Доступність посилання

ТОП новини
14 листопада 2019, Київ 18:33

Німеччина може спростити умови для газогону «Північний потік-2»


Корабель прокладає труби газогону Nord Stream-2 у Балтійському морі, в нейтральних водах між Росією та Німеччиною. 11 листопада 2018

Російський газогін «Північний потік-2», який прокладають дном Балтійського моря від Росії до Німеччини, можуть вивести з-під обмежень, які містить законодавство ЄС. Оператор газогону не може бути пов’язаний з постачальником газу. Але видання Bild посилається на законопроєкт, в якому парламентська коаліція Німеччини передбачила виняток із цього правила. В українському уряді вже пообіцяли використати підтримку інших країн ЄС, а також судові інструменти, щоб зупинити російський газовий проєкт, який загрожує транзиту газу через Україну. Експерти ж радять Україні паралельно зменшувати свою залежність від імпорту газу та домагатися гарантій збереження транзиту українською територією.

Німецька правляча коаліція, до якої входять партії «ХДС/ХСС» та «СДПН», розробила законопроєкт, який може вивести російський проєкт «Північний потік-2» (Nord Stream-2) з-під дії обмежень, що їх накладає оновлена газова директива ЄС. Цей документ внесено до парламенту в ніч на 6 листопада, пише німецьке видання Bild.

Ця новина вже викликала незадоволення українських урядовців, експертів та урядів низки західних держав, які виступають проти Nordstream-2 та вважають його небезпечним політичним інструментом Кремля

Про що йдеться?

  • У квітні Європарламент схвалив оновлену газову директиву Євросоюзу, яка, зокрема, зобов'язує виділяти оператора кожного газопроводу, незалежного від компаній, що постачають ним газ. Причому це правило поширюється і на морські газопроводи, а також ті, що ведуть з-за меж ЄС.
  • Виняток зроблено для газогонів, збудованих до 23 травня 2019 року.
  • Оскільки газопровід Nordstream-2 ще будується, цей виняток не поширюється на нього. Водночас оператором нового газогону має бути російський «Газпром», і він же – монополіст з експорту російського газу до інших країн. Відтак в нового російського газопроводу навряд чи буде оператор, незалежний від російського монополіста.
  • В підсумку, газова директива ЄС у нинішньому вигляді не дає «Газпромові» одночасно володіти новозбудованою «трубою» і продавати з неї газ до ЄС.
  • Поправка в німецькому законопроєкті, який ратифікує газову директиву ЄС, дає змогу робити винятки не лише для газогонів, збудованих до 23 травня 2019 року, а й для тих, в які інвестували до цієї дати.
  • У ніч із 7 на 8 листопада німецький Бундестаг має провести засідання, де розгляне цей законопроєкт, а також пропозицію партії «Альтернатива для Німеччини» (AfD) про те, щоб захистити проєкт Nordstream-2 від можливих санкцій США. Для цього партія пропонує урядові передбачити додаткові кошти на випадок, якщо проєкт матиме затримки або ж його вартість зросте через санкції.
  • Тим часом російський «Газпром» перестрахувався: він створив окрему компанію, яка буде оператором останніх 12 морських миль газогону Nord Stream-2, які проходять водами Німеччини: для того, щоб управління газогоном формально не порушувало газову директиву ЄС.

Що робити Україні?

Попри те, що Німеччина робить кроки для виведення з-під дії енергетичного законодавства ЄС та з-під можливих санкцій російського газогону Nordstream-2, Україна та ще низка європейських держав можуть зупинити проєкт іншими способами, зокрема й у судах. Про це зауважив заступник міністра економічного розвитку, торгівлі та сільського господарства Тарас Качка.

Триває спроба зберегти стару модель ринку газу, в якому Росія – такий собі «динозавр»
Тарас Качка


«Дії уряду Німеччини щодо Nordstream-2 зрештою призведуть до того, що Україна, Польща, країни Балтії та ще низка держав заблокують проєкт іншими способами. По суті триває спроба зберегти стару модель ринку газу, в якому Росія – такий собі «динозавр», – порівнює посадовець.

З іншого боку, додає він, Україна в цій боротьбі має певну перевагу перед Росією. Так, український газовий сектор став значно гнучкішим та динамічнішим за російський, він розвивається саме унаслідок кризових явищ, пояснює Тарас Качка.

Нещодавно Данія, що була країною, яка найдовше блокувала проходження російського газогону «Північний потік-2» дном Балтійського моря, погодилася на його прокладання на своєму шельфі.

В контексті цього президент Центру глобалістики «Стратегія XXI» Михайло Гончар, посилаючись на медіа Данії, наводить ще один алгоритм зупинки «Північного потоку-2». Він радить українській владі та екологам готувати скарги до Ради з розгляду скарг в енергетиці королівства Данія. Які, вважає він, можуть на роки відкласти рішення про згоду Данії на добудову газогону.

«Де наші «зелені» (…), для того, щоб спільно з розмаїтими «єврозеленюками» завалити данську Раду різноманітними скаргами на предмет необхідності проведення додаткової, більше ретельної експертизи впливу на екологію поблизу (острова) Борнгольма (…), а також глибокої перевірки ОВОС виконаної Nord Stream 2 AG? Ще цілих три тижні попереду до 27 листопада!» – пише Гончар.

Між тим ексміністр закордонних справ України Павло Клімкін закликає чинний уряд України терміново діяти, зокрема – переконати уряд Німеччини відмовитися від ідеї про виведення «Північного потоку-2» з-під дії оновленої газової директиви ЄС. Інформацію про відповідну поправку на користь російського газогону – «це реально бомба», попереджає Клімкін.

Сподіваюся, всі вже не злізають з телефонів, щоб переконати наших німецьких партнерів? За декілька днів може бути запізно
Павло Клімкін

«Вони (правляча коаліція Німеччини – ред.) це роблять одразу після данського рішення дозволити будівництво цього проекту. Це точно не випадково і є страхуванням на будь-який розвиток подій в Україні. А ще Росія затягне свій зашморг на Німеччині на роки вперед. Сподіваюся, всі вже не злізають з телефонів, щоб переконати наших німецьких партнерів? І «човникова» дипломатія працює? За декілька днів може бути запізно», – пише Клімкін у соцмережах.

Саме блокування доступу російського «Газпрому» до прямих поставок газу на ринок ЄС є гарантією енергетичної безпеки України, стверджує директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.

Енергетичний експерт, колишній міністр палива та енергетики України Вадим Улида вказує на те, що Росія довгі роки системно готувалася виключити Україну з газового транзиту. У цих умовах він пропонує українській стороні зосередитися на енергозбереженні та на тому, щоб домогтися гарантій для транзиту своєю територією.

Україні потрібен чіткий план дій, передовсім для того, щоб відмовитися від імпорту газу
Вадим Улида

«Те, що відбувається – цілеспрямовані дії Росії упродовж півтора десятиріччя: обхідні газогони, щоб виключити Україну з транзитного ланцюжка. Nordstream-2 – це та остання гілка, що дозволить це зробити. Прихильники нового російського газогону – це переважно розвинені країни ЄС, які хочуть купувати газ в Росії за прямими контрактами. Це Німеччина, Італія, Австрія, Нідерланди… І вони зацікавлені в тому, щоб газогін добудували. Вони це пролобіюють, бо мають принципову зацікавленість. Україні потрібен чіткий план дій, передовсім для того, щоб відмовитися від імпорту газу. Для цього потрібен такий рівень енергозбереження, як у східних країнах ЄС. Паралельно мають відбуватися переговори за участі Євросоюзу і Росії для отримання гарантій збереження транзиту», – вважає Улида.

«Північний потік-2»: хронологія

  • У червні 2015 року було підписано угоду про будівництво двох додаткових ліній між компаніями «Газпром» (Росія), Royal Dutch Shell (Нідерланди), E.ON SE (Німеччина), OMV (Австрія) і Engie (Франція).
  • 31 січня 2018 року Німеччина надала проекту дозвіл на будівництво і експлуатацію газогону у своїх водах з виходом на сушу.
  • 10 квітня 2018 року канцлер Німеччини Ангела Меркель запевнила, що будівництво газопроводу «Північний потік-2» неможливе без ясності щодо транзитної ролі України. Але досі жодних гарантій щодо продовження транзиту після запуску «Північного потоку-2» Україна не отримала. Переговори про новий транзитний контракт із Росією не завершилися нічим.
  • У січні 2018 року представники США і Польщі заявили про те, що ці країни – в опозиції щодо будівництва трубопроводу Nord Stream-2. Вони розглядають його як підрив енергетичної безпеки і стабільності в регіоні.
  • США разом з Великою Британією робитимуть усе, щоб не допустити добудови російського газогону в Балтійському морі, оскільки він стане важелем тиску на Європу, заявив держсекретар США Майк Помпео під час візиту до Великої Британії у травні 2019 року.
  • 30 жовтня 2019 року Данія, яка найдовше опиралася добудові газогону «Північний потік-2» на своєму континентальному шельфі, погодила його проходження у своїх водах.
  • У ніч із 7 на 8 листопада німецький Бундестаг розглядає законопроєкти, які мали б спростити запуск Nord Stream-2

Уряди України, США, Польщі і країни Балтії називають новий російський газогін загрозою європейській енергетичній безпеці. Німеччина, яка є одним з вигодоотримувачів проєкту, стверджує, що український транзит збережеться і після його запуску.

Російський газогін планують добудувати наприкінці 2020 року. Разом із іншими російськими транзитними трубопроводами, він дасть змогу перебрати на себе майже весь обсяг газу, який нині проходить Україною і приносить їй суттєві доходи, близько 3% від усього ВВП держави, пояснюють експерти.

Наразі доходи України від транзиту є на чверть більшими, ніж витрати на імпорт газу.

Проєкт «Північний потік-2» (Nord Stream-2) після добудови другої лінії газогону зможе забезпечити транзит до ЄС 55 мільярдів кубометрів російського газу на рік.

США заявили, що розглядають будь-які кроки, щоб припинити російський газотранспортний проєкт, бо він загрожує національній безпеці країн Європи, які є союзниками Сполучених Штатів.

  • 16x9 Image

    Євген Солонина

    На Радіо Свобода працюю журналістом з 2008 року.  Народився 1979 року в місті Мелітополь Запорізької області. Закінчив факультет журналістики Запорізького Національного університету. Як журналіст найбільше цікавлюся економічною, екологічною та соціальною тематикою. На дозвіллі захоплююся садівництвом та альпінізмом.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG