суїцидальні кризи. Паралельно розвивав книжковий блог, популяризував українську літературу і навчався психотерапії.
Він просить не називати ні свого імені, ні позивного. Адже після того, як він відкрито розповів про свою сексуальну орієнтацію, то почав отримувати погрози. Тому не хоче розкривати і особу свого партнера, з яким вже три роки у стосунках.
Тож далі в тексті ми називатимемо військового – Андрієм.
Про проблеми геїв у цивільному і військовому середовищі, а також чому ЛГБТ-спільнота критикує новий Цивільний кодекс – в матеріалі Радіо Свобода за лінком
Зеленський підтвердив ураження ракетами FP-5 «Фламінго» підприємства «Титан-Барикади» у Волгограді
Президент Володимир Зеленський підтвердив ураження ракетами FP-5 «Фламінго» підприємства «Титан-Барикади» у російському Волгограді.
«Це великий промисловий комплекс, де ворог виготовляє артилерійські системи та спеціальну військову техніку, зокрема елементи пускових ракетних установок для ударів по наших людях. Зафіксовано влучання з подальшою пожежею на території заводу. Дякую воїнам наших Сил оборони за точність», – зазначив глава держави.
За словами Зеленського, географія українських далекобійних санкцій «постійно розширюється».
«І саме наш тиск щодня закладає основу для того, щоб зрештою гідний мир був. Я вдячний кожному українському інженеру та воїну, які забезпечують нашу далекобійність. Слава Україні!» – підсумував президент.
Раніше російський губернатор Андрій Бочаров повідомив, що у ніч проти 27 червня Волгоград атакували ракетами. За його словами, начебто «пошкоджено виробничі об’єкти одного з підприємств Волгограда».
За даними українського моніторингового каналу Exilenova+, уражене оборонне підприємство АТ «ФНВЦ «Титан-Барикади» – один із ключових заводів російського ВПК у Волгограді. Підприємство виробляє пускові установки, артилерійські системи та компоненти для ракетних комплексів, зокрема «Іскандер-М», «Ярс» і «Тополь-М».
Згодом радник міністра оборони України з питань підвищення ефективності використання безпілотників на фронті Сергій Стерненко розповів, що ракети FP-5 «Фламінго» вразили «одне із ключових підприємств» російського військово-промислового комплексу у Волгограді.
За його словами, АТ «Федеральний науково-виробничий центр «Титан-Барикади» виробляє, зокрема пускові установки для стратегічних ракетних комплексів «Ярс» і «Тополь-М», пускові установки для ОТРК «Іскандер-М», артилерійські частини та стволи для САУ «Мста-С».
Радіо Свобода не може незалежно перевірити результати уражень.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ й окупованих Росією територіях України зазнають повітряних ударів.
Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
Росія атакувала Суми реактивним дроном: 11 постраждалих, пошкоджені будинки – поліція
Вранці, 27 червня, російські військові атакували місто Суми, йдеться у повідомленні обласної військової адміністрації (ОВА).
«9 мешканців обласного центру постраждали внаслідок ранкової атаки. Серед постраждалих – двоє дітей. Попередньо, їхні ушкодження неважкі. Усім надають необхідну допомогу в лікарнях», – зазначили у відомстві.
За даними ОВА, Росія вдарила по місту модифікованим реактивним БпЛА. Прицільно – по цивільній інфраструктурі.
Згодом у місцевій поліції уточнили, що кількість постраждалих внаслідок удару по Сумах зросла до 11, серед них двоє дітей.
«У результаті ворожої атаки пошкоджено багатоквартирний та приватні житлові будинки, автомобілі, а також виникла пожежа в одному з приватних домоволодінь», – зазначили правоохоронці.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя єознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
У ВМС кажуть про знищення російського катера на Тендрівській косі
На Тендрівській косі знищено російський катер, йдеться у повідомленні Військово-морських сил ЗСУ.
«ВМС ЗСУ продовжують нищити противника. Цього разу знищено катер, який намагався здійснити логістичне забезпечення ворога на Тендрівську косу. Кожен уражений катер – це ще один крок до звільнення українського моря», – йдеться у повідомленні.
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
У травні російські видання «Медуза» і «Медіазона» на основі поіменних списків оцінили втрати російської армії на кінець 2025 року в 352 тисячі осіб. Ця цифра включає 261 тисячу «звичайних» загиблих і 90 тисяч тих, хто був визнаний загиблим або зниклим за рішенням суду, або чия смерть була зареєстрована із затримкою від 180 днів з іншої причини.
За даними британської розвідки на травень 2026 року, від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році загинуло майже 500 000 російських солдатів.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни, тепер приблизно раз на рік цю інформацію оприлюднює президент України Володимир Зеленський. На початку лютого 2026 року в інтервʼю France 2 він заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими 55 тисяч українських солдатів. Президент, що також є «велика кількість людей, яких Україна вважає зниклими безвісти».
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 13 січня цього року заявив, що в 2025 році вдалося зменшити кількість втрат особового складу ЗСУ на 13%. Деталей щодо українських втрат він не навів.
Росія: Волгоград атакували ракетами, уражене оборонне підприємство «Титан-Барикади»
Вночі російський Волгоград атакували ракетами, повідомив місцевий губернатор Андрій Бочаров.
За його словами, начебто «пошкоджено виробничі об’єкти одного з підприємств Волгограда».
За даними українського моніторингового каналу Exilenova+, уражене оборонне підприємство АТ «ФНВЦ «Титан-Барикади» – один із ключових заводів російського ВПК у Волгограді. Підприємство виробляє пускові установки, артилерійські системи та компоненти для ракетних комплексів, зокрема «Іскандер-М», «Ярс» і «Тополь-М».
Про атаку на це підприємство ракетами «Фламінго» повідомляють OSINT-розслідувачі російського каналу Astra.
Згодом радник міністра оборони України з питань підвищення ефективності використання безпілотників на фронті Сергій Стерненко повідомив у телеграмі, що ракети FP-5 «Фламінго» вразили «одне із ключових підприємств» російського військово-промислового комплексу у Волгограді.
За його словами, АТ «Федеральний науково-виробничий центр «Титан-Барикади» виробляє, зокрема пускові установки для стратегічних ракетних комплексів «Ярс» і «Тополь-М», пускові установки для ОТРК «Іскандер-М», артилерійські частини та стволи для САУ «Мста-С».
Попередньо, уражені три об’єкти на території заводу: цех №2, виробничий корпус цеху №38, а також цех невстановленого призначення.
Радіо Свобода не може незалежно перевірити результати уражень.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ й окупованих Росією територіях України зазнають повітряних ударів.
Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
ДСНС: через удар сил РФ по Запоріжжю поранено 9 людей, серед них – двоє дітей
У ніч проти 27 червня сили РФ атакували Запоріжжя, йдеться у повідомленні Державної служби з надзвичайних ситуацій (ДНС).
За даними рятувальників, внаслідок атаки постраждало вже 9 людей, серед них – двоє дітей.
Частково зруйнована житлова багатоповерхівка. У ДСНС кажуть, що врятували з-під завалів двох людей.
Також авіаудару армія РФ завдала по території навчального закладу. Пошкоджені сусідні багатоповерхівки, приватне майно та автомобілі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Генштаб: за добу РФ втратила 1350 військових, танк і 12 ББМ
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 399 720 своїх військових, зокрема 1 350 осіб – за останню добу, такі дані на ранок 27 червня наводить український Генштаб.
У командуванні ЗСУ також назвали дані про втрати РФ у військовій техніці:
- танків – 12 060 (+1 одиниця за минулу добу)
- бойових броньованих машин – 24 835 (+12)
- артилерійських систем – 44 857 (+58)
- РСЗВ – 1 899 (+3)
- засобів ППО – 1 447
- літаків – 436
- гелікоптерів – 353
- наземних робототехнічних комплексів – 1 740 (+11)
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 375 611 (+1 951)
- крилатих ракет – 4 790 (+3)
- кораблів / катерів – 33
- підводних човнів – 2
- автомобільної техніки та автоцистерн – 112 634 (+488)
- спеціальної техніки – 4 353 (+5)
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
У травні російські видання «Медуза» і «Медіазона» на основі поіменних списків оцінили втрати російської армії на кінець 2025 року в 352 тисячі осіб. Ця цифра включає 261 тисячу «звичайних» загиблих і 90 тисяч тих, хто був визнаний загиблим або зниклим за рішенням суду, або чия смерть була зареєстрована із затримкою від 180 днів з іншої причини.
За даними британської розвідки на травень 2026 року, від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році загинуло майже 500 000 російських солдатів.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни, тепер приблизно раз на рік цю інформацію оприлюднює президент України Володимир Зеленський. На початку лютого 2026 року в інтервʼю France 2 він заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими 55 тисяч українських солдатів. Президент, що також є «велика кількість людей, яких Україна вважає зниклими безвісти».
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 13 січня цього року заявив, що в 2025 році вдалося зменшити кількість втрат особового складу ЗСУ на 13%. Деталей щодо українських втрат він не навів.
Від інтернет-жартів до Книги рекордів: як Мала Токмачка стала «останнім рубежем» для російської армії
Мала Токмачка в Запорізькій області стала своєрідним військовим мемом та предметом численних інтернет-жартів.
Оборона цього села, розташованого на Запоріжжі, триває фактично від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну – з кінця лютого 2022 року.
Як вибудовувалася його оборона та якою тоді була обстановка на напрямку, Радіо Свобода розпитало заступника командира 18-го армійського корпусу Костянтина Філіпова.
На початку повномасштабної війни він командував батальйоном, завданням якого було втримати Малу Токмачку та сусідні населені пункти в умовах російського наступу на півдні України.
Читайте дивіться тут
Росія атакувала Україну 129 дронами, влучання на семи локаціях – Повітряні сили
З вечора 26 червня Росія атакувала територію України 129 дронами, йдеться у повідомленні Повітряних сил ЗСУ.
За даними військових, сили РФ атакували 129 ударними БПЛА типу Shahed (в т.ч. реактивними), «Гербера», «Італмас» і дронами-імітаторами типу «Пародія» із напрямків: Курськ, Брянськ, Міллерово, Орел, Приморсько-Ахтарськ (РФ), Гвардійське (окупований Крим), а також окупований Донецьк.
«За попередніми даними, станом на 08:30 суботи, 27 червня, ППО збила / подавила 113 ворожих дронів на півночі, півдні та сході України. Зафіксовані влучання 13 ударних безпілотників на семи локаціях, а також падіння збитих цілей (уламків) на трьох локаціях», – повідомили у Повітряних силах ЗСУ.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Міжнародна федерація важкої атлетики допустила спортсменів із Росії й Білорусі до змагань
Міжнародна федерація важкої атлетики допустила російських і білоруських спортсменів до змагань у всіх вікових групах – про це організація повідомила 26 червня.
У публікації зазначається, що рішення ухвалили на тлі нещодавніх рекомендацій Міжнародного олімпійського комітету (МОК) щодо надання спортсменам рівних можливостей для участі у міжнародних змаганнях. Про якісь обмеження для спортсменів не йдеться.
Раніше цього року обмеження зняли з участі росіян та білорусів у змаганнях важкоатлетів юнацького та юніорського віку.
Після російського вторгнення в Україну у 2022 році російські та білоруські спортсмени у більшості видів спорту, згідно з рекомендаціями МОК, могли допускатися до змагань лише в нейтральному статусі.
У квітні-червні 2026 року Міжнародна федерація асоціацій фехтування (FIE), Міжнародна федерація водних видів спорту (World Aquatics) та Міжнародна федерація гімнастики (World Gymnastics) допустили російських та білоруських учасників до змагань без обмежень, з національними гімнами та прапорами. В Україні та низці європейських країн ці рішення розкритикували.
Лубінець обговорив із російською омбудсманкою обміни полоненими та звільнення цивільних в’язнів
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець провів робочу зустріч із російською омбудсманкою Яною Лантратовою – про це він повідомив 26 червня.
За його словами, розмова стосувалася, зокрема, додаткових механізмів організації обмінів військовополоненими:
«Окрема тема – наші воїни, які пройшли Оленівку. Я, як і обіцяв, передав лист від матерів, родин хлопців, які постраждали в Оленівці. Також підняли питання щодо пошуку та верифікації осіб з числа зниклих безвісти».
Лубінець зазначив, що окремо акцентував увагу на моніторингу умов тримання українських військовополонених. Також він порушив питання верифікації цивільних заручників та їхнього звільнення.
«Обговорили взаємну передачу листів і пакунків від військовополонених їхнім родинам. Крім цього домовилися про подальше розширення гуманітарного треку в інтересах людей», – додав омбудсман.
Російська посадовиця підтвердила зустріч і обмін полоненими у форматі «160 на 160». За її словами, вона й Лубінець домовилися продовжувати спільні відвідування військовополонених, Лантратова також передала список із 1000 людей для «звірки даних».
За останніми даними Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, за чотири роки додому вдалося повернути 9606 українських громадян – військових і цивільних.
Ввечері 4 червня Зеленський оприлюднив відкритий лист до російського президента Володимира Путіна, у якому, серед іншого, запропонував визначити «чітку дату зустрічі», а також наголосив, що Україна також готова до обміну військовополоненими за принципом «всіх на всіх». Але Путін відхилив пропозицію Зеленського провести переговори.