Вивезеного до Росії підлітка з нині окупованого Маріуполя Донецької області спіймали на кордоні з Білоруссю під час спроби повернутися в Україну. Таке повідомлення з’явилося в російських ЗМІ 4 квітня. Історія Богдана Єрмохіна стала публічною після пресконференції російської уповноваженої з прав дитини Марії Львової-Бєлової. Вона повідомила, що силові структури РФ затримали 17-річного хлопця на кордоні з Білоруссю, коли він намагався повернутися в Україну.
Дитину, як відомо зі слів російської омбудсменки та низки інших свідчень, з окупованої частини Донбасу вивезли разом із 30-ма іншими неповнолітніми маріупольцями навесні минулого року. У цій же групі був, зокрема, і Філіп Головня, якого усиновила російська омбудсменка. Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордер на арешт Марії Львової-Бєлової та президента РФ Володимира Путіна, звинувачуючи їх у особистій відповідальності за примусову депортацію дітей із окупованих українських територій до Росії. РФ традиційно звинувачення у злочині депортації відкинула і заявила, що дітей повернуть Україні, коли будуть «безпечні умови».
Нещодавню ж втечу Богдана Єрмохіна російські медіа називають «провокацією київського режиму» і розповідають, що українцю добре в Росії. Радіо Свобода зібрало свідчення людей, які знають хлопця, і розповідає все, що вдалося дізнатися про ще одну вивезену до Росії українську дитину.
«Дитина з важкою долею»
Богдану Єрмохіну – 17. Родом він з Маріуполя Донецької області. За свідченнями колишніх педагогів, хлопець осиротів ще в ранньому віці. Рідні батьки хлопця померли, коли Богдану було близько восьми років. Під опіку його взяла маріупольська сім’я, і хлопець почав навчатися у загальноосвітній школі №11, пригадують освітяни.
Глибокотровмована дитина, тому постійно виникали певні труднощіСвітлана Федорченко
«Дитина з важкою долею, глибокотровмована дитина, тому постійно виникали певні труднощі. Іноді виникали конфлікти: і з вчителями, і з дітьми періодично. Він реп складав, постійно щось там собі писав, були в нього думки стати відомим. І була мрія в море ходити. Він дуже був близький з сином опікунів, той старший за віком, ходив у море, і в Богдана були такі думки», – розповідає психолог Світлана Федорченко.
Із першою сім’єю, яка прийняла хлопця, у Богдана не склалося, каже педагог. Згодом він потрапив у дитячий будинок сімейного типу і пішов у нову школу. Мама-вихователька Лариса Запорожченко підтверджує, що Богдан був складною дитиною з непростою вдачею, але їм все ж «вдавалося домовлятися». У дитячому будинку, з її слів, хлопець пробув більш ніж рік, далі вступив в училище. Тоді, каже Лариса Запорожченко, він вийшов з-під її опіки і перейшов на державне забезпечення. Іншими словами, заклад взяв опіку над хлопцем.
Ексдиректор Маріупольського вищого металургійного професійного училища Олексій Єфименко підтверджує, що 1 вересня 2021 року Богдан Єрмохін вступив на перший курс до їхнього закладу. Навчався на автомеханіка та жив у студентському гуртожитку. Саме тут він і зустрів повномасштабне вторгнення військових РФ в Україну.
Обставини вивезення дітей до Росії, каже Єфименко, йому не відомі. Директор знімає з себе відповідальність за дітей. Спершу в розмові з Радіо Свобода він повідомив, що був поранений і передав свої повноваження заступнику. А згодом взагалі заявив, що неповнолітні самі несуть за себе відповідальність, а державний заклад лише їх матеріально забезпечує: «За дії дитини відповідає дитина, відповідно до свого віку, як передбачає законодавство. А за забезпечення дитини відповідає заклад».
Утім, юристка і правозахисниця Катерина Рашевська вважає, що така позиція є безвідповідальною і «позбавленою юридичного підґрунтя»: «У статті 66 Цивільного кодексу йдеться, якщо над фізичною особою, яка перебуває у навчальному закладі, закладі охорони здоров’я або закладі соціального захисту населення, не встановлено опіку чи піклування або не призначено опікуна чи піклувальника, опіку або піклування над нею здійснює цей заклад. У коментарі до статті йдеться, що під словом «заклад» розуміється «адміністрація/керівник установи».
Як саме неповнолітній Богдан потрапив до окупантів і хто безпосередньо за це відповідальний, станом на зараз встановити достеменно неможливо. Утім, Радіо Свобода вдалося відтворити маршрут, яким вивозили неповнолітнього, і коли це сталося.
Львова-Бєлова і 31 українська дитина
«Богдана знаю особисто. Він був у групі бездоглядних дітей, яких привезли з-під Маріуполя. Наші військові зібрали їх по підвалах, де були діти, від яких відмовилися прийомні родичі, які залишилися без опікунства дорослих, бо навчалися в коледжі, перебуваючи в статусі дитини, залишеної без нагляду родичів. Довгий час були в підвалах, їли, хто що міг. В такому плачевному стані вони були привезені в Донецьк. Донецьк обстрілювався, і вирішили, що туберкульозний диспансер, де їх розмістили, не те місце для дітей. І організували для них відпочинок в санаторії», – розповіла під час пресконференції Марія Львова-Бєлова.
Зі слів Богдана прокремлівським ЗМІ, четверо дітей з училища нібито здружилися з російськими танкістами, і ті вивезли їх у окупований Донецьк: «Якось вранці ми прокинулися – нікого немає. Ми залишилися учотирьох. І російські солдати прийшли нас погодувати. Взяли під свою опіку».
Чи правдива ця інформація, як і добровільність свідчень неповнолітнього українця ЗМІ країни-агресора, Радіо Свобода перевірити не може. Однак відомо, що хлопець справді був на території окупованого Донецька. Саме звідси його та ще декількох студентів Маріупольського вищого металургійного професійного училища вивезли у Росію під приводом оздоровлення, що підтверджують документи незаконного утворення «ДНР», отримані Радіо Свобода.
Згідно з ними, українських дітей мали «оздоровлювати» два місяці (з 27 травня до 27 липня) в санаторії «Поляни». Це – заміське відділення Дитячого медичного центру Управління справами президента РФ Володимира Путіна. По завершенню цього терміну, згідно з документом, дітей мали повернути у соціальний центр Донецька. Але цього не сталося.
У тому «відпочинковому», чи то «оздоровчому» списку – 31 українська дитина. Окрім Богдана Єрмохіна, там був і Філіп Головня, якого усиновила російська уповноважена з прав дитини Марія Львова-Бєлова. Посадовиці РФ нещодавно разом із президентом РФ Володимиром Путіним Міжнародний кримінальний суд виписав ордер на арешт. За версією суду, Путін та Львова-Бєлова особисто відповідальні за примусову депортацію дітей із окупованих українських територій до Росії. У РФ після ордеру на арешт Путіна і Львової-Бєлової заявили, що повернуть дітей Україні, коли будуть «безпечні умови». В одному зі своїх виступів Львова-Бєлова розповідала, що її новий «прийомний син Філіп – дуже близький друг Богдана».
Товариші хлопців, з якими поспілкувалися журналісти Радіо Свобода, кажуть, що Богдан і Філіп знайомі вже декілька років. До початку повномасштабної війни вони, зокрема, разом відпочивали в одному з таборів у Бердянську Запорізької області.
У цій же групі вивезених українських неповнолітніх були і троє дітей Євгена Межевого з Маріуполя. Історію Межевого Радіо Свобода публікувало раніше. Тоді батько-одинак розповідав, що його розлучили з дітьми, а їх везли автобусом з окупованого Донецька до російського Ростова-на-Дону, а далі – літаком депортували до Москви. Про виїзд їм повідомили вранці 27 травня.
Межевому вдалося повернути своїх дітей незадовго до того, як їх збиралися всиновити. А його син розповідав, що іншим українським хлопцям та дівчатам знайшли нові російські родини. Тож, судячи з наявних даних, Богдана Єрмохіна до Москви вивезли наприкінці травня.
Усиновлення і російський паспорт
Богдана Єрмохіна усиновила Ірина Рудницька з міста Руза, що за 110 кілометрів від Москви. Ірина – лікарка, яка була на фронті під час російсько-чеченської війни. Далі – змінила професію, стала вихователем-психологом у місцевому дитячому домі. Нині Ірина Рудницька – голова «Асоціації заміщуючих сімей». Вона, як ідеться в дописі, зустрічає так званих біженців з окупованих російськими силами територій Донбасу, роздає їм гуманітарну допомогу. А ще – має дитячий будинок і, як говорить сама ж Рудницька російським ЗМІ, «зібрала всіх сиріт Рузи».
Російські журналісти заявляють, що хлопцю добре у сім’ї Рудницької. Але ті, хто знають Богдана давно, кажуть про інше.
Насправді йому не в кайф в РосіїПодруга Богдана Єрмохіна
«Відео мені виглядає награним. Він постійно в якихось проблемах і постійно його щось тривожить. Насправді йому не в кайф в Росії. А про цю сім’ю я нічого не знаю», – розповідає подруга Богдана, яка бачила сюжети про нього на російському телебаченні. Дівчина, з якою поговорила наша редакція, є неповнолітньою, і просила свого імені не називати. Вона каже, що спілкувалася із Богданом через месенджери, але з 23 березня хлопець не з’являється у мережі.
Є ще діти, які на камеру говорять одне, а роблять інше, відчувають іншеКатерина Рашевська
Правозахисниця Катерина Рашевська зазначає: «Діти 16-17 років мають уже попередньо сформовану ідентичність. Їх дуже непросто переконати швидко у тій російській пропаганді, в якій виховувалися діти впродовж восьми років на території так званих «ДНР», «ЛНР» і Криму. Вони (росіяни – ред.) намагаються здобути їхню лояльність або перевиховати: чотири години підряд російський гімн, перебування дітей за колючим дротом більше схоже на умови в'язниці. Це також свідчить про те, що їх хочуть зламати морально, зробити слухняними і потім використати. Ми не знаємо, в яких умовах вони перебувають. І, можливо, єдиний шанс врятувати своє життя і не бути побитим, не піддаватися насиллю фізичному, психологічному, це просто сказати на камеру те, що в тебе просять. І Богдан – не один. Є ще діти, які на камеру говорять одне, а роблять інше, відчувають інше і хочуть повернутися в Україну».
Саме 23 березня, як стверджують самі ж російські структури, хлопець зник у місті Рузі. Інформацію про це у соцмережах опублікував Національний центр допомоги дітям, який позиціонує себе як волонтерська організація, що об’єднує небайдужих людей по всій Росії. А вже за два дні повідомили, що Богдана знайшли.
«Дуже позитивний хлопець, допомагав нашим військовим, такий прямо проросійський і заряджений на перемогу. Дуже багато нам допомагав як волонтер. Ми дізнаємося, що йому надходили погрози щодо його сестри і обманним шляхом хлопець був вивезений. Ми спіймали на кордоні з Білоруссю. У нас є точні дані про те, що вели декілька агентів, аж до деталізації: зараз ти сідаєш в білу машину, тебе там чекає такий водій, надсилали йому гроші. Це була така спрямована робота. Буквально в останній момент ми прямо встигли з силовими структурами його на кордоні зупинити», – зазначила Марія Львова-Бєлова, вказуючи на український слід.
Коли історія вивезеного з Маріуполя 17-річного хлопця стала публічною, український омбудсмен Дмитро Лубінець зазначив, що Богдан є громадянином України, і також підтвердив, що хлопець має сестру.
Радіо Свобода відшукало родичку хлопця. Юлія Дементьєва вже декілька років живе в Італії. На запитання щодо вивезення в Росію та затримання Богдана вона відповіла так: «Все, що відбувалося з ним після виїзду з Маріуполя, було виключно за його бажанням і ніяк інакше». Дівчина сказала, що Богдан не хотів повертатися в Україну і від подальших коментарів відмовилася.
Йому там не подобається, він нічого не хоче про це чутиЛариса Запорожченко
Натомість журналістам Радіо Свобода вдалося знайти й протилежні свідчення. Лариса Запорожченко, мама-вихователька, яка раніше була опікункою Богдана, розповіла: «Як сказала мені інша донька, вона говорила з ним. Йому там не подобається, він нічого не хоче про це чути. Вчора вона не змогла з ним зв’язатися. Але зв’язалася з хлопцем, який сказав, що з ним все добре».
Подруга, з якою періодично списувався Богдан і яка бажає не називати свого імені, додала, що востаннє вони спілкувалися близько місяця тому:
Він хотів у Київ, почати там нове життяПодруга Богдана Єрмохіна
«Останнє, що він мені написав: «Не хвилюйся, скоро ми побачимося і ти все дізнаєшся». Знаю, що він збирався у Київ. Це він мені особисто казав. – Тобто, він хотів в Україну? – Хотів. Казав, що через місяць можемо зустрітися. Він хотів у Київ, почати там нове життя».
Про те, що Богдан Єрмохін сумує за Україною, підтверджують і його соцмережі. В одній із них у червні минулого року хлопець пише: «Так хочеться назад в Маріуполь на мій район». Рідному місту він присвятив і пісню.
Тоді ж у жовтні він публікував фото з текстом «Ні війні!»
А в річницю повномасштабної війни писав таке: «Сьогодні – та переломна дата в багатьох життях, кожен побачив біль, страх, сльози матерів, все це дуже погано, але ми живемо далі. Усім миру».
Та вже на початку лютого цього року Богдан Єрмохін отримав російський паспорт. Його фото він теж оприлюднив у соцмережі.
Правозахисниця і юристка Катерина Рашевська наголошує, що Богдан Єрмохін, відповідно до українського законодавства, залишається громадянином України. Попри те, що він отримав паспорт РФ. Відмовитися від громадянства, яке хлопець отримав від народження, він може лише з власної волі, коли стане повнолітнім.
Російський паспорт – це не лише про права, але й про обов’язкиКатерина Рашевська
Та водночас Рашевська застерігає щодо ризиків, які несе за собою наявність документа РФ: «Російський паспорт – це не лише про права, але й про обов’язки. Ті, хто досягне 18-річного віку на території Російської Федерації, вони фактично стануть військовозобов’язаними».
Журналістам Радіо Свобода не вдалося сконтактуватися з Богданом Єрмохіним. На дзвінки хлопець не відповідає. А востаннє в мережі він був, як уже згадувалося, 23 березня, у день, коли хотів покинути Росію. Натомість журналісти додзвонилися до Ірини Рудницької, яка усиновила хлопця в РФ. Рудницька відмовилася коментувати будь-що, коли почула запитання про Богдана.
За даними російських державних інформагенцій, на території країни-агресорки може перебувати понад 744 тисячі вивезених українських дітей. Українська сторона нині змогла верифікувати лише понад 19 тисяч. Хоча в Офісі омбудсмена стверджують, що депортованих українських дітей можуть бути сотні тисяч. Повернули, за офіційними даними, поки що лише 361 дитину.
Радіо Свобода продовжує ідентифікувати список вивезених дітей, а усі зібрані факти та свідчення щодо Богдана Єрмохіна передасть у правоохоронні органи.
