Чи є ймовірним звільнення Херсону і Мелітополя найближчим часом? Що потрібно Збройним силам України для проведення деблокади Чорного моря? Наскільки успіхи українських військових на морі та суходолі впливають на наміри Росії з приводу анексії півдня, з’ясовували в проєкті Радіо Свобода «Новини Приазов’я».
- Збройні сили України можуть звільнити Херсон і Мелітополь від російської армії вже найближчими тижнями. Про це у відеозверненні 19 червня заявив міський голова Мелітополя Запорізької області Іван Федоров. За його словами, «українські військові суттєво просунулися і вже перебувають на кордонах Херсону». Також ЗСУ відсунули лінію фронту від Запоріжжя в бік Мелітополя на більш ніж 10 кілометрів, стверджує Федоров.
- До цього про тактичні успіхи Збройних сил України після контрнаступальних дій в Херсонській області 14 червня в ефірі Радіо Свобода повідомив також голова Херсонської обласної військової адміністрації Геннадій Лагута.
- Радник голови Офісу президента Олексій Арестович в інтерв’ю журналісту Дмитру Гордону розповів, що «українські військові перебувають дуже близько до Херсону». Він переконаний, що звільнення міста від російської армії – цілком досяжна мета. Водночас він не став робити прогнозів щодо термінів звільнення Херсону. Радник наголосив, що деокупувати місто можуть допомогти реактивні системи залпового вогню типу HIMARS.
«Звільнення Херсону після битви на Донбасі»
Директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express, експерт з військових та оборонно-промислових питань Сергій Згурець зазначив, що Херсон розташований на ділянці, де російські військові мають найменше сил. Втім, експерт вважає, що контрнаступальна операція зі звільнення міста можлива після вирішення ситуації на Донбасі.
Проведення широкої контрнаступальної операції зі звільнення Херсону може бути дещо згодом, коли вирішиться головна битва на ДонбасіСергій Згурець
«Херсон та Мелітополь мають різні зони відповідальності. Херсон у нас лежить за правим берегом Дніпра, на ділянці, де у ворога найменше сил. Але проведення широкої контрнаступальної операції зі звільнення Херсону може бути дещо згодом, коли вирішиться головна битва на Донбасі», – сказав він «Новинам Приазовʼя».
«Ми не можемо ризикувати на двох напрямках одночасно, хоча шанси з витіснення ворога з Херсонської області достатньо високі. Це ускладнить можливість російської армії здійснювати логістичне забезпечення своїх військ, тому що там лише два мости – Антонівський та біля Нової Каховки, ними ворог може підкріплювати свої війська. Вивільнення цієї зони можливе, але після завершення бойових дій на Донбасі і визначення, що у нас з резервами, тому що вести дві великих кампанії ЗСУ на цьому етапі навряд готові», – пояснив експерт.
Згурець зазначив, що звільнення Мелітополя цілком залежить від того, як буде здійснене звільнення Херсону і як буде відходити звідти російська армія.
«Мелітополь – це цікаве місце з огляду на те, що воно в перспективі дозволяє проводити звільнення нашої землі. Поки що за напрямками Херсону та Мелітополя, я думаю, ми будемо проводити контрнаступ певними силами, які в нас на сьогодні є, без особливого наголосу на цих напрямках», – підкреслив він.
Чого не вистачає на фронті?
Згурець зауважив, що «українська армія зараз прагне забезпечити баланс сил у вогневій потужності, яку використовують російські військові». Втім, для досягнення переваги над ворогом потрібні рішення, які дозволять оптимізувати використання зброї, наголосив експерт.
«Коли ми говоримо про зброю, ми суттєво спрощуємо відчуття реальності. Зброя має надійти в достатній кількості, вона має бути опанована особовим складом і реалізовані оптимальні моделі її використання. Коли ми говоримо про гармати, то це означає забезпечити баланс в огневій потужності з ворогом. Це зараз реалізує Міністерство оборони», – додав він.
Потрібні безпілотні комплекси, артилерія в достатній кількості, далекобійні засоби враження, бронетехнікаСергій Згурець
Згурець наголошує на тому, що Україні «потрібна низка системних рішень», які дозволяють мати переваги над російською технікою.
«Нам потрібні безпілотні комплекси, артилерія в достатній кількості, далекобійні засоби враження, бронетехніка – все те, що неодноразово називалося з української сторони, у кількості, яка може бути порівняна з російською стороною», – підкреслив Згурець.
Ураження морських цілей
Тим часом Міністерство оборони Британії з посиланням на дані розвідки 21 червня повідомило, що «українська берегова оборона значною мірою нейтралізувала здатність Росії встановити контроль на морі».
У повідомленні сказано, що знищення російського буксира «Василій Бех» під час місії поповнення запасів демонструє труднощі, з якими стикається Росія, намагаючись підтримати свої сили, які окупували українській острів Зміїний в Чорному морі.
- У Військово-морських силах ЗСУ 17 червня повідомили, що в акваторії Чорного моря був уражений російський буксир «Василій Бех». Це сталося під час транспортування ним на острів Зміїний боєприпасів, озброєння та особового складу Чорноморського флоту. Згодом голова Одеської обласної військової адміністрації Максим Марченко повідомив, що російський буксир «Василій Бех» затонув. Російська сторона цю втрату не коментувала.
- 20 червня призначений Росією так званий «голова» окупованого Криму Сергій Аксьонов повідомив, що ЗСУ завдали удару по бурових платформах у Чорному морі. Росія захопила бурові після окупації Криму 2014 року. Депутат Верховної Ради України з Одеси Олексій Гончаренко також написав, що українська армія обстріляла бурову платформу. Українська влада та Збройні сили України цю подію не коментували. За даними російських медіа, загалом з вишок евакуювали майже сто людей.
Заступник директора Центру дослідження армії, конверсії та роззброєння Михайло Самусь розповів «Новинам Приазовʼя», що з 2014 року на згаданих вишках розміщувалися підрозділи сил спеціальних операцій Росії, тому їхній обстріл є важливим для протидії блокаді Чорного моря.
Росія може дуже легко організувати таку собі другу Керченську протокуМихайло Самусь
«Ці об’єкти завжди вважалися загрозою національній безпеці України, тому і наш центр, й інші профільні енергетичні організації вважали, що між островом Зміїним і цими вишками Росія може дуже легко організувати таку собі другу Керченську протоку. Оскільки між ними близько 50 кілометрів, через ці ворота проходять основні фарватери комерційних ліній. Ми кілька років тому прогнозували, що Росія може це зробити, так і сталося», – зазначив він.
Самусь підкреслив, що російські військові, коли окупували острів Зміїний, фактично «створили ворота для блокади українських портів».
«І збиралися саме звідти створювати загрозу для будь-якої навігації з українською частиною моря. Ударами по окупованому острову Зміїний, а також по вишках Україна продемонструвала готовність встановити свою зону недопуску для російських кораблів», – пояснив експерт.
Оперативне командування «Південь» 20 червня на своїй сторінці у фейсбуці повідомило, що «у південному регіоні України залишається актуальною загроза ракетного удару, а також не виключена спроба висадки десанту». За повідомленням командування, за добу 20 червня російські війська атакували Одещину і Миколаївщину 14 ракетами.
Російська армія не може зараз почуватися спокійно у Севастополі, тому що Україна може завдавати удари і по ньомуМихайло Самусь
Михайло Самусь вважає, що висадка російського десанту можлива лише у випадку, якщо російська армія оточить Одесу на суходолі. За словами експерта, зараз «російські військові не можуть почуватися впевнено» навіть у Криму.
«Російська армія не може зараз почуватися спокійно у Севастополі, тому що Україна може завдавати удари і по ньому. Тому висадка десанту можлива лише в тому випадку, коли Росія зможе оточити Одесу і встановити контроль суходолом над цим театром воєнних дій. Без операції наземної стосовно оточення Одеси, а для цього треба взяти ще Миколаїв та інші райони довкола цих величезних міст, Росії проводити будь-які морські операції немає сенсу. Це будуть просто суїцидальні операції, які закінчаться далеко від українського узбережжя», – наголосив він.
«РФ готує ракети та десант»
Експерт Центру оборонних стратегій, ексзаступник начальника штабу ВМС України Андрій Риженко в коментарі для «Новин Приазовʼя» зазначив, що Росія використовує у війні проти України близько 60 кораблів та катерів.
Втім, деблокада Чорного моря є важливим завданням для української армії, оскільки інакше Україна ризикує й надалі зазнавати ракетних обстрілів з моря, а також втратить частину економіки, зазначив експерт.
На Чорному морі ситуація краща, там ми тримаємо основні порти: Одеса, Чорноморський, Очаків та МиколаївАндрій Риженко
«Контроль за акваторією Чорного моря дуже важливий як з військової, так і з економічної точки зору. Вони вирішують два операційних завдання. По-перше, блокада північно-західної частини Чорного моря, північної частини Азовського моря, щоб не дати функціонувати морській економіці України. Зараз всі порти на ділянці шириною 100 км на Азовському морі заблоковані. На Чорному морі ситуація краща, там ми тримаємо основні порти: Одеса, Чорноморський, Очаків та Миколаїв», – прокоментував Риженко.
Він також додав, що зараз армія РФ з моря обстрілює ракетами як цілі на узбережжі, так і в глибині України.
Якщо ми не будемо контролювати море, то ми побудемось як і моря, яке важливе для нашої економіки, так і територіїАндрій Риженко
«Спочатку вони заблокували наші порти, потім намагалися протистояти Військово-морським силам України. Готують ракети та десант. Якщо ми не будемо контролювати море, то ми позбудемось як і моря, яке важливе для нашої економіки, так і території».
Андрій Риженко вважає, що надалі російським військово-морським силам буде складно проводити агресивні дії на морі.
«Зараз країна отримала трохи додаткових спроможностей, щоб не давати настільки вільно діяти Росії, як це було раніше. На другий день війни були застосовані ракети «Нептун», був знищений їхній крейсер «Москва», потім буквально на минулому тижні був знищений ракетами «Гарпун» буксир «Василий Бех», був нанесений удар по газових платформах. Поступово Україна набуває спроможності захищати свої інтереси на морі. Але це такий серйозний крок з постачанням цих «Гарпунів». Зараз росіянам буде складно вести свої агресивні дії на морі, але для того, щоб звільнити це море, потрібно багато чого зробити», – сказав він.
Зброя для «демілітаризації моря»
Андрій Риженко сказав, яка зброя, на його думку, потрібна Україні для успішного проведення демілітаризації моря.
Потрібні кораблі та катери, щоб перехоплювати диверсійні групи супротивникаАндрій Риженко
«Гарпун» – це нормальна зброя. Я думаю, їх мінімально потрібна кількість – це 100 одиниць, тоді можна казати про нейтралізацію 18 ракетних кораблів і 12 десантних, ще до цього близько 12 кораблів, які забезпечують висадку десанту, і кораблів забезпечення. Разом на кожен потрібно приблизно три ракети, щоб їх нейтралізувати або вивезти з ладу. Крім того, нам потрібна протимінна зброя. Нам потрібно провести розвідку мін, тому що їх багато в акваторії Одеси, їх походження незрозуміле, люди підриваються на пляжі, незважаючи на заборону. Потрібні кораблі та катери, щоб перехоплювати диверсійні групи супротивника», – перерахував він.
Потрібні ударні катери, які могли б не допускати катери супротивника близько до нашого узбережжяАндрій Риженко
Риженко також наголосив, що «це мають бути швидкісні багатофункціональні катери, які доставляють підрозділи морської піхоти або спецназу в певний район і проводять певні дії».
«У них має бути зброя артилерійська та ракети для самозахисту. Потрібні катери, які стояли б у критичних для України точках суверенних вод для спостереження, частина з них є, їх треба озброїти. Також нам потрібні ударні катери, які могли б не допускати катери супротивника близько до нашого узбережжя», – вважає Риженко.
«Кремль не збирається закінчувати війну»
Російський політолог та військовий експерт Павло Лузін вважає, що ситуація в Чорному морі наразі не має ознак ескалації. Ймовірно, що «Росії потрібна буде перерва у воєнних діях», але закінчувати війну вона не збирається, стверджує експерт.
Мета війни незмінна з 2014 року – знищення української державності та культуриПавло Лузін
«Можливо, Росії потрібна передишка, але вона не збирається закінчувати війну, бо мета війни незмінна з 2014 року – знищення української державності та культури», – певен політолог.
Лузін також не бачить перспектив у намірі Росії анексувати південь України. На його думку, такий крок може «поховати» Росію: «Там більша частина цих територій зруйнована повністю з усією економікою, тому що жахливі втрати цивільного населення. Хтось поїхав, хтось евакуювався, когось насильно вивезли в Росію. Що з цими територіями робити? Я думаю, що Росія зараз перебуває в такому тупику».
Експерт не виключає того, що Росія може прагнути втягнути у війну й інші держави, крім України: «Агресія проти країн Балтії, Румунії, проти Фінляндії, Швеції – чому ні? Розгойдування ситуації у Молдові».
Російський політолог і соціолог Ігор Ейдман вважає, що Кремль наважиться на анексію півдня України лише за умови сприятливої ситуації на фронті. Успіхи ЗСУ на морі та на суходолі можуть завадити цьому плану, говорить експерт.
Якщо російській владі вдасться продовжувати своє панування на морі, то вони зможуть це використати для прикриття тилу для анексії Херсонської та Запорізької областейІгор Ейдман
«Плани Кремля з анексії півдня вже очевидні, озвучені, в тому числі офіційними особами РФ, вони будуть реалізовані тільки в тому випадку, якщо Кремль матиме на це сили та зручну ситуацію на фронтах. Якщо російській владі вдасться продовжувати своє панування на морі, то вони зможуть це використати для прикриття тилу для анексії Херсонської та Запорізької областей. Якщо вони отримають тут поразку, якщо українці продовжуватимуть знищувати російські військові судна, завдавати ударів по Чорноморському флоту, тоді це, безумовно, ускладнить анексію», – пояснив російський політолог.
«Тобто вони хочуть не лише окупувати, а й з'їсти, перетравити, тому їм необхідно відчувати силу, впевненість у своїх діях. ЗСУ їм це не дають відчути, вони постійно завдають болісних ударів у районі Чорного моря», – підсумував Ейдман.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
