Майже одразу після ракетного удару по кафе в Краматорську російські телеграм-канали почали поширювати інформацію про «корпоратив військових» у закладі, попри повідомлення про загиблих цивільних. Від початку повномасштабного вторгнення Кремль продовжує заперечувати удари по цивільних, попри докази та оцінки правозахисників.
Радіо Свобода нагадує, якими версіями (іноді кількома одночасно) російські посадовці та пропагандисти виправдовували деякі з найбільш кривавих ударів по українських цивільних об’єктах.
Зеленський зустрівся з Маркусом, який оприлюднив відео про «добу штурмів»
Президент України Володимир Зеленський повідомив про зустріч з головним майстер-сержантом 47-ї окремої механізованої бригади «Маґура» Валерієм Маркусом.
«Дуже важливо отримувати інформацію щодо морального та бойового духу військових із перших вуст. Особливо враховуючи, що завжди відважні бійці «Маґури» зараз беруть активну участь у діях на фронті. Обговорили зміни, впровадження яких в українському війську реально допомогло б поліпшити службу», – написав він у телеграмі.
За словами президента, під час зустрічі також обговорили реформу сержантського корпусу, зокрема й забезпечення достойного рівня заробітних плат для сержантів відповідно до їхнього досвіду.
Вранці 28 червня Валерій Маркус в оприлюдненому відео на фейсбуці розповів про добу штурмів.
«У нас учора була доба штурмів. Ми просунулися дуже далеко, дуже глибоко. Пішки, тому дуже втомилися», – розповів він, додавши, що знімає відео з російських окопів, у яких багато трупів окупантів. Це відео отримало значний відгук у соцмережах – 28 тисяч емоджі, 2,5 поширень. Це відео також прокоментував Валерій Залужний.
Науседа: на саміті у Вільнюсі слід відмовитися від плану дій, це пришвидшило б вступ України до НАТО
Президент Литви Гітанас Науседа заявив, що на саміті у Вільнюсі слід відмовитися від плану дій щодо членства, це пришвидшило б вступ України до НАТО.
«Україна буде членом НАТО. Литва підтримує членство України в НАТО. У Вільнюсі має бути дуже ясно сказано, що Україна є невід’ємною частиною євроатлантичної архітектури НАТО і так само має бути відкрита дорога, як цього досягти. Також відмовитися від плану (плану дій для членства – ред.). Це пришвидшило б вступ до НАТО», – сказав він на брифінгу в Києві.
За його словами, напередодні він та інші представники-країн НАТО зустрілися у Гаазі.
Президент України Володимир Зеленський 28 червня провів у Києві двосторонні зустрічі із президентом Литви Гітанасом Науседою та президентом Польщі Анджеєм Дудою. Під час зустрічей скоординували позиції напередодні саміту НАТО у Вільнюсі.
Читайте також: Немає фінального рішення щодо запрошення України до НАТО – Стефанішина
Саміт НАТО у Вільнюсі пройде 11-12 липня. Як повідомив генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Єнс Столтенберґ у коментарі виданню Welt, НАТО на саміті ухвалить пакет довготривалої допомоги Україні. Але, як заявив він 19 червня, лідери НАТО не будуть запрошувати Україну приєднатися до Альянсу на саміті у Вільнюсі в липні.
Києву вже обіцяли майбутнє членство на саміті НАТО в Бухаресті в 2008 році, і з тих пір альянс постійно повторював, що його двері залишаються відкритими. Але ніколи не пропонував шлях або, говорячи термінами НАТО, План дій щодо членства.
Водночас Швеція та Фінляндія подали заявки на вступ до НАТО в травні 2022 року через повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Для вступу до альянсу необхідне схвалення всіх його членів. Фінляндію прийняли до НАТО вже в квітні 2023 року. Заявку Швеції досі не ратифікували Угорщина та Туреччина.
Опитування: рекордні 35% росіян вважають помилкою рішення вторгнутися в Україну
Більше ніж третина росіян, 35 відсотків, згідно з соціологічним опитуванням компанії Russian Field, скасували б рішення про повномасштабне вторгнення російських військ в Україну, ухвалене президентом РФ Володимиром Путіним 24 лютого минулого року, якби вони мали таку можливість.
Видання The Moscow Times зазначає, що для таких настроїв це рекордний показник: у перші місяці повномасштабної війни проти рішення воювати з Україною виступали від 26 до 28 відсотків респондентів, у грудні минулого року – 33 відсотки.
Як свідчать дані опитування, частка тих, хто «не скасовував би» рішення вторгнутися в Україну, вперше впала нижче половини від числа опитаних, склавши 49 відсотків.
Залужний розповів Міллі про перехоплення ініціативи і просування на фронті
Головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний повідомив про телефонну розмову з головою Об’єднаного комітету начальників штабів США Марком Міллі, під час якої йшлося про ситуацію на фронті.
«Обговорили ситуацію на фронті. Нам вдалося перехопити стратегічну ініціативу, Сили безпеки і оборони України продовжують ведення наступальних дій, маємо просування. Противник чинить потужний спротив, у той же час зазнає великих втрат. Намагається втриматися на позиціях за рахунок суцільного мінування місцевості», – написав Залужний у соцмережах 28 червня.
За словами головнокомандувача ЗСУ, він розповів генералові Міллі про «актуальні потреби» українських військових в озброєнні, боєприпасах і засобах розмінування.
«Принагідно подякував за пакет військової допомоги, про який США оголосили напередодні. Домовилися і надалі залишатися на звʼязку та координувати дії задля деокупації української території», – додав Залужний.
Напередодні розвідка Британії повідомила, що просування українських військових на сході України дало можливість повернути під контроль частину території, окупованої з 2014 року. Крім того, Міноборони Британії зазначило, що впродовж останніх днів українські війська перегрупувалися і проводять масштабні наступальні операції на трьох основних напрямках на півдні та сході України. За цими даними, ЗСУ мають поступовий, але впевнений прогрес на ключових напрямках.
«Передавав РФ дані». Ексочільник Миколаївської окружної прокуратури отримав довічне за держзраду
Служба безпеки України повідомляє, що колишній керівник Миколаївської окружної прокуратури, який «здавав»Росії позиції ЗСУ в регіоні, засуджений до довічного позбавлення волі.
Як повідомляє пресслужба відомства, чоловіка суд визнав винним у державній зраді (ч. 2 ст. 111 КК України).
Як свідчать матеріали слідства, екскерівник прокуратури співпрацював із представниками силових структур РФ, для цього використовував посередника, щоб «відвести сліди від себе».
За даними СБУ, російській стороні він передавав інформацію про:
- оперативну обстановку у Миколаєві та області;
- загиблих військових і цивільних осіб, полонених, місця їх утримання;
- результати обстрілів Миколаєва;
- добові паролі на блокпости на території області тощо.
«Щоб задокументувати зрадника, СБУ провела спецоперацію, в тому числі з імітації злочину. Через підставну особу українська спецслужба передала фігуранту імітовані списки загиблих військовослужбовців ЗСУ. Через декілька днів ці списки уже було зафіксовано у представника РФ, за яким також стежила СБУ», – повідомляють у спецслужбі.
У СБУ не називають прізвища засудженого, проте, за даними видання Ґрати, йдеться про Геннадія Германа. За даними слідства, на бік противника Герман перейшов на початку березня 2022 року. Його затримали у квітні.
Як повідомляє видання «Судовий репортер», у суді він не заперечував факт передачі інформації, але нібито надсилав її блогеру, якого «знайшов в інтернеті з метою об’єктивного висвітлення ситуації, що відбувається в Україні».
Миколаївську окружну прокуратуру Геннадій Герман очолив у березні 2021 року. До цього він працював в органах прокуратури Полтавської та Харківської областей.
У МОН пропонують скасувати рішення комісії про перейменування понад 1400 населених пунктів
Міністерство освіти і науки пропонує скасувати рішення Нацкомісії зі стандартів державної мови, яка рекомендувала змінити понад 1400 назв населених пунктів в Україні «через невідповідність нормам української мови».
«Перелік населених пунктів, які було рекомендовано до змін Національною комісією зі стандартів державної мови, не відповідає рекомендаціям, які передбачені законом. Крім цього, цей список містить велику кількість назв, які відповідають стандартам державної мови. А це означає, що перелік необхідно скасувати та створити новий», – заявили у МОН.
Там повідомили, що надіслали листа до комісії про скасування рішення.
Очільник МОН Оксен Лісовий назвав рішення комісії щодо перейменування «скандальним» і заявив, що вона «вийшла за межі своїх повноважень».
«Виглядає, що члени комісії підійшли до розроблення рекомендацій дуже формально. Є у назві корінь «красн» або «черв»? Ок, перейменувати. А чи є там насправді історичний зв’язок із комуністами, ніхто не вивчав (а це, власне, і не завдання цієї комісії). Тому нині це рішення має бути скасовано і напрацьовано нове – компетентними та уповноваженими органами», – написав Лісовий у фейсбуці.
Напередодні комісія оприлюднила рішення, за яким пропонує змінити назви понад 1400 населених пунктів в Україні – на виконання закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії».
У комісії повідомили, що за рекомендацією створеної нею робочої групи, до складу якої увійшли фахівці-філологи та історики закладів вищої освіти з усіх регіонів України, визначила перелік назв сіл, селищ та міст, «які потребують зміни через невідповідність орфографічним, граматичним і словотвірним нормам української мови або містять у назві ідеологеми, пов’язані з російською імперською політикою в Україні».
Серед міст, назву яких пропонує змінити комісія, – Запоріжжя.
При цьому, як заявив історик, колишній голова Українського інституту національної пам’яті, народний депутат Володимир В’ятрович у колонці на «Історичній правді», до пeрeліків потрапили сотні назв, які «явно відповідають» стандартам дeржавної мови: Партизанськe, Травнeвe, Дружнe, Новe Життя, Kрасностав, Маяк, Пeрeмога, Зорянe, Новий Завод, Мирнe.
Комісія, за його словами, нe пишe, що нe так з цими назвами і в більшості випадків нe пропонує нових варіантів, а рeкомeндує «запропонувати нову назву в установленому законодавством порядку» або «обґрунтувати доцільність збереження поточної назви або запропонувати нову назву в установленому законодавством порядку».
У Росії ЗМІ заявили про арешт генерала Суровікіна після заколоту Пригожина
Видання The Moscow Times із посиланням на джерела, близькі до Міноборони Росії, повідомило 28 червня, що генерал Сергій Суровікін, командувач Повітряно-космічними військами Росії і заступник командувача російськими військами в Україні, – заарештований.
На запитання журналістів про те, де зараз перебуває генерал, джерело відповіло: «Цю інформацію у нас навіть внутрішніми каналами не коментують».
Офіційного підтвердження цієї інформації немає.
Раніше про арешт Суровікіна повідомляли деякі провоєнні російські телеграм-канали. Зокрема, блогер Володимир Романов писав, що генерала заарештували 25 червня, тобто наступного дня після завершення заколоту ПВК «Вагнер». Інші провоєнні канали, однак, стверджують, що генерал не заарештований, а лише пише пояснювальні записки у зв’язку з заколотом. Міноборони Росії про долю генерала не повідомляло.
Сам Суровікін востаннє з’являвся на публіці увечері 23 червня. Тоді він записав відеозвернення, в якому закликав бійців ПВК «Вагнер» зупинитися. Де він зараз – невідомо.
Колишній головний редактор «Эха Москвы» Олексій Венедиктов стверджує, що, за його інформацією, Суровікін три дні не виходить на зв’язок із власною родиною. За словами Венедиктова, неможливо зв’язатися і з його охороною.
Так Венедиктов, що має багато джерел у російських владних колах, прокоментував повідомлення про можливий арешт генерала у зв’язку з роллю, яку він нібито зіграв у заколоті ПВК «Вагнер».
Видання The New York Times і Wall Street Journal 28 червня писали, посилаючись на джерела у розвідці США, що Суровікін міг знати про плани Євгена Пригожина виступити проти армійського керівництва. Про те, чи підтримував він сам заколот, джерела у розвідці не мають певної думки.
Суровікін – один із найбільш відомих російських генералів, восени він був призначений командувачем усього угруповання російських військ в Україні. З його іменем пов’язана кампанія з бомбардування українських енергетичних об’єктів, будівництво лінії укріплень на окупованих територіях і відступ військ РФ від Херсона й правобережжя Дніпра, який він назвав «непростим рішенням».
Згодом він став заступником командувача військового угруповання РФ в Україні.
Суровікіна активно хвалила більшість провоєнних блогерів. Голова ПВК «Вагнер» Євген Пригожин також відгукувався про нього схвально, протиставляючи іншим армійським начальникам.
«Чорний лебідь Путіна»: як заколот Пригожина вплине на війну Росії проти України
Євген Пригожин, засновник і очільник ПВК «Вагнер», разом із частиною своїх бойовиків захопив Ростов-на-Дону і пішов на Москву. Попри те, що через добу і за 200 км до столиці РФ він передумав, цей демарш завдав потужного удару по авторитету і іміджу президента РФ Володимира Путіна. Багато хто сподівався, що бунт Пригожина спричинить хаос не лише на шляху «вагнерівців» у Росії, а й у лавах російських сил в Україні – і ЗСУ цим скористаються.
Що відбувалось на фронті під час походу ватажка «Вагнера» до Москви? Чи можуть «посипатися» війська РФ в Україні через заколот? Чи здатен демарш Пригожина вплинути на перебіг війни Росії проти України – раніше чи пізніше? Розбирались Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода).
Арешт генерала російської армії Сергія Суровікіна може свідчити про те, що Кремль має намір очистити міноборони РФ від осіб, які вважаються нелояльними. Про це йдеться в огляді американського Інституту вивчення війни (ISW).
«Якщо російська влада справді заарештувала Суровікіна, то Кремль, швидше за все, використає Суровікіна та його філії як «цапів відбувайлів», щоб публічно пояснити, чому російські військові та російські органи внутрішньої безпеки погано відреагували на заколот, і виправдати потенційну перебудову російського військового керівництва. ISW раніше повідомляв про помітну приналежність Суровікіна до «Вагнера» та його ймовірну підтримку ПВК, і що Суровікін є головним кандидатом на посаду «цапа відбувайла», незалежно від фактичного рівня підтримки, яку він надав бунтівникам», – кажуть аналітики.
Вони також припускають, що Кремль, імовірно, намагатиметься позбавити влади тих, хто міг симпатизувати заколоту.
В ISW, посилаючись на російських військових блогерів, кажуть, що «атмосфера підозри огорнула Генштаб РФ».
28 червня видання The Moscow Times із посиланням на джерела, близькі до Міноборони Росії, повідомило, що генерал Сергій Суровікін, командувач Повітряно-космічними військами Росії і заступник командувача російськими військами в Україні, – заарештований.Офіційного підтвердження цієї інформації немає.
Сам Суровікін востаннє з’являвся на публіці увечері 23 червня. Тоді він записав відеозвернення, в якому закликав бійців ПВК «Вагнер» зупинитися. Де він зараз – невідомо.
Видання The New York Times і Wall Street Journal 28 червня писали, посилаючись на джерела у розвідці США, що Суровікін міг знати про плани Євгена Пригожина виступити проти армійського керівництва. Про те, чи підтримував він сам заколот, джерела у розвідці не мають певної думки.
Суровікін – один із найбільш відомих російських генералів, восени він був призначений командувачем усього угруповання російських військ в Україні. З його іменем пов’язана кампанія з бомбардування українських енергетичних об’єктів, будівництво лінії укріплень на окупованих територіях і відступ військ РФ від Херсона й правобережжя Дніпра, який він назвав «непростим рішенням».
Згодом він став заступником командувача військового угруповання РФ в Україні.
Суровікіна активно хвалила більшість провоєнних блогерів. Голова ПВК «Вагнер» Євген Пригожин також відгукувався про нього схвально, протиставляючи іншим армійським начальникам.
Польща посилить східний кордон після прибуття до Білорусі ПВК «Вагнер»
Польща посилить свій східний кордон після прибуття до Білорусі ПВК «Вагнер», повідомив ввечері 28 червня польський віцепрем’єр-міністр і голова владної партії «Право і справедливість» Ярослав Качинський. Він сказав про це на екстреному засіданні Комітету Ради міністрів з питань національної безпеки та оборони, повідомляють польські ЗМІ.
«Ми маємо як мінімум потенційно нову ситуацію в Білорусі, присутність там групи «Вагнер». За інформацією, яку ми маємо, там буде приблизно 8 тисяч військових», – сказав він.
Ярослав Качинський вважає, що ситуація з приходом «вагнерівців» до Білорусі ускладнюється, і потенційно вони можуть становити ще більшу загрозу для України, а також для Литви.
Урядовець зазначив, що не має інформації про те, що «вагнерівці» планують напасти на Польщу, однак робота з охороною «має враховувати найгірші сценарії», тому на зустрічі вирішили вжити певних заходів, посиливши кордон із Білоруссю.
Ярослав Качинський не уточнив конкретну кількість техніки і живої сили, які будуть направлені додатково, але пообіцяв, що «підсилення буде дуже серйозним».
Тим часом, міністр оборони Польщі Маріуш Блащак назвав членів ПВК «Вагнер» «деморалізованими, але водночас небезпечними людьми, оскільки через свою деморалізованість вони не визнають жодних правил».
Напередодні президент Польщі Анджей Дуда заявив, що НАТО має дати дуже рішучу відповідь на розміщення сил ПВК «Вагнер» у Білорусі.
Водночас генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ заявив, що поки що рано говорити про наслідки переміщення «вагнерівців» до Білорусі, але наголосив, що Альянс готовий захистити себе від будь-якої загрози.
ПВК «Вагнер» Євгена Пригожина здійснила спробу збройного заколоту в Росії 24 червня через нібито намір Кремля розпустити угруповання. Зрештою Пригожин заявив про відмову від руху на Москву та заявив, що його підлеглі «йдуть у зворотному напрямку до польових таборів».
Після цього російські медіа повідомили, що кримінальну справу проти засновника «Вагнера» через збройний заколот у Росії закрили. Президент РФ Володимир Путін 26 червня заявив, що учасники угруповання мають вибір: підписати контракт зі збройними силами Росії, залишити службу чи «піти в Білорусь», куди за повідомленнями, вирушив Пригожин.
Олександр Лукашенко повідомив, що Євген Пригожин 27 червня прибув до Білорусі.
Держдепартамент США схвалив продаж Польщі систем Patriot у рамках модернізації її ППО
Державний департамент США схвалив можливий продаж Польщі автоматизованої системи управління інтегрованою протиповітряною та протиракетною обороною. Сума контракту – 15 мільярдів доларів.
Схвалення Держдепартаменту наразі не передбачає підписання контракту чи завершення відповідних переговорів. Йдеться про модернізацію польських сил ППО, що триває, повідомляють «Голос Америки» і Reuters.
Інтерес європейських країн до американського озброєння збільшився у зв’язку з підвищеним попитом на постачання боєприпасів, засобів ППО, засобів зв’язку, безпілотників і протитанкових ракет «Джавелін», що виявилися критично важливими для України у боротьбі з російським повномасштабним вторгненням.
Пакет буде включати 48 пускових станцій Patriot і 644 ракети-перехоплювачі Patriot модифікації PAC-3, мережеві канали, датчики, допоміжне обладнання, запасні частини і технічну підтримку.
Агентство співробітництва в галузі оборони та безпеки Пентагону 28 червня повідомило Конгресу про можливий продаж систем ППО Польщі.
Генеральними підрядниками з постачання озброєння є компанії Raytheon Corp і Lockheed Martin.
Генштаб ЗСУ повідомив про 40 бойових зіткнень з військами РФ за добу
У Генеральному штабі Збройних сил України повідомили про оперативну ситуацію на фронті станом на ранок 29 червня.
«Противник і надалі зосереджує основні зусилля на Лиманському, Бахмутському та Мар’їнському напрямках – протягом доби відбулось 40 бойових зіткнень», – йдеться в повідомленні.
Генштаб ЗСУ повідомляє, що минулої доби війська РФ зазнали втрат у техніці і живій силі. Російська сторона про втрати не повідомляє.
«Авіація сил оборони за минулу добу завдала 11 ударів по районах зосередження особового складу противника, 5 – по зенітно-ракетних комплексах та 1 – по пункту управління ворога. Наші захисники знищили російський літак Су-25 та 3 розвідувальних БпЛА оперативно-тактичного рівня. Підрозділи ракетних військ і артилерії за минулу доби уразили склад боєприпасів, 11 артилерійських підрозділів на вогневих позиціях, 3 засоби протиповітряної оборони, 2 станції радіоелектронної боротьби та ще одну важливу ціль противника», – йдеться в повідомленні.
Розпочалася чотириста дев’яносто перша доба широкомасштабної збройної агресії РФ проти України.
Генштаб ЗСУ: Росія втратила за добу на війні в Україні близько 680 військових
Російські війська втратили близько 680 своїх військових за попередню добу, воюючи в Україні, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України вранці 29 червня.
Українське командування оцінює загальні втрати російських військ у 227 780 осіб із 24 лютого 2022 року.
Штаб також оновив дані про втрати російської техніки:
- 4 038 танків (+2)
- 7 857 бойових броньованих машин (+10)
- 4 116 артилерійських систем (+27)
- 627 реактивних систем залпового вогню
- 388 засобів протиповітряної оборони (+1)
- 315 літаків (+1)
- 308 гелікоптерів
- 3 499 безпілотники (+7)
- 1 261 крилата ракета
- 18 кораблів і катерів
- 6 780 автомобілів та автоцистерн (+6)
- 569 одиниці спеціальної техніки (+6)
Росія не повідомляє офіційних даних про своїх загиблих й інші втрати регулярно. Міністерство оборони Росії востаннє звітувало про втрати 21 вересня 2022 року, повідомивши про загибель 5937 осіб.
Україна також не розголошує дані про свої втрати. У березні американська газета The Washington Post із посиланням на неназваних американських та європейських офіційних осіб написала, що втрати України у війні нібито становлять 120 тисяч загиблих і поранених солдатів. Секретар парламентського Комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Роман Костенко назвав ці дані перебільшеними.
Вранці 29 червня з-під завалів деблоковано тіло ще однієї загиблої внаслідок російської атаки по Краматорську 27 червня людини, повідомила Держслужба з надзвичайних ситуацій.
«Загалом загинуло 12 осіб (у тому числі 3 дитини), постраждало 60 осіб (у тому числі 1 дитина) та врятовано 11 осіб, з них 7 – підрозділом ДСНС. Аварійно-рятувальні роботи завершені», – йдеться в повідомленні.
Ввечері 27 червня російські війська завдали два ракетних удари по центру Краматорська і приватному сектору Біленького поблизу міста, спричинивши численні жертви серед цивільних і руйнування.
28 червня Служба безпеки повідомила, що затримала агента спецслужб Росії, який скоригував російський ракетний удар у Краматорську. За даними відомства, коригувальником є мешканець Краматорська, працівник місцевого газотранспортного підприємства. Раніше його дистанційно завербувало російське ГРУ.
Міністерство оборони РФ напередодні заявило, що в Краматорську був «уражений пункт тимчасової дислокації командного складу 56-ї мотопіхотної бригади ЗСУ». На місці, куди був нанесений російський удар у Краматорську, розміщувався заклад харчування.
Залужний про ініціативу ЗСУ, Резніков анонсує великий наступ. В Ростові «судять» Азов
- Телеграм-канали повідомляють про значне просування українських військових у напрямку Бахмута. Зокрема, відзначають, що ЗСУ практично зайшли у Кліщіївку – це село Бахмутської громади. Генштаб офіційно поки мовчить. То що ж відбувається на Бахмутському напрямку – розпитаємо наживо військових.
Про це та інше дивіться у програмі «Свобода.Ранок» о 9:00 на @Радіо Свобода:
- Кількість загиблих внаслідок атаки російських військ на Краматорськ зросла до 12. Поранених уже шість десятків. Рятувальна операція завершена, кажуть у ДСНС. Її деталі розкажемо далі в ефірі.
- «Нам вдалося перехопити стратегічну ініціативу» – це чи не головна заява українського головнокомандувача Валерія Залужного із розмови з головою Об’єднаного комітету начальників штабів США Марком Міллі. Чи означає це те, що деокупація захоплених територій пришвидшиться, а російським силам варто готуватися до відходу з українських земель? Питаємо про це у експертів.
«Ми запропонували їм покинуту частину». Що відомо про можливий табір ПВК «Вагнер» у Білорусі
Інформація про те, що в Білорусі можуть дислокуватися тисячі російських бойовиків, з’явилася відразу після невдалої спроби власника ПВК «Вагнер» Євгена Пригожина влаштувати військовий заколот в Росії 24 червня через нібито намір Кремля розпустити компанію.
Президент РФ Володимир Путін 26 червня заявив, що учасники угруповання, які підтримали Пригожина, мають вибір: підписати контракт зі збройними силами Росії, залишити службу чи «піти в Білорусь».
Олександр Лукашенко 27 червня повідомив, що Євген Пригожин прибув до Білорусі. А пізніше моніторинговий проєкт «Беларускі Гаюн» написав, що бізнес-джет Embraer 600 із бортовим номером RA-02795, яким, як стверджується, користується Пригожин, вилетів з військового аеродрому Мачулищі і направляється в бік РФ.
Білоруська служба Радіо Свобода спробувала з’ясувати, що стоїть за домовленостями Путіна і Лукашенка про те, що «вагнерівці за власним бажанням» можуть отаборитися на території Білорусі.
Армія РФ уночі завдала ракетного удару по Чугуєві – руйнування є, жертв немає
Минулої ночі, близько 1:00, армія РФ завдала ракетного удару з ЗРК С-300 по Чугуєві на Харківщині, повідомив голова Харківської ОВА Олег Синєгубов.
«Зафіксовані влучання в землю. Пошкоджено житлові будинки неподалік та автомобілі. Попередньо, без постраждалих», – написав він у Telegram.
Вночі у мережі були повідомлення, що на Харківщині чутно звуки вибухів у час, коли в регіоні була оголошена повітряна тривога.
Через обстріл військами РФ Харківщини минулої доби, за даними влади, троє цивільних загинули і одна людина зазнала поранень (вона у тяжкому стані).
Харківщина практично щоденно зазнає російських обстрілів. Москва, попри докази і свідчення, заперечує обстріли цивільного населення.
Заколот у Росії та війну в Україні обговорять учасники саміту ЄС у Брюсселі
Заколот у Росії, війна в Україні, а також міграція до Європейського союзу є головними темами дводенного саміту лідерів ЄС, який розпочинається в Брюсселі 29 червня, повідомляє агенція DPA.
Організований ватажком угруповання «ПВК Вагнера» Євгеном Пригожиним заколот посилив занепокоєння щодо безпеки, особливо серед балтійських країн ЄС, – через їхню географічну близькість до Росії.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ має приєднатися до обговорення, щоб оцінити потенційні наслідки подій у Росії для безпеки Європи, а також війну в Україні. Очікується, що лідери підтвердять свою незмінну підтримку України, до них по відеозв’язку приєднається президент України Володимир Зеленський.
Кілька країн блоку залишилися незадоволеними нещодавнім рішенням міністрів внутрішніх справ ЄС, які підтримати зміну політики щодо надання притулку. На тлі зростання кількості мігрантів, які прибувають до ЄС морем, учасники саміту розглянуть плани підтримати Туніс на суму 900 мільйонів євро для пом’якшення економічної кризи в країні та зменшення числа людей, які прагнуть потрапити до ЄС. Європейська комісія запропонувала прив’язати пакет допомоги до реформ, яких вимагає Міжнародний валютний фонд (МВФ), натомість Італія хоче менш суворих вимог до Тунісу.
Також на саміті у Брюсселі обговорять відносини з Китаєм і деякі інші питання.
«Тисячі втратять житло». Пояснюємо, як із липня зміняться правила для біженців у Чехії
Від 10 до 50 тисяч біженців з України можуть втратити своє житло у Чехії. Про це свідчать оцінки міністерства внутрішніх справ і міністерства праці країни. Йдеться передовсім про біженців, які не платять за житло, а проживають у так званому екстреному житлі, яке оплачує держава. Із початком липня, більшість таких біженців повинні почати сплачувати оренду самостійно.