«Із відповідним тиском з боку Конгресу з обох партій» питання надання Україні винищувачів F-16 «не зняте з порядку денного», вважає конгресмен-республіканець Майкл Маккол.
В інтерв'ю телеканалу ABC голова комітету Палати представників у закордонних справах, республіканець, який нещодавно відвідав Київ на чолі делегації американських законодавців, заявив: «Ми, безумовно, можемо записати свої законопроєкти про асигнування, надаючи пріоритетні системи зброї, і ми маємо намір це робити».
Але також, додав Маккол, «двопартійна делегація [на безпековій конференції] у Мюнхені, моя делегація у Києві – всі погоджуються із Зеленським, що ATACAMS та F-16 - необхідні».
«Коли ми даємо їм те, що вони (українці – ред.) дійсно можуть використовувати, і просити, вони перемагають, – сказав він. – Коли ми сповільнюємось і повільно робимо це, [війна] затягується, і саме цього хоче Путін».
Маккол також погодився із важливістю розпочати навчання українських пілотів. «Це забирає 3-6 місяців. Ми повинні робити це зараз. Я знаю аргументи про те, що нам треба подивитись на бюджет. Але факт у тому, що танки Abrams не надійдуть [ЗСУ] ще принаймні рік», – додав законодавець, підкресливши, що він сподівається змінити «курс адміністрації у питанні військової стратегії» щодо України.
Як повідомляла раніше Українська служба «Голосу Америки», група американських законодавців, до якої увійшли представники як Республіканської, так і Демократичної партій, у листі до президента США Джо Байдена спільно попросили надати Україні винищувачі F-16. Як цитує листа американських конгресменів видання Politico, винищувачі «можуть стати вирішальними для контролю над українським повітряним простором цього року».
Автори листа – п’ять членів Палати представників. Звернення організоване демократом штату Мен Джаредом Голденом. Також підписалися демократи Джейсон Кроу з Колорадо і Кріссі Хулахан з Пенсильванії та республіканці Тоні Гонзалес з Техасу і Майк Галлахер з Вісконсину.
Законодавці стверджують, що винищувачі F-16 виробництва Lockheed Martin або їм подібні дадуть українським силам більший потенціал, ніж наземна артилерія, надана союзниками.
«Якщо [допомога Україні] включає винищувачі, ми однозначно повинні розглядати і їх», – заявив в інтерв’ю «Голосу Америки» конгресмен-республіканець Майк Лоулер, а сенатор-демократ Боб Менендес наголосив: «Ми маємо визначитись, – ми не просто допомагаємо Україні захиститися, ми допомагаємо їй перемогти».
Раніше «Голос Америки» повідомляв, що президент США Джо Байден вважає, що Україні поки не потрібні американські винищувачі F-16. На прохання уточнити, чи така позиція означає, що Україна ніколи не отримає такі літаки, Байден заявив, що поки невідомо, чого потребуватиме українська оборона. Він зауважив, що «зараз, за оцінками наших військових, немає основи для аргументів для того, щоб надати F-16».
Експерти висловлюють різноманітні погляди з приводу того, чи протиповітряна оборона або авіація є для України ефективнішими засобами у протистоянні російській війні.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
