Лубінець: батька-одинака, якого намагались мобілізувати в Кривому Розі, відпустили

Уповноважений Верховної Ради із прав людини Дмитро Лубінець заявив, що у Кривому Розі мобілізованого батька, який сам виховує 5-річну дівчинку, відпустили додому.

«Сьогодні офіційно проінформувати – його сьогодні вранці відпустили, станом на зараз він разом зі своєю донечкою», – сказав він на пресконференції.

Після аналізу документів омбудсмен заявив, що, на його думку, права чоловіка були порушені.

«Він двічі звертався офіційно до комісії щодо отримання відстрочки від мобілізації, маючи на руках рішення суду, де було визнано, що дитина проживає з ним. Надаючи документи, що матір виїхала офіційно за межі нашої держави в 2023 році. Вона не підтримує зв'язок з дитиною. Водночас йому двічі відмовили, юридично у нього не була оформлена відстрочка. Його мобілізували», – пояснив Лубінець.

Влада: сили РФ вдарили по агропідприємству і ринку в Новгороді-Сіверському, є постраждала

За минулу добу армія РФ вдарила дронами на Чернігівщині, повідомив голова обласної військової адміністрації (ОВА) В’ячеслав Чаус.

«Учора вранці ворог «Молнією» вдарив по агропідприємству в Новгороді-Сіверському. Пошкоджена складська будівля. Загорілася покрівля. Удень – удар по центральному ринку. Постраждала місцева жителька – лікується амбулаторно. Пошкоджена торговельна інфраструктура. Також був удар по звичайному подвірʼю – в оселі пошкоджені вікна і фасад. Увечері – удар «Ланцетом» по АЗС. Пожежу загасили вогнеборці», – поінформував Чаус.

За його словами, у Семенівці через удар FPV-дроном пошкоджене житло.

Генштаб ЗСУ заявив про ураження підприємства зі складу «Роскосмосу», двох мостів та чотирьох складів військ РФ

Генеральний штаб ЗСУ підтвердив, що в ніч на 1 липня Сили оборони України уразили «Науково-дослідний інститут фізичних вимірювань» (НДІФІ) у Пензенській області РФ.

За даними штабу, зафіксовано влучання і задимлення на об’єкті.

Українське командування зауважує, що уражене підприємство є провідним в галузі космічного, авіаційного та військового приладобудування, воно входить до складу холдингу «Російські космічні системи» та виготовляє, зокрема, датчики для крилатих та балістичних ракет (Іскандер, Калібр, Х-101), компоненти бортових систем авіації (Су-34, Су-35, Ту-95МС) та апаратуру для військового космосу (супутники розвідки).

Масштаби збитків уточнюються.

Також Генштаб повідомив про ураження автомобільного мосту через річку Малий Кальчик у районі Гранітного Донецької області, залізничного мосту через річку Тепла у районі Нижньотеплого Луганської області та логістичної переправи у районі Новоочеретуватого Донецької області.

За даними українських військових, ці об’єкти противник використовує для перекидання особового складу, озброєння, боєприпасів та матеріально-технічних засобів.

Окрім того, у штабі заявили про ураження п’яти пунктів управління БпЛА противника, складу паливно-мастильних матеріалів, а також трьох складів матеріально-технічного забезпечення у районах Крупки Курської області (РФ), Рівнополя Донецької області та Новоєгорівки Харківської області.

Читайте також: Зеленський підтвердив удари по НПЗ в Уфі та стратегічному об’єкту російського ВПК у Пензі

Українські моніторингові телеграм-канали стверджують, що вражено Науково-дослідний інститут фізичних вимірів (НДІФД). Про це також свідчить OSINT-аналіз ASTRA. Крім того, повідомлялося про атаку на Пензенський науково-дослідний інститут електронно-механічних приладів (НДІЕМП), Пензенський підшипниковий завод та ВАТ «Маяк». Ця інформація офіційно не підтверджена.

Губернатор Пензенської області РФ Олег Мельниченко заявив, що сили ППО збили безпілотний літальний апарат. Його уламки пошкодили лінії електропередачі та впали на недобудований будинок. Ніхто не постраждав.

Міноборони Росії заявило про знищення 179 безпілотників над Астраханською, Бєлгородською, Брянською, Волгоградською, Калузькою, Курською, Орловською, Пензенською, Ростовською, Саратовською, Самарською, Тверською, Ульяновською областями, Краснодарським і Ставропольським краями, Московським регіоном.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ й окупованих Росією територіях України зазнають повітряних ударів.

Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».

Сирський прокоментував повідомлення про конфлікт з міністром Федоровим

Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заперечив конфлікт з міністром оборони Михайлом Федоровим, але визнав, що між очолюваними ними структурами інколи виникають суперечності. Про це він сказав в інтерв’ю ТСН.

«Я можу повторити лише слова міністра оборони: у нас немає жодного конфлікту. Кожен виконує свої обов’язки, у кожного є свої задачі. У Міноборони – свої, у Генштабу – свої задачі», - сказав він.

Сирський сказав, що інколи виникають «питання та суперечності», які обговорюються та вирішуються.

«Питання в основному стосуються повноважень: де вони перетинаються і яким чином треба їх вирішити», – пояснив головнокомандувач ЗСУ.

Він також зазначив, що Генеральний штаб і Міністерство оборони спільно працював над реформою – зокрема, йдеться про зміни до порядку проходження військової служби, комплектування посад і підвищення грошового забезпечення військовослужбовців.

Сирський також додав, що в умовах такої війни «ми не маємо права конфліктувати, тому що це лише на користь ворогу».

16 червня міністр оборони України Михайло Федоров також заперечував наявність конфлікту з Сирським, назвавши стосунки з ним «досить нормальними і конструктивними».

«У нас є, звісно, різні погляди на питання. Ми можемо жорстко дискутувати щодо того чи іншого рішення. Є питання базового рівня. Наприклад, ми запропонували, що кожна бригада повинна отримувати мінімальне забезпечення кожного місяця, але прогнозоване. А потім за певним індексом отримувати додаткові ресурси. І ми це погоджуємо кілька місяців. Можна було це погодити реально за тиждень – сто відсотків можна було. Погоджуємо кілька місяців, але ми доточуємо певні деталі. Десь там якісь емоції можуть бути. Ми ще синхронізуємося», – пояснив міністр.

Раніше видання NV з посиланням на кількох співрозмовників писало, що стосунки Сирського і Федорова є «напруженими та навіть конфліктними».

У СБУ кажуть про ураження ангарів з винищувачами на аеродромі «Саки» в Криму

На військовому аеродромі «Саки» в окупованому Криму уражено ангари з винищувачами, йдеться у повідомленні Служби безпеки України (СБУ).

«Виконуючи поставлені президентом України Володимиром Зеленським завдання у межах 40-денної операції впливу на РФ, СБУ завдала успішного удару по військовому аеродрому «Саки» в тимчасово окупованому Криму. Ціллю операції стала інфраструктура аеродрому, зокрема ангари з винищувачами», – зазначили у відомстві.

У спецслужбі кажуть, що підтверджено п’ять влучань безпілотників СБУ по ангарах, де зберігалася авіаційна техніка.

«За попередньою інформацією, у двох ангарах на момент удару перебували винищувачі Су-30 та Су-30СМ. Після атаки в ангарі, де знаходився Су-30СМ, була зафіксована пожежа, що свідчить про успішне ураження цілі. Орієнтовна вартість кожного такого літака становить від 30 до 50 млн доларів США, залежно від комплектації», – повідомили в СБУ.

Радіо Свобода не має можливості перевірити ці дані з незалежних джерел. Влада РФ наразі дану інформацію не коментувала.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ зазнають повітряних ударів. Найчастіше в 2024 і 2025 роках ціллю атак ставали нафтопереробні заводи (НПЗ).

Зеленський підтвердив удари по НПЗ в Уфі та стратегічному об’єкту російського ВПК у Пензі

Президент України Володимир Зеленський підтвердив удари по нафтопереробному заводу в Уфі і стратегічному об’єкту російського ВПК у Пензі.

«Уже вдруге наші санкційні відповіді на затягування Росією війни дісталися до нафтопереробного заводу в Уфі – одного з найбільших російських виробників мастил. Відстань – понад 1300 кілометрів від лінії фронту», – наголосив Зеленський.

Крім того, за словами президента, українська зброя досягла стратегічного об’єкта російського ВПК, що займається розробкою та виготовленням компонентів для ракетного озброєння, яке сили застосовують для ударів по українських містах і громадах. Відстань до цілі – близько 600 кілометрів від лінії фронту.

«Щодня виконується наш план застосування українських далекобійних санкцій. Це цілком справедливо у відповідь на все, що Росія робить проти нас. Мир потрібен, і саме це повинні усвідомити в російському керівництві. Росія повинна закінчити свою війну. І всі можливості для цього у російського керівництва є. Я дякую кожному українському воїну, який забезпечує нашу далекобійну влучність», – наголосив Зеленський.

Російська ракета поцілила по підприємству на Полтавщині, є постраждалі – ОВА

Російська ракета поцілила по одному з підприємств Полтавського району, повідомив у телеграмі голова обласної військової адміністрації Віталій Дяківнич.

За попередніми даними, дві людини травмовані.

Раніше повідомлялось, що у Полтаві було чутно вибух.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

10 цивільних об'єктів в Україні, що стали мішенню російських атак у червні

Найдавніша святиня України, кіностудія із майже столітньою історією, зоопарк, концертний зал з унікальним органом, зупинка, де люди чекали на автобус і – як це чинить російська армія від перешого дня повномасштабної війни проти України – житлові будинки.

Радіо Свобода зібрало перелік із 10-ти цивільних об'єктів, які атакувала Росія в Україні протягом червня 2026 року.

Понад половина об'єктів із тих, які потрапили до огляду, зазнали руйнувань внаслідок російської масованої ракетно-дронової атаки 15 червня – однієї з найбільш руйнівних для української культурної та цивільної інфраструктури за останній час.

1. Житловий квартал у Дніпрі

Найбільш смертоносна російська атака в червні відбулася по Дніпру: у ніч проти 2 червня ракетно-дронова атака забрала життя 17 людей, серед яких двоє дітей, ще 42 людини, у тому числі четверо дітей, зазнали поранень.

Далі дивіться і читайте ТУТ

У Пензі дрони атакували інститут, який працює на ракетно-космічну галузь РФ

У російській Пензі під час атаки безпілотників, ймовірно, був уражений АТ «Науково-дослідний інститут фізичних вимірювань» (НДІФІ), який розробляє обладнання для ракетно-космічної техніки, пише проєкт ASTRA з посиланням на результати OSINT-аналізу.

За даними аналітиків, геолокація відеозаписів, опублікованих місцевими жителями, свідчить, що одним із атакованих об’єктів став саме НДІФІ. Один із роликів був знятий біля монумента «Глобус», інший – біля будівлі Центрального банку РФ на вулиці Кірова, 62.

Губернатор Пензенської області Олег Мельниченко підтвердив атаку безпілотників на регіон. Спочатку він повідомив, що уламки дронів начебто пошкодили лінії електропередач та впали на недобудовану будівлю. Згодом уточнив, що Пенза зазнала атаки БПЛА, зазначивши, що, «за попередньою інформацією, загиблих і постраждалих немає».

FT: Київ пропонує ІМО визнати «тіньовий флот» РФ військовою ціллю

Україна звернулася до Міжнародної морської організації (IMO) із пропозицією визнати судна «тіньового флоту» Росії законними військовими цілями. Про це пише 30 червня газета The Financial Times.

Про звернення на день раніше, як зазначає DW, повідомив також британський журнал про судноплавство Lloyd's List. Лист до IMO, що входить до структур ООН, направив 26 червня віцепрем’єр України Олексій Кулеба.

У листі Кулеба вказує, що російські танкери мають «критичне значення для формування бюджетних надходжень для РФ та продовження її військових зусиль». «Виникають обґрунтовані питання щодо того, чи можна вважати діяльність таких судів виключно звичайними комерційними операціями», – пише український віцепрем’єр.

Також із посиланням на Кулебу наводяться відомості про те, що з початку повномасштабної війни у лютому 2022 року Росія атакувала понад 200 комерційних судів. Окремо зазначається, що ударів по 59 торговельним судам було завдано в Чорному морі; Україна минулого року завдала ударів приблизно по дюжині суден під санкціями.

На початку червня, як пише FT, представники Росії також написали листа в IMO. Вони звинуватили Київ у «тероризмі» через атаку на російський танкер для перевезення зрідженого природного газу Arctic Metagaz, яка сталася в березні в Середземному морі.

До так званого «тіньового флоту» відносяться судна, що перевозять вантажі з російських портів, проте використовують прапори третіх країн і, як правило, приховують своїх справжніх власників. Сотні суден тіньового флоту включені до списків санкцій країн Заходу.

ISW: росіяни все частіше шукають інформацію про завершення війни проти України

Інтерес жителів Росії до теми завершення війни проти України «помітно зростає». Лише за останній тиждень червня в російському сегменті інтернету зафіксували «рекордну кількість» пошукових запитів із питанням, коли закінчиться війна, йдеться у новому звіті американського Інституту вивчення війни (ISW) з посиланням на дані російського видання Meduza.

За інформацією аналітиків, із 22 по 28 червня користувачі російської пошукової системи Yandex понад 137 тисяч разів шукали відповідь на запитання про терміни завершення війни. Це найвищий показник від початку повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року.

Найбільше таких запитів зафіксували в Москві, Московській області, Санкт-Петербурзі та Ленінградській області. Саме ці регіони останнім часом дедалі частіше опиняються під ударами українських далекобійних безпілотників, попри спроби Кремля посилити їхню протиповітряну оборону.

В ISW зазначають, що кількість пошукових запитів про закінчення війни зростає вже другий тиждень поспіль. Попередній пік був на початку червня після українських ударів по Санкт-Петербургу під час проведення Петербурзького міжнародного економічного форуму.

Росія атакувала Україну ракетами і 151 дроном, влучання на 16 локаціях – Повітряні сили

З вечора 30 червня РФ атакувала територію України балістичною ракетою «Іскандер-М» із окупованого Криму, керованою авіаційною ракетою Х-59 з акваторії Чорного моря та 151 ударним дроном, повідомляють Повітряні сили Збройних сил.

Військові кажуть, що повітряний напад відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи РЕБ та безпілотних систем, мобільні вогневі групи Сил оборони України.

«За попередніми даними, станом на 7:30 середи, 1 липня, ППО збила / подавила керовану авіаційну ракету Х-59 та 130 ворожих дронів на півночі, півдні та сході України. Зафіксовані влучання 17 ударних БПЛА на 16 локаціях, а також падіння збитих цілей (уламки) на чотирьох локаціях», – йдеться у повідомленні.

Влада: РФ вдарила дроном по маршрутці в Херсоні, двоє загиблих, семеро поранених

Сили РФ вранці 1 липня атакували безпілотником маршрутку в Херсоні, повідомив голова обласної державної адміністрації (ОВА) Олександр Прокудін.

«Близько 07:00 російські терористи вдарили дроном по маршрутці у Центральному районі Херсона. Попередньо, внаслідок цієї атаки загинули двоє людей, ще пʼятеро – отримали поранення», – повідомив голова ОВА.

Згодом у Херсонській обласній військовій адміністрації уточнили, що кількість постраждалих через російський удар по маршрутці зросла до семи.

«До лікарні доставили 52-річного чоловіка, який дістав контузію, вибухову та закриту черепно-мозкову травми», – повідомили в ОВА.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

ОВА: протягом ночі сили РФ атакували 5 АЗС на Дніпропетровщині, загинула жінка

Ріг, 2 березня 2025 року

Протягом ночі сили РФ атакували 5 АЗС Дніпропетровської області, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Ганжа.

«Одна жінка загинула, троє дістали поранень. Ворог упродовж ночі атакував 5 АЗС області. Одна з поранених у лікарні, дві жінки після надання медичної допомоги лікуються амбулаторно», – зазначив місцевий чиновник.

За його словами, через атаки РФ пошкоджене обладнання. Зайнялися пожежі.

Генштаб: Росія втратила за добу 1210 військових, два танки і 5 ББМ

Російська армія втратила близько 1210 військових протягом попередньої доби, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України вранці 1 липня.

Командування оцінює загальні втрати російських військ у приблизно 1 404 760 людей особового складу.

• Танки – 12 069 (+2)
• Бойові броньовані машини – 24 856 (+5)
• Артилерійські системи – 45 111 (+71)
• РСЗВ — 1 903 (+2)
• Засоби ППО – 1 459 (+4)
• Літаки – 436
• Гелікоптери – 353
• БПЛА оперативно-тактичного рівня – 383 067 (+1 891)
• Наземні робототехнічні комплекси – 1 782 (+5)
• Кораблі / катери – 33
• Підводні човни – 2
• Автомобільна техніка та автоцистерни — 114 499 (+395)
• Спеціальна техніка – 4 369 (+1)
• Крилаті ракети – 4 797

Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.

У травні російські видання «Медуза» і «Медіазона» на основі поіменних списків оцінили втрати російської армії на кінець 2025 року в 352 тисячі осіб. Ця цифра включає 261 тисячу «звичайних» загиблих і 90 тисяч тих, хто був визнаний загиблим або зниклим за рішенням суду, або чия смерть була зареєстрована із затримкою від 180 днів з іншої причини.

За даними британської розвідки на травень 2026 року, від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році загинуло майже 500 000 російських солдатів.

«Мені ніби забивають у серце цвях»: мама цивільного Віктора Дзицюка понад 8 років чекає його з полону

Листопад 2017 року. Віктор Дзицюк їде з окупованого Донецька до вільного Торецька навідати матір – звичайна поїздка у справах, у якій не було нічого підозрілого. На блокпосту в Мар’їнці його зупиняють для перевірки документів, а в телефоні знаходять карти доріг. Для Віктора як майстра з будівництва автошляхів – це робочий інструмент, але для окупантів – «доказ шпигунства».

Далі – застінки донецької в’язниці «Ізоляція», катування і вирок у 16 років ув’язнення за нібито «шпигунство та організацію диверсій», розповідає мама. Зараз Віктору 38. У Макіївській колонії №32 він перебуває без належної медичної допомоги і з хронічною хворобою, що прогресує, зауважує вона. За цей час відбулися десятки обмінів, але Віктор досі в неволі, адже, зауважує, Росія вкрай неохоче й рідко віддає бранців «першої хвилі» – тих, кого схопили ще до повномасштабного вторгнення 2022 року.

Його мати Галина Дзицюк – переселенка з Торецька, яка тепер живе на Хмельниччині, – розповіла Донбас Реалії (проєкту Радіо Свобода), як виглядає очікування сина довжиною у понад 8 років.

– У 2017-му, коли Віктора затримали, багато людей не вірили, що таке може бути в наш час. Були такі, що співчували мені. Мої колеги толерантно поставилися, співчували, питали, чим можна допомогти.

Ми це все проходили своєю сім’єю. Ніякої підтримки від держави, чесно, я не [відчувала]. Це прийшлося на такий час, коли ми не знали: куди, що і як подавати.

Початок пошуків та інформаційний вакуум

Коли Віктора затримали, я поїхала на ту сторону (окуповану територію – ред.) – це ж можна було ще їздити. Дуже важко добиралася з перевізниками. У поліцію (окупаційну – ред.) писала заяву, щоб [дізнатися], де він, де зник. Найняла адвоката, але я ж не знала, що ця Шишкіна працює у тому ж «МГБ» на них (окупантів – ред.).

Практика призначення підконтрольних російським гібридним силам «адвокатів» для українських заручників була системною ще до повномасштабної війни. Однією із таких осіб, яка вела справи «шпигунів», була донеччанка Олена Шишкіна. Отримавши українське свідоцтво адвоката у 2002 році, з початку війни у 2014-му вона пішла на співпрацю з підконтрольними РФ збройними формуваннями. Згодом Шишкіна очолювала «народний трибунал», який заочно «судив» українських посадовців, а після ліквідації Олександра Захарченка балотувалася на посаду ватажка угруповання «ДНР».

Колишня бранка Кремля Валентина Бучок у коментарі «Українській правді» згадувала, що Шишкіна замість захисту схиляла затриманих до зради. Крім того, з родичів заручників «адвокатка» регулярно вимагала гроші за послуги «зв’язкових» – від 500 до 1000 доларів за можливість передати записку в СІЗО або за обіцянки клопотати про внесення у списки на обмін. Згодом Шишкіна стала «депутаткою» «народної ради» угруповання «ДНР».

Один день, другий, третій. Ніхто не говорить. [Потім] ми вже з такими самими мамочками, як я, познайомилися біля дверей «МГБ». Вони сказали: «Напевно, він на «Ізоляції», там, де й наші. Вони всіх затримують – і туди». А що робити?

Писала [заяви] і на Морозову (Дар’я Морозова – «уповноважена з прав людини» угруповання «ДНР» – ред.), і в поліцію, і в прокуратуру. Кануло в лету все. Ніхто нічого, ніяких відповідей.

Далі читайте ТУТ

Генштаб: на фронті від початку доби було 203 боєзіткнення

На фронті від початку цієї доби відбулося 203 бойових зіткнення, найбільше російських атак було на чотирьох напрямках: Покровському, Слов’янському, Костянтинівському і Гуляйпільському, повідомив у вечірньому зведенні 30 червня Генштаб ЗСУ.

«25 атак здійснив ворог на Покровському напрямку. Окупанти намагалися просунутися у районах населених пунктів Гришине, Новомиколаївка, Никанорівка, Новоолександрівка, Шевченко, Удачне та в бік Сергіївки, Білицького. На Слов’янському напрямку Сили оборони успішно зупинили 19 спроб загарбників іти вперед в бік населених пунктів Крива Лука, Озерне, Рай-Олександрівка та в районі Різниківки. Ще два боєзіткнення тривають. На Костянтинівському напрямку Сили оборони відбили 19 ворожих штурмів в районах населених пунктів Іванопілля, Костянтинівка, Іллінівка, Степанівка, Софіївка, ще два боєзіткнення тривають», – йдеться в повідомленні.

На Гуляйпільському напрямку, за даними командування ЗСУ, українські сили відбили 14 російських атак, ще одне боєзіткнення досі триває.

У Конгресі США визнають дефіцит Patriot і говорять про кооперацію у виробництві ППО

У Конгресі США визнають, що виробництво систем протиповітряної оборони Patriot не встигає за попитом з боку союзників, зокрема України – про це під час пресконференції в Одесі 30 червня сказав сенатор-республіканець від штату Північна Кароліна Тед Бадд, відповідаючи на запитання Радіо Свобода.

За його словами, потреба в системах ППО є одночасно в Україні, Європі й інших регіонах, що ускладнює швидке нарощування поставок.

«Це одна з ключових речей, які ми чуємо дуже чітко – протиповітряна оборона. Коли система була розроблена, ймовірно, у 80-х роках, її неможливо просто експоненційно масштабувати. Попит зростає не лише тут, в Україні та в Європі, а й у регіоні Перської затоки. Тож так, виробництво зростає, але, ймовірно, недостатньо швидко, щоб випередити попит», – сказав Бадд.

Водночас сенатор-демократ Тім Кейн наголосив, що одним із рішень може стати розширення спільного виробництва озброєнь із союзниками, зокрема ближче до місць бойових дій.

«Це створює для нас і виклик, і можливість – більше співвиробництва. Виробляти у США добре, і ми повинні виробляти більше. Але якщо ми зможемо не лише виробляти більше в США, а й ближче до того місця, де це потрібно, це зробить усіх нас більш убезпеченими. І ми повинні це дослідити», – зазначив Кейн.

Сенатори також відзначили, що однією з проблем масштабування оборонного виробництва є необхідність цифровізації й автоматизації процесів у військово-промисловому комплексі США.

18 червня на відкритті засідання Контактної групи з оборони України («Рамштайн») український президент Володимир Зеленський підкреслив необхідність зміцнити захист України від російської балістики до приходу зими, а також наголосив на важливості негайних закупівель зброї у США в межах ініціативи PURL.

Зі свого боку, міністр оборони Михайло Федоров вказав на те, що російські балістичні ракети залишаються однією з найбільших загроз для України, і розвиток сучасних антибалістичних рішень є «одним із наших пріоритетів для захисту міст, критичної інфраструктури і цивільних людей». Федоров заявив про домовленість із Німеччиною щодо розвитку антибалістичної програми.

Перед тим лідери країн «Групи семи» заявили, що планують збільшити постачання потужностей протиповітряної оборони Україні, а також висловили готовність розглянути можливість поширення на Україну ліцензій, щоб дозволити збільшення військового виробництва.

Про те, що президент США Дональд Трамп планує попросити американські оборонні компанії виробляти зброю за ліцензією в Європі й Україні, 17 червня повідомило агентство Bloomberg із посиланням на чиновників, знайомих із переговорами.

Як написало видання, Україні потрібні засоби протиповітряної оборони, зокрема ракети-перехоплювачі для збиття російських балістичних ракет, які можуть виробляти лише США. Але оскільки Сполучені Штати вичерпали свої запаси в Ірані, а для збільшення виробництва потрібен час, Трамп сказав союзникам, що розгляне можливості ліцензування, повідомляють чиновники, які говорили на умовах анонімності.

«Вони хотіли б мати можливість це робити, ми розглянемо це питання», – сказав Трамп журналістам 16 червня на саміті «Групи семи» в Евіані, Франція.

Минулого місяця президент України звернувся з листом до президента США й Конгресу, в якому повідомив про наростання дефіциту систем протиповітряної оборони для збиття ракет, зокрема, засобів протидії балістичним ракетам на тлі погроз МЗС РФ.

Зокрема, за даними ЗМІ, у цьому листі зазначалося, що «в питанні захисту від балістичних ракет ми покладаємося майже виключно на Сполучені Штати». Йдеться про ракети PAC-3 до комплексів Patriot.

ОП: Україна і Швеція уклали угоду про закупівлю 16 винищувачів Gripen

Україна і Швеція уклали угоду про закупівлю 16 винищувачів Gripen E, повідомила ввечері 30 червня пресслужба українського президента.

За повідомлення, угоду уклали під час зустрічі Володимира Зеленського з міністром оборони Швеції Полом Йонсоном: документ підписали заступник міністра оборони України Сергій Боєв і генеральний директор Адміністрації оборонних матеріалів Швеції Мікаель Гранхольм.

У пресслужбі президента уточнили, що постачання 16 літаків Gripen E розпочнеться на початку 2029 року. Закупівлю профінансують коштом кредиту Євросоюзу і за підтримки Великої Британії.

Згідно з угодою, Україна також отримає обладнання для літаків, технічну допомогу й підтримку в питанні логістики. У Швеції вже триває навчання українських пілотів і технічного персоналу.

Крім того, як уточнили в Офісі президента, на початку 2027 року Україна отримає перші 16 винищувачів Gripen попереднього покоління C/D як військову допомогу від Швеції.

«Глава держави подякував шведській стороні за реалізацію домовленостей щодо постачання винищувачів Gripen, яких було досягнуто під час його зустрічі з прем’єр-міністром Швеції Ульфом Крістерссоном у травні. Володимир Зеленський наголосив, що угода щодо Gripen’ів посилить українську армію та наші спроможності в небі. Міністр оборони Швеції зазначив, що рішення про постачання літаків Gripen – переломний момент для концепції українських Повітряних сил», – йдеться в повідомленні.

Під час зустрічі йшлося також про подальше зміцнення української бойової авіації і протиповітряної оборони, зокрема про участь Швеції в програмі PURL і нові внески до неї, а також роботу над розвитком європейської антибалістики.

Сторони також обговорили підготовку угоди у форматі Drone Deal. За словами Зеленського, Україна готова якомога швидше підписати цей документ зі Швецією.

Про масштабну оборонну угоду з метою зміцнення української протиповітряної оборони, яка передбачає закупівлю Києвом шведських винищувачів Gripen, Швеція й Україна оголосили у травні цього року.

У лютому Зеленський повідомляв, що Україна має домовленості з міжнародними партнерами про постачання нових 150 бойових шведських літаків Gripen і 100 французьких Rafale, уточнивши, що йдеться про «абсолютно нові літаки». Тоді Зеленський нагадав, що на своєму озброєнні Україна має літаки F-16, але не нові. За його словами, надання партнерами відповідних повітряних суден мають «істотно посилити можливості української авіації».

Виступаючи 28 травня, президент висловив сподівання, що Україна зможе купити всі 150 літаків Gripen. «Ми сподіваємося, що зможемо забезпечити фінансування для всіх них», – сказав він.

22 жовтня 2025 року шведський прем’єр Ульф Крістерссон повідомив, що Швеція й Україна підписали декларацію про наміри продати Києву від 100 до 150 винищувачів Gripen найсучаснішої серії Е. Шведський прем’єр додав, що це початок «довгої подорожі на наступні 10-15 років».

Відповідаючи на уточнення журналістів, чи може Україна отримати Gripen уже у 2026 році, Крістерссон повторив, що «це питання наразі не стоїть». Він пояснив, що партнери домовилися не вводити одночасно два різних типи бойових літаків під час війни, щоб не ускладнювати навчання й обслуговування.

В Офісі президента раніше повідомляли, що унікальною частиною безпекової угоди зі Швецією є надання спеціалізованих літаків ASC 890, а також перспектива передачі Україні літаків JAS 39 Gripen, включно з відповідним навчанням.

У серпні 2024 року стало відомо, що українські пілоти розпочали випробування шведських винищувачів Gripen.

Влада України від початку повномасштабного вторгнення Росії просила Захід надати сучасні винищувачі F-16. У 2023 році кілька країн за згодою США ухвалили рішення передати Києву такі літаки. Перші винищувачі F-16, що прибули до України, показали під час урочистостей до Дня Повітряних сил ЗСУ 4 серпня 2024 року.

Від початку повномасштабного вторгнення Росії Швеція надає Україні військову й гуманітарну підтримку.

Бійки на заправках, сміттєвий колапс та «швидкі» без пального: понад 55 регіонів РФ охопила паливна криза

У столиці сибірського Забайкальського краю (РФ) – приблизно за 6300 кілометрів від України – черга водіїв, які відчайдушно намагалися заправити свої автомобілі, розтягнулася на 3 кілометри.

У деяких районах Забайкальського краю призупинили вивезення сміття, бо вантажівки нічим заправляти. В іншому сибірському регіоні місцеві жителі самотужки борються із лісовими пожежами, бо у вогнеборців немає бензину для пожежних машин.

А одна жінка розповіла, що коли її чоловік із діабетом впав у кому і вона викликала швидку, диспетчер сказав їй шукати власну машину, бо у швидкої не було пального.

Читати далі