Блінкен: США не підтримували здійснення ударів поза межами України
США не надавали підтримку в організації ударів по території Росії, заявив 2 квітня держсекретар США Ентоні Блінкен під час спільної пресконференції з главою МЗС Франції Стефаном Сежурне в Парижі.
«Ми і не підтримували, і не давали можливостей для здійснення українських ударів поза українською територією», – сказав Блінкен, відповідаючи на питання журналіста щодо ударів України по нафтобазам у Росії.
Раніше видання Financial Times із посиланням на джерела писало, що влада США закликала Україну зупинити атаки на нафтову інфраструктуру Росії. За словами співрозмовників FT, Вашингтон побоюється, що удари безпілотників по російських нафтопереробних заводах можуть призвести до зростання світових цін на нафту, а також спровокувати заходи Москви у відповідь.
Після того радник голови Офісу президента України Михайло Подоляк заперечив що Вашингтон вимагає від України припинити атаки по нафтовій інфраструктурі Росії.
Пізніше президент Володимир Зеленський відповів в інтерв’ю Washington Post щодо цих заяв, що «реакція США на це не була позитивною».
Упродовж останнього часу нафтопереробні заводи в Росії регулярно зазнають атак ударних безпілотників. За деякі з них взяли на себе відповідальність українські військові.
28 березня стало відомо, що внаслідок атак на НПЗ у Росії виробництво бензину до кінця березня скоротилося за річними показниками на 14%, а дизельного палива – на сім відсотків.
Генштаб: протягом доби на фронті було 62 бойових зіткнення
Протягом доби на фронті зафіксували 62 бойових зіткнення, повідомив у вечірньому зведенні 2 квітня Генеральний штаб Збройних сил України.
За повідомленням, українські військові відбили атаки російських сил на шістьох напрямках, зокрема 18 – на Новопавлівському напрямку.
«Загалом ворог завдав два ракетних і 43 авіаційних ударів, здійснив 39 обстрілів з реактивних систем залпового вогню по позиціях наших військ та населених пунктах», – йдеться в повідомленні.
Раніше президент України Володимир Зеленський в інтерв’ю американському каналу CBS News заявив, що Росія буде готувати контрнаступальні дії, це може бути кінець травня або червень.
Аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) у нещодавньому звіті заявили, що російське командування може зосередити свою прогнозовану наступальну операцію наприкінці весни-влітку 2024 року на заході Донецької області, сподіваючись використати стійке, але незначне просування російських сил у цьому секторі.
Удари БПЛА по об’єктах в Татарстані: вся Росія під прицілом?
Зранку 2 квітня 2024 року влада Татарстану (республіка РФ) заявила про атаку дронів та підприємства у Єлабузі та Нижньокамську. Офіційно глава республіки не називає підприємства, які атакували, але відомо, що йдеться про особливу економічну зону «Алабуга». Вона розташована за понад 1 200 кілометрів від кордону з Україною. Що відомо про українські безпілотники, які здатні долати таку відстань?
Призовний вік в Україні знизили до 25 років – Зеленський підписав закон
Президент України Володимир Зеленський підписав 2 квітня закон, який знижує призовний вік з 27 до 25 років.
Проєкт закону №9281 був підтриманий парламентом це 30 травня 2023 року. Відтоді документ очікував підпису президента.
У пояснювальній записці до закону «Про військовий обов’язок і військову службу» вказано, що під час дії у державі правового режиму воєнного стану, необхідності в тривалому перебуванні громадян (до 27 річного віку) на військовому обліку призовників не має.
«Переважна кількість громадян отримує відстрочку від призову на строкову військову службу при досягненні ними 18-річного віку. Більшість із них мають відстрочку від призову на строкову військову для здобуття освіти. Їх навчання, як правило, триває протягом 4-6 років в залежності від отриманого рівня вищої освіти (бакалавр, магістр), яке закінчується під час досягнення ними 22-24 річного віку», – пояснюють автори закону.
Урядовий законопроєкт про мобілізацію, який перебуває на розгляді у Верховній Раді, також пропонує змінити призовний вік з 27 до 25 років. Документ у першому читанні парламентарі підтримали 7 лютого.
29 березня комітет Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки завершив розгляд поправок перед другим читанням до законопроєкту про мобілізацію. Як повідомлялось, їх було понад чотири тисячі.
В Україні від 24 лютого 2022 року, дня повномасштабного вторгнення Росії, запроваджено воєнний стан. Тоді ж оголосили загальну мобілізацію. Відтоді Верховна Рада регулярно продовжує строки дії воєнного стану і мобілізації.
ОВА: у Дніпрі до 13 зросло число постраждалих через удар РФ, серед них – п’ять дітей
У Дніпрі зросла кількість постраждалих внаслідок російського удару, завданого 2 квітня, повідомив голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Сергій Лисак.
«На зараз – 13 постраждалих від ракетної атаки у Дніпрі. Серед них – п’ятеро – діти», – написав Лисак у телеграмі.
За його словами, вісьмох поранених шпиталізували, всі вони – у стані середньої тяжкості, решті надали меддопомогу, вони лікуватимуться вдома.
Раніше в ОВА повідомляли про п’ятьох постраждалих. Крім того, за словами Сергія Лисака, через ракетний удар у Дніпрі був пошкоджений один із закладів освіти.
«На щастя, в момент удару всі діти були в укритті. Це вберегло здоров’я та, можливо, й життя хлопців і дівчат», – зазначив він.
Повітряні сили ЗСУ інформували про «керовану авіаційна ракету у напрямку Дніпра» близько 16:38. Наразі у місті оголошено про відбій повітряної тривоги.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
«З окупації – знову в заручники»: У шелтері для переселенців у Львові спалахнув конфлікт (відео)
Благодійна організація «100% життя», яка опікується притулком для ВПО, скаржиться на блокування роботи їхнього шелтеру у Львові. Загалом там проживає близько 70 людей, це найбільш найнезахищеніші групи – літні люди, особи з інвалідністю, ВІЛ-позитивні та колишні наркозалежні. За словами організації, власник приміщення, львівський забудовник Ігор Микичак, у якому вони розмістили прихисток, вимкнув їм світло та погрожує забрати їхнє майно. У «100% життя» твердять також, що орендодавець проявляв фізичну агресію до однієї із працівниць. Організація вже звернулася до поліції. Проєкт «Ти як?» від Радіо Свобода завітав у притулок, аби з'ясувати обставини і опитати людей. Ми також звернулися до сторони орендодавця з проханням прокоментувати ситуацію, утім, відповіді так і не отримали. Однак редакція готова надати слово у разі виявлення бажання.
У Німеччині дедалі більше шириться риторика про потребу працевлаштування біженців. Федеральний міністр праці Губертус Хайль звернувся до українців з листом, у якому закликав активніше шукати роботу та зменшити свою потребу в соціальній допомозі. Зараз близько 700 тисяч громадян України у Німеччині отримують допомогу через безробіття. Загальні витрати на утримання українських біженців коштують німецькому бюджету до шести мільярдів євро на рік. Зменшити навантаження на німецьку економіку, працевлаштовуючи переселенців, покликана впроваджена ініціатива Job Turbo.
Проєкт Радіо Свобода «Ти як?» дізнався перші результати цієї ініціативи, дослідив те, як спонукатимуть працювати українських шукачів притулку та з якими проблемами вони стикаються.
Уряд оновив правила перетину кордону для студентів-чоловіків певних спеціальностей
Кабінет міністрів ухвалив 2 квітня постанову, якою дозволив виїжджати за кордон студентам-чоловікам, що навчаються на медичній, фармацевтичній або ветеринарній спеціальності та стали учасниками програми академічної мобільності, повідомляє Міністерство освіти й науки.
«Це рішення посприяє інтеграції України в європейський простір вищої освіти, відновить можливість усім студентам брати участь у програмах академічної мобільності», – вказано у повідомленні.
У міністерстві зауважили, щоб перетнути кордон студенти-чоловіки мають:
- бути віком від 18 до 22 років;
- не підлягати призову на військову службу під час мобілізації;
- навчатися на денній формі в закладах вищої освіти України державної або комунальної форми власності;
- здобувати освітній ступінь бакалавра (магістра медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямування);
- стати учасником академічної мобільності строком на 1 семестр.
Для перетину кордону необхідні наступні документи:
- е-квиток студента;
- направлення від закладу освіти;
- засвідчена копія договору з іноземним університетом про прийняття на програму академічної мобільності;
- військово-довідковий документ від ТЦК.
Після початку російського повномасштабного вторгнення в Україну 24 лютого було запроваджено воєнний стан і оголошено загальну мобілізацію. Більшості чоловіків віком від 18 до 60 років заборонено виїжджати за кордон.
Міноборони: українські військові у березні знищили найбільше артсистем РФ від початку вторгнення
У березні 2024 року українські військові знищили 976 російських артилерійських систем, повідомило Міністерство оборони України.
«Це – найвищий показник за один місяць від початку повномасштабного вторгнення», – йдеться в повідомленні.
Росія дані свої втрати у війні проти України не коментує.
Вранці 2 квітня Генштаб ЗСУ заявив, що від початку повномасштабного вторгнення в Україну Росія втратила близько 443 660 своїх військових і, зокрема, 11 112 артилерійських систем.
Міністр оборони США Ллойд Остін 19 березня заявив, що щонайменше 315 тисяч російських військовослужбовців були вбиті або поранені з моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
24 лютого розвідка Великої Британії заявила, що вбитими й пораненими Росія, ймовірно, втратила приблизно 350 тисяч військових. Такі втрати –350 тисяч – навів і генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ.
Росія завдала ракетного удару по Дніпру, є поранені, пошкоджений заклад освіти – влада
Росія вдень 2 квітня завдала ракетного удару по місту Дніпро, постраждали щонайменше п’ятеро людей, повідомив голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Сергій Лисак.
Він повідомив, що місцева влада уточнює деталі.
Згодом голова ОВА зазначив, що через ракетний удар у Дніпрі був пошкоджений один із закладів освіти.
«На щастя, в момент удару всі діти були в укритті. Це вберегло здоров’я та, можливо, й життя хлопців і дівчат», – написав він у телеграмі.
Повітряні сили ЗСУ інформували про «керовану авіаційна ракету у напрямку Дніпра» близько 16:38. Наразі у місті оголошено про відбій повітряної тривоги.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
На тлі втрат Чорноморського флоту РФ Шойгу анонсував появу нових кораблів «Каракурт» у Криму
Міністр оборони Росії Сергій Шойгу заявив, що в цьому році Чорноморський флот РФ отримає три малі ракетні кораблі, цитують російські ЗМІ.
За словами російського посадовця, це будуть кораблі проєкту «Каракурт». Він додав, що головний корабель цієї серії «Циклон» увійшов до складу Чорноморського флоту й «успішно виконує поставлені задачі».
«До кінця року Зеленодольський завод імені Горького має передати морякам ще три таких кораблі», – сказав Шойгу.
У листоаді 2023 року корвет «Аскольд» класу «Каракурт», який ще не увійшов до складу ВМФ Росії, був уражений, ймовірно, крилатою ракетою. Згодом Україна заявила про знищення корабля. Міноборони Росії охарактеризувало його як «ушкоджений».
Корвети типу «Каракурт» здатні запускати до восьми крилатих ракет та оснащені одним із варіантів зенітно-ракетного комплексу «Панцир».
За даними українських військових, минулого місяця затонув патрульний корабель «Сергій Котов», а також пошкоджені великі десантні кораблі «Костянтин Ольшанський», «Ямал», «Азов» та розвідувальний корабель «Іван Хурс».
У РФ призначили головнокомандувача Чорноморського флоту
Президент Росії Володимир Путін підписав указ про призначення адмірала Олександра Моїсеєва головнокомандувачем Військово-морського флоту РФ, повідомив 2 квітня міністр оборони країни Сергій Шойгу.
За його словами, віце-адмірала Костянтина Кабанцова також призначено командувачем Північного флоту.
Раніше військові були тимчасовими виконувачами обов’язків на цих посадах.
Олександра Моїсеєва представили на посаді тимчасового виконувача обов’язків головнокомандувача ВМФ Росії 19 березня. Раніше Миколу Євменова відправили у відставку. Що саме спричинило звільнення, не уточнювалося. Євменов обіймав цю посаду з 2019 року.
Адмірал Олександр Моїсеєв командував Чорноморським флотом Росії з травня 2018 по травень 2019 року. Після цього він був призначений командувачем Північного флоту.
Заміна головнокомандувача Військово-морського флоту Росії відбулася на тлі великих втрат у Чорноморському флоті РФ. За даними командування ЗСУ, російські кораблі на Чорному морі кілька діб не виходили на чергування після того, як 5 березня українська розвідка заявила про знищення поблизу Керчі російського корабля «Сергій Котов».
Головне управління розвідки Міністерства оборони України повідомило 6 березня, що внаслідок українського удару по російському кораблю були поранені щонайменше 27 російських військових, а сім осіб загинули.
Cили оборони півдня України повідомили, що в березні також були пошкоджені великі десантні кораблі ВМФ РФ «Костянтин Ольшанський», «Ямал», «Азов» та розвідувальний корабель «Іван Хурс».
Росія зазвичай не коментує ураження своїх кораблів українською стороною.
У Парижі Блінкен попередив про «критичний момент» для України
Державний секретар США Ентоні Блінкен 2 квітня заявив, що Україна переживає «критичний момент» у війні з Росією і терміново потребує більшої підтримки Заходу.
«Абсолютно важливо, щоб українці отримали те, що їм і далі потрібно для захисту, особливо коли йдеться про боєприпаси і протиповітряну оборону, – сказав Блінкен журналістам під час візиту до Франції, передає агенція Reuters. – Це ще одна причина, через яку запит на додатковий бюджет, який президент Байден направив до Конгресу, має бути виконаний якнайшвидше».
У Держдепартаменті повідомляли, що Ентоні Блінкен поїхав до Франції, зокрема, щоб обговорити міжнародні зусилля з підтримки України.
Раніше президент США Джо Байден неодноразово закликав контрольовану республіканцями Палату представників схвалити пакет військової і фінансової допомоги Україні.
Сенат США на нічному засіданні 13 лютого підтримав законопроєкт, який передбачає допомогу Україні, Ізраїлю і Тайваню на суму 95 мільярдів доларів, 60 мільярдів із яких призначаються Києву. Проте Палата представників, де більшість мають республіканці, досі не розглянула цей законопроєкт. Значна частина республіканців орієнтується на колишнього президента Дональда Трампа, який критично висловлювався про цей законопроєкт.
Ще у лютому спікер Палати представників Майк Джонсон (республіканець) відкинув схвалений Сенатом законопроєкт, але допускав голосування за «нову пропозицію».
Днями Джонсон заявив, що очікує на просування пакету, який включає допомогу Україні, коли Палата представників повернеться після канікул. Він припустив, що цей пакет буде включати «деякі важливі нововведення». У цьому контексті Джонсон згадав про заарештовані російські активи, заморожені в США, а також концепцію позики.
У Білому домі відмовилися припускати, чи підпише президент США Джо Байден інший варіант законопроєкту щодо допомоги Україні.
«Залякати населення»: у РНБО розповіли про мету масованих ударів РФ
Війська РФ наносять масовані удари по Україні, щоб залякати населення. Про це заявив секретар Ради національної безпеки і оборони Олександр Литвиненко на зустрічі з експрезиденткою Хорватії Коліндою Грабар-Китарович, інформує 2 квітня пресслужба РНБО.
«Наше завдання – захистити наші міста і це вкрай складно без західної підтримки», – сказав Литвиненко під час обговорення ситуації в Україні.
Останнім часом Росія посилила атаки енергетичної інфраструктури України. 22 березня під час масштабної атаки на українську енергетику за останній час РФ завдала удару по найбільшій ГЕС України – ДніпроГЕС у Запоріжжі. У компанії «Укргідроенерго» повідомили про серйозні пошкодження. Згодом цілями російських атак були Канівська та Дністровська ГЕС.
Раніше Київська міська військова адміністрація повідомила, що за перший квартал 2024 року Росія випустила понад 180 засобів ураження в напрямку Києва, в тому числі 139 ракет.
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
На Херсонщині через російський обстріл загинув літній чоловік – ОВА
У Херсонській області внаслідок російського обстрілу загинув місцевий житель, повідомила 2 квітня Херсонська обласна військова адміністрація.
«Російська армія вбила літнього жителя села Токарівка. Через ворожий обстріл поранення, несумісні з життям, отримав 79-річний чоловік. Тіло загиблого сьогодні виявили правоохоронці. Час і обставини смерті зʼясовуються», – йдеться в повідомленні.
Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Удар на понад 1000 км углиб Росії: у ЗСУ з'явився свій «Шахед»?
Вранці 2 квітня влада Татарстану (республіка РФ) заявила про атаку безпілотників на підприємства в Єлабузі і Нижньокамську.
«Серйозних руйнувань немає, технологічний процес підприємств не порушений», – запевнили в офіційному телеграм-каналі республіки.
Пізніше в російських телеграм-каналах стали з'являтися відео нібито самих ударів, на якому великий дрон врізається в будівлю. Російський телеграм-канал Baza стверджує, що атаки зазнав комплекс хостелів.
Також дрони атакували черговий нафтопереробний завод у Росії – розташований у Нижньокамську, неподалік Єлабуги.
За даними Радіо Свобода, за атакою дронів стоять СБУ та ГУР МО України, а удар по НПЗ у Нижньокамську вивів з ладу установку первинної переробки нафти – її потужність становила 8 мільйонів тонн нафти на рік, майже 3% від загальної річної переробки нафти в РФ.
У Єлабузі ж, як повідомлялося, Росія побудувала завод зі збирання іранських дальнобійних дронів «Шахед» – до виробництва залучали студентів одного з місцевих вишів.
Для атаки на ці два об'єкти дронам довелося пролетіти понад 1000 кілометрів – у разі, якщо їх запустили з підконтрольної владі України території.
Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:
Верховна Рада України змінила цілу низку норм, що стосуються прав військових. Тепер поранені можуть лікуватися до 12 місяців без необхідності через чотири місяці проходити комісії. З'явилися нові правила, що стосуються військових психологів та капеланів; норма про дискримінацію за ознакою статі та орієнтації. Закон прибирає поняття «обмежено придатний». Також у другому читанні з нього виключили скандальну норму – про заборону військовим публікувати фото та відео у соцмережах (проти неї протестували OSINT-розслідувачі). Кореспондентка Радіо Свобода розпитала про зміни одного із авторів закону, депутата від фракції «Голос Ярослава Юрчишина.
СБУ повідомила про підозру директору бюро РФ через виробництво далекобійних ракет
Служба безпеки України підозрює генерального директора російського проєктно-конструкторського бюро «Радуга» Сергія Богатікова в сприянні агресивній війні – про це відомство заявило 2 квітня.
Як пояснює відомство, підприємство спеціалізується на серійному виробництві далекобійного ракетного озброєння для російських військ.
«Насамперед мова йде про крилаті ракети типу Х-101, які рашисти використовують для здійснення повітряних ударів по цивільній інфраструктурі України. Саме такою ракетою окупанти поцілили у багатоквартирний будинок в Умані 28 квітня 2023 року», – повідомляє СБУ.
Внаслідок цієї атаки загинули 23 людини, серед них шестеро дітей.
Служба зазначає, що бюро під керівництвом Богатікова за постачання ракетного озброєння російським військовим отримало відзнаку «Вдячність президента РФ».
Російському посадовцю повідомили про підозру в пособництві у веденні агресивної війни, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.
«Наразі тривають комплексні заходи для притягнення зловмисника до відповідальності за злочини проти нашої держави», – додали в пресслужбі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Бізнес під вогнем: як відроджується підприємництво на півдні в умовах війни
На деокупованій частині Херсонщині втричі зменшилася кількість зареєстрованих безробітних, а з початку цього року зареєструвалися майже пів тисячі нових підприємців, повідомив заступник голови Херсонської обласної військової адміністрації Михайло Лемак. За його словами, протягом останніх місяців до бюджету області надійшло 190 мільйонів гривень податків, які сплатили підприємці.
Проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» дізнався, що сприяє збільшенню кількості підприємців на Херсонщині та Запоріжжі? Хто може отримати грант на розвиток бізнесу, і чи складно це зробити? Як відновлюють свою справу підприємці, які виїхали з окупації?
Уряд звільнив першу заступницю міністра закордонних справ Еміне Джеппар
Неурядова організація World Central Kitchen (Світова Центральна Кухня) 2 квітня підтвердила загибель семи своїх співробітників у Смузі Гази.
За твердженням WCK, її співробітники їхали зоною, де не було бойових дій, у двох броньованих автівках із логотипами організації та в легковому автомобілі.
«Попри координацію переміщення з Армією оборони Ізраїля, конвой був обстріляний, коли виїздив зі складу в Дейр аль-Бала, де команда розвантажила понад 100 тонн гуманітарної харчової допомоги, доправленої до Гази морем», – йдеться в повідомленні.
Семеро загиблих були громадянами Австралії, Польщі, Великої Британії, Палестини, також ще один мав подвійне громадянство США та Канади.
«Це не просто атака на WCK, це атака на гуманітарні організації, які прибувають на місця найбільш кризових ситуацій, де їжа використовуються як зброя війни. Це не можна пробачити», – заявила виконавча директорка організації Ерін Ґор.