Доступність посилання

ТОП новини

У Києві Ердоган говорив правильні речі – але не для турецьких дисидентів в Україні


Президент України Володимир Зеленський (л) і президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган (п) зустрічаються біля Маріїнського палацу в Києві 3 лютого
Президент України Володимир Зеленський (л) і президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган (п) зустрічаються біля Маріїнського палацу в Києві 3 лютого

Президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган, відвідуючи цього тижня Київ, говорив усі правильні речі, і засоби інформації обох країн віддячили йому яскравим висвітленням.

Ердоган наголосив на підтримці Туреччиною територіальної цілісності України, підкреслив, що Анкара не визнає нелегітимної, за його словами, анексії Криму 2014 року. Він сказав, що Туреччина допоможе збудувати житло майже для 500 кримськотатарських родин, які були вимушені переселитися на материкову частину України після захоплення Москвою півострова. Президент Ердоган назвав Туреччину й Україну стратегічними партнерами.

А на червоному килимі, який йому встелили при прибутті, він зупинився, щоб привітати українських військових, промовивши гасло, що лунає всією країною в час гібридної війни Росії проти неї, – «Слава Україні!»

«Слава Україні!» – Реджеп Ердоган привітався з почесною вартою
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:00:56 0:00

Офіс президента України Володимира Зеленського, і багато політичних коментаторів, розхвалили цей візит Ердогана як успіх – на тлі того, що Туреччина останніми роками зміцнювала відносини з Росією.

Сторони підписали домовленість, за якою Анкара надасть Києву 36 мільйонів доларів на закупівлю військових виробів і товарів подвійного призначення, а також яка передбачає перспективу домовленостей про постачання природного газу і вільну торгівлю ближчим часом.

Але одна заява, яку Ердоган зробив у Києві, здається, привернула менше уваги, хоча й обидва лідери говорили про це прилюдно. І вона поглибила побоювання серед однієї громади, яка підозріливо ставиться до потепління відносин між Анкарою та Києвом.

«Ми обговорили питання безпеки і боротьби проти терористичної організації FETÖ, – сказав Ердоган на пресконференції разом із Зеленським. – Ми погодилися і переконалися, що наші думки про необхідність цього цілком збігаються».

FETÖ – це турецьке скорочення, яке влада Туреччини вигадала на позначення широкого руху під проводом Фетхуллаха Ґюлена, ісламського богослова і колись союзника Ердогана, який нині живе в вигнанні у США і має всесвітню мережу шкіл і неурядових та доброчинних організацій, а також мільйони послідовників. Для них цей рух – «Хізмет», що означає «служіння», для Анкари він – «терористична організація фетхуллахістів», FETÖ.

Ердоган нині звинувачує Ґюлена й його послідовників у невдалій спробі перевороту 2016 року, вони відкидають це (Ґюлен не раз виступав із засудженням перевороту).

Ердоган заприсягнувся «очистити» Туреччину від «ґюленістів» – своїх супротивників, яких він пов’язує з Ґюленом. Його влада віддала під слідство сотні тисяч своїх громадян за підозрою в «тероризмі». За повідомленнями, понад 50 тисяч із них були офіційно обвинувачені і засуджені судами.

А за останні два роки кампанія Ердогана, з метою виловити справжніх чи гаданих прихильників Ґюлена в усьому світі й повернути їх до Туреччини для суду і репресій, тільки розширила свої обсяги.

Учні Коледжу імені Мехмета Акіфа в Косові протестують проти арешту й депортації їхніх учителів у Приштині в березні 2018 року
Учні Коледжу імені Мехмета Акіфа в Косові протестують проти арешту й депортації їхніх учителів у Приштині в березні 2018 року

Понад рік тому ця кампанія дісталася й до Києва, ще в час, коли президентом був попередник Зеленського Петро Порошенко, повідомляло тоді Радіо Свобода.

Тоді сталося два випадки, коли турецьких дисидентів, послідовників Ґюлена, які перебралися до України й мали належні дозволи, що давали їм право легально жити і працювати там разом із родинами, таємно затримали українські спецслужби, позбавили їх можливості захистити себе в суді і без розголосу вивезли до Туреччини.

Родина одного з них дізналася, що його депортували, тільки тоді, коли в турецьких засобах інформації з’явилися його фото в кайданках на тлі прапора Туреччини.

За даними перепису населення України 2001 року – тоді в країні жили 8844 турки. Як вважають, за подальші два десятиліття це число зросло, кажуть Радіо Свобода представники турецької громади в Києві – але говорять вони анонімно, бо бояться, що після візиту Ердогана відбудеться нова «чистка», яка може «замести» й їх.

Кілька громадян Туреччини, послідовників Ґюлена і критиків кампанії Ердогана, казали минулого року, що живуть у страху, бо бояться стати наступними затриманими й висланими до Туреччини.

Є і прізвища

Один із них, Юнус Ердогду, журналіст, який уже понад десятиліття живе і працює в Україні з дружиною й чотирма дочками, каже, що розмова Ердогана з Зеленським 3 лютого поновила ці занепокоєння.

«Усі люди, які підтримують рух Ґюлена, непокояться через це, – сказав Ердогду Радіо Свобода наступного дня після візиту. – Але вони не хочуть говорити про це, бо вони непокояться й за свої родини, за своїх родичів у Туреччині. Із ними й їхніми родинами може щось статися».

Він каже, що сподівався на те, що Зеленський, який здавався йому прогресивнішим від Порошенка, скасує, за його словами, неофіційну політику допомоги Ердоганові в Україні з його кампанією.

Натомість, тепер він побоюється, що та кампанія може набрати в Україні нових обертів після того, як Зеленський сказав, що передасть надану Ердоганом інформацію, зокрема й імена, голові української спецслужби.

Турецький журналіст Юнус Ердогду побоюється, що може опинитися в списку на примусове повернення до Туреччини
Турецький журналіст Юнус Ердогду побоюється, що може опинитися в списку на примусове повернення до Туреччини

Зеленський, стоячи поруч із Ердоганом на пресконференції в Києві, зазначив, що нині в Україні є кілька шкіл, якими керують прихильники Ґюлена. Дружина Ердогду Александрія – вчителька в одній із них.

«Ми сьогодні довгий час обговорювали цю тему, дуже детально. Я знаю, що це питання вже було на порядку денному між Україною і Туреччиною, – сказав Зеленський. – Сьогодні я отримав дуже детальні речі, факти від президента Ердогана, навіть різні прізвища».

«Усю цю інформацію я вже передав нашому керівникові Служби безпеки України, який повинен цим питанням займатися», – додав Зеленський.

«Знову почалося, – сказав Ердогду після пресконференції. – Зеленський теж вирішив піти шляхом Порошенка».

В офісі Зеленського не відповіли на прохання про коментар.

Що поставлять вище?

Хоча ця розмова між Ердоганом і Зеленським мало схвилювала засоби інформації й політиків в Україні, правозахисні групи звернули на неї увагу.

Метью Шааф, директор українського відділення американської правозахисної організації «Фрідом гаус» («Дім свободи»), в письмовій відповіді Радіо Свобода зазначив: останнім часом сталося кілька випадків, які викликають занепокоєння, що влада України може поставити економічні відносини з авторитарними режимами вище від принципів верховенства права і дотримання прав людини.

«Оголошення, що Україна допоможе президентові Туреччини переслідувати його політичних супротивників в Україні, – це ще один приклад того, як така політика дає змогу авторитарним керівникам нападати на своїх критиків і дисидентів поза межами їхніх країн», – заявив Шааф.

Він нагадав про випадок у грудні 2019 року, коли Україна повернула активіста, критичного до влади Азербайджану, назад до Баку якраз напередодні візиту Зеленського до тієї країни.

«А інші інциденти, що ставалися з тими, хто втікав від репресій у Таджикистані, Росії й Казахстані, наводять на думку, що іноземні спецслужби теж беруть активну участь у політичних репресіях в Україні», – додав Шааф.

Європейські міжнародні суди і Робоча група ООН у справах свавільного позбавлення волі неодноразово ухвалювали рішення, що депортації дисидентів і критиків назад до Туреччини чи Азербайджану, як і до низки інших країн, є порушенням міжнародної заборони на повернення людей до країн, де вони можуть зазнати зловживань.

«Замість того, щоб загравати з авторитарними владами, виконувати їхні забаганки чи давати їм можливість діяти в Україні, влада України повинна суворо дотримуватися власного й міжнародного законодавства, яке закликає захищати тих, хто втікає від репресій, і виконати величну обіцянку президента Зеленського, що Україна стане захисником борців за свободу», – заявив Шааф.

«Якщо не я говоритиму про це, то хто?»

Розмова Зеленського й Ердогана і згадка в ній про перелік турків, яким може загрожувати депортація, змусила Ердогду й інших занепокоїтися, що реальнішою можливістю буде пряма протилежність до захисту.

Ердогду як журналіст ставив запитання Зеленському під час президентського «пресмарафону» в жовтні. Під час тієї пресконференції офіційна відеотрансляція офісу Зеленського показала Ердогду на передньому плані.

Але він сумнівається, що цього факту вистачить, щоб урятувати його, якщо кампанія виловлювання прихильників Ґюлена посилиться. Навпаки – він боїться, що це може насправді збільшити його шанси стати ціллю.

Одна з ознак, що його ім’я вже могли запримітити влади двох країн, з’явилася перед пресконференцією двох президентів. Ердогду розповідає, що послав необхідні документи для акредитації на цей захід, як робив і раніше – попереднього разу за лічені дні до того, коли його акредитували на пресконференцію Зеленського і державного секретаря США Майка Помпео. Але коли він прибув на пресконференцію з Ердоганом, українська охорона завернула його без ніяких пояснень. «Я запитав, чому, та вони не відповіли», – сказав він.

Ердогду вірить, що найкращий шанс для нього залишитися в Україні – це пролити світло на питання, пишучи про нього в особистому блозі і в соцмережах і говорячи з іноземними засобами інформації. «Якщо я не буду писати й говорити про це, ніхто не дізнається, що відбувається», – каже він.

Юнус Ердогду, колишній кореспондент турецького агентства «Джихан», який уже 14 років живе в Києві, каже, що це питання стане випробуванням для демократії України і для її президента.

«Чи продасть нас Зеленський, а чи дотримається закону?» – запитує він.

Читайте ще:

Зеленський: Україна сподівається на допомогу Туреччини в процесі звільнення політв’язнів

«Слава Україні!» й «Турецький потік»: як Ердоган допомагає Україні?

Ердоган vs Путін: Анкара не забуде про кримських татар

  • Зображення 16x9

    Крістофер Міллер

    Крістофер Міллер (Christopher Miller) – колишній кореспондент Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода. Понад 10 років працював у Києві, висвітлював події в Україні й інших післярадянських державах. Із 2020 року – кореспондент видання BuzzFeed News у Нью-Йорку.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG