Доступність посилання

ТОП новини

Росія під Бахмутом повернулась до тактики «ПВК Вагнер» – офіцер 5-ї ОШБр


Українські військові на шведській БМП CV90 на Бахмутському напрямку, 27 листопада 2023 року
Українські військові на шведській БМП CV90 на Бахмутському напрямку, 27 листопада 2023 року

Росія активно штурмує не лише Авдіївку – важка ситуація і на Бахмутському напрямку. Останніми днями вона ще ускладнилась, свідчать зведення Генштабу ЗСУ, аналітики та військові з цієї ділянки фронту. Напередодні проєкт DeepState повідомив, що російські сили взяли під контроль частину Хромового – селища впритул до Бахмуту з заходу. Через Хромове проходить траса на Часів Яр, яку загарбники раніше намагалися перерізати.

Про ситуацію на Бахмутському напрямку, яку тактику тут зараз застосовує противник та як йому вдається просуватись – Радіо Донбас Реалії розповів старший лейтенант Олексій Тарасенко, заступник командира 2-го штурмового батальйону 5-ї окремої штурмової бригади ЗСУ, чий підрозділ працює на південь від міста.

___________________________________________________________________________

– Олексіє, протягом останнього місяця агресор намагається розвернути атаки на всій лінії фронту на Сході одночасно. Наскільки противник посилився на вашій ділянці?

– Максимально посилився. Спостерігаємо, що противник підтягнув свіжі резерви із добре навченим особовим складом. Внаслідок цього у противника з’явилася можливість сконцентрувати на вузьких ділянках біля Бахмуту суттєві зусилля, сконцентрувати велику кількість боєприпасів для крупнокаліберної артилерії і FPV-дронів.

Унаслідок цього у противника є невеликі тактичні успіхи в нашій смузі. Наразі противник намагається знайти найбільш вразливі місця в нашій обороні, вже протягом двох-трьох тижнів на багатьох напрямках дуже інтенсивно атакує наші підрозділи.

Противник підтягнув свіжі резерви із добре навченим особовим складом

– Якщо порівнювати південний фланг Бахмуту, це Кліщіївка, і північний захід, де Росія намагається повернути позиції біля Богдановки – чим ці ділянки відрізняються? Крім того, з'явилась інформація, що противник зайняв частину Хромового.

Знаю, що на північний захід від міста, в районі Хромового, Богданівки, у противника більший успіх, ніж на півдні. Я думаю, що противник діє там, де більш сильні його підрозділи і менш підготовлені наші частини.

Тому там, де на півдні смуга оборони 5-ї окремої штурмової бригади, 80-ї десантно-штурмової, противник майже не має успіхів, оскільки підрозділи досить ефективно ведуть оборону. Намагаються (російські сили – ред.) контратакувати на півночі, і на жаль, тут у противника більше успіхів. Зокрема через те, що було проведено ротацію деяких підрозділів Збройних сил: противник скористався цим моментом невизначеності і зміни підрозділів та мав локальний успіх.

Вид з повітря на Бахмут, 22 листопада 2023 року
Вид з повітря на Бахмут, 22 листопада 2023 року

– Стосовно Хромового. DeepState повідомив, що противник зайняв частину цього населеного пункту. У вас є якась інформація щодо цього?

– Я думаю, що можна довіряти DeepState. Наразі це не наша смуга відповідальності, тому я досить приблизно знаю обстановку північніше міста, але знаю, що там так само йдуть запеклі бої. Наші підрозділи намагаються закріпитися на нових рубежах і ведуть цілодобово стрілецькі бої, ближні бої. Противник наносить дуже масовані артилерійські удари і застосовує бомбардувальну авіацію.

Читайте також: Битва за Донбас – головне

– Якщо говорити про ресурси противника, зрозуміло, що говорити про точну статистику ви не можете, але що з техніки вдавалося знищити, що можете коментувати?

– В першу чергу, це артилерія, міномети. Із більш екзотичних чи, скажімо так, більш суттєвих наших перемог – це новітні танки Т-90, а також радянські танки Т-80, засоби радіоелектронної боротьби, які дуже заважають нашій аеророзвідці, а її робота є дуже важливою для враження (цілей противника артилерією ЗСУ – ред.).

Також дуже важливими є враження розрахунків протитанкових керованих ракет [РФ], які не дають нормально пересуватися нашим підрозділам в ближньому тилу. Тому успіхи суттєві. По техніці противника постійно йде ураження, тому зараз він атакує виключно піхотними підрозділами – без застосування важкої техніки.

– А щодо дронів, військові на деяких напрямках зауважують, що сьогодні Росія використовує нову тактику – цілий рой із дронів. Як на Бахмутському напрямку, чи стикались з таким явищем?

– Насправді, це є часткова причина локального успіху противника. Якщо раніше перед піхотною атакою [РФ] відбувалась артилерійська підготовка, зараз ця підготовка має вигляд точкового враження позиції [Сил оборони] десятком або двома десятками FPV-дронів, які мають на кілька порядків вищу точність, ніж артилерійські постріли.

Наші підрозділи дуже просунулися в розвитку цих технологій. В принципі, обома сторонами використовується досить подібна тактика – тобто масове застосування FPV-дронів на одній вузькій ділянці фронту. Це дозволяє дуже ефективно знищувати вогневу позицію, і тоді вже піхотний підрозділ заходить майже без супротиву.

– Тобто акцент Росії під Бахмутом – це піхота?

– Безумовно, піхота. Бачимо, що противник повернувся до тактики, схожої на ту, що використовув у лютому 2023 року, коли працювали «вагнерівці». [Йдуть] зовсім малі групи, які дуже рішуче, автономно просуваються вперед, не рахуючись із втратами.

Читайте також: «Росія, ймовірно, відправляє на фронт не менше 20-25 тисяч FPV-дронів на місяць» – американський експерт Семюел Бендетт

– Ви згадали про «вагнерівців», а «Шторм Z» – ви бачили їх?

– Важко сказати. За перехопленнями противника, на ділянці відповідальності 5-ї бригади працював спецпідрозділ БАРС, ахматівців (спецпідрозділ «Ахмат» у складі Росгвардії, який дислокується у Чечні – ред.). Безумовно, підрозділи «Шторм Z» тут присутні, судячи з даних розвідки, але безпосередньо, полоненими чи якимись достовірними даними, ми це не можемо підтвердити.

– Що би ви хотіли донести, ви і ваші побратими, до цивільних, – що зараз важливо?

– Що війна продовжується – війна ще складніша, ніж була раніше, і варто підтримувати Збройні сили так, як тільки це можливо. Той, хто не воює безпосередньо в лавах Збройних сил, повинен зробити для нашої перемоги все, що може, інакшими методами.

ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС РЕАЛІЇ:

Ми працюємо по обидва боки лінії розмежування. Пишіть нам на пошту Donbas_Radio@rferl.org, у фейсбук, телеграм або вайбер за номером +380951519505. Якщо ви пишете з окупованих територій, ваше ім'я не буде розкрите.

Масштабна війна Росії проти України

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.

На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.

Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.

11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.

Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.

Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.

З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.

6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.

ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.

Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.

«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.

Форум

XS
SM
MD
LG