Останніми тижнями у частково окупованій Херсонської області посилилися бої. Збройні сили України поступово ракетними ударами пошкодили головні транспортні шляхи, якими російські окупанти завозили військову техніку та озброєння з анексованого Криму. Один з останніх потужних ударів ЗСУ стався по автомобільному мосту через дамбу у Новій Каховці. Після цього російські ЗМІ стали поширювати інформацію, що Каховська ГЕС працює в аварійному режимі, а в майбутньому є «загроза атомної катастрофи». Проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» вирішили дізнатися, які пошкодження зазнала ГЕС, чи дійсно зараз є небезпека, або що її може спричинити.
«Просто розбили міст»
Підконтрольні Кремлю російські ЗМІ з посиланням нібито на керівництво станції повідомили, що:
- «гідроагрегат Каховської гідроелектростанції відключено після ракетного удару ЗСУ, уламки пошкодили масляне сховище, з'явилася загроза загоряння».
- Пошкодження, які можуть бути завдані греблі Каховської ГЕС «внаслідок обстрілів української армії, загрожують ризиком атомної катастрофи на Запорізькій АЕС».
Військовий експерт, льотчик ЗСУ, полковник запасу Роман Світан проаналізував ракетні спрямування українських військових, та стверджує, що завдані удари не є критичними для ГЕС.
Туди потрібно як мінімум вагон вибухівки для того, щоб вона (ГЕС – ред.) хоча б тріснулаРоман Світан
«Її (ГЕС – ред.) підірвати може лише атомний вибух. Ті удари, які зараз завдає ЗСУ «Хаймарсами», високоточні, в район ГЕС ніяк її не прорвуть. Навіть якщо сильно захотіти, ми не зможемо це зробити, туди потрібно як мінімум вагон вибухівки для того, щоб вона хоча б тріснула, а для того, щоб підірвати, потрібно ешелон вибухівки близько 3-х тисяч тонн як мінімум або хорошу атомну бомбу, щоб якось завдати їй шкоди», – зазначив він.
Світан стверджує, що удари «Хаймарсами» «не впливають на саму електростанцію та вироблення електроенергії».
«Ми просто розбили міст, що йде над шлюзом. Шлюз – це пара воріт для підйому та спуску кораблів у районі станції, навіть виконано так філігранно, навіть не порушили скоби руху цих воріт, шлюз досі у робочому стані», – додав він.
«Витримає будь-які ракети»
Ми відключали шостий агрегат розуміючи, що є з цього краю обстрілиІгор Сирота
Генеральний директор ПрАТ «Укргідроенерго» Ігор Сирота розповів, «Новинам Приазовʼя», що підприємству відомо про пошкодження Каховської ГЕС:
«Ми знаємо, що відбувалися обстріли, скажімо не по тілу дамби, а по мостовому переходу, який проходить поряд і що він був пошкоджений. Ми відключали шостий агрегат розуміючи, що є з цього краю обстріли, щоб якісь осколки не прилетіли в агрегат, не були пошкодження під час роботи агрегату. Тому, скажімо, що цей агрегат не працює, він є в резерві».
Сирота стверджує, що удари по переходу «жодним чином не можуть спричинити катастрофу на станції, чи на греблі».
Що стосується якоїсь катастрофи, яка б могла спричинити великі наслідки для греблі, я не бачуІгор Сирота
«Гребля і станція витримують будь-які попадання, скажімо, будь-які ракетні удари. Ну, звичайно, якщо попаде в наші зали ми будемо мати пошкоджені агрегати. Що стосується якоїсь катастрофи, яка б могла спричинити великі наслідки для греблі, я не бачу», – сказав гендиректор «Укргідроенерго».
Сирота запевняє, що «ніяка ракета не в змозі пробити дамбу.
«Розраховані на надпотужні удари і станція розрахована, і гребля розрахована на надпотужні удари. Це потрібно, щоб в одне місце ракета влучила разів 5 тоді можуть бути якісь негативні наслідки. В одне місце», – пояснив він.
За даними керівника «Укргідроенерго», станція працює на 35-40% своєї потужності. Також підприємство готує позов до Росії щодо відшкодування збитків, яких вона завдала через своє втручання в роботу ГЕС.
- 24 лютого голова міста Таврійськ Каховського району Херсонської області Микола Різак повідомив, що російські військові захопили головну будівлю Північно-Кримського каналу та Каховську ГЕС у Херсонській області. Тимчасова дамба та автомобільний міст – зруйновані. Таким чином, дніпровська вода з Херсонської області пішла до окупованого Криму.
- За даними Державної екологічної інспекції, сума збитків за самовільне використання Росією водних ресурсів України на початку травня складала 32 млн 628 тисяч 960 гривень на добу.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
