Сухопутні сили ЗСУ створять рекрутинговий центр – Павлюк
Прийнято рішення про створення рекрутингового центру з укомплектування військових частин та підрозділів Сухопутних військ Збройних сил України, повідомив 10 травня командувач Сухопутних військ генерал-лейтенант Олександр Павлюк.
«Під час відбору кожний кандидат, що відповідає умовам, зможе обрати підрозділ, в якому він хоче служити. Базова загальновійськова підготовка забезпечуватиметься в межах спеціального навчального батальйону, фахова – також на базі окремого центру та під керівництвом фахівців з бойовим досвідом», – написав Павлюк.
Вказано, що більш детальну інформацію про програму відбору та підготовки фахівців безпілотних систем можна отримати за телефоном гарячої лінії: 0 800 301 314
З березня до Збройних сил України почали набирати ще й за новим алгоритмом – через рекрутинг. Цей механізм, на відміну від мобілізації, дозволяє кандидатам потрапити – після співбесіди і тестів – до обраного підрозділу. Звичайна мобілізація через ТЦК не дає такої можливості, і часто майбутній підрозділ проходження служби, як і спеціальність, залишаються невідомими для рекрута.
Наразі в Україні працює 19 українських центрів рекрутингу.
Служба безпеки України заявила про затримання на Київщині ще п’ятьох блогерів, які здійснювали інформаційно-підривну діяльність на користь РФ, зокрема працювали на зрив мобілізації в Україні.
Як повідомляє пресслужба відомства, вони знімали провокативні стріми, писали фейкові публікації про військовослужбовців ЗСУ, у тому числі представників військкоматів.
«Цей деструктивний контент масово «підхоплювали» російські пропагандисти для підготовки постановочних сюжетів, зокрема для міжнародної аудиторії.Також фігуранти поширювали інформацію про місця дислокації та маршрути переміщення українських захисників. Ці координати агресор міг використати для здійснення прицільних ракетно-дронових ударів по місцях перебування Сил оборони», – йдеться у повідомленні.
У СБУ інформують, що затримали киянина, який їздив на власному авто та робив стріми в ютубі поблизу місць перебування військовослужбовців ЗСУ у Києві, під час трансляцій він не лише оприлюднював локації, але й поширював фейки про військових у коментарях.
Читайте також: СБУ: працівники заводу на Харківщині планували передати РФ секретну документацію
Також серед затриманих є водій столичного таксі, який адміністрував мережу анонімних телеграм-каналів, законспірованих під рекламні сервіси та продаж продуктів. За даними спецслужби, за допомогою цієї мережі він «розганяв» кремлівські наративи щодо мобілізації в Україні та поширював інформацію про місце перебування посадовців військкоматів.
Третій фігурант – житель столиці, який на власних сторінках у соцмережах закликав до зриву мобілізації через силовий опір представникам ТЦК, ще двоє затриманих з Київщини також «зливали» місця дислокації українських захисників у спеціалізовані групи і чат-боти, додають у СБУ.
Наразі слідчі Служби безпеки повідомили всім п’ятьом фігурантам про підозру за ч. 1 ст. 114-1 Кримінального кодексу України (перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань в особливий період).
Правоохоронці регулярно повідомляють про затримання у різних регіонах України підозрюваних у колабораціонізмі, підривній діяльності на шкоду Україні, державній зраді.
Поліція просить жителів прифронтових територій утриматися від відвідування кладовищ у поминальні дні
Понад 12 тисяч правоохоронців будуть забезпечувати порядок біля кладовищ у поминальні дні – першу неділю після Великодня.
Поліція закликає людей обмежити час перебування на кладовищах, а людей на прифронтових територіях відмовитись від відвідування. Про це сказала заступниця начальника Департаменту комунікацій Нацполіції Юлія Гірдвіліс 10 травня в етері телемаратону.
«Відвідувати у ці дні кладовища або ні – це вибір кожного. Адже ми повинні розуміти, що це є відкрита місцевість. Це підвищений ризик. І укриттів поряд там, на жаль, нема», – сказала Гірдвіліс.
У поліції зазначили, що є регіони у яких діє вибіркова заборона на відвідування кладовищ – це Житомирська, Донецька, Херсонська області. Це пов’язано із мінною небезпекою.
За даними поліції, громадяни планують відвідати близько 9 тисяч кладовищ по країні.
Перед Великоднем президент Володимир Зеленський закликав громадян України бути «максимально уважними» найближчими днями, оскільки «Росія не перестає прагнути нести руїну навіть перед Великоднем».
Раніше Служба безпеки України закликала українців напередодні Великодня і в саме свято обмежити відвідування масових заходів, дотримуватися комендантської години і не ігнорувати сигнали повітряної тривоги.
Прокуратура: унаслідок обстрілу РФ Сумщини загинула літня жінка, її онука – поранена
Російські війська вранці, 10 травня, обстріляли з артилерії Есманську громаду на Сумщині – загинула 64-річна жінка, її 17-річна онука отримала поранення, повідомляє прокуратура області.
«За даними слідства, 10 травня 2024 року з 7:10 год, застосовуючи заборонені міжнародним правом методи ведення війни, окупанти протягом години з артилерії обстрілювали цивільну інфраструктуру Есманської громади Шосткинського району», – вказано у дописі.
Міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко 17 квітня повідомив, що від початку 2024 року російські війська понад чотири тисячі разів обстріляли Сумщину, при тому, що «за весь минулий рік кількість обстрілів сягала шести тисяч».
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
ГУР попереджає про посилення російських IПСО
Головне управління розвідки Міністерства оборони України попереджає про посилення російських інформаційно-психологічних спецоперацій, спрямованих на дестабілізацію та розкол українського суспільства.
«Разом із загостренням обстановки на фронті противник посилює дестабілізаційні зусилля, спрямовані на розкол українського суспільства. Зокрема, може використовувати для цього масові заходи, куди вкидає власні провокації», – йдеться у повідомленні, поширеному пресслужбою відомства.
У ГУР зауважують, що військовими цілями противника є не лише військові об’єкти, а також цивільна інфраструктура: лікарні, вокзали, скупчення людей.
«Спроби російських інформаційних кампаній з використанням політичних гасел, що роз’єднують суспільство – паразитують на справжніх проблемах, але чимало з них спричинені агресією путінської Росії», – зазначається в повідомленні.
У розвідці констатують, що є потреба дотримуватися внутрішньої єдності, бо «ворог уміє чудово маніпулювати почуттями та зневірою, емоціями та фактами, перемішує правду з брехнею».
Міненерго знову закликає економити електроенергію у вечірні години
Враховуючи значні пошкодження, завдані енергосистемі, Міністерство енергетики України просить споживачів зменшити використання енергоємних приладів у пікові години (з 17:00 до 22:00).
Також звертається до промислових споживачів – переглянути виробничі процеси для зменшення навантаження на енергосистему, повідомляє пресслужба міністерства 10 травня.
«З 18:00 четверга до 7:00 п’ятниці в усіх регіонах, крім Херсонської області, застосовувалися обмеження промислових споживачів. При цьому електропостачання побутових споживачів не обмежувалося», – йдеться у повідомленні.
Енергетики зауважили, що для промисловості обмеження можливі і сьогодні.
У Міненерго додали, що через обстріли були пошкоджені повітряні лінії на Дніпропетровщині, Харківщині та Чернігівщині. У південному регіоні біля однієї з високовольтних підстанцій стався вибух внаслідок падіння БпЛА.
Генеральний директор компанії YASNO Сергій Коваленко в ефірі Радіо Свобода (проєкт «Свобода.Ранок») розповів, що кожне домогосподарство може зекономити 20 відсотків електроенергії.
Уночі та вранці 8 травня, за даними Міненерго, сили РФ атакували об’єкти генерації та передачі електроенергії у шести областях – Полтавській, Кіровоградській, Запорізькій, Львівській, Івано-Франківській, Вінницькій областях.
Після цього через дефіцит електроенергії компанія «Укренерго» запровадила обмеження на енергопостачання для промисловості та бізнесу, але також попередили – не виключені відключення побутових споживачів.
Російські військові з жовтня 2022 року розпочали обстріли критичної енергетичної інфраструктури України, що спричинило дефіцит генерації електроенергії та проблеми з розподілом між регіонами. У 2023 році Росія зменшила інтенсивність атак.
У березні цього року Росія відновила атаки по об’єктах критичної інфраструктури в Україні, зокрема, здійснивши 22 березня найбільш масштабну атаку на українську енергетику за останній час. Тоді РФ завдала удару по найбільшій ГЕС України – ДніпроГЕС у Запоріжжі. У компанії «Укргідроенерго» повідомили про серйозні пошкодження. Згодом цілями російських атак були Канівська та Дністровська ГЕС.
Чехія передала Україні перший тренажер винищувача F-16 – Олещук
Чехія передала перший тренажер винищувача F-16 в одну із бригад тактичної авіації, повідомив командувач Повітряних сил ЗСУ Микола Олещук.
За його словами, основний модуль тренажера уже тестують та готують до експлуатації українські спеціалісти.
«Дякую усім, хто допомагає Україні зміцнювати авіаційну компоненту. Звісно, що, окрім самих F-16, нам треба створювати потужну навчально-матеріальну базу для нашої молоді. Закликаю наших союзників долучатися до цієї ініціативи», – написав він у телеграмі.
Українські пілоти нині проходять навчання. За даними видання The New York Times, Україна може отримати до липня лише шість із приблизно 45 винищувачів F-16, обіцяних західними країнами. Очікується, що до літа цього року будуть готові 12 льотчиків – це менше, ніж повна ескадрилья.
Влада України неодноразово заявляла, що поява західних винищувачів в Україні може змінити ситуацію на полі бою, адже Росія має «повну перевагу в небі» на окупованих територіях.
Малюська вважає, що мобілізувати можливо до 20 тисяч засуджених
Міністр юстиції Денис Малюська вважає, що до лав Збройних сил України можна було б мобілізувати від 10 до 20 тисяч засуджених, розповів він в інтерв’ю ВВС News Україна.
До цього числа входять люди, що відбувають покарання у закладах пенітенціарної системи і ті, хто мають судимості.
Міністр додав, що частина установ виконання покарань були окуповані або евакуйовані, тому кількість установ, які працюють, різко зменшилась.
«У нас переповнені установи виконання покарань, зокрема слідчі ізолятори, вільних місць давно немає практично ніде. А у великих містах величезне переповнення. Тому це велика проблема. Не в останню чергу я дуже агітую за мобілізацію ув'язнених і засуджених через те, щоб в тому числі не порушувати нормативи за кількістю людей на певну площу», – сказав Малюська.
Раніше член Комітету з питань національної безпеки, оборони і розвідки Давид Арахамія заявляв, що ресурс ув’язнених осіб, яких Україна потенційно може мобілізувати до Сил оборони, складає 15-20 тисяч людей. Він пояснив, що це загальний мобілізаційний ресурс, а скільки з них підпишуть контракт – невідомо.
8 травня Верховна Рада ухвалила у другому читанні законопроєкт №11079-1, який дає дозвіл деяким категоріям увʼязнених мобілізуватися до лав Збройних сил України.
До цього міністр юстиції Денис Малюська в ефірі Радіо Свобода (проєкт «Свобода.Ранок») розповів, що тисячі громадян України, які мають судимість, виявили бажання приєднатися до лав Збройних сил України. Також, за його словами, нині щонайменше 50 тисяч осіб через погашену судимість не перебувають на обліку в ТЦК і СП.
У компанії YASNO розповіли, скільки електроенергії може зекономити кожне домогосподарство
Нині дефіцит електроенергії є контрольованим, але завдяки ощадливому споживанню цей дефіцит можна компенсувати – кожне домогосподарство може зекономити 20 відсотків електроенергії. Про це в ефірі Радіо Свобода (проєкт «Свобода.Ранок») заявив генеральний директор компанії YASNO Сергій Коваленко.
«Є вже такі ознаки, що потроху-потроху (люди ощадливо використовують електрику – ред.), люди вже починають приглушати світло ввечері. Ми бачимо підприємства. Я маю надію, що це стане якщо не модою, то нормою, нашою звичкою. І я завжди кажу, що в нас є літо для того, щоб привчитись до цього, до опалювального сезону. Мені здається, що ми зможемо трішки економити. Тому якщо порахувати, то кожне домогосподарство може зекономити десь 20% без таких суттєвих цивілізаційних втрат. Або перевести споживання на ніч, коли немає дефіциту, або зменшити споживання в абсолюті. І це не є суттєвими цивілізаційними втратами. Це не те, що ми повністю відмовляємось від готування їжі, прання і таке інше. Я маю надію, що цей люфт 15-20%, якщо кожен долучиться, то ми зможемо це зробити», – розповів він.
За словами Сергія Коваленка, дефіцит електроенергії наразі є контрольованим. Але він прогнозує, що влітку споживання зросте.
«Поки дефіцит контрольований, ще можна якось зменеджити його через підприємства. Трішечки там баланс якийсь знайти. Мій прогноз, що коли буде рости температура середовища навколишнього, всі почнуть включати кондиціонери – почне рости споживання. А ми розуміємо, що у нас генерація не збільшиться, імпорт у нас не збільшиться, тобто кількість електроенергії в системі не збільшиться, а споживання буде рости», – каже він.
Уночі та вранці 8 травня, за даними Міненерго, сили РФ атакували об’єкти генерації та передачі електроенергії у шести областях – Полтавській, Кіровоградській, Запорізькій, Львівській, Івано-Франківській, Вінницькій областях.
Після цього через дефіцит електроенергії компанія «Укренерго» запровадила обмеження на енергопостачання для промисловості та бізнесу, але також попередили – не виключені відключення побутових споживачів.
Російські військові з жовтня 2022 року розпочали обстріли критичної енергетичної інфраструктури України, що спричинило дефіцит генерації електроенергії та проблеми з розподілом між регіонами. У 2023 році Росія зменшила інтенсивність атак.
У березні цього року Росія відновила атаки по об’єктах критичної інфраструктури в Україні, зокрема, здійснивши 22 березня найбільш масштабну атаку на українську енергетику за останній час. Тоді РФ завдала удару по найбільшій ГЕС України – ДніпроГЕС у Запоріжжі. У компанії «Укргідроенерго» повідомили про серйозні пошкодження. Згодом цілями російських атак були Канівська та Дністровська ГЕС.
Після російських атак найскладніша ситуація з енергетикою у двох регіонах – YASNO
Після російських атак найскладніша ситуація з енергетикою у двох регіонах – Харківщині та Дніпропетровщині. Про це в ефірі Радіо Свобода (проєкт «Свобода.Ранок») заявив генеральний директор компанії YASNO Сергій Коваленко.
За його словами, у Харкові неможливо забезпечити 100 відсотків споживачів, внаслідок російських обстрілів та пошкодження енергетичних об’єктів у місті від 200 до 250 тисяч жителів щогодини мають відключення електроенергії.
«У нас є два регіони, які страждають найбільше. Перше – це Харків. Ми маємо там мережеві обмеження. Це означає, що не можна подати електроенергію, яка є там на інші частини України, якщо так можна сказати, в саме місто через мережеві обмеження. І там на кожну годину десь 200-250 тисяч людей перебувають без світла. Звісно, локальний оператор мереж намагається зробити це досить збалансовано, але на 100% на кожну годину неможливо заживити кожного з споживачів», – розповів він.
За його словами, на Дніпропетровщині після масованих обстрілів енергооб’єктів від березня діють обмеження для промислових споживачів.
«Друга історія у нас складається на Дніпропетровщині. В одному з промислових регіонів також діють промислові обмеження ще з березневих обстрілів. І там є обмеження. Вони стосуються насамперед промисловості. Це мережеві обмеження», – повідомив директор компанії YASNO.
Попри те, що квітень і травень є місяцями, коли енергоспоживання одне з найнижчих вже спостерігається дефіцит у пікові ранкові та вечірні години споживання, констатує Коваленко.
«Звісно, декілька годин в день, коли є сонце, працюють сонячні станції на повну потужність, цього дефіциту може не бути, але в ранкові та ввечері пікові години у нас є вже дефіцит. Треба розуміти ще два моменти. По-перше, це квітень і травень. Такі два місяці за весь рік, в якому споживання максимально низьке. Тобто в нас тепло, у нас довгий світловий день і в нас ще не настала спека, коли вмикаються всі кондиціонери. Тобто ми маємо розуміти, що навіть на низькому споживанні у нас вже є дефіцит», – розповів він.
Читайте також: Шмигаль про наступний опалювальний сезон: удари РФ вразили понад 800 об’єктів теплопостачання
Уночі та вранці 8 травня, за даними Міненерго, сили РФ атакували об’єкти генерації та передачі електроенергії у шести областях – Полтавській, Кіровоградській, Запорізькій, Львівській, Івано-Франківській, Вінницькій областях.
Після цього через дефіцит електроенергії компанія «Укренерго» запровадила обмеження на енергопостачання для промисловості та бізнесу.
Російські військові з жовтня 2022 року розпочали обстріли критичної енергетичної інфраструктури України, що спричинило дефіцит генерації електроенергії та проблеми з розподілом між регіонами. У 2023 році Росія зменшила інтенсивність атак.
У березні цього року Росія відновила атаки по об’єктах критичної інфраструктури в Україні, зокрема, здійснивши 22 березня найбільш масштабну атаку на українську енергетику за останній час. Тоді РФ завдала удару по найбільшій ГЕС України – ДніпроГЕС у Запоріжжі. У компанії «Укргідроенерго» повідомили про серйозні пошкодження. Згодом цілями російських атак були Канівська та Дністровська ГЕС.
«Хата навпіл в Україні і Росії»: жінка з прикордоння Сумщини залишилася без дому і допомоги
Пенсіонерка Галина Гудиліна ще до березня 2024 року проживала у Рижівці – селі на Сумщині, що на самому кордоні з Росією.
Будинок жінки стояв на території одразу двох країн, а сама вона все життя пропрацювала на російське підприємство та згодом отримала російське громадянство – «щоб мати більшу пенсію». Жінка згадує – раніше мешканці українського та російських сіл вільно перетинали кордон та жили «на одній вулиці». Тож початок повномасштабної війни став для неї несподіванкою. Після постійних обстрілів села Галину евакуювали подалі від кордону, її будинок – зруйновано. Жінка сподівається на повернення додому. Втім, через російський паспорт і відбудова, як і загалом статус жінки – у стані невизначеності.
Війська РФ вночі атакували Харків ракетою С-400 – прокуратура
Війська РФ завдали удару по Харкову ракетою типу С-400 з території Бєлгородської області РФ – такими є попередні дані обласної прокуратури.
За фактом порушення законів та звичаїв війни (ч. 1 ст. 438 КК України) правоохоронці розпочали досудове розслідування.
За даними слідства, ракетний удар по Київському району Харкова був приблизно о 3:20 10 травня. У прокуратурі повідомляють про пряме влучання російської ракети у приватний житловий сектор – загорілись будинки, прилеглі приватні домоволодіння та господарчі споруди зазнали пошкоджень.
Раніше місцева влада повідомляла, що через нічну російську атаку на Харків постраждали дві людини, серед яких є 11-річна дитина, пошкоджені 12 будинків.
У ніч на 10 травня противник застосував десять ударних БПЛА типу Shahed-131/136 із території тимчасово окупованого Криму та дві зенітні керовані ракети С-300/С-400 із Бєлгородської області РФ у напрямку Харківщини. За даними Повітряних сил ЗСУ, сили ППО знищили всі десять ударних БПЛА у межах Одеської, Миколаївської та Херсонської областей.
Останнім часом російські війська посилили свої атаки Харкова і Харківщини. Як заявив міський голова Ігор Терехов, російські війська найчастіше обстрілюють Харків з С-300 з Бєлгородської області Росії – ці снаряди за 40 секунд долітають до міста, проте все частіше застосовують і «Шахеди».
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні верифікували дані про загибель в Україні 10 810 цивільних людей, поранення 20 556 – від початку повномасштабного вторгнення РФ. В організації припускають, що кількість жертв серед цивільних осіб є набагато вищою.
Президент Росії Володимир Путін використав свою промову з нагоди Дня перемоги 9 травня, щоб підтвердити своє переконання, що Захід намагається стерти внесок Радянського Союзу в перемогу над нацистською Німеччиною під час Другої світової війни, що лежить в основі ворожого сприйняття Заходу в Росії. Про це йдеться у звіті американського Інституту вивчення війни (ISW).
«Путін заявив, що спроби Заходу переписати історію Другої світової війни та нібито підтримка Заходом «нацизму» в Україні, ще одного давнього наративу Кремля, є частиною ширших зусиль Заходу з розпалювання міжетнічних і міжрелігійних конфліктів у всьому світі», – йдеться у звіті.
Аналітики вважають, що наголошення на цьому свідчить про те, що Путін щиро вірить, що це справжня загроза спадщині Радянського Союзу і, як наслідок, сучасній російській державі.
«Це переконання узгоджується з неодноразовими спробами Путіна переписати та реабілітувати агресію Радянського Союзу проти Польщі, його короткий союз із нацистською Німеччиною та злочини, скоєні проти власного народу до, під час і після Другої світової війни», – наголошує ISW.
Водночас Путін використав свою промову на День Перемоги, щоб представити Росію як бастіон у боротьбі з нацизмом. А вторгнення Росії в Україну назвав «важким перехідним періодом», який Росія має пройти, і частиною великої історичної «боротьби Росії проти нацизму».
Кремль регулярно посилається на міфи про Другу світову війну, щоб створити внутрішню підтримку для свого вторгнення в Україну та представити своє завоювання України як частину ширшого екзистенційного конфлікту із Заходом, вважають аналітики.
«Риторичні спроби Путіна представити Росію як жертву нацистської агресії та лідера її уявної антинацистської коаліції проходять тонку межу, яка, ймовірно, сподівається Путін, сподобається як його ультранаціоналістичному колу, так і ширшому російському населенню», – підсумували в американському Інституті вивчення війни.
Раніше президент України Володимир Зеленський у зверненні до Дня пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні заявив, що світ проспав відродження нацизму – о 5-й ранку 24 лютого 2022 року.
12 червня 2023 року президент України Володимир Зеленський підписав закон про встановлення 8 травня Днем пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років. Раніше в Україні 8 травня офіційно відзначали День пам’яті та примирення, а 9 травня – День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.
Через російські обстріли у чотирьох України регіонах загинули троє людей, ще 11 поранені – влада
Через російські обстріли у чотирьох регіонах України загинули троє людей, ще 11 поранені, повідомляє місцева влада.
На Донеччині минулої доби через російські обстріли поранена одна людина у Гострому, повідомив голова обласної військової адміністрації Вадим Філашкін.
За словами голови Херсонської ОВА Олександра Прокудіна, через російську агресію в регіоні поранена одна людина. Минулої доби під російським вогнем та авіаударами опинилися 15 населених пунктів області – пошкоджені 28 приватних будинків, були зафіксовані влучання в об'єкт критичної інфраструктури та газогін.
На Харківщині від російських атак загинула людина і ще одна поранена в Куп’янську. За даними ОВА, російських артилерійських та мінометних ударів зазнав 21 населений пункт Харківщини.
Голова Дніпропетровської ОВА повідомив, що 9 травня – вкрай важкий день для Нікопольщини, яка зазнала атак артилерією, РСЗВ «Град», дронами-камікадзе. За даними місцевої влади, у Нікополі двоє загиблих, загалом в районі восьмеро постраждалих, серед них – дівчата 15 та 16 років.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні верифікували дані про загибель в Україні 10 810 цивільних людей, поранення 20 556 – від початку повномасштабного вторгнення РФ. В організації припускають, що кількість жертв серед цивільних осіб є набагато вищою.
Росія за добу втратила 980 військових та майже 50 артсистем – Генштаб ЗСУ
Від початку повномасштабного вторгнення Росія втратила близько 479 710 своїх військових, зокрема 980 – за останню добу, повідомляє вранці 10 травня Генштаб ЗСУ.
У штабі також наводять свої дані про втрати РФ військової техніки:
- танки – 7434 (+5 – за останню добу)
- бойові броньовані машини – 14313 (+32)
- артилерійські системи – 12387 (+47)
- РСЗВ – 1062 (+4)
- засоби ППО – 795 (+2)
- літаки – 349
- гелікоптери – 325
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 9825 (+51)
- крилаті ракети – 2192
- кораблі /катери – 26
- підводні човни – 1
- автомобільна техніка й автоцистерни – 16691 (+73)
- спеціальна техніка – 2031 (+4).
Росія і Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти. Також, за його даними, втрати Росії склали 180 тисяч військовослужбовців загиблими, і до 500 тисяч разом поранених і загиблих.
За даними розвідки Британії, станом на початок травня загальна кількість втрат Росії від лютого 2022 року становить понад 465 000 осіб. Середньодобові втрати РФ (вбитими і пораненими) у квітні залишилася загалом на рівні 2024 року – 899 військових на день, але їх збільшення протягом наступних двох місяців є цілком імовірним.
Американський Інститут вивчення війни у квітні в одному зі своїх звітів зауважив, що армія Росії нарощує війська в обсягах, співмірних із її втратами в Україні останніми місяцями.
Війська РФ ввечері та вночі вдарили по Нікополю п’ятьма БПЛА – Лисак
Російські війська ввечері та вночі вдарили по Нікополю на Дніпропетровщині п’ятьма БПЛА, повідомив голова обласної військової адміністрації Сергій Лисак.
«Увечері та вночі російська армія поцілила по Нікополю ударними дронами різних типів. По місту ворог ударив п’ятьма безпілотниками», – написав він в телеграмі.
За його словами, внаслідок обстрілу загорівся автомобіль, пожежу рятувальники загасили. Пошкоджено будівлі двох приватних підприємств і магазин.
Загиблих і постраждалих немає.
Нікополь регулярно зазнає російських атак з різних видів озброєння – ударних БПЛА, артилерії. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні верифікували дані про загибель в Україні 10 810 цивільних людей, поранення 20 556 – від початку повномасштабного вторгнення РФ. В організації припускають, що кількість жертв серед цивільних осіб є набагато вищою.
Удар РФ по Харкову: постраждала дитина, пошкоджені 12 будинків
Через нічну російську атаку на Харків постраждали дві людини, серед яких є 11-річна дитина, пошкоджені 12 будинків, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
«О 03:20 окупанти завдали удар по м. Харків. Виникла пожежа у трьох приватних будинках. Попередньо пошкоджено 12 приватних житлових будинків. Постраждали дві людини: дитина 11 років та жінка 72 років – гостра реакція на стрес», – написав він у телеграмі.
Останнім часом російські війська посилили свої атаки Харкова і Харківщини. Як заявив міський голова Ігор Терехов, російські війська найчастіше обстрілюють Харків з С-300 з Бєлгородської області Росії – ці снаряди за 40 секунд долітають до міста, проте все частіше застосовують і «Шахеди».
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні верифікували дані про загибель в Україні 10 810 цивільних людей, поранення 20 556 – від початку повномасштабного вторгнення РФ. В організації припускають, що кількість жертв серед цивільних осіб є набагато вищою.
Протягом минулої доби на фронті відбулося 95 бойових зіткнень, повідомляє у ранковому зведенні Генеральний штаб ЗСУ.
Найбільше – 28 – російських атак українські захисники відбили на Авдіївському напрямку біля населених пунктів Калинове, Новоолександрівка, Сокіл, Новоселівка Перша, Уманське, Яснобродівка, Нетайлове Донецької області.
Також сили РФ інтенсивно атакують на Бахмутському та Куп’янському напрямках. Тут українські військові відбили 21 атаку біля Білогорівки, Верхньокам’янського, Нового, Роздолівки, Іванівського, Ступочок, Кліщіївки, Андріївки та 13 атак біля Синьківки, Петропавлівки, Берестового,Стельмахівки відповідно.
За даними штабу, на Оріхівському напрямку противник 19 разів атакував позиції українських захисників в районі Старомайорського Донецької області та Роботиного Запорізької області.
На Лиманському напрямку та Новопавлівському напрямках українські військові відбили атаки в районах населених пунктів Новосадове, Торське, Серебрянське лісництво, Костянтинівка, Водяне та Урожайне.
У ніч на 10 травня противник застосував десять ударних БПЛА типу Shahed-131/136 із території тимчасово окупованого Криму та дві зенітні керовані ракети С-300/С-400 із Бєлгородської області РФ у напрямку Харківщини. За даними Повітряних сил ЗСУ, сили ППО знищили всі десять ударних БПЛА у межах Одеської, Миколаївської та Херсонської областей.
У Калузькій області Росії безпілотники атакували нафтопереробний завод, повідомляють телеграм-канали Baza і Mash.
Як зазначають вони з посиланням на місцевих жителів, після звуків вибухів почалася пожежа в районі місцевого «Першого заводу».
Губернатор Калузької області РФ Владислав Шапша у телеграмі написав, що внаслідок «падіння» БПЛА на території підприємства у Дзержинському районі сталося займання. Однак він не уточнив, про яке саме підприємство йдеться.
Мер Москви Сергій Собянін заявив про відбиття атаки безпілотника, який летів на столицю РФ. За його словами, це нібито сталося у міському окрузі Подільськ. На місці падіння уламків, за попередніми даними, руйнувань та постраждалих немає.
Впродовж останніх місяців почастішали атаки безпілотників на нафтопереробні заводи Росії. Київ підтвердив причетність до частини з них. Ці удари, ймовірно, є частиною спроби зменшити постачання палива російським військовим, а також могли б скоротити доходи від експорту, які Москва використовує для фінансування війни.
Наприкінці березня стало відомо, що внаслідок атак на НПЗ у Росії виробництво бензину до кінця березня скоротилося за річними показниками на 14%, а дизельного пального – на сім відсотків.
За даними розвідки Британії, станом на 23 березня Росія втратила щонайменше 10% потужностей своєї нафтопереробної галузі через повітряні удари безпілотників. Лондон вважає, що ці удари спричиняють фінансові втрати для Росії, впливаючи на її внутрішній паливний ринок.
Вона покинула спокійне варшавське життя і поїхала на Донбас. Поставила на паузу кар'єру костюмографа, щоб евакуйовувати поранених українських солдатів. Уже кілька місяців Аґата Віньска працює водійкою швидкої неподалік лінії фронту. Каже закохана в Україну і її людей. Волонтерка певна, якби не хоробра оборона українців, війна вже б дісталася і до її батьківщини. На Донбасі Аґату називають «Бджілкою». У Польщі вона має пасіку і жартує, що навіть своїх бджіл залучила до підтримки України.
В інтерв’ю Радіо Свобода польська волонтерка розповіла про особливості своєї роботи на сході України і про російські впливи у Польщі, з якими вона намагається боротися.