Чи змінюється поведінка російських військових на окупованих територіях півдня України? Про що свідчать вибухи на військових об’єктах російської армії в окупованому Криму та на Херсонщині? Яким може бути подальший розвиток бойових дій на південному напрямку? Що чули та бачили жителі, які живуть поблизу місць вибухів, дізнався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазов’я».
- В окупованому Криму 9 серпня сталася серія вибухів на військовому аеродромі під Саками. Про це повідомили російські та підконтрольні їм кримські медіа. Зокрема, телеграм-канал «Mash на хвилі», з посиланням на очевидців, розповів, що горіли склади з боєприпасами та злітна смуга в Новофедорівці. Всього повідомили про десять вибухів. Також була інформація, що пошкоджені сусідні будинки.
- Міністерство оборони Росії стверджує, що причиною вибухів на військовому аеродромі в селищі Новофедорівка стала начебто «детонація кількох авіаційних боєприпасів».
- Російське інформаційне агентство ТАСС із посиланням на підконтрольних Росії кримських чиновників 10 серпня повідомило, що внаслідок вибухів у Новофедорівці постраждали 14 осіб, одна людина загинула. Також були пошкоджені понад 60 багатоквартирних будинків.
- Міністерство оборони України 9 серпня опублікувало заяву, в якій йшлося про те, що відомство «не може встановити причину займання» на аеродромі, однак вкотре нагадало «про правила пожежної безпеки та заборону куріння у невстановлених місцях». Українське міністерство припускає, що Росія може використати пожежу в інформаційній війні.
- 10 серпня у Генеральному штабі ЗСУ заявили, що Росія напередодні втратила 9 літаків. Однак у повідомленні українського відомства не вказано, чи є взаємозв'язок цих втрат із подіями у Новофедорівці.
- Перші супутникові знімки за 10 серпня, зроблені сервісом Planet Labs, які є у розпорядженні «Схем» (Радіо Свобода), зафіксували ураження після вибухів на військовому полігоні «Саки» поблизу селища Новофедорівка у Криму. На них видно пошкоджену російську авіацію, зокрема, винищувачі типу Су-30СМ та бомбардувальники Су-24М. Загалом, судячи з супутникового знімку, були уражені щонайменше 9 літаків, а також приміщення, схожі на склади.
- 9 серпня стало відомо також, що пролунала серія вибухів на складах боєприпасів російської армії у Генічеському районі, а саме, між населеними пунктами Партизани та Новоолексіївка. Про це повідомив депутат Херсонської обласної ради Сергій Хлань. Українська і російська сторона офіційно не коментували вибухи біля Генічеська.
Що відомо про вибухи біля Генічеська?
Один із жителів Генічеська, який попросив не називати його прізвище з міркувань безпеки, розповів «Новинам Приазов’я», що йому відомо про вибухи в Новоолексіївці.
Люди кажуть: сталися вибухи на Опитній станції. Такий слух ходить, що там окупанти організували ремонт військової техніки і там був якийсь боєкомплектЖитель Генічеська
«Були вибухи в Новоолексіївці – це приблизно 11 км від Генічеська. Люди кажуть: сталися вибухи на Опитній станції. Такий слух ходить, що там окупанти організували ремонт військової техніки і там був якийсь боєкомплект. Кажуть, що там відбулася пожежа, але вони (окупанти – ред.) її одразу загасили, а потім вона почалася знову. Вже після цього відбулися вибухи. Я так розумію, це був боєкомплект», – повідомив житель Генічеська.
Чоловік також розповів, як відреагували жителі Генічеського району на вибухи на російських складах.
«Ті люди, з якими я спілкуюся, вони, чесно кажучи, раді. Вони вважають і я також, що нарешті дістали до окупантів і у Генічеському районі. Тобто я побачив на обличчях людей посмішки. Але деякі люди, які з Новоолексіївки, вони, приміром, сімʼї повивозили до Генічеська, і таких людей я також знаю. Ну, не дуже багато. Тобто евакуації там не було – це такі поодинокі випадки», – сказав він.
За словами жителя Генічеська, поведінка російських військових не змінилася, серед населення паніки також немає.
З огляду на бойові дії і окупацію Росією частини півдня України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.
«Посилення фільтрації»
Перший заступник голови Херсонської облради Юрій Соболевський зазначив, що через успішні дії Збройних сил України «можливість відступу з Херсонщини для російських військ ускладнилася». І це впливає на їхній моральний стан, вважає політик.
«Дуже круто за останній тиждень ЗСУ створили контроль фактично повністю над логістикою, стратегічними шляхами «орків» (російських військових – ред.). Вони розуміють, що їх залишать, і ніхто там не буде сильно заморочуватися з їхнього командування, щоб врятувати їхні життя, коли Херсонщину будуть деокуповувати», – зауважив заступник голови Херсонської облради.
За інформацією Соболевського, після вибухів у Генічеському районі російські військові посилили «фільтраційні заходи» на блокпостах.
«Перевіряли повністю автотранспортні засоби, не пропускали нікого. Мені відомо, що вони там створили штаб з ліквідації наслідків, що туди виїжджав фейковий «голова» району, разом із військовими вони щось оглядали. І фотографії, які є в доступі, там ми бачимо, що є і пошкоджена техніка їхня, не тільки боєприпаси. Є така інформація, але ж чекаємо коментарі нашого Генштабу», – зазначив посадовець.
Раніше, 9 серпня, Соболевський повідомляв, що російські військові планували того дня провести так звану «зачистку» в окупованому Скадовську. За його словами, цей процес означає «посилення перевірок на блокпостах, розкриття гаражів, перевірку документів та телефонів, а також обшуки». Політик розповів, що російські військові проводять такі «зачистки» постійно, змінюючи населені пункти.
Повністю перевіряють чоловіків: роздягають, шукають тату, перевіряють документи, дуже ретельно перевіряють машинуЮрій Соболевський
«Вони вибірково зганяють туди своїх солдатів – переважно Росгвардія цим займається. Якщо це невеликий населений пункт, то вони його повністю «зачищають». Вони перекривають в’їзд та виїзд, дуже ретельно контролюють, хто намагається заїхати або виїхати. Повністю перевіряють чоловіків: роздягають, шукають тату, перевіряють документи, дуже ретельно перевіряють машину. І вони просто заходять в помешкання, всі господарські приміщення, переривають речі», – розповів Соболевський.
Мер Скадовська Олександр Яковлєв розповів, що російські окупаційні сили 9 серпня провели в місті ретельну перевірку гаражів.
«Тобто, людей змусили відчиняти гаражі, вони перевіряли вміст. Шукали, як завжди, зброю або ще такі речі, які вони вважають забороненими. Контролюють вони підприємства і приватні оселі постійно. На свій розсуд і нікого не попереджають. Це чи не єдиний раз, коли було попередження, що прийдіть та відкрийте, інакше ми зламаємо двері», – повідомив Яковлєв.
Загалом поведінка російських військових у Скадовську після вибухів в окупованому Криму поки не змінилася, додаткових переміщень військової техніки також не спостерігається, стверджує мер.
«Бомб і ракет поменшало»
Керівник безпекових програм Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Павло Лакійчук припускає, що на сьогодні, ймовірно, відомо ще не про всі збитки, яких зазнала російська армія внаслідок вибухів на аеродромі у Новофедорівці.
«Ну, однозначно можна сказати, що це був вибух сховища авіаційних припасів 43-го морського окремого штурмового авіаполку Чорноморського флоту, який до того здійснював нальоти на наші міста. Отже, у них бомб і ракет стало менше, ну і Військово-повітряні сили кажуть, що на 9 літаків менше стало. Я думаю, може це ще й неповні дані», – підкреслив Лакійчук.
Думаю, зі складів і майстерень, де безпосередньо був вибух, там мало що залишилось. Це дуже гарний результатПавло Лакійчук
Експерт зазначив, що «українські військові мають зброю такого типу, який російська протиповітряна оборона може не помітити». Лакійчук зауважив, що вибухи на аеродромі були дуже потужними, і через це летовище може вийти з ладу надовго.
«Судячи з тих відео, які ширяться по гарнізону «Новофедорівка», вибухи були дуже потужні, що навіть в гуртожитках військового містечка великі руйнування, на аеродромі теж великі ураження. Я думаю, зі складів і майстерень, де безпосередньо був вибух, там мало що залишилось. Це дуже гарний результат і аеродром «Новофедорівка», швидше за все, надовго вийде, так скажімо, з розрахунку», – запевнив експерт.
Але в окупованому Криму є ще кілька аеродромів, які російська армія використовує у війні проти України, додав Лакійчук.
«Це, по-перше, аеродром «Бельбек», де базуються винищувачі і бомбардувальники російські – це в Севастополі безпосередньо. Аеродром «Гвардійське» під Сімферополем. Там також потужне угруповання противника. До них можна додати морський аеродром в Качі – це під Севастополем, де дислокуються їхні вертолітні сили, змішаний авіаполк, протикорабельна авіація. Аеродром «Джанкой» – це аеродром армійської авіації, ті самі штурмовики й ударні гвинтокрили, які завдають ударів по нашому передньому краю на Херсонщині», – перерахував Лакійчук.
Кримська Новофедорівка після вибухів на військовому аеродромі (фотогалерея)
«Завдання утримати Херсон»
Експерт військового порталу Defense Express Іван Киричевський вказує на те, що зараз «Росія перебуває на такому етапі, коли її ресурси для ведення війни обмежилися».
На думку експерта, їй «доводиться обирати пріоритетний напрямок: або зосереджуватися на проведенні наступу на сході, або проводити контрнаступ на півдні з метою загальмувати просування українських військ на цьому напрямку». Крім того, перед російськими військовими «стоїть завдання утримати Херсон».
Якщо Херсон вони не втримають – це може призвести до обвалу всієї їхньої оборони на півдні України аж до МаріуполяІван Киричевський
«Зараз у відкритих джерелах, з посиланням на росіян, може циркулювати, що росіяни готують новий наступ на Миколаїв, новий наступ в напрямку Запоріжжя, новий наступ в напрямку Кривого Рогу. Але фактично там росіяни готові хіба що проводити оборонну, за своїм характером операцію, яка не виключає проведення локальних наступальних дій. Тому що для росіян зараз стоїть завдання, в першу чергу, утримати Херсон. Якщо Херсон вони не втримають – це може призвести до обвалу всієї їхньої оборони на півдні України аж до Маріуполя», – вважає Киричевський.
За словами експерта, вибухи у Новофедорівці можуть означати те, що «українські військові встановлюють вогневий контроль» не лише над Херсонщиною, а і починають поширювати його над територією окупованого Криму.
Якщо такий важливий для росіян аеродром виведений з ладу, відповідно, у них суттєво упала можливість завдавати ударів по південній території УкраїниІван Киричевський
«На цьому аеродромі базувалися літаки, які регулярно обстрілювали Одесу крилатими ракетами Х-59 чи Х-51. Якщо такий важливий для росіян аеродром виведений з ладу, відповідно, у них суттєво упала можливість завдавати ударів по південній території України. Надавати повітряну підтримку своїм силам на херсонському плацдармі. Україна змогла на дистанції майже 300 км дістати їхній аеродром в глибокому тилу», – зазначив Киричевський.
Але говорити про швидке звільнення Херсонщини поки зарано, вважає експерт. Разом із цим він підкреслює, що «чим ближчою російська армія буде до поразки на південному напрямку, тим більше вона намагатиметься вражати об’єкти інфраструктури і завдавати збитків Україні».
Він також зазначив, що останні події можуть свідчити про те, що Росія вичерпує власний запас крилатих ракет.
У них вже протикорабельні ракети для наземних ударів закінчилися і пішли в хід зенітніІван Киричевський
«Можемо прослідкувати такий тренд, що коли Україні вдавалося реалізувати удари по тилу противника, які мали обвальний психологічний ефект для росіян, вони намагалися нашу територію закидати ракетами. Цього разу цього не відбулося. У них вже протикорабельні ракети для наземних ударів закінчилися і пішли в хід зенітні. Тому для такої реальної помсти, яку б росіяни хотіли нам влаштувати, вони просто вже відстріляли запас ракет», – пояснив військовий експерт.
Киричевський також пояснив, чому не варто боятися погроз Росії завдати ядерного удару по півдню України.
«Там були «вкиди» від російських пропагандистів, що вони запустять ядерну зброю по півдню України, тому що зазіхнули на святе – на Крим. Проблема в тому, що чим більше росіяни відстріляли таких крилатих ракет стратегічного призначення, тим менше у них залишилося засобів доставлення тієї самої ядерної зброї», – зауважив Киричевський.
- Більша частина Херсонської області, включно з обласним центром, була окупована російськими військовими упродовж першого тижня повномасштабного вторгнення Росії.
- Деякі підрозділи Збройних сил України, що обороняли регіон, були розбиті, деякі змушені були відступати перед чисельними колонами противника, який йшов з території анексованого Криму.
- 27 липня Збройні сили України завдали точкових ударів по Антонівському автомобільному мосту та зруйнували логістичні й транспортні шляхи російських військ. 30 липня оперативне командування «Південь» повідомило, що українські військові також завдали удару по залізничному мосту через Дніпро в районі Херсону (Антонівський залізничний міст – ред.), заблокувавши і його використання російськими військами.
- У ніч на 8 серпня ЗСУ знов завдали ударів по Антонівському і Каховському мостах на території Херсонщини, окупованій російськими військами, повідомила начальниця координаційного пресцентру сил охорони та оборони «Півдня» Наталя Гуменюк.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
