Доступність посилання

ТОП новини
19 Жовтень 2018, Київ 16:50

Клімкін: Чи має Україна перейти на латиницю?


Презентація факсимільного видання Королевського Євангелія, переписаного в 1401 році. Київ, Музей книги і друкарства України, 29 березня 2016 року. Королевське Євангеліє є визначною пам’яткою давньоукраїнської писемності (ілюстраційне фото)

Міністр закордонних справ Павло Клімкін запропонував обговорити ймовірне запровадження в Україні латиниці поряд із кириличною абеткою. Про це він написав на своїй сторінці у мережі Facebook, вказавши, що до такої ідеї його спонукала пропозиція історика й журналіста з Польщі Зємовіта Щерека.

«Зємовіт Щерек запитав, чому б Україні не ввести поряд з кирилицею латиницю. Наша мета – формування української політичної нації, тому маємо працювати на те, що нас об’єднує, а не роз’єднує. З іншого боку, чому б не подискутувати?» – запропонував Клімкін.

Реакція читачів сторінки міністра закордонних справ не забарилася. І думки, звичайно, розділилися.

Реакції були від бурхливого схвалення до повного несприйняття.

Для прихильників латинки – це рівносильно цивілізаційному вибору, латиниця дорівнює вищим соціальним стандартам та рівню життя. Щоправда, настати воно може, на їхню думку, не відразу, а лише років через 15, якщо розпочати негайно.

Прихильники латинки говорять про геополітичні й цивілізаційні переваги такого рішення...

...та про технологічні зручності.

Проте інші учасники дискусії мали і контраргументи філологічного характеру. Вони вказували на те, що для такої мови, як польська, наприклад, більше пасував би кириличний правопис: «7-8 літер латиницею цілком синхронно замінюються двома кириличними літерами» – говорить одна з учасниць дискусії.

Навіть для написання прізвища польского журналіста, що «підкинув» ідею з латинським алфавітом, українською мовою потрібно менше літер, ніж польською: Ziemowit Szczerek vs Зємовіт Щерек, 12 літер українською проти 16 польською.

Маленьку перемогу сьогодні святкували ентузіасти латинки, які нещодавно, за власними словами, «вперше у сучасній історії видали книгу українською латинкою».

Олексій Бешуля подякував міністру за «актуалізацію теми».

Щоправда, багаторічний активіст руху приєднання до латинки на слова міністра Клімкіна відреагував без особливого ентузіазму. Музичний продюсер і розробник української латинки Юрко Зелений прокоментував слова міністра досить скептично.

Читайте також: Що було б, якби Україна дійсно перейшла на латинку - фото

Golovne, aby ne "zadyskutuvaly" ce pytannä tak, jak ce dobre vmijuť robyty čuhrajinci š jak vid doby Trypillä... ;) – написав на своїй сторінці у Facebook Zełena Łatynka Юрко Зелений.

На думку Юрка Зеленого, кирилиця – запорука культурного відставання України та її вразливості. «Сьогодні латиниця – це краще від усякої прикордонної смуги й навіть стіни у 10 метрів» – таке кредо він виніс у заголовок своєї сторінки.

Однак і категоричних супротивників переходу на латинку виявилося чимало.

Колега-дипломат, колишній заступник міністра закордонних справ України Данило Лубківський відреагував різко і звинуватив нинішнього шефа української дипломатії в тому, що він «пропонує безглузді теми» замість того, щоб займатися своєю роботою. А робить він це, на думку Лубківського, через те, що він «поверхово розуміє» Україну і ставиться до неї, як до якогось «проекту», не знаючи про її глибинну культуру.

Перекладачка Ганна Дика поділяє думки Лубківського і вважає, що подібні пропозиції є лише імітацією діяльності і не спираються на українську культурну традицію.

Відомий мовознавець та автор мовного блогу на сторінках Української служби ВВС професор Олександр Пономарів також свого часу відповідав на запитання про українську латинку. На його думку, переходити на невластивий українцям алфавіт не варто.

Минулого року про рішення перейти на латиницю оголосив президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв. Цей крок розцінили як символічне віддалення від Росії, там офіційно заборонено використовувати інший алфавіт, ніж кириличний. Відповідний закон Державна дума Росії видала ще 2002 року. Тоді йшлося про спроби повернення татарської мови до латинської графіки, якою татари користувалися у 1920-і роки. Потім її заборонила радянська влада, але латинське письмо збереглося у татар поза Росією.

Молдова після кількох десятиліть нав’язаної Росією кирилиці спочатку повернулася до латинської версії своєї мови, а потім і офіційно затвердила її назву – румунська. За відповідні конституційні зміни проголосував парламент країни, незважаючи на протести проросійського президента країни. Кириличне письмо зберігають у Придністров’ї, де мову продовжують називати «молдовською».

Після анексії Криму Меджліс кримськотатарського народу вкотре вирішив активізувати процес переходу на латинську графіку в 2015 році. Лідер кримських татар Мустафа Джемілєв звернувся до міністра культури В’ячеслава Кириленка з проханням підготувати рішення, необхідне для переведення мови на латиницю. Проте остаточного рішення з цього питання не було ухвалено.

Спроби використовувати латинську графіку для передачі на письмі української мови робилися ще з XVIІ століття. Найбільш послідовним прихильником цієї ідеї був мовознавець та етнограф Йосип Лозинський. Він виступив із такою пропозицією 1834 року. Від того часу пропозиції перевести українську мову на латинську писемність з’являються регулярно, хоча вони ніколи не мали широкої підтримки. Для адаптації української мови до латинського алфавіту пропонувалося модифікувати чеський чи словацький алфавіти, як найближчі до української мови за звучанням.

Незважаючи на давність питання, досі не було вироблено усталеного варіанту транслітерації – передачі українських кириличних літер латинськими. Навіть правопис українських прізвищ у закордонному паспорті змінюється щокілька років.

НА ТЕМУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ:

Новий мовний закон – запорука збереження цілісності Української держави

Тест на державність для політиків. Битва за українську мову

«Принципово не спілкуюся російською». Єгор Гуськов про досвід переходу на українську мову

Японський дипломат говорить українською, бо «аналізувати Україну треба не через Росію»

«Треба усвідомити: якщо хочеш Україну, треба вивчати українську мову» – Емма Андієвська

  • 16x9 Image

    Марія Щур

    В ефірі Радіо Свобода, як Марія Щур, із 1995 року. Кореспондент, ведуча, автор програми «Європа на зв’язку». Випускниця КДУ за фахом іноземна філологія та Центрально-Європейського університету в Празі, економіст. Стажувалася в Reuters і Financial Times у Лондоні, Франкфурті та Брюсселі. Вела тренінги для регіональних журналістів.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...
XS
SM
MD
LG