До пʼяти зросло число загиблих унаслідок обстрілу Харкова – влада
До пʼяти зросла кількість загиблих унаслідок обстрілу Харкова, який російські військові здійснили вдень 20 березня, повідомив міський голова Ігор Терехов.
«Щойно з-під завалів рятувальники витягли тіло пʼятого загиблого. Пошуково-рятувальна операція триває», – написав мер Харкова в телеграмі о 17:26.
«Близько першої години дня ворог обстріляв місто – пошкоджені восьмиповерхівка та виробничий цех в Холодногірському районі. Пожежа охопила понад 1000 квадратних метрів. Звичайна типографія, цех з виробництва меблів і лакофарбової продукції», – повідомляв одразу після удару керівник слідчого відділу поліції Харківщини Сергій Болвінов.
Близько 12:20 у Харкові була оголошена повітряна тривога. За даними Повітряних сил Збройних сил України, повітряна тривога у Харківській, Донецькій та Запорізькій областях пов’язана з активністю російської тактичної авіації.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Президент ПАРЄ не підтримує участь спортсменів з РФ та Білорусі на Олімпіаді в Парижі – заява
Президент Парламентської асамблеї Ради Європи Теодорос Русопулос виступив проти участі російських та білоруських спортсменів на Олімпійських іграх влітку 2024 року в Парижі навіть у нейтральному статусі, йдеться в заяві, оприлюдненій 20 березня на сайті асамблеї.
Вона опублікована після того, як Міжнародний олімпійський комітет опублікував повні правила участі спортсменів із Росії та Білорусі на Олімпійських іграх, а також заклику українських олімпійських чемпіонів продовжувати підтримувати повну заборону на участь у змаганнях атлетів із цих країн.
«Я ставлю питання: чи повинні спортсмени з країни, яка вдерлася в іншу, брати участь в Олімпійських іграх і з гордістю представляти цю країну? Або, інакше кажучи, чи можемо ми засуджувати Росію за те, що вона бомбить мирне населення України, викрадає дітей, катує в’язнів, здійснює масові вбивства – а потім аплодувати її спортсменам? Знаючи, що багато з цих спортсменів фактично перебувають на службі в російській армії, і більшість із них отримує державну зарплату?» – заявив Русопулос.
У Парламентській асамблеї наголосили, що ухвалили резолюцію, яка забороняє російським і білоруським спортсменам виступати на Олімпіаді в Парижі. Водночас голова ПАРЄ вважає, що будь-яка перемога спортсменів, навіть під нейтральним прапором, може використовуватися як інструмент пропаганди для російського та білоруського урядів.
«Я шкодую, що Міжнародний олімпійський комітет вирішив не виконувати наш заклик, але я закликаю його суворо застосовувати критерії, які він встановив для дозволу російським спортсменам брати участь, і забезпечити, щоб будь-яка участь громадян Росії та Білорусі не використовувалася як пропаганда», – йдеться в заяві.
Напередодні Міжнародний олімпійський комітет опублікував правила участі спортсменів із Росії та Білорусі на Олімпійських іграх у Парижі у 2024 році. Їм не можна буде брати участь у параді на церемонії відкриття Олімпіади, медалістам включать спеціально написаний гімн без слів та піднімуть зелений, нейтральний прапор.
За оцінкою МОК, на ігри в Парижі можуть відібратися до 54 спортсменів із Росії та 28 білорусів. На минулих іграх у Токіо взяли участь 330 олімпійців з Росії та 104 білоруси, зазначається в тексті. До ігор не допустять спортсменів, які «активно підтримували війну» і співробітників силових структур та армії.
Російських та білоруських спортсменів було відсторонено від міжнародних змагань через повномасштабне вторгнення Росії в Україну у 2022 році. На початковому етапі вторгнення російська армія використала Білорусь як плацдарм для вторгнення. Україна виступає проти допуску будь-яких російських спортсменів до турнірів у будь-якому статусі.
У грудні 2023 року МОК вирішив, що атлети з Росії та Білорусі, які виступають в індивідуальних видах спорту, зможуть виступити на Іграх у Парижі у 2024 році в нейтральному статусі. Це означає, що такі спортсмени виступатимуть не під національним прапором, а в разі їхньої перемоги не лунатиме гімн країни.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба закликав усіх партнерів рішуче засудити рішення МОК щодо російських та білоруських спортсменів.
Олімпіада-2024 відбудеться в Парижі з 26 липня до 11 серпня. Паралімпіада стартує 28 серпня і завершиться 8 вересня.
ЗСУ тримають фронт: де ситуація найскладніша
Проєкт DeepState напередодні повідомляв про просування військ РФ в Орлівці – на Авдіївській ділянці фронту, а деякі російські воєнкори пишуть про нібито повне захоплення села. Український Генштаб цієї інформації не підтверджує: за його даними, 13 атак на цій ділянці фронту українські Сили оборони відбили.
Ще одна ділянка фронту, де аналітики DeepState констатують просування противника – біля Роботиного Запорізької області з боку окупованого Вербового.
Спікер Об'єднаного пресцентру сил оборони півдня Наталія Гуменюк в етері Радіо Свобода («Свобода.Ранок») заявила, що ситуація у Роботиному динамічна, але це не критично, адже на відкритій місцевості зміна позицій може відбуватися навіть протягом доби і «це нормальний розвиток бойових подій».
За словами Гуменюк, біля Роботиного російські сили активно використовують контрбатарейну боротьбу, зокрема артилерію та дрони.
20 березня БПЛА був атакований російський Енгельс. Місцеві ЗМІ пишуть, що ціллю безпілотників був військовий аеродром, де базуються стратегічні бомбардувальники армії РФ. Джерела Радіо Свобода в ГУР Міноборони України пізніше заявили, що атака була здійснена саме завдяки роботі розвідки. Які саме цілі були уражені, там не уточнили.
Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:
Схід
- У українських військових закінчуються боєприпаси на Донбасі – такими оцінками поділився радник Білого дому з питань комунікацій у сфері нацбезпеки Джон Кірбі в інтерв’ю каналу АВС News 17 березня.
- Американський Інститут вивчення війни заявив 15 березня, що війська РФ продовжать тиснути на Донбасі, щоб дестабілізувати українські оборонні лінії – аби розпочати вже новий наступ влітку 2024 року. На думку аналітиків, успіхи Кремля у ньому залежатимуть від військової допомоги Заходу Україні.
- Британське видання The Telegraph прогнозує також серйозні проблеми з українською ППО через пробуксування допомоги з боку США: до кінця місяця у ЗСУ нібито вже закінчаться західні ракети для захисту міст.
- Ситуація в зоні відповідальності оперативно-стратегічного угруповання військ (ОСУВ) «Таврія» залишається «складною, проте контрольованою», а на Авдіївському напрямку «стабілізується». Про це вдень 3 березня написав у телеграмі командувач угруповання Олександр Тарнавський. 26 лютого командувач повідомляв, що російська армія збільшила кількість штурмів та авіаударів на Таврійському напрямку, а українські війська посилюють лінію оборони під Авдіївкою.
- Територія на захід від Авдіївки залишається у центрі зусиль російського наступу на сході України, заявила 29 лютого розвідка Великої Британії. За її даними, армія РФ відтоді просунулась на 6 км від центру міста і «майже напевно» отримала контроль над Ласточкиним, Степовим і Сєверним. «Ці тактичні здобутки слугують переважно для консолідації російських позицій довкола Авдіївки», – йдеться в повідомленні, яке цитує Міністерство оборони Британії.
- Сили оборони України відійшли від селища Ласточкине, щоб «організувати оборону по лінії населених пунктів Орлівка – Тоненьке – Бердичі і не допустити подальшого просування супротивника далі в західному напрямку». Про це це повідомив спікер ОСУВ «Таврія» Дмитро Лиховій вдень 26 лютого в ефірі телемарафону.
- Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 17 лютого заявив про виведення українських підрозділів з Авдіївки. Через два дні, 19 лютого, командувач Оперативно-стратегічного угруповання військ «Таврія» генерал Олександр Тарнавський повідомив, що на Авдіївському напрямку українські військові закріпилися на «нових рубежах оборони».
- 18 грудня минулого року командувач оперативно-стратегічного угрупування військ «Таврія» Олександр Тарнавський повідомив, що Збройні сили України зіткнулися з нестачею артилерійських снарядів і «згорнули деякі військові операції через брак іноземної допомоги».
Уряд Литви виділить 35 мільйонів євро на ініціативу Чехії із закупівлі боєприпасів
Литовський уряд виділив кошти на боєприпаси для України в рамках чеської закупівлі, заявила прем’єр-міністерка країни Інґріда Шимоніте 20 березня.
«Уряд Литви виділив 35 мільйонів євро на закупівлю боєприпасів як частину Чеської збройної ініціативи», – повідомила вона.
Раніше сьогодні ж Міністерство оборони Чехії заявило, що в рамках спільного проєкту з Німеччиною закупає 180 тисяч боєприпасів, перші партії яких мають надійти не пізніше червня.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба 13 березня повідомив, що снаряди з чеської ініціативи почнуть надходити на фронт «в осяжному майбутньому».
Під час Мюнхенської конференції з безпеки президент Чехії Петр Павел повідомив, що знайшов для України 800 тисяч снарядів, які можна придбати та доставити в Україну протягом кількох тижнів, «аби лише були кошти». За оцінками видання Financial Times, Прага прагнула зібрати півтора мільярда доларів, щоб оплатити ці боєприпаси.
До ініціативи долучилися близько 15 країн, в тому числі Канада, Данія, Франція, Норвегія, Швеція.
На початку березня чеський прем’єр Петр Фіала повідомив, що Чехії і її партнерам вдалося зібрати кошти для закупівлі першої партії в 300 тисяч артилерійських боєприпасів для України.
Міноборони Чехії: перші партії боєприпасів мають надійти до України не пізніше червня
У рамках зустрічі Контактної групи з оборони України Чехія підписала контракт із Німеччиною для постачання боєприпасів 155 і 152 міліметри до України – про це заявило чеське Міністерство оборони 20 березня.
За повідомленням, проєкт передбачає близько 180 тисяч боєприпасів, які мають бути доставлені в Україну до кінця року. Перші поставки «мають надійти не пізніше червня», заявили в міністерстві.
Міністерка оборони Яна Чернохова назвала ключовим забезпечити якнайшвидше постачання боєприпасів до України.
«Якщо боєприпаси вдасться доставити ініціативою до червня, це суттєво й вчасно допоможе українській армії. Українським військовим потрібні боєприпаси у великій кількості. Ми знайшли ресурси, але нам потрібно ще більше обіцяних грошей», – йдеться в її коментарі.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба 13 березня повідомив, що снаряди з чеської ініціативи почнуть надходити на фронт «в осяжному майбутньому».
Під час Мюнхенської конференції з безпеки президент Чехії Петр Павел повідомив, що знайшов для України 800 тисяч снарядів, які можна придбати та доставити в Україну протягом кількох тижнів, «аби лише були кошти». За оцінками видання Financial Times, Прага прагнула зібрати півтора мільярда доларів, щоб оплатити ці боєприпаси.
До ініціативи долучилися близько 15 країн, в тому числі Канада, Данія, Франція, Норвегія, Швеція.
На початку березня чеський прем’єр Петр Фіала повідомив, що Чехії і її партнерам вдалося зібрати кошти для закупівлі першої партії в 300 тисяч артилерійських боєприпасів для України.
Три мільярди євро на рік для України від заморожених активів Росії: в ЄС представили проєкт рішення
Європейська комісія представила проєкт рішення щодо використання прибутків від заморожених російських активів, які мають забезпечити від 2,5 до 3 мільярдів євро на рік на озброєння України, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода.
У пропозиції Єврокомісії йдеться, що 90% доходів від російських активів, заморожених у Європі, слід використати на закупівлю зброї для України через Європейський фонд миру. Решту 10% передати до бюджету ЄС і використати їх для підвищення потужності української оборонної промисловості.
Пропонується перераховувати накопичені кошти з рахунку центрального депозитарію, де вони генеруються, на рахунок ЄС кожні пів року. Перший транш очікується влітку цього року, оскільки йдеться насамперед про ті прибутки від російських активів, які почали накопичуватися після рішення ЄС створити для них спеціальний рахунок, тобто після 15 лютого 2024 року.
Накопичені прибутки за попередні два роки будуть щонайменше пʼять років зберігатися на випадок непередбачених витрат, які можуть виникнути внаслідок російських судів чи дестабілізації євровалюти з огляду на замороження російських активів.
Цю пропозицію від Європейської комісії мають також затвердити всі країни-члени ЄС, перш ніж вона почне діяти.
Окрім цих прибутків, Україна також щороку отримуватиме додаткову суму у розмірі 25% від прибутків – стільки становить податок, який накладає на прибутки бельгійський уряд та погодився віддавати його на потреби для України. Очікується, що у 2024 році це становитиме 1,7 мільярда євро, з яких 1,5 мільярда євро буде виплачено вже цього року.
Раніше голова зовнішньополітичного відомства Європейського союзу Жозеп Боррель обіцяв запропонувати ЄС використати 90% доходів від російських активів, заморожених в Європі, на закупівлю зброї для України через Європейський фонд миру.
Напередодні агентство Bloomberg, яке ознайомилося з проєктами документів, повідомило, що Європейський союз підготував законодавство, згідно з яким Україна почне отримувати прибутки від заморожених російських суверенних активів вже у липні.
Близько 260 мільярдів євро активів російського центрального банку, переважно у вигляді цінних паперів і готівки, були заблоковані країнами «Групи семи», ЄС і Австралією, більш як дві третини з них заблоковані в ЄС на території Бельгії.
Фінансування стало особливо важливим у той час, як Україна стикається з нестачею артилерії, а близько 60 мільярдів доларів допомоги від США залишаються заблокованими в Конгресі.
Артюх: на Сумщині планують запровадити примусову евакуацію для сімей з дітьми
На Сумщині влада готує рішення щодо примусової евакуації сімей з дітьми у громадах, які постійно знаходяться під російськими обстрілами, розповів 20 березня в ефірі телемарафону голова обласної військової адміністрації Володимир Артюх.
Він зауважив, що більшість людей погоджується на евакуацію, але не всі, особливо це стосується людей похилого віку.
«Вчора я був у тих населених пунктах, які сьогодні евакуюються. Спілкувався з тими громадянами, які відмовляються (від евакуації – ред.). На жаль, така ситуація існує», – зауважив Артюх.
Керівник ОВА наголосив, що у Великописарівській громаді залишається 80 сімей з дітьми. Наразі центральна влада допомагає ухвалити рішення щодо примусової евакуації з цієї громади.
«Така ж сама ситуація – Шосткинський район – Середино-Будська громада. Там теж ми порушили клопотання щодо примусової евакуації сімей з дітьми», – розповів голова обласної адміністрації.
Раніше місцева влада повідомила, що з Великописарівської громади минулого тижня евакуювали понад 250 людей.
Протягом дня 19 березня російські війська здійснили 30 обстрілів прикордонних територій та населених пунктів Сумської області, повідомила обласна військова адміністрація.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що в березні російська авіація скинула на громади Сумщини майже 200 керованих бомб.
Російські війська фактично щодня обстрілюють населені пункти Сумщини з різних видів озброєння. Останнім часом ці атаки посилилися. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Поїхали, і тієї ж ночі «приліт». Як обстріли РФ знищують селище Желанне на захід від Авдіївки
Від захоплення Авдіївки в середині лютого армія Росії просувається на захід від міста. Щодоби Генштаб ЗСУ повідомляє про десятки атак на Авдіївському напрямку. Тут, серед донбаських степів, розкидані десятки населених пунктів, які регулярно потерпають від обстрілів. Серед них і селище Желанне в Очеретинській громаді – від нього до лінії зіткнення, згідно з картою проєкту DeepState, менше 20 км. У прифронтовому селищі побували журналісти телеканалу «Настоящее время» (створеного Радіо Свобода за участі «Голосу Америки»).
Боррель: кордони між Україною та ЄС мають бути відкриті «для військових і цивільних цілей»
Голова українського уряду Денис Шмигаль (праворуч) додав, що Україна працює над цим питанням у рамках і Координаційної платформи в Єврокомісії, а також із сусідніми країнами
Керівництво Європейського союзу «уважно стежить за подіями» на кордонах Польщі, заявив високий представник ЄС із закордонних справ Жозеп Боррель. Таким чином він відповів на питання журналіста на спільній пресконференції з прем’єр-міністром Денисем Шмигалем 20 березня.
«Ми уважно стежимо за подіями. Звичайно, кордони мають бути розблоковані, незалежно від регіону», – сказав він.
Боррель додав, що рух між Україною та Євросоюзом має бути вільним у тому числі для постачання військової допомоги:
«Тому що, з військової точки зору, наш трансфер між Україною та Євросоюзом має бути вільним. Для військових і цивільних цілей. Я розумію, що можуть бути побоювання, але спосіб, у який це треба вирішувати – це точно не ставити під загрозу транзит між Україною та Польщею в цей критичний момент».
Голова українського уряду Денис Шмигаль додав, що Україна працює над цим питанням у рамках і Координаційної платформи в Єврокомісії, а також із сусідніми країнами.
Читайте також: Польські фермери знову вийшли на загальнонаціональний протест
«Я вірю, що в найближчому майбутньому в нас будуть хороші результати. Найважливіше, що ми сьогодні обговорили під час Ради асоціації Україна-ЄС – неможливість блокування коридорів солідарності по ЄС, в тому числі пунктів пропуску на нашому кордоні, тому що це перша точка коридорів солідарності, і їх не можна блокувати», – додав він.
Раніше сьогодні Державна прикордонна служба повідомила, що страйкарі в Польщі почали обмежувати рух автобусів на пункті «Медика – Шегині» на кордоні з Україною.
Днями польські трактори заблокували кордон із Німеччиною. Перед тим місцеві фермери заблокували пункт пропуску зі Словаччиною, через який, на думку фермерів, заїжджає агропродукція з України та Росії. Попередньо відомо, що протест триватиме до кінця березня.
9 лютого у Польщі розпочався страйк фермерів, оголошений профспілкою «Солідарність». Вони блокують всі пункти пропуску, а також дороги й автомагістралі в окремих воєводствах.
Армія РФ вдарила по Харкову, під завалами можуть бути люди – влада
В результаті атаки армії РФ по Харкову 20 березня відомо троє людей загинули, ще п’ятеро – поранені, повідомив керівник слідчого відділу поліції Харківщини Сергій Болвінов у фейсбуці.
«Близько першої години дня ворог обстріляв місто – пошкоджені восьмиповерхівка та виробничий цех в Холодногірському районі. Пожежа охопила понад 1000 квадратних метрів. Звичайна типографія, цех з виробництва меблів і лакофарбової продукції», – йдеться у повідомленні.
За даними поліції, поранені працівники підприємства, двоє з них у важкому стані.
Раніше про черговий удар по місту Харків повідомили міський голова Ігор Терехов та очільник обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
Керівник ОВА написав, що Росія вкотре вдарила по одному з районів Харкова, а під завалами можуть бути люди.
За словами Терехова, на місці прильоту розпочалася велика пожежа, працюють рятувальники.
«Внаслідок сьогоднішнього удару по Харкову є постраждалі. Їхня кількість і ступінь поранень уточнюється», – уточнив міський голова.
Близько 12:20 у місті була оголошена повітряна тривога. За даними Повітряних сил Збройних сил України, повітряна тривога у Харківській, Донецькій та Запорізькій областях пов’язана з активністю російської тактичної авіації.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Єврокомісія виплатила Україні перші 4,5 млрд євро у рамках програми Ukraine Facility – Боррель
Європейська комісія виплатила перші 4,5 мільярди євро в рамках програми для України на загальну суму 50 мільярдів євро, повідомив 20 березня у Брюсселі верховний представник Європейського союзу із зовнішньої політики Жозеп Боррель.
«Сьогодні ми також здійснили перший платіж у розмірі 4,5 мільярди євро в рамках програми Ukraine Facility, нашого пакету в 50 мільярдів євро для підтримки відновлення, реконструкції та модернізації України», – сказав Боррель на брифінгу.
Крім того, голова зовнішньополітичного відомства Європейського союзу анонсував, що завтра Європейська рада обговорить, як прискорити вступ України до ЄС.
Інформацію про виплату коштів підтвердив у своєму телеграмі голова українського уряду Денис Шмигаль, який також був присутній на брифінгу у Брюсселі.
«Маємо гарну новину після плідних дискусій у Брюсселі: сьогодні Україна отримала 4,5 мільярди євро в межах перехідного фінансування, передбаченого Ukraine Facility… Це зміцнює нашу економічну та фінансову стабільність», – написав Шмигаль.
Читайте також: Рада ЄС погодила виділення додаткових 5 мільярдів євро на військову підтримку України
Раніше Кабінет міністрів затвердив план для Ukraine Facility, який стане основою для виконання програми фінансової підтримки Європейського союзу для України з 2024 по 2027 рік.
За даними уряду, план включає понад 150 індикаторів за 69 напрямками реформ, виконання яких заплановане на період до 2027 року. Він також передбачає 16 інвестиційних індикаторів, що входять до загального переліку змін.
Фінансування у межах програми Ukraine Facility напряму залежить від виконання індикаторів, передбачених цим планом. Зокрема, протягом 2024 року планується реалізація понад 36 показників.
Рада Європейського cоюзу схвалила започаткування sнструменту Ukraine Facility загальним обсягом 50 мільярдів євро на 2024 - 2027 роки в лютому цього року. Ці кошти буде спрямовано на підтримання життєдіяльності, відновлення української держави, та проведення реформ на шляху до членства в Європейському союзі.
Війна і п'ятий термін Путіна: чого очікувати від Росії після чергового переобрання очільника Кремля
П'ятий термін президентства Володимира Путіна додасть йому ще більше рішучості та жорстокості в продовженні війни Росії проти Україні та залучення все більшої кількості російських чоловіків для потреб фронту, вважають міжнародні експерти. Їхні думки зібрав «Голос Америки».
Агенція АР нагадує, що 10 років тому російська окупація Криму підняла хвилю патріотизму в Росії, спричинивши стрімке зростання популярності Путіна, що підштовхнуло його до повномасштабного вторгнення до України.
У статті АР «Історія кроку Путіна 10 років тому, який призвів до війни з Україною та зростання напруги із Заходом» мовиться:
«Тепер, коли Путіна призначено на ще один шестирічний термін президентства, він сповнений рішучості продовжувати свої досягнення в Україні на тлі успіхів Росії на полі бою та зменшення підтримки Києва Заходом. Хоча бойові дії тривають уже третій рік, Путін не чітко описує свої цілі в Україні»
У коментарі АР експертка фонду Карнегі Тетяна Станова вважає, що після виборів Путін почувається впевненіше, ніж будь-коли, на тлі «зростаючої віри Кремля у військову перевагу Росії на війні проти України та відчуття слабкості та роздробленості Заходу».
Слабка підтримка Заходу, мовиться у статті АР, ставить Україну в дедалі небезпечніше становище.
«Росія набирає обертів у своєму нападі на Україну в час затримки допомоги від Заходу, що робить наступні місяці критичними. ... У найгіршому випадку частина української лінії фронту може опинитися під загрозою обвалення», – коментує виданню Бен Баррі, старший науковий співробітник Міжнародного інституту стратегічних досліджень у Лондоні.
Оглядачі АР пишуть, що Путін «неодноразово заявляв, що лінію зіткнення потрібно просунути достатньо далеко, щоб захистити російську територію від зброї великої дальності в українському арсеналі».
А інші особи з оточення російського президента, які менш стримані в амбіціях, пише видання, діляться планами захоплення нових земель.
Дара Массікот, дослідниця програми Росії та Євразії у фонді Карнегі в інтерв’ю NPR розповіла, що, на її думку, після виборів Путін швидше всього продовжуватиме війну в Україні у тому ж самому темпі, а «російська влада залучатиме до воєнних дій чоловіків на так званій ««добровільній основі», без масової мобілізації. То ж експертка не передбачає значних наступів з боку росіян...
Британська розвідка розповіла про методи армії РФ для маскування літаків і кораблів
Російська армія приділяє велику увагу маскуванню військової техніки для її захисту та приховування їхніх оперативних намірів, однак це не допомагає Росії зменшити рівень втрат, повідомляє міністерство оборони Великої Британії з посиланням на дані розвідки.
«На російських авіабазах маскування здійснюється за допомогою макетів літаків і шин на крилах літаків. Є інформація, що на дев’яти російських авіабазах також є розфарбовані силуети планерів літаків. У морській сфері – кораблі Чорноморського флоту мають чорну фарбу на носі і кормі, що, ймовірно, має на меті зробити їхні військові кораблі менш видимими цілями. Силуети кораблів також намальовані на причалах, ймовірно, для того, щоб заплутати українських операторів безпілотних літальних апаратів», – повідомляє розвідка Британії.
Таким чином, вважають у британському оборонному відомстві, армія РФ прагне зменшити втрати Чорноморського флоту і Повітряно-космічних сил Росії за останні два роки.
«Незважаючи на ці спроби маскування, – вважає розвідка, – російські літаки все ще вразливі до звичайного збиття в повітрі, а російські кораблі все ще вразливі під час операцій у Чорному морі. Малоймовірно, що використання методів маскування призведе до значного зменшення втрат».
Також у британській розвідці зауважили, що саме відсутність ефективного застосування маскування було однією з ключових оперативних невдач Росії на ранніх етапах повномасштабного вторгнення в Україну.
Сьогодні вночі російське місто Енгельс, де розміщений аеродром стратегічної авіації РФ, в ніч на 20 березня зазнало атаки завдяки роботі Головного управління розвідки Міністерства оборони України, повідомили Радіо Свобода джерела у ГУР. За даними українських розвідників, під час атаки дрони українського виробництва «вразили цілі» на аеродромі. Російське Міноборони повідомляло при збиття всіх українських дронів.
У лютому Повітряні сили Збройних сил України збили 13 російських літаків, це «найкращий» результат українських військових із жовтня 2022 року, повідомило Міністерство оборони. Повітряні сили ЗСУ знешкодили: 10 винищувачів-бомбардувальників Су-34, 2 винищувачі Су-35, і один літак далекого радіолокаційного виявлення й управління А-50.
За даними Генерального штабу Збройних сил України, станом на 20 березня армія Росії втратила 347 літаків, 325 гелікоптерів та 26 кораблів або катерів. Міністерство оборони РФ не надає інформацію щодо своїх втрат у війні з Україною.
Число поранених через обстріл Синельниківського району зросло, серед них – двоє дітей
Офіс генерального прокурора повідомив про зростання до шести числа поранених внаслідок обстрілу Синельниківського району Дніпропетровської області. Серед них – двоє дітей.
«За даними слідства, ввечері 19 березня 2024 року військові РФ обстріляли з артилерії Великомихайлівську громаду Синельниківського району. Постраждали шестеро місцевих мешканців. З них двоє – діти. Їх госпіталізовано до медзакладу. Внаслідок обстрілу пошкоджено житлові будинки, господарські споруди, лінії електропередач, газогони», – йдеться в повідомленні.
В ОГП додали, що за процесуального керівництва Синельниківської окружної прокуратури розпочате досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом порушення законів і звичаїв війни.
Росія знову атакувала авто з цивільними у Херсонській області, двоє загиблих – влада
Російські війська атакували автівки з цивільними на дорозі між населеними пунктами Садове й Антонівка на Херсонщині, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
«За попередньою інформацією, внаслідок обстрілу загинули двоє чоловіків. Орієнтовно, їм було по 40 років», – вказано у повідомленні.
Лише вчора очільник області повідомляв, що російські військові скинули вибухівку з безпілотника на автомобіль із цивільними людьми на Херсонщині, внаслідок чого дві людини постраждали. Це сталося на вʼїзді до села Осокорівка Нововоронцовської громади.
Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Українські правоохоронці встановили особу офіцера російської Нацгвардії, який брав участь у розстрілі цивільних автомобілів у Гостомелі на Київщині в 2022 році, повідомив Офіс генпрокурора.
«25 лютого 2022 року, перебуваючи на бойових позиціях в районі вулиць Шевченка і Свято-Покровської, він без попередження відкрив вогонь зі стрілецької зброї по цивільному автомобілю, що рухався по вулиці Шевченка в напрямку міста Буча. Водій транспортного засобу отримав численні вогнепальні поранення. Згодом потерпілому вдалося врятуватись. Загалом військовослужбовці загону причетні до розстрілу 12 транспортних засобів в Гостомелі, внаслідок чого вбито 11 мирних жителів, а 15 – поранено», – йдеться в повідомленні.
В ОГП додали, що за процесуального керівництва Київської обласної прокуратури заступнику командира взводу спецпідрозділу військ Нацгвардії РФ по Красноярському краю повідомили про підозру в порушенні законів і звичаїв війни.
За даними Офісу генпрокурора, станом на 20 березня від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україні зафіксували понад 127 900 злочинів агресії і воєнних злочинів, у справі щодо агресії РФ підозрюваними є 692 представники військово-політичного керівництва Росії.
Частину Київської області було окуповано російськими військами у перші дні повномасштабного вторгнення. 2 квітня Київщина була звільнена від російських військ. Під час окупації, як встановили правоохоронні органи України, російські військові чинили різні злочини – розстріли мирного населення, зґвалтування, викрадення і тортури. Наразі ці злочини розслідують СБУ й органи прокуратури.
Кремль «категорично відкидав будь-які звинувачення у вбивствах цивільних», навіть попри те, що факти вбивств цивільних у період російської окупації були підтверджені супутниковими знімками і численними свідченнями.
Ситуація біля Роботиного рухлива, але це не критично – речниця Сил оборони півдня
У районі Роботиного на Запорізькому напрямку ситуація динамічна, але це нормальний розвиток бойових подій – про це в етері Радіо Свобода («Свобода.Ранок») сказала начальниця Об’єднаного координаційного центру сил оборони півдня Наталія Гуменюк, коментуючи інформацію аналітиків проєкту Deep State про те, що російські сили просуваються у селі Вербове у напрямку Роботиного.
«Тут треба пам’ятати, що на таких відкритих поверхнях, як цей регіон, дійсно лінія зіткнення досить рухлива. І зміна позицій може відбуватися навіть протягом однієї доби – на декілька метрів, декілька десятків метрів. Але це не критично, це нормальний розвиток бойових подій. Ми можемо говорити про те, що ворог не припиняє там штурмувати, ворог продовжує тиснути, має кількісну перевагу і використовує знову таки «м’ясні» штурми. Знову основна форма тиску тут – це групи кількістю до відділення, зосереджені з різних напрямків і спрямовані на наші позиції», – каже Гуменюк.
Читайте також: США попередили про відступ ЗСУ: що відбувається і який вихід
За словами речниці, біля Роботиного російські сили активно використовують контрбатарейну боротьбу, зокрема артилерію та дрони. Упродовж минулої доби у цьому районі було шість штурмів, які українські сили відбили.
Загальна кількість російських військ на цьому напрямку не збільшується. Водночас військових звідти відправляють на Херсонський напрямок, розповіла Гуменюк:
«Зокрема, в них є складна ситуація і в напрямку нашого лівобережного плацдарму (на Херсонщині – ред.), де їм важко збирати групи для проведення штурмових дій. Саме тому вони використовують цей момент як ротація, переміщуючи підрозділи, які не обізнані в ситуації, на той напрямок, де можна ще сформувати з них штурмові команди. Цей процес ми спостерігаємо вже досить давно, але загальна кількість угруповання військ «Днепр» не змінюється і продовжує бути в принципі у відмінусування з нашого боку. Але, звісно, ще завдавати і завдавати нам цих мінусів».
За попередню добу Генеральний штаб ЗСУ зафіксував шість атак на позиції українських військових на Оріхівському напрямку, в тому числі біля Роботиного.
Проєкт DeepState у ніч проти 18 березня повідомив про чергове просування агресора в Орлівці на захід від Авдіївки, а також біля Вербового в районі Роботинського виступу, відвойованого ЗСУ під час наступу влітку 2023 року.
Українські дрони «вразили цілі» на аеродромі у російському Енгельсі – джерело в ГУР
Російське місто Енгельс, де розміщений аеродром стратегічної авіації РФ, в ніч на 20 березня зазнало атаки завдяки роботі Головного управління розвідки Міністерства оборони України, повідомили Радіо Свобода джерела у ГУР.
За даними українських розвідників, під час атаки були використані дрони українського виробництва.
«Цілі уражено, результати уточнюються», – повідомили у ГУР.
Водночас не розголошується, які саме цілі були вражені та їхня кількість.
Цієї ночі місто Енгельс Саратовської області атакували безпілотники. Цю інформацію підтвердив у своєму телеграм-каналі губернатор регіону Роман Бусаргін. Постраждалих і руйнувань, за попередніми даними, немає, написав він.
Російські телеграм-канали опублікували відео, на яких можна було почути звуки вибухів. Місцеві жителі розповідали, що чули над містом від двох до чотирьох гучних звуків вибухів, від яких «тремтіли вікна в рамах».
ISW: РФ використовує війну, щоб створити коаліцію держав для протистояння Заходу
Росія продовжує спроби вибудувати коаліцію на противагу Заходу, розвиваючи двосторонні відносини з Іраном, Північною Кореєю і Китаєм, зауважує в своєму звіті американський Інститут вивчення війни (ISW).
В ISW зауважили, що Росія, зокрема, прагне до посилення відносин з Північною Кореєю і отримала балістичні ракети й артилерійські боєприпаси від КНДР в обмін на ймовірну технологічну співпрацю та іншу невідому підтримку, що викликало занепокоєння в Сеулі щодо ситуації з безпекою на півострові.
Аналітики згадали, що 19 березня в Москві заступник міністра закордонних справ Росії Андрій Руденко зустрівся зі спеціальним представником Китаю у справах Корейського півострова Лю Сяоміном для обговорення ситуації на Корейському півострові. Руденко і Лю звинуватили США і їхніх союзників у загрозі військовій ситуації в північно-східній Азії й застерегли Сполучені Штати від поширення «блокового мислення» в стилі Холодної війни.
На Херсонщині через удар російського безпілотника постраждав місцевий житель – ОВА
Російські війська напередодні завдали удару по селищу Червоний Маяк у Бериславському районі Херсонської області, повідомила обласна військова адміністрація 20 березня.
«82-річного місцевого жителя російські війська атакували з безпілотника. Через скидання вибухівки він отримав вибухову травму та поранення передпліччя», – йдеться в повідомленні.
ОВА додає, що потерпілий сам звернувся до лікарів на наступний день після атаки. Йому надали медичну допомогу.
Читайте також: Тактика «подвійних ударів»: з якою метою Росія поновила балістичні атаки по Одесі та Миколаєву
Раніше голова області Олександр Прокудін повідомив, що протягом доби 19 березня в Херсонській області за минулу добу внаслідок російських обстрілів загинула одна людина, п’ятеро зазнали поранень.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. У січні Росія активізувала свої атаки, внаслідок чого десятки людей загинули, ще сотні були поранені.
Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.