Ціни на бензин в окупованому Криму зросли майже вдвічі за тиждень
Російська Федеральна служба державної статистики (Росстат) 8 липня випустила щотижневий звіт про ціни на бензин у регіонах РФ, а також на окупованих Москвою територіях України. Зі звіту випливає, що за тиждень у Криму паливо подорожчало в середньому на 78,4%, тобто майже вдвічі.
При цьому, як звернули увагу журналісти видання The Bell, відомство зазвичай пише у звіті, в яких регіонах зростання цін було найбільшим, але цього разу не стало цього робити. Те, що на першому місці за цим показником опинився саме Крим, з'ясувала «Медіазона», вивчивши звіт. Минулого тижня лідером зі зростання цін був окупований Севастополь.
Найпопулярніший бензин марки АІ-95 у Криму зріс у ціні з 88,82 до 170,59 рубля за літр, тобто на 92%.
Усього за тиждень із 30 червня до 6 липня бензин у Росії подорожчав на 2,1%, дизельне паливо – на 3,4%.
Влада в РФ запроваджує різні заходи, включно з обмеженням на продаж палива. 8 липня уряд активував заборону на експорт дизельного палива.
Дефіцит виник, зокрема, внаслідок українських ударів по НПЗ у Росії, що визнали і представники влади на нараді з лідером РФ Володимиром Путіним 8 липня. У Криму дефіцит посилений ударами українських дронів по логістичних маршрутах, у тому числі й морських.
Генштаб ЗСУ: на фронті відбулося 219 боїв, найбільше – на Донеччині
Від початку доби 8 липня на фронті відбулося 219 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
«Противник завдав одного ракетного удару із застосуванням чотирьох ракет, здійснив 52 авіаційні удари, скинув 176 керованих авіабомб. Крім того, залучив для ураження 5977 дронів-камікадзе та здійснив 2169 обстрілів населених пунктів і позицій наших військ», – ідеться у вечірньому зведенні.
Найбільше боїв зафіксовано на трьох напрямках на Донеччині, а також на Гуляйпільському напрямку на Запоріжжі.
«На Слов’янському напрямку Сили оборони успішно зупинили 23 спроби загарбників іти вперед поблизу Кривої Луки, Закітного, Різниківки та в бік Рай-Олександрівки; ще одне боєзіткнення триває.
На Костянтинівському напрямку Сили оборони відбили 22 ворожі штурми поблизу населених пунктів Степанівка, Іллінівка, Іванопілля, Костянтинівка та Олександро-Шультине.
Усього 26 атак здійснив ворог на Покровському напрямку. Окупанти намагалися просунутися в районах населених пунктів Світле, Гуліве, Покровськ, Мирне, Матяшеве, Білицьке, Дорожнє, Никанорівка, Новий Донбас, Родинське, Котлине та Удачне. Два боєзіткнення тривають.
21 атаку окупантів зафіксовано на Гуляйпільському напрямку в районах населених пунктів Гірке, Гуляйпільське, Рибне, Добропілля, Воздвижівка, Верхня Терса, Цвіткове, Косівцеве, Новоселівка та Чарівне», – вказанро в повідомленні станом на 22:00.
Бої також тривали на Північно-Слобожанському та Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Краматорському, Олександрівському та Оріхівському напрямках.
За оцінкою Інституту дослідження війни, російський наступ весняно-літнього періоду 2026 року не досяг «значних оперативних успіхів», хоча в червні російські війська досягли і продовжують досягати тактичних успіхів у Костянтинівці.
Наприкінці червня в інтерв’ю ТСН головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що кількість основних напрямків, де російські військові ведуть активні наступальні дії, зменшилась із 13 до семи.
Проєкт Радіо Свобода Донбас Реалії 29 червня вказав, що армія РФ активізувалася на Слов’янському напрямку: ділянка фронту, що тривалий час була серед найбільш стабільних, тепер у зведеннях Генштабу ЗСУ – серед лідерів за кількістю бойових зіткнень.
За даними проєкту DeepState, травень став першим місяцем із осені 2023 року, коли місячний приріст окупованих територій для армії РФ став від’ємним – агресор втратив більше, ніж захопив.
Міжнародна федерація волейболу допустила російські збірні до змагань
Міжнародна федерація волейболу (FIVB) дозволила російським спортсменам та технічним фахівцям повернутися до участі у змаганнях під своєю егідою. В організації повідомили 8 липня, що рішення ухвалене відповідно до рекомендацій Міжнародного олімпійського комітету (МОК) та відображає відданість принципу рівного доступу спортсменів до змагань незалежно від громадянства.
Також FIVB відновить російські збірні у світовому рейтингу із тією кількістю очок, яку вони мали на момент усунення. Питання використання національної символіки вирішуватиметься FIVB спільно з Європейською конфедерацією волейболу (CEV) та іншими міжнародними спортивними організаціями.
Президент Всеросійської федерації волейболу Станіслав Шевченко заявив, що рішення FIVB відкриває для чоловічої та жіночої збірних можливість брати участь у відборі на Олімпійські ігри 2028 року у Лос-Анджелесі. За його словами, ключовим фактором стане відновлення рейтингових очок, завдяки яким російські команди зберігають найвищі позиції у світовому рейтингу.
Виконавчий комітет Міжнародного олімпійського комітету (МОК) оголосив 7 липня, що «тимчасово скасував дискваліфікацію Олімпійського комітету Росії (ОКР), яка діяла з 12 жовтня 2023 року».
Упродовж останніх місяців численні міжнародні федерації з різних видів спорту частково або й повністю поновили права російських спортсменів на участь у змаганнях під національним прапором.
Після російського вторгнення в Україну у 2022 році російські та білоруські спортсмени у більшості видів спорту, згідно з рекомендаціями МОК, могли допускатися до змагань лише в нейтральному статусі.
У жовтні 2024 року міністр закордонних справ України Андрій Сибіга та міністр молоді та спорту України Матвій Бідний виступили зі спільною заявою щодо неможливості повернення Росії до світового спорту. Так вони прокоментували слова віцепрезидента МОК Антоніо Самаранча-молодшого щодо перспектив російського спорту.
Число загиблих через удар РФ по Одещині зросло до чотирьох – влада
Кількість загиблих унаслідок російського удару по Одещині зросла до чотирьох, повідомив голова ОВА Олег Кіпер увечері 8 липня.
«Ще семеро людей постраждали, шістьох госпіталізовано, двоє з них перебувають у вкрай тяжкому стані. Лікарі роблять усе можливе, щоб врятувати їхні життя», – вказав очільник області.
За його словами, крім об'єкта інфраструктури, зазнала ураження територія автозаправної станції.
«Там сталося загоряння маршрутного мікроавтобуса та паливної колонки. Рятувальники ліквідували усі пожежі. На місцях подій триває ліквідація наслідків ворожої атаки», – додав чиновник.
«Повертаємось у 2022-й». Україні нічим збивати російську балістику. Що робити?
Повітряні сили не збили жодної із 29 балістичних ракет, що летіли на Київ та область у ніч проти 6 липня. Речник ПС ЗСУ Юрій Ігнат прямо визнав , що причина цього – брак ракет-перехоплювачів до систем MIM-104 Patriot. Наразі це – єдина установка в Україні, здатна ефективно збивати російські ракети «Іскандер-М», «Кинджал» та «Циркон», що летять балістичною та квазібалістичною траєкторіями.
Спричинений нульовий показник збиття балістики повною відсутністю перехоплювачів в установках чи жорсткою економією – невідомо. Але тенденція до зниження ефективності у протидії таким типам ракет очевидна: під час попереднього обстрілу столиці 2 липня Повітряні сили збили лише 4 «Іскандери» із 24 запущених, а також «пропустили» 4 «Циркони». Тоді «протибалістична оборона» спрацювала всього на 14 відсотків.
Разом із експертами Донбас Реалії розібрались, чому загострився дефіцит ракет-перехоплювачів, та що з цим робити Україні.
Про нестачу ракет-перехоплювачів для Patriot спікер Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат заговорив іще на початку травня. За його словами, дефіцит загострився після останніх масованих атак Росії по Україні, у тому числі зимою.
Наприкінці травня президент України Володимир Зеленський навіть написав американському лідеру Дональду Трампу листа, в якому зазначив, що «у питанні захисту від балістичних ракет ми покладаємося майже виключно на Сполучені Штати», і закликав Білий дім та Конгрес допомогти у захисті українського неба. Йшлося про ракети PAC-3 MSE до комплексів Patriot, що зарекомендували себе як єдиний ефективний засіб збиття балістики.
Попри те, що одна протиракета MSE коштує майже 5 мільйонів доларів, партнери України, здається, змогли налагодити фінансування їхньої покупки через програму PURL (хоча сума внесків і перелік країн не розкривається).
Через цю програму фінансується закупівля близько 70% ракет-перехоплювачів PAC-3 MSE та PAC-2 GEM.
У листі Зеленського був натяк на те, що проблема не в грошах, а політичній волі США.
«Поточні темпи поставок через програму PURL більше не відповідають реальності загрози, з якою ми стикаємося», – зазначив він.
Далі читайте тут
Терехов: через удар російського дрона по АЗС у Харкові постраждав чоловік
У Шевченківському районі Харкова ввечері 8 липня російський дрон влучив по автозаправці (АЗС), повідомив мер міста Ігор Терехов.
За його словами, на місці удару безпілотника спалахнула пожежа.
«На дану хвилину – один постраждалий, у нього осколкове поранення», – уточнив Терехов.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Росія вдарила балістикою по Одесі: двоє загиблих, є поранені – Лисак
У середу, 8 липня, сили РФ атакували балістичними ракетами Одесу, повідомив голова міської військової адміністрації (МВА) Сергій Лисак.
«Постраждала інфраструктура. На жаль, дві людини загинули. Співчуття рідним та близьких», – зазначив Лисак.
За словами місцевого чиновника, зараз відомо про двох постраждалих.
Своєю чергою, голова обласної військової адміністрації (ОВА) Олег Кіпер зазначив, що внаслідок балістичного обстрілу Одещини зазнав ураження об’єкт цивільної інфраструктури.
«На жаль, за попередніми даними, двоє людей загинуло, ще одна постраждала. Щирі співчуття рідним та близьким загиблих. Загорілися вантажні й легкові автомобілі, а також маршрутний мікроавтобус. Пожежу наразі локалізовано», – написав він.
Підтримка України була серед головних тем на саміті НАТО – президент Чехії
Президент Чехії Петр Павел наголосив, що на саміті НАТО в Анкарі питання підтримки України у протистоянні з Росією було серед головних і активно обговорювалося його учасниками.
«Ми дебатували про витрати на оборону, про ситуацію в окремих країнах-членах ЄС і про те, як різними засобами підтримувати Україну», – зазначив Петр Павел.
При цьому чеський президент наголосив, що стосовно України питання стосувалися не тільки того, «якої суми сягатимуть витрати на оборону, але й того, в який спосіб ми підтримуватимемо Україну».
Петр Павел підкреслив також, що інтерес чеських фірм стосується не тільки масштабів витрат, які вони готові виділити на оборонне виробництво, але й майбутньої співпраці, а саме «як Чеська Республіка надалі підтримуватиме Київ».
На тлі паливної кризи Росія заборонила експорт дизельного палива
Російська влада 8 липня запровадила заборону на експорт дизельного палива, а вже найближчим часом має розпочатися постачання до Росії імпортних нафтопродуктів. Про це заявив на нараді уряду із президентом РФ Володимиром Путіним віцепрем'єр російського уряду Олександр Новак.
Нарада була присвячена дефіциту палива в Росії, який виник у тому числі внаслідок атак ЗСУ на нафтопереробні заводи. За словами Новака, «ситуація з паливом частково стабілізована, але поки що залишається непростою».
Як заявив віцепрем’єр, у результаті ударів «була пошкоджена низка НПЗ». За словами Новака, влада «збільшила завантаження заводів, які діють, до максимального рівня, направили на ринок раніше накопичені обсяги палива, скоротили терміни поточних ремонтів, планові ремонти перенесли на пізніший термін».
Раніше вже була запроваджена заборона на експорт бензину та авіаційного гасу.
Атака дронів по Києву: у поліції кажуть про 16 постраждалих, серед них – дівчина і двоє медиків
Зросла кількість постраждалих через російський удар дроном по Києву 8 червня, повідомив міський голова Віталій Кличко.
«14 постраждалих на цей час у Києві», – зазначив Кличко.
За словами мера, госпіталізували дев’ятьох поранених, у тому числі 17-річного хлопця.
«Двоє поранених – у тяжкому стані», – уточнив Кличко.
Згодом у поліції Києва уточнили, що внаслідок обстрілу у Святошинському та Деснянському районах столиці загинули троє людей, ще 16 зазнали поранень, серед них – неповнолітня дівчина та двоє медиків.
СБУ: дрон Sea Baby уразив поблизу Ялти танкер тіньового флоту РФ
Служба безпеки України повідомила, що вранці 8 липня морський дрон СБУ Sea Baby уразив танкер Blue, який входить до складу тіньового флоту Росії.
«На момент удару судно перебувало поблизу тимчасово окупованої Ялти, у виключній економічній зоні України. Sea Baby завдав удару по кормовій частині танкера, внаслідок якого останній зазнав суттєвих пошкоджень. Проти морського дрона СБУ намагалася працювати ворожа авіація, але безрезультатно», – йдеться в повідомленні.
У СБУ вказують, що танкер Blue перебуває під санкціями Європейського Союзу, Великої Британії, Канади, Австралії та України за участь у транспортуванні російської нафти в обхід міжнародних санкцій. Він належить до класу Suezmax — великих морських танкерів, які використовуються для транспортування значних об'ємів нафти та нафтопродуктів.
Українська спецслужба називає ураження суден тіньового флоту «частиною системної роботи СБУ зі зниження економічного потенціалу держави-агресора», оскільки «саме за допомогою таких танкерів Росія обходить міжнародні санкції та отримує мільярдні прибутки від експорту нафти, які спрямовує на фінансування війни проти України». За оцінкою СБУ, з точки зору міжнародного права, а також законів і звичаїв війни, такі судна є абсолютно законними військовими цілями.
«Країнам потрібні лише сильні відносини»: Зеленський вперше зустрівся з Навроцьким після конфлікту з орденом Білого Орла
У середу, 8 липня, президент України Володимир Зеленський вперше після конфлікту з орденом Білого Орла зустрівся зі своїм польським колегою Каролем Навроцьким на саміті НАТО, повідомив журналістам радник президента Дмитро Литвин.
«Щойно завершили. Була довгою», – сказав він.
За словами Литвина, під час розмови Зеленського і Навроцького також була присутня команда українського президента. Він також уточнив, що за словами Зеленського, «із президентом Польщі поговорили доволі глибоко й змістовно, все що необхідно, обговорили».
Зеленський підтвердив зустріч
Згодом Зеленський у телеграмі підтвердив зустріч з Навроцьким і наголосив, що «розмова була важлива і потрібна», вона тривала понад годину.
«Загроза у нас одна і спільна: це Росія. І дуже важливо зберігати взаєморозуміння, підтримку та діяти обʼєднано. Нашим країнам потрібні лише сильні відносини. Домовилися продовжити діалог», – повідомив президент.
«Мадяр»: СБС уразили об’єкт енергомосту Кубань-Крим, п’ять електропідстанцій, три РЛС і полігон
У ніч проти 8 липня Сили безпілотних систем уразили 53 військових цілі РФ у Криму та південній частині окупованих українських територій, повідомив командувач СБС Роберт «Мадяр» Бровді у фейсбуці.
«Кримський рубильник off: 8 липня уражено ключову точку входу електрики у Крим з РФ, п’ять електропідстанцій, полігон і три РЛС», – зазначив Бровді.
За його інформацією, йдеться про «ураження 8 липня ключового обʼєкту прийому електроенергії енергомостом Кубань-Крим, як точки входу з материка РФ на окупований півострів. Довжина енергомосту – 14,5 км, прокладено у чотирьох підводних кабельних лініях. Уражений перехідний пункт ПП-2 «Крим» приймає ці підводні кабелі та переводить їх у повітряні ЛЕП».
«Мабуть, доля таки існує»: як живе «Охматдит» за два роки після ракетного удару
«Якби я одразу пішла, то саме дійшла б у момент прильоту по тому місці, де зараз узагалі немає будівлі. Чомусь я вирішила почекати ці 10 хвилин. У той момент подумала, що, мабуть, доля таки існує»
Так згадує дитяча лікарка-урологиня Аліна Пузько 8 липня 2024 року. День, коли в найбільшу дитячу лікарню України «Охматдит» влучила російська ракета та забрала життя двох людей, ще понад 50 – отримали поранення.
За два роки після атаки один із зруйнованих корпусів вдалося відновити, інші ще чекають на реконструкцію. А лікарня продовжує працювати, відкривати нові відділення й щодня приймати сотні дітей.
Радіо Свобода розповідає, як сьогодні живе «Охматдит» і що змінилося за два роки після атаки.
Ранок 8 липня 2024 року дитяча урологиня Аліна Пузько згадує як буденний. Коли почалася повітряна тривога, вона залишилася в ординаторській:
«Чесно кажучи, тоді ми не так часто спускалися в укриття. Спочатку орієнтувалися, що саме на нас летить, а вже потім вирішували, коли і як спускатися».
Далі читайте ТУТ
У Києві російський дрон влучив у 25-поверховий будинок, постраждала дитина – мер
У середу вдень, 8 липня, російський дрон влучив у в 25-поверховий житловий будинок на рівні 16 поверху в Деснянському районі, повідомив мер Києва Віталій Кличко.
«У багатоповерхівці в Деснянському районі, куди влучив ворожий БпЛА, сталося загоряння на верхньому поверсі. Під час розвідки рятувальники евакуювали та передали медикам постраждалу дитину. Розвідка в будинку триває», – зазначив міський голова.
У Києві кілька разів від початку доби 8 липня оголошували повітряну тривогу, зокрема, через загрозу безпілотників. Кличко повідомив про падіння одного з дронів на лівому березі. Попередньо було відомо, що російський БПЛА впав і вибухнув поблизу газорозподільної станції.
Мадяр розповів про розмову з Зеленським та відмову Угорщини допомагати Україні зброєю
Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр розповів про коротку розмову з президентом України Володимиром Зеленським та заявив, що Будапешт і надалі не надаватиме Україні військової допомоги, однак продовжить гуманітарну підтримку. Про це він сказав у відеозверненні, опублікованому 8 липня перед початком пленарного засідання саміту НАТО в Анкарі.
«Так само, як і два роки тому у Вашингтоні, НАТО ухвалить декларацію щодо фінансової підтримки України. Йдеться про 70 мільярдів євро. Втім, як і раніше, участь у цій підтримці буде добровільною», – заявив він.
Мадяр нагадав, що Угорщина і Словаччина мали механізм opt-out, тобто можливість відмовитися від участі в кредитній програмі Європейського Союзу. Там само зараз кожна держава-член НАТО буде самостійно вирішувати, чи долучатися до цієї допомоги Україні.
«Я чітко дав зрозуміти всім тут, в Анкарі, і повторю це на пленарному засіданні, що Угорщина й надалі підтримуватиме Україну всіма гуманітарними засобами. Водночас Угорщина не надаватиме Україні ні зброї, ні військових, ні будь-якої іншої військової допомоги», – заявив прем’єр Угорщини.
Він також повідомив, що напередодні коротко поспілкувався з Зеленський під час офіційного прийому на відкритті саміту:
«Ми домовилися найближчим часом зустрітися – або в Будапешті, або в Києві. Після цього ми разом відвідаємо Закарпаття, зокрема, Берегове».
Це вже не перша публічна заява Петера Мадяра про намір зустрітися з Володимиром Зеленським. Ще наприкінці квітня, невдовзі після перемоги на парламентських виборах в Угорщині, він запропонував провести першу зустріч із президентом України саме в Береговому на Закарпатті – місті, де більшість населення становлять етнічні угорці.
Мадяр заявляв, що такий символічний крок мав би започаткувати «нову основу» для українсько-угорських відносин і сприяти розв’язанню питань угорської меншини в Україні.
У травні, вже після вступу на посаду прем’єр-міністра, Мадяр повторив, що сподівається зустрітися із Зеленським саме в Береговому на початку червня. Тоді ж українська сторона повідомила, що дата і місце можливої зустрічі будуть узгоджувати через дипломатичні канали.
Після першої короткої розмови із Зеленським на саміті ЄС у Брюсселі під час саміту лідерів ЄС в червні Мадяр знову заявив, що хотів би провести повноцінні переговори саме в Береговому. Водночас він визнав, що український президент віддає перевагу іншому місцю зустрічі.
Анкара використовує власні канали комунікації, щоб спрямувати Росію до миру – Ердоган
Анкара використовує власні канали комунікації, щоб спрямувати Росію до миру, заявив турецький президент Реджеп Тайїп Ердоган.
«Підтримуючи Україну, ми також використовуємо наші канали зв'язку, щоб спрямувати Росію до миру», – сказав Ердоган, якого цитує агенція Anadolu.
Президент Туреччини також підтримав зусилля Трампа, спрямовані на припинення війни РФ проти України.
«Ми поділяємо бачення Трампа щодо миру у війні в Україні та висловлюємо свою підтримку ініціативі, спрямованій на задоволення пріоритетних потреб України», – сказав Ердоган.
Водночас в Кремлі сьогодні висловили сподівання, що Туреччина та інші країни зможуть використати свій вплив, щоб зупинити атаку України на міжнародну енергетичну інфраструктуру.
Раніше в середу Росія звинуватила Україну в нападі на об'єкт – газоперекачувальну станцію «Газпрому» «Краснодарська», яка обслуговує експорт газу до Туреччини. Українська сторона про цю атаку не повідомляла.
Президент США Дональд Трамп заявив, що вважає можливим швидке врегулювання війни Росії проти України після нещодавніх розмов із президентом України Володимиром Зеленським та президентом Росії Володимиром Путіним. Про це він заявив 7 липня в Анкарі.
В оприлюдненому 6 липня інтерв'ю Financial Times президент України Володимир Зеленський зазначив, що ключова фаза російсько-української війни змістилася з суші та моря до повітря. На його думку, саме «битва у небі» визначить результат збройного протистояння.
Наприкінці червня Ердоган декларував, що Туреччина прагне до тривалого миру у війні між Росією й Україною і докладає зусиль для відновлення переговорів і дипломатичного процесу.
ЗМІ: російський суд ув’язнив підлітка з окупованого Донецька на 9 років
Південний окружний військовий суд Ростова-на-Дону РФ засудив неповнолітнього жителя Донецька до дев’яти років виховної колонії, передає російське видання «Медіазона» з посиланням на пресслужбу суду 8 липня. Публічно російська судова установа про це не повідомляла.
За даними видання, 17-річного жителя Донецька Євгена Жадана визнали винним у держзраді, підготовці до теракту, участі в терористичній організації та незаконному обігу вибухівки.
У лютому 2026 року підлітка включили до переліку екстремістів і терористів Росфінмоніторингу. «Медіазоні» невідомо, коли його затримали.
Водночас видання повідомляє, що в сторіс свого телеграм-профілю хлопець публікував фото, на яких він вдягнений у камуфляжну форму й позує зі зброєю. Наприкінці травня 2026-го на одному з таких знімків було емоджі з російським прапором.
Українська влада та правоохоронці наразі публічно не коментували повідомлення про ув’язнення жителя Донецька.
Українські правоохоронці регулярно повідомляють про розслідування щодо російських суддів, які виносять вироки військовим і цивільним громадянам України. Зокрема, у вересні 2025 року СБУ заочно повідомила про підозру судді Південного окружного військового суду в Росії Костянтину Простову за вироки полоненим захисникам Маріуполя.
СБУ заявила про ураження об’єкта «Транснефть – Урал» в Росії – за 1500 кілометрів від кордону України
Служба безпеки України заявила про успішний удар по лінійній виробничо-диспетчерській станції (ЛВДС) «Черкаси» у Башкортостані у Росії – об'єкт розташований за 1500 кілометрів від кордону України.
Як повідомляє пресслужба відомства, по об'єкту «відпрацювали» щонайменше вісім безпілотників СБУ, внаслідок удару виникла пожежа в районі резервуарного парку та на виробничих потужностях станції.
У СБУ зауважують, що ЛВДС «Черкаси» є одним із ключових об’єктів системи «Транснефть – Урал», станція забезпечує приймання, накопичення, зберігання та перекачування світлих нафтопродуктів з Уфимського нафтопереробного вузла до магістральних нафтопродуктопроводів, через цей об’єкт щороку транспортується майже 2 мільйони тонн нафтопродуктів.
Українська спецслужба пояснює, що ураження об’єктів суттєво ускладнює логістику постачання нафтопродуктів у центральних і східних регіонах Росії, а також негативно впливає на функціонування системи транспортування пального, яка забезпечує потреби військово-промислового комплексу РФ.
«Ми послідовно знаходимо та знищуємо інфраструктуру, яка забезпечує армію ворога пальним, логістикою та ресурсами для війни. Кожен далекобійний удар змушує загарбника платити все вищу ціну за війну проти України», ‒ наголосив очільник СБУ Євгеній Хмара.
Телеграм-канал ASTRA з посиланням на дані свого аналізу пише, що українські дрони вразили, ймовірно, Башнефть-УНПЗ в Уфі (Башкористан). Джерела вогню не видно, лише дим.
Компанія «Башнефть» (входить до складу «Роснефти»), керує на цій промзоні трьома потужними нафтопереробними заводами, розташованими фактично впритул один до одного: «Башнефть-Уфанефтехім», «Башнефть-Новойл», «Башнефть-УНПЗ».
Голова Башкортостану Радій Хабіров атаку не коментував.
2 липня Служба безпеки заявила про ураження нафтоперекачувальної станції «Старолікєєво» в Нижньогородській області Росії – вона розташована на відстані 850 кілометрів.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ й окупованих Росією територіях України зазнають повітряних ударів.
Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
Удар РФ по багатоповерхівці в Харкові: число постраждалих зросло
У Харкові кількість постраждалих через російський удар зросла до 29 людей, повідомив у телеграмі голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
За його словами, ще шестеро людей звернулися по допомогу медиків через удар у Немишлянському районі. Серед постраждалих є хлопці 17, 16, 3 років і 12-річна дівчинка.
Згодом Синєгубов уточнив, що кількість постраждалих зросла до 34 людей.
Вранці армія РФ вдарила по п’ятиповерховому житловому будинку у Немишлянському районі. Раніше місцева влада повідомляла про двох загиблих і 20 постраждалих.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.