Доступність посилання

ТОП новини

Зустріч Путіна і Лукашенка: міжнародні оглядачі про інтереси і ризики сторін


Оглядачі вважають, що Лукашенко хоче залучитися підтримкою Путіна, проте інтереси у двох лідерів дещо різні. Архівне фото

Президент Білорусі Олександр Лукашенко прилетів із Мінська в Сочі на зустріч із президентом Росії Володимиром Путіним. Переговори у форматі «один на один» проходитимуть за зачиненими дверима. Міжнародні оглядачі пояснюють, що обговорюють два лідери на тлі протестів у Білорусі, які інтереси переслідують і чим ризикують.

Олександр Лукашенко вперше вирушив у закордонну поїздку після президентських виборів 9 серпня, проти офіційних підсумків яких у Білорусі вже понад місяць тривають масові акції протесту. Російський президент Володимир Путін приймає його у своїй резиденції, куди журналісти не допущені, а пресконференції за її підсумками не буде.

«Лукашенко прибув до Сочі для своєї великої зустрічі з Путіним. Незвично те, що вона проходить за закритими дверима без жодної преси, можливо, щоб він не розбовкав нічого в своєму стилі про домовленості, яких вони досягнуть», – припускає західний журналіст Макс Седдон у своєму твіттері.

«Переговори можуть мати вирішальне значення для визначення того, чи переживе Лукашенко рух протесту проти нього», – пише британське видання The Guardian.

Інтереси сторін

Оглядачі вважають, що Лукашенко вирушив до Росії з метою залучитися підтримкою Путіна, проте інтереси у двох лідерів дещо різні.

«Кремль вирішив поки що підтримати диктатора. Лукашенко є проблемним, але передбачуваним, ідеологічно зрозумілим і найбільш проросійським політиком на сьогодні. Якщо Путін підтримає Лукашенка, криза перестане бути внутрішнім питанням Білорусі», – переконаний білоруський журналіст і аналітик Франак Вячорка.

«Лукашенко підтвердить свою лояльність і спробує бути корисним. Путін підтвердить «повну підтримку» брата Лукашенка, але буде шукати когось іншого та готувати проросійські сили в Білорусі», – додає він.

«Якщо Кремль погодиться підтримати Лукашенка, вони, швидше за все, вимагатимуть від Білорусі політичних, економічних та безпекових поступок», – переконаний лондонський оглядач Алекс Кокчаров.

«Я бачу, що у обох керівників різний порядок денний. Лукашенко хотів би отримати від Росії економічну допомогу, якої він дуже сильно потребує. В якому вигляді, в якій формі – тут можна обговорювати. Але Лукашенко потребує грошей», – сказав в коментарі телеканалу «Настоящее время» білоруський політолог Валерій Карбалевіч.

«А Путін хотів би якимось чином добитися того, щоб політична криза в Білорусі була вирішена», – додав він.

Гроші для Лукашенка

«Путін сьогодні зустрічається з Лукашенком в Сочі, де Росія, ймовірно, оголосить пакет фінансової підтримки, щоб підтримати білоруського диктатора. Пам’ятайте, [колишньому президентові України Віктору] Януковичу Путін у 2013 році у Сочі пообіцяв російський пакет допомоги на суму у 15 мільярдів доларів. Це добре закінчилося», – згадує західний банкір та аналітик Тімоті Еш у своєму дописі.

Чим ризикує Лукашенко?

«Для того, щоб залишитися при владі, Лукашенко повинен прийняти російське шовіністичне розуміння Путіним білорусів як «біло-росіян» (що є ще більш принизливим, ніж радянські білоруси), а росіян – як їхніх старших братів. Його ретроградний крок зіткнеться з новим білоруським громадянським націоналізмом», – коментує зустріч двох лідерів західний політолог Тарас Кузьо.

Чим ризикує Путін?

Російський лідер, як вважають деякі коментатори, також стикається із певними ризиками. Є думки, що підтримкою непопулярного білоруського правителя російський президент може перетворити настрої громадськості у Білорусі на антиросійські. Наразі вони вважаються антилукашенківськими, а не антиросійськими.

Існує ризик того, що «Росія перетворить свого найбільш доброзичливого сусіда у населення, яке сприймає її як співучасника Лукашенка та його авторитаризму», – цитує видання The Guardian колишнього посла Великої Британії у Білорусі Найджела Гулд-Девіса.

Речник Кремля Дмитро Пєсков раніше підтвердив, що питання інтеграції будуть обговорюватися на зустрічі, проте жодних документів не підписуватимуть.

Тим часом, у Білорусі 14 вересня починаються спільні російсько-білоруські військові навчання.

Країни Заходу, як і білоруська опозиція, не визнали підсумки виборів президента в Білорусі, вказуючи на масштабні фальсифікації.

Мандат Лукашенка закінчується 5 листопада, дата його інавгурації на новий (шостий) термін поки що не призначена.

Представники створеної білоруською опозицією Координаційної ради стверджують, що після 5 листопада Лукашенко не можна буде вважати легітимним головою держави, і закликають його почати переговори про вихід із ситуації. Лукашенко відмовляється.

Білоруська опозиція і низка країн Заходу побоюються, що Лукашенко в нинішній ситуації може піти на великі поступки Путіну в питанні інтеграції, що може фактично призвести до підпорядкування Мінська Москві. Сейм Литви днями ухвалив резолюцію, в якій закликав не визнавати законними будь-які міжнародні договори, які укладе Лукашенко.

Агентство Bloomberg напередодні повідомило з посиланням на джерела, що в Кремлі не вірять, що Лукашенко втратить посаду в результаті народних протестів, але в той же час не довіряють і самому Лукашенку, який перед виборами нерідко критикував Росію, і будуть тиснути на нього, щоб він поступово відійшов від влади на прийнятних для Москви умовах.

У Кремлі цю публікацію поки що не коментували.

  • Зображення 16x9

    ​Тетяна Савчук

    Приєдналася до Української редакції Радіо Свобода у 2017 році. Здобула ступінь магістра з міжнародних відносин та дипломатії в Англо-американському університеті у Празі. Продюсерка соціальних мереж. 

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

ІНШЕ З МЕРЕЖІ



Загрузка...
XS
SM
MD
LG