Чи ще використовують гривні жителі Бердянська? Які ціни на товари в магазинах окупованого міста? Чи справді ЗСУ б’ють по тилу окупантів? Про це та інше журналісти проєкту Радіо Свобода «Новин Приазов’я» дізнавалися у місцевих жителів, які просять не називати їхніх імен та прізвищ з міркувань безпеки.
Міняють рублі на гривню та пересилають ЗСУ – бердянці
Запровадили штраф 5000 рублів, якщо хтось буде приймати у магазині або маршрутці гривнюЖителька Бердянська
З 1 січня окупаційна влада заборонила обіг гривні на захоплених територіях. Востаннє тут міняли гривню за курсом 1 до 1,25. Попри заборону, гривню все ж можна продати та купити на «чорному ринку», а також зняти готівку з картки, обережно діляться жителі Бердянська. Курс у так званих «мінял» становить 1 до 1,65. Проте розрахуватися українською валютою в місті неможливо. Бердянці кажуть, що гривню не приймають ані в магазинах, ані в громадському транспорті.
«Вони (окупанти – ред.) запровадили штраф 5000 рублів, якщо хтось буде приймати у магазині або маршрутці гривню. Тобто без залякування не обійшлося. Спочатку було багато сварок, люди вимагали, щоб у них приймали оплату гривнями. Але продавці, водії бояться штрафів», – зазначила одна зі співрозмовниць.
Окупанти пропонували бердянцям здавати гривню до їхніх банків та обмінювати на рублі за встановленим курсом. Зараз обіг рублів у місті відбувається переважно за рахунок російських соціальних виплат.
Ціни в чотири рази вищі, ніж до війниЖитель Бердянська
«Пенсіонери у банку або на пошті отримують пенсію у розмірі 10 тисяч рублів. Мами отримують дитячі виплати по 4 тисячі рублів. Також знімають виплати від України та міняють на рублі у «мінял». У більшій кількості отримують (виплати в рублях – ред.) усі, кому належить. Адже треба виживати. Ціни в чотири рази вищі, ніж до війни. Людям, які залишилися без роботи, допомагають батьки-пенсіонери, які отримують ці гроші (від окупаційної влади – ред.). І таке практикується», – розповів один з бердянців.
Також місцеві кажуть, що деякі жителі, які отримують російські виплати, міняють готівку в рублях на безготівкову гривню та пересилають на допомогу ЗСУ.
Бердянці жаліються, що виживати в місті стає все складніше як морально, так і матеріально.
«Ціни космічні, асортимент товарів – як у селі, що далеко від міста. Товар дивний, крем без обгортки та назв. Хтозна-що купуєш, ніби «кота в мішку». Якісь невідомі фірми, боїмося їх купляти. Сардельки без смаку», – поділилася ще одна жителька міста.
Що відомо про вибухи?
Все частіше у Бердянську повідомляють про гучні звуки, схожі на «прильоти». Так, 8 лютого низка телеграм-каналів, а також Бердянська військова адміністрація повідомили про вибухи в центрі міста. Імовірно, спрацювало російське ППО, а бердянці запевняли, що бачили пожежу на полігоні в селі Новопетрівка.
На полігоні частенько – до 20 разів, буває, щось вибухаєЖитель Бердянська
«Російські окупанти казали, нібито це літак переходив звуковий бар’єр. Але ми в курсі, що при цьому трапляється «хлопок», а це був вибух. Правди ми так і не дізналися. На полігоні частенько – до 20 разів, буває, щось вибухає... Звісно, признати, що ЗСУ їх підсмажило, їм незручно щонайменше. То ж вони або відмовчуються, або кажуть, що це вони самі щось підривають, або навчання, або ще якісь побрехеньки», – стверджує один зі співрозмовників.
У Бердянську так само багато як військових, так і їхніх сімей, кажуть місцеві.
«Вони бовтаються у цивільному зі своїми жінками по магазинах, їх видно і чутно. Взагалі їх дуже багато у місті. Дагестанців і чеченців багато. У військовій формі вони скрізь з автоматами. У центрі багато курсують, стоять та придивляються до людей», – розповідають жителі.
Попри майже рік окупації, українці, що залишаються в місті, вірять, що ЗСУ їх визволять. Але говорити про це бояться.
Важко довіряти навіть сусідам. Розмови ці ведуться пошепкиЖителька Бердянська
«Чому бояться говорити? Бо можуть «злити» тебе та поїдеш «на підвал» за такі розмови. Важко довіряти навіть сусідам. Розмови ці ведуться пошепки на кухні. Але я чула навіть під банком від пенсіонерки: «От прийдуть наші та цей безлад закінчиться»», – поділилася бердянка.
З огляду на бойові дії й окупацію Росією частини півдня України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.
- Бердянськ перебуває в російській окупації з 27 лютого 2022 року.
- Після окупації місто залишилося без газопостачання, є постійні перебої з мобільним зв’язком та інтернетом.
- До Бердянська не пропускають українську гуманітарну допомогу, немає «зелених» коридорів для евакуації.
- Місцеві жителі виходили на початку окупації на мітинги та демонстрували свою патріотичну позицію, поки окупанти не почали розганяти активістів.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
