Доступність посилання

ТОП новини

13 хмарочосів України: бізнес-центри, житлові будинки, суд і міністерство


Одна з найвищих наразі адміністративних будівель України – Міністерство інфраструктури (ліворуч), недобудовані бізнес-центр Sky Towers і житловий комплекс Manhattan City. Київ, травень 2019 року
Одна з найвищих наразі адміністративних будівель України – Міністерство інфраструктури (ліворуч), недобудовані бізнес-центр Sky Towers і житловий комплекс Manhattan City. Київ, травень 2019 року

Уряд збільшив максимальну висоту громадських будівель – зі 100 до 150 метрів. Обмеження до ста метрів у висоту досі чинне для житлових будинків. Попри це, в українських містах і зараз не бракує будівель, суттєво вищих за сто метрів. Більшість із них – в Києві, також у Дніпрі й Донецьку. Представник Міністерства регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Лев Парцхаладзе пояснює це експериментальним будівництвом і стверджує: уряд планує надалі чітко регламентувати висоту будівництва.

Громадськими називаються будівлі, де розміщуються заклади чи організації, які обслуговують людей чи державу. Це може бути як кінотеатр, так і офісна багатоповерхівка. І відтепер в Україні такі будівлі можуть сягати 150 метрів у висоту. Втім, будинки, які значно вищі за максимальні донедавна сто метрів, стоять вже зараз. Серед них є і адміністративні – наприклад Апеляційний суд Києва, який сягає 127 метрів у висоту.

Заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Лев Парцхаладзе пояснює це експериментальним будівництвом.

Ми хочемо регламентувати і чітко прописати, що можливо робити
Лев Парцхаладзе

«Дозволялося через експериментальне будівництво будувати (вище за сто метрів). Але ми зараз скасовуємо таке поняття, як експериментальне будівництво, і хочемо регламентувати і чітко прописати, що можливо робити. Зараз ми говоримо тільки про громадські будівлі. Можливо, згідно з генеральним планом, детальним планом території, там, де ми провели таку блакитну лінію, де дозволяється будувати високі будівлі, це можливо робити», – пояснює він.

Лев Парцхаладзе
Лев Парцхаладзе

Заступник міністра стверджує: практика зводити висотні будівлі поза межами історичних районів міста поширена в Європі, і в Києві теж розглядають подібну ініціативу.

Є ідея зробити місто Kyiv City, майже всі офіси перенести туди, адмінбудівлі також
Лев Парцхаладзе

«Це практично стратегія міста Києва, я безпосередньо брав участь у цьому обговоренні, і є така ідея: зробити таке місто Kyiv City, де побудувати офісні центри, і майже всі офіси перенести туди, і адмінбудівлі також, всі міністерства. Це було б гарно, і тоді ми би повністю розвантажили місто, не було б проблем із заторами, навантаженням міста», – припускає Парцхаладзе.

Промислові альпіністи на тлі фасаду одного з київських хмарочосів – бізнес-центру Gulliver
Промислові альпіністи на тлі фасаду одного з київських хмарочосів – бізнес-центру Gulliver

Зміна ДБН навряд чи радикально вплине на вигляд українських міст найближчим часом, вважає урбаніст, співкоординатор громадської організації «Рада з урбаністики Києва» Григорій Мельничук. Він вказує на те, що будівель, вищих за сто метрів, в Україні небагато.

Коментуючи пропозиції уряду щодо винесення адміністративних будівель за межі міста, Мельничук зауважує, що в Європі такий підхід застосовувався раніше.

Наразі більш поширеною звана мікс-забудова, змішані функції житлової і ділової частин
Григорій Мельничук

«Подібні практики були в світових містах, але це було декілька десятиліть тому. У Парижі (діловий квартал – ред.) Дефанс, наприклад, створювався. Наразі більш поширеною є так звана мікс-забудова, тобто змішані функції житлової і ділової частин. Можливо, в Києві з’явиться якийсь великий майданчик для нової забудови, наприклад, в районі Видубичів, промзона Теличка на березі Дніпра є досить привабливою для такої забудови, але навряд чи це буде суто бізнес-район. Скоріш за все, це поєднання житла і ділової частини», – припускає він.

Зростання висотності будівель вимагатиме якіснішого швидкісного громадського транспорту
Григорій Мельничук

Зростання висотності будівель, каже урбаніст, передусім означає збільшення щільності населення, а отже, вимагатиме якіснішого швидкісного громадського транспорту: метро, трамваїв, міської електрички.

«Тому поява таких будівель більш доречна там, де є наявні лінії такого транспорту», – робить висновок Мельничук.

Аж до неба: найвищі будівлі України

Обмеження у висоту 100 метрів для житлових будинків є чинним і донині. Однак найвищі будівлі України перетинають цю межу. Більшість із них передбачувано сконцентрована в Києві, однак свої висотки є й у Дніпрі та окупованому нині Донецьку. Втім, хмарочосами більшість із них можна назвати хіба що умовно, адже, за словами Мельничука, загальноприйнятий термін «хмарочос» означає будівлю, вищу за 150 метрів. Радіо Свобода наводить перелік з 13 найвищих добудованих висоток України.

Житловий комплекс Manhattan City у процесі будівництва, праворуч – призупинене будівництво бізнес-центру Sky Towers
Житловий комплекс Manhattan City у процесі будівництва, праворуч – призупинене будівництво бізнес-центру Sky Towers

До нього не увійшли, наприклад, комплекси Manhattan City, який зараз будується, та Sky Towers, будівництво якого призупинено. Очікується, що найвища вежа останнього сягатиме 210 метрів.

  • Житловий комплекс на Кловському узвозі, 7, Київ

Висота – 168 метрів

Житловий комплекс та бізнес-центр (на передньому плані), Кловський узвіз, Київ
Житловий комплекс та бізнес-центр (на передньому плані), Кловський узвіз, Київ

​47-поверховий житловий будинок став однією з найпомітніших деталей панорами правого берега столиці разом із Києво-Печерською лаврою та пам’ятником Батьківщині-Матері. Комплекс почали зводити у 2008 році, будівництво тривало до 2012-го. Поруч також розташований 18-поверховий бізнес-центр, із яким будівлю з’єднує перехід.

ЖК на Кловському узвозі, загальна панорама Правого берега столиці
ЖК на Кловському узвозі, загальна панорама Правого берега столиці
  • Бізнес-центр Gulliver, Київ

Висота – 160 метрів

До комплексу «Гуллівер» входять 35 офісних поверхів і розважальний центр. Зведення почалося в 2001 році, центр відкрили у 2013-му. За інформацією ЗМІ, власник будівлі – бізнесмен Вагіф Алієв. У 2016 році журналісти проекту «Схеми» з’ясували, що Алієв також причетний до скандального будівництва на Микільській Слобідці.

Бізнес-центр Gulliver у Києві
Бізнес-центр Gulliver у Києві

Бізнес-центр на Бесарабській площі відомий зокрема через низку обшуків, які військова прокуратура провела на поверхах, що належать колишньому міністру доходів і зборів Олександру Клименку. Серед приміщень, де відбувалися обшуки, був і редакційний офіс медіахолдингу «Вести» в центрі «Гуллівер».

Бізнес-центр Gulliver на Спортивній площі, Київ
Бізнес-центр Gulliver на Спортивній площі, Київ

  • Житловий комплекс «Jack House», Київ

Висота – 141 метр

Одна з найновіших українських висоток має 39 поверхів, ресторан, лаунж-зону і фітнес-центр на останньому поверсі. Будівництво почалося в 2014 році, а в січні 2018 року комплекс ввели в експлуатацію. Забудовник – «Познякижилбуд».

Jack House – один із найновіших висотних житлових комплексів у Києві
Jack House – один із найновіших висотних житлових комплексів у Києві
  • Бізнес-комплекс «Парус», Київ

Висота – 133 метри

Вхід до БЦ «Парус»
Вхід до БЦ «Парус»

​Будівництво бізнес-центру тривало з 2004 по 2007 рік. На церемонії був присутній тодішній посол Росії в Україні Віктор Чорномирдін. За даними ЗМІ, наразі власником «Парусу» також є Вагіф Алієв.

Донедавна співвласником був також олігарх Дмитро Фірташ, який у 2016 році продав свою частку Алієву.

  • Хмарочос на Срібнокільській та ЖК «Корона», Київ

Висота – 128 метрів

Будинок на вулиці Княжий Затон, Київ
Будинок на вулиці Княжий Затон, Київ

​Обидві будівлі мають схожу форму: висоти 128 метрів сягає центральний корпус, до якого прилягають з обох боків нижчі. На верхівках будинків – подібні конструкції, схожі на корони. Житловий комплекс «Корона» добудували в 2007 році, будинок на Срібнокільській – 2008-го.

Срібнокільська вулиця, київський житловий масив Позняки
Срібнокільська вулиця, київський житловий масив Позняки
  • Апеляційний суд Києва

Висота – 127 метрів

Будівля Апеляційного суду Києва
Будівля Апеляційного суду Києва

Найвищу адміністративну будівлю України почали будувати ще за часів СРСР, 1978 року, у 1980-х роботи були призупинені. У 2004 році почалася реконструкція, яка тривала до 2006-го. По завершенню робіт до будинку в’їхав Апеляційний суд Києва, який розташувався на 27 поверхах.

  • Житловий комплекс «Башти», Дніпро

Висота – 123 метри

Хмарочоси «Башти»
Хмарочоси «Башти»

​Найвищі будівлі в Україні, розташовані не в Києві. Комплекс складається з двох 30-поверхових будинків – західної і східної башти, розташованих на спільній трирівневій платформі. На перших поверхах розташовані бар, басейн і тренажерний зал. Проект був розроблений ще в 1995 році, остаточно втілений – до 2005-го.

  • Житловий комплекс на Героїв Сталінграду, Київ

Висота – 122 метри

Вища з двох веж житлового комплексу на Оболонській набережній має 30 поверхів. Будинки розташовані неподалік від Дніпра і мають форму вітрил. Роботи забудовника «МЖК «Оболонь» тривали з 2007 по 2011 рік.

Будинки-«вітрила» на Оболонській набережній Києва
Будинки-«вітрила» на Оболонській набережній Києва
  • Міністерство інфраструктури, Київ

Висота – 120 метрів

Друга адміністративна будівля в списку найвищих була збудована ще в радянську епоху – з 1974 по 1986 рік. До 2005-го вона лишалася найвищою в Україні. Після реконструкції в 2003 році до 28-поверхового будинку в’їхало Міністерство транспорту, зараз – Міністерство інфраструктури.

Будівля Міністерства інфраструктури – одна з найстаріших висоток Києва
Будівля Міністерства інфраструктури – одна з найстаріших висоток Києва

​У 2006 році в будинку сталася аварія: один з ліфтів обірвався, спускаючись з 24 поверху, і зупинився біля першого тільки завдяки системі аварійного гальмування. П’ятеро людей отримали ушкодження середньої тяжкості.

  • 101 Tower, Київ

Висота – 116,1 метра

Ця будівля могла бути вище в цьому переліку, однак забудовник «KAN Development» вже після початку будівництва знизив проектовану висоту з 34 до 27 поверхів. Роботи тривали з 2009 по 2012 рік.

На верхівці бізнес-центру 101 Tower – логотип енергетичної компанії «ДТЕК»
На верхівці бізнес-центру 101 Tower – логотип енергетичної компанії «ДТЕК»
  • Житловий комплекс Mega City, Київ

Висота – 115 метрів

Будинок на Харківському шосе столиці почали зводити в 2004 році. Очікувалося, що роботи будуть завершені в 2007 році, однак цього не сталося. Державна архітектурно-будівельна інспекція анулювала дозвіл на введення «Mega City» в експлуатацію.

Харківське шосе, Київ
Харківське шосе, Київ

Громадська організація «Асоціація допомоги постраждалим інвесторам» стверджує, що один з найвищих житлових комплексів столиці так і не був зданий в експлуатацію, як і інші проекти забудовника «Укоінвестбуд».

Mega City – один із «проблемних» житлових комплексів столиці
Mega City – один із «проблемних» житлових комплексів столиці

Попри це, квартири з будинку і досі є в продажу, а, за даними Київської міської державної адміністрації, за цією адресою вже створений ОСББ. Однак у 2018 році стало відомо, що мешканці змушені купувати комунальні послуги в ЖЕКів забудовника, аби уникнути вимкнення електроенергії.

  • Королівська вежа, Донецьк

Висота – 112 метрів

«Королівська вежа» у Донецьку
«Королівська вежа» у Донецьку

​Другий некиївський хмарочос був збудований до окупації Донецька компанією «Познякижилбуд». Будівництво почалося в 2005 році, завершилося – в 2008-му. Ця будівля досі лишається найвищою в Донецьку.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

ФОТО ТА ВІДЕО

XS
SM
MD
LG