Гість шістнадцятого епізоду подкасту «Свої серед своїх» Олександр Хан, керівник ситуаційного центру «Донбас». У березні минулого року він залишив свій бізнес у сфері будівництва та IT-технологій і пішов у ТРО. А зараз займається впровадженням системи ситуаційної обізнаності «Дельта».
У подкасті «Свої серед своїх» Радіо Свобода спілкується із українцями та українками, які стали до лав Сил оборони України у російсько-українській війні.
Попередні випуски можна послухати тут.
Повернення додому, служба в ТРО
За кілька днів до 24 лютого Олексанр Хан поїхав у відпустку до Грузії. Там у горах його і застала новина про повномасштабний напад Росії на Україну. Олександр почав шукати можливості повернення додому.
Спочатку зателефонував у посольство, потім туди поїхав. Поруч зустрів грузинів, які мали летіти до України як добровольчий легіон – приєднався до них. Однак цей літак так і не зміг піднятися у небо. Зрештою через кілька днів та чотири аеропорти Олександр потрапив до Львова, а вже звідти до Києва.
Оскільки Олександр на кілька днів «запізнився», місця для нього спочатку ніде не було. Ні в 95-й окремій аеромобільній бригаді, де колись проходив строкову службу, ні в ТРО, де вже була черга.
З часом таки вдалося приєднатися до тероборони, але спочатку неофіційно. Оформили вже в кінці березня, а до того можна було спокійно повернутися до цивільного життя – однак, каже, про це тоді не думав.
«Не було часу на роздуми – служити або ні. Однозначно потрібно було щось робити. Я не міг вчинити інакше, захищати країну комусь треба. Якщо б я вчинив інакше, я собі такий не потрібен».
Наприкінці березня під час евакуації людей із Чернігова загинув найкращий друг військового Богдан Стефанишин. Ця подія, каже, не залишила сумнівів щодо того, чи він на своєму місці у ЗСУ.
Система «Дельта»
У травні 2022-го Олександр Хан дізнався про існування ситуаційної системи «Дельта». Для того, щоб з нею працювати, був відкомандирований до Центру інновацій та оборонних технологій Міноборони.
«Дельта» – це національна військова система ситуаційної обізнаності, створена за стандартами НАТО. У ній збирається інформація про розташування сил та засобів противника. Система дозволяє в реальному часі відстежувати положення військ противника, оперативно обліковувати виявлені об’єкти для їх подальшого знищення. Це така собі велика база даних, яка постійно оновлюється, сучасний метод ведення війни, коли час – один із найцінніших ресурсів.
У систему потрапляє інформація, яку знайшли супутники, радари, надали люди, побачили безпілотники або знайшли спеціалісти у кіберпросторі. Розробляють систему IT фахівці, а наповнюють військовослужбовці різних рівнів.
Інформацію про противника система інтегрує на цифрову карту.
Система може працювати на будь-якому пристрої: ноутбуці, планшеті або мобільному телефоні.
Розробку проєкту розпочали у 2015 році волонтери команди «Аеророзвідка», а після повномасштабного вторгнення її розвиток блискавично прискорився. Вже з лютого 2023 року Кабінет міністрів України ухвалив рішення щодо запровадження системи в Силах оборони.
Зараз Олександр Хан – керівник ситуаційного центру «Донбас» і займається взаємодією з підрозділами.
«Так склалося, що зараз у нас найпотужніший досвід використання подібних систем у світі. Бо такої війни ні в кого не було. Дуже швидко все розвивається», – говорить він.
У шістнадцятому епізоді подкасту «Свої серед своїх» Олександр Хан розповів детальніше про те:
- чому вирішив воювати зі зброєю, а не допомагати фінансово;
- що сталося із бізнесом після його мобілізації;
- якими були перші місяці служби у ТРО і як цей час змінив сприйняття життя загалом;
- для чого потрібна система «Дельта» і чим вона допомагає ЗСУ;
- як стати частиною системи «Дельта»;
- чому в українській армії багато радянського та чи потрібні зараз паперові карти;
- чому його не дратує те, як живуть люди у відносно мирних містах;
- чому за понад 15 місяців служби не їздив у відпустку;
- чому перший раз війна для нього закінчилася у 2016 році;
- які має плани на «після перемоги» та що підтримує у складні моменти.
Слухати подкаст можна на подкаст-платформах:
Електронна адреса проекту: uapodcast@rferl.org
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
